Профілактика грипу та ГРВІ

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

• 1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

• 2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

• 3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

• 4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

• 5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

• 6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

 Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.

Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Як передаються ГРВІ

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювоту, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чихання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний.Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі зовсім не небезпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.

Поради педіатра

У холодну пору року збільшується ризик сезонної захворюваності дітей респіраторними гострими вірусними інфекціями. У цей час необхідно уникнути контактів з хворими, виконувати правила особистої гігієни. Дітям не слід відвідувати місця великого скупчення людей.
У дієті потрібно збільшити кількість страв зі свіжих сирих овочів і фруктів, тому що в них містяться вітаміни, що зміцнює захисні сили організму. Можна додатково вітамінізувати організм, приймаючи 1-3 драже полівітамінів, з яких особливо важливий для профілактики ГРВІ вітамін С (аскорбінова кислота).
У період масової захворюваності на грип необхідний гігієнічний туалет носоглотки. Найкраще промивати два рази на день передні відділи носу з милом, при цьому механічно видаляються чужорідні структури, що потрапили в порожнину носу з повітрям. Слід полоскати горло розчином калію перманганату 1:5000 (слабо-рожевого кольору) або складним розчином, що складається з 1 столової ложки соди, 1 столової ложки солі та 60 крапель 05% йоду на 1 літр води.
Для полоскання можна застосовувати настій ромашки (1 столова ложка на 1 склянку води) шавлії, звіробою, евкаліпту.
Порожнину носу добре змастити масляним розчином часнику та цибулі  або закапати з піпетки настоєм цибулі з медом (цукром).
Дуже ефективний масаж стоп. Стопи нервово-рецепторними зв'язками з'єднані з усіма внутрішніми органами, тому їх масаж або гарячі ніжні ванни сприятливо позначаються на стані здоров'я. Ванни для ніг дітям краще робити в теплій воді (41-42 С). Після ванни для ніг стопи розтирають і надягають на ноги вовняні шкарпетки.

У дитячому віці зуби, носоглотка, органи травлення не рідко є вогнищем хронічної інфекції. Батьки, як правило, відносяться не уважно до профілактики саме карієсу зубів, та інших стоматологічних захворювань у ранньому віці. Між тим, до трьох років приблизно третина дітей потребує послугів стоматолога. Необхідно навчити дитину правильному догляду за зубами.
Велику увагу потрібно приділяти стану носоглотки. У дітей часто виявляється подразнення аденоїдної тканини, хронічний тонзиліт, запальний процес у придаткових пазухах носу. Тут існує тісний взаємозв'язок, так як нормально функціонуюче лімфоїдне кільце відіграє важливу роль у захисті дихальних шляхів від попадання інфекцій. Необхідне ретельне лікування хронічних тонзилітів, головним чином консервативне. Тільки в крайніх випадках, коли комплексне лікування не дає позитивного ефекту, вдаються до операції. Поспішати з видаленням аденоїдів, особливо в дошкільному віці, не варто, тому що з віком відбувається перебудова імунної системи, у якій певне місце відведене і лімфоїдній тканині носоглоточного кільця. Аденоїдні вегетації мають тенденцію до зворотного розвитку в 7-8 річному віці, але якщо вони дуже великі, дитина часто хворіє, погано дихає носом, під час сну не закриває рот, у неї формується «аденоїдний» тип обличчя, можуть бути нічні нетримання сечі та інші симптоми хвороби, роблять оперативне втручання.

Виконання медичних порад з профілактики, загартовування підвищення захисних сил організму дитини є гарантією її здоров'я.

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»

 1.  Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

 2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).

 3.  Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

  4.  Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

  5.  Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
6.  При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

 7.  Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

 8.  Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

 9.  Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

 10.  Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

 11.  Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

 12.  Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та        фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

 13.  При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

 14.  При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги    медиків.

У нашому ЗДО №27 "Берізка" розпочалась кампанія з посилення імунізації проти дифтерії та правця.

У нашому закладі розпочалась кампанія з посилення імунізації проти дифтерії та правця. Ми прагнемо забезпечити безпеку та здоров'я наших дітей і співробітників!

11 листопада старша медична сестра Лукащук Анна Федорівна провела консультацію з колективом ЗДО щодо протидії захворювання засобом посилення імунізації.

Сьогодні 12 листопада наша установа рада вітати бригаду лікарів, які завітали до нас із метою проведення вакцинації. Завдяки цій ініціативі, 18 наших співробітників отримали необхідні щеплення, що допоможе зміцнити колективний імунітет.

Вакцинація є важливим кроком для запобігання епідеміям та забезпечення здорового середовища для наших малюків. Дякуємо всім, хто активно долучається до кампанії!

Разом до здорового майбутнього! 

ПРАВЕЦЬ: СИМПТОМИ, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

Правець — це серйозне захворювання, яке може загрожувати життю людини, особливо дітей. Ця інфекція, викликана токсином бактерії Clostridium tetani, може призвести до важких ускладнень, включаючи параліч. У зв’язку з цим важливо знати, як розпізнати симптоми правцю і вжити заходів для його запобігання.

Захворювання може вразити будь-кого, але особливо ризикують діти, які ще не отримали всі необхідні вакцини. Своєчасне лікування правцю включає комплексний підхід, що може включати медикаменти та спеціалізовану терапію. Ознайомлення з симптомами і знання про можливі методи лікування — ключ до перемоги над цим невидимим ворогом. Залишайтеся в безпеці та завжди консультуйтеся з фахівцями!

СИМПТОМИ ПРАВЦЯ: ЯК РОЗПІЗНАТИ НЕБЕЗПЕКУ

Правець — це серйозне захворювання, яке може загрожувати життю і здоров'ю. Його симптоми можуть розвиватися поступово, і важливо вміти їх розпізнавати, щоб вчасно звернутися до лікаря. Першими ознаками симптомів правцю є м'язові спазми, які часто починаються з обличчя. Це призводить до затвердіння м'язів щелепи, що може ускладнити дихання та приймання їжі. У разі виявлення таких ознак важливо терміново звернутися до дитячого лікаря або дитячого педіатра.

Наступні етапи захворювання можуть супроводжуватися спазмами в інших м'язах тіла, включаючи шию, спину та кінцівки. Це призводить до сильного болю і дискомфорту. Важливо пам'ятати, що правець не має специфічного лікування, тому лікування правцю може включати підтримуючу терапію, а також вакцинацію для запобігання подальшим випадкам захворювання

Вакцинація є найефективнішим способом запобігання правцю. Щеплення проти цього захворювання входять до стандартного календаря щеплень для дітей. Профілактика є надзвичайно важливою, адже знання про правець і його симптоми допоможуть уникнути серйозних ускладнень. Не відкладайте візит до медичного центру Марія, щоб забезпечити безпеку та здоров'я вашої дитини!

Причини виникнення правця

Правець — це небезпечне захворювання, яке викликане бактерією Clostridium tetani, яка потрапляє в організм через відкриті рани або травми. Ця бактерія продукує токсин, що викликає серйозні спазми м'язів, а також порушує роботу нервової системи. Основною причиною виникнення правця є недостатня вакцинація або відсутність щеплень у людей, що збільшує ризик інфікування. Навіть невеликі порізи або ушкодження можуть стати воротами для бактерії, особливо якщо вони забруднені землею чи фекаліями.

Небезпека правця підвищується в умовах, коли травми або порізи не підлягають належній обробці. Це особливо актуально для дітей, які часто отримують травми під час ігор. Тому регулярні візити до дитячого лікаря або дитячого педіатра для проведення профілактичних щеплень мають велике значення. Вакцинація проти правця входить до національного календаря щеплень і є ефективним засобом профілактики цього захворювання.

Важливо звертати увагу на симптоми правцю, щоб вчасно виявити захворювання. У разі травмування, не зволікайте з відвідуванням медичного центру Марія для отримання консультацій і можливого лікування правцю. Своєчасна вакцинація та обробка ран можуть запобігти серйозним наслідкам і зберегти здоров'я вашої дитини.

ДІАГНОСТИКА ПРАВЦЯ

Діагностика правця є складним процесом, оскільки це захворювання може не мати специфічних ознак на початкових стадіях. Зазвичай лікарі, включаючи дитячих лікарів і дитячих педіатрів, спочатку проводять детальний огляд та збирають анамнез хворого. Важливо звернути увагу на симптоми правцю, такі як м'язові спазми, жорсткість у щелепі, підвищена чутливість до світла і звуку.

Після оцінки клінічних проявів лікар може запропонувати додаткові дослідження, але специфічних лабораторних тестів для підтвердження діагнозу правця не існує. Основний акцент робиться на виявленні типових клінічних ознак. У разі підозри на лікування правцю, важливо терміново звернутися до медичного центру Марія або іншої медичної установи, де нададуть кваліфіковану допомогу.

Своєчасна діагностика відіграє ключову роль у лікуванні правця. Чим раніше буде виявлено захворювання, тим ефективніше буде лікування. Лікар може порадити провести щеплення для запобігання подальшим випадкам захворювання. Пам'ятайте, що профілактика та своєчасне звернення до медиків можуть врятувати життя вашої дитини.

Лікування правця

Лікування правця є надзвичайно важливим і терміновим процесом, що вимагає професійного медичного втручання. При підтвердженні діагнозу лікар, зазвичай дитячий лікар або дитячий педіатр, направляє пацієнта на лікування до спеціалізованих медичних установ, таких як медичний центр Марія. Лікування включає комплексний підхід, спрямований на усунення симптомів, профілактику ускладнень та підтримку загального стану пацієнта.

Основними аспектами лікування є введення специфічних антитіл для нейтралізації токсину, який викликає спазми. Також може бути призначена гіперімунна терапія для підвищення імунітету. У випадках, коли симптоми правцю вже розвинулися, важливо контролювати м'язову активність і запобігати травмам, які можуть виникнути через м'язові спазми.

Додатково, лікар може рекомендувати знеболюючі препарати для полегшення дискомфорту. У лікуванні важливо також проводити щеплення для профілактики повторного захворювання. Після стаціонарного лікування пацієнти повинні проходити реабілітацію під наглядом фахівців, щоб відновити функції м'язів.

Завжди важливо пам’ятати про профілактику. Щеплення є найефективнішим способом захисту від захворювання. Регулярні консультації з дитячим лікарем і дотримання рекомендацій спеціалістів допоможуть зберегти здоров'я вашої дитини і запобігти появі симптомів правцю в майбутньому.

ПРОФІЛАКТИКА ПРАВЦЯ

Профілактика правця є критично важливою для запобігання розвитку цього небезпечного захворювання. Основним методом профілактики є своєчасне щеплення. Вакцинація від правця входить до календаря щеплень, що рекомендуються дитячим педіатром у віці немовляти та в підлітковому віці. Важливо, щоб батьки стежили за своєчасним проведенням щеплень, оскільки це є найефективнішим способом захисту дітей від симптомів правцю.

Регулярні візити до дитячого лікаря також допоможуть контролювати стан здоров'я дитини і вчасно виявляти будь-які потенційні загрози. У разі травм, особливо глибоких або забруднених ран, слід негайно звертатися до медичних закладів, таких як медичний центр Марія. Лікарі проведуть необхідні процедури, включаючи ревакцинацію, якщо це потрібно.

Профілактика також включає в себе навчання батьків і дітей про важливість гігієни, особливо при обробці ран. Це допоможе уникнути інфекцій, які можуть спровокувати розвиток захворювання. Необхідно звертати увагу на стан здоров'я дитини, адже своєчасне виявлення симптомів може врятувати життя.

Загалом, дотримання правил профілактики, таких як вакцинація, обережність при травмах і регулярні медичні огляди, допоможуть уникнути лікування правцю і забезпечити здорове майбутнє для дітей.

У підсумку, правець є серйозним захворюванням, яке потребує термінового виявлення та лікування. Основна мета профілактики – це своєчасне щеплення, яке може знизити ризик розвитку цього небезпечного стану. Батьки повинні консультуватися з дитячим педіатром щодо вакцинації, що є першим кроком у захисті дітей.

Регулярні огляди у дитячого лікаря допоможуть вчасно виявити будь-які симптоми правцю і провести необхідні заходи для лікування. При виникненні травм, особливо глибоких, важливо негайно звертатися до медичних установ, таких як медичний центр Марія.

Пам’ятайте, що профілактика є найкращим способом боротьби з захворюваннями. Виконуючи рекомендації лікарів, ви можете значно знизити ризик виникнення правця і забезпечити здоров'я своїм дітям.

Дифтерія . Епідеміологія та профілактика дифтерії .

Вогнище дифтерії – це місце перебування джерела інфекційного захворювання (хворого, носія токсигенних коринебактерій дифтерії) з прилеглою до нього територією в межах можливої реалізації механізма передачі збудника. Цілями проведення протиепідемічних заходів у епідемічному вогнищі являються локалізація та ліквідація. В процесі проведення протиепідемічних міроприємств здійснюється: виявлення хворих, осіб з підозрою на захворювання, носіїв токсигенних коринебактерій дифтерії та їх госпіталізація; виявлення осіб з патологією ЛОР-органів та проведення відповідних лікувально-оздоровчих міроприємств; виявлення осіб, не захищених проти дифтерії та проведення їм імунізації.
У вогнищі після госпіталізації хворого дифтерією або особи з підозрою на це захворювання, також носія токсигенних коринебактерій дифтерії персонал установи організовує та проводить кип’ятіння білизни, посуду, іграшок, якими користувались хворі, вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів. В домашніх вогнищах ці міроприємства проводяться силами населення під контролем співробітників лікувально-профілактичного закладу. За особами, бувшими в контакті з хворими на дифтерію чи з підозрою на це захворювання, носіями токсигенних коринебактерій дифтерії призначається щоденне медичне спостереження з оглядом зіва, термометрією протягом семи днів з момента ізоляції джерела інфекції та реєстрації данних спостереження в медичну документацію. Основний метод захисту від дифтерії – вакцинопрофілактика, направлена на забезпечення стійкості населення до цієї інфекції. Профілактичні щеплення проти дифтерії затвердженні в Національному календарі щеплень та проводяться препаратами, зареєстрованими на території України в установленому порядку, в чіткій відповідності з інструкціями (настановами) по їх використанню.

"Допомога на першому місці: Навчання від нашої старшої медсестри у ЗДО №27 «Берізка»"

8 жовтня старша медсестра нашого ЗДО №27 «Берізка» поділилася цінним досвідом з педагогами про надання першої домедичної допомоги у надзвичайних ситуаціях. 

Завдяки її професіоналізму та дбайливій увазі, педагоги отримали важливі знання та навички, які допоможуть у веденні заходів у разі потреби. Тепер у нашому закладі освіти є ще більше забезпеченості та безпеки для маленьких вихованців. 

Щиро дякуємо нашій старшій медсестрі за цікаве та корисне навчання! Разом ми створюємо безпечне та затишне середовище для наших дітей, де кожен може почувати себе захищеним і підтриманим.

Медико-педагогічний  контроль  в  дошкільному  закладі

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням забезпечує комплексне здобуття відомостей про стан цієї роботи в дошкільному навчальному закладі спільними зусиллями медсестри та педагогів (завідувача, вихователя-методиста за участі вихователів).

НАПРЯМКИ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ:

1. Контроль за станом здоров'я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:

• медичні огляди з комплексним медичним обстеженням;

• функціональні проби на визначення можливостей серцево-судинної та дихальної систем;

• розподіл дітей на медичні групи для фізкультурних занять і за­гартування; індивідуальні призначення обсягів, доз фізичних навантажень у руховому режимі та загартуванні;

• своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень;

• визначення динаміки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності (по кожній групі та закладу загалом).

2. Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року):

• обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми показниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток;

• аналіз динаміки змін у розвиткові рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних вікових груп.

3. Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання:

• систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами;

• зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування;

• норми загартування;

• методи і прийоми проведення кожного заходу;

• раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентарю, попередження травматизму в дітей;

• відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення; ступінь реалізації поставлених завдань тощо.

4. Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:

• щомісячне визначення загальної і моторної щільності фізкультурних занять, інших форм роботи (індивідуальне хронометрування) та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину (візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фіззаняття - графіка пульсометрїї);

• контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо у новачків та ослаблених;

• узагальнення даних про стан їхнього здоров'я та про зміну показників захворюваності.

5. Контроль за організацією рухового режиму:

• доцільність і достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання;

• визначення шляхом хронометрування та аналізу показників тривалості виконуваних рухів за день чи за інший часовий відтинок, кількості локомоцій упродовж дня залежно від віку та статі дітей, пори року тощо.

6. Нагляд за санітарно-гігієнічними умовами:

• утримання місць занять (групові приміщення, фізкультурні куточки в групах, рекреаціях, фізкультурна і музична зали, басейн, фізкультурний майданчик, ігрові майданчики);

• стан фізкультурного обладнання та інвентарю у приміщеннях і на майданчиках;

• стан одягу та взуття дітей для щоденного перебування в групах та прогулянок, для участі в різних формах роботи з фізвиховання тощо.

7. Робота з батьками та персоналом ДНЗ. Істотним компонентом в організації фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі є співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців, просвітницька робота з батьками та персоналом дошкільного закладу. Цей напрямок діяльності забезпечується:

• організацією змістовної наочної пропаганди (батьківські куточки, інформаційні бюлетені, фотостенди та ін.);

• обговоренням проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах та консультаціях, виробничих нарадах;

• активним залученням технічного, медичного персоналу та членів родин вихованців до безпосереднього спостереження системи роботи закладу, до підготовки та проведення фізкультурних заходів з дітьми та методичної роботи з педкадрами (педради, семінари і практикуми, педагогічні читання тощо).

АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНИХ ПОЗИЦІЙ 

1. Коротка загальна характеристика заняття.

2. Вимоги, що пред'являються до діяльності дітей, їхня обґрунтованість із погляду вимог психо- і фізіогігієни. Можливості мобілізації дітей дошкільного віку на сприйняття пропонованого матеріалу. Особливості концентрації, розподіл уваги і чергування різних видів діяльності.

3. Характеристика вікової групи. Порушення здоров'я, фізичні і психічні відхилення, наявність рекомендацій щодо окремих дітей і груп дітей із порушеннями здоров'я, урахування цих рекомендацій.4. Урахування вікових особливостей дітей і профілактика дезадаптації дітей на занятті. Відповідність мети заняття і складності завдань віковим можливостям дітей.

5. Розвиненість самоконтролю дітей, уміння здійснювати елементарну корекцію.

6. Дотримання гігієнічних вимог до приміщення.

7. Дотримання психогігієнічних вимог при визначенні місця заняття в мережі занять.

8. Наявність або попередження перевантаження дошкільників. Диференціація підходу з урахуванням особливостей соматичного і психологічного здоров'я дітей.

            Гігієнічні показники, що характеризують заняття. Примітка: діяльність ДНЗ сьогодні слід спрямувати на збереження і зміцнення здоров'я дошкільників, і вона може вважатися повноцінною й ефек­тивною лише тоді, коли повною мірою і в єдиній системі реалізуються здоров'язбережувальні та здоров'яформувальні технології:

1. Обстановка й гігієнічні умови в груповій кімнаті (кабінеті): температура і свіжість повітря, раціональність освітлення столів і дошки, наявність/відсутність монотонних, неприємних звукових подразників, спів птахів тощо.

2. Естетичне етнокультурне оформлення інтер'єру кожної групової кімнати, в якому гармонійно переплетено здоров'язбережувальні аспекти і місцевий колорит.

3. Кількість видів діяльності: актуалізація, слухання, розповідь, розгляд наочності, відповіді на запитання, вирішення проблемних завдань тощо. Примітка: норма - 4-7 видів за одне заняття. Одноманітність заняття сприяє стомленню дошкільників.Навпаки: часті зміни (калейдоскоп) однієї діяльності іншою вимагають від дітей додаткових адаптаційних зусиль.

4. Методи навчання: словесні, наочні, практичні (норма - не менше трьох).

5. Добір методів, що сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження самих дітей, коли вони перетворюються зі "споживачів знань" у суб'єктів дії.

Примітка: методи - вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, вибір способу дії, вибір способу взаємодії, свобода творчості тощо); активні методи (навчання дією, робота в підгрупах); методи, що спрямовані на розвиток інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки тощо. Місце і тривалість застосування ТЗН (відповідно до гігієнічних і вікових норм), уміння педагога використати їх як можливість ініціації діяльності дітей.

6. Пози дітей, зміни поз (чи спостерігає вихователь реально за посадкою; чи змінюють пози відповідно до виду роботи, чи проводяться ігри зі зміни варіантів, рухові ігрові моменти, завдання на увагу тощо); включення в заняття здоров'язбережувальних і здоров'яформувальних технологій (посадка дітей за столи (парти) з урахуванням функціональної асиметрії мозкової діяльності, чи використовується комплекс вправ для рухової гімнастики очей, що дозволяє зміцнювати м'язи очей, боротися з міопією та іншими офтальмологічними захворюваннями, використання мистецьких терапевтичних композицій, принципу "емоційних гойдалок", мультисенсорність розвивального середовища, пояснення матеріалу з урахуванням двох півкуль мозку, поєднання індукції і дедукції, символу і схеми з асоціацією тощо).

7. Фізкультхвилинки та інші оздоровлювальні моменти на занятті — їхнє місце, зміст, тривалість (фізкультхвилинки, які супроводжуються веселими віршами, музичними уривками з популярних дитячих пісень тощо). Перерви між заняттями мають бути не менш ніж 10 хвилин. Примітка: норма - на 10-15 хвилинах заняття (залежно від тривалості заняття) по 2 хвилини з 3-х легких вправ (по 3 повторення кожної вправи).

8. Якщо була нагода, чи були в змістовній частині заняття запитання, що пов'язані зі здоров'ям і здоровим способом життя; демонстрація, дослідження цих зв'язків; формування ставлення до людини і її здоров'я як до цінності; вироблення розуміння необхідності здорового способу життя; формування потреби в здоровому способі життя; вироблення індивідуального способу безпечної поведінки, повідомлення елементарних знань про можливі наслідки вибору поведінки тощо.

9. Наявність у дітей старшого дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності на занятті (інтерес до занять, прагнення більше пізнати, радість від активності, інтерес до матеріалу, що пропонується дорослим тощо), як використовуються педагогом методи Підвищення цієї мотивації.

10. Психологічний клімат на занятті - наявність емоційних розрядок: жартів, усмішок, використання гумористичних картинок, приказок, афоризмів із коментарями, невеликих віршів, музичних хвилинок тощо.

Наприкінці заняття слід звернути увагу на таке:

• щільність заняття, тобто кількість часу, що витрачає дошкільник на навчальну діяльність. Норма - не менше 50 % і не більше 65-70 %;

• момент стомлення дітей і зниження їхньої пізнавальної активності. Визначається під час спостереження за збільшенням рухових і пасивних відволікань дітей упродовж навчальної роботи. Норма - не раніше ніж через 10-12 хвилин на занятті (залежно від тривалості заняття);

• темп і особливості закінчення заняття: швидкий темп, "зжужманість", немає часу на запитання (формування оцінно-контрольних дій), швидке, практично без коментарів закінчення;

Гігієнічні вимоги до заняття:

1) температурний режим: +15 — +18°С, вологість: 30-60%; 2) фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання); 3) освітлення;

4) попередження стомлення і перевтоми;

5) чергування видів діяльності;

6) своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок;

7) дотримання правильної робочої пози дошкільників;

8) відповідність меблів росту дошкільника.

Схема аналізу заняття із фізкультури:

1. Підготовка посібників (їхня кількість, розташування).

2. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог.

3. Розподіл фізичного навантаження за окремими частинами заняття.

4. Зв'язок із попереднім заняттям (закріплення, ускладнення окремих видів рухів).

Структура заняття:

• Тривалість заняття, тривалість кожної частини, навантаження.

• Кількість дітей, що виконує рухи.

• Характер активності дітей під час виконання рухів.

• Якість показу вправ вихователем.

• Відповідність показу і словесного впливу.

• Індивідуальна робота з дітьми.

• Навчальний характер оцінки виконання рухів дітьми.

• Володіння вихователем прийомами навчання.

• Оволодіння дітьми програмовим матеріалом.

• Моторна та загальна щільність заняття.

Контроль за заняттям з фізичної культури

             У системі медико-педагогічного контролю головне місце відводиться аналізу занять з фізичної культури як основній формі організованого навчання дітей фізичним рухам та формування їх фізичної досконалості.

Головний зміст цього контролю складає:

• визначення рівня фізичних навантажень на організм дітей, їх відповідність віковим та анатомо-фізіологічним можливостям;

• визначення правильності побудови заняття, його моторної щільності.

Правильність побудови заняття з фізичної культури можна встановити нескладними методами дослідження.

1.Візуальне спостереження дозволяє виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров'я та рівню рухової підготовленості дошкільників. Спостереження дають можливість судити про ступінь втомлення дітей за зовнішніми ознаками:

 - невелике, звичайне втомлення - незначне почервоніння шкіри, незначна пітливість, трохи прискорене або рівне дихання, чітке виконання рухових завдань, відсутність скарг на втомлення;

- середній ступень втомлення - значне почервоніння шкіри, значна пітливість /особливо обличчя/ частіше дихання з періодичними глибокими вдихами і видихами, порушення координації рухів /нечітке виконання рухових завдань, додаткові рухи, незначні погойдування тулуба/, скарги на втомлення ;

- значне втомлення /перевтомлення І - різке почервоніння або збліднення шкіри /особливо обличчя/, загальна значна пітливість, часте, поверхове та аритмічне дихання, порушення координації рухів, тремтіння кінцівок, скарги на головокружіння, головний біль, нудоту.

Хронометрування дозволяє підрахувати загальну та моторну щільність заняття.

Загальна щільність визначається співвідношенням раціонально використаного часу до загальної тривалості заняття у відсотках.

До раціонально часу заняття відноситься час використаний на виконання вправ, сприймання та осмислення дітьми пояснень, вказівок, спостереження за показом рухів та за виконанням вправ іншими дітьми, організований аналіз дій своїх товаришів, допоміжні дії - перешикування, установка посібників, і т.д.

До нераціональних витрат часу відносяться: передчасне завершення заняття, перерви в занятті, що викликані порушенням дисципліни, поганою підготовленістю до заняття тощо.

Загальна щільність заняття вважається достатньою при завантаженні його не менш ніж на 80 %.

Моторна щільність заняття підраховується за схемою: у першій графізаписують всі види рухової діяльності дитини /ходьба, біг, виконання вправ, гра та інш./, за якою спостерігають протягом всього заняття. У другій графі відмічають показання секундоміра . Фіксують початок заняття та його закінчення. У схемі визначають початок кожного виду діяльності дитини, за якою ведуть спостереження. Кінець його є початком відліку часу виконання наступної дії /секундомір не вимикається/. По закінченні заняття підраховують час, витрачений на виконання вправ та інші види рухової діяльності.

Моторна щільність визначається співвідношенням часу, витраченого на безпосереднє виконання вправ дитиною /за якою спостерігали/ до всього часу тривалості заняття у відсотках. Наприклад, тривалість заняття у середній групі була 28 хв. Діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, брали участь у рухливій грі, перешиковувалися - 20 хв. Моторна щільність заняття з фізкультури у даному випадку становить: 20×100:28=71% .

Моторна щільність змінюється залежно від змісту, організації, методики проведення заняття, наявності достатньої кількості інвентаря, рухової підготовленості дітей даної групи. Вона буде нижчою, коли дітям запропонують нові незнайомі їм фізичні вправи. Оптимальною моторною щільністю заняття слід вважати для молодшої групи - 60 - 65 % середньої групи - 65 - 70% , старшої групи - 70-75% підготовчої групи - 75 - 80%.

Критерієм ефективності оздоровчого ефекту заняття є показники моторної щільності вищі за оптимальну.

Визначення фізичного навантаження дозволяє оцінити вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей, визначити фізіологічну криву. Об'єктивним показником впливу фізичного навантаження на дитину є частота пульсу та частота дихання.

Частоту пульсу підраховують (за 10-секундними відрізками та помножують на 6) 6-7 разів у ході заняття:

• перед початком заняття - за 3 хв. до нього;

• після виконання загальнорозвивальних вправ;

• у середині основних рухів (після другого-третього рухів);

• після останнього основного руху;

• після рухливої гри;

• наприкінці заключної частини;

• через 3-5хв. після закінчення заняття.

             Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дошкільників. Тому в окремих дітей пульс може значно відрізнятися від вищевказаних середніх даних.

             При незначному навантаженні (вправи з рівноваги, метання предметів у ціль, на дальність, ігри середньої рухливості) серце скорочується 120- 136 разів за хвилину. При середньому навантаженні - 150-160 разів за хвилину. При високому навантаженні (біг з максимальною швидкістю, лазіння по канату, ігри високої рухливості) - 170-180 разів за хвилину.

             Для дітей основної медичної групи гранично допустимі такі навантаження, що викликають частоту серцевих скорочень у дітей 3-4років до 140-160 ударів за хвилину; у дітей 5-6 років 150-180 ударів за хвилину, хоча цей стан дітей має бути коротким - упродовж 2 хв. При правильній побудові заняття пульс відновлюється протягом 3-5 хвилин. У заключній частині він більший від нормального. Якщо пульс відновився вже у заключній частині - навантаження мале, а якщо після 5-хвилинного відпочинку удари прискорені - завелике.

           Частота дихання. Під час спокою частота дихання у дошкільників має такі величини за І хв.: 3роки - 28-30 разів; 4роки - 26-28 разів; 5років - 24-28 разів; 6років - 22- 24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання може збільшуватися навіть удвічі. Під час виконання інтенсивних рухових дій, вона може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ їх необхідно припинити. Час повернення частоти дихання після заняття фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня стомленості та тренованості організму дитини.

Організація занять з фізкультури для дітей підготовчої медичної підгрупи

             Діти підготовчої медичної підгрупи (схильні до захворювань) у змозі виконувати програмні вимоги, але з обмеженням, що обумовлюється станом здоров'я. Для дітей, які часто слабують на гострі респіраторні захворювання, гранично допустимою є частота серцевих скорочень до 170 ударів на хвилину, а для дітей з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів - 150 ударів. Тому ослаблених дітей треба обмежувати у виконанні вправ на швидкість і тих, що вимагають силових зусиль (біг, стрибки, ігри високої рухливості, естафети).

                Такі діти на початку навчального року виконують загалом всі вимоги програми, але рухи, що викликають серцеві скорочення вище 150 ударів на хвилину, - лише у 50 відсотків інтенсивності навантаження здорових дітей. У січні-лютому навантаження збільшується до 75 відсотків, у квітні-травні доводиться до 100 відсотків за умови, що дитина регулярно відвідувала дитячий садок. Діти, що повернулися до своєї групи після перенесеного гострого респіраторного захворювання, беруть участь у занятті з фізкультури з першого дня, але інтенсивні навантаження вдвічі менші, ніж для здорової дитини (незалежно від періоду навчального року). Протягом 3-4 тижня навантаження поступово збільшують.

                Малята з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів на початку навчального року і після перенесених гострих респіраторних захворювань у перші дні в садку отримують чверть інтенсивності навантажень з подальшим поступовим збільшенням її обсягу. Якщо стан здоров'я дитини дозволяє, навантаження доводять до рівня, прийнятого для підготовчої групи. Щодо дітей, які слабують на рецидивуючий бронхіт, важливо звернути увагу на постановку правильного дихання. Таким дітям рекомендується більше вправ на верхній плечовий пояс, на профілактику порушень постави та плоскостопості. Для них інтенсивні навантаження - у половинному обсязі, причому краще вдвічі зменшити кількість повторень вправ, залишаючи досить високою швидкість виконання. До дітей з короткозорістю 3,0-4,0Д, а також косоокістю потрібно бути дуже уважними під час вправ зі статичною напругою, різкими рухами, струсами.

                Стрибки у довжину, висоту, зістрибування таким малятам можна виконувати лише на м'якому грунті або матах, поролоні. Строго обмежувати вправи на віджимання, піднімання прямих ніг з положення лежачи на спині, скорочується час утримання статичної пози типу "рибка", "ластівка". Перетягування каната, лазіння по канату і жердині, різкий ривок з місця з максимальною швидкістю -протипоказані.

                Інтенсивність фізичних навантажень для дітей з вадами зору необхідно підвищувати поступово і дуже обережно. Під час рухливих ігор, бігу, ходьбі на лижах тощо за ними треба уважно стежити, щоб за першими ж ознаками втоми перевести на спокійний вид рухової діяльності. Діти, що перенесли ревмоатаку, через рік після неї поступово входять у навантаження.; для них обмежуються такі вправи, що викликають частоту серцевих скорочень понад 150 ударів на хвилину,- скорочується тривалість бігу на швидкість, обмежується участь в естафетах, рухливих іграх.

                Вправи зі статичною напругою, стрибки використовуються дуже обережно. Рекомендуються вправи на зміцнення м'язів спини, живота. Навантаження збільшується поступово, вправ зі складних вихідних положень уникають. Діти, які слабують на діабет чи ожиріння, також мають обмежуватись у фізичних навантаженнях (пульс не більше як, 150 ударів на хвилину) . А от тривалість помірних навантажень (наприклад, повільний біг, ходьба у середньому темпі) рекомендується збільшувати. Невеликі навантаження слід давати дітям, у яких стан здоров'я добрий, а рівень розвитку фізичних якостей низький. Але для них обсяг вправ та їх інтенсивність збільшують швидше, ніж для ослаблених малят.

Щеплення дошкільників

Міносвіти надало роз’яснення щодо обов’язковості прийому дітей до дошкільних навчальних закладів.
  Міністерство освіти і науки звернуло увагу регіональних управлінь освіти на дотримання порядку прийому дітей до дошкільних навчальних закладів.
  Про це йдеться у листі профільного міністерства направленому на адреси регіональних управлінь освіти і науки, в якому акцентовано увагу керівників освіти на дотримані державних гарантій щодо прав громадян на освіту та незаконності вимог щодо обов’язкового профілактичного щеплення дітей.
  В міністерстві зокрема підкреслюють, що у відповідності з Конституцією кожен має право на освіту, а обов’язком держави є забезпечення доступності дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах.
  У профільному міністерстві зазначають, що конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.
  Відповідно до освітнього законодавства, прийом дітей до дошкільних навчальних закладів проводиться за бажанням батьків, які мають право обирати дошкільний навчальний заклад.
  У відповідності до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду №305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та свідоцтва про народження.
  Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації,територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.
  Міністерство також надало роз’яснення щодо питань необхідності профілактичних щеплень дітей.
  За повідомленням відомства, особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки.
  У міністерстві підкреслили, що право на відмову від щеплень закріплене і в Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006 р. №48.
  У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
  Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №434 від 29.11.2002 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".
  В Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту зазначили, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечать діючому законодавству України.
  За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу.
  За дорученням заступника міністра освіти Б. Жебровського, зміст відповідного листа має бути доведений до відома місцевих органів управління освітою та керівників дошкільних навчальних закладів.
Нагадаємо, у липні минулого року, Верховною Радою були внесені зміни до Закону України "Про дошкільну освіту", якими зокрема передбачена обов’язковість дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку, доступність і безоплатність якої має забезпечувати держава.

Консультація для батьків

«Безпека вас і ваших дітей: профілактика харчових отруєнь»

Літо крім безліч задоволень приховує чимало небезпек: і пере­грівання на занадто спекотному сонечку, і енцефалітні кліщі, і ба­гато інших нерадісних подій. Втім; дещо трапляється влітку наба­гато частіше, ніж в інші пори року. Йдеться про харчові отруєння.

Слід зазначити, що медичне і побутове розуміння проблеми різняться. Зазвичай ознакою отруєння вважають розлад шлунку (діарею).

З медичної точки зору причин такої «неприємності» може бути безліч.

Руки мили?

Найбільша група «отруєнь» з усіма класичними ознаками (ну­дотою, блювотою, проносом, високою температурою) — це так зва­ні, гострі кишкові інфекції (ГКІ). Іноді їх ще називають «хвороба­ми брудних рук».

Усього відомо понад 30 різних ГКІ, причому їх відмінна озна­ка—епідемічний характер.

Для кишкових інфекцій характерні так звані спалахи, тобто масове і практично одноразове захворювання людей.

Основна причина виникнення ГКІ — мікроорганізми, що міс­тяться в їжі або воді. Звідки вони там беруться? Звідусіль. По­вітря, немиті руки продавців-кухарів-споживачів, всюдисущі та універсальні рознощики, наприклад мухи.

Будь-які харчові продукти є чудовим середовищем для розмноження мікробів. Головне, щоб було порушено основне правило збе­рігання/приготування — температурний режим. Візьміть салат «Олів’є», виставте його на сонечко на добу — і отримаєте сильну бактеріологічну зброю. Або не досмажте річкову рибу. Або просто не помийте принесені з ринку овочі або фрукти. Ефект буде при­близно однаковим.

Спектр неприємностей буде відрізнятися залежно від того, якого саме збудника ви «проковтнули». Збудників кілька десят­ків, і серед них є як такі, що нагороджують «господаря» триден­ним проносом без особливих наслідків, так і справжні агресори, здатні вбити людину.

Як не попастися:

► мити руки перед їжею своїм дітям і собі (як би банально це не звучало);

► обов'язково мити кип'яченою водою фрукти і овочі, які не бу­дуть піддаватися термічній обробці; інші можна помити і зви­чайною водопровідною водою;

► пити тільки кип'ячену або бутильовану воду;

► швидкопсувні продукти зберігати в холодильнику.

Тортик із сюрпризом

Другий варіант розвитку подій — людина скуштувала їжу з бактеріальними токсинами. Звідки вони там беруться? З бакте­рій, звичайно. Цілком імовірно, що самих мікробів там не дуже багато, проте отрути в продукт вони виділили від душі. Головне, щоб умови були відповідні — тепло і достатньо часу.

Класичних випадків інтоксикації два: стафілокок і ботулізм. Стафілокок — дуже поширений мікроорганізм. Найчастіше він відповідає за різноманітні гнійнички на нашій шкірі. Ми час­то не надаємо цій інфекції значення, вважаємо, що «саме підсо­хне і відвалиться». Але якщо ці гнійнички з'являються на руках кондитера, який готує крем, для тортів чи тістечок, то шанс від­валитися є у всіх, хто з'їсть ці солодощі «із сюрпризом» — токсин стафілокока, який накопичується в значних кількостях. Настіль­ки значних, що можуть спричинити токсичний шок, летальність за якого може досягати 10 %. Ознаки стафілококової агресії: різке підвищення температури, озноб, інтенсивні м'язові і головні болі, висип на тілі, нудота, блювота і пронос.

Наступний класичний випадок — ботулізм. Мікробам, які про­дукує токсин, не потрібен кисень. Живе ця зараза (на ім'я клостридія ботулізму) в землі, в річковому мулі, в кишковику тварин, птахів і риб, тобто практично скрізь. Причому в несприятливих умовах клостридія перетворюється на спори і здатна витримува­ти заморожування, висушування, 6-годинне кип'ятіння, 18%-ий розчин солі тощо. Уявили собі монстра?

А тепер найцікавіше. Токсин, що продукується цією клостридєю, — ботулотоксин є найсильнішою природною отрутою, смер­тельна доза для людини становить 0,3 мкг. Джерелом є домашні консерви, ковбаси та копченості. Справа в тому, що тільки в про­мислових умовах можна забезпечити такий температурний ре­жим, за якого загине навіть най загартованіша спора клостридії. Втім, у консервах клостридія може себе видати, тому що в процесі життєдіяльності у неї відходить безліч газів. Вони накопичують­ся і починають розпирати банку. Виникає так званий «бомбаж». Найгірше, що на смак, колір і запах їжа не змінюється ні на йоту.

Отруєння ботулотоксином має такі ознаки: моментально роз­вивається м'язова слабкість, з'являється різка сухість у роті, «ту­ман» перед очима і двоїння предметів, відчуття «грудки» в горлі. Зіниці у того, хто з'їв ковбасу з клостридіями, дуже широкі, ди­хання поверхневе, обличчя втрачає міміку (стає маскообразним), змінюється тембр і висота голосу.

Як не попастися:

► купувати кондитерські вироби тільки в перевірених часом ма­газинах і від таких же перевірених постачальників, а дітям ба­жано їх узагалі не вживати;

► не захоплюватися виготовленням і вживанням домашніх кон­сервів (м'ясо, птиця, риба, гриби), тим більше не купувати їх в інших людей і не давати їх для вживання дітям.

Ясного вам і теплого сонця і поменше спілкування з «людьми в білих халатах», шановні батьки!

Вживання  води  та  організація  питного  режиму в дошкільному  закладі

Вода становить близько 80 % маси тіла дитини. З дорослішанням частка води в її організмі зменшується до 68-72 %. Вода є транспортувальником резон в організмі, середовищем для здійснення біохімічних реакцій, адже вона є добрим розчинником. Разом з водою од організму потрапляють різноманітні макро- та мікроелементи.  Вода, яку ми даємо пити дітям у дошкільному закладі, має бути якісною і добре очищеною. Адже вживання неякісно води (неочищеної водопровідної) є однією з причин порушень діяльності шлунково-кишкового тракту у дітей. Погана вода негативно впливає на більш вразливий, ніж у дорослих, дитячий організм.

 Чому питний режим є важливим

Нестача води в організмі призводить до зневоднення, а потім і до порушення водно-сольового обміну, терморегуляції, через що може навіть статися перегрів організму. Нестача води також негативно впливає на всмоктування поживних речовин у кишківнику і призводить до швидкої втомлюваності при незначних фізичних чи розумових навантаженнях (це насамперед зумовлено недостатнім надходженням води до клітин мозку).

При зневодненні спостерігаються такі симптоми, як пригнічення сечовиділення, темно-жовтий колір сечі. Можуть також бути потріскані сухі губи, сухий язик, блідий сіруватий відтінок шкіри, судоми, пронос, блювання.

Саме тому важливо, щоб дитина могла отримувати воду вчасно та у  достатньому об`єм. З цією метою у дошкільних закладах організовується питний режим.

Як ми організовуємо питний режим

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільний навчальних закладах, затвердженої спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227 (далі — Інструкція № 298/227), для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити дітей водою за індивідуальною потребою. Кип`ячену воду дають після охолодження докімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж раз на добу.

У нашому дошкільному закладі питний режим для дітей організовують так:

·         воду кип’ятять, остуджують до кімнатної температури та зберігають у харчоблоці з відповідним написом;

·         помічники вихователів і няні отримують воду з харчоблока у відповідно маркованих чайниках чи глеках;

·         питну воду у групових кімнатах замінюють не рідше одного разу на добу;

·         за потреби вихователь або помічник вихователя видає дитині її чашку та наливає воду (діти старшого віку можуть брати чашки і наливати воду самі)

Вимоги  до  миття  посуду  в  групових  приміщеннях

   Відповідно до  пункту 5.3 Інструкції з  організації  харчування дітей  у  дошкільних  навчальних  закладах, затвердженої  наказом Міністерства  охорони  здоров’я   України  та  Міністерства освіти  і  науки України  від 17.04.2006 № 298/227 (далі - Інструкція)  в  приміщенні  харчоблоку , їдальні, біля  буфетних  груп  мають  бути  інструкції  щодо  правил  миття  кухонного  посуду.

   Кухонний  посуд  у  групах після  приймання їжі  дітьми  замочують  у  воді  за  температури  +50 - +60С  з  мийним  засобом, ополіскують  гарячою  проточною  водою. Спочатку  миють  чашки, потім  тарілки, в  останню чергу  миють  столові  прибори.

Замочування  кухонного  посуду  з  мийним  засобом  проводять  у  першому  відділенні  мийної  ванни, де  відмічено  рівень  заповнення  водою, ополіскування  проводять  у  другому  відділенні  під  проточною  водою.

   Чистий  столовий  посуд  просушують  на  гратчастих  полицях, ставлячи  на  ребро, і  зберігають  у  закритих шафах,  а  столові  прибори - в  ємкостях, ручками  догори.

З В Е Р Н І Т Ь У В А Г У!! Витирати  посуд  заборонено.

  Ємкість  для  столових  приборів, розноси  для  зберігання  чистих  чашок  необхідно  мити  не рідше  ніж  раз  на  день.

  Столові  прибори, зокрема  ложки, вилки, необхідно   мити  з  додаванням мийних  засобів  з  подальшим  ополіскуванням  гарячою  проточною  водою  за  температури  не  нижче +65С.

  Серветки  після  використання  промивають  у  гарячій  воді  з  мийним  засобом, потім  кип’ятять  і  просушують.

  Ганчірки  після  миття  посуду  прасують, сушать і  зберігають  сухими в  закритій  промаркованій  тарі. У  разі  зношення  ганчірки  своєчасно  замінюють  на  нові.

  Згідно  пункту 5.7 Інструкції  столи, ванни для  миття  кухонного  посуду після  закінчення  роботи  миють  мийними  засобами.

  Помічник  вихователя  під  час  миття  кухонного  посуду, інвентарю  та  обладнання  в  буфетній  групи  має  неухильно  дотримуватися  чинного  законодавства   з   організації  харчування  дітей  та  охорони  праці.

    Матеріал використано з журналу ПУДЗ №6, 2013 року

Пам’ятка   для  помічника  вихователя

щодо  миття  посуду у буфетній

До  миття  посуду  допускають  осіб ,які  пройшли  медичний  огляд, атестовані  з правил  безпечної  експлуатації  обладнання, пройшли  вступний  інструктаж  з  охорони  праці.

  Мити  посуд  у  буфетних  групових  приміщень дошкільного  закладу  згідно  зі  службовими  обов’язками мають  помічники  вихователів. Їм  слід  пам’ятати  про  особисту  відповідальність  за  виконання  санітарних  вимог  до  миття  посуду  та  утримання  групових  кімнат.

 Перед  миттям  посуду  помічник  вихователя має:

·        Надягти  санітарний  одяг, заправити  волосся  під  головний  убор – хустку  або  ковпак;

·        Перевірити  або  забезпечити  чистоту  на  робочому  місці: відсутність  на  підлозі  пролитих чи  розсипаних  залишків  продуктів  харчування  тощо;

·        Пересвідчитись  у  справності  кранів  холодної  та  гарячої  води, прибрати  за  потреби  сторонні  предмети  з  робочого  місця.

·         

Під  час  миття  посуду  помічник  вихователя  зобов’язаний :

·        Дотримуватися  правил  внутрішнього  трудового  розпорядку, зокрема  й  інструкції  щодо  правил миття кухонного  посуду в  буфетних  груп  дошкільного  навчального  закладу;

·        Зняти  каблучки, браслети  тощо;

·        Не  допускати  присутності  на  робочому  місці  сторонніх;

·        Вилучити  з  ужитку  посуд, який  має  тріщини, пощерблений  тощо  та  не  залишати  на місцях  розбитий  посуд, склянки.

Після  закінчення  роботи  слід:

·        Прибрати  робоче  місце, викинути  відходи  харчових  продуктів;

·        Привести  до ладу  інвентар  і заховати  разом  із  мийними  засобами  в  місце  їх  зберігання;

·        Зняти  санітарний  одяг, вимити  обличчя, руки.

Загальновідомо, що дитячий організм для повноцінного розвитку потребує вітаміни, але які саме, в якій кількості і з яких джерел - питання цікаве і неоднозначне. Давайте розбиратися разом, що ж саме потрібно саме вашому малюку?

Не поспішайте в аптеку!

Більшість необхідних вітамінів дитина може і повинна отримувати з їжі. Для цього не обов'язково купувати екзотичні фрукти і рідкісні продукти - в звичних нам натуральних овочах, фруктах і зелені можна знайти все, що необхідно дітям для повноцінних росту і розвитку.

Однак іноді додаткова доза вітамінів все ж потрібна. Наприклад, якщо в житті дитини постійно присутні навантаження (різні тренування, заняття спортом, посилене навчання, перенесена хвороба і т.д.).

Іноді варто вдатися до аптечним вітамінів, якщо малюк переживає стресову ситуацію, та в разі ризику захворювань - як звичайних, так і важких застуд або грипу.

Як потрібно комбінувати вітаміни?

Приймати всі вітаміни відразу - неправильно, оскільки речовина може посилювати дію іншої або ж навпаки - пригнічувати її. Саме тому потрібно знати певні правила прийому вітамінів.

До прикладу, вітамін B12 слід приймати окремо від В1 з метою уникнення алергії, а також окремо від вітамінів В6 і С, оскільки їх взаємодія зводить позитивний результат до нуля. В6 і В1 так само небажано вживати разом.

Для того, щоб всі вітаміни рівносильно засвоювалися і приносили користь, необхідно розділити їх на різні прийоми їжі з інтервалом у кілька годин.

Не намагайтеся дати дитині максимум вітамінізованих продуктів за один раз - обов'язково враховуйте їх сумісність. Для цього можна слід порадитися з вашим лікарем.

Дуже часто педіатри рекомендують вітамінно-мінеральні комплекси - в них сумісність різних речовин вже врахована і грамотно дозована, проте навіть такі комплекси не варто самостійно призначати своїм дітям без крайньої необхідності та рекомендації фахівця.

Що саме потрібно вашому малюку?

Вітаміни зазвичай необхідні здоровій дитині для профілактики. До того ж, для різноманітних ситуацій необхідні різні групи вітамінів. Ми розберемо кілька з них і дамо прості поради по підбору відповідних продуктів в раціоні дитини:

• часті хвороби. В такому випадку вашому малюку необхідний не тільки всімвідомий вітамін С, але і вітамін А, який значно краще бореться з інфекціями. Додайте в харчування дитини помаранчеві овочі, печінку, вершкове масло, обліпиху, шипшину, гарбуз, помідори і петрушку;

• постійна втома і порушення концентрації свідчать про брак вітаміну В1. Він у великій кількості міститься в горосі, горіхах, вівсянці і зерновому хлібі. Якщо ж при цих симптомах у малюка кровоточать ясна, то цілком можливо, що його організм потребує вітаміну С. Він міститься в цитрусових, шипшині, щавлі, агрусі, петрушці, редисці та смородині;

• дратівливість і сонливість говорять про брак вітамінів групи В. Для того, щоб зробити дитину більш спокійною і врівноваженою, додайте в раціон вітамін В6 (є в горіхах, крупах, помідорах, червоному перці, зерновому хлібі тощо), а для бадьорості і апетиту - вітамін В12 (міститься в печінц (дітям краще давати печінку кролика чи птиці), м'ясі, молокопродуктах, морській рибі, яйцях, сирах);

• лущення шкіри і обвітрені губи. Цими симптомами організм вимагає вітамін B2. Його ви знайдете в м'ясі, яйцях, зелених листових овочах, брюссельській капусті і рибі;

• блідість, слабкість, анемія, проблеми з нігтями і волоссям свідчать про нестачу фолієвої кислоти (вітаміну B9). Поповніть раціон дитини горіхами, різними видами капусти, крупами, зеленою цибулею, цитрусами і яблуками;

• повільний ріст, м'язова слабкість, пітливість і сутулість говорять про недостатній кількості вітаміну D. Щоб він надходив у організм у достатній кількості, частіше гуляйте з дитиною на сонці і закликайте її до активних ігор на свіжому повітрі (але не на відкритому сонці) ;

• дерматити та порушення травлення - це ознака нестачі вітаміну PP (вітамін B3). Щоб повернути організм малюка в норму, додайте в його раціон горіхи і натуральні йогурти.

Важливо усвідомлювати, що один раз пропити вітаміни або з'їсти їх за вечерею, а потім харчуватися неправильно, не можна ні дитині, ні дорослому. Для того, щоб все це мало дію, потрібно дотримуватися правильного харчування і ретельно стежити за тим, що їсть ваш малюк!