Вчитель: Булавко Тетяна

1. Прочитати сторінки підручника 161-164

2. Переглянути презентацію: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-

uroku-biologi-populyaci-zhivih-organizmiv-ta-h-osnovni-harakteristiki-

147507.html

3. Відео: https://www.youtube.com/watch?v=Tkl0Iv4n6Tk ( перші : 6 хв.

10 сек)

4. Конспект :

Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе

протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну

територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів.

Популяція — елементарна еволюційна одиниця, екологічною ознакою

якої є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер розміщення в

межах екосистеми чи угруповання, тип росту та ін.

Екологічна структура популяції— це її стан на певний момент

(кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп

за статтю й віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).

Чисельність популяції— загальна кількість особин на певній території

або в певному об’ємі (води, ґрунту, повітря), які належать до однієї

популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко спостерігаються) і

періодичні (постійні) коливання чисельності популяцій.

Щільність популяцій— середня кількість особин на одиниці площі чи

об’єму.

Статева й вікова структура популяцій

Співвідношення чоловічої і жіночої статей у популяції має важливе

екологічне значення, оскільки воно безпосередньо пов’язане з потенціалом її

розмноження, а отже, із впливом на життєдіяльність усієї екосистеми.

Причому це стосується лише роздільностатевих організмів. Справа в тому,

що в популяціях розрізняють одностатеві та двостатеві структури.

Одностатеві популяції складаються лише із жіночих особин і розмножуються

партеногенезом (розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення: бджоли,

тлі, коловертки, багато спорових і насінних рослин). У природі більш

поширені двостатеві популяції. У тваринному світі переважають

роздільностатеві види, зрідка трапляються і в рослин (тополі, мохи).

Гермафродитизм (наявність в одного організму чоловічих і жіночих органів

розмноження) характерний для безхребетних і вищих рослин.

У ссавців, у яких один самець може запліднити декілька самок, для

розуміння розвитку більше значення має чисельність самок, ніж сумарна

кількість особин. Це пов’язане з тим, що лише поодинокі види утворюють на

період розмноження окрему пару, яка може зберігатися до кінця життя

одного з партнерів.

Співвідношення статей— це відношення кількості самців до

кількості самок або кількості самців до загальної кількості самців і самок.

Завдяки генетичній детермінації кількість самців і самок майже однакова

(1:1). Вихідний показник статей найчастіше виражається як 1:1, але з віком

він відхиляється від цього показника, що пов’язано з неоднаковою

смертністю в групах чоловічих і жіночих особин.

Важливим аспектом структури популяції є також віковий розподіл,

тобто співвідношення чисельності особин різних вікових класів і поколінь.

Вікова структура популяції характеризує її здатність до розмноження. Облік і

аналіз вікової структури має велике значення для раціонального ведення

мисливського господарства і прогнозування популяційно-екологічної

ситуації.

Тренувальні завдання

1. Наявність популяцій у природі пов′язана: а) з однаковими умовами

існування у межах ареалу; б) з нерівномірними умовами існування у межах

ареалу.

2. Маса особин популяції, що припадає на одиницю площі або об′єму – це:

а)чисельність популяції; б) густота популяції; в) біомаса популяції;

г)народжуваність; д) приріст популяції.

3. Середнє число особин популяції, що припадає на одиницю площі або

об′єму – це: а)чисельність популяції; б) густота популяції; в) біомаса

популяції; г)народжуваність; д) приріст популяції.

4. Розподіл особин популяції по території, яку вона займає, це: а) статева

структура; б) вікова структура; в) просторова структура; г) етологічна

структура.

5. Система взаємозв′язків між особинами популяції, що проявляється в їхній

поведінці, - це : а) статева структура; б) вікова структура; в) просторова

структура; г) етологічна структура.

6. Підтримання чисельності популяції на оптимальному рівні – це: а)густота

популяції; б) гомеостаз популяції; в) структура популяції.