1.Історія написання.
«І мертвим, і живим …» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова. Сюди він приїхав з Переяслава через ремонт будинку А. Козачковського. Т. Шевченко розумів, що для пробудження в українського народу національної і політичної свідомості потрібні освічені люди. Тільки їхня пропагандистська робота могла підняти й згуртувати трудові маси на боротьбу проти кріпосницької системи. Перебуваючи в Україні, Т. Шевченко пильно придивлявся до дворянської інтелігенції. Виявилося, що більшість дворян – реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства. Але серед інтелігенції були національно свідомі українці, які любили свій рідний край, цікавилися його історією, бажали добра народові. Ця частина освіченого класу була відірвана від трудових мас, не мала реальної програми дій .Її протест проти несправедливого ладу зводився до безплідних полемік. Нечисленна й безсила , вона була неспроможна очолити народно- визвольний рух, та й не прагнула до цього. Свої спостереження і роздуми, почуття і настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі виразив у творі «І мертвим, і живим…»
2.Проблемне питання. Що означає епіграф до твору: « Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить – лжа оце»?
3.Теорія літератури. Послання – віршований або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.( в зошит)
4.Прочитайте послання « І мертвим…»
5.Дайте відповіді( усно) на запитання стор.228
6.Домашнє завдання: вивчити напам’ять уривок із послання Т. Шевченка від початку до слів «Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались…»
26.03.20 9-В клас
Тема: «І мертвим, і живим, і
ненарожденним…».Продовження теми ,,земляків,, у
посланні. Засудження комплексу меншовартості,
національного безпам’ятства та байдужості до рідної мови»
1.Історія написання.
«І мертвим, і живим …» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де
Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова. Сюди він приїхав з
Переяслава через ремонт будинку А. Козачковського. Т. Шевченко розумів,
що для пробудження в українського народу національної і політичної
свідомості потрібні освічені люди. Тільки їхня пропагандистська робота могла
підняти й згуртувати трудові маси на боротьбу проти кріпосницької системи.
Перебуваючи в Україні, Т. Шевченко пильно придивлявся до дворянської
інтелігенції. Виявилося, що більшість дворян – реакціонери. Вони були
задоволені політикою самодержавства. Але серед інтелігенції були
національно свідомі українці, які любили свій рідний край, цікавилися його
історією, бажали добра народові. Ця частина освіченого класу була відірвана
від трудових мас, не мала реальної програми дій .Її протест проти
несправедливого ладу зводився до безплідних полемік. Нечисленна й
безсила , вона була неспроможна очолити народно- визвольний рух, та й не
прагнула до цього. Свої спостереження і роздуми, почуття і настрої Т.
Шевченко в яскравій художній формі виразив у творі «І мертвим, і живим…»
2.Проблемне питання. Що означає епіграф до твору: « Коли хто говорить:
люблю Бога, а брата свого ненавидить – лжа оце»?
3.Теорія літератури. Послання – віршований або прозовий твір, написаний у
формі листа чи звернення до однієї або багатьох осіб.( в зошит)
4.Прочитайте послання « І мертвим…»
5.Дайте відповіді( усно) на запитання стор.228
6.Домашнє завдання: вивчити напам’ять уривок із послання Т. Шевченка від
початку до слів «Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались…»
Тема: « Критичний перегляд національної історії заради перспективи її
кращого майбутнього. Проблематика твору «І мертвим, і живим…»
1. Актуалізація опорних знань. Тести (письмово).
1.За що поет дорікає панству? Вони:
А багато їдять і сплять;
Б не читають класичної літератури;
В правдою торгують і бога зневажають
Г байдужі до долі дітей-сиріт.
2.Т Шевченко називає Україну:
А великою руїною;
Б пограбованою і приниженою;
В квітучим раєм;
Г дівчиною- красунею.
3.Поет у творі критично ставиться до тих, хто:
А не цікавиться історичним минулим рідного краю;
Б намагається виїхати за кордон;
В зневажає мову;
Г відцурався від народних традицій.
4. Емігрувавши за кордон, українці розшукують там:
А нові помешкання;
Б добро;
В райський куточок;
Г чарівне диво.
5. Україну у творі порівняно з:
А тихим раєм;
Б куточком світла і тепла;
В дивовижною планетою;
Г дівочою красою.
6. На думку Т. Шевченка, правду, силу і волю можна відчути виключно:
А на небі;
Б у чужому краю;
В у рідній країні;
Г неподалік від місця, де ти народився.
7. Неповторним для українців у світі є:
А Сибір;
Б Дніпро;
В дивний край;
Г міф про волю.
8. Тарас Григорович у творі, звертаючись до співвітчизників, закликає їх:
А поважати одне одного;
Б писати художні твори про минувшину;
В вирушати за кордон на пошук щасливої долі;
Г чужому навчатися і свого не цуратися.
9.Зазначаючи про майбутнє покоління, поет:
А гнівається на них через їхню неосвіченість;
Б просить не дурити дітей;
В висловлює занепокоєність з приводу їх поневолення;
Г вважає марною справу щодо національного виховання дітей і молоді.
10. Якби вчились українці так, як треба, то вони були:
А належним чином освіченими;
Б шанованими людьми серед інших народів;
В не цуралися здобутків пращурів;
Г мудрими.
11. Історію Т Шевченко вважає:
А поемою вільного народу;
Б заплутаною і чітко необгрунтованою;
В домислом і упередженням кожного;
Г недоопрацьованою суспільством.
12. Письменник дорікає теперішньому поколінню в тому, що воно, знаючи всі мови
слов’янського люду, …
А намагається українців залишити на батьківщині;
Б не вивчає рідної;
В говорять суржиком;
Г не складало віршів і пісень українською.
2.Ознайтеся з літературно- критичним матеріалом підручника стор. 224-227 і
законспектуйте його.
3.Перепишіть у зошит проблематику твору.
1. Осуд національної байдужості й нагадування:,, немає на світі України, немає другого
Дніпра,,;
2. Викриття лакейського схиляння перед чужоземним.
3. Засудження конформізму ( пристосуванства) значної частини української еліти: «
Славних прадідів великих правнуки погані».
4.Осуд комплексу меншовартості.
5. Критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок державотворення у
майбутньому:» Прочитайте знову тую славу…»
4. Домашнє завдання: вивчити конспект, стор. 227-228 тести письмово.
Тема: «Вічна» тема матері й сина. Романтичний тип утілення теми
жіночої долі («Катерина»)
1. Асоціативний диктант (усно).
В. Жуковський, 1839 рік, романтизм, І. Сошенко, «Кобзар», 1840 рік,
Літній сад, Оренбург, 1861 рік, гравюра.
2. Прочитайте поезію «Сон»( На панщині пшеницю жала…)
3. Опрацюйте матеріал про поезію «Сон». З’ясуйте, у чому полягає
особливість образка як літературного жанру (визначення в зошит).
4. Прочитайте поему «Катерина».
5. Домашнє завдання: перегляд відеоуроку «Катерина» Т. Шевченка. На
основі відеоуроку скласти літературний паспорт твору ( тема, ідея,
жанр, композиція, проблематика, образи). Виконану роботу
сфотографувати й надіслати у вайбер.
https://www.youtube.com/watch?v=AGBZ-3LgB0Y
Тема: «Вічна» тема матері й сина. Романтичний
тип утілення теми жіночої долі («Катерина»)
1. Асоціативний диктант (усно).
В. Жуковський, 1839 рік, романтизм, І. Сошенко,
«Кобзар», 1840 рік, Літній сад, Оренбург, 1861 рік,
гравюра.
2. Прочитайте поезію «Сон»( На панщині пшеницю
жала…)
3. Опрацюйте матеріал про поезію «Сон». З’ясуйте, у
чому полягає особливість образка як
літературного жанру (визначення в зошит).
4. Прочитайте поему «Катерина».
5. Домашнє завдання: перегляд відеоуроку
«Катерина» Т. Шевченка. На основі відеоуроку
скласти літературний паспорт твору ( тема, ідея,
жанр, композиція, проблематика, образи).
Виконану роботу сфотографувати й надіслати у
вайбер.
https://www.youtube.com/watch?v=AGBZ-3LgB0Y