Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?
Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.
В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології. Досить багато дітей у наших школах цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.
Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто, навіть, буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.
В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.
Вікові кризи у дітей і підлітків. З чим вони пов’язані?
З точки зору змісту і характеру психологічних проблем чи життєвих обставин, що спричинили кризову ситуацію, а також особистісних ролей, що виникають, розвиваються і зникають, можна виділити кілька типів життєвих криз. Найхарактернішими кризами становлення є вікові кризи, що вважаються нормативними, тобто необхідними для нормального процесу становлення особистості. Для вікових криз властиві чималі якісні зміни, що відбуваються у психології людини: формування психологічних новоутворень, зміна провідної діяльності і т. д. Але ці зміни завжди супроводжуються зміною ролей, оскільки певна діяльність (гра, спілкування, навчання і т. д.) передбачає і відповідну особистісну роль людини.Кожен період у житті людини має певні притаманні тільки йому риси. Знаючи особливості вікових періодів та криз, можна пояснити незрозуміле та уникнути багатьох проблем.
ЯК НЕ ПОМИЛИТИСЯ У ВИБОРІ ПРОФЕСІЇ?
Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Від того, яким буде твій вибір залежить, як складеться подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати.
Для прийняття правильного рішення при виборі професії необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості й потреби ринку праці.
Орієнтири для вибору професії
Існує формула вибору професії, яка поєднує наступні компоненти:«хочу» - «можу» - «треба».
Хочу:твої прагнення (бажання, інтереси, схильності, ідеали);
Можу:твої можливості (стан здоров'я, здібності, рівень знань, характер, темперамент);
Треба:стан ринку праці, соціально-економічні проблеми в регіоні.
Зона оптимального вибору (ЗОВ).
Потрібно зіставити свої бажання із реальними можливостями і потребами на сучасному ринку праці. Наприклад у майбутньому ти бачиш себе дантистом. Робота, як то кажуть "не вагони розвантажувати" і за неї гарно платять. Та чи замислювалися ти при цьому над тим, чи зможуть твої руки працювати як руки ювеліра і чи зможеш ти відстояти у конкурентів своє місце у світі стоматологічних послуг?
Отже, потрібно чітко усвідомлювати, що умова оптимального вибору професії знаходиться у центрі перехрестя 3-х складових Хочу – Можу – Треба.
Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано. Досягнути своєї мети допоможе детальний алгоритм цього вибору, який передбачає наступні кроки:
Крок 1
Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого ти прагнеш, чим тобі подобається займатися, що б ти хотів робити, які професії тобі подобаються, які умови праці тебе приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії? Давши відповідь на ці питання, ти зробиш перший крок до правильного, свідомого вибору професії.
Крок 2
Якщо ти не можеш визначити професії, які тобі подобаються, тоді уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці.
Крок 3
Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще, та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.
Крок 4
Вивчи свої професійні інтереси і нахили, мотиви вибору професії, скориставшись методиками Карта інтересів, ДДО, ПДО, Мотиви вибору професії і співстав їх з професіями, які тобою були визначені в попередніх кроках. Якщо там були професії, які не співпали з твоїми інтересами і нахилами, то викресли їх зі свого списку, залишивши тільки ті, які потрібно поглиблено вивчити.
Крок 5
Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, якщо є можливість, з представниками цих професій та з’ясуй, в чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування за ними. Спробуй, випробувати себе в цих професіях, хоча би в змодельованих професійних ситуаціях.
Крок 6
Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши. Визнач, наскільки всі записані тобою вимоги важливі – можливо, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.
Крок 7
Вивчи самого себе якомога глибше, тобто визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості, трудові навички (за результатами вивчення шкільних предметів та занять у гуртках, секціях тощо); визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я.
Крок 8
Дізнайся в центрах зайнятості про професії та спеціальності, які потрібні на ринку праці сьогодні та реальне працевлаштування за спеціальностями, які ти визначив для себе, та визнач бажаний рівень професійної підготовки за ними.
Крок 9
Оціни свою відповідність вимогам кожної з професій, які ти визначив і проаналізував: чи розвинені в тебе професійні якості, чи відповідають твої здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професій, які ти хотів би обрати. Визнач, яка професія із всього списку найбільше тобі підходить за всіма пунктами вимог.
Крок 10
Визнач, які труднощі, перешкоди, помилки можуть виникнути при досягненні твоєї професії.
Крок 11
Визнач основні практичні кроки до успіху: у якому навчальному закладі ти можеш отримати професійну освіту, як розвивати у собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи за “своєю” спеціальністю (займатись у відповідних гуртках, секціях, МАН тощо), як підвищити свою професійну майстерність та конкурентоспроможність на ринку праці.
Крок 12
Перед тим, як прийняти остаточне рішення, не забудь порадитися також із батьками, рідними, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом та іншими дорослими, які добре знають тебе.
8 основних помилок при виборі професії
Чого робити не варто...
1. Обирати професію, не маючи про неї достовірної інформації.
2. Орієнтуватися тільки на такі ознаки, як престижність і/або прибутковість.
3. Ставити знак рівності між професією та навчальним предметом.
4. Переносити ставлення до людини, представника певної професії, на професію як таку.
5. Вибирати професію «за компанію».
6. Підмінювати вибір професії вибором рівня освіти або місця її здобуття.
7. Ігнорувати власні здатності й інтереси.
8. Прислухатися до думки людей, не компетентних у питаннях вибору професії.
Психологічна підтримка
учасників освітнього процесу під час війни
1. Розроблено курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша
психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після
завершення воєнних дій» wym-1664276783886.
Інформаційна підтримка:
1) Освітяни зможуть надавати якісну першу психологічну допомогу
wym-1664276842847
2) понад 600 тисяч освітян опановуватимуть навички надання першої
психологічної допомоги wym-1664276873608
3) Перша психологічна допомога: курс підвищення кваліфікації пройшли
понад 7 тис. освітянhttps:wym-1664276904751
2. Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритмдій» wym-1664276933080
3. Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал
«Підтримай дитину» wym-1664276973448, (майже 13 тис.
підписників) а для підтримки дорослих «Подбай про себе»
wym-1664277000927(майже 2 тис. підписників). Інформаційна
підтримка:
1) Підтримка дітей: поради для вчителів
wym-1664277033951
2) Канал «Підтримай дитину» об’єднав понад 12 тис. батьків і вчителів
wym-1664277062399
3) Психологи і педагоги дбають про психічне здоров’я дітей та дорослих
wym-1664277080521
4) Як пережити горе та втрату – поради психологів
wym-1664277106579
5) «Підтримай дитину»: захисники і захисниці України читають казки та
віршіhttps:wym-1664277123281
6) Контроль емоційного стану під час війни – пояснення психологів
wym-1664277147320
7) Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? – поради
психологівhttps:wym-1664277169193
8) Поради команди «Підтримай дитину»: як допомогти дітям з ООП
опанувати нову навичкуhttps:wym-1664277193016
9) Ефективні поради від емоційного вигорання під час війни
wym-1664277212816
10) Посттравматичний стресовий розлад в умовах війни: роз’яснення
психологівhttps:wym-1664277232272
11) Симптоми посттравматичного стресового розладу в умовах війни
wym-1664277249545
12) Діагностика ПТСР в умовах війни: поради психологів
wym-1664277279794
13) Посттравматичний стресовий розлад в умовах воєнних дій: методи
лікуванняhttps:wym-1664277301363
14) Поради психологів проєкту «Підтримай дитину» для освітян та
батьків, які займаються з дітьми із ООП wym-1664277326554
15) Як говорити з учнями на складні теми? Поради для педагогів від
психологів проєкту «Підтримай дитину»
wym-1664277347698
16) Психологи проєкту «Підтримай дитину» пояснюють, чому дітям
часом важко спілкуватисяhttps: wym-1664277372561
17) Як підтримати дитину, яка переживає посттравматичний стрес:
поради для батьківhttps: wym-1664277393066
18) Як виникає та впливає злість на стан людини під час війни?
wym-1664277416723
19) Чек-лист на канікули: 8 кроків для організації ранкового простору
дитини wym-1664277438315
20) Підтримай дитину: типові реакції дитини 12-18 років під час
травматичних подій wym-1664277458300
Поради з подолання стресу
wym-1664278041312
