4."Батьківський калейдоскоп"

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ.

Колектив ЗДО "Веселка"разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною нашого закдаду було захопливим, корисним та безпечним. Просимо Вас дотримуватися наступних діючих правил ЗДО "Веселка", які допомагають правильно організувати час перебування в ньому ваших дітей.

1.Заклад дошкільної освіти "Веселка" працює з 7.30 до 18.00. працює з 7.30 до 18.00.

2. Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно до 8.30 та забирати до 18.00.

3. Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам. Якщо Ви привели дитину після 8.30, Вам слід дочекатися, коли діти вашої групи повернуться з ранкової гімнастики і передати дитину вихователю.

4.Неприпустимо залишати дитину саму у приймальній кімнаті групи.

5. Приводьте в ЗДО здорову дитину, повідомляйте вихователя про її самопочуття. Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

6. Своєчасно повідомляти адміністрацію або вихователя закладу про хворобу дитини та інші причини її відсутності в ЗДО.

7. Якщо під час ранкового прийому в ЗДО у дитини виявлено ознаки хвороби, батьки зобов’язані звернутися до лікаря за консультацією або медичною допомогою.

8. Батьки, або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю або тому працівникові ЗДО, який приймає дітей в цей час. Неприпустимо відправляти дитину в дошкільний заклад саму, без супроводу дорослого. Увечері вихователь зобов’язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за їх дорученням.

9. При вході, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

10. Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя.

11. Вам варто заздалегідь домовитися з вихователем щодо осіб, яким Ви доручаєте забрати дитину з дошкільного закладу.

Таке доручення оформляється ПИСЬМОВО.

12. Вихователь не має права віддавати дітей з дошкільного закладу

НЕПОВНОЛІТНІМ ДІТЯМ , БАТЬКАМ У НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ.

ЧЕКАЄМО НА ВАС У НАШОМУ САДОЧКУ

Вимоги до зовнішнього вигляду та одягу дітей

Одяг дитини повинен бути чистим, охайним, відповідати порі року, температурі повітря, відповідати розміру дитини. Небажане носіння комбінезонів.

Повинна бути чиста нижня білизна.

Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.

Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.

Носова хустка потрібна дитині як в приміщенні, так і на прогулянці. Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.

Обличчя повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна.

Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів.

Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, склянні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики і тому подібне, пігулки), а також їжу та напої.

Забороняється одягати дитині будь-які прикраси (в тому числі і дорогоцінні), так як це може зашкодити стану здоров’я Вашої дитини.

Дошкільний навчальний заклад не несе відповідальність за збереження речей дитини (золоті прикраси,предмети одягу, взуття).

До того, як віддавати свою дитину в дитсадок, навчіть її:

- самостійно їсти і користуватися серветкою,

- з незначною допомогою мити руки ї витирати їх,

- проситися в туалет,

- користуватися носовичком,

- самостійно знімати і одягати колготи, шкарпетки, шапку, черевики,

- акуратно складати свій одяг,

- бережно ставитися до речей,

- складати іграшки.

Також навчіть дитину розрізняти і правильно показувати іграшки, меблі, одяг, посуд, частини власного тіла. Вчіть дитину розмовляти неквапливо і зрозуміло.

Ці вміння допоможуть дитині легше і швидше адаптуватися до дитячого садка.

Що потрібно мати дитині?

Носові хусточки.

Купуйте їх з запасом, бо губитимуться вони часто. Або запасіться паперовими серветками.

Тапочки.

Тапочки повинні бути з задником і щільно облягати ступню. Не допускається взуття "на виріст", яке велике на дитину, взуття без задника.

Піжама.

Піжама має бути з натуральних тканин, вільного крою. Для сну мають бути окремі легкі шкарпетки. І не забувайте щотижня забирати піжаму додому на прання.

Змінний одяг.

У дитини в шафці завжди повинен бути змінний одяг. Обов'язково мають бути колготи, кофтина, комплект спідньої білизни (для найменших - кілька комплектів).

Одяг на щодень.

Для садочка найбільше підходить одяг зі знімним "верхом", щоб можна було роздягнути дитину, коли їй буде жарко. Легка сорочка і більш тепла кофтина ідеальні для хлопчика. Для дівчаток так само гольфик і кофтина, а от замість спідниці, яка буде крутитися і з якої буде вилазити блузка, краще одягти сарафан - це найзручніший для дівчаток одяг. Для літа дівчаткам, знову ж таки, найкраще одягти сарафанчик, а хлопчикам - шортики й маєчку. Панамка, кепка або хустинка влітку обов'язкові.

Святкове вбрання.

Тепер про одяг для свят. Обовязково в гардеробі дитини має бути білий гольфик і білі колготки (як для дівчинки, так і для хлопчика) і, звісно, чорний костюм для хлопчика і нарядна сукня для дівчинки. Цей одяг буде в нагоді і на свято, і на відкрите заняття, і для фотографування. Не поспішайте шити одяг для костюмованих свят - запитайте вихователя, яку роль гратиме дитина, порадьтеся, яким має бути її костюм.

Старайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя.

Якщо треба щось принести для костюма на ранок чи інше свято, зробіть це. Дитина не повинна почуватися гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.

Прийом дітей у дошкільний навчальний заклад здійснюється керівником ЗДО протягом календарного року згідно:

· Ст.53 Конституції України - кожен має право на освіту

· Рішенням Конституційного суду України від 04.03.2004р. №5-рп/2004 - доступність освіти , як конституційна гарантія реалізації права на освіту , означає – держава має створити можливості для реалізації цього Закону

· ст. 36 Закону «Про дошкільну освіту» - батьки мають право вибирати дошкільний навчальний заклад

· п.6 Положення про дошкільний навчальний заклад , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. №305 -прийом в ЗДО здійснюється на підставі:

§ заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

§ медичної довідки про стан здоров’я дитини;

§ довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

свідоцтва про народження дитини

За дитиною зберігається місце в закладі дошкільної освіти у разі:

-її хвороби,

карантину;

санаторного лікування;

на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють;

у літній оздоровчий період (75 днів).

o

o

Відрахування дитини із закладу здійснюється:

за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

на підставі медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;

у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини

Адміністрація закладу дошкільної освіти письмово повідомляє батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.

Батьки зобов’язані:

- вносити встановлену плату за харчування дитини в навчальному закладі до 5 числа поточного місяця;

-віддавати і забирати дитину безпосередньо у вихователя, і обов’язково особисто, не передовіряючи її неповнолітнім особам;

-дитину здоровою, чисто вдягненою, охайною, у відповідності до санітарно-гігієнічних правил;

-дотримуватись режиму роботи навчального закладу, приводити та забирати дитину вчасно;

-своєчасно сповіщати вихователів про відсутність дитини у навчальному закладі і причини її відсутності;

-у разі тимчасової відсутності дитини сповіщати, як дитина буде відвідувати навчальний заклад після 10 числа поточного місяця.

Батьки мають право:

· вносити пропозиції щодо роботи з дітьми,

· організації додаткових послуг;

· відвідувати заняття та інші навчально-виховні заходи;

· заслуховувати звіти керівника про роботу навчального закладу.

Підготовка дитини до вступу в ЗДО

1. Переконайтеся у власній впевненості, що дитячий садок необхідний для вашої сім'ї саме зараз. Дитина добре відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності "садівського" виховання. Будь-які ваші вагання вона використовує для того, щоб чинити опір розлученню з батьками. Легше і швидше звикають діти, у батьків яких немає альтернативи дитячому садку.

2. Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб маля пішло в дитячий садок.

Наприклад:

«Дитячий садок - це такий красивий будинок, куди мами й тата приводять своїх малят. Я хочу, щоб ти познайомився і подружився з іншими дітьми і дорослими. У садку все пристосовано для дітей. Там маленькі столики і стільчики, маленькі ліжечка, маленькі раковини для вмивання, маленькі шафи, багато цікавих іграшок. Ти все зможеш розглянути, доторкнутись, пограти з цими речами. У садочку діти їдять, гуляють, грають. Я дуже хочу піти на роботу, мені це цікаво. І я дуже хочу, щоб ти пішов в дитячий садок, щоб тобі теж було цікаво. Вранці я відведу тебе в садок, а увечері заберу. Ти мені розповіси, що у тебе було там цікавого, а я розповім тобі, що у мене цікавого на роботі. Багато мам і тат хотіли б відправити до цього садка своїх дітей, але беруть туди не всіх. Тобі пощастило, восени я почну водити тебе туди. Але нам потрібно підготуватися до цього. Купити всі необхідні речі, приготувати "радісну коробку", вивчити ім*я вихователів і правила дитячого садка.

3. Проходячи біля дитячого садка, з радістю нагадуйте дитині, як йому пощастило - восени він зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і близьким у присутності маляти про свій успіх, говоріть, що пишаєтесь своєю дитиною, адже її прийняли в дитячий садок.

4. Розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, вона робитиме. Чим детальнішою буде ваша розповідь і чим частіше ви її повторюватимете, тим спокійніше і упевненіше відчуватиме себе ваше дитя, коли піде в садок. Запитуйте у маляти, чи запам'ятав він, що робитиме після прогулянки, куди складатиме свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, що він робитиме після обіду. Питаннями такого роду ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам'ятала послідовність подій. Малят лякає невідомість. Коли дитя бачить, що очікувана подія відбувається, як і було обіцяно, воно відчуває себе упевненіше.

5. Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися за допомогою, як вона це зможе зробити.

Наприклад:"Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: "Я хочу пити", і Галина Семенівна наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це». Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на першу вимогу і так, як вона хоче. Поясніть, що в групі багато дітей і інколи їй доведеться почекати. Ви можете сказати маляті: "Вихователь не зможе одягнути відразу всіх дітей, тобі доведеться трохи почекати». Спробуйте програти всі ці ситуації з дитям вдома. Наприклад, ви - вихователь, а ведмежа, за якого вам теж доведеться говорити, просить пити.

6. Приготуйте разом з дитиною «радісну коробку», складаючи туди недорогі речі. Це можуть бути невеликі іграшки, привабливі для вашої дитини і вже точно будуть радувати інших дітей, коробочки з вкладеними в них забавними предметами: красиві паперові серветки або латочки з тканини, приємні на дотик; книжки з малюнками. Можливо, ви вмієте складати орігамі, тоді сміливо відправляйте в «радісну коробку» паперового журавля або собачку. За літо ви наповните коробку. Тоді восени вранці вам простіше буде відправляти дитину в дитячий садок: з іграшкою веселіше йти і простіше зав'язати стосунки з іншими дітьми.

11. В період адаптації емоційно підтримуйте дитину. Тепер ви проводите з ним менше часу. Компенсуйте це якістю спілкування. Частіше обіймайте дитину. Скажіть маляті: «Я знаю, що ти нудьгуєш без мене, що тобі буває страшно. Коли відбувається щось нове, завжди спочатку страшно, а потім звикаєшся і стає цікаво. Ти молодець, ти сміливий, я пишаюся тобою. У тебе все вийде».

12. Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, і йому простіше буде відпускати вас.

13. Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитись до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани. Краще, якщо на цей період в сім'ї буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маляти.

14. Якщо через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садка перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті з них, про які ви забули.

15. Важливе розуміння батьками необхідності враховувати емоційний стан дитини. Якщо вона вранці відмовляється йти в садок, мама може сказати: «Так, буває, що інколи нікуди не хочеться йти. У мене якраз сьогодні є така можливість - побути з тобою, і ти можеш залишитися вдома, а завтра знову підеш в садок. Адже там Марія Миколаївна, Сергій - твій друг. Вони нудьгуватимуть за тобою. Нам доведеться зайти в садок попередити Марію Миколаївну, що ти прийдеш завтра . А може, якщо ти захочеш, ми погуляємо разом з дітьми твоєї групи?». Для дитини необхідний цей досвід. Батьки її розуміють, прислухаються до її бажань. Дуже важливо дитині бачити цього дня вихователя. Переконатися, що дорослий не ображається на неї з повагою відноситься до його бажання побути вдома, радіє, нехай навіть короткою, зустрічі з дитям, говорить, що чекає його завтра. Батьки можуть відповісти і так: «Я розумію тебе, ти нудьгуєш по будинку і мамі. Але сьогодні я зайнята, йду на роботу. Давай зробимо так: ти побудеш в садку, а я на роботі домовлюся, щоб завтра залишитися з тобою вдома». Вихователь має бути попереджений про розмову, що відбулася.

Увага! Треба відчувати грань, що відокремлює пошану батьками бажання дитини і потурання дитячому капризу.

Хорошою профілактикою уранішніх дитячих капризів є впевненість батьків в своїй позиції, ранок без зайвої метушні, оптимізм і почуття гумору.

10 заповідей для батька.

Батько є прикладом, хоче він того чи ні.

I. Перший обов’язок батька щодо дітей — любити їхню маму.

Родина — це система, яка тримається на любові. Не уявній, а справжній, дійсній. Без любові неможливо довго витримувати тягарі родинного життя. Неможливо бути батьком «з відчуття обов’язку». Виховання— завжди «командна гра». У подружній парі, де підростають діти, щира згода та глибока єдність наповнюють радістю та допомагають рости, будучи для них надійним фундаментом. Батько може захистити матір, «підмінюючи» її та надавши їй можливість відпочити, відновитися та віднайти трішки часу для себе. За матеріаламиdc.lviv.ua

II. Батько перш за все має «бути».

Його присутність повинна означати: «ви, моя родина, — найголовніше у моєму житті». Статистика стверджує, що в середньому батько присвячує вихованню дітей менше п’яти хвилин на день. Деякі дослідження доводять існування зв’язку між відсутністю батька та поганою успішністю дітей у школі, їхнім низьким коефіцієнтом розумового розвитку, злoчинністю та агресuвністю. Це питання стосується не часу, а справжнього спілкування. Бути у випадку батька означає — спілкуватися з дітьми, обговорювати їхню працю та проблеми, залучати їх до участі в своєму житті, наскільки це можливо. Та навчитися зауважувати всі малі та великі знаки, які постійно посилають діти.

IIІ. Батько є прикладом, хоче він того чи ні.

Сьогодні особа батька відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки дитина може покластися на нього, а в його силах — керувати дитиною. Передусім батько є прикладом, він стимулює вибір конкретних схем поведінки дитини згідно з засадами коректності та вихованості. Одним словом, батько — взірець чесності, порядності та доброзичливості. Навіть якщо діти і не виявляють цього, а іноді й заперечують це, насправді ж вони дивляться на те, що і як робить батько та чому він чинить так, а не інакше. Те, що ми називаємо сумлінням, великою мірою залежить від постаті батька.

IV. Батько забезпечує надійність.

Батько — це охоронець. Ціла родина чекає, що батько захистить її. Батько оберігає також тоді, коли визначає певні правила, часові та просторові обмеження, деколи забороняючи певні речі: це — найкращий спосіб сказати: «Я піклуюсь про тебе».

V. Батько заохочує та додає сил.

Батько доводить свою любов повагою, слухаючи та приймаючи. Його любов справжня, як у тих, хто каже: «Що б не сталося, я завжди з тобою!» Завдяки цьому в дітей виникає самоповага. Батько завжди готовий допомогти своїм чадам, компенсуючи їхні слабкості.

VI. Батько пам’ятає та розповідає

Батьківство є островом спасіння для тих, хто «по-терпів крах вдень». Такий звичайний момент, наприклад, вечерю, батько перетворює на особливу родинну зустріч, коли всі можуть спокійно поспілкуватися між собою. Добрий батько спроможний створити чарівну атмосферу спогадів. У минулому батько був носієм цінностей; для того, щоб їх передати дітям, достатньо було їх усно приписати. Зараз їх треба демонструвати. А сучасне життя заважає цьому. Як можна щось показати дітям, якщо немає часу поговорити з ними, обмінятися думками, поділитися планами, своїми надіями, радостями чи невдачами?

VII. Батько вчить вирішувати проблеми.

Батько — найкращий дороговказ у навколишній світ. Батько має сильний вплив на дітей завдяки своїй здатності керувати життям, тим, як він ставиться до оточуючої дійсності. Цей аспект також дуже важливий для виховання особистості дитини. Батько — це люди-на, що дає дітям мапу життя.

VIII. Батько пробачає.

Пробачення батька — це те, що дитина відчуває найкраще і чого очікує найбільше; це чи ненайвеличніша ознака батька. Один із в’язнів дитячої колонії зізнався: «Мій батько завжди був строгим зі мною : ні любові, ні розуміння. Коли я був маленьким, він дуже мене любив. Якось я оступився, і з тих пір він не мав більше відваги підійти та поцілувати мене, як раніше… Його любов до мене зникла: я мав тоді тринадцять років… Він забрав у мене свою любов у той момент, коли вона була мені найбільше потрібна… Нікому було розповісти про свої проблеми. Якщо я опустився так низько, то в цьому є доля батьківської вини… На його місці я повівся б інакше. Не покинув би свого сина у скрутний момент. Справжнім батьківським розумінням я б сприяв тому, аби він повернувся на правильний шлях. А в мене нічого з того не було».

IX. Батько — завжди батько, навіть якщо він живе далеко.

Кожна дитина має право на «свого» батька. Коли батько нехтує дітьми, забуває або покидає їх, він тим самим наносить їм pану, котра ніколи не загoїться.

X. Батько — це образ Бога.

Бути батьком — велике покликання, а не особистий вибір. У всіх дослідженнях з психології говориться, що діти виробляють для себе образ Бога на основі образу власного батька. Ісус навчив нас молитві Отче Наш. Якщо мати молиться разом з дітьми, це прекрасно, але водночас звично. Якщо ж з дітьми молиться батько, вони ніколи про це не забудуть.

за книгою Бруно Фереро “ВАШІ ДІТИ МАЮТЬ ЛИШЕ ВАС”

видавництво “Свічадо”, 2012 р.