Організація опоряджувальних робіт групи МБ20.1 МБ 20.2

Посібник РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЙ БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ file:///C:/Users/kab_26/Desktop/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B1/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%A0%D0%A2%D0%91%D0%9F%20-(20.05.2013)%D0%92%D0%9F.pdf

Технологія та організація будівництва Навчальний посібник.

https://docs.google.com/document/d/1DOrjjAwmkNuie7T4lzKR8X2D7PmPTUEI/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Підручник "Організація будівництва" .; За редакцією С.А. Ушацького http://kipt.com.ua/wp-content/uploads/2018/11/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0.pdf

Мета: Формування знань про принципи організацїї будівництва, суть та поняття потокової організації опоряджувальних робіт

Прочитайте конспект лекції та дайте відповіді на контрольні запитання.

Щоб прочитати лекцію перейдіть за посиланням https://docs.google.com/document/d/1H7Qyx_oSGksHk4fSrjtZTKR00RYj_mzd/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Контрольні запитання:

1 Що є основними особливостями потокового методу організації будівництва?

2 В чому полягає суть потокової організації будівництва?

3 Які існують методи будівництва об’єктів?

4. Які особливості послідовного методу виконання робіт?

5. Які особливості паралельного методу виконання робіт?

6. Які особливості потокового методу виконання робіт?

Додаткову інформацію ви можете отримати перейшовши за посиланням http://www.ktsp.od.ua/files/2020/MvPrTorubOtnb.pdf

Мета: Формування знань про класифікацію будівельних потоків, основні параметри будівельних потоків, методи організації потокового будівництва.

Щоб відкрити лекцію перейдіть за посиланням https://docs.google.com/document/d/1x6Q4g4T0r5tBXh8qna60oIyE8PVjPWwt/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Прочитати конспект лекції та дати відповідь на контрольні запитанння

Контрольні запитання.

1. Назвіть основні параметри будівельних потоків.

2. Які параметри відносять до просторових?

3. Назвіть часові параметри потоків та охарактеризуйте їх.

4. Як класифікують будівельні потоки за структурою?

5. Як класифікують будівельні потоки за часовими параметрами?

6. Як класифікують будівельні потоки за ступенем спеціалізації робітничих бригад?

7. Назвіть методи організації потокового виробництва.

8. За якою формулою визначають тривалість будівництва?

Додаткову інформацію можете прочитати за посиланням file:///C:/Users/kab_26/Desktop/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%20%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B1/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%A0%D0%A2%D0%91%D0%9F%20-(20.05.2013)%D0%92%D0%9F.pdf

Мета: навчитись складати календарний план на опоряджувальні роботи

скласти календарне планування згідно свого варіанту

перейдіть за посиланням, приєднайтесь до classroom , та згідно інструкції зробіть практичну роботу. https://classroom.google.com/c/NDY0NTU4NzUwMzcz?cjc=yuydhhr

або https://docs.google.com/document/d/1wnzY9O97st1yaLBnSgVKRlkbbIkshRo5/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Прочитайте уважно лекцію (можна не конспектувати) та дайте відповіді на тестові запитання https://www.classtime.com/code/R5WM6P

Будівельний генплан

Будгенплан являє собою комплексний документ, у якому визначений і показаний план ділянки будівництва, проведені різні технічні розрахунки. Будгенплан визначає розташування споруджуваних об'єктів, допоміжних об'єктів на будівельному майданчику, їхню взаємодію.

БГП є основною частиною технічної документації, він регламентує організацію буд. майданчика і визначає обсяги тимчасового будівництва.

Розрізняють два види БГП:

· загальномайданчиковий (М1:2000; М1:1000) - на стадії ПОБ

· об'єктний (М1:500: М1:200) - на стадії ПВР.

Принципи проектування БГП

1 - БГП. що є частиною комплексної документації, на будівництво, повинен бути зв'язаний з усіма розділами проекту, в тому числі з прийнятою технологією робіт, термінами будівництва і розробленими графіками.

II – рішення БГП повинні відповідати вимогам будівельних нормативів (ДБН А.3.1-5:2016

) і охорони праці.

III - БГП повинен забезпечувати найбільш повне задоволення побутових потреб працюючих на будівництві.

IV - тимчасові будівлі, споруди установки склади (окрім мобільних) належить розташувати на територіях, які не призначені під забудову до кінця будівництва, із дотриманням норм і вимог техніки безпеки, а також із забезпеченням санітарно-гігієнічних умов.

V - об'єм будівництва інвентарних будинків і споруд повинен бути мінімальним, але необхідним для потреб будівництва.

VI - рішення БГП повинні забезпечувати раціональне проходження вантажопотоків на майданчику шляхом скорочення числа перевантажень і зменшенням відстані перевезень. VII - протяжність мереж тимчасового водопроводу, каналізації, енергопостачання, а також тимчасових доріг повинна бути мінімальною.

VІІІ - прийняті в БГП рішення повинні відповідати вимогам техніки безпеки і умовам охорони навколишнього середовища.

Питання, що вирішуються при проектуванні БГП

1. Визначають місця споживання і зосередження всіх ресурсів будівництва.

2. Вибирають типи складів різного призначення із розрахунком необхідних площ і розвантажувального фронту при них і підбирають типові проекти складських приміщень. 3. Визначають види транспортних засобів із обґрунтуванням прийнятого типу горизонтального і вертикального виду транспорту, із розрахунком необхідної кількості транспортних одиниць і намічаються траси доріг із складанням поздовжніх і поперечних профілів земляного полотна і верхнього покриття дороги.

4. Визначають склад парку будівельних машин і спосіб їх встановлення із підбором необхідних типів проектів.

5. Підбирають потребу в електроенергії, воді, пару., стиснутому повітрі, виявляють джерела їх отримання, проектують для них відповідні мережі і споруди.

6. Визначають кількість і характер тимчасових адміністративно[1]господарських приміщень і підбирають типові проекти для них.

7. Проектують засоби зв'язку (радіо, телефон, телебачення і ін.)

8. Розробляють заходи з техніки безпеки і протипожежної техніки.

Вихідними даними для розробки загальномайданчикового будгенплану є:

· генплан майданчика будівництва комплексу споруд;

· геологічні, гідрогеологічні і інженерно-економічні вишукування:

· зведений календарний план будівництва комплексу;

· кошторис;

· розрахунки об'ємів тимчасового будівництва та інші матеріали ПОБ.

Загальномайданчиковий будгенплан складається із графічної частини, тобто креслення будгенплана і розрахунково[1]пояснювальної записки.

Порядок проектування загальномайданчикового будгенплану наступний.

Спочатку на основі календарного плану будівництва визначають потребу в трудових, енергетичних та інших матеріально-технічних ресурсах по етапам і у відповідності з цим визначають види і об'єми тимчасових будинків, пристроїв і споруд.

Потім на буйгенплані - ділянки виділяють межі будівельного майданчика і на ньому виконують розташування (прив'язку) елементів тимчасового будівельного господарства. При проектуванні будгенплана комплексу в першу чергу прив'язують монтажні механізми, при об’єктні склади і дороги.

Зразки будгенпланів .https://docs.google.com/document/d/15qQj93OJiAl18kZVY_sRqqwGzJBreqGu/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Прочитайте лекцію та дайте відповіді на тестові завдання https://www.classtime.com/code/R54W83

Складські приміщення і майданчики для складування

Номенклатуру складових матеріалів на будівельному майданчику встановлюють, виходячи з характеру об'єкта, умов ведення будівництва, постачання матеріалів і підготовки та використання їх у процесі спорудження об'єкта. У всіх випадках номенклатуру матеріалів і площі складів слід визначити, враховуючи період будівництва, для якого розробляють план.

Розрахунки площ складів для повної номенклатури матеріалів, необхідних для будівництва, визначають тоді, коли будівельний майданчик має обмежені розміри і необхідні перевірка й обґрунтування перспективних рішень організації зберігання матеріальних ресурсів.

Будівельні дороги

Усі дороги, по яких перевозять будівельні вантажі, поділяють на постійні та тимчасові. Постійними є дороги за межами будівельного майданчика – міські та міжміські. Тимчасовими є дороги, призначені для під'їздів до будівельних майданчиків (під'їзні) та для проїздів самими майданчиками (внутрішньомайданчикові). Будмайданчик повинен мати зручні під'їзди та внутрішньомайданчикові дороги для здійснення безперебійного підвозу матеріалів, машин і обладнання впродовж всього будівництва в будь-яку пору року і за будь-якої погоди.

Дороги бувають: автомобільні і залізничні (нормальної та вузької колії) – при будівництві крупних об'єктів. Вибір типу доріг залежить від природньо-кліматичних та гідрогеологічних умов, інтенсивності руху, типу машин і об'ємів робіт. Найбільш розповсюджені автомобільні дороги.

За конструкцією тимчасові автомобільні дороги бувають:

– звичайні ґрунтові;

– ґрунтові покращеної конструкції;

– бетонні: із збірних з/б плит на пісочній основі;

– шлакогравійні;

– снігові і льодяні.

До всіх будованих та експлуатованих будівель, у тому числі до тимчасових, має бути вільний під'їзд. До будівель завширшки понад 18 м під'їзди повинні бути з двох боків, а завширшки понад 100 м – з усіх боків будівлі.

Будівельні автомобільні дороги повинні бути, як правило, кільцевими. На тупикових під'їздах влаштовують майданчики для роз'їзду чи розвороту розміром 12 ´ 12 м або петльовані об'їзи.

Ширина доріг з однобічним рухом повинна бути 3,5…4,5 м, з двобічним – 5,5…7 м. Якщо використовуються машини вантажо­підйомністю до 25...30 т і більше, дороги розширюють до 8 м і більше.

Розрахункова видимість за напрямком руху для одноколійних доріг повинна бути не менше 50 м, а бокова (на перехресті) – 35 м.

Під час трасування доріг слід дотримуватись таких мінімальних відстаней:

· між дорогою і складським майданчиком – 0,5...1 м;

· між дорогою та віссю підкранових колій – 6,5...12,5 м;

· між дорогою та віссю залізничних колій – 3,75 м (нормальна колія) і 3 м (вузька колія);

· між дорогою та огородженням будівельного майданчика – не менше 1,5 м;

· між дорогою і краєм траншеї – 1,0...1,5 м (для піщаних ґрунтів);

· автодорога, що йде понад котлованом, має бути за межами призми обвалу.

Тимчасову дорогу від споруджуваної будівлі прокладають не ближче 8...12 м, щоб забезпечити проходження і встановлення монтажного крана.

На будгенплані стрілками позначають напрями руху транспорту.

Тимчасові виробничі будівлі й споруди

Розміщення на будівельному майданчику тимчасових виробничих об'єктів, необхідних для потреб будівництва, диктується здебільшого місцевими умовами роботи учасників будівництва і потужністю їхньої виробничої бази, а також особливостями, умовами й характером будівельно-монтажних робіт під час спорудження об'єкта.

До об'єктів виробничого призначення відносять бетонорозчинні вузли, компресорні, малярні й штукатурні станції, котельні, електростанції, ацетиленові установки, а також майстерні різного призначення (ремонтно-механічні, санітарно-технічні, столярно-теслярські, механомонтажні, арматурні, електротехнічні, покрівельно-ізоляційні тощо).

Уважно прочитайте та запам'ятайте.

Об'єкти водопостачання та каналізації

Проектуючи будгенплани, розв'язують питання забезпечення будови водою для виробничих потреб, господарсько-питних, пожежогасіння і проектують водопровідні системи за призначенням або змішані, що задовольняють водночас всі потреби.

Проект тимчасового водопостачання майданчика розробляють з таким розрахунком, щоб він був придатний на всі періоди будівництва об'єкта й у міру можливості не перебудовувався.

Проект водопостачання розробляють одночасно з розв'язанням основних питань організації будівельного майданчика. Тимчасове водопостачання будівельного майданчика може йти від діючих водопроводів, розташованих поблизу району будови, або від природних джерел – поверхневих чи підземних водойм.

Потребу будівництва у воді визначають залежно від річного обсягу будівельно-монтажних робіт та розмірів території будівельного майданчика.

Розрахунок водопровідної мережі зводиться до визначення діаметра магістрального водопроводу d, мм, за розгалуженнями якого встановлюють пожежні гідранти:

Діаметр труб, де встановлено пожежні гідранти, має бути не менше 75 мм. Діаметри груб інших ділянок водопровідної мережі розраховують, беручи до уваги сумарне секундне витрачання води споживачами, які користуються цими ділянками.

Каналізація. Стічні води, що йдуть з тимчасових санітарно-побутових приміщень, слід виводити в зовнішню мережу господарсько-фекальної каналізації, а виробничі води від будівельних машин, технологічних процесів – у спеціальні відстійники, а потім, після очищення, – у зовнішню мережу зливової каналізації.

Для потреб будівництва використовують наявні каналізаційні мережі поблизу будівельного майданчика, а коли немає такої можливості, влаштовують тимчасові. У деяких випадках споруджують заздалегідь каналізаційну мережу, передбачену проектом об'єкта, щоб використати її і для потреб будови. Проектуючи тимчасові каналізаційні системи, їх обладнують випусками, колодязями, відстійниками, вигрібними ямами тощо. Діаметри випусків проектують не менше 50 мм, а довжину випусків стічних вод від місць утворення – не більше 10 м при d = 50 мм і не більше 15 м при d = 100 мм.

Електропостачання буд майданчика

Постачання будівельних майданчиків електроенергією здійснюють від стаціонарних або пересувних джерел за допомогою повітряних чи кабельних ліній, використовуючи трансформатори. Електроенергію на будівельному майданчику витрачають:

– на виробничі (технологічні) потреби (електрозварювання, підігрівання бетону та інших будівельних матеріалів, сушіння приміщень, розморожування ґрунту тощо);

– на живлення електродвигунів машин, механізмів та установок;

– на освітлення (внутрішнє – приміщень; зовнішнє – будівельного майданчика в цілому та окремих робочих місць, де роботи виконують у нічний час).

Загальну потребу в електроенергії можна встановити у вигляді потужності загальної трансформаторної підстанції

Уважно подивіться презентацію https://docs.google.com/presentation/d/1jRiKAuclHEj5L_nWYWul9KGHAd1n6EQ4/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

в кого не відкривається презентація можете скористатись текстовим документом https://docs.google.com/document/d/1zl_CtntbGKi5gw0WyOZGhJ6J_Dr-CsOp/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Для закріплення знань пройдіть тестові завдання перейшовши за посиланням https://www.classtime.com/code/2M3GDD

Всі дані для практичної роботи ви можете отримати https://classroom.google.com/c/NDY0NTU4NzUwMzcz?cjc=yuydhhr

Для тих які не мають змоги перейти за посиланням я даю безпосередньо посилання на диску https://docs.google.com/document/d/1TEtvAEs-xQThP6_vF6x7zg-7kduyA7pi/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Після виконання роботи даємо відповіді на тестові запитання https://www.classtime.com/code/Q5REW2

Згідно зразка за своїм варіантом зробіть розрахунок практичної роботи. Зразок практичної роботи ви знайдете перейшовши за посиланням до класруму https://classroom.google.com/c/NDY0NTU4NzUwMzcz?cjc=yuydhhr

Для тих хто не може скористуватись класрумом можете скористуватись окремими посиланнями, що наведенні нижче

Завдання для практичної роботи https://docs.google.com/document/d/1-h6NwHXahg5ZI7a-cMOyBfIuv2X4k7KZ/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Зразок практичної роботи https://docs.google.com/document/d/1p-DtwE2yoqeDCdP6qRQQQm3pHnmPu-Mq/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Прочитайте лекцію, запам'ятайте основні положення та терміни. Ознайомтесь із документацією на прийняття будівельних об'єктів в експлуатацію перейшовши за посиланням Таблиця «Документи, які підтверджують прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію»

https://docs.google.com/document/d/1Zx-w00MZ03Ic1iLruxQLUP4d635zh7Ty/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Заява про видачу свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації https://docs.google.com/document/d/1ZfaHsXFpMJhxquiLMUO0vfvXJs_hBrGs/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Акт готовності об'єкта до експлуатації https://docs.google.com/document/d/1RLp89xhrC5tyuziSDx_QTv76PlWy3vI9/edit?usp=sharing&ouid=103362598458834047312&rtpof=true&sd=true

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі — свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі — інспекція)

Свідоцтво — документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву за формою згідно з додатком 2.

До заяви додаються:

проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;

акт готовності об’єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об’єкт застрахований) за формою згідно з додатком 3.

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об’єктів.

Акт готовності об’єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію (далі — уповноважений орган).

У разі наявності зауважень уповноважений орган подає їх у письмовій формі у десятиденний строк замовникові та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Якщо у зазначений строк акт готовності об’єкта до експлуатації не погоджено уповноваженим органом або не подані зауваження у письмовій формі, він вважається таким, що погоджений зазначеним органом без зауважень.

Замовник зобов’язаний забезпечити усунення недоліків, зазначених у зауваженнях.

У разі коли замовник не погоджується із зауваженнями, він подає до інспекції одночасно із заявою обґрунтоване заперечення.

На об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей:

· житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном;

· житлові будинки, в яких є побудовані за кошти державного та місцевих бюджетів квартири, що призначені, зокрема, для соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, ветеранів війни, багатодітних сімей, громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших), приймаються в експлуатацію за умови виконання у повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт в таких квартирах;

· багатоквартирні житлові будинки приймаються в експлуатацію за умови дотримання вимог державних будівельних норм щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

· на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Для закріплення вивченого матеріалу пройдіть тестове завдання. https://docs.google.com/forms/d/1QmU5eaqh6BPp4Q_K-B7h4k3NzzRKk-VmqPlsIK3LI1A/edit

Опоряджувальні роботи є завершуючими будівельними процесами при зведенні будівель і споруд. Вони передбачають обробку поверхонь різних конструкцій для надання їм визначеного проектом закінченого вигляду. Виконувані опоряджувальні роботи повинні відповідати технічним, естетичним і експлуатаційним вимогам, викладеним в нормативних документах.

Для того, щоб опоряджувальні роботи виконувались високоякісно, потрібно застосовувати, як традиційні, так і сучасні ефективні матеріали і технології, як це передбачається проектом виконання робіт

Технічне призначення опорядження визначається взаємодією конструкцій з умовами середовища, в якому вони знаходяться. Опоряджувальні покриття або захищають конструкції від руйнуючих дій середовища (корозія, механічні руйнування, дія хімічних речовин і т.п.), або сприяють підтримці належного стану середовища (акустичного, теплового, вологістного і т.д.).

Естетичне призначення опорядження полягає в підвищенні декоративних якостей інтер’єрів і фасадів будівель, поверхонь їх конструкцій, поглибленні відчуття гармонії і краси, що створюється об’ємно-планувальними композиціями.

Опоряджувальні покриття повинні відповідати і експлуатаційним вимогам: бути стійкими до механічної дії, допускати нетрудомістку санітарно-гігієнічну обробку, не залишати слідів на предметах, що дотикаються з ними, бути нетоксичними, зберігати охайний вигляд впродовж розрахованого терміну експлуатації.

Характер опорядження зовнішніх і внутрішніх поверхонь визначається призначенням будівель і споруд.

Якість матеріалів, що використовуються під час виконання опоряджувальних робіт, контролюють у відповідності до вимог нормативних документів на ці матеріали, а також згідно з вимогами нормативних документів, що регламентують способи та методи випробування цих матеріалів. Стан і готовність будівель, споруд, опоряджувальних конструктивних елементів та їх поверхонь контролюють візуально, а також із застосуванням методів контролю, інструментів і приладів

Міцність і довговічність штукатурки залежить від міцності, шорсткості і чистоти поверхні основи. Особливе значення має виключення осадки конструкції або усадки розчину. З цією метою дозволяється оштукатурювати:

– цегляні і кам’яні стіни і стовпи цементним розчином – по закінченні мурування даного поверху;

вапняно-піщаним розчином – після зведення вищого поверху;

– те саме, в одноповерхових будівлях або у верхніх поверхах будівель більшої поверховості – слідом за виконанням покрівлі незалежно від виду штукатурного розчину;

– дерев’яні брущаті будівлі – не раніше, ніж через рік після їх збирання із обов’язковим повторним проконопачуванням;

– каркасні і щитові дерев’яні стіни, що встановлені на твердій основі – після закінчення збирання будівлі.

Для запобігання штукатурки від усадочних тріщин місця сполучень дерев’яних конструкцій з кам’яними, цегляними і бетонними оббивають металевою сіткою.

Готова продукція повинна відповідати таким вимогам:

– штукатурка міцно з’єднана з поверхнею конструкції без відшаровування від неї;

– поштукатурені поверхні – рівні, гладенькі з чітко обробленими гранями кутів, площин, що перетинаються, без слідів затирального інструмента, патьоків розчину, плям і висолів;

– тріщини, горбики, раковини, дутики, грубошорстка поверхня, пропуски – відсутні;

– відхилення поштукатурених поверхонь – не більші допустимих, що передбачені проектом і ДБН.

Вимоги до якості штукатурних робіт залежать від категорії штукатурки.

Показником категорії є величини допустимих нерівностей поверхні. При простій штукатурці нерівності не повинні перевищувати 5 мм, при поліпшеній – 3 мм і при високоякісній – 2 мм. Величину нерівності поверхні перевіряють після висихання накривального шару.

Якість облицювання оцінюють за зовнішнім виглядом і міцністю. Матеріал і рисунок облицювання повинні відповідати проекту. Одноколірне облицювання з керамічних плиток повинне бути однотонним. Різкі зміни тону небажані і не допускаються.

Простір між поверхнею конструкції та облицювальною плиткою повинен бути повністю заповненим розчином або мастикою. Наявність пустот знижує міцність облицювання. Виявити пустоти можна простукуванням, при якому у місцях пустот облицювання видає глухий звук.

Шви між плитками за формою повинні бути однотипними, а за заповненням – однорідними. На облицьованій поверхні недопустимі висоли, пошкодження глянцю або глазурі. Тріщини і сколювання у швах псують зовнішній вигляд облицювання і також небажані. Плями, патьоки розчину або мастики необхідно видаляти з поверхні облицювання.

Облицювання повинне мати рівну, гладеньку поверхню без провисань, мішків і дутиків. Відхилення від горизонталі або заданого ухилу не повинне перевищувати встановлених допустимих величин. Величину відхилень визначають за допомогою контрольної рейки і рівня.

Підставою для оцінювання якості слугують нормативні допуски, що встановлені для малярних робіт. Виконання цих вимог є обов’язковим для одержання будь-якої позитивної оцінки.

Нормативні допуски на малярні роботи такі:

– поверхні, що пофарбовані водяними сполуками, повинні бути однотонними. Смуги, плями, бризки, відкрейдування поверхонь і місцеві виправлення, що виділяються на загальному фоні, не допускаються;

– сліди щітки допускаються тільки при простому фарбуванні за умови, якщо вони не помітні на відстані 3 м від поверхні;

– поверхні, що пофарбовані масляними, синтетичними, емалевими і лаковими сполуками, повинні мати однорідну фактуру (глянцеву або матову). Просвічування шарів фарби, що лежать нижче, плями, відлипання, зморшки, патьоки, пропуски, шматки плівки, видимі крупинки фарби, нерівності і сліди щітки не допускаються;

– місцеві виправлення ліній і фарбування в сполученнях поверхонь, що мають різні кольори, при високоякісному фарбуванні не допускаються;

при поліпшеному – ділянки не повинні перевищувати 2 мм, а при простому – 5 мм; – бордюри, фризи і фільонки повинні бути однакової ширини по всій довжині і не мати видимих стиків;

– поверхні, що оброблені губкою або валиком, повинні мати однаковий рисунок. Пропуски, плями і перекоси ліній, а також зсування рисунка на стиках при накачуванні валиком не допускаються;

– товщина шару ґрунтовок водяних та з оліф, що приготовлені на основі штучних смол, повинна бути в межах 8...15 мкм, а на основі природних – 25...50 мкм;

товщина шару шпаклівки – не менша 0,5 і не більша 2 мм, кожного шару фарбувального покриття – не менша 25 мкм.