Щоб допомогти дитині подолати страх спілкування, важливо підходити м'яко та з розумінням. Ось кілька порад:
1. Створіть безпечне середовище
Не примушуйте дитину до спілкування. Дайте їй час, щоб вона почала почуватися комфортно в нових умовах або серед людей.
Завжди підтримуйте дитину емоційно: обійми, слова заохочення та підтримки дуже важливі.
2. Станьте прикладом
Діти вчаться через спостереження. Показуйте на власному прикладі, як спілкуватися з іншими. Спілкуйтеся ввічливо та відкрито з іншими людьми.
3. Поступово знайомте з новими людьми
Починайте з маленьких груп чи знайомих дітей/дорослих. Запрошуйте когось у гості або йдіть на майданчик у менш завантажений час.
4. Ігри для розвитку комунікації
Грайтеся в рольові ігри, де ляльки чи іграшки "спілкуються". Це допоможе дитині тренувати соціальні навички в ігровій формі.
Читайте книги, де персонажі взаємодіють один з одним, і обговорюйте їхні дії.
5. Заохочуйте соціалізацію
Приділяйте увагу інтересам дитини. Якщо вона любить малювати, відвідайте гурток, де можна малювати разом з іншими дітьми.
6. Хваліть за маленькі кроки
Підкреслюйте успіхи дитини, навіть якщо вона просто сказала "привіт". Це підвищить її впевненість у собі.
7. Не критикуйте
Уникайте фраз на кшталт: "Чому ти мовчиш?" або "Не бійся". Краще підтримайте словами: "Все добре, ми з тобою".
8. Будьте терплячими
Важливо розуміти, що страх спілкування у маленької дитини — це нормальна частина розвитку. Дайте їй час та підтримку.
Війна — це стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, але й для дітей. Відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичних рутин, постійні зміни та рух — усе це може злякати дитину, викликати нерозуміння і дискомфорт. Основне, що потрібно пам’ятати — якщо батьки поруч і здорові, вони можуть надати дитині психологічну підтримку. Цей розділ містить поради щодо психологічної підтримки для дитини.
Обіймайте, пояснюйте, відволікайте — це основні способи підтримати дитину. Пам’ятайте головне правило: спокійні батьки — спокійні діти.
● Не забувайте піклуватися про себе: сон, їжа та спілкування важливі. .
● Якщо ви плачете разом із дитиною, не треба казати, що мамі чи тату щось потрапило в око. Вам потрібно пояснювати свою поведінку відповідно віку дитини. Скажіть: «Мені сумно, я засмучена. Мамі треба зараз трохи посумувати. Якщо хочеш, обійми мене. Якщо ні, іди пограй». Дитині необхідно розуміти, що в мама і тата бувають різні емоції, і це нормально.
5 корисних порад: як допомогти дітям почуватися більш захищеними у надзвичайній ситуації:
● Продовжуйте огортати дитину любов’ю і доглядом.
● Діти молодшого віку відчувають захист і батьківську любов через тактильний контакт, коли їх ніжно обіймають, читають разом або допомагають заснути.
● Якомога більше зберігайте щоденну рутину.
● Якщо ваша дитина не слухає, пам’ятайте, що таким чином вона намагається висловити ті почуття, що неспроможна висловити, і спробуйте контролювати своє роздратування.
● Також не забувайте піклуватися про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі почуваєтеся погано.
Поради батькам
У стані стресу дуже складно звертати увагу на потреби дитини, тож намагайтеся підтримувати якомога кращий баланс для її підтримки. Ось декілька порад батькам:
● Думайте про майбутнє, а не минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте з важливими людьми, що ви зробите першим після настання миру. Такі міркування і розмови надихають і стабілізують.
● Позбавтеся почуття вини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося або що ви зробили щось не так. Ви зробили все, що в той час могли. Крапка.
● Пробуйте їсти і спати. Якщо їжа доступна, їжте як завжди, а не просто пробуйте нагодувати дитину. Пробуйте спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан — гарантія безпеки вашої дитини.
● Попросіть допомогу. Якщо вам потрібна допомога або підтримка, попросить її. Просити допомогу не соромно.
● Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, говоріть про свої емоції та досвід. Зателефонуйте родині. Просте «Як ти?» може надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.
Як батьки можуть підтримати дитину?
1.Складіть із дитиною план дій. Опишіть кілька шляхів до укриття; визначте разом з дитиною послідовність її дій. Говоріть короткими і зрозумілими фразами.
Намалюйте карту укриття, покажіть у ньому потрібні місця, поясніть, що це і де знаходиться, як працює, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть родичі, якщо є (малюйте і пишіть – діти сприймають краще візуально).
2. Спостерігайте за емоційним станом дитини і реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, стежте за її емоційною реакцією та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила, запитувала, показувала свій емоційний стан.
Якщо дитина впала у стан ступору, важливо повернути її до словесної реакції і активності. Поставте три запитання і дочекайтесь відповідей. Це може бути:
1). «Тебе звати Наталя, вірно»?
2). «Ти зараз стоїш, так?»
3). «На тобі червона блуза, так?»
Ви також можете помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру або дати завдання щось зробити (принести, подати або ще щось), а також дати води, чаю, поїсти та обійняти.
Реагуйте на потреби дитини, по можливості задовольняйте їх – це поверне дитині відчуття безпеки.
3. Говоріть і показуйте свої емоції. Якщо ваша дитина стурбована або злиться через те, що відбувається навколо неї, слова «не хвилюйся» або «не треба злитись» не заспокоять дитину.
Скажіть: «Я бачу / я розумію, що ти боїшся / злий». Дитина зрозуміє, що не покинута наодинці зі своїми переживаннями.
Заради підтримки ви не маєте давати обіцянки, які від вас не залежать: «все буде добре», «нічого не станеться», краще скажіть: «що б не сталось, головне, що ми є один в одного».
Якщо діти грають або малюють «війну» - не забороняйте. Емоції треба програти, проволати, озвучити, витягти. Це допоможе дітям впоратися з емоціями і зменшить тривожність і стрес.
4. Обіймайте малюка. Тілесний контакт допоможе дитині зменшити стрес і заспокоїтися. Навчіть дитину заспокоюватися за допомогою однієї з вправ:
– «Обійми метелика» – дитина обіймає плечі обома руками і може поплескати себе по плечах.
– «Кокон» – правою рукою дитина обіймає ліве плече, а лівою рукою - живіт.
Важливо стежити за тим, як дитина дихає і чи не затримує дихання. Допомогти вийти зі ступору та зменшити стрес – це відновити стабільне дихання. Можна спробувати таку вправу: вдих через ніс і повільний видих через рот, можна зі звуками «А», «О», кілька разів вдихнути животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможуть зменшити вплив того, що відбувається, та стресу на тіло.
5. Дотримуйтесь розпорядку, наскільки це можливо. У часи невизначеності важливо відтворити послідовність подій протягом дня – це дасть відчуття контролю над власним життям. Описуйте день із ранку до вечора, згинаючи пальці, промовляючи і відтворюючи послідовність подій протягом дня.
6. Піклуйтесь про себе. Ви краще допоможете своїй дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, і копіює вашу поведінку. Тому важливо, щоб дитина розуміла, що ви спокійні і маєте план дій. Якщо ви стурбовані або засмучені, приділіть час собі; якщо можливо, поговоріть з друзями та родиною. Важливо чути голос інших – це дасть відчуття зв’язку з іншими і зі світом.
Щоб дізнатися більше про те, як Ви можете підтримати свою дитину, перегляньте ці ресурси:
https://www.unicef.org/romania/ro/documents/simptomele-traumei-psihologice-la-copii
Такі ігри можна успішно проводити вдома, тим самим розвиваючи потенціал дитини.
Вправи для дітей від 2,5 до 4 років
• Гра «Закрий!»
Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.
Матеріал: дві баночки різного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки/намистини тощо).
Хід:
Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.
• Гра «Де звучить?»
Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.
Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.
Хід:
Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.
• Гра «Хто як говорить?»
Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.
Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.
Хід:
Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.
• Гра «Прищепки»
Мета: розвиток та корекція дрібної моторики пальців.
Матеріал: прищепки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.
Хід:
Прищепки в грі використовуються як тренажер для пальчиків.
Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.). Попросити дитину допомогти вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.
Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.
• Гра «Оплески»
Мета: розвиток фонематичного сприйняття.
Хід:
• Дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;
• Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.
Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.
• Гра «Збери фігуру»
Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший).
Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.
Хід: Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.
• Гра «Подарунок ляльці»
Мета: закріпити поняття про колір.
Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).
Хід:
а) Спочатку запропонуйте назвати, якого кольору кружок Ви даєте ляльці.
б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок.
в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».
Гра «Весела пташка»
Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.
Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець).
Хід:
а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами.
б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію.
в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла».
г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.
• Виконання простих побутових інструкцій
Мета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.
Хід:
1) Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:
– поцілувати маму;
– обійняти тата;
– пограти в ладоньки;
– закрити очі;
– помахати ручкою;
– узяти маму за руку і йти до столу і т. д.
2) Закріпити назви знайомих іграшок. З’ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:
– Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку.
– Візьми ляльку.
– Дай мені ляльку.
– Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка?
Гра «Де дзвенить дзвіночок?»
Мета: орієнтування в просторі відносно себе.
Матеріал: дзвіночок або інший дзвінкий матеріал.
Хід:
Попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).
За матеріалами В.Конєвич
Комунальна установа «Кегичівський центр професійного розвитку педагогічних працівників» Кегичівської селищної ради повідомляє, що для освітян, учнів і їхніх батьків на платформі «Happy mind» створили безплатний онлайн-тренажер із когнітивної психології, який дозволяє покращувати власне психічне здоров’я.
Ознайомитися з матеріалами та ресурсами платформи можна за посиланням.
На сайті користувачі всіх вікових категорій знайдуть:
комплекс розумових, фізичних, дихальних вправ;
вправи для здорового сну й релаксації;
вправи для самодопомоги при одному з 23 психічних станів: стресу, тривожності, початкової депресії, ПТСР тощо;
Уявіть своє здоров'я як заряд батареї. В умовах стресу він може швидко витрачатися, тоді на допомогу приходять, наприклад, павербанки. Але й вони також швидко втрачають енергію. На низькому заряді більша частина систем мозку можуть обмежити свою роботу: доступ до пам'яті здатність критично мислити, помічати свою поведінку, здатність контролювати емоції. Якщо людина не зрозуміє вчасно, що вона працює на межі, це може призвести до емоційного та фізичного виснаження. Бути здоровим психічно – це здатність гнучко реагувати на виклики. Наприклад, розуміти, що якщо ви не поїсте, то можете стати роздратованими. Якщо ви не розповісте, що вас турбує, можете стати пригніченими.
Розуміння цих процесів - це можливість підтримувати заряд батареї на достатньому рівні. В умовах війни енергія потрібна не лише для того, щоб бути супергероями, але й для того, щоб не впадати в пригнічені стани та не втрачати розум.
Не забувайте про повноцінне харчування, сон, спілкування Пийте воду і старайтеся тримати спину рівно. Це прості речі, які ми ігноруємо, але з них насправді починається наше здоров'я.
Бережіть свої батарейки та психічне здоров'я. Культура ментального здоров'я зараз важлива як ніколи.
Аудіоказки українською мовою - це чудовий спосіб навчати дітей української. Казка завжди чогось навчає дітей 🐇 Наприклад, бути добрим і не ображати слабших за себе. Кожна народна казка - це повчальна історія, яка буде корисна не тільки дітям, а й дорослим.
Ігри та вправи з дітьми: поради для вихователів
Брошура порад від міжнародних організацій UNISEF та USAID
Терапевтичні казки, які допоможуть дитині "подружитися" з горщиком.
Перша історія, «Білохвостик, або Казка про зайченя», актуалізує негативні переживання і пропонує дієве рішення проблеми.
Друга казка, «Чарівний магазин», формує позитивне ставлення до горщика.
Третя казка, «Маленька вчителька», закріплює установку на оволодіння необхідним гігієнічним навиком.
Ну ж бо чесно зізнаємося: усі ми інколи сердимося на свою дитину. Навіть ті, хто кричить «Та ви що? Дитину потрібно завжди любити». Як одне заважає іншому, не зрозуміло. Проте зрозуміло, що матусі після цих емоцій відчувають провину.
Бо:
у дитинстві нам забороняли злитися.
телебачення та соціальні мережі демонструють нам ідеальну картинку життя, де мама завжди усміхнена й задоволена.
Тому відповідь буде простою та короткою: ви можете злитися на свою дитину. І на це є декілька причин.
Не можна заїдати, заглушати, пригнічувати емоції
Вони однаково позбавляють вас спокою. І знайдуть вихід там, де ви й не очікували. До того ж, як можна потім відчувати позитивні емоції, якщо негативні все ще сидять усередині?
Ви можете почати проявляти пасивну агресію
Це коли ви майстерно не демонструєте свої справжні почуття, ховаючи їх. Натоміть починаєте регулярно морально тиснути на дитину. Знову ж таки, це не ваша провина. Ваші емоції все ще шукають вихід.
Ви можете дотерпіти до «розпеченої пательні»
Ви стримаєте себе 1, 2, 3… багато разів. А потім ваша емоційне напруження набере такої сили, що й стіни тремтітимуть. Не чекайте цього вибуху.
Ваша злість сигналізує вам про неприйнятну поведінку дитини
Це дивно, якщо дитина малюватиме «Чорний квадрат» на нових шпалерах, а ви в цей час будете радіти її творчим успіхам. Тим паче, якщо малюк уже був попереджений, що такі дії неприйнятні.
Ваше прийняття негативних емоцій учить дитину приймати та проживати свої
Звісно якщо ви жбурляєте речі, коли злитеся, це навряд чи буде гарним прикладом. Проте якщо у вас є дієвий спосіб самозаспокоєння, і ви майстерно застосовуєте його у критичній ситуації, дитина візьме це за взірець поводження з власними почуттями.
Як виражати злість стосовно дитини?
Словами «Я злюся, через те що…».
Сигналами попередження. Не нападайте зненацька.
«Хвилинками тиші». Коли вам потрібно вийти й усамітнитися, щоб не вибухнути.
І обов’язково проговорюйте з дитиною ситуацію. Після того як ви заспокоїлися, й злість минула.
Поради для батьків та вихователів
В ці непрості часи всі ми переживаємо сильні емоції, пов'язані з ситуацією в країні та майже кожній родині. Не виключення і наші діти. Стреси, тривоги оточуючих, невпевненість у сьогоденні та майбутньому негативно позначаються на дитячий психіці та виливаються в істерики, агресію чи, навіть, депресію. Що ж можна зробити, щоб допомогти дітям впоратися? Ось кілька порад для батьків, вихователів чи опікунів Читати далі
Українським сім’ям доводиться адаптуватися до нових реалій життя. Це не простий процес, який потребує сил, підтримки, терпіння. Війна змінила життя не лише дорослих, а й дітей, які втратили звичний плин життя. За таких обставин діти хочуть знайти відчуття безпеки та захищеності у своїх батьків. Поради батькам як пояснити дітям війну.
Навіть на відносно безпечних територіях дітям досить складно зібратися і повернутися до навчання. Загальна напруга у суспільстві та почуття невизначеності безумовно впливають на психологічний стан дитини. Хороша новина в тому, що дитяча психіка дуже життєздатна. А сталий розклад дня та розумова активність дають внутрішню опору, що допомагає пройти воєнний період. Як допомогти дитині включитися у навчальний процес? Розповідаємо про 5 простих кроків.
Міністерство освіти і науки України, спільно з ДНУ «Інститутом модернізації змісту освіти» та Асоціацією інноваційної та цифрової освіти розробили курс підвищення кваліфікації освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій»
«Наперекір жорстокій війні в Україні, освітяни, науковці та здобувачі освіти активно захищають свій фронт. Також спільно із психологами педагоги з перших днів вторгнення росії на територію України роблять усе можливе для психічного здоров’я українців. Ми зіштовхнулися з новими страхами, емоціями, тривогами, втратами, розчаруваннями. Щоб допомогти освітянам подолати наслідки пережитих травматичних подій, був розроблений спеціальний курс, основним завданням якого є надати практичні навички якісної першої психологічної допомоги, ознайомити з дієвими техніками для ефективної емоційної підтримки, а також, за потреби, діагностувати психологічний стан вихованців, здобувачів та колег», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Курс розроблено за моделлю змішаного навчання (blended learning). Він містить 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM, найкращі міжнародні кейси та практичні тренінги.
Після успішного проходження навчання освітянам зараховується 1 кредит ЄКТС).
Якщо діти чи підлітки будуть потребувати більш глибокої психологічної допомоги, їхнім батькам/опікунам буде запропоновано безкоштовно звернутися до партнерів курсу – команди «Words Help та CETA Global» (США), аби отримати лікування психосоціального та психічного здоров’я.
«Таким чином запроваджується системний підхід щодо забезпечення психічного та емоційного здоров’я здобувачів освіти: освітяни опановують високоефективні навички та техніки першої психологічної допомоги, емоційної підтримки та діагностики і застосовують їх під час навчального процесу, а у разі необхідності пропонують батькам/опікунам отримати консультацію для їхніх дітей/підлітків у профільних фахівців», – пояснює виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богуслав.
Пілотний етап навчання у червні пройшли перші 57 освітян, які надали позитивні відгуки цьому курсу.
Над створенням курсу працювали провідні експерти у галузі психології із США та Ізраїлю, а також методисти ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти» та тренери з розвитку емоційного інтелекту Асоціації інноваційної та цифрової освіти.
Рекомендації щодо психологічної підтримки дітей в умовах воєнного стану
Замазій Ю.О., методист Центру практичної психології, соціальної роботи та здорового способу життя КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
Під час війни багато родин змушені покидати свої домівки та рухатися у невідомість для пошуку безпечного місця для себе та своїх дітей. Прибувши на місце тимчасового перебування, батьки та діти стикаються з адаптацією до нових умов. Покрокові етапи адаптації описані в пораднику «Якщо хочеться додому. Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки» https://www.unicef.org/ukraine/stories/when-you-want-to-go-home
Перш ніж психологічно підтримувати дітей, батькам важливо спочатку стабілізувати власний психоемоційний стан. Те, як почувається доросла людина, впливає на її турботу про дітей. Стабілізуйте свій стан і допоможіть дитині! Дорослим у нагоді будуть наступні матеріали:
1. «Посібник самодопомоги», в якому представлені вправи та техніки для розвитку саморегуляції. https://usp.community/news/571-posibnyk-samodopomohy-2
2. Порадник «Якщо хочеться додому. Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки» https://www.unicef.org/ukraine/stories/when-you-want-to-go-home
3. Буклет «Як допомогти собі справитися з наслідками стресу, викликаного ракетними обстрілами, війнами та терористичними діями»
https://la-strada.org.ua/download/yak-dopomogty-sobi-spravytysya-z-naslidkamy-stresu
Що батьки можуть/повинні зробити, щоб допомогти своїй дитині, яка переживає війну, або залишила свою домівку? Конкретні рекомендації, правила надані у наступних матеріалах:
1. Буклет «Догляд за дітьми, які пережили конфлікт та вимушену міграцію» https://la-strada.org.ua/download/turbota-pro-ditej-pid-chas-konfliktiv-ta-vymushenoyi-migratsiyi
2. Буклет «Підтримка ваших дітей під час стресових ситуацій»
https://la-strada.org.ua/download/pidtrymka-vashyh-ditej-pid-chas-stresovyh-sytuatsij
Основні правила безпеки, гігієни, харчування, щеплення, психологічної підтримки, особливості піклування про дітей з інвалідністю та новонароджених – відповіді на питання, які наразі є найбільш актуальними для батьків і зібрані в одному пораднику «Поради батькам під час війни»
https://www.unicef.org/ukraine/documents/parents-at-war
У надзвичайній ситуації діти переживають стрес, страх і невизначеність. Дорослим потрібно продовжувати оточувати їх турботою та спробувати переключити їхню увагу на ігри, заняття, навчальні та цікаві відео:
1. Ігри і заняття для дітей зібрані у буклеті «Чим зайняти дитину в надзвичайній ситуації» https://www.unicef.org/ukraine/documents/occupied-child-in-emergency
2. Щоб діти могли безпечніше та простіше досліджувати світ через відео в Інтернеті дорослі можуть встановити додаток в телефоні – YouTube Kids. А також користуватися сайтом www.youtubekids.com
3. YouTube-канали для дітей: KS Books: Мотивуючі казки для дітей; Телеканал ПЛЮСПЛЮС
Безкоштовна психологічна допомога у час війни на платформі «Розкажи мені» https://tellme.com.ua
60 дитячих психологів, відібраних центром психосоціальної реабілітації НаУКМА (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), готові провести консультацію у зручний для вас час.
Вони допоможуть виговоритися, щоб легше переживати травму війни, невизначенність, розлуку з близькими та друзями.
Приймаємо на консультації дітей, підлітків, дорослих, а також батьків разом з дітьми.
Залишити заявку:
в Telegram (цілодобово)
за гарячою лінією (з 8 до 22): +380 (96) 039 22 58, +380 (99) 198 57 95, +380 (63) 558 12 82
Поради, ігри та рекомендації щодня публікують у зрозумілій формі.
Бот першої психологічної допомоги, який створений на основі сучасних протоколів, науково-доведених досліджень та є зручним помічником, який завжди поруч.
Корисні поради для збереження та покращення ментального здоров’я.
Щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти.
Команда Трітфілд та волонтери запустили телеграм-чат для колективної емоційної підтримки.
Безкоштовний, дистанційний онлайн-сервіс для українських родин, які потребують медичної та психологічної допомоги. KAF — це ізраїльська кооперація трьох ізраїльських компаній — Kai, Amplio та Femi. Послуги з Ізраїлю надають україномовні ізраїльтяни.
Команда психологів-волонтерів організовує психологічну допомогу для громадян України у зв'язку з актуальною ситуацією. Кваліфікована допомога цілодобово. У команді вже більше 500 психологів-волонтерів з України та світу.
Група створена для безкоштовної психологічної допомоги українцям, які відчули на собі всі жахіття війни в Україні 2022. Допомога здійснюється завдяки зусиллям практикуючих психотерапевтів.
Застосунок Hearty підказує прості ігри та активності. Працює оффлайн і його можна використовувати навіть в укриттях. У застосунку доступні книги від Барабуки, аудіоказки українською та інший контент для дітей.
Дипломовані психологи та психотерапевти на індивідуальних сесіях:
допоможуть подолати посттравматичні стресові розлади та навчать, як подолати наслідки психологічної трвматизації;
Детальніше про посттравматичний стресовий розлад, як розпізнати та надати допомогу
допоможуть з адаптацією після вимушеної зміни проживання;
допоможуть пережити втрати близької людини або родича;
навчать, як подолати тривожні почуття та розкажуть, як контролювати психологічний стан в умовах
«ОбійМи» - це понад 500 психологів зі всієї України та світу, які щоденно, цілодобово, безкоштовно та професійно надають психологічну допомогу всім, хто цього потребує.
Під час воєнних дій війна оселяється всередині кожного з нас. Настрій людей у цей непростий час дуже важливий, адже від нього залежать настрої в тилу та підтримка наших захисників.
Під час війни настрій населення постійно змінюється – від оптимізму та натхнення до страху та паніки. Коли стається щось жахливе, люди діють по програмі виживання. Вони діють швидко та планують своє життя лише на кілька годин. Після того, як шок проходить та повертаються базові емоції, людина може піти у страх та відчай, або ж відчути сильну ейфорію.
Втім, ейфорія не може тривати довго, адже ресурси психіки обмежені, тому настрій поступово починає погіршуватися. Якщо ви знаєте про коливання настрою та циклічність цих коливань, вам простіше буде переживати емоційні ями, під час яких особливо гостро відчувається страх та відчай.
Війна виснажує нас фізично та психологічно. Попри те, що наша психіка здатна адаптуватися під будь-які складнощі, кожен день бойових дій у рідній країні пережити надзвичайно складно. У цей непростий час варто підтримувати себе, рідних та близьких. Це життєво необхідно для того, щоб зберегти здоров’я – фізичне та психологічне. Читати далі
Також YouTube канал з аудіоказками для дітей на українській мові.
Національна психологічна асоціація з початком військових дій силами небайдужих людей зібрала психологічний консультативний центр для тих, хто переживає паніку, тривогу та постійний стрес. Щоб звернутися за допомогою до центру – треба заповнити анкету.
Бот першої психологічної допомоги із порадами психологічної підтримки для себе та щоб підтримати інших.
Також Міністерство освіти і науки України з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти запускає щоденні онлайн зустрічі о 13.00 та 20.00 тут .
Цілодобова безплатна платформа для психологічних консультацій “Розкажи мені”, створена Інститутом когнітивного моделювання, МОЗ. Щоб отримати допомогу – необхідно заповнити анкету на сайті, коротко описавши свій стан.
Телеграм-канал “Підтримай дитину”, який запустили педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки. На цьому каналі – рекомендації, ігри та розвиваючі вправи, завдання для артикуляційної гімнастики, аудіоказки, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді зібрала контакти психологів та психотерапевтів, котрі готові надавати безоплатні консультації.
Також корисні джерела:
• поради швидкої допомоги з кризового реагування від Світлани Ройз у ситуації розгубленості, під час панічних атак, під час стресу та паніки, якщо шок у людини поруч (миготові (1).jpg);
• психологічна турбота від Світлани Ройз – добірка відеороликів на сайті МОН;
• рекомендації з психологічної допомоги від МОЗ;
• від національної гарячої лінії для дітей та молоді Громадської організації «Ла Страда-Україна» рекомендації щодо того, як допомогти дитині впоратися зі стресом, розроблені завдяки підтримці Child Helpline International та NATAL Israel;
• поради для дорослих про те, як зберігати свій ресурс, створені в межах «Проєкту «Національна гаряча лінія для дітей та молоді» ГО «Ла Страда-Україна» за фінансової підтримки UNICEF Ukraine та уряду Німеччини;
• посібник першої психологічної допомоги (посібник з допомоги (1)) для працівників на місцях щодо того, як надавати підтримку людям одразу після надзвичайно стресових подій. Він призначений для тих, хто має можливість надавати допомогу людям, які пережили надзвичайно стресову ситуацію. Посібник створений Всесвітньою організацією охорони здоров’я із наданим правом перекладу та публікації
видання українською мовою Міжнародному медичному корпусу.
Бережіть себе та людей поруч. Зараз важливе кожне добре та тепле слово підтримки.
Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».
Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:
перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
пересуваються в інші міста;
залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.
Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.
Немає людини, яка ніколи не переживала б почуття страху. Стурбованість, страх, тривожність — так само невід'ємні емоційні прояви нашого психічного життя, як і радість, захоплення, гнів, подив, смуток. Читати далі
Розвиток мовлення - важлива складова розвитку дитини. Займатися розвитком мовлення потрібно з перших днів життя немовляти. Слід постійно спілкуватися з малюком, грати з ним в ігри, розмовляти, висловлювати емоції. Доведено, що діти, які не мають в ранньому віці достатнього мовного контакту з рідними, гальмуються у розвитку, їм складніше дається навчання в дошкільному закладі, школі, страждають комунікативні навички. У матеріалах цієї статті мова піде про те, яким чином можна покращити мовлення дитини, адже змусити усвідомлено вчитися малюка віком 5 - 6 років дуже складно. Тому на допомогу прийдуть ігри для розвитку мовлення. Читати далі
Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо ще в 11-му ст. до н.е. в Китаї. Ігри за участю пальців і рук сприяють гармонійному розвитку тіла й розуму, підтримують у належному стані мозкові системи. Регулярні вправи на розвиток моторики , пальчикова гімнастика поліпшують розвиток пізнавальних процесів, діяльність серцево-судинної і травної систем, розумові здібності дитини, зменшують емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить – розвивати мовлення дитини.
Ураховуючи оздоровчий вплив на організм стану дрібної моторики кожного пальця, потрібно вчити ще з раннього віку координовано і спритно ними маніпулювати. Варто звертати увагу на опанування простими, але водночас життєво важливими вміннями – тримати чашку, ложку, олівці, вмиватися. Наприклад, якщо чотирирічний малюк не вміє доносити у пригорщі воду до обличчя – це означає, що у нього затримується розвиток дрібної мускулатури, і дитині необхідна пальчикова гімнастика.
Рівень розвитку дрібної моторики – один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, в якої добре розвинена дрібна моторика, вміє логічно мислити, у неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги, та, зокрема дрібної моторики призводить до ряду проблем і виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго до вступу в школу. Психологи, педагоги та батьки, які надають увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують до оволодіння навичками письма.
Із самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Така робота повинна проводитися регулярно, тільки тоді можна досягти хороших результатів від спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців руки мають приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Читати далі
Усі батьки хочуть дати своїй дитині тільки все найкраще. Це стосується одягу, продуктів, виховання, а також повноцінного фізичного і розумового розвитку. Найпростіше щось пояснити малюкові в ігровій формі. Таке навчання не спричинить протесту і дитина з задоволенням засвоїть потрібний матеріал. Зараз піде мова про ігри для розвитку мовлення у дітей 3-4 років. Читати далі
Уявіть ситуацію. Ваш малюк мирно копає в пісочниці. До нього підходить інший малюк і забирає його іграшку. Ваша крихітка розгнівана і намагається силою повернути свою власність. Читати далі
Пам'ятка для батьків про те, як допомогти дитині підготуватися до школи. Читати далі
Консультація для батьків та вихователів в рамках заходів, спрямованих на профілактику, запобіганню та протидію булінгу. Читати далі
Рекомендації, як вчасно розпізнати в дошкільника симптоми стресу й допомогти дитині їх здолати. Читати далі
Рекомендації для батьків за що, коли та при яких обставинах ні в якому разі не можна сварити та карати дитину. Читати далі
Засвоєння навичок самообслуговування набуває найважливіше значення для дитини 3 років. У цей період вона заявляє про себе як особистість, прагне стати незалежною, усе хоче робити сама. Тільки освоївши навички самообслуговування, малюк відчуває свою самостійність. Читати далі
Криза 3-х років - межа між раннім і дошкільним дитинством, це один із найскладніших моментів в житті дитини. Це – зруйнування, перегляд старої системи соціальних відношень, криза виділення свого “Я”. Читати далі
Консультація для батьків. Читайте далі
СТАТТЯ ДОПОМОЖЕ
Розвінчати міф «Дитина ламає іграшки, бо розбещена і не вміє цінувати речі»
Дізнатися, як угамувати «руйнівні» наміри дитини й водночас задовольнити її потреби
Ступінь вашого особистого психологічного захисту впливає і на кар’єру, і на здоров’я нервової системи, і на тривалість та якість життя в цілому. Довідайтесь, як зберегти дзен в епіцентрі інформаційного шторму та як буквально за хвилину відбити будь-яку панічну атаку.
Пропонуємо чудові практичні дієві поради від арт-терапевта Вікторії Назаревич, які допоможуть вашій дитині краще зрозуміти, що таке школа, та знизять стрес дитини в першому класі.
У соцмережах батьки жартують, що виховатити дитину – це постійно шукати баланс між навіюванням своєму чаду думки про те, що він може займатися в житті всім, до чого лежить його душа, і тим, щоб періодично кричати: «Тобі не можна це робити!»
Читаючи статті просунутих дитячих психологів, часто можна наштовхнутися на поради не вдаватися до допомоги заборон у вихованні дитини. Але ми-то з вами розуміємо, що це практично неможливо.
Проте існують речі, на які батьки даремно накладають табу. Хочете дізнатися, чого забороняти дійсно не варто? Читайте далі
Всі ми, люди, маємо свій погляд на цей світ і зовсім по-різному можемо розглядати ту чи іншу ситуацію.
Сьогодні ми пропонуємо вам невелике і швидке тестування, яке розкриє деякі аспекти вашого життя.
Перейдіть на сторінку тесту, заплющте очі і постарайтеся ні про що не думати. Потім відкрийте очі, погляньте на картинку та скажіть, що ви помітили першим: рибу чи пришвартований в порту човен? Читати далі
Геніальний мультик про батьківство, який має побачити кожен.
“Пуповина” – геніальний мультик українського виробництва про взаємностосунки матері та сина, про те, що буде якщо “не відокремитися” вчасно…
Усім молодим людям та батькам з синдромом гіперопіки дивитись обов’язково! Ось до яких сумних наслідків веде спроба прожити не своє життя. Дивитись далі
Візьміть до уваги декілька ідей від видавництва MCFR. Читати далі
Кожна дитина вчиться досягати своїх цілей, шукає різні шляхи, експериментує. Це цілком нормальний процес. Питання в тому, яким шляхом дорослі дозволяють їй цих цілей досягти. Як правильно реагувати, коли дитина намагається домогтися свого істерикою?
Головне правило читати далі...
1. Намагаєтесь якомога рідше вживати слово «НІ». Говоріть тільки тоді, коли це дійсно необхідно (дитина схопила ніж, підійшла на прогулянці до відкритого каналізаційного люка), тобто коли це щось таке, що може зашкодити здоров’ю її або оточуючих її людей.
Коли Ви багато чого дозволяєте робити, дитина менше разів вступає в протест (адже пізнавати світ – це одна з її основних потреб), а отже і більшості істерик можна уникнути. «Ні» повинно бути мало, але воно бути повинно!!! Потрібно завжди пам’ятати читати далі...
Вірші в житті малюка відіграють вагому роль.
Завдяки ним у дітей поповнюється словниковий запас, тренується пам’ять, розвивається почуття ритму, впевненість у собі і творчий потенціал.
Найсприятливіший вік для розучування віршів читати далі...
Спробуйте замінити звичні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все – інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини! Спробуйте – це працює! читати далі...