Українським сім’ям доводиться адаптуватися до нових реалій життя. Це не простий процес, який потребує сил, підтримки, терпіння. Війна змінила життя не лише дорослих, а й дітей, які втратили звичний плин життя. За таких обставин діти хочуть знайти відчуття безпеки та захищеності у своїх батьків. Поради батькам як пояснити дітям війну.
Війна — великий стрес для всіх, а особливо для дітей. Їхня психіка більш чутлива до кризових подій, але водночас і більш здорова. Тобто дитина може легше дистанціюватися від травматичних ситуацій, рефлексуючи їх під час гри. Однак і батьки можуть мінімізувати негативний вплив своїм прикладом врівноваженої поведінки і таким чином покращувати емоційний фон у сім’ї та знижувати рівень напруги. Головне завдання — зберегти гарні стосунки з дітьми та не піддавати свої слова сумніву.
Обов’язково розмовляйте та не замовчуйте важливі теми. Важливо зберегти довіру дітей до вас. Говоріть правду про те, що відбувається. Але без паніки та зайвої тривожності. Зберігайте спокій і впевненість.
Маленькі діти краще сприймуть інформацію у формі казок чи розповідей. Необхідно придумати героїв, добро та зло. Так ви донесете, чому загарбники напали на іншу країну. Нагадайте, що добро завжди перемагає. Налаштуйте на позитив.
Із підлітками краще говорити прямо, без прикрашання ситуації. Назвіть причини, дайте ясність. Краще, щоб вони отримали перевірену інформацію саме від вас, ніж із сумнівних джерел в інтернеті. Бо наразі є багато дезінформації, в яку ще не зміцнілий розум може повірити.
Як обережно розповісти дітям про війну?
Розберіться самі в ситуації. Читайте перевірені джерела. Оберіть для себе чітку позицію. Будьте впевнені в тому, що ви говорите дитині. Не варто казати: «Я сам не знаю, що відбувається», «Не відомо, хто каже правду».
Дайте зрозуміти, що дитина в безпеці. Донесіть, що ви зможете її захистити та зробите для цього все. Поясніть, що ви перебуваєте в максимально безпечному наразі місці. Якщо ні, то докладіть зусиль, щоб створити атмосферу хоча б умовної безпеки.
Поясніть, що таке війна. Війна — це погано. Опирайтеся на прості позиції: «Наші та не наші», «Добро та зло». Так дитині буде легше зрозуміти.
Проведіть роз’яснювальну розмову про те, що таке повітряна тривога та як діяти, коли почуєте її. Поясніть, що таке тривожний рюкзак, і разом зберіть його. Це додасть ясності, а дії будуть зрозумілі та конкретні.
Відслідковуйте стан дитини. Запитуйте: «Як ти почуваєшся?», «Чи щось тебе турбує?», «Бачу ти засмучена, про що зараз думаєш?»
Обмежте новини. У новинних стрічках домінує негативна інформація. Вона може створювати зайву тривожність. Зайвий стрес і тривога вам не потрібні. Мінімізуйте час на перегляд або читання новин.
Залучайте дітей до діяльності, відволікайте їх. Грайтеся з ними, прибирайте, волонтерте разом, допомагайте людям, які вас оточують і потребують цього. Сприяйте соціалізації дитини в новому колективі чи країні. Але якщо бачите, що дитина відсторонюється, замикається та не йде на контакт — звертайтеся до психолога.
Не перекладайте на дітей відповідальність: не запитуйте, чи хоче вона евакуюватись чи переїжджати. Це ваше зважене рішення як дорослого, який несе відповідальність за дітей.
Не кричіть та не ігноруйте. Не лякайте словами, що вам важко і ви не справляєтесь, не демонструйте безнадію. Краще обговорити це в спокійній ситуації та донести, що зараз у цілому не простий період, але обов’язково все буде добре.