Сторінка музичного керівника

Григолінська Уляна Миколаївна

Посада: музичний керівник

Освіта: базова вища

Педагогічний стаж: 5 років

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст

БЛОГ МУЗКЕРІВНИКА

МУЗИКА В ЖИТТІ ДИТИНИ

Дошкільний вік – це час максимального заохочення до світу прекрасного.

Мета музично – естетичного виховання базується на загальних вимогах нашого суспільства. Музика супроводжує людину все її життя.

Д.Шостакович сказав: "У біді, в радощах і відпочинку – музика завжди з людиною". Вона так міцно увійшла в життя, що її сприймають як належне, як повітря яким дихають. Не замислюючись, не помічаючи… наскільки бідніше став би наш світ, якби втратив цю чудесну своєрідну мову, яка допомагає людям зрозуміти один одного». Наша задача вчити дітей розуміти «цю прекрасну своєрідну мову», постійно розвивати музичний смак.

Необхідною умовою формування особистості є гармонічне поєднання розумового та фізичного розвитку, моральна чистота та естетичне ставлення до життя та музики. Досягти цього можна тільки правильно організувавши музичне виховання дітей. Естетичне виховання направлене на розвиток вміння дошкільнят сприймати, почувати і розуміти прекрасне, помічати добре та погане, творчо, самостійно діяти, заохочуючись різними видами художньої діяльності.

Одним з самих найяскаравіших засобів естетичного виховання є музика. Щоб вона виконувала цю важливу функцію, необхідно розвивати в дитині загальну музичну підготовку. Які ж основні ознаки загальної музичності?

Перша ознака музичності – вміння почувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почутому, виявити емоційний настрій, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає зворотну реакцію, знайомить з життєвими явищами, породжує асоціації. Ритмічне звучання маршу викликає в нього радість, збудження, а п’єса про хвору ляльку навіює жалість.

Друга ознака музичності – вміння вслуховуватись, порівнювати, оцінювати, це необхідне в елементарно – слухової культурі. Наприклад, діти порівнюють прості особливості музичних звуків (високі та низькі, темброве звучання роялю та скрипки), вчаться розрізняти просту структуру музичного твору (заспів пісні, приспів, три частини п’єси). Визначають виразність контрастних художніх образів – протяжний характер заспіву та енергійний рухливий приспів. Постійно збирається запас улюблених творів. Які діти дуже люблять слухати та виконувати, закладаються основи музичного смаку.

Третя ознака музичності – виявлення творчого ставлення до музики. Слухаючи музику, дитина по своєму уявляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. Діти виконують «Вільний танок», використовуючи вже знайомі танцювальні рухи в різних комбінаціях, та додаючи свої, особливі. Діти імпровізують прості пісеньки. З розвитком загальної музичності у дітей з’являється емоційне ставлення до музики, удосконалюється музичний слух, породжується творче уявлення. Музичне виховання – це комплексний розвиток загальної музичності, формування індивідуальності дитини в цілому.

Педагогічна майстерність педагога важлива умова оптимізації процесу розвитку в

дошкільника емоційної врівноваженості, адекватності,компетентності,певної соціальної позиції.Від особистісного й професійного рівня педагогів д/с значною мірою залежить характер протікання адаптації до навколишнього,до світу людських взаємин у дітей перших шести років життя.Педагогічна майстернісь-це комплекс властивостей особистості педагога,який забезпечує йому високий рівень самооргані- зації професійної діяльності.

Основні завдання музичного виховання

1. Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів. Якщо в цьому віці дитини навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх його здібностей.

5. Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

У дитячому саду ми щодня займаємося музичною діяльністю. Працюємо над розвитком музичних здібностей, прищеплюємо естетичний смак.

Дитячий садок і сім’я – два головних колективи відповідальних за розвиток та виховання дитини.

Музичне мистецтво має величезне значення в розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованні. Починаємо працювати з дітьми у віці від двох до шести років і проводжаємо їх в школу. На цьому етапі шляху тривалістю в п'ять років дітки систематично, послідовно займаються всіма видами музичної діяльності. Вчаться слухати музику, співати, танцювати, виконувати ролі у театралізованих виставах.

В процесі розучування, співу в дітей розвивається пам’я

ть, міцніють голосові зв’язки, уміння правильно дихати. Йде постійна робота над дикцією. Дитина вчиться правильно наспівувати звуки, слова, речення, виразно, ритмічно, красиво танцювати, висловлювати в танці свої почуття і емоції, запрошувати на танець один одного і проводжати після танцю.

Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава; надалі вона буде почувати себе впевнено в будь-якій ситуації.

Також прищеплюємо любов до класичної музики, розширюємо кругозір. При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага. Це вже підготовка до школи та подальшого життя. Ми бачимо в кожній дитині таланти і здібності, допомагаємо їх розкрити.

Музика – засіб виховання, коли воно усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини.

Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення. Тому на музичних заняттях ми ретельно відбираємо музичний матеріал.

Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час.

На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально. Велика увага приділяється такому інструменту як – голос. Саме голос здатний стати основою музичної культури людини в майбутньому.

На ранках ми часто показуємо музичні казки. Казкові вистави користуються у дітей незмінною любов’ю. Їх можна використовувати як чудовий ключик, який відкриває дверцята в навколишній чарівний світ образів, фарб, звуків, рухів.

Навчаючи співу, ми враховуємо фізіологічні особливості дитини, методику роботи над диханням, темпом, дикцією. Пісенний і танцювальний репертуар підбирається відповідно до вікової групи.

Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. На музичних заняттях ми вчимо дітей любити співати пісні, вміти слухати музику різних жанрів, правильно, красиво і естетично рухатися.

Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті, не руйнуючи чудовий світ дитини.

ПОРАДИ ПРО МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

• Дорослі можуть виконувати з дитиною під веселу, ритмічну музику різні фізичні вправи. Музика створить необхідний енергетичний фон для дитини, допоможе дитині відчути ритм.

• Вмикайте спокійну, плавну музику, без слів під час виконання дитиною мал

ювання, ліплення та ще коли дитина вчиться писати. Психологи встановили, що коли в першому класі вчителі включали класичну музику, в той час, коли діти вчилися писати,то рухи дітей ставали більш плавними і вони краще зосереджувалися на виконанні завдання.

• Частіше включайте музику і танцюйте з дитиною. Це чудово для виховання дитини. Дитина навчиться танцювати, добре рухатися під музику, відчувати ритм кожній мелодії, крім того, дитина за допомогою танцю спілкується з батьками без слів, що важливо для кращого взаєморозуміння.

• Можна запросити до дитини професійного викладача музики і перевірити, чи є у дитини музичний слух, здібності до навчання грі на музичному інструменті. Якщо є, і, ще, що дуже важливо, бажання грати, тоді можна навчати дитину музиці з викладачем. Якщо у дитини немає ніякої зацікавленості до гри на музичному інструменті, то не наполягайте, бо, інакше, це може викликати зворотну реакцію і дитина буде все життя згадувати про те, як її примушували грати на піаніно, лаяли і може відноситися до музики з відразою. Музичні здібності + добровільне бажання дитини грати!

• Не обов'язково вчити грати дитину тільки на піаніно, мо

жна спробувати ніжну флейту, романтичну гітару, енергійні барабани, той музичний інструмент, що дитині більше до душі.

• Співайте дитині колискові пісеньки, співайте їх самі перед сном, а також ставте їх прослуховувати в професійному виконанні.

• Співайте з дитиною різні пісеньки, легкі для запам'ятовування, пісеньку «Крокодила Гени», «Вінні Пуха», інші пісеньки з мультфільмів. Якщо у Вас вдома є система караоке, чудово, тоді під музику можна співати найрізноманітніші пісеньки. Якщо ні, то можна співати під аудіодиск.

• Грайте з дитиною в музичні ігри, наприклад, крутіться з маленькою дитиною в ритмі вальсу, або грайте під музику в «Ладоньки-ладусі - де були - в бабусі» або під енергійну музику грайте гру «Спекли ми коровай - ось такої ширини - ось такої висоти» або «Ми їдем-їдем-їдемо в далекі краї - хороші сусіди - хороші друзі» або «Море хвилюється раз - море хвилюється два – море хвилюється три, фігура на місці замри» і.т.д.

• Можна вмикати певні мелодії для підтримування режиму дня, наприклад, колискові - сигнал для дитини, що пора йти спати, весела пісенька Вінні Пуха - пора їсти, інша мелодія - час ігор і т.п. Це особливо важливо для маленької дитини, яка не вміє говорити або погано говорить.

• Якщо дитина часто хворіє простудними захворюваннями, кашляє або у неї астма, то дитині обов'язково треба частіше співати або вчитися грі на флейті. Це допомагає дітям впоратися з

проблемами дихання, тримати певний ритм дихання.

• Музика допомагає, якщо у дитини мовні дефекти. У такому випадку, дитині найкраще частіше співати, це допоможе впоратися із заїканням, з мовними проблемами.

• Якщо дитина гіперактивна - їй треба частіше ставити слухати спокійну музику.

• Якщо у дитини щось болить, то можна дати їй послухати гарну мелодію без слів (звичайно ж не замість лікування), і погладжуючи хворе місце, примовляти «у сина (у дочки) не боли - біль, швидше йди».Цей старовинний спосіб заговорювання болю відволікає, заспокоює дитину, дає «знеболювальний ефект», а старші діти вже самі можуть так «заговорювати біль».

• Купуйте дитині музичні іграшки, найменшому - мелодійні брязкальця, потім музичних ляльок-неваляйок, музичних пупсів, дітям старшого віку - музичні іграшки поскладніше.

• Найчастіше слухайте з дітьми різну красиву музику: класичну - Моцарта, Чайковського, Гріга, Шумана, Шуберта та ін; етнічну, народні пісні; музику природи - спів птахів, звуки моря; м'який мелодійний спів; красиву романтичну музику без слів; красиві виразні оперні арії; джаз,блюз. Добре, коли дорослі слухають музику разом з дітьми, але можна періодично і залишати дитину наодинці з музикою.

• Розповідайте дитині про різних композиторів, про їх цікавих долі, а потім поставте послухати музику цього композитора. Розповідайте про різні музичні інструменти, обов'язково супроводжуючи свою розповідь музичними коментарями.

• Навчайте дитину відчувати музику, підкажіть йому, що музика відображає настрій, нехай малюк сам підбере ту музику, яка відповідає його різним відчуттям і різному настрою. Це допоможе дитині навчитися швидко і правильно розбиратися в своїх почуттях і правильно слухати музику своєї душі.

•Музика може допомогти впоратися з горем, з бідою дитини. Психотерапевт Вайлет Оклендер розповідає історію про те, як пісня про вмираючого гусака допомогла маленькій дівчинці змиритися із загибеллю улюбленого кота.

• Веселі, енергійні мелодії допомагають дітям впоратися з почу

ттям страху.

• Існують різні музичні навчальні програми: навчання іноземної мови за допомогою пісеньок, навчання цифрам, буквам, правилам дорожнього руху і т.п. Такі програми також можна використовувати в музичному вихованні дитини.

• Виховуйте за допомогою музики уяву дитини, наприклад, попросіть дитину щось уявити під дану мелодію або намалювати ті образи, кольори, які виникають у дитини при прослуховуванні будь-якої мелодії.

• Ходіть з дитиною на різні музичні вистави. Можна пійти на балет «Лускунчик», «Спляча красуня», «Попелюшка». Дитині може бути важко буде висидіти його повністю - тоді можна подивитися хоча б частину. Можна ходити на мюзикли, дитячі музичні спектаклі, де багато танцюють і співають, в театр оперети.

• Подивіться з дитиною музичні фільми по телебаченню або на DVD, де також багато танцюють і співають. Наприклад «Мері Поппінс, до побачення», «Мама», «Синій птах», «Звуки музики», «Співаючі під дощем», «Серенада сонячної долини», мультфільми Уолта Діснея «Фантазія», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Русалонька »,« Кр

асуня і чудовисько »та ін., музичні мультфільми «Вовк і семеро козенят на новий лад», «Пластилінова ворона», «Коробка з олівцями», «Лускунчик», «Контакт», і т.д.

• Пояснюйте дитині, що музика - різноманітна і для кожного випадку існує своя музика: для радості і для смутку, для спілкування і для веселощів, для відпочинку і для роботи, і що важливо вміти підбирати музику відповідно до ситуації і настрою. Крім того, дитині обов'язково треба пояснити, що гучна музика може заважати іншим і що та мелодія, яка подобається дитині, необов'язково подобається і іншим. І ще, навіть якщо дитині дуже подобається музика, не варто, щоб музика звучала в будинку цілий день, інакше з джерела радості й вмиротворення вона швидко стане буденністю і її перестануть помічати.

Складові професійної майстерності музичного керівника

1.Загальна та духовна культура педагога:

· моральна культура

· естетична культура

· загальна та духовна культура

2.Професійнно-педадогічна компетентність педагога:

· педадогічна

· фахова

· дослідно-творча

3.Загальнопедагогічні вміння та здібності:

· гностичні

· конструктивні

· організаторські

· комунікативні

4.Культура праці

1.Загальна та духовна культура педагога

Моральна культура:гуманізм,доброзичливість,розуміння інших,принципи,єдність слова та діла.

Естетична культура:культура почуттів,естетичні смаки,створення естетичного середовища.

Загальна та духовна культура:ерудиці

я в різних сферах культури,культура спілкування,духовні потреби.

2.Професійнно-педадогічна компетентність педагога

Педадогічна компетентність:знання дошкільної педагогіки як основи професіоналізму,вимог до методик дошкільного виховання.

Фахова компетентність:музичний керівник повинен знати методичні прийоми ефективні для певної групи дітей,уміти творчо їх застосовувати.

Музичний керівник повинен володіти творчими вміннями у різних видах музичної діяльності(показати кілька варіантів танцювальних рухів,пісенних імпровізацій,

скласти поспівки на музичних інструментах.

Музичний керівник повиненен уміти застосовувати індивідуальн

ий диференційований підхід до своїх вихованців,різні способи педадогічного впливу з огляду на індивідуальні якості дітей їхні схильності,здібності.Орієнтування музичного керівника на середній рівень музичного розвитку негативно позначається на обдарованих дітях

А недостатня увага до дитини котра має низький рівень музичного розвитку ,може назавжди зачинити перед нею двері у світ музики.

Музичний керівник повинен творчо підходити до побудови музичних знань заздалегіть продумуючи різні його варіанти,а також уміти перебубудовувати структуру знань під час його проведення заняття від самопочуття дітей проявлення згасання інтересу,передбачати зміну навантажень тощо .

Музичний розвиток дітей буде успішним,якщо музичний керівник застосовує різні види музичних занять(традиційні,домінантні,тематичні,комлексні)

Музичний керівник повинен уміти застосовувати всі форми організації музичноі діяльності дітей:різноманітні дозвілля,розваги,свята.

Музичний керівник повинен бути сам захоплений музикою,що її виконує і про яку розповідає;знати різноманітний репертуар,уміти добирати яскраві фрагменти музич-

них творів,доступні дітям за змістом і тривалістю,знаходити цікаві для порівняння музичні п'эси.Педагог повинен уміти гнучко переключати увагу дітей з огляду на їхні реакції.

Музичний керівник повинен мати високу культуру,ерудицію,уміти передавати вихованцям свою захопленість музикою сформувати в них основи музичного смаку і музичноі культурі.

Музичні керівники інформують дітей про систему музичних цінностей художньою мо-

вою музичного мистецтва за допомогою образного слова й інших методів та прийомів,розвивають музичні здібності,мобілізують увагу,формують позитивні ставлення до музики.

Дослідно-творча комплектність-це прагнення педагога до самовдоскона-

лалення,постійного поновлення професійних знань,вмінь,пошуку ефективних

шляхів педадогічноі діяльності.

Музичний керівників повинен стежити за спеціальною літературою вивчати її, ознайомлюватись з перспективним педагогічним досвідом впроваджуючи в практику новітні методи і прийоми навчання,вести власний пошук новаторських форм і методів

роботи з дітьми.Для підвищення своєї професійної кваліфікації музичному ке-

рівникові необхідно регулярно відвідувати методичні об'єднання міста,района,

курси підвищення кваліфікації тощо.

3.Загально-педагогічні уміння і здібності

Гностичні здібності виявляються у діяльності педагога.

Музичний керівник повинен мати необхідні знання із загальної, вікової та педагогічної психології: умітизастосовувати ці знання в роботі з дітьми і пояснити причини поведінки дитини,спостерігати за нею в різних видах діяльності.

Музичному керівнику потрібно добре орінтуватися не лише у музичному розвитку дітей,а й у розумових,фізичних,емоційно-вольових,соціальних особливостях дітей і

розрізняти емоційні процеси і стани,знати емоційні якості вихованців,батьків,колег.

Конструктивні здібності проявляються у діяльності педагога.Вони спрямовані на проектування,планування своєї роботи її видів і форм.

Оргазінаторські здібності.Щоб достатньою мірою оволодіти організаторськими здібностями,музичний керівник повинен знати теорію методику музичного виховання

на сучасному рівні їхнього розвитку впроваджувати нові досягнення науки і практики у педадогічний процес діяльності дошкільників, з урахуванням їхніх індивідуальних проявів,нахилів.

Музичний керівник повинен уміти:

─упоряджувати внутрішньо-групове життя,організовувати колективну,групову, інди-

відуальність дітей.

─активізувати діяльність батьків,залучати їх до участі в музичному вихованні дітей.

─зосередити у потрібний момент на собі увагу дошкільнят,їхніх батьків ,колег,адміні-

страції.

─спрямовувати дії дітей на досягнення певної мети,застосовувати за потреби методи

впливу,своєчасно контролювати стани настрою,ба

жання дітей.

─створювати умови для попередження порушень соціальної поведінки дошкільників.

─проводити відкриті заняття для вихователів,музичних керівників міста з метою поширення передового досвіду роботи.

Комунікативні здібності-це вміння педагога спілкуватися, встановлювати доброзичливі стосунки з дітьми,колективом педагогів,батьками.Велике значення мають особисті якості музичного керівника:любов до дітей,терпіння,доброзичливість,а також глибокі професійні знання.

4.Культура праці

Культура праці передбачає знання нормативних документів,дотримання педагогом трудової дисципліни та ведення ділової документації,відповідно до”Інструкції про ділову документацію музичного керівника”.

Казка - це один з небагатьох засобів, який допомагає об’єднати дорослого та дитину, дає їм змогу зрозуміти одне одного; стає добрим другом-посередником між членами родини, групою дітей тощо. Відтак казкотерапія - це терапія за допомогою казки та казкового середовища( творення казки, слухання, розігрування), яку успішно можна використовувати в роботі і з дітьми, і з дорослими.

Основний вплив казкотерапії відбувається на рівні змін ціннісних орієнтацій людини. Завдяки казковій історії сенс цінності усвідомлюється глибше, переживання стають гострішими, змінюється погляд на подію та ситуацію, а згодом – перебудовується система поведінки.

Для казкотерапії використовують народні та авторські художні казки, які у свою чергу поділяються на:

· дидактичні;

· психокорекційні;

· психотерапевтичні.

Окрім того, в казкотерапії застосовують не лише казки, а й інші жанри, зокрема:

· байки;

· легенди;

· притчі;

· оповідання;

· фентезі;

· анекдоти.

Якщо дитина дошкільного віку добре сприймає терапевтичне послання у формі казки, то, скажімо, підліток ліпше зрозуміє реальну історію з життя або ж притчу чи легенду.

Музична терапія – це використання спеціально підібраної музики для лікування, реалібітації, виховання й навчання дітей і дорослих. Відомо, що у Стародавній Греції та Стародавньому Римі активно використовували музику для лікування душевних та фізичних хвороб , а китайські цілителі ще задовго до Різдва Христового знали про відповідність п’яти музичних елементів (нот) п’яти внутрішнім органам (серце, печінка, нирки, легені, селезінка), і з урахуванням цього лікували людей.

Нині у державних системах страхової медицини кількох західних країн лікування музикою вже є офіційним визначним методом фізичного і психологічного відновлення. Багато сучасних вчених вважають музичну терапію допоміжним засобом психотерапії, цей метод успішно використовують і педагоги у виховній та навчальній діяльності.

З метою терапевтичної корекції зазвичай застосовують твори класичної (симфонічної, камерної) та народної музики. Саме ці твори дають змогу найліпшим чином стимулювати якомога більше асоціативних зв’язків у суб’єктивних переживаннях людини – слухача. Зокрема, вони:

· упорядковують думки;

· встановлюють рівновагу у діяльності нервової системи

Правильно та зі смаком підібрана музика позитивно впливає на емоційний розвиток та естетичне виховання будь - якої дитини. Тож музична терапія корисна і для гіперактивних і для пасивних дітей. Утім, кожній дитині передбачена своя музика.

Музична казкотерапія – це поєднання методів казкотерапії та музикотерапії у їхніх різних співвідношеннях. Це поняття свого часу незалежно виникло у різних фахівців України та Росії. Зокрема молодий науковець Олена Філь так формулює його визначення: «Музична казкотерапія – це психолого-педагогічний та соціально-педагогічний метод допомоги особистості, який передбачає використання казки та музики в їх поєднанні з метою діагностики, корекції розвитку та мобілізації ресурсного потенціалу особистості».

Метод музичної казкотерапії може застосовуватися і з навчальною метою. Залежно від конкретної методики, співвідношення «казкового» та «музичного» начал Олена Філь виділяє три основні види співвідношення музико - та казкотерапії:

· домінування основних принципів та технік музикотерапії при допоміжній ролі казкотерапії;

· використання музико - та казкотерапії «на рівних»;

· домінування основних принципів і технік казкотерапії при допоміжній ролі музикотерапії.

Окрім того, музична казкотерапія базується за своїми різновидами буває:

· рецептивна ( імпресивна);

· активна (експресивна) .

Рецептивна музична казкотерапія базується на позитивному впливі на особистість, на сприйняття нею творів мистецтва, зокрема:

· музичних казок;

· драматизації з використанням музичних творів;

· музичних спектаклів.

Експресивна музична казкотерапія передбачає активну участь людини у роботі з музичними та казковими матеріалами, а також її активне творче самовираження, створення продукту власної творчої діяльності.

За формою проведення музична казкотерапія може бути індивідуальною та груповою.

Під час музико- казкотерапевтичних сеансів у дитини поліпшується самопочуття, вона заспокоюється, налаштовується на позитивну творчість, розвиває уяву, музичну пам’ять та слух, виховує в собі гарний естетичний смак. Буває так, що дитина упродовж тривалого часу просить читати одну й ту саму казку. А це, як відомо, один з методів казко терапії: малюк асоціює себе з улюбленим героєм і «вмонтовує» його світовідчуття та поведінку у власну «базу даних». Так дитина знаходить відповіді шукати конструктивний вихід з конфліктних ситуацій.

Музична терапія та казкотерапія – напрями арт-терапії давні, як світ. Утім, лише у XX столітті їх почали активно застосовувати і в медичній, і в психотерапевтичній, і в педагогічній практиках. Нині музична терапія та казкотерапія зарекомендували себе як унікальний метод зцілення та виховання дитини.

Інструментальне музикування з дошкільниками

Гра дітей на музичних інструментах – потужний засіб їхнього всебічного розвитку, Адже інструментальне музикування дає змогу:

1. виявляти і розвивати у дітей музичні здібності

2. набувати навички гри на різних музичних інструментах, а також навички ансамблевої гри

3. розвивати координацію рухів

4. розвивати творчість, фантазію, асоціативне і художнє мислення, уяву виховувати музичний смак

5. розвивати естетичне сприйняття навколишнього світу як передумови формування музичної культури особистості

6. створювати умови для самореалізації дітей

7. сприяти становленню їхній психічних процесів:уваги,пам’яті, зокрема моторної і тактильної

8. виховувати у дітей працелюбність, відповідальність, самостійність, впевненість у своїх можливостях

Для інструментального музикування в дитячих оркестрах і ансамблях використовують:

· музичні інструменти

· дитячі музичні інструменти

· українські народні музичні інструменти

· вивчати звукоряд

· розвивати музичний слух та відчуття ритму

· формувати навички ансамблевої гри

З перших кроків музичного виховання діти розпочинають музикувати на найпростіших музичних інструментах – іграшках(різноманітні брязкальця, мара каси,пляшечки з пшоном, бубонці, дзвіночки тощо). Далі вони набувають навичок гри на музичних інструментах ударної групи з визначеною висотою звуку, зокрема таких, як:

· металофон

· ксилофон

На заняттях з інструментального музикування діти залучаються до активної музичної діяльності, отримують яскравий творчий імпульс, спрямований на їхній музичний і емоційно – естетичний розвиток.