"Знайомство з мультфільмом Гидке каченя"

Сьогодні 22 травня у різновіковій групі "Б" відбулося пізнавальне заняття з практичним психологом ЗДО №27 "Берізка", Наталею Ропчан.

Тема зустрічі була надзвичайно актуальною – протидія булінгу. Разом із психологом наші вихованці переглянули та обговорили добре знайомий мультфільм "Гидке каченя".

Через призму цієї зворушливої історії діти мали змогу краще зрозуміти:

Що таке булінг та які форми він може мати.

Чому важливо бути уважними та толерантними одне до одного.

Як підтримати тих, хто опинився у складній ситуації.

До кого звернутися за допомогою, якщо вони або хтось поруч зіткнулися з цькуванням.

Такі заняття допомагають формувати в наших діток важливі соціальні навички, виховувати емпатію та створювати в колективі атмосферу взаємоповаги та підтримки.

Мультфільм-казка «Гидке каченя» 

«Гидке каченя» – всесвітньо відома казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Вперше вона була опублікована у 1843 році, можливо, одна із найдавніших казок про булінг і цькування. Це історія про маленьке лебеденя, яке з незрозумілих причин потрапило до родини качок. Тільки-но вилупившись із яйця, воно отримало прізвисько Гидке каченя за свою непоказну зовнішність, відмінну від «родичів». Ця казка допоможе пояснити дітям старшого дошкільного віку те, що за непоказною зовнішністю насправді може ховатися яскрава непересічна особистість. 

Мультик про їжачка для дітей метою якого є профілактика булінгу.

Батькам про булінг.

У дружньому колі та з професійним підходом!

Практичний психолог ЗДО №27 "Берізка" Наталя Ропчан 26 березня провела консультацію з елементами тренінгу для помічників вихователів на тему "Особливості булінгу та як його подолати".

Під час зустрічі учасники:

Дізналися про основні прояви булінгу та його наслідки.

Обговорили ефективні методи запобігання конфліктним ситуаціям.

Виконали вправи на згуртування колективу та зміцнення командної взаємодії.

Завдяки таким заходам ми не лише підвищуємо професійні знання, а й створюємо теплу, довірливу атмосферу в колективі!

Нормативні  акти, що регулюють питання протидії булінгу

1.Наказ МОНУ від 26.02.2020 «Про затвердження плану заходів,спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти.https://drive.google.com/file/d/1AI59J1aUNmdkjNrWhnVN0Zy6r2CTVRJx/view

2.  Наказ МОНУ від 02.10.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами»  https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

 3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу(цькування)» від 18.12.2018 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text

4. Наказ МОНУ №1646 від 28.08.2019 «Деякі питання реагування на випадки булінгу(цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#n16

Наказ про запобігання булінгу в ЗДО №27 "Берізка"

План заходів

спрямованих  на запобігання та протидію булінгу в ЗДО №27 «Берізка»

на 2024-2025 навчальний рік

Стоп: булінг.

Верховною Радою України було прийнято Закон України від 18 грудня 2018 року №2657-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”, зокрема вказаним нормативно-правовим актом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України “Про освіту”, які направлені на удосконалення відносин у сфері протидії булінгу.

Текст закону розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України

–https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 “Деякі питання реагування на випадок булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”

Булінг –  це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Ознаки булінгу є:

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу

       Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини — потрібно негайно діяти.

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

     Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.

     Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).

    Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

    У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається — повідомте поліцію.

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу

1. Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.

2. Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

3. Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

4. Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

5. Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання.

Що робити, якщо ваша дитина агресор

1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

2. Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

3. Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

4. Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

5. Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Яка відповідальність за вчинення булінгу

      До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

     Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

    У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

    Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

в ЗДО № 27

ПОРЯДОК реагування на випадки булінгу (цькування)

1. Після того, як Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

2. Особи, визнані причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Директор закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий (чи його/її представник) не згодний з рішенням Комісії, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що має повідомити директора закладу.

Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування), попередивши про звернення директора ЗДО.

Якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (сварка чи конфлікт був єдиноразовим випадком), питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу учасниками освітнього процесу.

1. Після того, як Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

2. Особи, визнані причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Директор закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий (чи його/її представник) не згодний з рішенням Комісії, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що має повідомити директора закладу.

Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування), попередивши про звернення директора ДНЗ.

Якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (сварка чи конфлікт був єдиноразовим випадком), питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу учасниками освітнього процесу.

Відповідальність за вчинення булінгу

Відповідно до абзацу дванадцятого частини другої статті 54 Закону України “Про освіту” педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

Адміністративна відповідальність

Стаття 1734 “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу” Кодексу України про адміністративні правопорушення

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу –тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку”.

Кримінальна відповідальність

З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.