Мистецтво 31.01.2024
Дизайн та технології.01.02.2024 р.
Мистецтво 23.01.2024
Мистецтво 26.01.2024р.
Дизайн та технології 02.12.2022 р. Виготовлення птаха з паперу
Дизайн та технології 05.12.2022р.
Мистецтво"Укожного звіра свій голос".28.09.2022р.
video.novashkola.ua/2-klas/mistectvo-2-klas/tema-10-ii-chastina/
Мистецтво:"Музичні фантазії."23.09.2022р.
www.youtube.com/watch?v=suknoDUIPqI
Мистецтво :"Мистецькі подорожі". 19.09.2022 р.
www.youtube.com/watch?v=QnFFEnvmVVE
Мистецтво:"ЯК СОПІЛКА ФЛЕЙТОЮ СТАЛА".
12.09.2022 р.
Кожний музичний інструмент має
свій особливий голос - ТЕМБР.
ТЕМБР - забарвлення звучання
голосу людини або музичного
інструмента.
СЛУХАЄМО І БАЧИМО МУЗИКУ
В. КИРЕЙКО НАГРАВАННЯ ɅУКАША З
ОПЕРИ «ɅІСОВА ПІСНЯ»
--:-- / --:--
Й. С. БАХ "ЖАРТ"
Порівняй тембри сопілки й флейти.
Яка мелодія пісенна, а яка -
танцювальна?
Уяви музику, яка «лунає» з картин.
ВИВЧАЄМО НОТУ "РЕ"
ВИВЧАЄМО НОТУ "ФА"
ВИВЧАЄМО НОТУ "ЛЯ"
ТАК РОЗМІЩЕНО НОВІ НОТКИ НА
КЛАВІАТУРІ
РОЗУЧИМО НОВУ ПІСНЮ
"КОЛЬОРОВИЙ СВІТ" слова і
музика М. Мазур
СПІВАЄМО ПІСНЮ "ДУДАРИКИ" музика
С. Ткачук, слова В. Михайлищук
ГРАЮЧИСЬ - ГРАЄМО!
Мистецтво:
"ПРО ЩО РОЗПОВІВ
НАТЮРМОРТ".
12.09.2022р.
ЗГАДУЄМО ВИВЧЕНЕ: ГРА
Осінь дарує людям корисні овочі та
фрукти. Вони можуть стати персонажами
картин і музичних творів, лялькових
вистав і мультфільмів.
Зібрані восени овочі, фрукти господарі
зносили до комори. Вона перетворювалася
на справжнісінький натюрморт.
Якщо бачиш на картині чашку кави на
столі,
чи якийсь напій в графині, чи троянду в
кришталі,
або з бронзи гарну вазу, або грушу, або
торт,
або все оце відразу - знай, це зветься
НАТЮРМОРТ.
НАТЮРМОРТ - це зображення
квітів, овочів, фруктів та
побутових речей.
СЛУХАЄМО І БАЧИМО МУЗИКУ
К.Хачатурян
Балет«Цибулино»фрагменти
М/Ф «Цибулино» фрагмент
Пригадай, що таке балет.
Як музика відтворила характери дійових
осіб казки?
Порівняй героїв балету і мультфільму.
ГРА "ОЖИВИ КАРТИНУ"
Уяви, що герої картини заспівали. У якому
регістрі ти чуєш голос Гарбуза, а в якому
- інших персонажів?
СПІВАЄМО
СПІВАЄМО ЗА МАЛЮНКАМИ
Українські народні пісні, у яких
оспівуються різні пори року, називають
КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИМИ. Вони виконуються
відповідно до народного господарського
календаря.
Українська народна пісня «Женчичок-
бренчичок»
М. Мусоргський Гопак з опери
«Сорочинський ярмарок».
Хто виконує пісню - співак чи хор?
Танець звучить у виконанні одного
інструмента чи оркестру?
Який характер мелодій?
ГОПАК - український народний
танець.
ПЛЕЩЕМО В ДОЛОНЬКИ
Мистецтво:
"РИТМИ ОСІННЬОГО ДОЩУ",15.09.2022р.
ЗГАДУЄМО ВИВЧЕНЕ: ГРА "
Натягну я капелюха на вуха,
помандрую дощика слухать.
Довше, любий дощику, подощи.
Мені твоя пісенька до душі.
ПОФАНТАЗУЙ: ЯКА МУЗИКА ДОЩУ
ЗВУЧИТЬ НА ЦИХ СВІТЛИНАХ - ВЕСЕЛА
ЧИ СУМНА?
М/Ф "КАПІТОШКА", "ДОЩИКУ, ДОЩИКУ,
ПРИПУСТИ!" (фрагменти)
СЛУХАЄМО МУЗИКУ
В. КОСЕНКО "ДОЩИК"
Прослухайте твір українського
композитора Віктора Косенка „Дощик” і
скажіть, які образи намалювала ваша
уява під музику.
Теплий весняний дощик, під яким так
люблять гратися діти - ловити веселі
дощові краплини і дивитись на кумедні
бульбашки в калюжах, - їхню радість,
веселий настрій змалював В. Косенко у
п'єсі "Дощик". Легкі звуки падають, немов
дзвінкі прозорі крапельки, що зливаються
у рухливі струмочки мелодій. Далі музика
стає повільнішою - це ніби пісенька, яку
співають діти. Закінчується п'єса
повторенням мелодії, що звучала на
початку.
У дощика буває різна музика: сумна,
весела, дзвінка, голосна, тиха, бурхлива
чи спокійна. Віктор Косенко уявляв дощик,
який грає на фортепіано, але різні
виконавці «чують» та «відчувають» музику
по-своєму. Пропоную вам прослухати першу
частину твору «Дощик» у швидкому темпі та
в помірному (метод «порівняння»).
Як змінився настрій твору?
Опишіть, який дощ ви уявили.
Коли дощик весело танцює, а коли -
співає задумливу пісеньку?
Як завершується твір?
Який варіант виконання сподобався
особисто вам? Чому?
СПІВАЄМО
РОЗСПІВАНКА "КАП-КАП"
Пауза – назвали так
Мовчазний і тихий знак.
Буде він усіх навчати,
Як у музиці… мовчати.
Як ви вже здогадались з віршика,
пауза – це знак мовчання.
Коли ми бачимо в нотах паузу – ми
зупиняємося на той відрізок часу, який
триває пауза. Назва та тривалість пауз
така сама як і тривалостей нот.
Відрізняються вони лише записом.
Ціла пауза – виглядає, як
прямокутник, що висить на
лінійці.
Половинна пауза – подібна до
цілої, але прямокутник лежить на
лінійці.
Четвертна пауза – виглядає як
зигзаг.
Восьма пауза – подібна на гачок.
Шістнадцята пауза – виглядає, як
два гачки.
ПЛЕЩЕМО В ДОЛОНЬКИ
ГРАЄМО В ГРУ "МУЗИЧНІ
Мистецтво :"Пори року в мистецтві".06.09.2022р.
ПРОЩАВАЙ, ВЕСЕЛЕ ЛІТЕЧКО
ɅЮБІ ДРУГОКЛАСНИКИ ТА
ДРУГОКЛАСНИЦІ!
Запрошую разом з Ʌясолькою,
Барвиком продовжити мандри
Країною Мистецтва. Ми будемо
співати, малювати, пізнавати
красу різних пір року в
мистецтві, передавати свої
враження у творчості.
Як радісно й весело було влітку! Лясолька
й Барвик насолоджувалися звуками
довкілля: шелестом зеленого листя,
переливами пташиного співу, плескотом
морських хвиль… Дуже радісно Ʌясолька й
Барвик провели літні канікули. А ти
пам'ятаєш свої літні враження? Розкажи
про веселе літечко за картиною.
Ʌіто — улюблена пора всіх дітей. Барвик з
Ʌясолькою, подорожуючи літніми стежками,
спостерігали за багатством природи,
милувалися її різнобарв'ям. Композитори
цю красу передають звуками.
СЛУХАЄМО МУЗИКУ
К. Меладзе "Квітка-душа" Ярослав Джусь -
бандура (фрагмент)
Ніна Матвієнко та Стас Шурін - спів з
хореограɸією
Віолета Безкоровайна
Порівняй різне виконання музичного
твору.
Нагадай Барвику правила співу.
РОЗГАДАЙ РЕБУС І ВПІЗНАЙ ВЖЕ
ЗНАЙОМИЙ МУЗИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ
СПІВАЄМО
"ДЕ ПОДІɅОСЬ ɅІТЕЧКО" музика О.
Янушкевич, вірші М. Ясакової
--:-- / --:--
Який із музичних інструментів ти обереш
для супроводу пісні?
Перш ніж розпочати вчити нотки, треба
знати, що людина, звичайно, здатна чути
набагато більше звуків, ніж сім. Але для
зручності всі звуки згруповані в октави.
Всі мене питають: «Хто ти?» Я –
музичний знак, я – НОТА.
потрібно знати будову нотки. Ось з яких частин складається
нотка:
Основа
Штиль
Хвостик
Ребро
ЗАСПІВАЙТЕ ПІСНЮ "ВЕСЕЛІ НОТИ" -
музика та вірші Ігора Танчака
ПЛЕЩЕМО В ДОЛОНЬКИ
Дизайн та технології "Жителі царства Нептуна".
Дизайн та технології.Виготовлення
будиночка.06.10.2022 р.
Дизайн та технології.Виготовлення янголятка.01.10.
26.09.2022 р.Виготовлення корони.
23.09.2022р.Виготовлення глечика.
Дизайн та технології 12.09.2022 р.
Виготовлення їжачка.
Дизайн і технології 09.09.
Виготовляємо сову з листя.
Дизайн і технології 05.09.
Навчаємося виготовляти яблуко з паперу
08.10.2020 р.УКР.МОВА.
лово. Значення слова. Багатозначні слова. (Вправи 74-78)
Тема. Слово. Значення слова. Багатозначні слова. (Вправи 74-78).
Мета. Закріпити вміння розрізняти пряме і переносне значення слів і вміння вживати в мовленні багатозначні слова; розширити уявлення про значення слів і їх вживання.
Обладнання: індивідуальні картки.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Аналіз контрольної роботи («Мова і мовлення», «Текст», «Речення»).
Вчитель повідомляє результати виконаної роботи.
Відзначає учнів, які не зробили жодної помилки в роботі, і дає їм індивідуальні завдання (картки) для самостійної роботи.
Усі інші діти під керівництвом учителя аналізують і виконують роботу над помилками.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Виконання вправи.
— Запишіть словосполучення у два стовпчики, виділяючи, які з них вживаються у прямому значенні, які — у переносному.
Золоті руки, золотий годинник, довге життя, довге плаття, падають промені, листя падає, дуб кучерявий, кучерявий чуб, Чорне море, море сміху, горить вогнище, горіли зорі, голоси летять, летіли лелеки, яблуні цвітуть, обличчя розцвіло.
2. Гра «Що ти собі уявив?».
— Зараз я назву слова, а ви скажете, що ви собі уявили?
Коса, гребінець, поле, ніс, кришталева, залізний.
— Отже, кожне з цих слів має кілька значень.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сьогодні ми пригадаємо слова, які вживаються в прямому і переносному значенні, про багатозначні слова та визначимо їх роль у мовленні.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Спостереження за мовним матеріалом (вправа 74).
— Прочитайте прислів’я, назвіть слова, вжиті у переносному значенні, і поясніть, як ви їх розумієте.
— Якою загальною темою можна об’єднати ці прислів'я? (Праця прикрашає людину. Праця — це велика сила. Праця — це благородна дія.)
— Спишіть перше і друге прислів’я, підкресліть головні члени речення. (Діло величає. Сила слабіє.)
2. Вправа «Поетична хвилинка» (вправа 75).
а) Конкурс читців.
— Прочитайте вірш-пораду, з’ясуйте значення невідомих слів.
— Підготуйтесь до конкурсного читання. Хай із ваших вуст порада позвучить переконливо.
б) Складання і запис речень зі словом голова (в різних значеннях). Вислухати всі складені речення, а записати найвдаліші.
в) Побудова звукових моделей слів.
Фізкультхвилинка.
3. Колективне опрацювання вправи 76.
— Прочитайте поетичні рядки, поясніть значення виділених слів.
— Слова земля і берегти поділіть для переносу різними способами. (Зе-мля, зем-ля. Бе-регти, бере-гти, берег-ти.)
4. Тренувальне списування (вправи 77).
— Прочитайте вірш, з’ясуйте значення невідомих слів.
— Впізнайте у вірші синоніми до слова заметіль.
— Які з них ви найчастіше вживаєте у мовленні? Про які довідались з вірша?
— Доберіть і запишіть прикметники до іменників заметіль, метелиця.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
2. Вправа «Аукціон».
— Доберіть синоніми до слів:
робота —
будинок —
їжа —
малята —
відважний —
мирний —
дивний —
говорити —
міркувати —
мерзнути —
3. Вправа «Редактор».
— Виберіть слово, яке найточніше відповідає змісту.
• Сім’я Іванюків живе у кам’яному (будинку, палаці, житлі).
• Діти (мандрували, йшли) лісом і (збирали, тукали) гриби.
• Вузенька, покручена (стежка, дорога) вела через поле. За селом починався березовий (гай, ліс).
VII. Підсумок уроку.
Вправа «Мікрофон».
— Що ви знаєте про значення слів?
— Що таке переносне значення слів?
— Як називаються слова, близькі за значенням?
— Чим цікаві ці слова?
— Для чого синоніми використовують у мовленні?
— Назвіть (доберіть) синоніми до слова дорога.
— Що ви знаєте про слова з протилежним значенням?
— Доберіть антоніми до слів день, сум, війна, змій, назад, руйнувати.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 42, вправа 78.
08.10.2020 р.05.10.2020 Р.
Літературне читання
Тема: Усна народна творчість. Прислів'я та приказки. Загадки. Лічилки. Мета: ознайомити учнів із особливостями малих фольклорних жанрів усної народної творчості, навчати виділяти в них головний зміст(мораль); розвивати читацькі навички; ; виховувати інтерес до читання, до народної творчості, товариськість вміння працювати в групі.
Хід уроку
у 1.Організація класу до роботи. — Доброго дня, друзі мої! Сьогодні гарний день, то ж посміхнемося і подаруємо чарівну посмішку один одному і присутнім гостям на уроці. Пам’ятайте, що посмішка збагачує тих, хто її отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в пам’яті, часом, залишається назавжди. Від неї добре, тепло, стає гарним настрій. Ось з таким настроєм ми й будемо працювати упродовж усього уроку
2. Актуалізація опорних знань. — Сьогодні у нас в класі є незвичайний предмет . Що це? (Скриня.) — Для чого вона призначена? — Ще з давніх часів , з покоління в покоління кожен народ передавав свої скарби. Скриня – символ скарбів. Цікаво, які ж це можуть бути скарби? (Виставляю намисто зі словом «фольклор») — По-іншому можна сказати – усна народна творчість. Що ж належить до усної народної творчості?
2.1.Вікторина «Що це?» — Я зачитуватиму один із жанрів фольклору, а ви назвіть, що це? Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися (Прислів’я) За один раз не зітнеш дерева враз. (Приказка) Ніде не купиш, На вагах не зважиш, Сам здобуваєш, У комору складаєш.(Знання), (Загадка) - Раз-два. Ну й дива! - Раз-два-три! Ти диви! - Три-чотири! Говорили! - Раз-два-тир-чотири-п'ять! Зранку вчуся рахувать. Все зраховано навкруг: Дерева, ріка і крук, Що на дереві сидить І кричить мені: "Ур-ра! Рраз-два-три-чотири - Кр-ра". (Лічилка) — Все це і є жанри усної народної творчості.
3. Повідомлення теми і мети уроку. — Отже, сьогодні ми здійснимо подорож по малих жанрах усної народної творчості, спробуймо знайти спільні та відмінні риси. Українська мова багата ними. Всі ці надбання мудрості нашого народу невичерпні, цілющі і чисті, мов джерельна вода.
4. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок. Бесіда-роздум над почутим. — Що ж являється усною народною творчістю? — Як ви вважаєте малий жанр фольклору — це? Малі фольклорні жанри усної української творчості Приказки Лічилки Прислів’я Загадки 4.3. Метод «Кола Вена». — Давайте спробуймо окреслити спільні та відмінні риси між прислів’ям та приказкою. — Де кола перетинаються, потрібно написати спільне. (Діти по черзі вказують спільні риси та відмінні риси) 4.3.1.Комплекс вправ гімнастики для очей 1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів. 2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів. 3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази. 4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів. 4.4. Робота над прислів’ями та приказками у підручнику (с.17) — Прочитайте подані прислів’я та приказки. Як ви їх розумієте? — Знайдіть чотири прислів’я чи приказки про дружбу й добро, спробуйте вивчити. 4.5.Робота в парах. — Спробуйте переказати один одному виучувані прислів’я та при Робота над загадками. — Що таке загадки? (Це невеликі поетичні твори, в основі яких є запитання. Для того, щоб на них відповісти, потрібно вміти вирізняти особливі характерні ознаки того чи іншого предмета чи явища. вміти порівнювати їх.) — В давнину уміння розгадувати загадки було мірилом мудрості й розуму. Загадки слід читати в повільному темпі, таємничо і обов’язково дослухати до кінця. 4.7. 4.8.1. Фізкультхвилинка. Раз !Два ! Всі присіли. Потім в гору підлетіли. Із струмочка гарно вмились. П’ять! Шість! Усі веселі. Летемо на каруселі. Сім! Вісім! В поїзд сіли Ніжками затупотіли. Дев’ять! Десять! Відпочили І за парти дружно сіли 4.9. Робота в парах– творче завдання: придумайте свої загадки. Зачитування і відгадування власних загадок. 4.10. Робота над лічилками. — Що таке лічилки? — Які ви знаєте лічилки? — Коли ви їх використовуєте? 4.11. Читання лічилок учнями і робота над лічилками. — Хто є автором даних лічилок? — Про кого та про що в них розповідається?
5. Закріплення та узагальнення виучуваного матеріалу. 5.1. Робота в зошитах з друкованою основою. 5.2.Гра “Влучний стрілець». — Доберіть прислів’я чи приказку відповідно до ситуації: Вам зустрілась людина, яка не любить працювати. Як треба ставитись до батьків. Чи треба вчитись? Ви зустріли чуйну, добру людину. Що ви скажете про дружбу? Як слід ставитись до інших людей? Що ви скажете про рідну країну? 5.3. Гра «Збери намисто». — Пригадайте жанри усної народної творчості, впишіть їх в бусинки і розфарбуйте утворене намисто. 6. Підсумок уроку. — Про що ми сьогодні розмовляли? — Які прислів’я, приказки, лічилки та загадки вам найбільше сподобалися? — В яку гру ви б хотіли ще раз пограти? — Молодці. 7. Домашнє завдання. — Підберіть п’ять прислів’їв та приказок, одну лічилку та три загадки які вам найбільше сподобалися. Розкрийте їхній зміст.
05.10.2020р.
Українська мова
УРОК 19 Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників. (Вправи 66-69)
Тема. Поєднання однорідних членів речення за допомогою сполучників. (Вправи 66-69).
Мета. Формувати поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; виробляти вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами, ставити розділові знаки на письмі, самостійно складати речення.
Обладнання: мовний матеріал.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
— Прочитайте речення, назвіть у ньому однорідні члени речення. Уточніть, чи це однорідні підмети, однорідні присудки чи однорідні другорядні члени речення.
— Які розділові знаки поставимо в реченнях з однорідними членами? Доведіть правильність свого твердження.
III. Каліграфічна хвилинка творчого характеру.
— Пригадайте і запишіть найкоротші слова, які трапляються у мовленні (усному, писемному).
І у в а з за але й під па та
— Складіть речень спочатку зі словами, підкресленими однією лінією, потім зі словами, підкресленими двома лініями.
— Знайдіть у реченнях однорідні члени і зверніть увагу, як вони зв’язані між собою.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сьогодні ми продовжуємо працювати з реченнями, у яких є однорідні члени речення. А цікаві вони тим, що однорідні члени речення поєднуються за допомогою сполучників.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Рубрика «Слово про слово».
Жемчу́жились — виблискували як перли.
2. Дослідницька робота (за матеріалами вправи 66).
а) Читання речень й спостереження, як з’єднані в них однорідні члени речення.
б) Вивчення правил (с. 36) з наведенням власних прикладів.
в) Уточнення знань про частину мови «Сполучник».
В нашій українській мові
є слова цілком службові.
Одні гарно зв'язують слова,
щоби мова милозвучною була,
при іменниках живуть,
ПРИЙМЕННИКАМИ їх і звуть.
Інші з’єднують і спонукають —
таку службу вони мають.
Це - СПОЛУЧНИКИ малі:
А, АЛЕ, БО, ЧИ, ТА, І.
Є їх в мові ще чимало,
бо і справ у них немало.
3. Списування із завданням (за матеріалами вправи 67).
а) Читання тексту і з’ясування невідомих слів.
б) Конкурс на кращий заголовок до тексту.
в) Списування (завдання 2).
Фізкультхвилинка.
Гра «Будь уважним» (на розслаблення м’язів шиї та очей).
Школярів заспокоїти, посадити правильно, запропонувати покласти руки на парту, заплющити очі і під повільний рахунок зробити кілька обертів головою:
на «раз» — підборіддя торкається грудей; на «два» — голова нахиляється праворуч; на «три» потилиця повисла над спиною;
на «чотири» — голова нахиляється ліворуч. (Вправа виконується 3—4 рази.)
Розплющити очі, подивитися на парту і сусіда, за командою вчителя погляд перевести на стіну, потім у вікно, знайти за вікном предмет, розташований якомога далі. Учні можуть відповісти на запитання: «Який предмет ви побачили?».
4. Творча вправа (за матеріалами вправи 68).
Утворені речення:
1) У нічному небі яскраво світять зорі та місяць.
2) Я дуже люблю Україну, рідний край і свою родину.
— Друге речення опрацюйте за алгоритмом (додаток 4).
5. Робота над інтонуванням речень з однорідними членами.
а) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу з інтонуванням речень з однорідними членами (підручник, с. 36).
б) Пояснювальний диктант (речення з однорідними членами).
Наступний день був сонячний і сприятливий для польотів. Кошенята урочисто поклялися поводитися чемно в небі й не ображати птахів.
Кіт Васько вийшов на стежину, розігнався й несподівано для всіх злетів. Він пролетів над низькими яличками і з тріскотом упав у малинник. Повернувся на галяву подряпаний, але дуже задоволений.
За А. Курковим. «Школа котоповітроплавання» Відшукайте у тексті сполучники і підкресліть їх, повправляйтесь в інтонуванні цих речень.
— Третє речення розберіть за алгоритмом (додаток 4).
6. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
7. Творче завдання.
— Складіть і запишіть речення за моделлю, записаною на дошці (екрані, картці), підкресліть в них граматичну основу речення.
І варіант
Хто?, хто?, хто?, хто?, що роблять?, де?
II варіант
Хто?, що роблять?, що роблять?, що роблять?, де?
VI. Підсумок уроку.
— Яка інтонація в реченнях з однорідними членами?
— Якими сполучниками найчастіше з’єднуються однорідні члени в реченні? (І/й, а, але.)
— Перед якими сполучниками завжди ставиться кома? (Перед а, але.)
— Чи ставиться кома перед сполучником і, якщо він з’єднує два однорідні члени?
VII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
Вправа 69, с. 37.
ОСТАННЯ РОБОТА.
ПІДСУМКОВА РОБОТА. ЯК ДОСЛІДЖУВАТИ ПРИРОДУ ВЛІТКУ?
Можна виконати один варіант.
Мета: перевірити знання учнів, набуті на уроках природознавства у 3-му класі; розповісти учням про те, як допомагати природі влітку; розвивати мислення, мовлення; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
1. Підсумкова перевірна робота
1 варіант
I рівень
Дайте правильну відповідь.
1. Природа буває:
а) жива і нежива;
б) нежива;
в) жива.
2. Джерелом світла і тепла на Землі є:
а) Місяць;
б) Сонце.
3. Вуглекислий газ, кисень, природний газ — це:
а) рідкі тіла;
б) тверді тіла;
в) газоподібні тіла.
4. Яка з цих тварин може два тижні обходитися без води?
а) Тигр;
б) слон;
в) верблюд.
5. Кому допомагає врятуватися швидкий біг?
а) їжаку;
б) козулі;
в) черепасі.
Дайте відповідь «так» чи «ні».
6. Тварини живляться рослинами або іншими тваринами.
а) Так;
б) ні.
7. Чим краще розвинені м’язи, тим міцніший скелет.
а) Так;
б) ні.
8. Дерево має кілька міцних дерев’янистих стебел.
а) Так;
б) ні.
II рівень
9. Підкресліть назви органів травлення людини.
Ротова порожнина, язик, стравохід, шлунок, тонка кишка, бронхи, печінка, товста кишка, пряма кишка.
10. Підкресліть, що необхідно хижим тваринам для життя.
Тепло, світло, рослини, тварини, ґрунт, вода, повітря.
11. Установіть відповідність.
Які ознаки людина розрізняє очима?
Холод, тепло, біль, дотик
Що розрізняє людина завдяки вухам?
Звуки
Що розрізняє людина завдяки носу?
Колір, розміри, форму, відстань
Що людина розрізняє язиком?
Запах
Що відчуває людина за допомогою шкіри?
Смак
12. Підкресліть назви горючих корисних копалин.
Глина, мідна руда, алюмінієва руда, крейда, природний газ, кам’яне вугілля, гіпс.
13. Складіть ланцюг живлення.
Козуля, береза, вовк.
III рівень
14. Доповніть твердження.
... захищає головний мозок, ... — спинний мозок, ... — серце, легені, печінку.
(Череп, грудна клітка, хребет)
15. Поміркуйте. Запишіть свої міркування.
Чому тварини не можуть жити без неживої природи?
2 варіант
І рівень
Дайте правильну відповідь.
1. Природа — це:
а) все, що навколо нас;
б) рослини, тварини;
в) все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.
2. Якщо Сонце стоїть низько, то його промені віддають:
а) більше тепла;
б) менше тепла.
3. Сніг— це:
а) твердий стан води;
б) рідкий стан води;
в) газоподібний стан води.
4. Хто ловить комах на льоту?
а) Щука;
б) їжак;
в) жаба.
5. Кому допомагає врятуватися зміна забарвлення?
а) Борсуку;
б) зайцю;
в) конику.
Дайте відповідь «так» чи «ні».
6. Тварини переміщуються, цим вони відрізняються від рослин.
а) Так;
б) ні.
7. Вуглекислий газ отруйний для організму.
а) Так;
б) ні.
8. Дерева і кущі — це однорічні рослини.
а) Так;
б) ні.
II рівень
9. Підкресліть назви органів кровообігу людини.
Серце, стравохід, артерії, шлунок, вени, капіляри, печінка.
10. Підкресліть, що необхідно рослиноїдним тваринам для життя.
Рослини, тварини, ґрунт, вода, повітря.
11. Установіть відповідність.
Чим ми розрізняємо і відчуваємо:
холод, тепло, біль, дотик
очима
колір, розмір, форму, відстань
вухами
звуки, музику, голоси, шуми
носом
пахощі, аромати, запахи газу, неприємні запахи
язиком
солодке, кисле, гірке, солоне
шкірою
12. Підкресліть назви рудних корисних копалин.
Глина, мідна руда, алюмінієва руда, крейда, природний газ.
13. Складіть ланцюг живлення.
Сова, пшениця, миша.
III рівень
14. Доповніть речення.
Череп захищає ..., хребет — ..., грудна клітка — ...
(Серце, легені, печінку, спинний мозок, головний мозок)
15. Поміркуйте. Запишіть своє міркування.
Чому рослини не можуть жити без неживої природи?
В
9. Ротова порожнина, стравохід, шлунок, тонка кишка, товста кишка, пряма кишка.
10. Тварини, вода, повітря.
11. Очима: колір, розміри, форму, відстань. Вухами: звуки. Носом: запах. Язиком: смак. За допомогою шкіри: холод, тепло, біль, дотик.
12. Природний газ, кам’яне вугілля.
13. Береза, козуля, вовк.
III рівень
14. Череп захищає головний мозок, хребет — спинний мозок, грудна клітка — серце, легені, печінку.
15. Не можуть жити без сонячного світла і тепла, без води, без повітря.
2 варіант
9. Серце, артерії, вени, капіляри.
10. Рослини, вода, повітря.
11. Холод, тепло, біль, дотик — шкірою. Колір, розмір, форму, відстань — очима. Звуки, музику, голоси, шуми — вухами. Пахощі, аромати, запахи газу, неприємні запахи — носом. Солодке, кисле, гірке, солоне — язиком.
12. Мідна руда, алюмінієва руда.
13. Пшениця, миша, сова.
III рівень
14. Череп захищає головний мозок, хребет — спинний мозок, грудна клітка — серце, легені, печінку.
15. Не можуть жити без сонячного світла і тепла, без води і повітря.
Оцінювання
I рівень — 8 завдань, що розраховані на знання основних понять, їх розуміння, на просте відображення матеріалу на рівні впізнанності і відтворення. Кожне завдання оцінюється 1 балом.
II рівень — 5 завдань, що вимагають розуміння, використання і застосування знань у стандартних ситуаціях. Кожне завдання оцінюється 2 балами.
III рівень — 2 завдання, що вимагають творчого використання набутих знань і дозволяють виявити вміння застосовувати знання у нестандартних ситуаціях. Кожне завдання оцінюється 3 балами.
Максимальна кількість балів — 24.
Для оцінювання потрібно поділити суму набраних учнем балів на два.
2. Фізкультхвилинка
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, як допомагати природі влітку.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Завдання на літо від Матінки Природи
Упродовж літа обміркуй, що ти можеш зробити для охорони природи твого рідного краю.
Що тобі довелося побачити? Чи все побачене тобі сподобалося? Як боротися за чистоту, охайність, ошатність наших населених пунктів?
Записуй свої думки і враження у зошит або альбом, ілюструй їх своїми фотознімками.
Запам’ятай!
• Допомагати природі потрібно скрізь: не тільки в містах і селах, а й у лісі, на луці, в горах, біля річки, озера, ставка чи на березі моря.
• Перебуваючи у лісі, піклуйся про те, щоб не виникали пожежі.
• Не сміти! Забирай сміття із собою, не залишай його на природі.
• Намагайся сортувати сміття, адже папір, скло, пластмаса, поліетиленові упаковки можуть бути використані повторно, й не доведеться знищувати природні матеріали для їх виготовлення.
• Разом із дорослими висаджуй рослини! Ти вже знаєш, що зелені рослини — єдині постачальники кисню на Землі. Висадивши рослини, доглядай за ними. Не дай їм загинути від спраги!
• Не намагайся створити свій власний гербарій із найгарніших і найрідкісніших рослин або колекцію дивовижних метеликів чи чудернацьких жуків та інших комах. Вони можуть належати до зникаючих видів із Червоної книги України. Радій, що тобі пощастило їх побачити в природі!
• У всіх життєвих ситуаціях залишайся вірним другом природи!
25.05.2020Р.
ЛЮДИНА ТА ЇЇ. ПРО ЩО ПОВІДОМЛЯЮТЬ ОРГАНИ ЧУТТЯ?
Мета: формувати уявлення учнів про органи чуття, пояснити їх значення у житті людини; розвивати творчу активність, уважність; виховувати бережливе ставлення до власного організму, прагнення берегти здоров'я.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальне опитування
— У чому полягає значення шкіри та її похідних для тварин і людини?
— Розкажіть про значення для людини шкіри та її похідних.
— Як ви розумієте вислів: «Поранена шкіри — це ворота для мікробів»?
— Поясніть, чому люди мають різний колір шкіри.
— Складіть корисні поради: як потрібно доглядати за своєю шкірою.
2. Тестування
1. Як називається лікар, який лікує шкірні захворювання?
а) Шкіряник;
б) дерматолог;
в) окуліст.
2. Шкіра — це орган:
а) слуху;
б) дотику;
в) нюху.
3. Шкірний жир:
а) лікує ранки;
б) забруднює шкіру;
в) робить шкіру гладкою, м’якою.
4. Шкіра дихає через:
а) пори;
б) волоски;
в) жир.
5. Щоб на шкірі не було мікробів, потрібно:
а) мити все тіло милом і мочалкою не рідше за один раз на тиждень;
б) змащувати кремом;
в) укривати шкіру одягом.
6. При забитті потрібно:
а) змастити шкіру зеленкою;
б) прикласти холодну ганчірочку;
в) приклеїти лейкопластир.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про те, яке значення мають органи чуття в житті людини, та як вони повідомляють про небезпеку.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 163-164)
— Пригадайте! Назвіть органи чуття та розкажіть про їх значення у вашому житті.
— Розгляньте малюнки на с. 163. Скільки органів чуття є у кожної людини?
— Яке їх значення для людини?
— Чому їх порівнюють із вікнами у світ?
— Що ви прочитали про очі?
— Що ми можемо визначити за допомогою зору? (Колір, розмір, форму, де розташований предмет)
— Що ви дізналися про вуха?
— Що розрізняємо завдяки органу слуху? (Звуки, мовлення, голоси)
— Про що може розповісти ніс?
— Як ніс сприймає запахи? Пахучі речовини разом з вдихуваним повітрям потрапляють в носову порожнину. У верхній частині носової порожнини знаходяться чутливі закінчення нюхових нервів. Пахучі речовини дратують ці закінчення, збудження передається у головний мозок, і людина відчуває запахи.
— Що ви дізналися про язик?
— Які ще якості їжі розрізняє язик? (Гаряче і холодне, тверде і м’яке, рідке і густе.)
— Що є органом дотику?
Висновки
• Очі, вуха, ніс, язик, шкіра — це органи чуття. Вони допомагають нам сприймати навколишній світ.
• Органи чуття потрібно берегти.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Колективна робота. Робота за таблицею
— Яку роботу виконують органи чуття?
Орган тіла
Орган чуття
Що сприймає
Очі
Орган зору
Колір, розміри, форму, відстань, рухомі чи нерухомі предмети, де розміщені
Вуха
Орган слуху
Звуки (музику, голоси, шуми)
Ніс
Орган нюху
Запахи (приємні та неприємні)
Язик
Орган смаку
Солодке, гірке, кисле, солоне
Шкіра
Орган дотику
Холод, тепло, біль, дотик, твердість, форму
2. Робота в групах
— Поміркуйте!
— Який зв’язок існує між органами чуття і мозком?
— Учені говорять: «Не око бачить, не вухо чує, не ніс відчуває, а мозок!». Як це зрозуміти?
Учитель уточнює:
— Усіма органами чуття керує головний мозок. Усю інформацію, яку отримують органи чуття, вони посилають у головний мозок. Мозок аналізує повну інформацію, а потім дає наказ на виконання. Наприклад: людина побачила яблуко. Ця інформація поступила в головний мозок. Він дає наказ узяти його і відкусити. Головний мозок здійснює контроль, а органи виконують його накази. Кожен орган має своє представництво в головному мозку — це певні центри, які відповідають за той або інший орган.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 164.
— Назвіть органи чуття людини.
— Яке значення для людини має нюх?
— Які смаки розрізняє людина?
— Що відчуває людина за допомогою шкіри?
29.05.2020Р.ОСТАННЯ РОБОТА
Перевірка знань з мови. Іменник. Прикметник
Мета. Перевірити знання і вміння учнів з теми «Іменник», «Прикметник».
Хід уроку
І. Організація класу.
II. Перевірна робота з теми «Іменник. Прикметник».
Варіант 1
1. Іменниками називають ...
а) слова, що є назвами предметів;
б) слова, що означають дію;
в) слова, що називають ознаки предметів.
2. На які питання відповідають прикметники?
а) хто? що?
б) який? яка? яке? які?
в) що робить? що роблять? що робив? що буде робити?
3. Позначити ряд іменників, які вживаються тільки в однині.
а) молоко, золото, сіно;
б) штора, диван, стілець;
в) автомобіль, гараж, стежка.
4. Позначити рядок, у якому виділений прикметник вжито у переносному значенні.
а) Срібний сніг укрив все поле.
б) Майстер зробив срібний перстень.
в) Срібний годинник тихо вицокував час.
5. До загальних назв дібрані власні і записати парами, З одним із слів (на вибір) скласти і записати речення.
Зразок: країна Болгарія
Місто, ім’я, село.
6. Списати іменники. Позначити рід.
Зразок.
7. Від слів у дужках утворити прикметники. Записати утворені словосполучення за зразком. Позначити закінчення прикметників.
Зразок. Будинок (камінь) — кам'ян[ий] будинок.
столик (дерево), пісня (діти).
8. Прочитати текст. Виписати за зразком іменники із залежними від них прикметниками.
Зразок. Лілії (які?) пахучі.
Пахучі лілії наповнили повітря чудовим ароматом. Білокора берізонька шепоче зеленим листям.
Варіант 2
1. Слова, що називають ознаки предметів, — це ...
а) іменники;
б) прикметники;
в) дієслова.
2. На які питання відповідають іменники?
а) що робить? що роблять?
б) хто? що?
в) який? яка? яке? які?
3. Позначити ряд іменників, які вживаються тільки в множині.
а) люди, хлопці, дівчата;
б) машини, поїзди, дороги;
в) сани, окуляри, ворота.
4. Позначити ряд, в якому виділений прикметник вжито у переносному значенні.
а) Холодний вітер зривав з дерев останнє листя.
б) Мамин холодний погляд стривожив мене до глибини душі.
в) Осінній холодний день всіх дітей позаганяв в оселі.
5. До загальних назв дібрати власні і записати парами. З одним із слів (на вибір) скласти і записати речення.
Зразок: країна — Франція.
Столиця, прізвище, гори.
6. Списати іменники. Позначити рід.
Зразок.
Місто, альбом, ручки, жито.
7. Віт слів у дужках утворити прикметники. Записати утворені словосполучення за зразком. Позначити закінчення прикметників.
Зразок. Будинок (камінь) — кам’ян[ий] будинок.
Варення (абрикос), трава (зелень).
8. Прочитати текст. Виписати за зразком іменники із залежними від них прикметниками.
Зразок. Тополя (яка?) струнка.
Струнка тополя грілася блискучим листям. Могутнім велетнем стоїть крислатий дуб.
Укр.мова.27.05.2020р.
Перевірка правильності написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и] шляхом словозміни та добору спільнокореневих слів. (Вправи 179-183)
Мета. Формувати вміння учнів писати слова з ненаголошеними голосними звуками в коренях слів; розвивати правильну літературну вимову; збагачувати словниковий запас; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов до природи.
Обладнання. Картки для самостійної роботи, мовний матеріал, предметні малюнки.
Хід уроку
I. Організація класу.
Працюємо парами.
— Доберіть перевірні слова до слів з двома ненаголошеними голосними.
I варіант: вечоровий, деревище, зеленіти.
II варіант: тереновий, шелестіти, веселити.
Картки для індивідуального опитування.
— Вставте пропущені букви.
Ж..вцем. ж..тло, ж..ття, гн..лий, ж..ріти, в..рхів’я, в..с..льчак, в..чорниці, в..ршок, в..сілля, в..ноград, в..нятковий, в..разний, в..ховання, гл..нозем.
— Запишіть перевірні слова.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Малюнковий диктант.
Це ускладнений варіант словникового диктанту, під час якого вчитель не вимовляє слова, а показує відповідні предметні малюнки.
Лисиця, листок, гриби, липи. перо, верба, береза, крило.
Каліграфічна хвилинка.
В В ВВ ви ви ве вишневий вишня
— Знайдіть ключ до написаного та прочитайте рядки з вірша Т.Г. Шевченка.
Відповідь:
Садок вишневий коло хати,
хрущі над вишнями гудуть.
— Запишіть каліграфічно рядки вірша в зошит.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати форми слова та спільно- кореневі слова для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], |и].
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Правопис орфограм в корені слова.
У корені може відбуватися чергування голосних звуків:
е —> і береза — беріз
о —> і школа — шкіл
о —> а могти — змагатися
е —> о вечеря — звечора
е —> и беру — вибирати.
— Ненаголошений голосний в корені слова можна перевірити. Для цього треба змінити слово або дібрати спільнокореневі слова, в яких ненаголошені [е], [и] с наголошеними: гречаний — гречка, озеро — озера, життя — жити.
2. Самодиктант.
Цей вид диктанту називають ще «перевіряю себе». Для такого виду диктанту необхідна попередня підготовка, під час якої учні запам’ятовуть текст, звертають увагу на написання окремих слів і розстановку розділових знаків, а потім записують його самостійно. Під час запису учні можуть впівголоса продиктовувати собі слова.
На зеленому горбочку,
у вишневому садочку
притулилася хатинка,
мов маленькая дитинка.
Леся Українка
3. Самостійна робота (вправа 181).
— Прочитайте слова з двома ненаголошеними голосними, добираючи до них з довідки слова для перевірки спочатку першого, а потім другого звуків.
— Запишіть подані і дібрані слова за зразком.
Зробіть усно звуко-буквений аналіз слова дерев'яний.
4. Робота в парах (вправа 182).
а) Граматичне завдання.
— Прочитайте слова з ненаголошеним [и], добираючи до них перевірні.
— У словах поставте наголос.
б) Метод «ПРЕС».
— Доведіть, шо слова блискучий і блискавка спільнокореневі.
5. Розвиток мовлення (за вправою 179). Складання усної розповіді «У бібліотеці».
а) Словничок третьокласника.
— Запам’ятайте написання слова бібліотека.
— Складіть спонукальне і розповідне речення з цим словом.
б) Перегляд ілюстрацій «Шкільна бібліотека» та малюнка у підручнику.
в) Складання орієнтовного плану розповіді.
У бібліотеці
1. Шкільна бібліотека.
2. Багато книжок.
3. Бібліотекар і читачі.
г) Опрацювання слів для довідки на с. 80.
ґ) Усна розповідь дітей за складеним планом, опорними словами і виразами.
6. Вправа-завдання (вправа 180).
Запишіть відомості про книжки, які ви недавно прочитали.
— Де можна записати відомості про книжки, які допоможуть швидко пригадати зміст?
— Скільки книг записано у ваших читацьких щоденниках?
— Які б ви порекомендували прочитати своїм друзям? Чому?
Фізкультхвилинка.
7. Тренувальні вправи.
а) Завдання для роботи в парах.
— Запишіть слова, вставляючи пропущені літери.
— Як вимовляються в них ненаголошені [е] та [и]?
— Поряд напишіть перевірні слова з наголошеними [е], [и].
Поставте наголоси.
Зразок. Перо — пера, широкий — широко.
С...ни, л...сток, с...рця, к...ти, с...ло, х...жак, р...бро, м...жа, ст...пи, з...мля, оз...ро, в...сло, з...рно, д...вак, од...ниця, Дм...тро, д...мар, сер...да, т...мніти, спер...ду, нал...вати, д...ревце, з...мувати.
б) Завдання для роботи в групі.
— На кожне запитання дайте відповідь одним словом.
— Яким правилом ви будете користуватися, щоб правильно записати ці слова у зошити?
— Як називається гурт великої рогатої худоби? (Череда.)
— Який третій день тижня? (Середа.)
— Як називається суша, яка оточує краї річки, озера, моря? (Береги.)
— Яке ви знаєте вічнозелене дерево з родини хвойних, крім ялини та сосни? (Смерека.)
— Як називають примхливу, капризну дитину? (Вереда.)
— Яке дерево порівнюють з довгокосою білявою дівчиною? (Березу.)
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас. с. 29.)
1) Вставте пропущені букви. Усно доберіть перевірні слова.
Ліворуч з_л_ніли ж_та. Вони були такі густі й зелені, що здавалось, ніби їх намалював незв_чайною фарбою найвитонченіший майстер. Праворуч — б_р_зняк. Молоденькі гіллясті б_різки може тільки вночі покрилися листям. Те листя було ще навіть не з_леним, а якимось світло-багряним. Подекуди на білосніжній корі б_різок ще в_сіли в_ликі прозорі краплини. З_л_нкуваті стріли травинок в_гинались дугою, їхні в_ршини х_лились до з_млі під вагою прозорих краплин.
За Ю. Збанацьким
2. Робота з картками дня поточною та тематичного контролю знань. (С. 31)
3. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 34.)
VII. Підсумок уроку.
1. Віршоване правило.
Стени — степ, крило — крила,
зелений — зелень, силач — сила,
весна весни, широкий — шир,
наголосом перевір.
Тетяна Дубіч
— Як перевірити ненаголошені голосні [е], [и]? Наведіть приклади.
Українська мова .25.05.2020 р.
Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні. (Вправи 93-97)
Мета. Формувати в учнів поняття «головні члени речення», «другорядні члени речення», «підмет» і «присудок», «основа речення»; закріплювати вміння встановлювати зв’язок між словами у реченні; розвивати спостережливість.
Обладнання. Схема-опора.
Хід уроку
I. Організація класу.
1. Аукціон «Звертання».
Учні зачитують звертання, які вони виписали з підручника.
— Що таке звертання?
— Як виділяється звертання під час вимови? А на письмі?
2. Гра «Фотооко».
Учитель показує речення, записані на дошці, на кілька секунд, а учні повинні запам’ятати і назвати всі звертання, які помітили.
• Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко...
• Роси, роси, дощику, ярину, рости, рости, житечко, на лану.
• Сива зозуленько, не літай раненько, не куй жалібненько.
• Ходи обідати, Михайлику!
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Вправа «Розшифруй».
— Розшифруйте речення і запишіть його.
З ріг текполи селіве мостручки. (З гір потекли веселі струмочки.)
— Підкресліть головні та другорядні члени речення.
— Побудуйте питальні та спонукальні речення до даного.
2. Вправа «Розкажи».
— Розкажіть все про речення.
3. Робота з картками.
— Прочитайте питальні речення. Дайте відповіді на них. Назвіть головні слова в реченні.
• Куди відлітають восени пташки?
• Хто поселився у гнізді над вікном?
• Куди ідуть діти?
• Чому не можна гратися сірниками?
• Як потрібно поводитися в школі?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Речення».
— Прочитайте запис на дошці. Скажіть, над чим ми будемо працювати.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Формування поняття про члени речення.
а) Вправа-доповнення (вправа 93).
— Доповніть речення словами за змістом. Прочитайте утворені речення.
Каліграфічна хвилинка.
У Уч учн ні шк лі вч ться
У школі вчаться учні.
— Вимовте звуки у слові учні. Поділіть на склади слова школі і вчаться.
— Зі скількох слів складається перше речення?
— Назвіть головні слова в реченні.
Висновок. Речення складаються зі слів, які відповідають на певні питання. Усі слова, до яких можна поставити питання від інших слів, є членами речення.
— А чи можна поставити питання до слова у? (Не можна. Це прийменник. Він допомагає пов’язувати слова між собою і вживається з тими словами, які відповідають на питання: у школі.)
б) Читання теоретичного матеріалу на с. 47.
в) Вправа-дослідження 94.
— Прочитайте речення.
— Про шо говориться в першому реченні?
— Назвіть слово, яке підказує, про що говориться. (Жовтень.)
— На яке питання відповідає цей член речення? (Що?)
— Про що говориться в другому реченні? На яке питання відповідає цей член речення?
Учні читають теоретичний матеріал про підмет на с. 47.
Висновок. Член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні, називається підметом.
— На які питання відповідає підмет?
— Ми визначили підмет у реченнях. Тепер дізнаємося, що говориться про підмет в реченні.
— Відшукайте члени речення, які вказують, що саме говориться про підмет. Ставте питання від підмета.
— На які питання відповідають ці члени речення?
Учні читають теоретичний матеріал про присудок на с. 47.
— Чи є в цих реченнях, крім підмета і присудка, ще якісь слова, що відповідають на певні питання? Назвіть їх.
Висновок. Підмет і присудок — головні і важливі члени речення. Вони передають основний зміст висловлювання. Це головні члени речення. Вони становлять основу речення. Усі інші члени речення називаються другорядними, хоча вони теж є важливими для вираження думки.
Учні читають теоретичний матеріал про присудок на с. 48.
г) Попрацюймо разом (вправа 95).
— Прочитайте текст. Визначте в реченнях головні члени речення.
— Ставте питання від підмета до присудка.
— Пограємось у гру про те, шо можна побачити, відчути в осінньому лісі.
Керівник групи отримує картку, на якій зображені малюнки.
Він повинен поставити запитання, а решта — дати відповідь.
— Що можна побачити в лісі? Як виглядає трава?
Фізкультхвилинка.
ґ) Складання речень за схемою (вправа 96).
— Спишіть речення. Підкресліть в ньому основу — підмет і присудок.
Зверніть увагу! Так зв'язуються між собою головні та другорядні члени речення (с. 48).
— За поданою схемою самостійно покажіть зв'язки між членами такого речення.
Пожовкле листя злітає на землю.
Візьміть до уваги! Питання між головними членами речення можна ставити від підмет до присудка і навпаки — від присудка до підмета.
Підкреслюйте так:
Підмет _____________
Присудок
Другорядні члени речення .........................
д) Робота зі схемою-опорою.
— Доповніть подані речення другорядними.
На небі світить яскраве сонце.
е) Списування (вправа 97).
— Спишіть. Визначте головні члени в кожному реченні. Підкресліть їх.
— Усно поставте питання від головних до другорядних членів речення.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас, с. 18.)
1) Прочитайте речення. Підкресліть у них підмет і присудок.
Світанок у лісі
Заграла над лісом ранкова зоря. Над галявинами заліг густий туман.
Ось повертається з нічного промислу зморений зайчисько. Ганялася за ним лукава лисиця. Дякав страшний пугач. Ловила хижа рись. Утік від ворогів малий розбишака.
2) Складіть схему останнього речення.
2. Робота з картками для поточного та тематичного контролю знань. (С. 18)
3. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 18.)
VII. Підсумок уроку.
Гра «Сонячний зайчик».
Учитель каже, що він упіймав «сонячного зайчика» і пропонує передати його по колу, щоб кожна дитина могла зігріти його своїм теплом.
Учитель починає: Сорока сидить. Учень продовжує: Сорока сидить на дереві. Світить сонце. І т.д
Домашнього завдання НЕМАЄ.
23.05.2020 Р. Основа слова. (Вправи 141-146)
Мета. Формувати в учнів поняття основи слова, вміння виділяти в словах закінчення й основу слова; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до рідного краю.
Хід уроку
I. Організація класу.
2. Визначення закінчення в словах.
На дошці записані форми слова хліб, учні по черзі визначають закінчення і дають відповіді на запитання.
— Що таке закінчення?
— Що треба зробити, щоб визначити закінчення?
— Для чого служать закінчення?
— Що утворюють за допомогою закінчення?
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Вибірковий диктант.
Випишіть в колонку слово білочка в різних формах і підкресліть в ньому закінчення.
Білочка
Знайшов я в лісі під сосною маленьку білочку. Лапка у неї була зламана. Швидко виросла білочка і стала зовсім ручною. Оселилася вона в запічку біля лежанки. Тепло і затишно білочці в її куточку. Нічого я не шкодував для своєї білочки. Приносив їй насіння і горішки. Весело грався зі своєю білочкою.
Закінчилася зима, і виросла на білочці густа шерстка, схожа на шубку. І лапка добре зрослася. Пора білочці в ліс, додому!
2. Робота з картками (кілька учнів).
Завдання 1
— Випишіть групами слова з однаковими закінченнями.
Вікно, весело, дорогої, ноги, ногами, ночі, ночами, очі, очима, висота, вікно, високої, високо, дорогами, но дорозі, гривні, гривнями, долинами, воля, доля, вода, вечірній, зелений, добро.
Завдання 2
— Прочитайте наведені групи слів.
На цих прикладах доведіть, що за допомогою закінчень слова можна пов’язати між собою.
• Море, вода, солоний.
• Високо, небо, літати, ластівки.
• Сад, зацвісти, два, вишня.
• Повертатися, край, до, рідний, мандрівники.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Вправа «Банани».
Вчитель вибирає ключове слово уроку і фразу, за допомогою якої шифрує це слово без зміни послідовності літер.
— Закресліть фразу «закінчення слова», щоб отримати ключове слово уроку.
Зоаксінчненноясалова
Ключове слово уроку «Основа».
— Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати тему «Будова слова», виділяючи у словах їх основу. Дізнаємося, як її позначають і як її можна визначати в слові.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Робота над правилом с. 66.
а) Проблемне питання: Як народжується слово?
— Щоб дізнатися, як народжується слово, придивіться до його частин. У кожному змінному слові є дві частини.
б) Вправа 141 (усно).
— Прочитайте. У виділених словах назвіть закінчення.
— Ви вже знаєте, що закінчення слова — це змінна частина.
— Як же називають частину слова без закінчення?
— Перевірте свої здогади, прочитавши правило на с. 66.
Висновок: Основа слова це частина слова без закінчення.
2. Вправа-тренінг.
Знайдіть і позначте основу у кожному зі слів.
Дівчатка: лікар, лікарня, невиліковний, ліки; лінощі, лінивий, лінивство, ліньки.
Хлопчики: добротворець, добротний, добродійний, добренький, добро, добре.
Фізкультхвилинка.
3. Списування із завданням (за вправою 142).
— Спишіть прислів’я, вставляючи в словах пропущені закінчення.
— Які прислів’я про дружбу знаєте? Запишіть.
Учні працюють в групах, витягуючи приспів я по черзі і пояснюючи його зміст.
• Друзі пізнаються в біді.
• Людина без друзів що дерево без коріння.
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• Нових друзів май, старих не забувай.
• Чоловік без друга що їжа без солі.
• Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова завзятих ворогів.
4. Самостійна робота (за вправою 143).
— Прочитайте. Визначте тему тексту. Доберіть заголовок.
— Визначте у виділених словах основу і закінчення.
— Прочитайте текст ще раз і знайдіть в ньому синоніми.
— Перевірка за методом «Акваріум».
Група учнів сідає в коло і обговорює всі завдання. Решта учнів спостерігає, а потім вносить доповнення у хід роботи групи.
5. Вправа-конструктор (вправа 144).
— Утворіть слова із пропонованих основ і закінчень.
— Запишіть утворені слова. Закінчення і основи відповідно позначте.
6. Слухаємо і розуміємо (вправа 145).
а) Словничок третьокласника (легенда).
б) Каліграфічна хвилинка.
Лл Л л л ле ли ге ги не ни де да легенда
— Змініть форму слова, позначте закінчення та основу.
в) Слухання тексту.
— Послухайте текст. Про що розповідає легенда?
— Перекажіть своїми словами прослуханий текст.
г) Граматичне завдання.
— Спишіть виділені слова, позначте у них основу.
— Чи відомі вам українські легенди? Розкажіть.
VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас, с. 25.)
1) У поданих словах визначте основу і закінчення.
Зима, зимовий, дерево, зелена, лісовою, білочку, трояндою, у квітці.
2) Запишіть слово білочка в різних формах. Виділіть закінчення, основу. хто ? білочка
кого? (немає)_______________
кому?_________________
кого? (бачу) _______________
ким ?_________________
на кому?________________
2. Робота з картками для поточного та тематичного контролю знань. (С. 26)
VII. Підсумок уроку.
Гра «Ручки на середину».
Вчитель ставить проблемне питання: «Яку нову інформацію ви отримали сьогодні на уроці і як вона знадобиться вам у вивченні рідної мови?»
Учні поділяються на групи. Кожен член групи отримує для висловлення власної думки 1 хвилину, після чого кладе на парту свою ручку. Це знак того, що учень передав слово товаришам і тепер повинен тільки слухати. Після того, як минув відведений час, вчитель піднімає одну з ручок. Той, чия ручка, повинен узагальнити думки групи і підвести підсумки обговорення.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 66 — вивчити правило. С. 68, вправа 146.
22.04.2020 Р.Слова, протилежні за значенням (антоніми). Узагальнення знань за розділом. (Вправи 129-134)
Мета. Формувати в учнів поняття про слова, протилежні за значенням (антоніми); вчити вживати їх в українській мові, збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення, вміння аналізувати і узагальнювати; виховувати любов до природи.
Обладнання. Картки із завданнями.
Хід уроку
I. Організація класу.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Працюйте в групах. Допомагайте один одному!
— Складіть речення, використовуючи подані фразеологізми (на вибір).
• Як рак свисне.
• Піймати на гарячому.
• Без задніх ніг.
• Давати березової каші.
• Своїм вухам не повірити.
2. Запис під диктовку (з коментуванням).
Йому аж кінчик язика свербів розповісти про цю новину. Руки, мов вилиті з чавуну, не слухалися господаря. І жила та сирітка, як горох при дорозі. Присяду, бо в йогах правди нема. Працює, як мокре горить.
— Знайдіть у реченнях фразеологізми і коротко поясніть, що вони означають.
— Знайдіть головні члени в другому реченні, встановіть зв’язок слів.
Руки (що робили?) не слухалися;
не слухалися (кого?) господаря;
руки (які?) мов вилиті з чавуну.
3. Відповіді на питання.
— Що таке синоніми?
— Для чого в мовленні вживаються синоніми?
— Що таке фразеологізми?
— Для чого використовуються в мовленні фразеологізми?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Чи чув ти, друже, про слова
із протилежним значенням?
Чи тим словам, бува,
не надавав і значення?
А це слова-антоніми,
потрібні і важливі;
не обійтися нам без них
у мові нашій милій.
Леся Лужецька
— Сьогодні на уроці ми ознайомимось зі словами, протилежними за значенням. Такі слова називаються антонімами. Будемо вчитися добирати антоніми, вживати їх у своєму мовленні.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
Каліграфічна хвилинка.
С си А ант баг сл ов ва
Українська мова багата па синоніми, антоніми і багатозначні слова.
1. Мовна довідка.
У сучасній українській мові, крім омонімів і синонімів, с ще антоніми (від грецьких слів anti — проти і onyma — ім’я).
Якщо синонімів у синонімічному ряді може бути декілька, то антоніми утворюються поєднанням лише двох слів:
• добрий — злий
• корисний — шкідливий
• будувати — руйнувати
• радість — сум
• вперед — назад
Антоніми виникли у мові дуже давно. Мабуть, ще первісна людина навчилася характеризувати якийсь предмет чи явище з протилежного боку.
Літо — тепла, чарівна пора року, але її протилежність зима — це холод, сніг і хуртовина. У житті існують радощі і сум, добро і зло, правда і кривда. Якщо є початок, то є й кінець.
— Як ви думаєте, скільки антонімів у сучасній українській літературній мові? Шкільний «Словник антонімів» Л.М. Полюги, виданий 19S7 року, витлумачує понад 2000 антонімічних пар. Але їх, звичайно, в нашій мові набагато більше.
— Для чого антоніми для нашого мовлення?
(Наявність антонімів свідчить про багатство мови. При зіставленні понять, протилежних за своїм значенням, підсилюється висловлювана думка. мова стає виразною та яскравою, тому антоніми широко використовуються у народній творчості і художній літературі, у публіцистиці і науковій мові.)
2. Вправа-пошук (вправа 129).
— Прочитайте. В кожному реченні знайдіть слова, протилежні за значенням.
— Випишіть їх парами.
— Які з цих речень спонукальні?
— У перших двох реченнях визначте основу.
3. Вибіркове списування (за вправою 130).
— Прочитайте. Випишіть протилежні за значенням слова.
— Яку роль виконують вони у тексті?
— Чи є серед антонімів такі, що мають протилежне значення тільки в поданому тексті? Підкресліть їх.
— Знайдіть у тексті слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Фізкультхвилинка.
4. Попрацюймо в парах (за вправою 131).
— До кожного ряду слів доберіть протилежні за значенням.
5. Творче списування (за вправою 132).
— До виділених слів доберіть з довідки протилежні за значенням.
— Усно складіть речення з двома словосполученнями слів (на вибір).
6. Робота в групах.
Група 1
— Прочитайте прислів'я. Поясніть їх зміст.
— Знайдіть у кожному антоніми.
• Багатий бідного не знає.
• Більше діла — менше слів.
• Боязливому по вуха — сміливому по коліна.
• Гірко поробиш — солодко з’їси.
• 3 великої хмари — малий дощ.
Група 2
— До поданих слів доберіть антоніми. Згрупуйте їх за значенням,
швидкий — ...
шкідливий — ...
зима — ...
руйнувати — ...
чуйний — ...
симпатичний — ...
любити — ...
день — ...
сердитий — ...
звечора — ...
ворогувати — ...
друг — ...
близько — ...
складати — ...
• Якість предмета:
• Час:
• Дія:
• Почуття:
• Стосунки між людьми:
Група 3
— До поданих фразеологізмів доберіть протилежні за значенням слова або фразеологізми.
• На рану насипати солі (причинити біль) — заспокоїти.
• П’ятами накивати — ...
• На ноги стати — ...
• Пустити червоного півня — ...
• На поріг не пускати — ...
• Язиком ляпати — ...
7. Попрацюйте к парах.
— Прочитайте речення.
— До кожного слова доберіть антоніми і складіть з ними усно нове речення.
• Піднімалися догори бадьорі, веселі, щасливі.
• Сьогодні погода — гарно, сонячно, тепло.
• Пам’ятайте велике добро.
• Люблю смачне — солодке, ніжне.
• Працелюбний трудиться, радіє.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас, с. 23.)
1) Підкресліть слова, протилежні за значенням.
• Весна красна квітками, а осінь — плодами.
• Сама любить мовчати, а всім велить говорити.
• Трудолюбивий успіхів досягає, а лінивий ні про що не дбає.
2) До поданих слів доберіть слова, протилежні за значенням.
маленький —_____________________
стоїть —_________________________
світло —________________________
ліворуч —_______________________
2. Робота з картками для поточного та тематичного контролю знань. (С. 24-25.)
3. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 24.)
VII. Підсумок уроку.
Вправа «Асоціативний кошик».
— Зберіть в кошик слова, протилежні за значенням до поданих.
День, небо, ранок, працелюбні, йде, сміливий, свито.
— Що таке антоніми?
— Для чого вживаються у мовленні?
— На які питання відповідають антоніми?
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 62 запитання і завдання для повторення, вправа 134.
С. 62 пошукова робота за вправою 133.
19.05.2020 р.
Українська мова 3 клас Слова, близькі за значенням (синоніми)
Мета: розширити знання учнів про слова, близькі за значенням (синоніми); формувати вміння добирати синоніми до загальновживаних слів, використовувати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення; виховувати любов до української мови.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
— Прочитайте слова, однакові за звучанням. Що вони означають?
— Як виділені слова поділити для переносу по-різному?
— Що означають слова дорідне зерно?
2. Гра «Упіймай одноразове слово»
— Прочитайте. Назвіть слова, які звучать і пишуться однаково. Поясніть їх значення.
Велике кругле світило викотило на небо. Мільйони років воно світило і дарувало і нині дарує людям тепло.
3. Каліграфічна хвилинка
Й Й ЙЙ Йй ай ой ій ей йо ий
Свій край шануй.
Водограй, полів розмай,
Зелен-гай, ліщина —
Все це рідний, любий край —
Наша Батьківщина.
— Доберіть синоніми до слова Батьківщина.
— Чому свою Батьківщину необхідно шанувати і любити?
4. Словниковий диктант
Батьківщина, Київ, площа, Україна.
III. Повідомлення теми, мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про слова, близькі за значенням, та їх роль у тексті.
IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота в групах (вправа 121, с. 58)
— Згрупуйте і випишіть у два рядки слова, близькі за значенням.
— Запам’ятайте! Слова, які мають близьке або однакове значення, але різне звучання, називаються синонімами. Синоніми подаються в словнику синонімів.
2. Робота над текстом (вправа 122, с. 59)
— Прочитайте. Доведіть, що це текст.
— Що ви дізналися про дятла?
— Які слова, близькі за значенням, вживаються в цьому тексті замість слова дятел? З якою метою?
Міркуйте так: словосполучення птах, лісовий лікар, незвичайний хірург ужито в тексті для того, щоб не повторювати слова дятел. Крім того, ці слова допомагають пов’язувати між собою речення.
Фізкультхвилинка
Із-за парт всі миттю встали,
Гарно спинки підрівняли.
Вгору тягнимось усі,
Мов трава в дрібній росі.
Потім легко всі присіли,
Наче ноги заболіли.
Потім встали, руки в боки
І зробили два підскоки.
Каблучками цок-цок.
І продовжим знов урок.
V. Узагальнення й систематизація отриманих знань
1. Робота в парах (вправа 123, с. 59)
— Доберіть до поданих слів синоніми. Запишіть за зразком.
Будинок — хата — дім, хатина, халупа, помешкання, оселя, кам’яниця.
Сміливий — відважний (який не відчуває страху), мужній, доблесний (особливо в боротьбі) хоробрий, безстрашний.
Сумувати — журитися, печалитися.
Веселий — (який має гарний настрій, викликає веселість) — життєрадісний; жартівливий, потішний, дотепний.
Дітвора — діти (маленькі дівчатка і хлопчики), малеча.
— Із синонімами однієї групи складіть усно різні речення.
2. Гра «Добери словечко» (вправа 124, с. 59)
— Прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова. Запишіть утворений текст.
— Підкресліть слова, в яких є букви, що позначають два звуки. (Зграя, кущі, щебетали, куща, щоранку, їли.)
VІ. Підсумок уроку
— Які слова вчилися добирати? (Близькі за значенням)
— Як вони називаються? (Синоніми)
— Доберіть синоніми до поданих слів.
Метелиця — заметіль, хуга, завірюха, пурга, буревій, хуртовина, завія.
Ліс — діброва, пуща, бір, гай, байрак.
VІІ. Домашнє завдання
Вправа 125, с. 60.
22.05.2020р. ЯК ПОПЕРЕДЖУВАТИ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ЧУТТЯ?
Мета: розповісти учням, як попереджати захворювання органів чуття; розвивати мовлення, мислення; розширювати світогляд; виховувати бережливе ставлення до власного організму.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальне опитування
— Розкажіть про значення у вашому житті органів чуття: очей, вух, носу, язика і шкіри.
— Як окремі органи чуття можуть сповіщати людину про небезпеку? Наведіть приклад із власного життя.
— Пригадайте і розкажіть загадки та прислів’я про органи чуття, які ви знаєте.
— Розкажіть про органи чуття у різних тварин. Порівняйте їх з органами чуття людини.
— Уявіть, що органи чуття посперечалися: хто з них найважливіший? Допоможіть їм помиритися і складіть про цю ситуацію природознавчу казкову історію.
2. Бесіда
— Які органи чуття є у людини?
— Чи може людина повно сприймати навколишній світ, якщо у неї порушений який-небудь орган?
— Завдяки чому ми можемо бачити, чути, відчувати, нюхати?
— Уявіть, що язик перестав бути органом смаку,— що може статися?
— А якщо шкіра перестала бути органом дотику?
— А якщо ніс перестав бути органом нюху?
3. Вікторина «Органи чуття»
• Ця диня солодка,
Духмяна, смачна,
Велика і жовта.
Дозріла вона.
• Травичка шовкова,
Зелена, м’якенька.
Така соковита,
Така молоденька.
• Легенька і ніжна,
Неначе пушинка,
Торкнулась долоні
Холодна сніжинка.
• Розставивши крила,
Співець гребенястий
Кричить: Ку-ку-рі-ку!
Удався горластий!
• Ллються пахощі весняні
Всюди, всюди!
Я вдихаю їх весь день
На повні груди.
• Курчатка маленькі.
Жовтенькі, рябенькі,
Пухнасті і м’якесенькі,
Голосочки тоненькі.
— Про які органи чуття йдеться у віршах?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, як берегти органи чуття від захворювань і вести здоровий спосіб життя.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 165-167)
— Пригадайте! Що ви знаєте про органи чуття та їх значення для вашого життя?
— Які поради дає лікар Калина Пігулко, щоб запобігати псуванню органів зору, слуху, нюху, смаку і дотику.
— Як берегти свій зір?
— Як берегти вуха?
— Як берегти ніс?
— Як берегти язик?
— Як берегти шкіру?
— Розкажіть правила невідкладної допомоги при ушкодженнях шкіри.
Висновки
— Необхідно неухильно дотримувати правил бережливого ставлення до органів чуття — вони розкривають вам світ.
2. Фізкультхвилинка (для очей)
• Моргнути (9 разів).
• Поводити очима праворуч-ліворуч (8 разів).
• Кругові рухи очима: праворуч-ліворуч (5 разів).
• Подивитися на м’яч, на свій пальчик біля носа (3 рази).
• Заплющити очі.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Робота в парі
— Перевірте, чи зможете ви впізнати із зав’язаними очима предмети (хліб, яблуко, цибулю) за запахом. По черзі зав’яжіть очі: на дотик спробуйте впізнати предмети та описати їх.
2. Цікаво знати!
— Усім відомо, коли щось потрапляє в око, починають текти сльози. Якщо чимось засмучений — хочеться плакати. Сльози очищають поверхню ока, із слізьми виводяться шкідливі речовини, які утворюються в організмі під час сильного хвилювання.
У народі кажуть: «Із сльозою горе відходить». Лікарі вважають: стримувати сльози — завдати шкоди своєму організму. Якщо хочеться плакати — краще поплач!
3. Дослідницький практикум
Як визначити гостроту свого зору?
— Перевір гостроту свого зору зблизька. Для цього розгорни будь-яку книжку із чітким шрифтом. Розмір шрифту має дорівнювати приблизно 2 мм. Якщо ти користуєшся окулярами, одягни їх.
Тримай книжку на відстані 33-35 см від очей. Спробуй читати по черзі правим і лівим оком.
Якщо ти читаєш без зусиль, це означає, що зблизька ти бачиш добре. Якщо тобі постійно хочеться відсунути книгу на відстань дальшу, ніж 35 см, щоб прочитати текст, треба звернутися до лікаря.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Яких правил треба дотримувати, щоб мати добрий зір?
— Розкажіть, яких правил треба дотримувати, щоб мати добрий слух.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 165-167.
20.05.2020 р.ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ ШКІРА?
Мета: ознайомити учнів зі значенням шкіри для людини; розвивати мовлення, логічне мислення, вміння спостерігати, порівнювати і робити висновки; виховувати культуру здоров'я.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальне опитування
— Із яких органів складається кровоносна система?
— Яке значення має кров для організму людини?
— Як виникає пульс? Поясніть, для чого людині потрібно вміти його вимірювати.
— Що завдає шкоди роботі серця?
— Пофантазуйте: уявіть, що перетворившись на маленького гномика, ви мандруєте кровоносною системою. Розкажіть про те, що б ви могли побачити.
2. Тестування (додаток)
1. У якому органі повітря очищається від пилу і зігрівається?
а) У гортані;
б) у носі;
в) у бронхах.
2. Куди потрапляє зігріте й очищене повітря?
а) У шлунок;
б) у м’язи;
в) у легені.
3. Із чого складаються легені?
а) Із пухирців;
б) із м’язів;
в) із кісток.
4. Що розносить кров до всіх органів?
а) Кисень;
б) вуглекислий газ;
в) поживні речовини.
5. Як називаються дуже тоненькі судини?
а) Артерії;
б) вени;
в) капіляри.
6. Що сприяє зміцненню серця?
а) Заняття фізкультурою;
б) тепло;
в) маса тіла і зріст.
7. Що забирає кров від усіх органів?
а) Кисень;
б) вуглекислий газ;
в) поживні речовини.
3. Робота над загадкою
• Тіло щільно прикриваю.
Піт назовні виділяю.
Захищаю і дихаю.
Температуру тіла регулюю. (Шкіра)
— Як ви здогадалися?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про шкіру та її значення для організму людини, догляд за шкірою.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 160-162)
— Пригадайте! Який вигляд мають покриви тіла в різних тварин?
— Поміркуйте! Для чого потрібна шкіра?
— Запам’ятайте! До покривів тіла належать шкіра та її похідні, які захищають організм від впливів зовнішнього середовища. Похідні шкіри — це нігті й волосся.
Практична робота. Вивчення властивостей шкіри
1) Розглянь шкіру своєї руки, доторкнись до неї, відтягни. Переконайся, що шкіра м’яка, пружна, гладенька.
2) Проведи пальцем по своєму лобі, а потім доторкнись до чистого скельця або дзеркальця. На шкірі є жир і піт.
3) Роздивись шкіру на руці та нігті крізь лупу. Ти побачиш багато волосків і маленьких отворів. Це — пори, через які виділяються назовні жир і піт.
— Для чого потрібна шкіра?
— Із чого складається шкіра? На шкірі є багато отворів. Це пори. Крізь пори на поверхню шкіри виступають жир і піт. Жир укриває шкіру тоненьким шаром, робить її м’якою і пружною. Піт випаровується з поверхні шкіри й охолоджує тіло людини. Завдяки цьому організм людини не перегрівається під час спеки, важкої роботи. З потом також видаляються з організму деякі шкідливі речовини. Порошинки, змішуючись із жиром і потом, забруднюють шкіру. Бруд закриває пори. На брудній шкірі може оселитися багато бактерій. Крізь подряпинки на шкірі вони проникають в організм людини і спричиняють різноманітні захворювання. Тому слід дбати про чистоту шкіри.
Треба мити все тіло милом і мочалкою не рідше одного разу на тиждень. Обличчя, вуха, шию мити два рази на день — уранці і перед сном. Руки потрібно мити декілька разів на день, особливо перед їжею, насухо витирати руки своїм рушником.
— Роздивіться фотографії і розкажіть, яким буває забарвлення шкіри?
— Чи змінюється колір шкіри людини відповідно до пір року?
— Роздивіться картину на с. 162 і поясніть: у чому виявляється краса цих людей?
Висновки
• Шкіра захищає внутрішні органи людини від ушкоджень, спеки, холоду, хвороботворних бактерій.
• За шкірою потрібно ретельно доглядати — дбати про її чистоту.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Тестування «Будова шкіри»
Ш пори
К волосина
В артерії
І нерви
М трахея
А кровоносні судини
Р сальна залоза
! потова залоза
(Ключ до відповіді — слово «шкіра!»)
2. Робота в парах
— Чому після лазні легше дихається?
— Чому, якщо людина сильно пропотіла, їй необхідно витертися досуха і триматися чимдалі від протягів?
3. Гра «Лікар»
— Як називається лікар, який лікує захворювання шкіри? (Дерматолог)
— Один учень у нас буде лікарем, решта — його пацієнти. До лікаря підходять по черзі хворі з поразками шкіри, і він їх «лікує».
Обладнання: бинт, вата, лейкопластир, йод, термометр, еластичний бинт. (Ролі міняються після кожного відвідування лікаря.)
4. Цікаво знати!
— Тіло людини не перегрівається під час спеки завдяки поту, який охолоджує тіло. Багато тварин також уміють захищатися від спеки. Наприклад, у спеку собака відкриває пащу і висовує назовні вологого язика. Це збільшує випаровування. Так тварина уникає перегріву.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 162.
— Яке значення має шкіра?
— Яке значення для організму має виділення шкірою поту і жиру?
— Чому треба дбати про чистоту шкіри?
— Як ви дбаєте про чистоту шкіри?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 160-162.
17.05.2020р.ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ КРОВООБІГ?
Мета: ознайомити учнів з кровоносною системою; вивчити правила вимірювання частоти пульсу; розвивати мислення; виховувати бажання піклуватися про своє здоров'я.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальне опитування
— Для чого існує дихальна система?
— Чому важко дихати у непровітреному приміщенні, де знаходиться багато людей?
— Поясніть: чому на перервах учням потрібно виходити із класної кімнати, щоб добре її провітрити?
— Прочитайте пам’ятку для тих, хто хоче «потоваришувати» з дихальною системою.
— Доведіть, що чисте повітря — це запорука здоров’я.
2. Робота в парах Вправа «Незакінчене речення»
• Органи дихання — це... (ніс, гортань, трахея, бронхи, легені, легеневі пухирці, кровоносні судини).
• Диханням керує... (головний мозок).
• Правильно дихати — через ніс тому, що... (у носі повітря очищається від пилу і зігрівається).
— Ви, мабуть, часто помічали: якщо порізати палець чи подряпатись, то з’являється кров. Чому?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про кровоносну систему, необхідність бережливого ставлення до серця та його тренування.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 157-159)
Робота в парах
— Роздивіться малюнки на с. 157. Назви яких органів кровоносної системи ви знаєте?
— Запам'ятайте! Система кровообігу складається із серця та кровоносних судин, якими рухається кров.
— Що розказала про кров пані лікар Калина Пігулко?
— Яка роль крові в організмі людини?
— Дізнайтеся! Яка нормальна температура тіла здорової людини?
— Як рухається кров по тілу людини?
— Що рекомендує лікар Калина Пігулко?
— Як зміцнювати серце?
Висновки
• Кров дуже важлива для організму.
• Кровоносна система утворена органами кровообігу — судинами і серцем.
• Кровоносна система забезпечує рух крові, яка переносить в організмі різні речовини.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Практичне завдання. Вимірювання частоти пульсу
— Нащупай у себе на лівій руці пульс. Легенько притисни судину, щоб відчути ритмічні поштовхи току крові.
Полічи свій пульс, тобто встанови, скільки разів за 1 хвилину скорочується твоє серце.
Зроби висновок щодо частоти свого пульсу.
2. Цікаво знати!
— Кров — наче швидкий потік, що омиває твоє тіло. Вона переносить поживні речовини з їжі, яку ми споживаємо, до кожної частини твого тіла. Вона також допомагає тілу боротися з мікробами.
В організмі дитини — 3 л крові; в організмі дорослої людини — 5-6 л крові, а в немовляти — до 1 л. Якщо додати довжину всіх кровоносних судин однієї людини, утвориться лінія завдовжки 100 тисяч кілометрів. Нею можна два з половиною рази огорнути Землю.
Яким би ти не був на зріст, твоє серце трохи більше від твого кулачка.
3. Робота в парах
Вправа «Віднови речення»
Кров рухається завдяки роботі... (серця).
Серце має вигляд... (мішечка). Його стінки утворені... (м’язами). Під час... (скорочення) м’язів із серця кров виштовхується в судини. При... (розслабленні) м’язів кров із судин надходить до серця.
Від серця кров несуть... (артерії), а до серця — ... (вени).
Серце, артерії, вени, капіляри — це... (органи кровообігу).
4. Робота в групах
— Поміркуйте!
• Рух крові в організмі називають кругообігом. Чому?
• Чому в людини змінюється частота пульсу?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 159.
— Яке значення для організму має кров?
— По яких судинах рухається кров?
— Як працює серце?
— Який обмін відбувається в капілярах?
— Як потрібно зміцнювати своє серце?
— Що ви робите для зміцнення свого серця?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 157-159.
1
15.05.2020р.ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНЕ ДИХАННЯ?
Мета: формувати в учнів уявлення про органи дихання та їх роль у житті людини, про охорону органів дихання від захворювань; вивчати правила правильного дихання; розвивати творчу активність, уважність; виробляти санітарно-гігієнічні навички догляду за органами дихання.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальне опитування
— Наведіть приклади своїх улюблених харчових продуктів рослинного і тваринного походження. З’ясуйте, чи достатню кількість води ви вживаєте впродовж дня.
— Доведіть, що потрібно вживати різноманітну їжу.
— Пофантазуйте: уявіть, що ви спілкуєтеся зі своїм апетитом. Розпитайте, чи йому смакує корисна їжа?
— Яких правил правильного харчування ви дотримуєте? Складіть правильне меню для своєї родини на робочий і вихідний дні.
2. Бесіда
— З чого складається організм людини? (З органів)
— Наведіть приклади органів.
— Яка наука вивчає роботу органів? (Фізіологія)
— Як діють усі органи в організмі? (Разом і злагоджено)
— Що утворюють органи, які виконують спільну роботу? (Систему органів)
— Які органи й системи ви знаєте? (На дошці розташовані закриті картки. Коли учні називають системи органів, вчитель відкриває їх.)
СКЕЛЕТ І М’ЯЗИ
ОРГАНИ ЧУТТЯ
НЕРВОВА СИСТЕМА
ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ
ОРГАНИ КРОВООБІГУ
ОРГАНИ ДИХАННЯ
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроді ви дізнаєтеся про будову органів дихання й попередження їх захворювань.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 155-156)
— Пригадайте! Що таке повітря? Який склад воно має?
— Який газ необхідний для дихання? Роздивіться малюнки на с. 155. Назви яких органів дихальної системи ви знаєте?
— Людина вдихає повітря носом. Там воно частково очищається від пилу і мікроорганізмів та зігрівається. З носової порожнини через носоглотку, гортань, трахею та бронхи повітря потрапляє в легені. Усі ці органи утворюють дихальну систему. Вона забезпечує організм киснем і допомагає виводити з організму вуглекислий газ. Як це відбувається?
Трахея і бронхи схожі на трубочки. Кожен з бронхів з’єднується з однією легенею. Легені складаються з величезної кількості маленьких пухирців. У стінках цих пухирців постійно рухається кров. Коли свіже повітря заповнює пухирці, кров бере з повітря кисень, а віддає вуглекислий газ. (Вуглекислий газ утворюється під час роботи всіх органів тіла.) Потім кров несе кисень до кожного органа. Повітря, яке залишилося в легенях, у якому вже мало кисню і багато вуглекислого газу, ми видихаємо.
— Поміркуйте! Чому не можна розмовляти під час споживання їжі?
— Для чого потрібне дихання?
— Запам’ятайте! Органи дихання потрібно берегти.
— Яких правил потрібно дотримувати, щоб уникнути захворювань?
— Для здоров’я людини дуже важлива чистота повітря. Як її досягти? Насамперед слід робити щоденне вологе прибирання приміщень. Треба регулярно провітрювати свою кімнату і клас.
Бережіть свою дихальну систему! Для цього займайтеся фізкультурою. Пам’ятайте: правильна постава поліпшує дихання. Не пийте холодну воду, особливо після рухливих ігор. У сильні морози на вулиці дихайте лише через ніс, голосно не розмовляйте. Якщо захворіли, не дихайте в обличчя людини, з якою розмовляєте. Коли кашляєте або чхаєте, прикривайте рот і ніс хустинкою.
Висновки
• Дихальна система забезпечує організм киснем.
• Дихальну систему треба берегти.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Цікаво знати!
— Як побудовано легені? Легені — великі м’які органи. Вся легеня оточена м’яким покриттям, яка має назву «плевра». У легені є маленькі пухирці, і саме сюди повітря надходить з бронхів, причому необхідні гази використовуються, а непотрібні — виштовхуються. Ці маленькі пухирці називають альвеолами.
2. Практичне завдання
— Поклади руку на груди і полічи кількість вдихів і видихів за 1 хвилину, коли сидиш, і після десяти присідань. Коли ти дихаєш частіше?
3. Тестування (додаток)
1. Які органи беруть участь у диханні?
Т серце
М печінка
О бронхи
Р гортань
Г носоглотка
А легені
Щ шлунок
Н трахея
(Ключ до відповіді: слово «орган».)
2. Що відбувається в організмі, коли ми вдихаємо повітря?
В грудна клітка опускається
Д грудна клітка піднімається
И легені розширюються
О легені звужуються
X повітря проникає у пухірці
Ш кров віддає непотрібний кисень
А легені віддають у кров кисень
Т кров віддає легеням непотрібний вуглекислий газ
(Ключ до відповіді: слово «вдих».)
3. Що слід робити, щоб забезпечити свій організм чистим повітрям?
Т займатися спортом
К ламати дерева
П не витирати ноги при вході у приміщення
Р берегти зелені насадження
С дихати прокуреним повітрям
Е робити вологе прибирання приміщення
Б відпочивати на свіжому повітрі
У витрушувати одяг у кімнаті
А садити й охороняти рослини
(Ключ до відповіді: слово «треба».)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 156.
— Які органи утворюють дихальну систему?
— Яку будову мають легені?
— Що відбувається в легенях під час дихання?
— Як треба дбати про органи дихання?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 155-156.
11.05.2020р.
З ЯКИХ ОРГАНІВ СКЛАДАЄТЬСЯ ТРАВНА СИСТЕМА?
Мета: ознайомити учнів з травною системою та необхідними організму поживними речовинами; розвивати мислення, пам'ять, уміння слухати; виховувати відповідальне ставлення до власного здоров'я.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Фронтальне опитування
— Чому скелет і м’язи називають опорно-руховою системою?
— Яке значення має скелет?
— Розкажіть про роль м’язів.
— Для чого потрібно виробляти правильну поставу?
— Як можна виробити правильну поставу?
— Розкажіть пам’ятку для дошкільнят.
2. Демонстрування правильної постави
3. Презентація вправ для постави, які учні підготували вдома
4. Тест «Так чи ні?»
• Опорно-рухова система складається зі скелета і м’язів.
• Опорою тіла служать м’язи.
• Рух тіла і його частин забезпечують кістки скелета.
• Під час ходьби тримайся прямо, не сутулься.
• Важкий вантаж носи в одній руці, щоб іншою підтримувати рівновагу.
• Не спи на ліжку, що сильно прогинається. Ліжко має бути рівним.
• Ліжко має бути дуже м’яким, щоб було зручно.
• Щоб не бути сутулим, потрібно правильно харчуватися.
Учитель акцентує увагу на останньому питанні.
— Як відповіли на останнє питання?
— Що ви знаєте про харчування?
— Які органи входять до травної системи?
— Яку «роботу» вони виконують?
— Як перевірити, чи маєте ви рацію?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про будову та значення травної системи.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (с. 149-151)
— Пригадайте! Для чого людина вживає їжу?
— Для того щоб людина могла жити, працювати, а дитячий організм — ще й рости, необхідні поживні речовини. Вони надходять до організму з рослинною і тваринною їжею.
— Поміркуйте! Для чого вам потрібно знати про травлення?
— Запам’ятайте! Травлення — це складний процес перетворення їжі на поживні речовини, які засвоюються організмом.
Робота в парах
— Роздивіться малюнок на с. 149 і розкажіть, назви яких органів травлення ви знаєте?
— Що розповіло Сонечко Семикрапочка?
— Для чого організму потрібні поживні речовини?
Висновки
• Подрібнюється і перетравлюється їжа в організмі у травній системі.
• На поживні речовини в організмі людини їжа перетворюється під час травлення.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Практична робота
Мета: навчити доглядати за зубами.
— Запам’ятайте! Органи травлення потрібно берегти змалку. Піклуйтеся про стан своїх зубів!
Здорові зуби краще справляються зі своєю роботою — пережовуванням їжі, ніж хворі. До того ж мати здорові зуби — це гарно. Вони — окраса обличчя і знаряддя для правильного мовлення.
Робота в групах
— Виведіть правила догляду за зубами й правила правильного пережовування їжі.
— Відгадайте загадки.
• Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
• Повен хлівець білих овець. (Зуби)
— Поміркуйте і поясніть! Чому людині потрібні здорові зуби?
— Запам’ятайте і поясніть приказку.
• Здорові зуби — здоров’ю любі.
2. Колективне складання пам'ятки «Бережи зуби!»
• Після прийому їжі завжди полощи рот теплою водою.
• Чисти зуби 2 рази на день (уранці й увечері перед сном) по 3 хвилини.
• Користуйся тільки власною щіткою. Стеж, щоб вона була завжди чистою.
• Не колупай у зубах металевими предметами.
• Не бійся лікаря-стоматолога, сміливо звертайся до нього за порадою, допомогою.
3. Цікаво знати!
Для допитливих
• Найважчий орган тіла людини — печінка. У дорослої людини вона важить близько 1,5 кг. Найдовший орган людського тіла — тонка кишка. Її довжина — до 6 м, а довжина товстої кишки — 2 м.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 151.
— Для чого людині потрібні поживні речовини?
— Як побудована травна система?
— Які зміни відбуваються з їжею в органах травлення?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 149-151.
15.05.2020р.Повторення. Слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне значення (омоніми). (Вправи 116-120)
Мета. Ознайомити учнів зі словами, які звучать і пишуться однаково (омонімами); вчити розрізняти такі слова в усному мовленні і на письмі; розвивати інтерес до мови, лексичного значення слів; збагачувати словниковий запас; виховувати уважність, спостережливість.
Обладнання. Словники.
Хід уроку
I. Організація класу.
1. Перевірка домашнього завдання.
Учні пояснюють значення слів язик і лінійка.
— Чому ці слова багатозначні?
2. Вправа «Очікування».
— Мої очікування від уроку ...
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Міні-тест.
1) Вкажіть рядок, в якому всі словосполучення мають пряме значення.
а) Золотий характер, свіжа газета, сумне поле.
б) Золоте волосся, свіжий вітер, сумна пора.
в) Золотий перстень, свіжий хліб, сумний погляд.
2) Позначте рядок, в якому всі словосполучення мають переносне значення.
а) Танцює думка, летить час, співає душа.
б) Дівчинка танцює, діброва шумить, соловей співає.
в) Танцюють актори, шумлять жита, співає хор.
3) Позначте рядок, в якому всі слова мають по одному значенню.
а) Яблуня, слива, вишня.
б) Коса, байка, базар.
в) Ключ, сонечко, лист.
2. Робота к групах.
1 група — знайти рядки, в якому слово вжите в переносному значенні. Скласти і записати речення.
2 група — знайти рядки, в якому слово вжите в прямому значенні. Скласти і записати речення.
а) дощ, іде, літнім, гаєм, над.
б) дуб, фас, барабані, на, пружно.
в) лелеки, до, гнізд, своїх, стомлені, повертаються.
III. Повідомлення теми і завдань уроку.
Проблемне питання.
— Що ви можете сказати про записані на дошці слова? Чи є вони багатозначними?
Ключ джерельний — ключ від дверей;
весняний грім — грім оплесків;
годинник іде — мандрівник іде.
— Сьогодні на уроці ми дамо відповідь на це запитання, попрацюємо над словами, які звучать і пишуться однаково.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Розв’язування проблемного запитання.
— Яке слово з виділених слів означає назву? (Ключ). А дію? (Іде.) Яке слово означає ознаку предмета? (Весняний.)
— А тепер спробуйте зробити висновок про те, яка відмінність між багатозначними словами і словами, які звучать і пишуться однаково.
2. Зверніть увагу!
— В українській мові є багатозначні слова — омоніми (грецькі слова homos — однаковий і оnyma — ім'я).
Наприклад, слово коса означає сільське знаряддя праці, заплетене дівоче волосся, вузьку смугу суші в морі, берег моря. Це різні слова. Вони тільки звучать і пишуться однаково, та кожне слово означає зовсім різні речі, між собою вони нічим не пов’язані.
— Порівняйте з багатозначними словами, що називають поняття, близькі за формою, кольором або за враженням: золота монета — золота осінь, лагідна мама — лагідний ранок.
Висновок. Омоніми - слова, однакові за звучанням і написанням, але нічим не пов’язані за змістом.
— Чому виникли омоніми?
Омоніми — однозвучні слова, або слова-тезки — виникли у мові з різних причин.
Деколи вони утворюються внаслідок однакового звучання, наприклад: ключ — прилад, що відмикає замок, ключ — зграя журавлів у небі.
Багато омонімів виникає способом запозичення слів з інших мов: бал — танцювальний вечір, бал — оцінка у спорті (з французької мови).
3. Робота зі словником омонімів.
— Коли буває важко визначити, багатозначне слово чи омонім, слід звернутися до словника омонімів. Омоніми у словниках пояснюються в різних словникових статтях і позначаються порядковим номером.
— Знайдіть значення слова бігти.
4. Робота над мовним матеріалом (вправа 116).
— Як можна використати омоніми? Омоніми використовуються для створення художнього образу, каламбурів, жартів.
• Сперечалися за води (заводи). Знов починаю я іти (я і ти).
• Від гострого слова аж бере за живе (береза живе).
• Вітер з садом грається — аж сто рож (сторож) хитається.
— Прочитайте вірші-жарти у підручнику.
— Знайдіть слова, які звучать і пишуться однаково.
— Поясніть, що кожне з них означає.
— Звірте свої думки із правилом на сторінці 57.
— Які доповнення можете зробити до нього?
5. Вибіркове списування (за вправою 117).
— Прочитайте, правильно наголошуючи виділені слова.
— Що вони означають?
— Спишіть виділені слова парами і поставте у них наголоси.
Фізкультхвилинка.
6. Вправа-жарт (вправа 118).
— Відгадайте загадки-жарти, поясніть значення виділених слів.
7. Мозковий штурм (за вправою 49).
— Складіть речення зі словами:
1 варіант — мати,
2 варіант — коса, показавши, що їх значення різне.
V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1) Прочитайте. Підкресліть слова, які звучать і пишуться однаково. Поясніть, що означає кожне з них.
• Рідна мати моя, ти ночей недоспала.
• Мати матір — це велике щастя.
• Ніс Миколка воду джерельну до хати.
• Дід Мороз — червоний ніс — подарунки всім приніс.
• Я собаку любить буду, побудую йому буду.
VI. Підсумок уроку.
Підсумки уроку. Рефлексія
— Складіть діалог — обмін враженнями від уроку.
— Чи справдилися ваші очікування?
VII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.Записати декілька омонімів.
13.05.2020р.Повторення. Слова, які мають кілька значень.
Мета. Формувати в учнів поняття багатозначності слів в українській мові, вміння вживати в мовленні багатозначні слова; розширити уявлення про значення слів і їх вживання; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
І. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
— Прочитайте словосполучення, які утворили в переносному значенні.
— Які речення з ними склали?
— Що таке слова з переносним значенням?
— Що означає порівняти?
Картка № 1
— Прочитайте. Спишіть. Підкресліть у вірші слова, вжиті у переносному значенні.
Річка ширшою стає,
в річці сонне устає,
біля сонця риболов
тягне срібний свій улов.
М. Стельмах
Картка № 2
— Прочитайте. Підкресліть слова, вжиті у переносному значенні.
Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита, золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита, і берізка гола мерзне за вікном.
В. Сосюра
— Складіть речення з цими словами.
2. Вибірковий диктант.
— Запишіть словосполучення у два стовпчики, розрізняючи, які з них вжито у прямому значенні; які — у переносному.
Кіт дрімає, ліс дрімає, співає ліс, струмок, шепочуть дерева, золоте волосся, золота прикраса, гіркий перець, весела дівчина, залізна воля, каштанове листя, добрий борщ, Чорне море, море сміху.
Перевірка виконання.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Вправа-загадка (вправа 112).
— Прочитайте вірш. Скільки значень має слово гребінець?
— У кого був справжній гребінець?
— Поміркуйте, який гребінець був першим.
— За допомогою яких питань можна встановити зв’язок між поданими словами?
Висновок. В українській мові слова можуть мати кілька значень.
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про слова, які мають кілька значень. Такі слова називаються омоніми.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Коментоване письмо (за вправою 113).
— Прочитайте речення. Подумайте і скажіть, як ви розумієте значення слова ніжка в кожному випадку.
2. Спостереження за мовним матеріалом (вправа 114).
— Прочитайте уривки з віршів. У яких значеннях у них вжито слово земля?
Каліграфічна хвилинка.
З 3 зз зз зе мл ля земля
Де найкращая земля?
— Складіть або пригадайте відомі речення зі словом земля у таких значеннях: Земля — планета, земля — наша країна, земля — грунт, земля — поле. Запишіть ці речення.
3. Хвилинка спілкування (робота в парах).
— Продовжіть розмову.
Фізкультхвилинка.
4. Самостійна робота.
— Складіть речення з поданими словосполученнями. Підкресліть прямою лінією багатозначне слово, хвилястою — омоніми.
Ключ джерельний — ключ від дверей; весняний грім — грім оплесків; срібний дзвіночок — срібний голос; гостра пила — Оля пила; залізні прути — залізні мускули; жар спав — хлопчик спав; годинник іде — мандрівник іде; пара рукавиць — гаряча пора; глибока балка — міцна балка.
5. Працюємо в групах.
— Подумайте, які ще значення може мати кожне із поданих слів. Доберіть до них залежні і запишіть.
• Байка — сорочка з байки.
• Відповідь — відповідь за вчинок; схвальна відповідь.
• Відстоювати — відстоювати правду.
• Стояти — стояти на своєму; стояти на смерть.
• Вінок — гарно як у вінку; вінок цибулі (часнику та ін.).
• Вічко — вічко в картоплині.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас, с. 21.)
1) Прочитайте вірш. В якому значенні вжито іменник лист)
Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.
Літечко згасає,
тужить горобина.
Чути, як гукає
осінь журавлина.
Жовтий лист під ноги
тихо-тихо пада.
Лісова дорога
ні сумна, ні рада.
В. Струтинський
Складіть і запишіть речення із словом лист в іншому значенні.
2. Робота з картками для поточного та тематичного контролю знань. (С. 21)
3. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 21.)
VII. Підсумок уроку.
1. Відповіді на запитання.
— Скажіть, хто або що може виконувати названу дію.
Стоїть, падає, поспішає.
— З якими словами ознайомилися на уроці?
— Чому в українській мові з'явилися багатозначні слова?
2. Міні-тест «Так чи ні».
— В якому значенні вжито словосполучення?
Гострий олівець, гострий біль, гострий ніж, гостре слово, гострий погляд, гостра коса.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.Записати декілька слів які мають декілька значень.
11.05.2020Р.Повторення.
Головні і другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні. (Вправи 93-97)
Мета. Формувати в учнів поняття «головні члени речення», «другорядні члени речення», «підмет» і «присудок», «основа речення»; закріплювати вміння встановлювати зв’язок між словами у реченні; розвивати спостережливість.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Аукціон «Звертання».
Учні зачитують звертання, які вони виписали з підручника.
— Що таке звертання?
— Як виділяється звертання під час вимови? А на письмі?
2. Гра «Фотооко».
Учитель показує речення, записані на дошці, на кілька секунд, а учні повинні запам’ятати і назвати всі звертання, які помітили.
• Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко...
• Роси, роси, дощику, ярину, рости, рости, житечко, на лану.
• Сива зозуленько, не літай раненько, не куй жалібненько.
• Ходи обідати, Михайлику!
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Вправа «Розшифруй».
— Розшифруйте речення і запишіть його.
З ріг текполи селіве мостручки. (З гір потекли веселі струмочки.)
— Підкресліть головні та другорядні члени речення.
— Побудуйте питальні та спонукальні речення до даного.
2. Вправа «Розкажи».
— Розкажіть все про речення.
3. Робота з картками.
— Прочитайте питальні речення. Дайте відповіді на них. Назвіть головні слова в реченні.
• Куди відлітають восени пташки?
• Хто поселився у гнізді над вікном?
• Куди ідуть діти?
• Чому не можна гратися сірниками?
• Як потрібно поводитися в школі?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Речення».
— Прочитайте запис на дошці. Скажіть, над чим ми будемо працювати.
V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Формування поняття про члени речення.
а) Вправа-доповнення (вправа 93).
— Доповніть речення словами за змістом. Прочитайте утворені речення.
Каліграфічна хвилинка.
У Уч учн ні шк лі вч ться
У школі вчаться учні.
— Вимовте звуки у слові учні. Поділіть на склади слова школі і вчаться.
— Зі скількох слів складається перше речення?
— Назвіть головні слова в реченні.
Висновок. Речення складаються зі слів, які відповідають на певні питання. Усі слова, до яких можна поставити питання від інших слів, є членами речення.
— А чи можна поставити питання до слова у? (Не можна. Це прийменник. Він допомагає пов’язувати слова між собою і вживається з тими словами, які відповідають на питання: у школі.)
б) Читання теоретичного матеріалу на с. 47.
в) Вправа-дослідження 94.
— Прочитайте речення.
— Про шо говориться в першому реченні?
— Назвіть слово, яке підказує, про що говориться. (Жовтень.)
— На яке питання відповідає цей член речення? (Що?)
— Про що говориться в другому реченні? На яке питання відповідає цей член речення?
Учні читають теоретичний матеріал про підмет на с. 47.
Висновок. Член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні, називається підметом.
— На які питання відповідає підмет?
— Ми визначили підмет у реченнях. Тепер дізнаємося, що говориться про підмет в реченні.
— Відшукайте члени речення, які вказують, що саме говориться про підмет. Ставте питання від підмета.
— На які питання відповідають ці члени речення?
Учні читають теоретичний матеріал про присудок на с. 47.
— Чи є в цих реченнях, крім підмета і присудка, ще якісь слова, що відповідають на певні питання? Назвіть їх.
Висновок. Підмет і присудок — головні і важливі члени речення. Вони передають основний зміст висловлювання. Це головні члени речення. Вони становлять основу речення. Усі інші члени речення називаються другорядними, хоча вони теж є важливими для вираження думки.
Учні читають теоретичний матеріал про присудок на с. 48.
г) Попрацюймо разом (вправа 95).
— Прочитайте текст. Визначте в реченнях головні члени речення.
— Ставте питання від підмета до присудка.
— Пограємось у гру про те, шо можна побачити, відчути в осінньому лісі.
Керівник групи отримує картку, на якій зображені малюнки.
Він повинен поставити запитання, а решта — дати відповідь.
— Що можна побачити в лісі? Як виглядає трава?
Фізкультхвилинка.
ґ) Складання речень за схемою (вправа 96).
— Спишіть речення. Підкресліть в ньому основу — підмет і присудок.
Зверніть увагу! Так зв'язуються між собою головні та другорядні члени речення (с. 48).
— За поданою схемою самостійно покажіть зв'язки між членами такого речення.
Пожовкле листя злітає на землю.
Візьміть до уваги! Питання між головними членами речення можна ставити від підмет до присудка і навпаки — від присудка до підмета.
Підкреслюйте так:
Підмет _____________
Присудок
Другорядні члени речення .........................
д) Робота зі схемою-опорою.
— Доповніть подані речення другорядними.
На небі світить яскраве сонце.
е) Списування (вправа 97).
— Спишіть. Визначте головні члени в кожному реченні. Підкресліть їх.
— Усно поставте питання від головних до другорядних членів речення.
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас, с. 18.)
1) Прочитайте речення. Підкресліть у них підмет і присудок.
Світанок у лісі
Заграла над лісом ранкова зоря. Над галявинами заліг густий туман.
Ось повертається з нічного промислу зморений зайчисько. Ганялася за ним лукава лисиця. Дякав страшний пугач. Ловила хижа рись. Утік від ворогів малий розбишака.
2) Складіть схему останнього речення.
2. Робота з картками для поточного та тематичного контролю знань. (С. 18)
3. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 18.)
VII. Підсумок уроку.
Гра «Сонячний зайчик».
Учитель каже, що він упіймав «сонячного зайчика» і пропонує передати його по колу, щоб кожна дитина могла зігріти його своїм теплом.
Учитель починає: Сорока сидить. Учень продовжує: Сорока сидить на дереві. Світить сонце. І т.д.
VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажемЗаписати декілька речень про травень та виділити головні члени речення.
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ 1- Д 21.02.2018 РІК
Тема:"Звуки ц,ць,позначення їх буквою "Ц"це.Звуко-буквений аналіз слів.Скоромовка.
Опрацювагння тексту "Циркова залізниця"
Мета:навчитися виділяти в словах звуки, позначати їх буквою,формувати свідомі навички читання,виховувати інтерес до читання.
ТЕМА :" Н аписання малої літери ц, друкування слів тасписування з друкованого тексту"
Методичні некомендації: формувати свідомі навики читання та письма,розвивати мовлення та мислення,вихвувати патріотичні почуття.
22.02.2018 р.Навчання грамоти:"ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Ц.ОПРАЦЮВАННЯ КАЗКИ"РОДИЧІ"
"НАПИСАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ"Ц""
Методичні рекомендації:закріпленн я знань про букву "ц ",розуміння її звукового значення,формування свідомих навичок читання з буквою "ц",розвиток мовлення ,мислення,уваги.
Природознавство."Дикі та свійські тварини"
""23.02.2018 р. Навчання грамоти "Закріплення написання великої та малої літери ц,написання сполучень та слів. Списування з друкованого тексту".
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНИХ ЛІТЕРНАПИСАННЯ ВИВЧЕНИХ ЛІТЕР,ЧИТАННЯ ТА РОЗУМІННЯ ТЕКСТУ.
Дизайн та технології 05.09.2022р.