Урок 33-34 Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові)
Розвиток зв’язного мовлення. Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки (10.01.2022)
Урок 27-28 Неозначено-особові та безособові речення. Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета (називні). Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях (13.12.2022)
Урок 25-26 Означено-особові та узагальнено-особові речення (06.12.2022)
Урок 23-24 Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка. Односкладне речення як частина складного речення. Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета (називні) (29.11.2022)
Урок 19-20, 21-22 Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок. Тренувальні вправи. Контрольна робота №2 (23.11.2022; 21.11.2022)
Урок 17-18 Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення (08.11.2022)
Готуємося до контрольної роботи (четвер)
naurok.com.ua/test/join?gamecode=4433863
Змінювання і творення слів. Способи творення слів.
Зміни приголосних при творенні слів.
Складні і складноскорочені слова. Правопис складних і складноскорочених слів.
Написання слів з пів-.
Змінювання і творення слів. Способи творення слів.
Зміни приголосних при творенні слів.
Складні і складноскорочені слова. Правопис складних і складноскорочених слів.
Написання слів з пів-.
Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
1. Що вивчає словотвір?
2. Що вивчає орфографія?
3. Що таке похідне слово?
4. Яке слово вважають непохідним?
5. Що таке твірне слово?
6. Що таке твірна основа?
7. Які способи словотворення вам відомі?
8. Що таке словотвірний ланцюжок? Наведіть приклади.
9. Які зміни відбуваються при творенні від прикметників на -ськ(ий), -зьк(ий) іменників за допомогою суфікса –ин(а)?
10. Які слова ми називаємо складними?
11. Які зміни відбуваються при творенні слів за допомогою суфіксів -ськ- , -ств-?
12. Як пишемо слова з першою іншомовною частиною?
Систематизація й узагальнення вивченого
ЗАВДАННЯ 1 «Визначте твірну основу»
Школяр, зимовий, сніговик, перебігти, земляний, водяний, вітерець, смородиновий, льодок, медок, лісочок, безсонний.
ЗАВДАННЯ 2 «Хто швидше?»
Позначте, яким способом утворені слова.
суфіксальний
спортбаза, відеокарта
префіксальний
спів, пуск
префіксально-суфіксальний
сестричка, лісник
безафіксний
учительська, черговий
складання основ
добігти, розказати
абревіація
безмежний, надмірний
перехід з однієї частини мови в іншу
ТСН, ООН
ЗАВДАННЯ 3 «Хто більше?»
Від поданих слів утворіть якомога більше нових слів, використовуючи різні способи творення.
Казати, осінь, ліс, рукав, сором, голос, береза, весна, учити, зерно.
ЗАВДАННЯ 4 «Конструктор»
Утворіть і запишіть від поданих пар слів нові слова способом складання основ:
Хліб, завод; чорна, слива; сухий, фрукти; будівництво, матеріали; крок, міра; край, знати; мороз, стійкий; трусити, земля; босими, ногами; верба, лози.
ЗАВДАННЯ 5 «Словотворець»
Утворіть від поданих прикметників іменники із суфіксом –ин(а).
Турецький, хмельницький, німецький, житомирський, ужгородський, хустський, вінницький, гайдамацький, гуцульський, львівський.
ЗАВДАННЯ 6 «Картка самоперевірки»
Вставте пропущену букву
Калу..ький
коза..тво
брат..тво
сива..ький
брат..ький
товари..ький
бджільни..тво
францу..ький
казах..ький
ужгород..ький
ЗАВДАННЯ 7 Словотвірний розбір слів:
лісовик, учитель, зернята, дощовий.
ЗАВДАННЯ 8 «Цифровий диктант»
(учні позначають цифрою «1» слова, що пишуться разом, «2» - через дефіс, «3» - окремо):
антивірус, пів яблука, тишком-нишком, пів Києва, півкуля, мінідиктант, хліб-сіль, перекотиполе, кінець кінцем, снігопад, ексміністр, пів відра.
Домашня робота. Підготуватися до контрольної роботи.
Тема. Іменник. Загальні й власні назви. Збірні іменники
Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначати іменники — власні й загальні назви в текстах, дослідити, які іменники називаються збірними, учити розрізняти їх з-поміж інших; формувати вміння знаходити власні й загальні назви у текстах, правильно їх писати, самостійно добирати приклади; розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях; виховувати повагу до освітніх традицій.
Тип уроку: комбінований
Епіграф:
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі…
Д. Білоус
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1.1. Слово вчителя
Є така китайська мудрість: «Скажи мені, і я забуду. Покажи мені, і я запам’ятаю. Дай можливість діяти, і я навчуся!»
Так, сьогодні ми з вами на уроці будемо вчитися працювати, і не просто працювати, а досліджувати .
1.2. Гра «Веселі перегони»
- Розпочнемо із гри, яка допоможе вам пригадати відомості про іменник.
- Дайте відповіді на питання, використовуючи сигнальні картки. Відповідь «так» - синій колір, відповідь «ні» - червоний.
· Морфологія – наука про частини мови. (Так)
· В українській мові 9 частин мови. (Ні)
· Сполучник – це службова частина мови. (Так)
· Прислівник – самостійна частина мови. (Так)
· Іменники відповідають на питання хто? що? кого? чого? чому? ким?(Так)
· Іменники, до яких можна додати слова мій, він – чоловічого роду. (Так)
· Щастя –конкретний іменник. (Ні)
· Іменники можуть виконувати у реченні роль обставини. (Так)
1.3. Хмаринка слів. Робота з епіграфом
- Епіграфом до нашого уроку є слова Дмитра Білоуса. Прочитайте вислів і поясніть зміст.
Він узяв собі на плечі велике діло – визначати речі…
- До речі, цікаво знати, що раніше іменник називали сущником. Назву іменник почали вживати з 1873 року. Уперше її використав О. Партицький. Проте й після цього деякі граматики й далі називали іменник сущником.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
2.1. Оголошення теми і мети уроку
- На сьогоднішньому уроці ми поглибимо наші знання про іменник як самостійну частину мови, будемо вчитися визначати іменники — власні та загальні назви та удосконалимо навички правильного написання власних назв.Дослідимо, які іменники називаються збірними, з’ясуємо як розрізняти їх з-поміж інших.
Цей матеріал ви маєте глибоко вивчити для уникнення помилок при написанні іменників, особливо власних назв та з метою збагачення лексичного запасу.
2.2. Робота в зошиті
- Розгорніть зошити, запишіть число, класна робота й тему уроку: Іменник. Загальні й власні назви. Збірні іменники
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
3.1. Робота з текстом
- Прочитайте текст. З’ясуйте, про що в ньому йдеться? (Про освіту)
- Яка основна думка тексту? (Освіта формувалася віками, й ми маємо шанувати її історію, адже ці знання необхідні для подальшого розвитку)
- Доберіть до нього заголовок. (Національна освіта. Освіта в Україні)
- Що виражає заголовок – тему чи основну думку? (Тему)
З давніх-давен українці шанобливо ставилися до освіти, бо вона передає досвід, розширює світогляд. Як відомо, наша Вітчизна має освітні традиції. Ще Володимир Великий відкрив перші школи, де вчителями і вихователями ставали священики. А під час правління Ярослава Мудрого була заснована перша у нашій державі бібліотека, яка налічувала понад 950 книг. Освітні традиції Русі безпосередньо успадкувала козацька Україна. Надзвичайно важливе значення мала створена у 1632 році Києво-Могилянська академія.
Для України освіта має неабияке значення, адже ніщо так не цінується як розум. Не випадково у «Кобзарі» Тараса Шевченка читаємо вислів: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя».
3.2. Словникова робота
- Які слова у тексті є незрозумілими?
- Поясніть значення слів: досвід, світогляд, академія.
- Звернімося до тлумачного словника. Зачитайте пояснення.
Досвід – сукупність практично засвоєних знань, умінь і навичок.
Світогляд – система чи сукупність переконань, поглядів на життя, природу, суспільство.
Академія – назва найвищих державних наукових установ, завдання яких є розвиток науки або мистецтва.
3.3. Спостереження над мовним матеріалом
- У виділеному реченні підкресліть головні й другорядні члени речення. (у зошиті)
- Знайдіть у цьому реченні іменники та охарактеризуйте їхні морфологічні ознаки (рід, число, відмінок), синтаксичну роль.
- З якої літери написали слова «Русі» та «Україна»? Чому ці назви пишуться з великої літери? (З великої букви, оскільки є власними назвами)
- Що вони означають? (Назви держав)
- Пригадайте, з яким ще значенням ми відносимо іменники до власних назв і як вони пишуться.
- З тексту випишіть іменники – власні назви та поясніть їх написання. (Володимир Великий, Ярослава Мудрого, Тараса Шевченка, Русі, Україна, у «Кобзарі»)
- Поясніть розділові знаки в останньому реченні. (Слова автора перед прямою мовою, тому ставимо двокрапку. Крапка ставиться після лапок)
3.4. Повторення правила
- Отже, звернімося до книжної мудрості та вивчимо правило, щоб правильно розмежовувати власні й загальні назви.
Загальна назва- це узагальнене найменування низки однотипних предметів.Н-д: стіл,річка,країна,місто.
Власна назва - це назва якогось одного предмета з низки однотипних. Н-д: Зевс,Чернігів,Дніпро,Україна.
ІV. Виконання вправ на закріплення
4.1.Пояснювальний диктант (на дошці)
- Запишіть під диктовку іменники, поясніть орфограми.
Василь Андрійович Симоненко, річка Десна, майдан Незалежності, оповідання «Дивак», Дажбог, роман «Джури козака Швайки», журнал «Освіта України», цукерки «Наталка-Полтавка», Андріївська церква, Кабінет Міністрів України, Одеса, Петрівка, собака Каштан, Псалтир.
4.2. Загадки-жарти
Відгадайте загадки-жарти. Запишіть відгадки, визначте, власні це назви чи загальні?
1. Яке місто літає?(Орел)
2. Яку державу можна носити на голові? (Панаму)
4.3. Словниково-розподільна робота
- Пригадайте, що таке акровірш? (Вірш, у якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово)
Прослухайте акровірші-загадки із власними й загальними назвами, відгадайте їх і запишіть у дві колонки. У першій записати власні назви, у другій — загальні.
Де витоки нашого роду,
Несе у святих своїх водах
І велич, і волю незламну,
Прадавню історію славну
Розкішна, широка, стрімка
Оспівана в думах ріка.
У кожного з нас є країна
Красива, невпинна, чарівна.
Рідніше в ній сонце нам світить,
А ще усміхаються квіти.
Її берегти ми повинні
Найкращу у цілому світі,
Адже ми усі її діти.
За порогами Славути,
Абрикоси де цвітуть,
Пароплавні звуки чути,
Он заводи там гудуть,
Разки вулиць, як намисто.
І вітає урочисто
Життєдайним днем щомить
Жваве рідне наше місто.
Як тебе нам не любить!
Символ є у нашій долі —
То ж бо кольорів краса —
Ясно-жовтий — колос в полі,
Голубий — то небеса.
Голосних акордів звуки
І любов наша хай линуть,
Ми прославимо в нім навіки
Нашу славну Україну.
Ми всі вдячні цій людині,
Адже в нас вона єдина.
Тиха, лагідна, красива,
У найкращу мить щаслива,
Славна, мила і рідненька,
Як та квіточка ясненька
В нім природи розмаїття
І краса чудесних квітів:
Незабудки, соняшки.
Орлик, мак і нагідки,
Чорнобривці, васильки.
Ох і люблять всі дівчата
Квіти ці у нім сплітати.
Складіть два речення з будь-якими словами, уживаючи і власну назву, і загальну; підкреслити іменники як члени речення.
4.4. Тематичний диктант (у зошитах)
- Продовжіть словниковий ряд:
1. Англія, Німеччина… (Україна, Франція, Греція)
2. Вікторія Олександрівна, Ліна Костенко…(Іван Франко, Любов Григорівна)
3. Суми, Львів…(Чернігів, Київ, Харків)
4. Баба Яга, Прометей…(Лисичка-Сестричка, Зевс, Геракл)
5. Дружок, Мурка… (Сірко, Стріла)
6. Великдень, День Перемоги… (Івана Купала, Теплого Олексія, Благовіщення)
7. Господь, Діва Марія… ( Божа Мати, Син Божий, Святий Дух)
Скласти речення з узагальнювальним словом перед однорідними членами. Пояснити розділові знаки, накреслити схеми.
4.5. Лінгвістична гра «Продовж ланцюжок»
Продовжте ланцюжок іменників – власних назв, щоб кожен кінцевий звук попереднього слова був першим звуком наступного. Переможе той, у кого буде довший ланцюжок власних назв. Час – 1 хвилина.
Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля.
Сула – Анатолій – Йорданія – Ярило – Олег – Голландія - Яна – Альпи
Починайте зі слова Чернігів -
4.6. Усна творча вправа
Усно дібрати до іменників, що означають загальні назви, іменники – власні назви (3-4 приклади).
· Персонажі казок: ... (Котигорошко, Змій Горинич, Снігурочка)
· Планети: ... (Земля, Венера, Сатурн, Плутон, Марс, Юпітер)
· Острови (або півострови): ... (Мадагаскар, Балканський півострів)
· Моря: ... (Берингове море, Балтійське, Азовське)
· Гори: ... (Карпати, Альпи, Говерла)
· Вулиці: ... (Конотопська , Маяковського, Києво-Московська, Соборна, Молодіжна)
· Марки автомобілів: ... («Жигулі», «Запорожець», «Москвич», «Лада»)
· Діячі спорту та культури: ...(Віталій Кличко, Ніна Матвієнко, Лілія Подкопаєва)
4.7. Творча вправа
Прочитайте подані речення. Поясніть та зіставте однозвучні слова з різним значенням.
На небі світить зірка. (Небесне світило)
На лузі пасеться Зірка. (Кличка тварини)
На столі лежить «Зірка». (Газета)
Складіть речення з іменниками так, щоб в одному випадку вони виступали як загальні назви, а в іншому – як власні.
1варіант:дружба - «Дружба»
2 варіант: роман – Роман
4.8. Дослідження «Збірні іменники» (малюнок на початку конспекта)
- Що зображено на кожному малюнку? Визначте число. Дослідіть, які іменники називаються збірними. Порівняйте свої міркування з правилом у підручнику.
Збірними називаються іменники, які означають сукупність однакових чи подібних предметів,що сприймається як одне ціле. Наприклад: молодь,козацтво,листя,вороння,гарбузиння.
Зверніть увагу!
Збірні іменники мають форму тільки однини.
4.9. Вправа «Відгадай збірний іменник»
- Запишіть збірні іменники, виділіть суфікси.
Птаство
Городина
Козацтво
Кукурудзиння
Апаратура
Клавіатура
Ректорат
Проблематика
Символіка
Терник
Вишняк
Збірні іменники творяться за допомогою суфіксів
-ств (о)- птаство
-цтв (о)- козацтво
-инн (я)- картоплиння
-ин (а)- городина
-ур(а)- апаратура
-ат- ректорат
-ик(а)- проблематика
- ік(а)-символіка
-ник -терник
-як-вишняк
4.10. Гра «Упіймай слово»
Зараз гра на увагу. Ви почуєте ряд іменників. Вам необхідно «впіймати» збірні іменники. Якщо ви почули їх, плесніть у долоні.
Учень, картоплиння, стріла, дитина, робітництво,діти, дітвора, брати, братство,мошкара, підберезник, березняк, студенти, студентство, гілка, віття.
4.11. Самостійна вправа
До поданих слів доберіть і запишіть спільнокореневі збірні іменники. З одним дібраним словом складіть усно речення.
Птах, козак, учень, юнак, товариш, комаха, ворон, віти, малюк, діти.
V. Підсумок уроку
5.1. Бесіда
- Чим відрізняються загальні й власні назви?(Написанням)
- З якої літери пишуться власні назви?(З великої)
- Які іменники називаються збірними?
- Які суфікси вони можуть мати?
- На основі якого тексту ми сьогодні вивчали іменник? (Про освіту)
- Як би ви пояснили вислів: «Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий»?(Навчатися складно, але здобуті знання приносять користь і допомагають легше досягти своїх життєвих цілей)
5.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів
VІІ. Завдання додому. Інструктаж його виконання
1. Вивчити правило
2. Виписати з підручника географії (або історії) 4 речення з іменниками — власними назвами. З’ясувати синтаксичну функцію іменників – власних назв, пояснити їх правопис.
3. Виконати інтерактивну вправу в онлайн-сервісі LearningApps.org за посиланням.
https://learningapps.org/3358956