Ключові аспекти успішної адаптації учнів

Згідно з результатами психодіагностичних досліджень, в середньому кожен п’ятий учень стикається з труднощами адаптаційного процесу. Що ж таке адаптація? І, головне, як допомогти своїй дитині успішно пройти адаптаційний процес?

Взагалі, адаптацію можна вважати закономірною реакцією дитячого організму на зміненні умови життя. А прояви дезадаптації (тривога, поганий настрій, дратівливість, відсутність мотивації до навчання) свідчать про надмірність психоемоційних навантажень на організм дитини і потребують відповідної уваги як з боку практичного психолога, так і з боку батьків, вихователів та вчителів ліцею.

Перші тижні перебування в ліцеї є початковим етапом адаптації учнів до нових умов навчальної діяльності. Цей часовий інтервал відповідає першій стадії адаптації – стадії тривоги. Далі настає друга стадія – стадія опору. І вже до завершення першого місяця навчання більшість учнів переходять до третьої фази адаптації, яка, в залежності від успішності процесу адаптації, є пристосуванням або дезадаптацією.

Успішність адаптаційного процесу, зокрема в підлітковому віці, залежить від багатьох чинників.

1. Наявність взаєморозуміння та контакту підлітка зі значущими дорослими (батьками, педагогами);

2. Задоволення потреби у спілкуванні з однолітками, можливість займати належний статус у колі однолітків;

3. Можливість вільно висловлювати власну думку; задоволення потреби у самостійності тощо.

Негативний вплив на процес соціальної адаптації підлітків здійснюють такі фактори, як ізоляція в групі однолітків, недостатня включеність в життя колективу, викликана недосконалою технікою спілкування, низьким статусом в класі.

Проявами дезадаптації, які можна спостерігати в початковий період навчання в ліцеї є:

1) Соціальна, соматична, психічна напруженість.

2) Емоційні розлади різного ступеня вираженості (емоційна збудливість, тривожність, плаксивість, завищена чи занижена самооцінка).

3) Симптоми порушення поведінки (зниження комунікабельності, почуття неповноцінності, надмірна сором’язливість ).

4) Зниження шкільної успішності (втрата інтересу до навчання, нездатність прийняти темп шкільного життя).

Велике значення в успішності адаптації дитини до нових умов належить саме батькам, адже ви є першими значущими дорослими в житті дитини і саме ваші дії чи бездіяльність часто є вирішальними в даному процесі.

1. Перш за все, варто докласти максимум зусиль, щоб забезпечити регулярну присутність дитини на навчальних заняттях, мінімізувати кількість пропусків саме в перші тижні навчання. По-перше, дитині важко наздоганяти пропущений за час відсутності матеріал, що вже є додатковим стресом. Але, що є не менш важливим, дитина втрачає можливість зайняти необхідний соціальний статус в колективі учнів, адже саме в цей період активно формується класний колектив, діти знайомляться між собою, утворюються мікрогрупи за інтересами. Дитина, яка пропустила цей період активного розподілу соціальних ролей, може лишитися відстороненою в групі і надалі почувати себе некомфортно в колективі, що сприяє появі проявів дезадаптації.

2. Варто пам’ятати, що діти дуже чутливі до емоційного стану значущих для них дорослих, легко переймають цей стан на себе. Тому вкрай важливо контролювати свої емоції. Зрозуміло, що ви тривожитесь та переживаєте як ваша дитина буде почувати себе в новому закладі, чи все пройде гаразд. Але не варто демонструвати всю цю гамму переживань дитині – для неї ви маєте бути зразком впевненості в тому, що все буде добре, ви повинні транслювати спокій, врівноваженість та позитив. Тоді і дитина буде налаштована відповідним чином на навчання в ліцеї.

3. Важливим є налагодження та підтримка емоційного контакту з дитиною, особливо в перші тижні навчання. Запитуйте регулярно про те як пройшов її день, про її переживання, нові враження, досягнення. Ні в якому разі не допускайте, щоб дитина закривалася в собі, шукайте підхід, щоб знати що зараз відбувається з нею, її внутрішнім світом.

4. Обов’язково створюйте ситуацію успіху – наголошуйте на позитиві, приємних моментах, враженнях, відзначайте навіть найменші досягнення та здобутки дитини.

5. Якщо ви помічаєте за дитиною дезадаптаційні прояви – обов’язково звертайтеся з цим питанням до вихователів, класних керівників, психологічної служби ліцею.