АРТИКУЛЯЦІЙНІ ТА ФОНЕМАТИЧНІ ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗВУКІВ, ЇХ МІСЦЕ В РОЗВИВАЛЬНО – ВИХОВНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ

Артикуляційна гімнастика – це вправи для тренування органів мовлення. Адже для того, щоб дитина навчилася правильно артикулювати складні для вимови звуки, її губи та язик мають бути достатньо сильними, гнучкими і рухливими, тривалий час утримувати певне положення, легко здійснювати перехід від одного положення до іншого.

Однак інколи фахівці зустрічаються з тим, що певні рухи малюк ще не засвоїв, або відмовляється їх повторювати, або просто втомлюється. Тому артикуляційну гімнастику краще проводити в ігровій формі, із застосуванням віршованих рядків. Інсценізація казок з опорою на кольорові малюнки захоплюють дітей, емоційно насичують заняття.

Спочатку слід уточнити, чи знає дитина будову мовленнєвого апарату, використовуючи малюнки, загадки (додаток 1) та «Казку про Веселого Язичка» (додаток 2).

Розучувати артикуляційні вправи слід у певній послідовності:

· дорослий показує малюнок, називає вправу і повільно демонструє її виконання;

· дитина виконує вправу перед дзеркалом;

· дорослий слідкує за виконанням, допомагає, виправляє помилки;

· дитина виконує вправу, поступово прискорюючи темп, без дзеркала, у віршованому супроводі дорослого.

Для початку слід пропонувати 1 - 3 вправи тривалістю 3 – 7 хвилин залежно від віку і темпераменту дитини. Для 3 – 4 – річних малюків достатньо, щоб вони могли відтворити основні рухи. У 4 – 5 – річному віці діти мають виконувати вправи чітко й плавно, а в 6 – 7 – річному віці – точно, швидко, в достатньому обсязі, легко переключатися з одного руху на інший та утримувати положення язика певний час без змін.

Додаток 1

ЗАГАДКИ ПРО ВЕСЕЛИЙ РОТИК

Є двері червоні в будиночку тім,

Та ще одні двері – білі – у нім.

Не зайчик живе там і не їжачок –

Слухняний і вправний живе … (язичок).

Їсть той будиночок борщ, п’є компот

І називається просто він: … (рот).

Двері, що перші, червоні – то … (губи),

Двері, що другі, - біленькі … (зуби).

Ми ротом уміємо їсти і пити,

Сміятись, співати і … (говорити).

 Додаток 2

КАЗКА ПРО ВЕСЕЛОГО ЯЗИЧКА

Жив – був Веселий Язичок у своєму будиночку. Цей будиночок мав свою назву – рот (У тебе є язик? А де він живе?).

Двері будиночка можуть відчинятися і зачинятися (відкрий і закрий рот).

А дверей у тому будиночку аж двоє. Коли відчинити перші двері – губи, то стане видно другі двері – зуби. Коли відчинити й другі, язик вигляне зі свого будиночка (рот відкрити; покажи кінчиком язика верхні зуби, нижні зуби, верхню губу, нижню губу).

У будиночку є стеля – піднебіння (покажи язиком піднебіння).

СИСТЕМА РОБОТИ ПО ФОРМУВАННЮ НАВИЧОК

ФОНЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ Й СИНТЕЗУ

Система роботи по формуванню навичок фонематичного аналiзу й синтезу враховує послiдовнiсть становлення рiзних форм звукового аналiзу й синтезу (усне визначення, графiчне зображення), умови видiлення звука (певне положення звука в словi, особливостi вимови звука в словi, характер звука, кiлькiсть звукiв у звуковому ряду тощо). В зв’язку з цим передбачається певна послiдовнiсть мовного матерiалу при формуваннi навичок фонематичного аналiзу й синтезу:

1.  ряд голосних звукiв: ау, уа, iа;

2.  склади без збiгу приголосних:

·    на, ба, та, ку, то;

·    ох, ах, ам, оп, ех;

3.  склади iз збiгом приголосних: пса, пта, ска, кно, вга;

4.  слова без збiгу приголосних (з добре промовляючими звуками):

·    односкладовi (мак, сом, кит, том, дах, вус);

·    двоскладовi (мама, тато, сито, вуса, кафе ... палка, вудка, сумка, паста, гуска);

5.  слова iз збiгом приголосних:

·    односкладовi (скат, квас, плуг, ласт, лист, Влад, пласт);

·    двоскладовi (трава, спека, плече, злива, клумба);

·    трьох- i більше складовi (кропива, плотина, квасолина);

6.  слова iз м’якими звуками без збiгу та зі збiгом приголосних:

·    односкладовi (сiм, лiс, кiт, пень, день, спiв, льон);

·    двоскладовi (кiно, сiно, лiто, вiкно, олень, серпень, баня, Катя, молюск, кiоск, квiтень);

·    трьох- i бiльшескладовi (березень, лiнивець, порохотяг);

7.  слова з звуком [й’]:

·    односкладовi (гай, плай, мiй);

·    двоскладовi (байка, майка, бугай, лiйка, iнiй, сарай, бульйон);

·    трьох- i більше складовi (павiльйон);

8.  слова з голосними другого ряду та приголосними, якi позначають два звуки:

·    двоскладовi (моя, твоя, Юля, єнот, їжа, щука, плащ);

·    трьох i більше складовi (Юлiя, сiянка, масток, вогнище);

Розвиток навичок фонематичного аналiзу й синтезу здiйснюється поетапно:

1.  з опорою на матерiалiзацiю (використання рiзних допомiжних засобiв — графiчних схем слова, звукових лiнiйок, фiшок);

2.  з мовним промовлянням (сприймання на слух та самостiйне промовляння слова);

3.  без опори на допомiжнi засоби та промовляння;

В процесi роботи дiтям пропонується виконувати наступнi завдання:

1   Визначити голосний (приголосний) звук iз ряду інших звуків (гра «Спiймай звук» — пiдняти сигнальну картку);

2   Визначити склад з певним звуком (пiдняти сигнальну картку);

3   Визначити iз ряду слiв слова з певним звуком (пiдняти сигнальну картку, вiдiбрати малюнки);

4   Назвати перший, останній звук у словi, визначити місце знаходження звука в словi (початок, середина, кiнець) на слух, із допомогою малюнкiв;

5   Визначити послiдовність та кiлькiсть звукiв у словi (на слух, придумати самостiйно слова, вiдiбрати малюнки з певною кiлькiстю звукiв);

6   Визначити мiсцезнаходження звука в словi по вiдношенню до інших звукiв;

7   Виконати звуковий аналiз слiв.

Завдання пропонуються в iгровiй формi, з використанням таких прийомів, як придумування слiв, робота з предметними малюнками, сигнальними картками чи прапорцями, робота з фiшками для звукового аналiзу i т.д.