Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів

           Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих  курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада  закладу загальної середньої освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів  навчання складників вибіркового освітнього компонента. 

        У закладі освіти розроблено систему оцінювання, що включає принципи, форми,  методи, критерії, процедури та правила оцінювання. Розроблена система ґрунтується на  національних критеріях та вимогах оцінювання, враховує національну шкалу оцінювання та  ілюструє культуру оцінювання, сформовану закладом освіти. Оцінювання результатів  навчання учнів у закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну  середню освіту» (стаття 17), наказу МОН України №371 від 05.05.2008 «Про затвердження  критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»,  наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання  навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказу МОН  України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання  навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»,  наказу МОН «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів  навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 №813,  Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних  закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496,  Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів,  затверджених наказом МОН від 07.12.2018 №1362 (із змінами, внесеними згідно з наказом  МОН від 09.01.2020 № 21, № 1096 від 02.09.2020), Порядку переведення учнів (вихованців)  закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства  освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки  України від 08 травня 2019 року № 621). 

       Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття  початкової, базової середньої освіти, повної загальної середньої освіти вимогам Державного  стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. 

      Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові  компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у  відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. 

               Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів,  визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів,  визначених Міністерством освіти і науки України. 

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове  (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною  законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що  видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів. Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах НУШ є оцінювальна  діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт- суб'єктного  підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших  законних представників. 

      Однією з ключових рис в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну  узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу  використовуватиметься вербальна оцінка окремих результатів навчання учня/учениці з  предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення  може ще називати і рівень результату навчання. Так, запроваджується поняття вербальної  оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням  рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.  Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його  досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д),  «високий» (В). Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах  рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2  класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за  вибором закладу. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися  вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу. 

       Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів дозволяє  забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти  формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.  Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її  батьків (або осіб, що їх замінюють).Відповідно до Державного стандарту початкової освіти,  отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів  здійснюють у процесі: 

● формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й  опанування навчального досвіду; 

● підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом  або освітньою програмою. 

   Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває  постійно. Для ефективності формувального оцінювання буде дотримано алгоритм діяльності  вчителя під час його організації: 

1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей; 

2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання; 

3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання; 

4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну  діяльність (рефлексія); 

5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів  оцінювання. 

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого  оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними  результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням  Орієнтовної рамки оцінювання. 

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання  тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання,  зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з  урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи здійснюється за 12- бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності  виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній,  високий. 

     Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної  роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної  (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна  робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та Критеріїв оцінювання  навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Критерії, що  розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних  занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед  початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх  предметів розміщені на офіційному сайті закладу. 

     Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне,  семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. 

   Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його  основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння  окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом  попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є  індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами;  зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних  видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах  упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова  форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на  підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. 

     Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати  вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з  тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і  термінами їх проведення, умовами оцінювання. Тематичне оцінювання навчальних  досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення  об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до  організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію  уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка  виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її  вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали  оцінюванню протягом вивчення теми та навчальної активності школярів.  

    Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих  навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми,  тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення  семестрової оцінки.  

   Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих  семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих  навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались  у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння  застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо. Коригування семестрової  оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х  класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і  науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з  пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до  наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 №  762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621). При оцінюванні навчальних досягнень учнів вчителі враховують характеристику  відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота,  глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; рівень  володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати,  абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої  діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);  самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і  доповнюють одна одну. Глибина знань-усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.  Гнучкість знань- уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних  ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий  спосіб діяльності із вже відомих. Міцність знань-тривалість збереження їх в пам’яті,  відтворення їх в необхідних ситуаціях. Повнота знань - кількість знань, визначених  навчальною програмою. Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і  послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Знання є складовою  умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і  практичні. Навички-дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для  сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення  виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у  відносинах до оточуючого-людей, явищ, природи, пізнання тощо. 

Щодо навчальних досягнень учнів з ООП, то їх оцінюють за “Критеріями оцінювання  навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”. Відповідно  до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах  система оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП має бути стимулюючою. Передусім  враховуються досягнення учня, його позитивна динаміка розвитку, а не невдачі.