Сторінка практичного психолога

Першокласники під час війни: як краще адаптуватися до школи

 

    Вступ дитини до школи – переламний етап у її соціалізації, адже дитина вперше опиняється у середовищі з новими вимогами та правилами. Це не тільки нові умови життя та діяльності — це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам. Звикання до школи — тривалий індивідуальний процес.

Початок шкільного навчання часто є причиною емоційно - стресової ситуації: через зміну звичного способу життя на дитину збільшується психоемоційне навантаження. Скільки триватиме цей складний період, однозначно сказати не можна – це індивідуально і залежить не лише від дитини, а й її родини та атмосфери, що там панує. Він триває від кількох тижнів до півроку. Як цей процес відбуватиметься залежить не лише від особистих якостей дитини, а й від батьків. Саме вони можуть допомогти пройти цей період своїм дітям безболісно.

 


   Для успішної психологічної адаптації важлива доброзичлива і спокійна атмосфера в сім'ї. Потрібно також відпочивати, грати в спокійні ігри, гуляти. Особливо важливо стежити за тим, щоб для активного дозвілля й відпочинку малюка також було достатньо часу, аби перехід від провідної ігрової діяльності до діяльності навчальної відбувався не різко, а поступово.

   Пам’ятайте, що перші шкільні роки закладають фундамент для майбутнього вашої дитини. Протягом першого року навчання дитина не тільки адаптується до нових для неї умов навчання, а й переживає психологічну кризу сенситивного вікового періоду 6-7 років.      Сьогодні на цей процес ще накладаються повітряні сирени, обстріли, проблеми з електропостачанням та інші стресові фактори війни. Все це вимагає від дорослих терпіння, розуміння, любові та постійної підтримки дитини.

 

 

Поради батькам, які допоможуть успішно адаптуватися

 дитині до нових умов:

-         Зранку будіть дитину спокійно 

-         Перед початком дня побажайте дитині успіху, знайдіть кілька ласкавих слів. 

-         устрічаючи дитину після школи, дайте трохи розслабитися. 

-         Після школи не поспішайте сідати за уроки.

-         Не змушуйте робити всі вправи одразу: 20 хвилин занять – 10 хвилин перерва.

-         В спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: "Якщо ти зробиш, то...".

-         Будьте уважні до скарг дитини на втому чи погане самопочуття.

 

   На основі наукових досліджень підготовлено  декілька порад, що стануть у нагоді батькам для покращення адаптації першокласників під час війни.

Створення оптимального навчального простору:

Забезпечення комфортного та стимулюючого навчального середовища вдома допоможе вашій дитині легше адаптуватися до шкільного життя. Виберіть безпечне місце у вашому домі, де ваша дитина зможе спокійно навчатися. Якщо у дитини немає окремої кімнати, створіть спеціально виділене для неї місце для навчання з належним освітленням.

Підтримання правильної пози під час сидіння:

Тривале сидіння під час занять може вплинути на поставу, зір, працездатність дитини. Тому важливо забезпечити ергономічне розташування робочого місця для підтримання правильної пози, в тому числі опори для спини та опори ніг на підлогу. Рекомендації щодо правильної пози можна побачити тут http://surl.li/jhsdn.

Формування правильної постави

Правильна постава є основою для здоров’я і працездатності як в дитинстві, так і в довготривалій перспективі. Тому важлива як профілактика порушень постави, так і цілеспрямоване формування правильної, фізіологічної постави за допомогою спеціальних фізичних вправ. Оцінити правильність постави можна за цією методикою http://surl.li/jhuhi,

Приклади вправ для формування правильної постави ви можете побачити за цим посиланням http://surl.li/jhuaw. Заходи профілактики порушень постави можна побачити за цим посиланням http://surl.li/jhsco.

Заохочення до фізичної активності:

Рухова активність є дієвим засобом не тільки зміцнити фізичне здоров’я дитини, а й зменшити ризик психічних розладів, тривоги, депресії, що особливо важливо під час сучасних викликів війни чи вимушеного дистанційного навчання. Тому заохочуйте дитину робити регулярні перерви для рухової активності, розтяжки та фізичних вправ. Ці перерви допоможуть зняти напругу та покращити концентрацію. Регулярні фізичні вправи сприяють фізичному та психічному здоров’ю вашої дитини. З рекомендованими вправами для фізкультурних пауз можна ознайомитись за посиланням http://surl.li/jhbfa, а також тут http://surl.li/jhuaw.

Зміцнення психічного здоров’я:

Збереження емоційної стабільності дитини має вирішальне значення, особливо під час стресу та невизначеності. Допомагайте розвивати у дитини позитивний підхід до навчання, підтримуйте її і допомагайте впоратися з емоціями. Протидіяти негативним наслідкам стресу допомагає регулярне спілкування з батьками та друзями, достатній та якісний сон, прогулянки на свіжому повітрі. Тривалість сну для дітей 6-11 років має бути не менше 10 годин, тривалість прогулянок не менше 1 години на день. Дотримання режиму дня допоможе забезпечити належний відпочинок та ефективність навчання. Рекомендації щодо тривалості оздоровчої рухової активності дітей під час кризових ситуацій, в тому числі війни можна побачити за посиланням http://surl.li/jhssw.

Оптимізація освітлення:

Оптимальне освітлення є профілактикою порушень зору, постави, психічних розладів. Зверніть увагу на умови освітлення робочого місця дитини. Природне освітлення від сонця через вікно позитивно впливає на психічний стан і концентрацію уваги, по можливості використовуйте його, але під час війни часто з міркувань безпеки робоче місце розташовується далеко від вікна. В такому випадку забезпечте достатнє штучне освітлення в кімнаті. Більше про освітлення можна прочитати тут http://surl.li/jhspb.

   Пам’ятайте, що перші шкільні роки закладають фундамент для майбутнього вашої дитини. Протягом першого року навчання дитина не тільки адаптується до нових для неї умов навчання, а й переживає психологічну кризу сенситивного вікового періоду 6-7 років. Сьогодні на цей процес ще накладаються повітряні сирени, обстріли, проблеми з електропостачанням та інші стресові фактори війни. Все це вимагає від дорослих терпіння, розуміння, любові та постійної підтримки дитини.


 

 

Перехід учнів з початкової в середню ланку школи - одна з педагогічно найбільш складних проблем, а період адаптації в 5-му класі - один з найважчих періодів шкільного навчання. У п’ятому класі починається новий період у житті дитини. Вона дорослішає, переходить навчатися до середньої школи. Вимоги до навчання змінюються, з'являються нові шкільні предмети.

  П’ятий клас – це не тільки новий етап у навчання, це і новий етап у розвитку особистості.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

 Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

 1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

 2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

 3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

 4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

 5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки .

 7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

 8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

 Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

 10. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

11. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

12. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

13. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

14. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 15. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

 16. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

 17. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

 18. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

 19. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

20. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ментальне здоров’я дітей під час війни.

Поради батькам, як допомогти дитині.

 

    Психічне (ментальне) здоров'я – це стан психічного благополуччя, яке дозволяє людям справлятися з життєвими стресами, реалізовувати свої здібності, навчатися й працювати, а також робити внесок у життя суспільства. Це невід'ємний компонент здоров'я та благополуччя, який є основою нашої індивідуальної та колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ, у якому ми живемо. Психічне здоров'я – основне право людини. І це має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.

    Під час війни діти часто переживають стрес. Не у всіх із них розчиниться психологічна травма, але кожна дитина потребує підтримки. Головну роль у цьому відіграють батьки. Турбота про ментальне здоров’я – це щоденна праця. Це такий саме обов’язок, як і щодня нагодувати дитину. Тому ми не раз у місяць згадуємо, що потрібно поцікавитесь емоційним станом дитини, а щодня робимо маленькі кроки, які обов’язково дадуть свої плоди.


 Психологи радять батькам дотримуватися таких рекомендацій:

 

Дотримання режиму дня.

Прокидатися щоранку в один і той самий час, гратися в ігри з рідними та друзями, робити уроки, готувати обід, розмовляти після вечері в родинному колі, обійматися та співати – намагайтеся повернути те що ви робили до війни, адже це допомагає дитині почуватися спокійніше і впевненіше. Якщо зараз Ви не можете повернутися до свого звичайного режиму дня, створіть нові ритуали – головне, щоб одні й ті самі дії повторювалися щодня в той самий час. 

 

Створення нових ритуалів.

Якщо ви переїхали, або втратили можливість робити те, що було для Вас із дитиною звичним, створіть нові ритуали. Це може бути читання вголос, вечірні обійми, спільні ігри, спів тощо. Спільні дії допоможуть дитині відчути єдність і силу сім’ї.

 

 Щоденне спілкування на різні теми.

Спілкування потрібно кожному. Щоб дитина не почала ізолюватись, з нею потрібно говорити про речі, які стосуються її життя: про прогулянки, книги, фільми, ігри. Це допоможе їй відчути, що Вам важливі її інтереси. 

 

Підтримання емоційного зв’язку.

Особливо зараз дитині важлива емоційна близькість із батьками. Щоб зберігати її та зміцнювати, потрібно обіймати дитину, говорити, що ви її любите, хвалити її (за сміливість, за витримку, за вміння, які демонструє дитина), грати з нею, смішити, розділяти з нею емоції. Наприклад, спитайте в дитини, як саме вона відчуває, що мама й тато її люблять. Зазвичай діти висловлюють найбільш прийнятний на цей момент варіант. Якщо вона не відповідає, запропонуйте таку вправу – гру : візьміть іграшку, скажіть, що іграшка засмучена,  і запропонуйте дитині втішити її. Дивіться на дії дитини – саме таких дій від вас потребує і вона.

Важливо пам’ятати, що діти, які пережили травматуючий досвід, не завжди люблять обійматися й можуть уникати тілесних контактів .Тому слід запам’ятати дитину, чи можна її пригорнути.

 

Обговорення тривожних подій.

Такі розмови дуже корисні для емоційної розрядки. Після перебування в укритті, сигналів тривоги, звуків вибухів чи епізоду бойових дій проводьте невеличкі сімейні бесіди.Такі розмови слід починати зі слів про те, що загроза минула (“зараз ми в безпеці “). Скажіть що це було важко, але дитина впоралася, і ви, батьки чи близькі дорослі (опікуни), пишається її силою. Підкресліть: те, що дитина подолала складнощі, допомогло й батькам. У проживанні критичних ситуацій через їхнє проговорювання важливо робити акцент не лише на почуттях та емоціях, а й на діях, які допомоги впоратися дитині й вашій родині.

Щоб уникнути стану “фрагментації пам’яті” (це коли ми перестаємо пам’ятати послідовність дій під час травматичних подій), потрібно переказувати події та дії членів родини в цей час. Якщо дитина готова, можна заохочувати і її переказувати події. При цьому важливо говорити, що і мені, і тобі було страшно (сумно та тривожно), але ми впоралися “. Цей метод дозволяє дитині побачити, що її почуття збігаються із почуттями дорослих, що вона не сама, а також зняти емоційне напруження.

 

Звернення до психолога.

Не зволікайте зі зверненнями до спеціаліста за психологічною допомогою, якщо дитина постійно пригнічена чи агресивна, уникає активності, спілкування з однолітками, втратила апетит і нормальний сон.

 

Ментальне здоров’я дитини у ваших руках і у вас обов’язково все вийде! 

 

Психологічна допомога та підтримка для учнів, педагогів і батьків під час воєнних дій

Національна гаряча лінія для дітей та молоді «Ла Страда – Україна»

Цілодобово
За номерами 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних)
Дзвінки безкоштовні, анонімні, конфіденційні.

Електронні канали консультування:

ЮНІСЕФ і Міністерство освіти і науки України запустили групи підтримки для підлітків ПОРУЧ: https://poruch.me

Безкоштовні онлайн-консультації та допомога підліткам від Teenergizer: https://teenergizer.org/uk/consultations/

Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб – 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.

Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. – 0 800 213 103. Консультування з правових питань.

Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.

Гаряча лінія НУО «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.

Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел. у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.

Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені». Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (https://tellme.com.ua). Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв’яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.

Бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події – з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням (https://t.me/friend_first_aid_bot).

Психологічний тренажер для підлітків