Мета уроку: повторити характеристики поверхонь для облицювання. Сформувати знання про підготовку різних видів поверхонь до облицювання, беручи до уваги особливості цих поверхонь.
Прочитайте текстовий матеріал до теми, запам'ятайте та дайте відповіді на запитання перейшовши за посиланням https://forms.gle/UeWbandKNXeBWUK77
Керамічна плитка — універсальний матеріал. Її можна укладати практично на будь-яку основу. Існують такі види поверхонь:
оштукатурені. Вони ідеально підходять під облицювання. Така основа практично не вимагає додаткової підготовки. Єдине - якщо штукатурка вбирає вологу, необхідно обробити її грунтовкою;
дерев'яні. Вони вимагають цілого комплексу заходів з обробки, тому їх облицювання керамікою здійснюється тільки в крайніх випадках. Дерево недостатньо міцний матеріал, воно може прогинатися під впливом великого навантаження. Тому необхідно зміцнити нестабільні ділянки, обробити всі щілини спеціальною шпаклівкою.
пофарбовані. Це не найкращий варіант, адже фарба не вбирає вологу, тому адгезія з клеєм погіршується. Рекомендується попередньо обробити таку поверхню металевою щіткою, а потім заґрунтувати;
бетонну основу слід добре обробити адгезійною ґрунтовкою. Також не можна укладати настінну плитку або плитку для підлоги, якщо така поверхня не простояла мінімум 3 місяці;
гіпсокартонні. Добре підходять для укладання плитки. Але перед наклеюванням плитки обов’язково грунтують.
Міцність і довговічність облицювання значною мірою залежить від якості підготовки основи.
Поверхні стін (основ), призначені для облицювання, не повинні мати відхилення від вертикалі більш ніж на 10 мм. Окремі нерівності основи, що визначають двометровою рейкою, не повніші перевищувати 10 мм.
Підготовка бетонних стін під плитку здійснюється аналогічно такій як при штукатурці стін. Тобто, поверхню очищають від бруду, пилу, напливів і т. д., потім її грунтують або надають необхідної шорсткості - насікають пневматичним молотком або при невеликому обсязі робіт вручну: бучардою, скарпелем з молотком. Насічку роблять також при вирівнюванні основи розчином. Після насічки поверхню промивають для знепилювання.
При відхиленні більше припустимих – штукатурять, але при використанні традиційного цементно-піщаного розчину, на бетонну стіну додатково набивають металеву сітку.
Окремі нерівності кам'яних та бетонних поверхонь, що перевищують 15 мм, а також загальні відхилення поверхні від вертикалі більше 15 мм усувають, штукатуркою без загладжування та затирки з цементного розчину з перевіркою його рівнем та правилом.
Цегляні поверхні стін, стовпів і перегородок, викладених упустошовку (шви на глибину 15 мм, не заповнені розчином), вивіряють. Відхилення поверхні від вертикалі, а також місцеві нерівності, які перевищують встановлені допуски, усувають вирівнювальним шаром цементного розчину.
Підтікання затверділого розчину, бруд з поверхні цегляної кладки усувають стальним скарпелем або металевою щіткою.
Неміцні ділянки цегляної кладки і окремі цеглини з відшарованими поверхневими частинами виявляють легким постукуванням молотка.
Виявленні дефектні місця відбивають, а пошкоджені ділянки замазують цементним розчином.
Цегляні поверхні, викладені з підрізанням розчину (шви, заповнені розчином) окрім очищення підтікань розчину, бруду, пилу, відбивання відшарованих частинок насікають пневматичним молотком або ручним інструментом.
Підготовку цегляних поверхонь до облицювання закінчують промиванням водою.
Гладкі й рівні гіпсобетонні перегородки, крупно- розмірні плити і панелі, що випускаються з підвищеним ступенем готовності, перед облицюванням очищають від пилу (протирають ганчір'ям), бруду і патьоків розчину (з допомогою металевих шпателів і скребків) і промивають водою. Для основ з хорошою всмоктуючою здатністю використовують глибоко проникну грунтовку.
Для створення повітряного прошарку на дерев'яну поверхню стіни, перегородки або іншої конструкції нашивають вертикальні бруски товщиною 20 - 25мм і шириною 30-40 мм (або дерев'яні шашки товщиною 25 мм), розташовані один від одного на відстані не більше 40 см. Потім всю дерев'яну поверхню разом з бруском покривають антисептуючим складом для захищення деревини від гниття.
До брусків пришивають гідроізолюючий рулонний матеріал (толь або руберойд), за яким до брусків кріплять цвяхами металеву сітку з розміром вічок 10 - 15 мм.
Площину сітки вивіряють по вертикалі і горизонталі. Нерівності дерев'яної основи виправляють при накладці брусків, підкладаючи під них тонкі рейки або забиваючи цвяхи на різну глибину.
На натягнуту сітку наносять жорсткий цементно-піщаний розчин, замішаний з додаванням волокнистих речовин. Волокнисті речовини надають розчину велику в'язкість і краще утримують його на сітці, при цьому розчин намазують на металеву сітку рухом знизу вгору металевою лопаткою.
Потім поверхню обштукатурюють цементним розчином складу 1:3 без нанесення накривного шару. Товщина штукатурного намету повинна бути в межах 20 мм
Облицьовувати підготовлені таким чином поверхні можна тільки після закінчення схоплювання розчину.
Мета уроку: Формування знань про призначення , види та способи влаштування гідроізоляціїї.
Повторення раніше вивченого матеріалу.
Перейдіть за посиланням та пройдіть гру https://wordwall.net/play/37697/407/249
Відкрийте презентацію , прочитайте та законспектуйте
Будь-які роботи, пов'язані з укладанням ізоляції від води і рідини, називаються гідроізоляційними
Вертикальна гідроізоляція — це шар ізоляції на вертикальній поверхні конструктивного елементу.
Горизонтальна гідроізоляція — це прошарок з цементної чи асфальтової стяжки або рулонних матеріалів, укладених по горизонтальній поверхні.
Ізоляцію у вигляді обмазки поверхні бітумними мастиками, синтетичними смолами і іншими розрідженими складами називають обмазувальною . Її застосовують для захисту від ґрунтової вогкості.
Фарбувальну гідроізоляцію виконують двох - або тришаровою. Шари наносять після висихання ґрунтування або затвердіння шару, що пролягає нижче. Відмітна властивість замазувальної гідроізоляції в тому, що такий матеріал добре заповнює дрібні нерівності основи.
При великих об'ємах гідроізоляцію виконують механізованим способом.
Найчастіше влаштовують оклеювальну гідроізоляцію підлог. Виконують таку ізоляцію в певній технологічній послідовності:
§ вирівнювання,
§ очищення і грунтування поверхні, що ізолюється,
§ очищення і розкрій рулонного матеріалу,
§ наклеювання рулонного килима.
Прошарок з ізоляційних рулонних матеріалів, наклеєний на поверхню конструктивного елементу, називають обклеювальною гідроізоляцією . Її застосовують для захисту підвальних приміщень від ґрунтових вод.
Наклеювані полотнища з’єднують : у подовжніх стиках на 100 мм, в поперечних не менше чим на 150 мм. Горизонтальний килим гідроізоляції заводять на стіну на висоту не менше 20 см.
У суміжних шарах ізоляції повздовжні і поперечні стики розміщують в розбіжку.
Мета: формування знань про застосування ґрунтовок, інструменти для іх нанесення та технологію виконання ґрунтування.
Повторення матеріалу: перейдіть за посиланням та зробіть вправу https://learningapps.org/watch?v=pcnvkgpmt22
Прочитайте текстовий матеріал теми, законспектуйте ( виділене чорним), вивчіть законспектоване.
Що б не являла собою базова поверхня (підкладка) - бетон чи метал, штукатурку чи дерево, необхідно домогтися, щоб покриття міцно на ній трималось і не відшаровувалось. Саме з цією метою й використовують ґрунтовки, які глибоко проникають в основу та поліпшують її адгезію (зчеплення) з наступним шаром
Застосування ґрунтовки — підвищення ступеню надійності облицювальних покритів.
Клеї можуть забезпечити високе зчеплення між облицювальним покриттям і поверхнею основи тільки в тому випадку, якщо покриття підготоване відповідним чином. Практика показує, що більшість поверхонь не завжди придатна для укладання плитки. Крім вже згаданих проблем можуть виникати й інші: запиленість, часткове відшарування верхнього шару, висока здатність до вбирання. Саме в цих випадках ґрунтовка відіграє визначальну роль.
Найбільш важливими функціями ґрунтовки є такі:
§ зв'язування дрібного пилу;
§ зменшення водопоглинання матеріалу основи;
§ зміцнення поверхні;
§ забезпечення високої адгезії
Вибір грунтовки, праймера, закріплювача тісно пов’язаний з:
характером поверхні
станом та зовнішнім виглядом основи – осипання, компактність, поглинання, нерівності, залишки старої фарби, відкладення диму;
типом фінішної обробки
Витрати ґрунтовки різняться в залежності від її типу, консистенції та безлічі інших чинників. В середньому цей показник коливається від 9 до 12 м2 на 1 л (при покритті в 1 шар).
Інструменти для обробки поверхні
Розчин підготовленої ґрунтовки наноситься на стіну пензлем, малярським валиком або розпилювачем. Матеріал розподіляти рівномірним шаром. В разі сильно пористої поверхні, наприклад, пінобетону, рекомендоване подвійне нанесення. В середньому, розчин ґрунтовки висихає за 4 години. Але доцільно буде зачекати добу і розпочинати наступний етап обробки стін.
Технологія ґрунтування поверхонь.
Перед початком ґрунтування необхідно підготовити стіну: очистити її від залишків шпалер, пилу і бруду, крихких часточок. При наявності жирних плям, їх рекомендовано змити. Усунути усі скупчення грибків і плісняви. Покривати поверхню даним допоміжним матеріалом краще при температурі вище 10°С.
Якщо ґрунт йде вже в готовому вигляді – перед початком ремонту ретельно збовтайте склад, потім відлийте трохи ґрунтовки у спеціальний ребристий піддон для валика. Коли ґрунт потребує розведення, то додайте туди в потрібній пропорції розчинник або воду, потім все перемішайте перед застосуванням.
Насамперед, за допомогою малярних пензлів, обробіть складом всі важкодоступні ділянки – під батареєю, в кутку, на стиках. Якщо ґрунт потрапить на непотрібне місце – відразу видаліть пляму вологою ганчіркою.
Після цього заґрунтуйте за допомогою малярного валика основну робочу площину, якщо це підлога або стіна. Періодично вмочуйте валик в піддон, і катайте його по ребрах посудини, щоб зняти зайвий ґрунт. Ґрунтуйте ретельно і рівномірно, тонким шаром, роблячи всі проходи за раз в одному напрямку. Наносити склад потрібно без пробілів, в нахлест, таким чином, щоб кожна наступна смуга трошки перекривала попередній прохід.
Для багатьох видів ґрунту подальший прошарок наносять відразу ж на перший шар, по «мокрій» основі. А іноді потрібно почекати пару годин, щоб перший шар трохи висох, але не до кінця. В інструкції всі ці моменти вказані. Якщо основа сильно вбирає вологу, то обробіть її ще раз. Нанесіть другий шар ґрунту так, як це було описано вище. Тільки не допускайте надлишку ґрунтовки на поверхні, це знизить якість ремонту.
Для великих поверхонь (підлога, стіни, стеля) другий шар ґрунту потрібно наносити перпендикулярно першому прошарку.
Мета уроку: Формування знань про підготовку основи підлоги для настилання плитки, послідовність підготовки поверхні основи, інструменти, що використовують при виконанні підготовчих робіт.
Перейдіть за посиланням, уважно прочитайте презентацію, законспектуйте основні визначення і правила. https://docs.google.com/presentation/d/1c90F2QvDH5WP_t4furOEXKMJNM8Xom0K/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Після вивчення теми пройдіть тестове завдання : перейдіть за посиланням https://forms.gle/kLZHVooY9wL1j73P7
Мета уроку: формування знань про влаштування цементно-піщаних стяжок технологію їх влаштування, інструменти, матеріали та пристосування
Перейдіть за посиланням, уважно прочитайте презентацію, законспектуйте основні визначення і правила. https://docs.google.com/presentation/d/18TuYP8DW9wBIztOKSO5T25faNmEcJDaO/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Мета уроку : формування знань про використання сучасних матеріалів і технологій при влаштуванні стяжок.
Перейти за посиланням та подивитись презентацію, законспектувати та запам'ятати https://docs.google.com/presentation/d/1dU-kATYywbpqzkOPTJjKQQ0nEP9W8e8l/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Після вивчення теми дати відповіді на тестові запитання https://forms.gle/b6mSUPf5iHRdwtE36
Мета уроку: Формування знань про підготовку приміщень до облицювання, вимоги до поверхонь, що облицьовуються.
Перейти за посиланням та подивитись презентацію, законспектувати та запам'ятати
Мета уроку: формування знань про архітектурні елементи облицювання стін.
Подивіться презентацію, законспектуйте.
Організація робочого місця при облицюванні вертикальних поверхонь.
Робоче місце при виробництві облицювань вертикальних поверхонь слід організувати так, щоб не було втрати робочого часу.
Облицювання стін і перегородок керамічною плиткою на розчині по маяках виконує ланка з трьох чоловік.
Облицювальник-плиточник 4-го розряду провішує і розмічає поверхні, встановлює маяки або шаблони, укладає плитку на розчин і перевіряє якість облицювання. Робітник 3-го розряду сортує, прирізає і свердлить плитки, наносить вирівнюючий шар на поверхню, що підлягає облицюванню, і допомагає ланковому (робітникові 4-го розряду) провішувати стіни і встановлювати маяки та шаблони. Облицювальник-плиточник 2-го розряду подає матеріали, готує і перемішує розчин, готує поверхню під облицювання (наносить борозни, зволожує основу), очищає і змочує тильну сторону плиток, заповнює шви між плитками.
Робоче місце організовують так, щоб необхідні матеріали і інвентар були зручно розміщені. Запаси розчину, облицювальної плитки розраховані на 1-1,5 ч роботи.
Організація праці при облицюванні стін плитками на склеювальних мастиках така ж, як при облицюванні плиток на розчині. Облицювання стін полістирольними плитками веде ланка з двох чоловік. Один наносить мастику на тильну сторону плиток, інший їх наклеює.
При ремонті облицювання (заміна більше 45 плиток в одному місці) роботу виконує ланка з двох облицювальників-плиточників.
У приміщеннях заввишки 2,5-2,7 м облицювальні роботи виконують з інвентарних-столиків при висоті приміщень до 4 м - з інвентарних пересувних помостів. Нижні ряди плиток облицювальники укладають, сидячи на лавках. Облицювання вище 0,8 м від рівня підлоги виконують, стоячи на підлозі і розміщуючи матеріали для облицювання на пристінних столиках.
Техніка безпеки.
Робочі місця облицювальників організовують так, щоб була забезпечена безпека робіт. Обробляють кромки, рубають плитки, вибивають замінювані плитки в дефектних місцях в рукавицях і в захисних окулярах. Встановлюють плитки в напальчниках або в гумових рукавичках, що захищають руки від зіткнення з розчинами і мастиками.
До роботи з мастиками або клеями, що містять токсичні речовини, допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд. Приміщення, де працюють з мастиками КН- 2 і КН- 3, повинні мати вентиляцію.
Вогненебезпечні грунтовки і мастики наносять на бетонну поверхню гумовими, пластмасовими або дерев'яними шпателями. Запаси мастики на місці виробництва не повинні перевищувати змінної потреби. Банки з мастикою або клеєм відкривають тільки перед їх вживанням. Після закінчення роботи залишки мастики закривають щільною кришкою і здають на склад.
У приміщеннях, де зберігають плитки з полістиролу або облицьовані ними поверхні, не можна палити і користуватися відкритим вогнем.
При облицюванні стін плитами і великорозмірними листовими матеріалами індустріального виробництва використовують інвентарні переносні помости з обгороджуваннями. Забороняється виконувати облицювання з випадкових опор.
Мета уроку: сформувати компетентності
Ключові: сформувати знання про види рівнів та їх призначення;
Загально професійні : розвивати пізнавальну активність та самостійність учнів;
Професійні: виховувати відповідальність за правильність використання контрольно- вимірювальних інструментів, повагу до професії.
Уважно подивіться презентацію, законспектуйте та вивчіть основні визначення.
Мета уроку: сформувати компетентності
Ключові: сформувати знання про будову та призначення водяного рівня;
Загально професійні : розвивати пізнавальну активність та самостійність учнів;
Професійні: виховувати відповідальність за правильне використання будівельного рівня, повагу до професії.
Уважно подивіться презентацію, законспектуйте та вивчіть основні визначення.
Мета уроку: Формування знань про вивішування стін для подальшого їх облицювання. Інструмент для вивішування стін.
Подивіться презентацію, законспектуйте та вивчіть основні поняття.
Контрольні запитання.
Що називають вивішуванням?
Для чого виконують вивішування стін?
Яким інструментом виконують вивішування?
Як контролюють точність вивішування?
Перегляньте презентацію, законспектуйте та вивчіть основні терміни. Дайте відповіді на запитання.
1.Чому укладання плитки починають з другого ряду?
2. Чи обовязково потрібно перевіряти вертикальність та горизонтальність стін?
3. Скільки маячних плиток потрібно встановити на стіні?
4. Навіщо роблять розкладку плитки насухо?
5. Який контрольно-вимірювальний інструмент використовують при провішуванні та розмічанні поверхонь?
Вивчимо технологію облицювання стін керамічними плитками на цементному розчині.
Техніка облицювання така: лівою рукою беруть плитку, а правою набирають кельмою розчин і накладають на тильну поверхню плитки шар, дещо більший, ніж повинна бути товщина розчину на облицюванні.
Потім частину з ріжка плитки зрізують, підносять плитку в горизонтальному положенні до місця укладання й прикладають її до раніше встановленої плитки тим ріжком, з якого було зрізано розчин.
Швидко і обережно надають плитці вертикального положення, притискаючи до поверхні. Поставивши плитку на місце, її обережно осаджують, щоб не пошкодити глазур ручкою кельми чи лопатки, встановлюючи на одному рівні з натягнутим шнуром чи з раніше укладеними плитками. При осаджуванні плитки розчин повинен повністю заповнити увесь простір між плиткою й поверхнею стіни.
Розчин, що виступив з-під плитки, зрізують і скидають у ящик. Товщина шару розчину укладеного під плитку повинна бути в межах 7-15 мм.
Зволожувати плитку дуже важливо, оскільки це забезпечує краще зчеплення їх з розчином. Зволожувати плитки, занурюючи їх у воду, не можна.
Заповнення швів між плитками виконують в процесі облицювання чи після його закінчення, оскільки відкриті шви сприяють швидкому твердінню розчину. Заповнюють шви цементним розчином складу від 1:1 до 1:2 приготовленим на дрібному піску за допомогою терка чи шпателя, оббитого тонкою пористою гумою
Мета уроку: формування знань при лицюванні стін плиткою способом "шов у шов"; виховувати почуття відповідальності за кінцевий результат; розвивати вміння приймати правильні рішення при виникненні виробничих проблем.
Відкрийте презентацію, уважно прочитайте та запам'ятайте, законспектуйте.
Мета уроку: формування знань при лицюванні стін плиткою способом " в розгін "; виховувати почуття відповідальності за кінцевий результат; розвивати вміння приймати правильні рішення при виникненні виробничих проблем.
Відкрийте презентацію, уважно прочитайте та запам'ятайте, законспектуйте.
Дайте відповіді на тестові завдання https://forms.gle/ACsLqFboWNiGD6KQ7
Мета уроку: формування знань про лицюванні керамічною плиткою вертикальних поверхонь з використанням клеючих сумішей; виховувати почуття відповідальності за кінцевий результат; розвивати вміння приймати правильні рішення при виникненні виробничих проблем.
Відкрийте презентацію, уважно прочитайте та запам'ятайте, законспектуйте.
Дайте відповідь на тестові запитання https://www.classtime.com/code/9K99Z9
Мета уроку: формування знань про заповнення швів між укладеними плитками цементним розчином; виховувати почуття відповідальності за кінцевий результат.
Прочитайте, вивчіть та законспектуйте.
Облицювання очищають від патьоків розчину і мастики. Сліди розчину видаляють, протираючи чільний бік спочатку вологою, а потім сухою ганчіркою. Забруднення мастикою очищають ганчіркою, змоченою в гасі, скипидарі або іншому розчиннику. Патьоки затверділого роздану або мастики не можна зскрібати ножем або іншими твердими предметами, щоб не подряпати чільну поверхню.
Шви заповнюють цементним розчином складу 1: 1 або 1: 2 незалежно від того, на мастиці чи на розчині встановлено плитки. Порцію розчину накладають на дерев'яну терку робочою поверхнею з губчастої, гуми або на шпатель, обтягнутий гумою. Потім, рухаючи терку або шпатель вздовж або поперек шва, розчин вмазують у заглиблення між плитками.
Розчини для заповнення швів, приготовлені на білому портландцементі або з додаванням вапнякового борошна, майже непомітні на поверхні з білої глазурованої плитки. Для контрасту шви на чільній поверхні заповнюють кольоровими розчинами. З білим кольором облицьовувальної плитки гармонують розширені шви зеленого кольору, з голубою глазурованою плиткою – шви білого кольору.
Після заповнення швів облицювання захищають від забруднення при виконанні наступних викінчувальних робіт. Для цього його заклеюють папером або покривають тонким Шаром гіпсового чи крейдового тіста, яке потім видаляють при остаточному очищенні поверхні облицювання.
Мета уроку: формування знань про заповнення швів між плитками облицювання затиральними сумішами, виховувати почуття відповідальності за кінцевий результат; розвивати вміння працювати самостійно.
Відкрийте презентацію, уважно прочитайте та запам'ятайте, законспектуйте.
Відкрийте презентацію, уважно прочитайте та запам'ятайте, законспектуйте.
Відкрийте презентацію, уважно прочитайте та запам'ятайте, законспектуйте.
Завершальний етап настилки підлоги з керамічної плитки - догляд за покриттям.
Свіженастланну підлогу закривають шаром тирси і встановлюють огорожу. Через 1 - 2 дні, коли по покриттю можна ходити, починають заповнення швів цементним розчином складу 1: 1. Пластичну суміш наносять на поверхню підлоги і розрівнюють дерев'яним гребком, заповнюючи шви між плитками. Потім підлогу протирають вологою тирсою. Після схоплювання розчину в швах поверхню очищають дрантям, змоченою в 3% -ому розчині соляної кислоти, і промивають водою.
Для оберігання готової підлоги від забруднення при виробництві наступних опоряджувальних робіт її покривають вологою тирсою шаром товщиною 1,5 - 2 см.
Способи догляду за облицьованою поверхнею.
При прибиранні необхідно максимально обмежити (або використовувати дуже обережно) застосування абразивних засобів (наприклад, металевих щіток), особливо якщо плитки мають глянцеву поверхню, на якій видно відколи, подряпини, затемнення тощо.
Абразивні забруднювачі. Деякі види забруднювачів (пил, пісок) збільшують механічний вплив на підлогу при ходінні. Тому потрібно намагатися підтримувати підлогу чистою і не допускати її забруднення, особливо з вулиці. Для цього перед входом потрібно послати килимок.
Запобіжні заходи і захист. Підлога, покрита керамічною плиткою, не має «ударної в'язкості», тобто її протиударні властивості не дуже високі. Тому, по можливості, варто запобігати падінню на підлогу важких предметів, а також захищати (наприклад, підстилкою чи килимком) ті місця в приміщенні, де висока ймовірність падіння різних предметів (наприклад, на кухні, у приватній квартирі, на тій частині підлоги, що прилягає до плити і мийки).
модульна контрольна ЛП –3(2-3).2 https://forms.gle/3Bezs7HuyfoLDq1M9
Прочитати та законспектувати
До початку настилання підлоги на перекритті мають бути закінчені роботи, пов'язані з влаштуванням простильного підготовчого шару з гідро- або теплоізоляційним прошарком. Цю роботу повинні виконувати бетонники.
Підготовка починається з перевірки рівності площин, відповідності кутів між підлогою та стінами 90o-ам. Горизонтальну площину очищають від залишків розчину, сміття, пилюки “під пилосос”, доводять внутрішні кути до відповідності їх 90o
Послідовність операцій при укладанні плиток залежить від розміру підлоги і рисунка, а також від форми і розмірів плиток. До настилання підлоги приступають після перевірки якості основи і затвердіння стяжки. Горизонтальність основи перевіряють за допомогою рівня, прикріпленого до рейки. Якщо за проектом підлога повинна мати похил, то кут похилу перевіряють за допомогою спеціальної рейки з рівнем. Якщо на підготовленій основі є якісь пошкодження або відхилення від норми, то ці місця виправляють розчином. Одночасно з перевіркою горизонтальності основи перевіряють правильність кутів підлоги за допомогою дерев'яних кутиків. Після цього з поверхні основи змітають сміття, пил і змочують її водою.
Роботи по влаштуванню підлог з керамічних плиток виконують в такій технологічній послідовності:
очищення основи від бруду, сміття, пилу і змочування її водою;
розмічання основи підлоги, провішування її та встановлення маячних плиток-реперів і маячних рядів;
сортування і підгонка плиток, а також у разі необхідності перерубування їх;
нанесення на основу підлоги прошарку з цементного розчину завтовшки не більше ніж 15 мм і розрівнювання його;
укладання плиток на шар розчину і підгонка їх під шнур за заданим рисунком;
заповнення швів цементним розчином або цементним молоком;
засипання підлоги мокрою тирсою і остаточне очищення її.
Після очищення поверхні грунтують. Поверхні, що швидко поглинають грунтовку, обробляють декілька разів. Грунтовці дають висохнути, після чого проводять розмітку.
Якщо на основі підлоги виконані компенсаційні шви, їх очищають на всю глибину, сміття та пилюку з них видаляють з допомогою пилососа, а самі шви заповнюють силіконом. Силікон повинен щільно, без розривів та пропусків заповнити шов. Поверхня силіконового шва повинна бути на одному рівні з основою підлоги.
У разі укладання підлогових плиток на системах опалення з підлогою, що обігрівається, слід застосовувати спеціальний клейовий розчин. Він характеризується підвищеним зчепленням з основою і еластичністю, а також – що дуже важливо – вирівнює напругу основи, викликану різницями температур.
Увага! Не можна укладати плитки при включеному опаленні з підлогою, що обігрівається. Не можна включати опалення до повного схоплювання клейового розчину.
З’єднання між стіною і підлогою в приміщеннях з підвищеною вологістю (ванна кімната і т.п.), повинні бути заповнені матеріалом, який забезпечує герметичність шва. Для цього підходить силіконова ущільнююча маса. Маса в надлишку наноситься на шов. За допомогою ручного оприскувача силіконову масу разом з прилеглою поверхнею плиток зволожуємо водою з додаванням мила. Таке зволоження водою запобігає приклеюванню силіконової маси до поверхні плиток. Залишки силікону збираємо спеціальним інструментом, який, видаляючи зайвий силікон, надає шву бажаної форми.
Згадаємо які є методи облицювання поверхонь плитками.
Стандартний метод (тонкошаровий метод) – це найпоширеніша техніка облицювання поверхонь плитками. А суть цього методу в тому, що клеючу суміш наносять на заґрунтовану, ідеально рівну поверхню, після чого прочісують клей зубчастою теркою або шпателем, рівномірно розподіляючи. Саме так утворюється гребінчаста фактура. Вершина зубців шпателя повинна доторкатися до основи, а сам шпатель слід тримати під однаковим кутом. Саме цим і забезпечується рівномірний розподіл клейової суміші на поверхні. Також при облицюванні стандартним методом, як варіант, клей можна наносити тільки на плитку.
Дуже важливо при облицюванні даним методом правильно підібрати зубчасту терку. При вивченні інструментів плиточника на попередніх уроках ми звертали увагу на правильний підбір розміру зуба терки.
Якщо правильно приготовлений клейовий розчин, правильно підібрана висота зуба терки, площа контакту при стандартному методі буде складати понад 65% і цього цілком достатньо, щоб плитка не сповзала з вертикальної поверхні.
Як з точки зору фізики пояснити, що спричинює відпадання плиток на сходах, на фасадах?
Як забезпечити якість облицювання і його довговічність на фасадах, сходах, терасах, балконах?
Отже, для зазначених вище конструкцій, підійде така техніка облицювання, при якій клей наносять і на поверхню конструкції, яка облицьовується і на плитку, шаром не менше 1-2мм. Такий метод називають комбінованим. Забезпечується максимальна площа контакту – 99-100%.
Однією з сучасних модних тенденцій в галузі виробництва керамічних плиток є тенденція до збільшення їх розмірів. Отже, плиточнику знову необхідно озброюватися знаннями про особливості викладання великогабаритних плиток. Часто на таких покриттях можна побачити тріщини, які виникли в процесі експлуатації.
Чи не пов’язано це якимось чином з неправильною технікою викладання таких плиток? Скажіть, будь-ласка, свої припущення з приводу настилання підлог великогабаритними плитками? Що тут визначає майбутню якість і довговічність?
Дуже важливим при викладанні великих плиток є забезпечення максимальної площі контакту до 100%. Часто виникає спокуса у замовників виграти в ціні на клеючу суміш, але тут доречною буде приказка «скупий платить двічі». Не можна, використовуючи дешевий клей, виконати без пустотне викладання плиток.
Для безпустотного методу викладання плиток підійдуть тільки клеї з високим вмістом термопластичних полімерів. Такі клеї мають у своєму складі органічне в’яжуче – еластомер. Це полімер, що має в діапазоні експлуатації високо еластичні властивості. Еластомери здатні до розтягування під навантаженням і повернення до початкового розміру після його зняття, тобто до виявлення армувальних властивостей. Зазвичай на мішках з таким клеєм є напис FLEX.
Намалюйте схему організації праці при настиланні плиткових підлог.
Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-опоряджувальника називають ділянку, у межах якої він працює і може доцільно розміщувати потрібні для роботи пристрої, інструменти і матеріали. Електродриль з насадкою, інструменти і матеріали на робочому місці розміщую так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який бере працівник правою рукою, повинен лежати справа, а той, що бере лівою рукою – з ліва.
На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню. Під час роботи користуватись лише справними інструментами та механізмами і якісними матеріалами.
Робоче місце лицювальника-плиточника повинно бути добре освітлене. Це дає змогу якісно виконувати опоряджувальні роботи. У приміщенні має бути кімнатна температура (18...20°С). Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати в шафу інструменти, перевірити і вимкнути струм, підведений до електроінструментів.
Тестове завдання https://forms.gle/2J5ozr5om68YgnST6
Мета уроку: Сприяти формуванню знань учнів про встановлення та закріплення маяків і маячних рейок на підлозі.
Подивіться презентацію по темі уроку https://docs.google.com/presentation/d/1VuwTQ4VCS7nLa64lIobAdR_7joWSnqtC/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Зробвть конспект даючи відповіді на запитання
Контрольні запитання.
1. За допомогою якого інструмента перевіряють укладання проміжних маяків?
2. Що називають опорним маяком?
3. Як встановлюють проміжні маяки?
4. Опишіть технологічну послідовність втановлення маячних рядів.
Мета уроку: формування знань про правила підготовки прошарку розчину під настилання підлоги.
Прочитайте та законспектуйте технологічну послідовність підготовки прошарку розчину під настилання підлоги.
Підготовка прошарку розчину під настилання плитки плитки
1. Ознайомлюються з місцем укладання прошарку розчину, перевіряють правильність установки маячних рейок.
2. Очищують від сміття та пилу місце для укладання розчину.
3. Роботу з підготовки розчинового прошарку, а потім і укладання плиток, починають від стіни, протилежної до виходу з приміщення.
4. Відміряють і відкладають перший захват укладання розчину і облицювання.
5. Цементно-піщаний розчин готують у такій послідовності:
• відміряють і висипають в ящик пісок;
• розгортають пісок, утворюючи невелику ямку, в яку висипають відміряну порцію цементу;
• обережно, щоб не піднявся цементний пил, перемішують суміш;
• добавляють воду і перемішують розчин до однорідної маси.
6. Розчин на легкість укладання перевіряють за допомогою еталонного конуса, глибина занурення якого має бути 4-6 см.
7. Поверхню, де буде викладатися прошарок розчину, зволожують розбризкуванням води (можна пензлем)
8. Розчин на місце укладання подають з ящика лопатою.
9. Поверхню шару розчину розрівнюють граблями.
10. Надлишок розчину знімають рейкою, що спирається на укладені маяки.
11. Прошарок розчину загладжують дерев'яним правилом до появи цементного молотка на поверхні.
12. Вирівнюють прошарок розчину, посипають його через сито сухим цементом і затирають.
13. Приступають до викладання плитки на прошарок розчину.
Мета уроку: формування знань про методи настилання керамічної плитки прямими рядами.
Повторення вивченого матеріалу
1. Які є маяки, що встановлюють з плиток?
2. Які маячні плитки встановлюють відразу ж на постійне місце?
3. Що собою являє керамічна плитка?
4. Що розуміють під розбивкою покриття підлоги?
Уважно вивчаємо матеріали уроку. Переходимо за посиланням https://docs.google.com/document/d/15yVtNk0-og2FQoVzeKnSCNwtY2Y5Vw4B/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
і складаємо конспект уроку згідно питань.
Якими плитками настилають фриз і фон підлоги?
З чого починаємо настилання плиткових підлог?
Як уклада.ть поперечні маячні смуги?
Коли починають настилати основний фон підлоги?
Як розбивають підлогу на захвати?
Мета: формування знань про способи настилання плитки, які їх відмінності, розвивати логічне мислення та ініціативність, вміння працювати самостійно.
Прочитайте та законспектуйте матеріал по темі уроку https://docs.google.com/document/d/1C7928hSgc1LKTdSW_Xn9bkn_fja0GCPH/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Дайте відповіді на запитання.
Купуючи партію керамічної плитки, на що потрібно звернути увагу?
Що може вплинути на кількість плитки?
Що потрібно зробити перед початком настилання плитки?
В яких приміщенніх можна робити плиткове облицювання?
Керамічну плитку використовують лише для настилання підлог?
Яку функцію виконують опоряджені плиткою поверхні?
Подивіться малюнки , для кожного номера дайте назву настилання підлог https://docs.google.com/document/d/1VhifyQ1Yq-kkzhylQ8OUz7NglLPe817M/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Перш ніж приступити до вивчення нової теми пройдіть будь-ластка тестові завдання перейшовши за посиланням https://www.classtime.com/code/4974GQ
Уважно подивіться презентацію, законспектуйте її. https://docs.google.com/presentation/d/1QI9dY6-sF-QO6O8luceHovKWkaAkChHp/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true
Після вивчення теми дайте відповіді на тестові завдання :
Підсумковий тест https://www.classtime.com/code/7P57MJ