КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТІКІВ

«Музика розвиває інтелект» 

 (консультація для батьків)

музичний керівник

 Жанна ГОНЧАР

м. Чернівці; - 2024 р.

       Про те, як впливає музика на розвиток дитини написано чимало посібників, научних трактатів... У людини яка має музичну освіту, або багатий досвід використання в своєму житті музики немає сумніву в тому, що вона (музика) розвиває і виховує у дитини моральні, душевні, розумові та вольові якості. Однак, сьогодні, у багатьох батьків виникає запитання: чи варто навчати дитину музики? У них не виникає сумніву коли йде мова про навчання математики, географії та інших предметів, передбачених шкільною програмою. У батьків постає питання-чи варто витрачати сили і час дитини, якщо вона надалі не буде спеціалістом в музичній галузі? Що дасть музика дитині для реального життя, для пізнання? Не дивно, час складний, така реальність сьогодення. Що може дати дитині музика?

Можна довго сперечатись з цього питання, але існують такі факти. Дослідники з університету Вісконсена виявили, що кожна дитина, яка народжується має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Але ці здібності можуть згаснути за кілька років якщо їх не розвивати.

На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього за кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів, як ритмічно-звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.

Фізик Шидв з Каліфорнійського університету та психолог Размер з університету Вісконсена досліджували роль слухання музики та навчання гри на музичних інструментах в інтелектуальному ставленні дитини. За допомогою комп'ютерних технологій вони з'ясували, що музика впливає на розвиток мозку і моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.

В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на 3 групи. Дітей 1 групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, 2-роботи на комп'ютері, в 3й групі ніяких спеціальних занять не проводили.Через пів року було проведено тестування розумових здібностей дітей в усіх 3-ьох груп. Виявилося, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їх однолітки з 3 групи. У дітей, що навчалися працювати на комп'ютері, результати були на 28% кращими від отриманих у 3 групі.

На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналіичного мислення, і чим дитина раніше починає займатись музикою, тим кращим буде результат. Наприклад: з ранньго віку серйозно займались музичним вихованням з маленьким Моцартом, який написав перший свій музичний твір у 3 роки (гру маленького Моцарта слухали при імператорському дворі), прикладів є багато..

Музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Щоб дитина розвивалася музично, не обов'язково чекати ї вступу до музичної школи. Прилучати малюка до музики може людина і без музичної освіти. Переконатися в цьому можна ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними та цікавими.

Найперша порада(і батькам і вихователям)-співайте.

Що?-краще-дитячі пісеньки, репертуар дуже багатий.  Дуже є важливим-ніколи не слід казати дитині,що вона співає погано, що в неї немає слуху (навіть коли це так). Правильність відтворення музичних звуків тісно пов'язана з вірою в себе. Можна сказать, що вона співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати, а потім співати. Багато в чому властивості голосу визначаються анатомічними особливостями, будовою гортані, об'ємом навколоносових пазух. Вокальні м'язи у дошкільнят ще не розвинуті. Дитячий спів не можна оцінювати за критерієм сили звучання. Гучний спів та крик шкодять незміцнілим м'язам дітей, притуплюють слух та негативно позначаються на нервовій системі.

Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а і в загальному розвитку дитини. Проспівування слів та фраз на одному диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Вокалізовані вправи та ігри використовують не лише музкерівники ,а й логопеди і терапевти.

Друге -добре, якщо діти будуть мати можливість слухати музику різних жанрів: класичну музику, народну, просту і складну,симфонічну, запис звучання сучасних та народних музичних інструментів.

Третє-добре використовувати різні види сприймання музики на слух.

Тобто: пасивне (коли дитина чує звучання але зайнята іншим); частково активне -дитина слухає але водночас думає про своє (музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану натхнення); і нарешті активне сприймання, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає коли співають неправильно. Активне сприймання слід розвивати, ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу,власних відчуттів...

Дітям із слабкими мовними даними добре допомагають вправи на поєднання співу з пасивними рухами, співуче читання, ритмічне читання-чергування коротких і довгих складів за рухом руки, поєднання мовної інтонації з музикою тощо.

Види ігор

Можна складати мелодії, які б передавали значення прикметників. Це весела гра: добераємо кілька прикметників і залежно від того, як спиймаємо кожен з них, складаємо невеличку мелодію. Якщо в дітей виникне бажаня наслідувати вас-чудово. Але нехай вони спочатку послухають. Потім змінюємо тактику: заспіваємо щось і попросимо малят визначити-сумний це мотив чи веселий. Ось, наприклад, кілька прикметників, які можна використати у грі: сердитий, веселий, сумний, швидкий, святковий тощо. Якщо ви вмієте грати, проведіть таку саму гру з допомогою музичного інструмента. Сюди можна включити і слухання аудіозапису музики.

За допомогою гри можна навчити дитину визначати висоту, тривалість та гучність звуків. Запропонуємо дітям заплющити очі та слухати на металофоні (або ксилофоні) зіграємо по черзі високий та низький звуки в будь-якій послідовності. Попросимо визначити відмінність між ними. Доцільно розпочинати з найбільш віддалених один від одного звуків, поступово переходячи до тих, що розташовані ближче і ближче, поки відстань між ними не скоротиться мінімально, до звуків, що стоять поряд. Продовжити гру можна, змінюючи тривалість звучання окремих звуків та їхню гучність. Якщо ця гра їх зацікавить ми досягнемо того, що діти розрізнятимуть звуки за висотою, тривалістю, гучністю. Зверніть увагу, що ці якості є природними і можуть розглядатися не лише стосовно музичних звуків, а й що до багатьох інших предметів та явищ.

Є гра "Сонячні зайчики".Увімкніть ритмічну музику. Запропонуйте дитині узяти маленьке дзеркальце і покажіть, як треба пускати сонячного зайчика. Зайчик має стрибати в ритмі музики, що звучить. Запропонуйте дитині потанцювати, пострибати, помахати руками в ритмі музики. Поступово він навчиться чітко координувати свої рухи, узгоджувати їх характер, виразність з музичним ритмом.

Є таке поняття, як ритмічні диктанти. Поплескаємо, або простукаємо по столу дуже простий ритм і попросимо дитину повторити його. Якщо вона помилилась, можна сказать: "У тебе майже вийшло, але послухай ще." Ритми треба варіювать. Коли дитина повторить ритм, попросимо зробити це кілька раз.

Далі-ознайомлення з музичними інструментами. Батькам варто побувати в магазині музичних інструментів. Показати дитині різні музичні інструменти і якщо можливо дати послухати, як вони звучать. Дома час від часу показувати дитині зображення тих чи інших музичних інструментів, запропонувати дитині послухати запис звучання різних музичних інструментів, вчити дитину упізнавати звучання цього інструмента в музичних творах.

Для розвитку дитини дома з батьками можна розігрувати казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер (тонюсінький,як комарик, грубий,як баба-яга,л ласкаво, розтягуючі голосні, як промовляє лисичка і т.д.).

Для розвитку і зміцнення голосових м'язів дитини та розширенню голосового діапазону дома можна робити вправи. Дорослий зображує звук сирени, тобто на одному диханні спускається до нижньої межі свого діапазону, потім підіймається до верхньої. Коли дитина підіймає руку-дорослий підвищує висоту звука, а коли опускає - знижує. Гра дуже подобається дітям. Потім міняються ролями. Можна імітувати сирену пожежників, поліцейської машини, заводський гудок, зрештою звук можна придумати самостійно.

Батьки можуть перетворити дихальну гімнастику на захопливу гру, надимаючи кульку можна чергувати короткі і довгі видихи. Заппропонуйте дітям роль шукача підводних скарбів: розкладіть на підлозі іграшки, щоб їх дістати треба "пірнути" й затримати дихання. Займатися з дітьми фізичними вправами чи плаванням, зміцнюючи їхні м*язи грудей, животика, спини.

Наукові дані і багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, душевного почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення і подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання в них емоційного і раціонального, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.