Безпека життєдіяльності
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС зателефоном «101» та «102».
Мінна небезпека. Як вберегти дитину від раптової загибелі?
Люди, які повертаються до звільнених від окупантів територій, можуть загинути або отримати важке поранення в будь-який момент навіть у власній оселі.
Якщо обставини все ж таки змушують вас повернутися на деокуповану територію зараз, або ви продовжуєте знаходитися в зоні бойових дій, рекомендуємо запам`ятати та чітко дотримуватися правил мінної безпеки. Ці прості вказівки допоможуть зберегти життя та здоров`я вам та вашим близьким в цих складних умовах.
Особливо важливо запам`ятати ці правила батькам. Адже ви несете відповідальність не тільки за власну безпеку, а й за безпеку своїх дітей. Пояснення правил мінної безпеки дітям має ряд особливостей. Адже діти зазвичай більш безпечні та менш організовані, ніж дорослі, вони люблять досліджувати щось нове та невідоме. Дорослі мають пам`ятати, що в умовах сучасної війни ці невинні дитячі звички можуть привести до фатальних наслідків.
Уникати небезпечної місцевості
Перше, і найбільш ключове, - це навчити дітей звертати увагу на попереджувальні знаки, що вказують на наявність мін.
Дуже важливо розповісти дітям про те, що ці знаки ніколи не встановлюються просто так. Такі знаки обов`язково встановлює або поліція, або ДСНС, або військові.
Пояснити дитині різноманітність загрози
Небезпечними є не тільки ті міни, які підкладають в натуральному вигляді. Небезпечними в першу чергу є боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися. Вони можуть виглядати як частинка ракети, як просто якийсь шматок боєприпасу, як уламок.
Дітям варто наголосити, щоб вони в жодному разі не ходили до зруйнованих та обстріляних снарядами будинків. Тому що на цій території багато сміття, цегли та інших залишків від руйнування й серед цього всього дуже легко не помітити й наступити на якийсь боєприпас, що не розірвався під час обстрілу, або міну.
Вивчити з дитиною правила безпечної поведінки
Також важливо вчити дитину не стільки видам мін і боєприпасів, скільки безпечній поведінці на місцевостях, де точилися або точаться бойові дії.
Важливими є правила поведінки дитини, якщо вона стала свідком події, яка пов`язана з вибухонебезпечним предметом. Дитина має розуміти, що в таких випадках вона не поспішає на допомогу самостійно, тому що вона в принципі не може допомогти в цій ситуації, а натомість так само може постраждати.
Приміром, якщо дитина побачила, як інша людина поранилася від міни або зайшла на якусь територію і звідти пролунав вибух, в жодному випадку не можна бігти туди. В таких випадках треба кликати дорослих або викликати поліцію.
Діти, особливо дошкільнята та учні молодшої школи, набагато простіше сприймають важливу інформацію, якщо вона донесена в більш спрощеній ігровій формі.
Поради, консультації, матеріал для роботи з дітьми з безпеки життєдіяльності для батьків вихованців
Дитинство під час війни. Які навички ми маємо дати дітям для їхньої безпеки?
Консультація для батьків "Дитина сама вдома"
Консультація для батьків "Формування активної позиції дошкільників щодо власної безпеки"
Поради від дитячого психолога
Нова реальність, в якій ми тепер живемо, вимагає від нас нових знань. Ми постійно повинні дбати про безпеку — свою та своїх дітей. А зараз ще й маємо вміти розпізнавати вибухонебезпечні предмети і знати правила поведінки з ними. Цього ж треба навчати і наших дітей.
Як почати розмову з дитиною?
Виберіть час, коли дитина не зайнята грою чи мультфільмом.
Оберіть місце, де б вам всім було зручно і безпечно. Чим складніша розмова чи тема, тим більш стійкою має бути наша поза, повільнішим темп розмови, і ми уважніші до реакції, зміни пози, питань дитини.
Скажіть, що зараз ви самі вивчаєте щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам запам’ятати цю інформацію.
Нагадайте, що зараз всі ми допомагаємо нашій армії. Ворог може завдавати шкоди, навіть, коли ми не бачимо його поруч. Ми зараз у безпеці, але нам важливо бути пильними та уважними і допомагати і собі та іншим.
Пам’ятаєш песика Патрона? Ти знаєш, чим він займається? Він допомагає знаходити вибухонебезпечні предмети. Вибухонебезпечні – це коли існує небезпека від вибуху. Уяви, що ми проходимо підготовку разом із Патроном.
Знаєш, які бувають небезпечні предмети? Покажіть зображення міни і запитайте, чи знає дитина, що це. Скажіть, що це міна. Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото.
Запитайте дитину, на що їй схожий цей предмет. Відповіді можуть бути найрізноманітніші. Вислухайте усі варіанти, а потім додайте, що цей предмет називається міна і вона дуже небезпечна. У ній захований механізм, що вибухає. Коли ви показуєте картинку, якщо дитина намагається торкнутись самого зображення вибухонебезпечного предмета, скажіть їй: «звикаймо – ні в якому разі, навіть на картинці ми не торкаємося. Не чіпай!»
Спостерігайте за реакцією дитини, якщо ви бачите, що її поза змінилась, що м’язи напружились, дитина зачаїла подих – запропонуйте обійняти. І скажіть: «Ми зараз в безпеці. І будемо в безпеці. Ми вивчаємо це, щоб наші прогулянки були веселими і безпечними». Можна сказати дитині: «пам’ятаєш під час карантину у нас були правила – носити маску, дотримуватись дистанції. А зараз – під час війни і після війни будуть деякий час нові правила. Бути уважними і пильними».
Розкажіть дитині, де можуть знаходитись міни. Вони можуть сховатися у траві, кущах, під деревами, біля будинків та парканів, можуть бути приклеєні до стовбурів дерев чи причаїтись у лісах, парках чи дитячих майданчиках у тих містах, де велись бойові дії.
Вивчіть разом головне правило – не підходь, не чіпай, телефонуй 101.
КОРИСНІ РЕСУРСИ ЩОДО ОНЛАЙН-БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ
Інформаційне відео щодо особливостей Інтернет-безпеки дітей дошкільного віку:
https://www.youtube.com/watch?v=xYgSyom-d0w&t=9s&ab_channel=DialogHub
Пам'ятка для батьків: «Діти. Інтернет. Мобільний зв'язок»: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti
Посібник для батьків "Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі": https://rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/internet_safety_dl/children_internet.pdf
Курс із медіаграмотності для батьків, який допоможе удосконалити знання про те, як захистити дитину від фейків і навчити їх розпізнавати та критично мислити: http://besttest.tilda.ws/page7261342.html?fbclid=IwAR1FrJ-opqp35fZpGGfR3U_C5F9nZyz-DeXhbEaXCP70Y6yqxoD44cZ5n7Q.
Серіал для батьків «Безпека дітей в Інтернеті»: https://www.youtube.com/watch?v=mbn8Cjw3O_o
Заклад дошкільної освіти забезпечує право дитини на охорону здоров'я, здоровий спосіб життя через створення умов для безпечного, нешкідливого утримання дітей, раціонального харчування. Здоров’я, його охорона та зміцнення, безпека дітей повинні бути життєвою стратегією, пріоритетом у роботі дошкільних закладів.
Регулюють питання охорони праці та безпеки життєдіяльності дітей у закладі дошкільної освіти наступні нормативно-правові акти:
Законів України
· «Про захист населення від інфекційних хвороб»
· «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
· Кодексу Цивільного захисту України;
Постанов Кабінету міністрів України:
· від 17.042019 № 33 «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;
· від 26.12.2017 № 1669, «Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552.
· від 09.01.2014 № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»;
· від 23.10.2013 № 819 «Про затвердження порядку проведення навчання керівного складу та фахівців»;
· від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження порядку проведення у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»;
· від 21.08.2013 № 616 «Про затвердження положення про добровільні формування цивільного захисту»;
· від 26.06.2013 № 443 «Про затвердження порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту»;
Наказу МОЗ України «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»;
Листа МОН від 14.02.2019 №1/11-1491 «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти».
Що таке безпека дитини? Безпека – це: знання дітей-дошкільників про певні небезпечні ситуації та людей, які можуть загрожувати здоров'ю та життю, уміння правильно поводитися у різних ситуаціях; навички самостійних рішень у певних надзвичайних ситуаціях.
Освітньо-виховну роботу з дошкільниками в ЗДО проводимо у таких напрямках:
· життя серед людей, у природному та предметному середовищі;
· правила поведінки з вогнем;
· безпечні та небезпечні вулиці та дороги;
· виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.
Перевага в освітньому процесі надається заняттям, цікавим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.
Більше уваги приділяємо організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.
Важливою формою роботи з дошкільниками та колективом закладу дошкільної освіти із забезпечення безпеки у НС є проведення Тижня безпеки дитини.
Мета його:
· поліпшити якість навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;
· вдосконалювати теоретичні знання та практичні навички педагогів з формування у дошкільнят ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя;
· пропагувати здоровий спосіб життя серед дітей та батьків;
· інтегрувати суспільне та родинне виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини.
Спільна робота з педагогами, дітьми, батьками забезпечить дітям перед вступом до школи різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров'я – це найдорожче багатство. А дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов’язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях.
Правила поведінки на водних об’єктах у зимовий період
Взимку з настанням холодів, коли починають замерзати річки, озера, ставки на слизьку поверхню льоду спрямовуються діти. Улюбленезаняття деяких кататися на першому незміцнілому ще льоду, насолоджуючись тим, що лід прогинається, тріщить.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! ЛІД МОЖЕ ПІДВЕСТИ НАС І ВЗИМКУ
· Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.
· Якщо ж вивсе таки опинилися у крижаній воді, а поряд нікого немає, розставте широко руки та намагайтеся утримуватися на поверхні.
· Пам’ятайте, що енергійнірухи під час перебування у воді сприяють швидкому охолодженню. Тому старайтеся без різких рухів виповзти на міцний лід у бік, звідкіля прийшли та повзти до берега, відштовхуючись ногами від краю льоду.
· Надаючи ж допомогу людині, що провалилася підлід, ні в якому разі не можна підходити до неї стоячи, потрібно наближатися лежачи, розкинувши в сторони руки та ноги, використовуючи дошки або інші предмети, які є під руками. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених мотузкою на березі або на твердому льоду, особа, яка надає допомогу, повинна наблизитися до потерпілого на відстань, яка дозволить подати мотузку, пояс або багор. Коли поручнічого немає, то 2-3 чоловіка лягають на лід і ланцюжком просуваються до постраждалого, утримуючи один одного за ноги, а перший подає жертві реміньабо шарф.
ОКРЕМО ЗВЕРТАЄМОСЯ ДО БАТЬКІВ: ПИЛЬНУЙТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ, НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ ДО НИХ, НАГАДУЙТЕ ЇМ ПРО ТЕ, ЯК ПОТРІБНО ПОВОДИТИСЬ БІЛЯ ВОДИ ПІД ЧАС КРИГИ, НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ЇМ БЕЗ ВАШОГО НАГЛЯДУ ГРАТИСЯ ПОБЛИЗУ РІЧОК, СТАВКІВ.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЖИТТЯ!
УВАГА, ОЖЕЛЕДЬ !
Одна з головних небезпек взимку – ожеледь і, як наслідок, можливе падіння. Щорічно лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали під час ожеледі. Тому варто поговорити про те, як вести себе під час ожеледі, щоб не потрапити до травмпункту.
Під час ожеледі краще носити взуття на підошві з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих підборів.
Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі або неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар. Якщо ж пересидіти ожеледь немає можливості, під час перебування на вулиці, про всяк випадок, будьте готові до падіння. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільні від речей. Поспіх збільшує небезпеку падіння, тому виходьте з будинку неквапом.
При порушенні рівноваги швидко присядьте – це найбільш реальний шанс втриматися на ногах.
Падати під час ожеледі слід з мінімальною шкодою для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння сконцентруйтесь, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково переверніться – удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.
Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не лише падіння, але й більш важких травм, особливо переломів.
Обходьте металеві кришки люків. Як правило,вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає небезпеки травмувань.
Не прогулюйтеся біля самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо: можна впасти та потрапити на дорогу, автомобіль може виїхати на тротуар.
Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледі. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести в кращому випадку до каліц2тва, а то й до загибелі.
Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися набряки – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можливе виникнення ускладнень з неприємними наслідками.
Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків, та великих деревах. Слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев у період танення льоду, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. По можливості необхідно триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.
Якщо ви опинилися в зоні бойових дій:
Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.Виходячи з приміщень, дотримуйтеся правила правої руки і пропускайте вперед тих, хто потребуюьб допомоги, ― це допоможе уникнути тисняв Не встрявайте в суперечки з незнайомими людьми ― це допоможе уникнути провокаці
У разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу небезпеку передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам.
У разі появи озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість.
Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин, які рухаються.
Поінформуйте органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні та провокативні дії.
У разі потрапляння у район обстрілу сховайтеся в найближчому сховищі або укритті й не виходьте ще деякий час після закінчення обстрілу.Якщо таких сховищ поблизу немає, використовуйте нерівності рельєфу (наприклад, канави, окопи, вирви від вибухів).
У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.
Якщо поряд із вами поранено людину, надайте першу допомогу й викличте швидку, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності ― військових. Не намагайтеся надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл.
Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини подій.
У жодному разі не можна:
Наближатися до вікон, якщо почуєте пострілиСпостерігати за перебігом бойових дій, стояти, чи бігти під обстрілом.
Сперечатися з озброєними людьми, фотографувати й робити записи у їхній присутності.
Демонструвати зброю або предмети, схожі на неї.
Підбирати покинуту зброю та боєприпаси.
Торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце ― натомість негайно повідомте про їхнє розташування територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефонами “101” та “102”.
Носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще вдягайте одяг темних кольорів, що не привертає уваги, і уникайте будь-яких символів, адже вони можуть спричинити неадекватну реакцію.
Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал “УВАГА ВСІМ”. Після цього необхідно:
Увімкнути телебачення або радіо, інформація передається офіційними каналами протягом 5 хвилин після сигналу.
Прослухавши повідомлення, виконуйте інструкції.
Залишити теле- і радіоканали увімкненими ― через них може надходити подальша інформація.
Після отримання повідомлення можливі такі варіанти дій:
Залишатися вдома. Водночас необхідно пристосувати своє житло. Повідомте отриману інформацію сусідам.
Перейти до укриття або евакуюватися в інший район. Перед виходом із будинку перекрийте газо-, електро- та водопостачання, зачиніть вікна і вентиляційні отвори. Візьміть із собою індивідуальні засоби захисту дихання і найнеобхідніші речі. Прямуйте до укриття або на збірний евакуаційний пункт. Допоможіть тим, хто потребують допомоги.
Деякі питання варто продумати заздалегідь, аби краще обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації і захистити себе і близьких:
за можливості дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття, і перевірте стан підвального приміщення;
перевірте наявність аварійного виходу;
зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги і продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;
підготуйте засоби пожежогасіння;
подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки);
підготуйте засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ;
подбайте про справний стан приватного транспорту й запас палива для вчасної евакуації з небезпечного району;
у холодну пору подумайте про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення.
Під час обстрілу стрілецькою зброєю:
Під час стрілянини найкраще сховатися в захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванній). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.
Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками ― вони часто стають мішенями.
Де б ви не перебували, тіло повинне бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоби близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.
Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) ― це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.
Під час артобстрілів:
Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об’єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку й канави.
Закривайте долонями вуха та відкривайте рот ― це врятує від контузії, убереже від баротравми.
Не розбирайте завали самостійно, чекайте фахівців із розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.
Під час артилерійських обстрілів системами залпового вогню:
Снаряд (ракету) можна помітити та зреагувати, залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень ― димні сліди ракет.
Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі та споруди, які є поруч та які можливо використовувати як укриття. Після сигналу спостерігача є декілька секунд для того, щоби сховатись.
Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон та дверей для того, щоби миттєво покинути будинок у випадку попадання снаряду.
Не виходьте з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.
Найліпшим укриттям має бути офіційне бомбосховище. Спробуйте заздалегідь уточнити в місцевої влади, де воно і як до нього потрапити. Мапи з нанесенеми адресами бомбосховищ місто поже публікувати на своєму сайті. Ось, для прикладу, мапа бомбосховищ Києва.
Після закінчення артилерійських обстрілів на землі можуть лишатися снаряди, які не вибухнули. Про це необхідно повідомити ДСНС або ж іншим відйськовим чи правоохоронцям. Докладніше про те, як зрозуміти, що перед вами вибухонебезпечний предмет, можна прочитати в пам’ятці за цим посиланням або нижче.
Також світній омбудсмен Сергій Горбачов зібрав рекомендації від ДСНС, СБУ та австралійського ресурсного центру прав дитини щодо дій школи в разі небезпеки під час освітнього процесу.
Для запобігання можливого терористичного акту:
Не торкайтеся в транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку працівнику поліції.
У присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу і стогонів.
У разі погрози терористів застосувати зброю лягайте на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів.
Використайте будь-яку можливість для порятунку.
Якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
Намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим працівникам спецслужб.
Рекомендовані дії, якщо ви опинилися в захопленій терористами будівлі:
зберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами;
якомога тихіше повідомити правоохоронним органам про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування;
не курити;
не наближатися до дверей та вікон;
чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
сховати свої документи та візитні картки.
Якщо ви опинилися в захопленому терористами транспортному засобі:
не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається,
зніміть ювелірні прикраси;
не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
жінкам у мініспідницях бажано прикрити ноги;
якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів палива.
Під час того, як силовики звільняють від терористів будівлю чи транспортний засіб:
лягти на підлогу обличчям вниз, поклавши руки долонями на потилицю;
чітко виконувати команди працівників антитерористичного підрозділу, уникаючи різких рухів.
Якщо в результаті обстрілів чи терористичного акту в будівлі сталася пожежа, то необхідно евакуюватися. Правила пожежної безпеки для навчальних закладів для цього рекомендують:
у найкоротший строк визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;
не залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
евакуацію людей починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих потрібно евакуювати насамперед;
у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку потрібно виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;
виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;
у разі гасіння треба намагатися насамперед забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
щоби запобігти поширенню вогню, диму, потрібно утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.
Обережно! Вибухонебезпечні предмети та речовини!
Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
Отож:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях
Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії.
А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства. Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих. Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.
Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях. Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель. Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.
Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності. Для організації роботи з дітьми радимо скористатися інформаційно освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:
• «Сучасне дошкілля під крилами захисту».
• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;
• поради ід експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
• хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання;
• довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації;
• про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022.
•питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;
• лист МОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні».
Правила поводження у надзвичайних ситуаціях
1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
- вимкнути світло, закрити вікна та двері;
- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);
- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
- виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
- відключити живлення, закрити воду і газ;
- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5. Під час масових заворушень:
- зберігати спокій і розсудливість;
- під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
- не піддаватися на провокації; - надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;
- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;
- нічого не просити;
- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;
- переміщатися за вказаною адресою;
- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
1. До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини - хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: - бойові частки ракет; - авіаційні бомби; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - вибухові пакети; - петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні); - гранати; - димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: - наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у заклад освіти.
2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку! Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо. Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі! Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.
3. Слід звертати увагу на: - припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; - звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки; - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!
4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація: - одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію; - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу. Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
6. Звертаємо увагу, що:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти: Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій. У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту. До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)
1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.
2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні, евакуація за межі.
3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.
3.1. Зазначити необхідну інформацію:
- контакти екстрених служб для оповіщення;
- відповідальний за інформування персоналу про НС;
-спосіб сповіщення персоналу про НС;
- відповідальний за інформування екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;
- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;
- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;
- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;
- відповідальний за тривожну валізу;
- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.
4. Визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти, залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.
9. Телефони рятувальних та аварійних служб:
112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)
101 — Пожежно-рятувальна служба
102 — Поліція
103 — Швидка медична допомога
104 — Аварійна служба газової мережі
0 800 501 482 — телефон довіри СБУ. Будьте пильними! Бережіть себе!