7-А , 7-Б , 7-В, 7-Г класи
УКРАЇНОЗНАВСТВО
Тема: Контрольна робота.
ПИТАННЯ:
Чому " українознавство" вважають наукою? Чи потрібно вивчати українознавство у школі?
Чому виникла віра " язичництво"? Може людство повернутися до цієї віри? Аргументуйте вашу думку.
Чим язичництво відрізняється від християнства?
Що вам відомо про обряди язичників.
Які літературні твори виникли за часів язичництва?Охарактеризуйте їх.
Що вам відомо про давню книжність. Яке її значення?
РОБОТУ ВИКОНУЄТЕ НА ПОДВІЙНИХ АРКУШАХ,
ПРИСИЛАТИ МЕНІ ЇЇ НЕ ПОТРІБНО,
Я ПОТІМ ЗБЕРУ ВАШІ АРКУШІ І ПЕРЕВІРЮ
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Тема: Розвиток мовлення. Порівняльна характеристика героїв художнього твору.
Матеріал для опрацювання
Порівняльна характеристика часто допомагає нам по-новому побачити, здавалося б, відомих героїв. Порівняння персонажів - тільки спосіб більш глибокого розуміння твору, осягнення авторського задуму, шлях вирішення якогось гостро стоїть питання .
Порівняльну характеристику ні в якому разі не можна перетворювати в переказ - розповідати спочатку про одного, потім про іншого героя. Порівняння обов'язково має проходити паралельно, і два героя повинні порівнюватися з одним і тим же ознаками або в подібних (аналогічних) ситуаціях.
Розділивши порівняння на серію дрібніших порівнянь, можна рухатися слідом за текстом, аналізуючи епізоди і порівнюючи наших героїв (при цьому не випускаючи з уваги поставлену проблему!). Припустимо, порівнюємо:
перша поява героя
портрет
оточуюче життєве обстановку
відношення з близькими йому людьми, з соціумом
поведінку в подібних ситуаціях
авторське ставлення до героя і т. д.
Порівнюючи різних, протилежних за якостями характеру персонажів, ми часом виявляємо їх схожість, і навпаки: у зовні схожих героїв - глибоке розходження.
Порівнюючи, звертайте увагу на те, головний це герой (герої) або другорядний, на місце, яке займають герої в композиції твору.
Дуже важливо відзначити динаміку образу, т. Е. Те, як змінюється (і чи змінюється) герой протягом усього художнього твору. Іноді герой дан автором статично. Наприклад, змінюються внутрішньо, перебуваючи в постійному пошуку істини, позитивні герої Толстого, І абсолютно статичні його негативні персонажі (чому?).
Пам'ятка порівняльної характеристики літературних персонажів Пам'ятка «Як проводити порівняння»
1. Відповідай на питання: «Хто це?», «Що це?».
2. Зістав визначення двох предметів, людей або явищ.
3. Виділіть істотні ознаки кожного предмета , особи.
4. Зістав обидва або кілька порівнюваних предметів за одними і тими ж виділеним ознаками.
5. З'ясуй всі ознаки подібності та відмінності об'єктів.
6. Знайди і поясни причини їх подібності та відмінності.
ЗАВДАННЯ:
1.Запишіть в робочі зошити число, вид роботи" класна робота" та тему уроку.
2.Опрацюйте поданий матеріал.
3. Складіть конспект.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте зміст вже скПРОЧИТАНОГО ВАМИ ТВОРУ " АЙВЕНГО" і складіть порівняльну характеристику героїв твору.(Героїв обираєте самостійно)
7-А , 7-Б , 7-В, 7-Г класи
УКРАЇНОЗНАВСТВО
Тема: Розділ 2. Збереження, творення та передача українських духовних цінностей
Збереження, творення та передача українських духовних цінностей. Обереги українців у побуті.
Матеріал для опрацювання
Обереги – наші прадавні добрі символи-захисники, знаки віри у вище заступництво. Символи-обереги втілювались у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. Вишитий рушник, вишита сорочка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека – без них важко уявити нашу Україну. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.
Обереги людини
Одяг, взуття та прикраси – найнеобхідніші предмети в повсякденному житті людини. Однак вони виконували не лише практичну, але й не менш важливу символічну роль. В давніх віруваннях обереговим елементам надавали особливого значення. Зокрема це стосувалося прикрас, оздоблень і вишивки. Скажімо, коралі, каблучки, вінки, зрештою, вишивка на подолі сорочок та блуз, рукавах, комірі – не просто прикраси, а насамперед охоронне коло, яке мало убезпечити людину від злої сили.
Хатні обереги
Традиційна українська хата – воістину колиска нашого народу. В ній жили і вмирали цілі покоління, сподіваючись на кращу долю. І хто б що не говорив, Вітчизни без рідної хати не було і не може бути. Бо Батьківщина починається з рідного порога, а отже, із батьківської домівки.
Оберіг вірності й любові – рушник
Оберіг української родини. І у горі, і у радості він завжди поряд. Не знайдете ви сьогодні української родини, у якої не було б рушника. Рушник передавався із роду в рід. Батьки, які отримали рушники від своїх батьків, берегли їх як реліквію не тільки для дівчат, а й для хлопців, і не віддавали їх нізащо з рідної хати. Рушник характеризував працьовитість, майстерність і охайність господині та її дочок. Гарно оздоблений рушник завжди висів біля порога на кілочку в кожній хаті. Таким рушником (утирачем) витирали руки, тож він завжди був напоготові, щоб подати його гостеві, якого запрошували до столу. Окремими рушниками накривали хлібину, діжу з тістом, спечені паляниці, з рушником ходили доїти корову, рушником витирали посуд.
Мати навчала дочку: "Тримай хату, як у віночку, і рушничок на кілочку!"
Даючи рушник-утирач гостеві, господиня або дочка на знак поваги до гостя клала рушник йому на плече або на руки, промовляючи: "Вода холоднесенька, гостечку, вмийся, рушничок чистесенький, гостечку, втрися!" Рушником не тільки вшановували гостей, а й проводжали людину в останню путь. А виряджаючи в далеку путь-дорогу батька чи сина, чоловіка чи коханого, мати, дружина чи наречена давали їм хлібину, сіль та горсточку рідної землі, загорнуті в найкращий рушник-провідник.
Колиска
Колиска (гойдалка, люля) була ще й родинним символом, виколихувала майбутнє родоводу, зберігала традиції, материнську цінність і батьківську гордість. Традиційно колиску виготовляли лише з "чистих", тобто благородних порід дерев (клена, калини, ясена, ліщини, горіха та ін.). Доручали цю шляхетну справу майстрам висококваліфікованим, з відповідним родинним статусом (не розлученим, тим, у кого велика й дружна сім'я). Все начиння – бильця, вервечки – також робилися за окремою технологією і супроводжувалося спеціальними обрядодіями, – адже колиска мала оберігати немовля від нечистої сили.
Підвішували колиску до сволока або до стелі на спеціально виготовленому гачку (крюкові). Вона мала знаходитися біля ліжка. Якщо дитина прокидається, мати тут же приколихувала немовля, а при потребі й пеленала. За звичаєм, кожна родина користувалася однією колискою, змінюючи лише попінки, тобто тканину, яку підшивали до основи. При народженні немовляти в колиску клали посвячений часник і хліб та деякі інші речі, що виконували оберегові функції. Якщо подружжя вже не здатне було народжувати дітей, колиску виносили на горище, де воно зберігалося доти, допоки господарі мешкали в оселі. Святотатством вважалося нищити, а особливо спалювати її – "тоді в роду не буде дітей".
Посуд
Такий звичний елемент побуту також мав силу оберега. Наші предки користувалися глиняним посудом, який, як правило, виготовляли власноруч. Не зважаючи на те, що посуд був простим, в нього вкладали найтепліші думки. Якщо ж посуд купували, то обов’язково слухали, що він “говорить”. Наприклад горщики, які є символом життя, розрізняли за тембром: “горщик” — чоловік і “горщиця” — жінка. Щоб у домі панувала злагода, потрібно мати у господарстві і горщики, і горщиці. Кожен з нас знає повір’я, що вдома не варто зберігати надбитий посуд. Таке твердження виникло тому, що посуд вважали живим. Він, як і людина: народжувався, жив і помирав. Надщерблений, розбитий глечик чи тарілку прийнято було закопувати в землю.
Підкова
Підкова у багатьох народів має одне значення — символ удачі, щастя, достатку і оберіг від злих сил. Існувало повір’я, що злий дух ходить колами, але дійшовши до того місця, де підкова розірвана, він змушений повертати назад. Через це й підкову вішали над всіма місцями в домі, через які може проникнути злий дух: дверима, вікнами, піччю тощо. Кріпити підкову над дверима повинен господар будинку разом з господинею. Потрібно позитивно налаштуватися, думати про хороше, про успіхи в справах і про таємні бажання. Знайти підкову – було знаком, що зовсім скоро вам неабияк пощастить. Образ В кожній українській хаті, на почесному місці, розміщували образ. Зранку і ввечері до образів молилися, зверталися через них до Бога. Образи прикрашали вишитими рушниками, які господині вишивали власноруч. Образи берегли домівку від всього лихого, несли мир і спокій.
Дзвін
Хорошим оберегом для житла є дзвін. Він означає захисний купол небес. Дзвін може не тільки відганяти від будинку зло, але і знищувати біду що вже зайшла в будинок. Ритмічні і водночас мелодійні удари дзвону символізують час що минає, бій дзвонів пов’язують з весіллям, перемогою або молитвою. Українська хата є невід’ємною частиною культури нашого народу. Вона є втіленням вірувань українців, укладом їхнього життя та взірцем естетичних вподобань.
Покуть
За давнім звичаєм, у традиційній селянській оселі найсвятішим місцем вважався покуть (червоний або красний кут). Розміщувався він, як правило, по діагоналі від печі й обов’язково “обличчям до сонця”, тобто на схід. За первісних часів це було місце пращурів. Пізніше на покуті ставили Дідуха – духа дідів, предків роду, і кутю – ритуальну страву для померлих душ. Звідси, очевидно, й назва – покуть, тобто місце для куті; а можливо, від “по куту” (діагональне від печі, яка також виконувала важливу функціональну й обрядову роль). Отже, покуть був своєрідним домашнім вівтарем. Біля нього вивішували писанку, котра мала оберігати родину од грозових блискавок, пожеж, злих духів. Пізніше, із запровадженням християнства, тут знайшлося місце для божниці з іконами, а сам покуть завішували спеціальним рушником, який в народі називали божником.
ЗАВДАННЯ:
1.Запишіть в робочі зошити число, вид роботи" класна робота" та тему уроку.
2.Опрацюйте поданий матеріал.
3. Складіть конспект.
7-Б
ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО
Тема: Огляд життя та творчості Якова Щоголева.
Матеріал для опрацювання
5 листопада 1824 року в Охтирці Харківської губернії народився майбутній поет-романтик Яків Іванович Щоголів. Після закінчення повітової школи вступив до Харківського університету, який закінчив у 1848р. Треба зазначити, що хист до віршування з’явився в нього ще за років навчання, але вірші були піддані критиці з боку відомого критика Бєлінського, після чого він довго не писав.
Після навчання працював у різних канцеляріях Харкова. Перші публікації з’явилися 1840-го року. У своїх творіннях Щоголів оспівував часи й побут давнини, недоторкану красу рідної природи.
У 1871р. поет звільнився з роботи в канцелярії та подальше своє життя присвятив вихованню власних дітей у далекому мальовничому селі. Діти виявилися тонкими ценителями поезії, надихали батька на творчість. 1883-го року Яків Щоголів видав поетичну збірку «Ворскла», а 1898-го – саме у день поховання поета, побачила світ збірка «Слобожанщина».
Багато його поезій присвячено історичному минулому України, Запорізької Січі, запорожців. Але велика любов до козаччини та романтика козацької волі перетинаються з песимістичними думками, тугою за минулим. Пейзажна лірика сповнена глибоких почуттів до рідного краю, природи, рідної пісні й мови.
Життя Якова Івановича було далеко не безхмарним, що не могло не відобразитися на його творчості. Він зазнав багато лиха: поховав двох дітей, останні роки свого життя багато хворів. Тому наприкінці життя переїхав до Харкова, де й помер 08.06.1898р.
Творчість
Яків Щоголів ввійшов в українську літературу як поет великої ліричної наснаги. Його твори часто називають зразками „чистого мистецтва”. Він збагатив скарби поетичного слова, змалював типові народні портрети, багатобарвні картини Надворскля, урізноманітнив поетику віршування. Його перші твори з’явилися на сторінках „Литературной газеты”, „Отечественных записок” та „Молодика” ще на початку 40-х років. До них належать російськомовні вірші „Могила”, „Мелодія”, „Чумацкие могилы”, „Ноготок”. Вірші Я.Щоголіва цього періоду засвідчують про творче використання здобутків нашої та світової літератури й фольклору. Творам поета властиві романтичні ознаки.
Перші спроби поета підтримували харківські романтики – І.Срезневський, А. Метлинський, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко. Однак строгі зауваження до опублікованих поезій В. Бєлінського, які С.Єфремов назвав „суворим привітанням од Бєлінського”, були причиною довготривалої мовчанки поета. Наступні публікації творів поета з’явилися у альманасі „Хата” (1860). Особливо інтенсивними роками поетичної діяльності Я.Щоголіва були 70-90-і роки. У цей час було видано друком дві поетичні збірки – „Ворскло” (1883), „Слобожанщина” (1898), які принесли авторові загальне визнання.
Замилування героїчною козацькою добою, красою рідної Слобожанщини, прославлення працьовитих людей – найулюбленіші мотиви поезії Я.Щоголіва. За повторенням тем 30-40-х років у 70-90-х рр. його часто називали „спізненим романтиком”. Нерідко звучить у віршах поета обурення соціальною нерівністю, знущаннями над людиною, наприклад, „Неня”, „Завірюха”, „Пожежа”, „Бурлаки”, „На могилі”. Названі вірші засвідчують ліризм та епічність творів митця. Епічність тут проявляється у змалюванні тла, на якому розгортаються події, чи пейзажу, процесів праці. Ліричність – в умінні забарвлювати зображуване багатою гамою і почуттів. Для цього поет використовує пестливі слова, зменшувальні іменники, епітети, порівняння та ін.
ЗАВДАННЯ:
1.Запишіть в робочі зошити число, вид роботи" класна робота" та тему уроку.
2.Опрацюйте поданий матеріал.
3. Складіть конспект.
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Тема: Друга світова війна в європейській поезії.
Матеріал для опрацювання
Найстрашніше, що може зазнати людина,— це війна, адже вона несе смерть, каліцтва, розруху, скалічені долі . Однією з найжорстокіших була Друга світова. Дуже дорого заплатив наш народ за перемогу. До цього часу історики та соціологи не дійшли згоди щодо точних цифр загиблих у ці буремні роки. Уся Європа просякнута кров’ю жертв Другої світової війни. Забути таке неможливо. Тому і в наші дні ще з’являються нові літературні, живописні, скульптурні твори, присвячені цій темі; знімають кінофільми, художні і документальні, щоб пролити світло на деякі факти історії Але в кожному з цих творів стверджується думка, що на війні — усі жертви, що доля людини не може бути відокремлена від долі її батьківщини, що війна кладе свій відбиток як на переможених, так і на переможців.
https://www.youtube.com/watch?v=78ZH6nfJqIQ
ЗАВДАННЯ:
1.Запишіть в робочі зошити число, вид роботи" класна робота" та тему уроку.
2.Опрацюйте поданий матеріал, подивіться матеріал за посиланням.
3. Складіть конспект.
4. Дайте відповідь на питання: " Які ваші враження від розглянутих творів? Чому?"