Поради батькам

  БЕЗПЕКА ДИТИНИ В ІНТЕРНЕТ - ПРОСТОРІ

Шановні батьки! Навчити дитину безпечній та відповідальній поведінці в інтернеті набагато важливіше, ніж просто заблокувати небажані матеріали та сайти.  

       Наші поради  допоможуть вам в цьому:

• Розмовляйте зі своєю дитиною про небезпеку, що криється в Інтернеті. Покажіть, що вам можна довіряти, обґрунтовуйте заборони.

• Разом з дитиною розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з нею про прийнятий час роботи в Інтернеті і сайти до яких вона збирається заходити.

• Вчіть нікому без вашого  дозволу   не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.

•  Навчайте дитину не розміщувати свої чи сімейні фотографії.

•  Поясніть, що коли дитина знайде якусь інформацію, що турбує її, нехай негайно сповістить про це  вас.

•   Розкажіть, що не потрібно відповідати на невиховані й грубі листи. Якщо дитина отримала такий лист, то потрібно сповістити про це батьків .

• Скажіть дитині, що їй не слід зустрічатися з людьми, яких вона знає тільки з Інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Якщо ж це необхідно, то спочатку треба спитати дозволу батьків. Зустріч  має відбутися у громадському місці та й у присутності батьків.

• Поясніть  дитині, що не все, що вона читає або бачить в Інтернеті, - правда. Привчіть її запитувати вас, якщо вона не впевнена.

• Наполягайте, щоб дитина не завантажувала музику, комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.

• Використовуйте програмне забезпечення батьківського контролю для контролю за діяльністю дитини в Інтернеті.

• Навчіть дитину поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вона знає про те, що правила етикету діють скрізь – навіть у віртуальному світі.

Поширені онлайн-ризики з якими можуть зустрітись

діти дошкільного віку в онлайн-просторі

за посиланням: 

https://rada.info/upload/users_files/21755820/b9af4d53d392cf7472ea994d0a93e436.docx

Добірка корисних ігор для дітей: грайте в бомбосховищі, укритті і вдома

Повернення до себе:

· Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.

· «Привіт, пальчику, як ти живеш?»

Заземлення, почуття опори:

· Вирощуємо «великі ноги».

· Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.

· Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.

· Тремося носами, плечима, ліктями.

· Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.

Повертаємо відчуття контролю:

· Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).

· Пограти з конструктором.

· Ліпимо тварину, якої в природі не існує.

· Ліпимо маску і кривляємося.

· Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Гра «На щастя — На жаль». Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалася війна». Хтось інший продовжує: «Але, на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але, на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але, на щастя, українці об’єдналися, як ніколи за часів незалежності». Тобто всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

ТАКОЖ   Книжка заспокоює: що почитати дитині, поки триває війна

Чим зайняти дитину у сховищі?

Малювання — одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес-малювання?

· Малюйте будиночок — на відчуття меж, на безпеку, майбутнє.

· Групові малюнки — відчуття спільності.

· Можна намалювати страхи і спалити малюнок (якщо ви у відносній безпеці вдома чи маєте змогу прогулятись у теплу погоду на вулиці).

· Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном.

· Малюємо на кольоровому, на темному, на посуді й на тканині.

Як розмовляти з дитиною, якщо під час війни хтось загинув?

Якщо хтось загинув, простими словами і чесно відповідайте на запитання дитини про нього і про те, що сталося. Смерть найближчих людей діти переживають по-різному, залежно від віку, але щоб змиритися з подією, багатьом з них потрібна допомога психолога. Це нормально.

Якщо ваша дитина вже перейшла в підлітковий вік і після смерті когось із рідних чи знайомих стала апатичною, неактивною, скаржиться, що зникла енергія і нічого не хочеться робити, худне — це ознака депресії. Підліток може почати культивувати біль за померлим просто щоб перевести фокус уваги і пережити. Адже страждання під час переживання втрати — нестерпні.

Що можна робити?

· писати листи померлому;

· створити книгу пам’яті, де будуть фотографії людини і якісь пам’ятні дрібниці;

· створити «вівтар любові».

Дозвольте собі розділити це горе з дитиною на двох. Поплачте разом, якщо вийде. Скажіть хлопчику, що не варто забороняти собі почуття. Бо якраз не плакати — неприродно для організму.

Якщо дитина сумує за будинком, якщо довелося його залишити, або за улюбленими іграшками чи речами — дозвольте виражати смуток і плакати: «Дійсно сумно, що ти втратив(ла)…» За можливості спробуйте щось знайти натомість і втішити. Наприклад, придумайте казку, як стара іграшка прийшла до чарівника і перетворилася на нову. Їй можна залишити ім’я колишньої іграшки — був кіт Васько, а став Ведмідь Василь. Велосипед перетворився на новий самокат і в тому ж дусі.

Переведіть увагу дитини на інші заняття, навчіть нових ігор. Дотримуйтеся звичних ритуалів — наприклад, казка перед сном.

Дитина поводиться нетипово. Що із цим робити?

Якщо дитина поводиться так, немов не відчуває жодних почуттів (радості чи смутку).

Що з нею відбувається?

Імовірно, дитина відчуває дистрес. За сильного нервового потрясіння, особливо під час зіткнення з досвідом, витримати який дитині не під силу, вона може «зависати» в реакціях, часом не відчуваючи свого тіла. Дитина в стані дистресу може приховувати свої почуття. Потрібна ваша підтримка!

Як допомогти?

Створіть атмосферу любові та прийняття, щоб ваша дитина буквально «відігрілася» в ній. Проведіть разом час. Посидьте з дитиною, притисніть її до себе, обіймайте частіше. Якщо можете — оберніть її почуття на слова. Дайте їй зрозуміти, що сумувати, злитися чи хвилюватися — нормально. «Схоже, тобі нічого не хочеться. Напевно, тобі сумно. Це нормально!»

Поясніть дитині й те, що сталося. Можливо, ви могли б поділитися з дитиною власними почуттями. Постарайтеся разом із сином чи донькою займатися чимось приємним — почитайте книжку, заспівайте, пограйте разом. Прості способи повернутися до реальності — ігри з конструктором, ліплення, малювання відбитками ніг і рук.

Дитина дуже часто плаче

Що з нею відбувається?

У результаті пережитого лиха в житті вашої родини відбулося багато змін. І це природно, що дитина сумує. Коли вона плаче, її організм виділяє речовини, що допомагають заспокоїтись. Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо ви самі відчуваєте непереборну печаль — зверніться по допомогу. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого власного.

Дитина починає поводитись необережно, робить щось потенційно небезпечне

Що з нею відбувається?

Може здатися дивним, але коли діти не почуваються в безпеці, то самі часто поводяться небезпечно чи безтурботно. Це спосіб дитини сказати: «Ти мені потрібна(ий). Доведи, що я тобі дорогий — захисти мене!»

Як допомогти?

Наскільки це можливо, дайте дитині змогу відчути себе в безпеці. Спокійно підійдіть і, якщо потрібно, візьміть її на руки.

Дайте малюку зрозуміти, що те, що він робить, небезпечно, і що він дорогий вам. І що ви не хочете, щоб із ним трапилося щось погане. Не кричіть на дитину, будь ласка!

Небезпечна поведінка може бути проявом аутоагресії. Чому? Страх завжди збільшує агресію, але діти часто поширюють її на себе. Пограйте в ігри, що випускають агресію. І розкажіть дитині про більш позитивні способи привернути до себе увагу.

Дитина лякається чогось, чого не боялася раніше

Що з нею відбувається?

Діти молодшого віку вірять у те, що батьки всемогутні й можуть захистити їх від усього. Ця віра допомагає їм почуватися в безпеці. Після того, що сталося, ця віра похитнулася, а без неї дитині стало страшніше жити в цьому світі.

Багато що може нагадувати дитині про пережите та лякати її (звуки петард, машини швидкої допомоги, люди, що кричать, переляканий вираз вашого обличчя). Ви в цьому не винні — це пережитий досвід.

У підлітка труднощі зі сном: сон переривчастий, сняться кошмари, підліток боїться спати один

У перші місяці після сильного стресу кошмари — нормальне явище. Під час сну мозок інтенсивно обробляє інформацію про події, що відбулися. Однак якщо кошмар повторюється багато разів чи надто правдоподібний — доведеться згодом звернутися до психолога.

Уривчастість сну частіше викликається тривогою, якоюсь незавершеною справою чи спазмуванням м’язів, через яке складно розслабитись. Підлітку можна дозволити спати разом із вами, але поясніть, що це — одноразово та попросіть розповісти про сон, що повторюється знову і знову, але без подробиць (тільки якщо підліток сам захоче). Поясніть, що так працює мозок. Розкажіть про те, що ви теж відчували страх, відчували себе безпорадно, і це нормально.

Придумайте порядок відходу до сну, який виконуватиметься за будь-яких обставин, і оголосіть, що він має бути дотриманий щодня. Тоді підліток точно знатиме, чого чекати. Обійміть і скажіть, що ви нікуди не пропадете. Ключова фраза: «Я з тобою, я поруч».

Гарна новина:

Психіка дітей і підлітків має величезні резерви самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

Стаття створена на основі книги «Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей» та за матеріалами фонду «Глобальна Ініціатива в Психіатрії», практичними порадами Світлани Ройз, Ірени Голуби та Ірини Малкіної-Пих.

Добірка корисних ігор для дітей: грайте в бомбосховищі, метро і вдома

Повернення до себе:

·    Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.

·    «Привіт, пальчику, як ти живеш?»

Заземлення, почуття опори:

·    Вирощуємо «великі ноги».

·    Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.

·    Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.

·    Тремося носами, плечима, ліктями.

·    Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.

Повертаємо відчуття контролю:

·    Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).

·    Пограти з конструктором.

·    Ліпимо тварину, якої в природі не існує.

·    Ліпимо маску і кривляємося.

·    Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Гра «На щастя — На жаль». Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалася війна». Хтось інший продовжує: «Але, на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але, на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але, на щастя, українці об’єдналися, як ніколи за часів незалежності». Тобто всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Книжка заспокоює: що почитати дитині, поки триває війна

Чим зайняти дитину у сховищі?

Малювання — одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес-малювання?

·    Малюйте будиночок — на відчуття меж, на безпеку, майбутнє.

·    Групові малюнки — відчуття спільності.

·    Можна намалювати страхи і спалити малюнок (якщо ви у відносній безпеці вдома чи маєте змогу прогулятись у теплу погоду на вулиці).

·    Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном.

·    Малюємо на кольоровому, на темному, на посуді й на тканині.

Як розмовляти з дитиною, якщо під час війни хтось загинув?

Якщо хтось загинув, простими словами і чесно відповідайте на запитання дитини про нього і про те, що сталося. Смерть найближчих людей діти переживають по-різному, залежно від віку, але щоб змиритися з подією, багатьом з них потрібна допомога психолога. Це нормально.

Якщо ваша дитина вже перейшла в підлітковий вік і після смерті когось із рідних чи знайомих стала апатичною, неактивною, скаржиться, що зникла енергія і нічого не хочеться робити, худне — це ознака депресії. Підліток може почати культивувати біль за померлим просто щоб перевести фокус уваги і пережити. Адже страждання під час переживання втрати — нестерпні.

Що можна робити?

·    писати листи померлому;

·    створити книгу пам’яті, де будуть фотографії людини і якісь пам’ятні дрібниці;

·    створити «вівтар любові».

Дозвольте собі розділити це горе з дитиною на двох. Поплачте разом, якщо вийде. Скажіть хлопчику, що не варто забороняти собі почуття. Бо якраз не плакати — неприродно для організму.

Якщо дитина сумує за будинком, якщо довелося його залишити, або за улюбленими іграшками чи речами — дозвольте виражати смуток і плакати: «Дійсно сумно, що ти втратив(ла)…» За можливості спробуйте щось знайти натомість і втішити. Наприклад, придумайте казку, як стара іграшка прийшла до чарівника і перетворилася на нову. Їй можна залишити ім’я колишньої іграшки — був кіт Васько, а став Ведмідь Василь. Велосипед перетворився на новий самокат і в тому ж дусі.

Переведіть увагу дитини на інші заняття, навчіть нових ігор. Дотримуйтеся звичних ритуалів — наприклад, казка перед сном.

Дитина поводиться нетипово. Що із цим робити?

Якщо дитина поводиться так, немов не відчуває жодних почуттів (радості чи смутку).

Що з нею відбувається?

Імовірно, дитина відчуває дистрес. За сильного нервового потрясіння, особливо під час зіткнення з досвідом, витримати який дитині не під силу, вона може «зависати» в реакціях, часом не відчуваючи свого тіла. Дитина в стані дистресу може приховувати свої почуття. Потрібна ваша підтримка!

Як допомогти?

Створіть атмосферу любові та прийняття, щоб ваша дитина буквально «відігрілася» в ній. Проведіть разом час. Посидьте з дитиною, притисніть її до себе, обіймайте частіше. Якщо можете — оберніть її почуття на слова. Дайте їй зрозуміти, що сумувати, злитися чи хвилюватися — нормально. «Схоже, тобі нічого не хочеться. Напевно, тобі сумно. Це нормально!»

Поясніть дитині й те, що сталося. Можливо, ви могли б поділитися з дитиною власними почуттями. Постарайтеся разом із сином чи донькою займатися чимось приємним — почитайте книжку, заспівайте, пограйте разом. Прості способи повернутися до реальності — ігри з конструктором, ліплення, малювання відбитками ніг і рук.

Дитина дуже часто плаче

Що з нею відбувається?

У результаті пережитого лиха в житті вашої родини відбулося багато змін. І це природно, що дитина сумує. Коли вона плаче, її організм виділяє речовини, що допомагають заспокоїтись. Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо ви самі відчуваєте непереборну печаль — зверніться по допомогу. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого власного.

Дитина починає поводитись необережно, робить щось потенційно небезпечне

Що з нею відбувається?

Може здатися дивним, але коли діти не почуваються в безпеці, то самі часто поводяться небезпечно чи безтурботно. Це спосіб дитини сказати: «Ти мені потрібна(ий). Доведи, що я тобі дорогий — захисти мене!»

Як допомогти?

Наскільки це можливо, дайте дитині змогу відчути себе в безпеці. Спокійно підійдіть і, якщо потрібно, візьміть її на руки.

Дайте малюку зрозуміти, що те, що він робить, небезпечно, і що він дорогий вам. І що ви не хочете, щоб із ним трапилося щось погане. Не кричіть на дитину, будь ласка!

Небезпечна поведінка може бути проявом аутоагресії. Чому? Страх завжди збільшує агресію, але діти часто поширюють її на себе. Пограйте в ігри, що випускають агресію. І розкажіть дитині про більш позитивні способи привернути до себе увагу.

Дитина лякається чогось, чого не боялася раніше

Що з нею відбувається?

Діти молодшого віку вірять у те, що батьки всемогутні й можуть захистити їх від усього. Ця віра допомагає їм почуватися в безпеці. Після того, що сталося, ця віра похитнулася, а без неї дитині стало страшніше жити в цьому світі.

Багато що може нагадувати дитині про пережите та лякати її (звуки петард, машини швидкої допомоги, люди, що кричать, переляканий вираз вашого обличчя). Ви в цьому не винні — це пережитий досвід.

У підлітка труднощі зі сном: сон переривчастий, сняться кошмари, підліток боїться спати один

У перші місяці після сильного стресу кошмари — нормальне явище. Під час сну мозок інтенсивно обробляє інформацію про події, що відбулися. Однак якщо кошмар повторюється багато разів чи надто правдоподібний — доведеться згодом звернутися до психолога.

Уривчастість сну частіше викликається тривогою, якоюсь незавершеною справою чи спазмуванням м’язів, через яке складно розслабитись. Підлітку можна дозволити спати разом із вами, але поясніть, що це — одноразово та попросіть розповісти про сон, що повторюється знову і знову, але без подробиць (тільки якщо підліток сам захоче). Поясніть, що так працює мозок. Розкажіть про те, що ви теж відчували страх, відчували себе безпорадно, і це нормально.

Придумайте порядок відходу до сну, який виконуватиметься за будь-яких обставин, і оголосіть, що він має бути дотриманий щодня. Тоді підліток точно знатиме, чого чекати. Обійміть і скажіть, що ви нікуди не пропадете. Ключова фраза: «Я з тобою, я поруч».

Гарна новина:

Психіка дітей і підлітків має величезні резерви самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

Стаття створена на основі книги «Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей» та за матеріалами фонду «Глобальна Ініціатива в Психіатрії», практичними порадами Світлани Ройз, Ірени Голуби та Ірини Малкіної-Пих.

Сучасні діти часто відчувають сенсорне перевантаження. З раннього віку їх оточує велика кількість інформації й розваг: телебачення, фільми, відеоігри, інтернет, мобільні телефони та багато іншої техніки. Оскільки нові технології стали популярним засобом розваги, вони перевантажують наші почуття, обмежують живе спілкування й коло інтересів. Попри наші зусилля створити збалансований стиль життя, стрес усе одно переслідує нас у повсякденному житті. Ми всі страждаємо від перезбудження й жорстких графіків. І наші діти – не виняток. Батьки можуть навіть не усвідомлювати, наскільки їхні діти схильні до стресу. Світ став складнішим, і джерелами стресу для дитини тепер стає не тільки школа й конфлікти з однолітками. У розпорядженні дитини безліч занять, яким вона присвячує свій вільний час. Дитина перебуває під впливом негативної інформації зі ЗМІ та інтернету про стихійні лиха, війни тощо. Усе це викликає в неї тривожність і стрес. Тому немає нічого дивного в тому, що в дітей і підлітків останнім часом почастішали тривожні розлади. Діти, особливо маленькі, не можуть так легко розпізнавати стрес і тривогу, як дорослі. Вони не розуміють, що причина їхнього головного болю, болю в животі, напруження або дратівливості – тривожний стан. У відповідності з віком і недостатньо розвиненими когнітивними здібностями дитині складно розуміти свої емоції, тому що для неї це поки ще занадто абстрактне поняття. Дитина розуміє, коли вона щаслива або засмучена, але розчарування, фрустрацію, смуток або тривогу їй усвідомити важко.

Оскільки почуття можуть збити дитину з пантелику, вміння розпізнавати їх допоможе справлятися з важкими ситуаціями. Розвинути самосвідомість і опанувати свої почуття дитині може допомогти гра. Вплив гри на розвиток дітей незаперечно великий. Дитяча гра - основний вид діяльності дитини, спосіб пізнання навколишнього світу, випробування типових життєвих ситуацій, своєрідна форма діяльності, за допомогою якої діти готуються до життя, набувають певні навички і звички, засвоюють соціальний досвід, формують в собі риси майбутнього характеру. Дитяча гра - це не марна припровадження часу, а «розумний педагогічний прийом виховання юної особистості». Тому ми розробили  збірник ігор «Граючись, долаємо стрес», який складається 35 ігор скомпонованих в 10 напрямків:

1. Ігри на знайомство та самопрезентацію.

2.    Ігри на згуртованість колективу.

3.    Ігри для зняття психоемоційної напруги.

4.    Ігри-релаксації.

5.    Ігри для відновлення опори та стабілізації.

6.    Ігри для зняття стресу.

7.    Ігри для зняття тривоги.

8.    Ігри на повернення відчуття безпеки.

9.    Ігри на розвиток емоційної сфери.

10.Ігри формування почуття впевненості.

 Даний збірник спрямований на розвиток навичок управління емоціями, підвищення самооцінки, розвиток творчого потенціалу, зниження  рівня тривожності, депресії та страху, формування почуття впевненості та повернення відчуття безпеки.

Заняття з використанням запропонованих ігор повинні проводитися в спокійній обстановці, без телебачення й електроніки. Спокійна музика, що сприятиме розслабленню, допоможе відволіктися від навколишнього шуму. Коли щоразу вмикати одну й ту ж мелодію, це буде допомагати тілу дитини розслабитися. Перш ніж розпочати гру поясніть дитині її правила, щоб їй було комфортніше й вона змогла глибше зануритися в процес.

Допомагаючи дитині під час гри, важливо дозволити їй отримати власний внутрішній досвід. Щоб отримати максимальний результат проводьте ігрові заняття кілька разів на тиждень протягом декількох місяців. Якщо дитина страждає на специфічні проблеми або розлад, найкраще займатися щодня.

       Я сподіваюсь, що збірник «Граючись, долаємо стрес» допоможе вихователям, психологам та соціальним педагогам знизити  рівень тривожності, депресії та страху, сформувати почуття впевненості та безпеки, підвищити рівень усвідомлення дітьми різних емоційних станів, навчить їх бути життєрадісними, оптимістичними, комунікабельними  і не відчувати труднощів у стосунках з оточуючими.

Зміст

Передмова

1. Ігри на знайомство та самопрезентацію

1.1.«Мій портрет та улюблене ім’я»

1.2. «Чарівна куля»

1.3. «Пелюстки ромашки»

1.4. «Давай познайомимося»

1.5. «Телефончик  знайомства»

2.  Ігри на згуртованість колективу

2.1.    «Різні привітання»

2.2.    «Павутинка»

2.3.    «Дзеркало»

2.4.    «Передай посмішку по колу»

3.  Ігри для зняття психоемоційної напруги

3.1.        «Чарівний клубок»

3.2.        «Спонтанне малювання»

3.3.        «Торт»

3.4.        «Подушка»

3.5.        «Редиска і огірок»

4. Ігри-релаксації

4.1.        Гра – релаксація «Морозиво»

4.2.    Гра – релаксація «Килим - літак»

4.3.    Гра – релаксація «Сухий душ»

4.4.    Гра – релаксація «Політ на білій хмарці»

4.5.    Гра – релаксація «Знайди ведмедика»

5. Ігри для відновлення опори та стабілізації

5.1.    «Казка на долоньках»

5.2.    «Сейф для страхів»

5.3.    «Кнопка радості»

5.4.    «Стирання інформації»

6. Ігри на розвиток емоційної сфери

6.1.    «Різнокольорова вода»

6.2.    «Настрій»

6.3.    «Кубик емоцій»

6.4.    «Чарівні дощечки»

6.5.    «Сумний і веселий мішечок»

7. Ігри формування почуття впевненості

7.1.    «Зайчики і слони»

7.2.    «Чарівний стілець»

8. Ігри для зняття стресу і тривоги

8.1.    «Снігова баба»

8.2.    «Буратіно»

8.3.    «Битва»

8.4.    «Злі – добрі кішки»

8.5.    «Каратист»

8.6.    «Танок з олівцями»

Використана література

Ігри на знайомство та самопрезентацію

«Мій портрет та улюблене ім’я»

Мета: емоційне саморозкриття членів групи;

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір, різнокольорові олівці;

Опис: дітям пропонується пригадати, як називають їх мама і тато, родичі, друзі. Потім вибрати найулюбленіше ім’я та намалювати свій портрет.

Інструкція для дітей: «У кожної людини є своє ім'я, хоча деякі з них повторюються. Напевно, у тебе є знайомі хлопчики і дівчатка, у яких однакові імена. Ви, напевно, помічали, що різні люди називають вас по-різному. Подумайте над цим і згадайте всі ті імена, якими вас називають, а потім знайдіть те ім'я, яке найбільше вам подобається та намалюйте свій портрет».

«Чарівна куля»

Мета: самопрезентація, можливість розповісти про себе і дізнатися більше про іншого.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали:повітряна кулька

Опис: діти, передаючи «чарівну кулю» один - одному розповідають про те, що вони люблять.

Інструкція для дітей: «Давайте познайомимось і розповімо що-небудь про себе. Щоб нам було простіше, ми будемо користуватися чарівною кулею».

«Пелюстки ромашки»

Мета: навчитися розповідати про себе,  а також дізнаватися щось цікаве і нове про  друзів.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір у вигляді «пелюсток ромашки», різнокольорові олівці;

Опис. Всім учасникам гри пропонується розповісти про те, що вони люблять та намалювати це на «пелюстках ромашки». Для цього кожному дається папір, який нагадує пелюстку ромашки.

Інструкція. Можна почати так: «На світі є те, що любиш тільки ти

(улюблена книга, улюблений мультфільм, улюблений одяг, улюблена іграшка)  поміркуй та намалюй це на пелюстці. А потім з цих «пелюсток» можна склеїти велику ромашку (наприклад, на великому ватмані), а посередині вклеїти фотографію вашої  групи. Ромашка буде нагадувати про те, що любите ви, ваші діти і друзі.

«Давай познайомимося»

Мета: познайомити членів групи, та створити невимушену атмосферу.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: м’яч;

Опис: діти стають у коло. Ведучий починає гру словами: «М’яч швидше біжи. Як звуть тебе, скажи», кидаючи при цьому м'яч одному з гравців. Той ловить м'яч, називає своє ім'я, потім він кидає м'яч іншому гравцеві, при цьому знову вимовляються слова: «М’яч швидше біжи. Як звуть тебе, скажи» і т. д.

           "Телефончик знайомства"

Мета:продовжити знайомство членів групи.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 7 хвилин;

Опис: гравці стають у коло. Ведучий говорить пошепки гравцеві, що стоїть ліворуч будь-яке ім'я. Це ім'я по ланцюжку дізнаються всі. Після цього ведучий говорить: «1,2,3, в коло біжи!» Гравці, чиє ім'я було названо повинні вибігти в коло, сусіди намагаються їх утримати. Ті, хто зміг вибігти в центр кола, розповідають трохи про себе, а хто не зміг, виконують завдання, які дають їм інші гравці. Гра повторюється, але вже з новими іменами.

Ігри на згуртованість колективу

«Різні привітання»

Мета: встановити контакт, створити емоційний комфорт в групі.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 – 7 хвилин;

Опис: учасникам пропонується привітатися самими різними способами. Ведучий показує, як це можна робити трьома способами:

1 спосіб — рукостискання;

2 спосіб — доторкнутися носами (спеціальний ескімоський спосіб привітання);

3 спосіб — обійми.

Потім діти пробують використовувати ці способи, щоб привітати один одного у грі.

Інструкція для дітей: «Зараз ми з вами будемо вітатися. Але вітатися незвично, спробуємо різні способи. Спочатку давайте потиснемо один одному руки. Постарайтеся підійти до кожного. Добре! А тепер привітаємося носами. Здивовані? Так вітаються ескімоси, уявляєте? Давайте я покажу, як саме. Зрозуміло? Починаємо! Ви молодці! А наостанок давайте міцно обіймемо один одного».

«Павутинка»

Мета: поглибити знайомство, формувати почуття спільності, вчитися підтримувати один одного.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: клубок ниток;

Опис: у вихователя клубок ниток. Він пропонує кожному розповісти що-небудь про себе (улюблену іграшку, тварину тощо). Вихователь першим розповідає про себе, а потім затискає вільний кінець нитки в руці і кидає клубок дитині, що сидить навпроти. Так клубок передається далі, доки всі діти не розкажуть про себе. Після цього треба розпустити «павутинку». Для цього кожна дитина повинна повернути клубок попередній дитині, називаючи її ім’я та найважливіше, що запам'яталося про неї.

Інструкція для дітей: «Я кидаю тобі клубочок, розкажи нам що-небудь про себе, але якщо ти не хочеш говорити, то просто візьми нитку в руку, назви своє ім'я, а клубок передай іншому».

«Дзеркало»

Мета: навчитися по-різному виражати свої почуття, а також відчувати настрій іншої людини.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Опис: діти створюють групи по дві людини, і кожен з них по черзі грає роль «дзеркала», в якому відображаються емоції і почуття другого.

Інструкція для дітей: «Зараз ми пограємо в «Дзеркало». Станьте один проти одного. Один з вас буде дзеркалом, інший повинен показувати різні емоції і почуття. Той, хто буде дзеркалом, повинен як можна точніше повторити рухи партнера».

«Передай посмішку по колу»

Мета: емоційне розкріпачення, згуртування групи.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 7 хвилин;

Опис: учасники утворюють коло, беруться за руки. Починає гру ведучий: за годинниковою стрілкою повертається до сусіда зі словами: «Я дарую тобі свою посмішку». При цьому, звичайно ж, усміхається. Наступний учасник повторює те саме.

Інструкція для дітей: «Зараз, діти, давайте встанемо у велике і дружнє коло та візьмемося за руки. Так, відмінно! А тепер я почну, а ви продовжуйте за годинниковою стрілкою, по черзі. Потрібно щиро усміхнутися сусідові.

Ігри для зняття психоемоційної напруги.

«Чарівний клубок»

Мета: концентрація уваги, зняття емоційної напруги.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: клубки яскравої пряжі;

Опис: дитині можна запропонувати змотати в клубок яскраву пряжу. Розмір клубка з кожним разом може ставати все більше і більше. Дорослий повідомляє, що цей клубочок не простий, а чарівний. Як тільки хлопчик чи дівчинка починає його змотувати, він заспокоюється. Коли подібна гра стане для дітей звичною, вони самі обов'язково будуть просити дорослого дати їм «чарівні нитки» всякий раз, як відчують: смуток або втому.

«Спонтанне малювання»

Мета: розвиток фантазії, усвідомлення негативних переживань, зняття емоційної напруги.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 10 - 15 хвилин;

Обладнання та матеріали: аркуші паперу різної форми (коло, квадрат, трикутник, прямокутник), ножиці, фарби, олівці, різноманітні матеріали для аплікації.

Опис: у приміщенні включається приглушене світло, приємна тиха музика. Дитина може малювати все, що їй захочеться, прикрашати малюнок аплікацією.

Коментар: спонтанне малювання знімає психологічне напруження, актуалізує почуття міри - дитина зупиняється, коли розуміє, що експериментувати не варто. Почуття відображаються на папері.

 «Торт»

Мета: профілактика психоемоційного напруження; розслаблення, зниження м'язового напруження та перевтоми, формування групової згуртованості;

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: килим, паперові квіти;

Опис: вибирається бажаючий, який лягає на килимок. Вихователь говорить: «Зараз ми будемо робити з тебе торт». Один учасник – борошно, інший – цукор, третій – молоко, четвертий – масло і т. д. Вихователь – кухар, зараз він приготує чудове блюдо. Спочатку треба замісити тісто. Потрібно борошно – «мука» руками посипає тіло лежачого, злегка масажуючи і пощипуючи його. Тепер потрібно молоко – «молоко» розливається руками по тілу, погладжуючи його. Необхідний цукор – він «посипає» тіло, і трохи солі – трохи, ніжно доторкається до голови, рук, ніг. Кухар «замішує» тісто, гарненько розминаючи його. Тепер «тісто» кладуть у піч і воно там піднімається - дитина лежить та  спокійно  дихає, всіх то готували його - теж дихають, як «тісто». Нарешті торт готовий. Щоб торт був гарним, треба його прикрасити кремовими квітами. Всі учасники, торкаючись до «торта», дарують йому свою квітку. Торт надзвичайно гарний!

«Подушка»

Мета: профілактика психоемоційного напруження; розслаблення, зниження м'язового напруження та перевтоми.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: подушка, вибивалка;

Опис: дітям пропонується вибити пил з подушки. «Наша подушка стала курна! Давайте допоможемо їй стати чистою і пухнастою». Діти вибивають подушку, тим самим знімаючи свою м'язову напругу.

«Редиска і огірок»

Мета:профілактика психоемоційного напруження; розвиток у дітей уміння усвідомлювати свої емоції і розпізнавати настрій однолітків.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 4 хвилини;

Обладнання та матеріали: м'яч;

Опис: діти передають по колу м'яч, при цьому називаючи один одного різними необразливими словами. Це можуть бути назви дерев, фруктів, грибів, квітів...

Кожне звернення обов'язково повинно починатися зі слів «А ти...». Наприклад «А ти морквина». У заключному колі вправи учасники обов'язково говорять своєму сусідові що-небудь приємне, наприклад: «А ти моя радість!»

Ігри – релаксації

Гра - релаксація: «Морозиво»

Мета: зниження психоемоційного та м'язового напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 2 - 5 хвилини;

Обладнання та матеріали: килим;

Опис: діти стоять на килимі. Їм пропонується пограти в «морозиво». Вихователь: « Ви - морозиво вас тільки що дістали з холодильника. Морозиво тверде як камінь. Ваші руки напружені, ваше тіло крижане. Але ось пригріло сонечко, морозиво стало танути. Ваше тіло, руки, ніжки стали м'якими і розслабленими. Ви танете, танете і перетворюєтеся в молоко».

Гра - релаксація: «Килим - літак»

Мета: розвиток уяви, уміння діяти по інструкції, вміти слухати.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: темний картон, клей, різнокольорові квіти, метелики.

Опис: вихователь пояснює дітям, що додому вони можуть потрапити тільки на килимі-літаку. А у килима - літака зникли всі квіти і він не може літати.

Завдання дітям: на темний картон  хаотично приклеїти різнокольорові квіти, метелики.

Гра – релаксація: «Сухий душ»

Мета: зняття психоемоційного напруження, створення і збереження позитивної установки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 2 - 3 хвилини;

Обладнання та матеріали: «сухий душ».

Опис: дітям пропонується пройти через «сухий душ». «Відчуйте, як різнобарвні струмені торкаються вашого обличчя і рук. Всі печалі, образи, нудьга і смуток залишаються позаду. А ви заряджаєтеся бадьорістю, активністю, радістю. Заряд гарного настрою, придбаний під час прийняття «сухого душу», збережеться у вас надовго.

Гра - релаксація: «Політ на білій хмарці»

Мета: зняття психоемоційного та м'язового напруження, розвиток уваги, уяви, вміння діяти за інструкцією.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 2 - 4 хвилини;

Обладнання та матеріали: килим .

Опис:діти лежать на килимі. Вихователь каже: «Уявіть собі теплий літній вечір. Ви лежите на траві і дивіться на пропливали в небі хмари – такі білі, великі, пухнасті хмари в блакитному небі. Навколо все тихо і спокійно, вам тепло і затишно. Ви починаєте повільно і плавно підніматися в повітря, все вище і вище, аж до хмар. Ваші ручки легкі, легкі, ваші ніжки легкі, все ваше тіло стає легким, як хмаринка. Ось ви підлітаєте до найбільшої, найкрасивішої хмари на небі. Ближче і ближче. І ось ви вже лежите на цій хмарі, відчуваєте, як вона ніжно обіймає вас. Вам добре і приємно. Ви розслаблені і спокійні. Але ось хмарка опустила вас на галявину. Посміхніться своїй хмаринці. Потягніться і відкрийте очі. Ви добре відпочили на хмаринці. А зараз знову повернулися назад у дитячий садочок.

«Знайди ведмедика»

Мета: зняття психоемоційного та м'язового напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: «сухий басейн».

Опис: діти стоять поруч з сухим басейном, педагог ховає іграшку в кулі. За його сигналом  діти встрибують в басейн і відшукують її.

Ігри для відновлення опори та стабілізації

«Казка на долоньках»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, страху та тривоги засобами малювання.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість:10 - 15 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір, олівці, фломастери.

Опис: діти обводять долоньку олівцем або фломастером, сильно розтиснувши пальці. З'єднують округлою лінією обведені краї та шляхом домальовування створюють нескладний казковий сюжет на долоні.

«Сейф для страхів»

Мета: подолання  психологічного дискомфорту, страху та тривоги, відновлення емоційного спокою дитини.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: «сейф», папір, олівці, фломастери, камінці, шишки.

Опис: намалюйте, виліпіть або зробіть з коробки «сейф» для страшних спогадів. Не називаючи спогади дитина може зім'яти папір з намальованим страхом, або взяти темні аркуші паперу, камінці, шишки і скласти їх у сейф. Ключ від якого буде або у дорослого, або у самої дитини. Зробити з сірників і різнокольорових ниток «ловців снів» — яка, як фільтр, вбирала б страшні образи, не підпускаючи їх до дитині.

«Кнопка радості»

Мета: подолання психологічного дискомфорту,відновлення емоційного спокою

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 10 хвилин;

Опис: дитина, не говорячи партнерові, придумує звук (пісеньку). Задумує місце на тілі — кнопку, яка б, якщо до неї доторкнутися, включала б цей звук. Партнер по грі, м'яко торкаючись до тіла, повинен знайти цю кнопку. Потім дитина шукає кнопку, яку загадав партнер.

«Стирання інформації»

Мета: подолання психологічного дискомфорту,відновлення емоційного спокою

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Опис: Розслабтесь. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.

Ігри на розвиток емоційної сфери

 «Різнокольорова  вода»

Мета: усвідомлення дітьми різних емоційних станів, збагачення словника емоцій.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: стаканчики з чистою водою, пензлики, фарби.

Опис: дитині  пропонується розфарбувати  воду  в  різні  кольори. Запитайте  в  дитини, як  зробити  «сердиту  воду», «добру», «веселу». Можна  розфарбовувати  воду  в  найрізноманітніші  настрої. Покажіть  дитині, як  можна  за  допомогою  однієї  і  тієї  ж  фарби  отримати  різні  відтінки  і  як  при  цьому  зміниться  «настрій» води. Наприклад, чорна  вода була  «сердитою», а  сіра  стала  вже  «задумливою».

 «Настрій»

Мета: підвищення рівня емоційної компетентності дитини, вдосконалення вміння розпізнавати емоції.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: м’яч.

Опис: діти  сидять  в  кругу  і  перекидають один - одному  м’яч. Ведучий  кидає  його  одному  з  дітей  і  називає  будь-який настрій  або  емоцію. Дитина  повертає  м’яч  і  називає  протилежний  настрій. Наприклад:

Веселий – сумний

Добрий – злий

Теплий – холодний

Ясний – темний

«Кубик емоцій»

Мета: розвиток емоційної сфери дитини, визначення свого емоційного стану.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: м'який поролоновий кубик, на кожній стороні куба зображення різних емоційних станів.

Опис: Дитина кидає кубик на стіл, і по верхній межі, зображує мімікою, жестами ту емоцію, яка випала,або розповідає про неї.

«Чарівні дощечки»

Мета: розвиток сприйняття навколишнього світу, вміння висловити свої відчуття словом, зобразити емоційний стан отриманий шляхом тактильного сприйняття.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: пластикові смужки, покритіматеріалом різної фактури: хутро, наждачний папір, сітка, фланель, плівка та ін..

Опис: дитина на дотик бере смужку й говорить, на який настрій схожа дана смужка, або ж знаходить смужку з таким покриттям, які почуття він зараз відчуває.

«Сумний і веселий мішечок»

Мета: розвиток емоційної сфери,  зниження  емоційної напруги,  формування здатності керувати своїми почуттями.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: «сумний мішечок», олівці, фломастери, папір, «веселий мішечок» наповнений тенісними кульками з піктограмами емоцій.

Опис: у «сумний мішечок» дитина складає свій поганий настрій і міцно його зав'язує. У «веселому мішечку» дитина вибирає  м'ячик з зображенням  емоції за допомогою якої можна змінити свій настрій.

 Ігри на формування почуття впевненостіми, сприяти підвищенню самооцінки.

"Зайчики і слоники"

Мета: дати можливість дітям відчути себе сильними і сміливими, сприяти підвищенню самооцінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 4 - 6 хвилин;

Обладнання та матеріали:

Опис: спочатку ми з вами будемо зайчиками-боягузками. Скажіть, коли заєць відчуває небезпеку, що він робить? Правильно, тремтить. Покажіть, як він тремтить. Підтискає вуха, весь стискається, намагається стати маленьким і непомітним, хвостик і лапки його трясуться. Діти показують. "Покажіть, що роблять зайчата, якщо чують кроки людини?". Діти розбігаються по групі, ховаються ".А що роблять зайчата, якщо бачать вовка?.."

"А тепер ми з вами буде слонами, великими, сильними, сміливими. Покажіть, як спокійно, розмірено, величаво і безстрашно ходять слони. А що роблять слони, коли бачать людину? Вони бояться її. Ні, коли вони її бачать, то спокійно продовжують свій шлях. Покажіть, як. Покажіть, що роблять слони, коли бачать тигра..." Діти протягом декількох хвилин зображують безстрашного слона.

Після проведення вправи діти сідають у коло й обговорюють, ким їм більше сподобалося бути і чому.

"Чарівний стілець"

Мета: сприяти підвищенню самооцінки дитини, покращенню взаємовідносин між дітьми.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 10 - 15 хвилин;

Обладнання та матеріали: високий стілець, корона.

Опис: Попередньо вихователь повинен дізнатися історію імені кожної дитини - його походження, що воно означає. Проводиться невелика вступна  бесіда про походження імен, а потім розповідає про імена всіх дітей групи (група не повинна бути більше 5-6 осіб), причому імена тривожних дітей краще називати в середині гри. Той, про чиє ім'я розповідають, стає королем. Протягом усієї розповіді дитина сидить на троні в короні. В кінці гри можна діти вигадують різні варіанти свого імені (ніжні, пестливі).

Ігри для зняття стресу та тривоги

«Снігова баба»

Мета: зниження нервового, психоемоційного та м'язового напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: килим.

Опис:діти перетворюються на снігових баб -  встають, розводять руки в сторони, надувають щоки і протягом 10 секунд утримують задану позу.

Вихователь: «А тепер виглянуло сонечко, його жаркі промені торкнулися

снігових баб,  вони почали танути». Діти  поступово розслабляються, опускають руки, присідають навпочіпки і лягають на підлогу.

«Буратіно»

Мета: зниження нервового, психоемоційного та м'язового напруження

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Опис: Уявіть, що ви перетворилися на ляльку Буратіно.  Встаньте прямо і замріть в позі ляльки. Все тіло стало твердим, як Буратіно.  Напружте плечі, руки, пальці, представте, що вони дерев'яні. Напружте ноги і коліна, пройдіться так, немов тіло стало дерев'яним. Напружте обличчя і шию. Наморщите лоб, стисніть щелепи. А тепер з ляльок перетворюємося на людей, розслабляємося і розм`якаємо.

«Битва»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, агресії, безпечний прояв агресивної поведінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: м’які іграшки, паперові кульки.

Опис: гравці кидаються легкими предметами (кульками з паперу, маленькими м'якими іграшками) один в одного, можна з укриття. Закінчується гра перемир'ям і обіймами.

«Злі – добрі кішки»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, зниження емоційного напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Опис: по черзі перетворюємося то в злих, то в добрих кішок. Злі кішки шиплять і «дряпаються», добрі кішки милуються і мурчать.

«Каратист»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, зниження емоційного напруження,агресії, безпечний прояв агресивної поведінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: обруч.

Опис: на підлогу кладеться обруч. Каратист стає в обруч (за його краї виходити не можна), робить різкі рухи ногами, глядачі підбадьорюють його: «Сильніше, сильніше!». Інтенсивні рухи і підтримка глядачів допомагають виплеснути агресивну енергію.

«Танок з олівцями»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, зниження емоційного напруження,агресії, безпечний прояв агресивної поведінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: великий лист шпалер, олівці або фломастери, спокійна музика.

Опис: покладіть дитину так, щоб руки від кистей до плечей лежали на шпалерах. Дайте їй в руки олівці. Нехай дитина закриє очі, а коли зазвучить музика, рухає руками, малюючи в такт мелодії. Через 2-3 хвилини вимкніть музику і разом розгляньте отримані малюнки.

Добірка корисних ігор для дітей: грайте в бомбосховищі, метро і вдома

Повернення до себе:

·    Обмальовуємо долоньки фарбами, плескаємо.

·    «Привіт, пальчику, як ти живеш?»

Заземлення, почуття опори:

·    Вирощуємо «великі ноги».

·    Залишаємо відбитки, малюнки стопами і долоньками на піску.

·    Малюємо дерева, квіти, кущі — усе з великими і міцними коренями.

·    Тремося носами, плечима, ліктями.

·    Тупотимо ніжками сильно, як бегемотики, які проганяють хижаків.

Повертаємо відчуття контролю:

·    Дати в руки те, що можна пом’яти (пластилін, глину).

·    Пограти з конструктором.

·    Ліпимо тварину, якої в природі не існує.

·    Ліпимо маску і кривляємося.

·    Нехай у дитини буде хтось, хто ще менше від неї — улюблена іграшка, лялька, цуценя: хтось, про кого вона дбатиме.

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.

Гра «Тортик» (Піца). Ця тілесна вправа «заземляє». Важливо, щоб кожна дитина отримала свою частку уваги. Отже, вибираємо, з кого робити «тортик» чи «піцу». Потім шарами різної інтенсивності на підлітка «накладається» цукор, борошно, салямі, сир та все решта. Це чудова вправа на зняття м’язових затисків.

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.

Гра «На щастя — На жаль». Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалася війна». Хтось інший продовжує: «Але, на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але, на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але, на щастя, українці об’єдналися, як ніколи за часів незалежності». Тобто всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів — ліпимо, малюємо, клеїмо янгола-захисника.

Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» — тільки для дітей. У цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, граються з ліхтариками. А можна там заховатись і цілій родині, обійматись, мріяти.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Книжка заспокоює: що почитати дитині, поки триває війна

Чим зайняти дитину у сховищі?

Малювання — одна з найкорисніших практик. Яке воно, антистрес-малювання?

·    Малюйте будиночок — на відчуття меж, на безпеку, майбутнє.

·    Групові малюнки — відчуття спільності.

·    Можна намалювати страхи і спалити малюнок (якщо ви у відносній безпеці вдома чи маєте змогу прогулятись у теплу погоду на вулиці).

·    Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном.

·    Малюємо на кольоровому, на темному, на посуді й на тканині.

Як розмовляти з дитиною, якщо під час війни хтось загинув?

Якщо хтось загинув, простими словами і чесно відповідайте на запитання дитини про нього і про те, що сталося. Смерть найближчих людей діти переживають по-різному, залежно від віку, але щоб змиритися з подією, багатьом з них потрібна допомога психолога. Це нормально.

Якщо ваша дитина вже перейшла в підлітковий вік і після смерті когось із рідних чи знайомих стала апатичною, неактивною, скаржиться, що зникла енергія і нічого не хочеться робити, худне — це ознака депресії. Підліток може почати культивувати біль за померлим просто щоб перевести фокус уваги і пережити. Адже страждання під час переживання втрати — нестерпні.

Що можна робити?

·    писати листи померлому;

·    створити книгу пам’яті, де будуть фотографії людини і якісь пам’ятні дрібниці;

·    створити «вівтар любові».

Дозвольте собі розділити це горе з дитиною на двох. Поплачте разом, якщо вийде. Скажіть хлопчику, що не варто забороняти собі почуття. Бо якраз не плакати — неприродно для організму.

Якщо дитина сумує за будинком, якщо довелося його залишити, або за улюбленими іграшками чи речами — дозвольте виражати смуток і плакати: «Дійсно сумно, що ти втратив(ла)…» За можливості спробуйте щось знайти натомість і втішити. Наприклад, придумайте казку, як стара іграшка прийшла до чарівника і перетворилася на нову. Їй можна залишити ім’я колишньої іграшки — був кіт Васько, а став Ведмідь Василь. Велосипед перетворився на новий самокат і в тому ж дусі.

Переведіть увагу дитини на інші заняття, навчіть нових ігор. Дотримуйтеся звичних ритуалів — наприклад, казка перед сном.

Дитина поводиться нетипово. Що із цим робити?

Якщо дитина поводиться так, немов не відчуває жодних почуттів (радості чи смутку).

Що з нею відбувається?

Імовірно, дитина відчуває дистрес. За сильного нервового потрясіння, особливо під час зіткнення з досвідом, витримати який дитині не під силу, вона може «зависати» в реакціях, часом не відчуваючи свого тіла. Дитина в стані дистресу може приховувати свої почуття. Потрібна ваша підтримка!

Як допомогти?

Створіть атмосферу любові та прийняття, щоб ваша дитина буквально «відігрілася» в ній. Проведіть разом час. Посидьте з дитиною, притисніть її до себе, обіймайте частіше. Якщо можете — оберніть її почуття на слова. Дайте їй зрозуміти, що сумувати, злитися чи хвилюватися — нормально. «Схоже, тобі нічого не хочеться. Напевно, тобі сумно. Це нормально!»

Поясніть дитині й те, що сталося. Можливо, ви могли б поділитися з дитиною власними почуттями. Постарайтеся разом із сином чи донькою займатися чимось приємним — почитайте книжку, заспівайте, пограйте разом. Прості способи повернутися до реальності — ігри з конструктором, ліплення, малювання відбитками ніг і рук.

Дитина дуже часто плаче

Що з нею відбувається?

У результаті пережитого лиха в житті вашої родини відбулося багато змін. І це природно, що дитина сумує. Коли вона плаче, її організм виділяє речовини, що допомагають заспокоїтись. Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо ви самі відчуваєте непереборну печаль — зверніться по допомогу. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого власного.

Дитина починає поводитись необережно, робить щось потенційно небезпечне

Що з нею відбувається?

Може здатися дивним, але коли діти не почуваються в безпеці, то самі часто поводяться небезпечно чи безтурботно. Це спосіб дитини сказати: «Ти мені потрібна(ий). Доведи, що я тобі дорогий — захисти мене!»

Як допомогти?

Наскільки це можливо, дайте дитині змогу відчути себе в безпеці. Спокійно підійдіть і, якщо потрібно, візьміть її на руки.

Дайте малюку зрозуміти, що те, що він робить, небезпечно, і що він дорогий вам. І що ви не хочете, щоб із ним трапилося щось погане. Не кричіть на дитину, будь ласка!

Небезпечна поведінка може бути проявом аутоагресії. Чому? Страх завжди збільшує агресію, але діти часто поширюють її на себе. Пограйте в ігри, що випускають агресію. І розкажіть дитині про більш позитивні способи привернути до себе увагу.

Дитина лякається чогось, чого не боялася раніше

Що з нею відбувається?

Діти молодшого віку вірять у те, що батьки всемогутні й можуть захистити їх від усього. Ця віра допомагає їм почуватися в безпеці. Після того, що сталося, ця віра похитнулася, а без неї дитині стало страшніше жити в цьому світі.

Багато що може нагадувати дитині про пережите та лякати її (звуки петард, машини швидкої допомоги, люди, що кричать, переляканий вираз вашого обличчя). Ви в цьому не винні — це пережитий досвід.

У підлітка труднощі зі сном: сон переривчастий, сняться кошмари, підліток боїться спати один

У перші місяці після сильного стресу кошмари — нормальне явище. Під час сну мозок інтенсивно обробляє інформацію про події, що відбулися. Однак якщо кошмар повторюється багато разів чи надто правдоподібний — доведеться згодом звернутися до психолога.

Уривчастість сну частіше викликається тривогою, якоюсь незавершеною справою чи спазмуванням м’язів, через яке складно розслабитись. Підлітку можна дозволити спати разом із вами, але поясніть, що це — одноразово та попросіть розповісти про сон, що повторюється знову і знову, але без подробиць (тільки якщо підліток сам захоче). Поясніть, що так працює мозок. Розкажіть про те, що ви теж відчували страх, відчували себе безпорадно, і це нормально.

Придумайте порядок відходу до сну, який виконуватиметься за будь-яких обставин, і оголосіть, що він має бути дотриманий щодня. Тоді підліток точно знатиме, чого чекати. Обійміть і скажіть, що ви нікуди не пропадете. Ключова фраза: «Я з тобою, я поруч».

Гарна новина:

Психіка дітей і підлітків має величезні резерви самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

Стаття створена на основі книги «Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей» та за матеріалами фонду «Глобальна Ініціатива в Психіатрії», практичними порадами Світлани Ройз, Ірени Голуби та Ірини Малкіної-Пих.

Сучасні діти часто відчувають сенсорне перевантаження. З раннього віку їх оточує велика кількість інформації й розваг: телебачення, фільми, відеоігри, інтернет, мобільні телефони та багато іншої техніки. Оскільки нові технології стали популярним засобом розваги, вони перевантажують наші почуття, обмежують живе спілкування й коло інтересів. Попри наші зусилля створити збалансований стиль життя, стрес усе одно переслідує нас у повсякденному житті. Ми всі страждаємо від перезбудження й жорстких графіків. І наші діти – не виняток. Батьки можуть навіть не усвідомлювати, наскільки їхні діти схильні до стресу. Світ став складнішим, і джерелами стресу для дитини тепер стає не тільки школа й конфлікти з однолітками. У розпорядженні дитини безліч занять, яким вона присвячує свій вільний час. Дитина перебуває під впливом негативної інформації зі ЗМІ та інтернету про стихійні лиха, війни тощо. Усе це викликає в неї тривожність і стрес. Тому немає нічого дивного в тому, що в дітей і підлітків останнім часом почастішали тривожні розлади. Діти, особливо маленькі, не можуть так легко розпізнавати стрес і тривогу, як дорослі. Вони не розуміють, що причина їхнього головного болю, болю в животі, напруження або дратівливості – тривожний стан. У відповідності з віком і недостатньо розвиненими когнітивними здібностями дитині складно розуміти свої емоції, тому що для неї це поки ще занадто абстрактне поняття. Дитина розуміє, коли вона щаслива або засмучена, але розчарування, фрустрацію, смуток або тривогу їй усвідомити важко.

Оскільки почуття можуть збити дитину з пантелику, вміння розпізнавати їх допоможе справлятися з важкими ситуаціями. Розвинути самосвідомість і опанувати свої почуття дитині може допомогти гра. Вплив гри на розвиток дітей незаперечно великий. Дитяча гра - основний вид діяльності дитини, спосіб пізнання навколишнього світу, випробування типових життєвих ситуацій, своєрідна форма діяльності, за допомогою якої діти готуються до життя, набувають певні навички і звички, засвоюють соціальний досвід, формують в собі риси майбутнього характеру. Дитяча гра - це не марна припровадження часу, а «розумний педагогічний прийом виховання юної особистості». Тому ми розробили  збірник ігор «Граючись, долаємо стрес», який складається 35 ігор скомпонованих в 10 напрямків:

1. Ігри на знайомство та самопрезентацію.

2.    Ігри на згуртованість колективу.

3.    Ігри для зняття психоемоційної напруги.

4.    Ігри-релаксації.

5.    Ігри для відновлення опори та стабілізації.

6.    Ігри для зняття стресу.

7.    Ігри для зняття тривоги.

8.    Ігри на повернення відчуття безпеки.

9.    Ігри на розвиток емоційної сфери.

10.Ігри формування почуття впевненості.

 Даний збірник спрямований на розвиток навичок управління емоціями, підвищення самооцінки, розвиток творчого потенціалу, зниження  рівня тривожності, депресії та страху, формування почуття впевненості та повернення відчуття безпеки.

Заняття з використанням запропонованих ігор повинні проводитися в спокійній обстановці, без телебачення й електроніки. Спокійна музика, що сприятиме розслабленню, допоможе відволіктися від навколишнього шуму. Коли щоразу вмикати одну й ту ж мелодію, це буде допомагати тілу дитини розслабитися. Перш ніж розпочати гру поясніть дитині її правила, щоб їй було комфортніше й вона змогла глибше зануритися в процес.

Допомагаючи дитині під час гри, важливо дозволити їй отримати власний внутрішній досвід. Щоб отримати максимальний результат проводьте ігрові заняття кілька разів на тиждень протягом декількох місяців. Якщо дитина страждає на специфічні проблеми або розлад, найкраще займатися щодня.

       Я сподіваюсь, що збірник «Граючись, долаємо стрес» допоможе вихователям, психологам та соціальним педагогам знизити  рівень тривожності, депресії та страху, сформувати почуття впевненості та безпеки, підвищити рівень усвідомлення дітьми різних емоційних станів, навчить їх бути життєрадісними, оптимістичними, комунікабельними  і не відчувати труднощів у стосунках з оточуючими.

Зміст

Передмова

1. Ігри на знайомство та самопрезентацію

1.1.«Мій портрет та улюблене ім’я»

1.2. «Чарівна куля»

1.3. «Пелюстки ромашки»

1.4. «Давай познайомимося»

1.5. «Телефончик  знайомства»

2.  Ігри на згуртованість колективу

2.1.    «Різні привітання»

2.2.    «Павутинка»

2.3.    «Дзеркало»

2.4.    «Передай посмішку по колу»

3.  Ігри для зняття психоемоційної напруги

3.1.        «Чарівний клубок»

3.2.        «Спонтанне малювання»

3.3.        «Торт»

3.4.        «Подушка»

3.5.        «Редиска і огірок»

4. Ігри-релаксації

4.1.        Гра – релаксація «Морозиво»

4.2.    Гра – релаксація «Килим - літак»

4.3.    Гра – релаксація «Сухий душ»

4.4.    Гра – релаксація «Політ на білій хмарці»

4.5.    Гра – релаксація «Знайди ведмедика»

5. Ігри для відновлення опори та стабілізації

5.1.    «Казка на долоньках»

5.2.    «Сейф для страхів»

5.3.    «Кнопка радості»

5.4.    «Стирання інформації»

6. Ігри на розвиток емоційної сфери

6.1.    «Різнокольорова вода»

6.2.    «Настрій»

6.3.    «Кубик емоцій»

6.4.    «Чарівні дощечки»

6.5.    «Сумний і веселий мішечок»

7. Ігри формування почуття впевненості

7.1.    «Зайчики і слони»

7.2.    «Чарівний стілець»

8. Ігри для зняття стресу і тривоги

8.1.    «Снігова баба»

8.2.    «Буратіно»

8.3.    «Битва»

8.4.    «Злі – добрі кішки»

8.5.    «Каратист»

8.6.    «Танок з олівцями»

Використана література

Ігри на знайомство та самопрезентацію

«Мій портрет та улюблене ім’я»

Мета: емоційне саморозкриття членів групи;

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір, різнокольорові олівці;

Опис: дітям пропонується пригадати, як називають їх мама і тато, родичі, друзі. Потім вибрати найулюбленіше ім’я та намалювати свій портрет.

Інструкція для дітей: «У кожної людини є своє ім'я, хоча деякі з них повторюються. Напевно, у тебе є знайомі хлопчики і дівчатка, у яких однакові імена. Ви, напевно, помічали, що різні люди називають вас по-різному. Подумайте над цим і згадайте всі ті імена, якими вас називають, а потім знайдіть те ім'я, яке найбільше вам подобається та намалюйте свій портрет».

«Чарівна куля»

Мета: самопрезентація, можливість розповісти про себе і дізнатися більше про іншого.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали:повітряна кулька

Опис: діти, передаючи «чарівну кулю» один - одному розповідають про те, що вони люблять.

Інструкція для дітей: «Давайте познайомимось і розповімо що-небудь про себе. Щоб нам було простіше, ми будемо користуватися чарівною кулею».

«Пелюстки ромашки»

Мета: навчитися розповідати про себе,  а також дізнаватися щось цікаве і нове про  друзів.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір у вигляді «пелюсток ромашки», різнокольорові олівці;

Опис. Всім учасникам гри пропонується розповісти про те, що вони люблять та намалювати це на «пелюстках ромашки». Для цього кожному дається папір, який нагадує пелюстку ромашки.

Інструкція. Можна почати так: «На світі є те, що любиш тільки ти

(улюблена книга, улюблений мультфільм, улюблений одяг, улюблена іграшка)  поміркуй та намалюй це на пелюстці. А потім з цих «пелюсток» можна склеїти велику ромашку (наприклад, на великому ватмані), а посередині вклеїти фотографію вашої  групи. Ромашка буде нагадувати про те, що любите ви, ваші діти і друзі.

«Давай познайомимося»

Мета: познайомити членів групи, та створити невимушену атмосферу.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: м’яч;

Опис: діти стають у коло. Ведучий починає гру словами: «М’яч швидше біжи. Як звуть тебе, скажи», кидаючи при цьому м'яч одному з гравців. Той ловить м'яч, називає своє ім'я, потім він кидає м'яч іншому гравцеві, при цьому знову вимовляються слова: «М’яч швидше біжи. Як звуть тебе, скажи» і т. д.

           "Телефончик знайомства"

Мета:продовжити знайомство членів групи.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 7 хвилин;

Опис: гравці стають у коло. Ведучий говорить пошепки гравцеві, що стоїть ліворуч будь-яке ім'я. Це ім'я по ланцюжку дізнаються всі. Після цього ведучий говорить: «1,2,3, в коло біжи!» Гравці, чиє ім'я було названо повинні вибігти в коло, сусіди намагаються їх утримати. Ті, хто зміг вибігти в центр кола, розповідають трохи про себе, а хто не зміг, виконують завдання, які дають їм інші гравці. Гра повторюється, але вже з новими іменами.

Ігри на згуртованість колективу

«Різні привітання»

Мета: встановити контакт, створити емоційний комфорт в групі.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 – 7 хвилин;

Опис: учасникам пропонується привітатися самими різними способами. Ведучий показує, як це можна робити трьома способами:

1 спосіб — рукостискання;

2 спосіб — доторкнутися носами (спеціальний ескімоський спосіб привітання);

3 спосіб — обійми.

Потім діти пробують використовувати ці способи, щоб привітати один одного у грі.

Інструкція для дітей: «Зараз ми з вами будемо вітатися. Але вітатися незвично, спробуємо різні способи. Спочатку давайте потиснемо один одному руки. Постарайтеся підійти до кожного. Добре! А тепер привітаємося носами. Здивовані? Так вітаються ескімоси, уявляєте? Давайте я покажу, як саме. Зрозуміло? Починаємо! Ви молодці! А наостанок давайте міцно обіймемо один одного».

«Павутинка»

Мета: поглибити знайомство, формувати почуття спільності, вчитися підтримувати один одного.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: клубок ниток;

Опис: у вихователя клубок ниток. Він пропонує кожному розповісти що-небудь про себе (улюблену іграшку, тварину тощо). Вихователь першим розповідає про себе, а потім затискає вільний кінець нитки в руці і кидає клубок дитині, що сидить навпроти. Так клубок передається далі, доки всі діти не розкажуть про себе. Після цього треба розпустити «павутинку». Для цього кожна дитина повинна повернути клубок попередній дитині, називаючи її ім’я та найважливіше, що запам'яталося про неї.

Інструкція для дітей: «Я кидаю тобі клубочок, розкажи нам що-небудь про себе, але якщо ти не хочеш говорити, то просто візьми нитку в руку, назви своє ім'я, а клубок передай іншому».

«Дзеркало»

Мета: навчитися по-різному виражати свої почуття, а також відчувати настрій іншої людини.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Опис: діти створюють групи по дві людини, і кожен з них по черзі грає роль «дзеркала», в якому відображаються емоції і почуття другого.

Інструкція для дітей: «Зараз ми пограємо в «Дзеркало». Станьте один проти одного. Один з вас буде дзеркалом, інший повинен показувати різні емоції і почуття. Той, хто буде дзеркалом, повинен як можна точніше повторити рухи партнера».

«Передай посмішку по колу»

Мета: емоційне розкріпачення, згуртування групи.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 7 хвилин;

Опис: учасники утворюють коло, беруться за руки. Починає гру ведучий: за годинниковою стрілкою повертається до сусіда зі словами: «Я дарую тобі свою посмішку». При цьому, звичайно ж, усміхається. Наступний учасник повторює те саме.

Інструкція для дітей: «Зараз, діти, давайте встанемо у велике і дружнє коло та візьмемося за руки. Так, відмінно! А тепер я почну, а ви продовжуйте за годинниковою стрілкою, по черзі. Потрібно щиро усміхнутися сусідові.

Ігри для зняття психоемоційної напруги.

«Чарівний клубок»

Мета: концентрація уваги, зняття емоційної напруги.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: клубки яскравої пряжі;

Опис: дитині можна запропонувати змотати в клубок яскраву пряжу. Розмір клубка з кожним разом може ставати все більше і більше. Дорослий повідомляє, що цей клубочок не простий, а чарівний. Як тільки хлопчик чи дівчинка починає його змотувати, він заспокоюється. Коли подібна гра стане для дітей звичною, вони самі обов'язково будуть просити дорослого дати їм «чарівні нитки» всякий раз, як відчують: смуток або втому.

«Спонтанне малювання»

Мета: розвиток фантазії, усвідомлення негативних переживань, зняття емоційної напруги.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 10 - 15 хвилин;

Обладнання та матеріали: аркуші паперу різної форми (коло, квадрат, трикутник, прямокутник), ножиці, фарби, олівці, різноманітні матеріали для аплікації.

Опис: у приміщенні включається приглушене світло, приємна тиха музика. Дитина може малювати все, що їй захочеться, прикрашати малюнок аплікацією.

Коментар: спонтанне малювання знімає психологічне напруження, актуалізує почуття міри - дитина зупиняється, коли розуміє, що експериментувати не варто. Почуття відображаються на папері.

 «Торт»

Мета: профілактика психоемоційного напруження; розслаблення, зниження м'язового напруження та перевтоми, формування групової згуртованості;

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: килим, паперові квіти;

Опис: вибирається бажаючий, який лягає на килимок. Вихователь говорить: «Зараз ми будемо робити з тебе торт». Один учасник – борошно, інший – цукор, третій – молоко, четвертий – масло і т. д. Вихователь – кухар, зараз він приготує чудове блюдо. Спочатку треба замісити тісто. Потрібно борошно – «мука» руками посипає тіло лежачого, злегка масажуючи і пощипуючи його. Тепер потрібно молоко – «молоко» розливається руками по тілу, погладжуючи його. Необхідний цукор – він «посипає» тіло, і трохи солі – трохи, ніжно доторкається до голови, рук, ніг. Кухар «замішує» тісто, гарненько розминаючи його. Тепер «тісто» кладуть у піч і воно там піднімається - дитина лежить та  спокійно  дихає, всіх то готували його - теж дихають, як «тісто». Нарешті торт готовий. Щоб торт був гарним, треба його прикрасити кремовими квітами. Всі учасники, торкаючись до «торта», дарують йому свою квітку. Торт надзвичайно гарний!

«Подушка»

Мета: профілактика психоемоційного напруження; розслаблення, зниження м'язового напруження та перевтоми.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: подушка, вибивалка;

Опис: дітям пропонується вибити пил з подушки. «Наша подушка стала курна! Давайте допоможемо їй стати чистою і пухнастою». Діти вибивають подушку, тим самим знімаючи свою м'язову напругу.

«Редиска і огірок»

Мета:профілактика психоемоційного напруження; розвиток у дітей уміння усвідомлювати свої емоції і розпізнавати настрій однолітків.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 4 хвилини;

Обладнання та матеріали: м'яч;

Опис: діти передають по колу м'яч, при цьому називаючи один одного різними необразливими словами. Це можуть бути назви дерев, фруктів, грибів, квітів...

Кожне звернення обов'язково повинно починатися зі слів «А ти...». Наприклад «А ти морквина». У заключному колі вправи учасники обов'язково говорять своєму сусідові що-небудь приємне, наприклад: «А ти моя радість!»

Ігри – релаксації

Гра - релаксація: «Морозиво»

Мета: зниження психоемоційного та м'язового напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 2 - 5 хвилини;

Обладнання та матеріали: килим;

Опис: діти стоять на килимі. Їм пропонується пограти в «морозиво». Вихователь: « Ви - морозиво вас тільки що дістали з холодильника. Морозиво тверде як камінь. Ваші руки напружені, ваше тіло крижане. Але ось пригріло сонечко, морозиво стало танути. Ваше тіло, руки, ніжки стали м'якими і розслабленими. Ви танете, танете і перетворюєтеся в молоко».

Гра - релаксація: «Килим - літак»

Мета: розвиток уяви, уміння діяти по інструкції, вміти слухати.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: темний картон, клей, різнокольорові квіти, метелики.

Опис: вихователь пояснює дітям, що додому вони можуть потрапити тільки на килимі-літаку. А у килима - літака зникли всі квіти і він не може літати.

Завдання дітям: на темний картон  хаотично приклеїти різнокольорові квіти, метелики.

Гра – релаксація: «Сухий душ»

Мета: зняття психоемоційного напруження, створення і збереження позитивної установки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 2 - 3 хвилини;

Обладнання та матеріали: «сухий душ».

Опис: дітям пропонується пройти через «сухий душ». «Відчуйте, як різнобарвні струмені торкаються вашого обличчя і рук. Всі печалі, образи, нудьга і смуток залишаються позаду. А ви заряджаєтеся бадьорістю, активністю, радістю. Заряд гарного настрою, придбаний під час прийняття «сухого душу», збережеться у вас надовго.

Гра - релаксація: «Політ на білій хмарці»

Мета: зняття психоемоційного та м'язового напруження, розвиток уваги, уяви, вміння діяти за інструкцією.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 2 - 4 хвилини;

Обладнання та матеріали: килим .

Опис:діти лежать на килимі. Вихователь каже: «Уявіть собі теплий літній вечір. Ви лежите на траві і дивіться на пропливали в небі хмари – такі білі, великі, пухнасті хмари в блакитному небі. Навколо все тихо і спокійно, вам тепло і затишно. Ви починаєте повільно і плавно підніматися в повітря, все вище і вище, аж до хмар. Ваші ручки легкі, легкі, ваші ніжки легкі, все ваше тіло стає легким, як хмаринка. Ось ви підлітаєте до найбільшої, найкрасивішої хмари на небі. Ближче і ближче. І ось ви вже лежите на цій хмарі, відчуваєте, як вона ніжно обіймає вас. Вам добре і приємно. Ви розслаблені і спокійні. Але ось хмарка опустила вас на галявину. Посміхніться своїй хмаринці. Потягніться і відкрийте очі. Ви добре відпочили на хмаринці. А зараз знову повернулися назад у дитячий садочок.

«Знайди ведмедика»

Мета: зняття психоемоційного та м'язового напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 – 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: «сухий басейн».

Опис: діти стоять поруч з сухим басейном, педагог ховає іграшку в кулі. За його сигналом  діти встрибують в басейн і відшукують її.

Ігри для відновлення опори та стабілізації

«Казка на долоньках»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, страху та тривоги засобами малювання.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість:10 - 15 хвилин;

Обладнання та матеріали: папір, олівці, фломастери.

Опис: діти обводять долоньку олівцем або фломастером, сильно розтиснувши пальці. З'єднують округлою лінією обведені краї та шляхом домальовування створюють нескладний казковий сюжет на долоні.

«Сейф для страхів»

Мета: подолання  психологічного дискомфорту, страху та тривоги, відновлення емоційного спокою дитини.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: «сейф», папір, олівці, фломастери, камінці, шишки.

Опис: намалюйте, виліпіть або зробіть з коробки «сейф» для страшних спогадів. Не називаючи спогади дитина може зім'яти папір з намальованим страхом, або взяти темні аркуші паперу, камінці, шишки і скласти їх у сейф. Ключ від якого буде або у дорослого, або у самої дитини. Зробити з сірників і різнокольорових ниток «ловців снів» — яка, як фільтр, вбирала б страшні образи, не підпускаючи їх до дитині.

«Кнопка радості»

Мета: подолання психологічного дискомфорту,відновлення емоційного спокою

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 10 хвилин;

Опис: дитина, не говорячи партнерові, придумує звук (пісеньку). Задумує місце на тілі — кнопку, яка б, якщо до неї доторкнутися, включала б цей звук. Партнер по грі, м'яко торкаючись до тіла, повинен знайти цю кнопку. Потім дитина шукає кнопку, яку загадав партнер.

«Стирання інформації»

Мета: подолання психологічного дискомфорту,відновлення емоційного спокою

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Опис: Розслабтесь. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.

Ігри на розвиток емоційної сфери

 «Різнокольорова  вода»

Мета: усвідомлення дітьми різних емоційних станів, збагачення словника емоцій.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 10 хвилин;

Обладнання та матеріали: стаканчики з чистою водою, пензлики, фарби.

Опис: дитині  пропонується розфарбувати  воду  в  різні  кольори. Запитайте  в  дитини, як  зробити  «сердиту  воду», «добру», «веселу». Можна  розфарбовувати  воду  в  найрізноманітніші  настрої. Покажіть  дитині, як  можна  за  допомогою  однієї  і  тієї  ж  фарби  отримати  різні  відтінки  і  як  при  цьому  зміниться  «настрій» води. Наприклад, чорна  вода була  «сердитою», а  сіра  стала  вже  «задумливою».

 «Настрій»

Мета: підвищення рівня емоційної компетентності дитини, вдосконалення вміння розпізнавати емоції.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: м’яч.

Опис: діти  сидять  в  кругу  і  перекидають один - одному  м’яч. Ведучий  кидає  його  одному  з  дітей  і  називає  будь-який настрій  або  емоцію. Дитина  повертає  м’яч  і  називає  протилежний  настрій. Наприклад:

Веселий – сумний

Добрий – злий

Теплий – холодний

Ясний – темний

«Кубик емоцій»

Мета: розвиток емоційної сфери дитини, визначення свого емоційного стану.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: м'який поролоновий кубик, на кожній стороні куба зображення різних емоційних станів.

Опис: Дитина кидає кубик на стіл, і по верхній межі, зображує мімікою, жестами ту емоцію, яка випала,або розповідає про неї.

«Чарівні дощечки»

Мета: розвиток сприйняття навколишнього світу, вміння висловити свої відчуття словом, зобразити емоційний стан отриманий шляхом тактильного сприйняття.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: пластикові смужки, покритіматеріалом різної фактури: хутро, наждачний папір, сітка, фланель, плівка та ін..

Опис: дитина на дотик бере смужку й говорить, на який настрій схожа дана смужка, або ж знаходить смужку з таким покриттям, які почуття він зараз відчуває.

«Сумний і веселий мішечок»

Мета: розвиток емоційної сфери,  зниження  емоційної напруги,  формування здатності керувати своїми почуттями.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 3 - 5 хвилин;

Обладнання та матеріали: «сумний мішечок», олівці, фломастери, папір, «веселий мішечок» наповнений тенісними кульками з піктограмами емоцій.

Опис: у «сумний мішечок» дитина складає свій поганий настрій і міцно його зав'язує. У «веселому мішечку» дитина вибирає  м'ячик з зображенням  емоції за допомогою якої можна змінити свій настрій.

 Ігри на формування почуття впевненостіми, сприяти підвищенню самооцінки.

"Зайчики і слоники"

Мета: дати можливість дітям відчути себе сильними і сміливими, сприяти підвищенню самооцінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 4 - 6 хвилин;

Обладнання та матеріали:

Опис: спочатку ми з вами будемо зайчиками-боягузками. Скажіть, коли заєць відчуває небезпеку, що він робить? Правильно, тремтить. Покажіть, як він тремтить. Підтискає вуха, весь стискається, намагається стати маленьким і непомітним, хвостик і лапки його трясуться. Діти показують. "Покажіть, що роблять зайчата, якщо чують кроки людини?". Діти розбігаються по групі, ховаються ".А що роблять зайчата, якщо бачать вовка?.."

"А тепер ми з вами буде слонами, великими, сильними, сміливими. Покажіть, як спокійно, розмірено, величаво і безстрашно ходять слони. А що роблять слони, коли бачать людину? Вони бояться її. Ні, коли вони її бачать, то спокійно продовжують свій шлях. Покажіть, як. Покажіть, що роблять слони, коли бачать тигра..." Діти протягом декількох хвилин зображують безстрашного слона.

Після проведення вправи діти сідають у коло й обговорюють, ким їм більше сподобалося бути і чому.

"Чарівний стілець"

Мета: сприяти підвищенню самооцінки дитини, покращенню взаємовідносин між дітьми.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 10 - 15 хвилин;

Обладнання та матеріали: високий стілець, корона.

Опис: Попередньо вихователь повинен дізнатися історію імені кожної дитини - його походження, що воно означає. Проводиться невелика вступна  бесіда про походження імен, а потім розповідає про імена всіх дітей групи (група не повинна бути більше 5-6 осіб), причому імена тривожних дітей краще називати в середині гри. Той, про чиє ім'я розповідають, стає королем. Протягом усієї розповіді дитина сидить на троні в короні. В кінці гри можна діти вигадують різні варіанти свого імені (ніжні, пестливі).

Ігри для зняття стресу та тривоги

«Снігова баба»

Мета: зниження нервового, психоемоційного та м'язового напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: килим.

Опис:діти перетворюються на снігових баб -  встають, розводять руки в сторони, надувають щоки і протягом 10 секунд утримують задану позу.

Вихователь: «А тепер виглянуло сонечко, його жаркі промені торкнулися

снігових баб,  вони почали танути». Діти  поступово розслабляються, опускають руки, присідають навпочіпки і лягають на підлогу.

«Буратіно»

Мета: зниження нервового, психоемоційного та м'язового напруження

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Опис: Уявіть, що ви перетворилися на ляльку Буратіно.  Встаньте прямо і замріть в позі ляльки. Все тіло стало твердим, як Буратіно.  Напружте плечі, руки, пальці, представте, що вони дерев'яні. Напружте ноги і коліна, пройдіться так, немов тіло стало дерев'яним. Напружте обличчя і шию. Наморщите лоб, стисніть щелепи. А тепер з ляльок перетворюємося на людей, розслабляємося і розм`якаємо.

«Битва»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, агресії, безпечний прояв агресивної поведінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: м’які іграшки, паперові кульки.

Опис: гравці кидаються легкими предметами (кульками з паперу, маленькими м'якими іграшками) один в одного, можна з укриття. Закінчується гра перемир'ям і обіймами.

«Злі – добрі кішки»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, зниження емоційного напруження.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Опис: по черзі перетворюємося то в злих, то в добрих кішок. Злі кішки шиплять і «дряпаються», добрі кішки милуються і мурчать.

«Каратист»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, зниження емоційного напруження,агресії, безпечний прояв агресивної поведінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: обруч.

Опис: на підлогу кладеться обруч. Каратист стає в обруч (за його краї виходити не можна), робить різкі рухи ногами, глядачі підбадьорюють його: «Сильніше, сильніше!». Інтенсивні рухи і підтримка глядачів допомагають виплеснути агресивну енергію.

«Танок з олівцями»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, зниження емоційного напруження,агресії, безпечний прояв агресивної поведінки.

Вік: 4 – 5 років;

Тривалість: 5 - 7 хвилин;

Обладнання та матеріали: великий лист шпалер, олівці або фломастери, спокійна музика.

Опис: покладіть дитину так, щоб руки від кистей до плечей лежали на шпалерах. Дайте їй в руки олівці. Нехай дитина закриє очі, а коли зазвучить музика, рухає руками, малюючи в такт мелодії. Через 2-3 хвилини вимкніть музику і разом розгляньте отримані малюнки.

Навчаємося мінної безпеки всією родиною

Знання правил безпечної поведінки рятує життя

Через активні бойові дії у різних частинах країни зростає небезпека від вибухонебезпечних предметів для нашого життя. Шкода, якої можуть завдати ці предмети, непоправна та навіть смертельна. Нижче ви знайдете корисні матеріали для дорослих та дітей, що допоможуть пояснити дитині у легкій та розважальній формі про правильну поведінку, а вам пригадати вкрай важливі правила мінної безпеки.

Як говорити з дітьми про правила мінної безпеки?

Як почати розмову з дитиною?

1.     Виберіть час, коли дитина не зайнята грою чи мультфільмом.

2.     Оберіть місце, де б вам всім було зручно і безпечно. Чим складніша розмова чи тема, тим більш стійкою має бути наша поза, повільнішим темп розмови, і ми уважніші до реакції, зміни пози, питань дитини.

3.     Скажіть, що зараз ви самі вивчаєте щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам запам’ятати цю інформацію.

4.     Нагадайте, що зараз всі ми допомагаємо нашій армії. Ворог може завдавати шкоди, навіть, коли ми не бачимо його поруч. Ми зараз у безпеці, але нам важливо бути пильними та уважними і допомагати і собі та іншим.

5.     Пам'ятаєш песика Патрона? Ти знаєш, чим він займається? Він допомагає знаходити вибухонебезпечні предмети. Вибухонебезпечні – це коли існує небезпека від вибуху. Уяви, що ми проходимо підготовку разом із Патроном.

6.     Знаєш, які бувають небезпечні предмети? Покажіть зображення міни і запитайте, чи знає дитина, що це. Скажіть, що це міна. Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото.

7.     Запитайте дитину, на що їй схожий цей предмет. Відповіді можуть бути найрізноманітніші. Вислухайте усі варіанти, а потім додайте, що цей предмет називається міна і вона дуже небезпечна. У ній захований механізм, що вибухає. Коли ви показуєте картинку, якщо дитина намагається торкнутись самого зображення вибухонебезпечного предмета, скажіть їй: «звикаймо – ні в якому разі, навіть на картинці ми не торкаємося. Не чіпай!»

8.     Спостерігайте за реакцією дитини, якщо ви бачите, що її поза змінилась, що м'язи напружились, дитина зачаїла подих – запропонуйте обійняти. І скажіть: «Ми зараз в безпеці. І будемо в безпеці. Ми вивчаємо це, щоб наші прогулянки були веселими і безпечними». Можна сказати дитині: «пам’ятаєш під час карантину у нас були правила – носити маску, дотримуватись дистанції. А зараз – під час війни і після війни будуть деякий час нові правила. Бути уважними і пильними».

9.     Розкажіть дитині, де можуть знаходитись міни. Вони можуть сховатися у траві, кущах, під деревами, біля будинків та парканів, можуть бути приклеєні до стовбурів дерев чи причаїтись у лісах, парках чи дитячих майданчиках у тих містах, де велись бойові дії.

10. Вивчіть разом головне правило - не підходь, не чіпай, телефонуй 101.