Консультації спеціалістів

П'ять потенційних проблем першокласника та як їх уникнути

СТРЕС

Шестирічкам буває складно всидіти за партою три-чотири уроки на день. Рухова активність скорочується в середньому вдвічі. Наслідок – перенапружується організм дитини та її нервова система. Відтак зростає стомлюваність, погіршується апетит, виникають проблеми зі сном тощо.

Для того щоб підготувати дитину до навчального навантаження:

• спонукайте дотримуватися режиму дня;

• забезпечуйте повноцінний нічний сон не менше 9-10 годин, а за бажан­ням дитини ще й денний;

• стежте за тим, щоб дитина збалансовано харчувалася;

• гуляйте на свіжому повітрі, організовуйте фізичну активність;

•  створіть психологічно безпечну атмосферу вдома.

ТРУДНОЩІ В НАВЧАННІ

Дитині буде складно адаптуватися до школи, якщо її психічні функції недостатньо розвинені. Зокрема, у шести річок виникають труднощі в навчанні, якщо в них не сформовані навчальні вміння та відсутня мотивація.

Формуйте в дитини вольові якості та навчайте її долати труднощі. Щоб поліпшити навчальні навички:

• розвивайте образне мислення, дрібну моторику, просторове бачення – пропонуйте дитині малювати, конструювати, ліпити тощо;

• залучайте дитину до інтелектуальних ігор із правилами – нарди, шахи, шашки, монополія, ферма, еліас   тощо.

ЗАВИЩЕНІ ВИМОГИ

Інколи батьки висувають дитині завищені вимоги. Це трапляється, якщо вони звикли сприймати дитину як лідера в дитячому колективі. Також завищені вимоги можуть бути в батьків, які самі у школі були лідерами й очікують цього від своєї дитини. Як результат – вона може стати невпевненою в собі, виявляти високий рівень тривожності.

Дозвольте дитині бути собою, не порівнюйте її з іншими. щоб поліпшити адаптацію дитини до шкільного життя:

• концентруйте увагу навіть на незначних успіхах,не наголошуйте на невдачах;

• дозвольте дитині самостійно розв'язувати відповідні віку проблеми;

• вірте в дитину, виявляйте емпатію та безумовну любов;

• приймайте індивідуальність дитини.

ЕМОЦІЙНА НЕЗРІЛІСТЬ

Емоційно незрілі шестирічки складно переживають обмеження рухової активності. А нові обов’язки, вимоги вчителя та школи вважають нудними. Зазвичай такі діти не витримують статичне навантаження протягом 30-40 хвилин за партою та порушують дисципліну, бо хочуть себе розважити.

Переконайтеся, що дитина готова до навчання у школі не лише фізично, а й психологічно. Щоб підготувати її до шкільного навантаження:

• розширюйте зону відповідальності – дозволяйте дитині діяти самостій­но, при цьому переконайте її у вашій підтримці й допомозі;

• збільшуйте кількість хатніх обов'язків;

• привчайте дитину ділити великі завдання на дрібніші.

НОВИЙ КОЛЕКТИВ

Спілкування в новому колективі особливо складно дається тим дітям, у яких були обмежені контакти з однолітками. Іноді вони не знають, як привітатися, познайомитися, попросити про допомогу, подружитися чи поспілкуватися з однокласниками. Такі діти сором’язливі, замкнуті та нерішучі. Зазвичай вони не виявляють інтересу до колективних ігор і конфліктують з однокласниками.

Формуйте в дитини соціальні навички, зокрема:

• створюйте ситуації, в яких дитина спілкуватиметься з однолітками – організовуйте прогулянки з друзями, спільні походи тощо;

• навчайте дитину ставити запитання, звертатися по допомогу до однолітків і дорослих.

БЕЗПЕКА ДИТИНИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Діти виявляють підвищену цікавість до всього нового, яскравого, незвичайного. Яскраві дитячі журнали, мультфільми та комп'ютерні ігри завжди привертають їхню увагу. Проте такі психологічні особливості, як недостатня розвиненість саморегулятивних механізмів, слабкий вольовий та емоційний контроль, імпульсивність поведінки, роблять дітей вразливими до інформаційних і програмно-технічних загроз. Тому зверніть особливу увагу на інформаційну безпеку дітей.

Здатність упоратися з неприємностями та зробити висновки – найважливіший елемент формування стійкості до впливу цифрового середовища. Коли дитині в інформаційному просторі шкодять, саме батьки мають допомогти знайти способи впоратися з цією ситуацією та навчитися безпечно використовувати різні інформаційні джерела.

Де ховається небезпека

Діти не здатні реально оцінювати рівень достовірності й безпеки інформації. А небезпека може причаїтися будь-де, зокрема в мультфільмах, періодичних виданнях, дитячих онлайн-іграх тощо.

Дошкільники охоче користуються різними ґаджетами й інтернетом. Часто вони самостійно обирають, що дивитись і в які ігри грати. На жаль, серед дитячого контенту є не лише прийнятні мультсеріали, а й відео з ненормативною лексикою, іграшками-монстрами, які видаються дошкільнику реальними, та й просто неадекватними персонажами, на які рано чи пізно потрапляє кожна дитина з випадкових посилань.

Також серед дошкільників популярні ігри, де головне завдання – руйнувавти й убивати ворогів. Та й самого гравця «вбивають» кілька разів на день. Такі ігри призводять до надмірної агресивності. Звісно, вони не призначені для дошкільників, але через велику популярність про них дізнаються й малюки.А відтак їм хочеться спробувати, у що грають старші.

Які ризики

Найбільше ризиків чекає на дітей в інтернеті. Адже вони можуть не лише наштовхнутися на невідповідну віку інформацію, а ще й викласти в мережу забагато особистого.    

Неякісні інформаційні ресурси загрожутоть дитині тим, що вона може:

• ознайомитися з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту;

• отримати недостовірну чи неправдиву інформацію;

• стати залежною від ігор, комп'ютера, інтернету;

• спілкуватися з небезпечними людьми – збоченцями, шахраями, гриферами тощо.

Коли дитина постійно перебуває в небезпечному інформаційному просторі, у неї виникають проблеми із соціалізацією та в родинних взаєминах. Наприклад, вона починає виявляти неповагу до членів сім'ї та педагогів, тому що наслідує негативні образи з відео чи ігор. Також у дитини можуть виникнути страхи, підвищена тривожність, емоційна нестабільність тощо.

Як убезпечити дитину

Навчайте дитину комп'ютерної грамотності та правил безпеки в мережі. Головне не бездумно забороняти, а допомагати зрозуміти. Зокрема, пояснюйте, чому певні відео чи ігри не варто споживати, а також чому не можна повідомляти особисту інформацію. Будьте другом і порадником, щоб дитина не соромилася й не приховувала від вас свої проблеми в опануванні інтернету.

Вивчайте самі всі інформаційні продукти, перед тим як запропонувати їх дитині. Перш за все зважайте на маркування щодо вікової категорії. Відтак орієнтуйтеся на свої відчуття: наскільки дитина психологічно готова до тієї чи тієї інформації. Після того як вона подивиться чи прочитає, обговоріть її враження. Так ви ліпше розумітимете індивідуальні особливості дитини в тому, як вона сприймає інформацію.

Користуйтеся програмами батьківського контролю. Вони допомагають налаштувати інформаційні фільтри й обмежити доступ до певної інформації на сайтах або в застосунках. Також використовуйте засоби блокування небажаного контенту й рекламних вікон, що спливають.

Організуйте для дитини збалансовану «цифрову дієту». Заохочуйте дитину проводити час в інтернеті з користю, займаючись різними видами діяльності, зокрема навчанням, творчістю та спілкуванням. Відстежуйте статистику часу, який дитина витрачає на різні програми та послуги, за допомогою вбудованих інструментів.

Не демонізуйте інтернет. Зазвичай дитячі сайти безпечні й надають неабиякі можливості для творчої соціалізації та навчання. А якісні ігри завжди попереджають про вікові обмеження, дають змогу подати скаргу на неприйнятну поведінку інших гравців і надають підтримку. Однак залишайтеся залученими й пильними.