Методична робота

Методичні рекомендації

щодо підготовки та захисту дослідницьких проєктів суспільного профілю учнями-членами Полтавського територіального відділення МАН

Посібник: Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту дослідницьких проєктів суспільного профілю учнями-членами Полтавського територіального відділення МАН. – Полтава‚ 2021. – 57 с.

Упорядник:

Цехмістро Н.Я., методист суспільного профілю Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді”

У посібнику вміщено матеріали для підготовки до конкурсу-захисту дослідницьких проєктів суспільного профілю учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України. Подано зразки оформлення титульного аркуша, заявки, анкети, анотації, мотиваційного листа простера, списку використаних джерел тощо.

Видання рекомендовано для керівників наукових товариств закладів позашкільної освіти, вчителів закладів загальної середньої освіти, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, які займаються пошуково-дослідницькою діяльністю в системі Малої академії наук України‚ а також для учнів-слухачів, кандидатів і дійсних членів МАН.

ЗМІСТ

1. Структура наукових відділень Полтавського

територіального відділення Малої академії

наук України 5

2. Правила проведення II етапу конкурсу-захисту

дослідницьких проєктів учнів-членів

Полтавського територіального відділення

Малої академії наук України

2.1. Загальні положення 7

2.2. Учасники Конкурсу 7

2.3. Організаційний комітет II етапу Конкурсу 8

2.4. Журі II етапу Конкурсу 9

2.5. Строки, місце та умови проведення Конкурсу 9

2.6. Документи для участі в ІІ етапі конкурсу 10

2.7. Програма II етапу Конкурсу 13

2.8. Умови визначення результатів Конкурсу 14

2.9. Нагородження переможців II етапу Конкурсу 17

3. Вимоги до написання, оформлення та

представлення дослідницьких робіт

3.1. Загальні положення 18

3.2. Структура роботи 19

3.3. Вимоги до змісту роботи 20

3.4. Правила оформлення роботи 23

4. Додатки:

4.1. Зразок оформлення титульного аркуша 28

4.2. Форма заявки 29

4.3. Форма анкети 31

4.4. Зразок анотації 35

4.5. Вимоги до оформлення мотиваційного листа 36

4.6. Зразок мотиваційного листа 37

4.7. Декларація академічної доброчесності 39

4.8. Поняття плагіату та перевірка на антиплагіат 40

4.9. Схема та основні вимоги до постеру 42

4.10. Зразок оформлення бібліографічного

опису списку використаної літератури 44

4.11. Положення про перевірку учнівських

науково-дослідницьких робіт на унікальність

і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату) 47

4.12. Факторно-криторіальна модель визначення 52

результатів Конкурсу

4.13. Таблиця орієнтовного розподілу призових місць 56

2. Правила проведення II етапу конкурсу-захисту дослідницьких проєктів учнів-членів Полтавського територіального відділення

Малої академії наук України

/Джерело: Наказ Міністерства освіти і науки № 481 від 06.04.2020 року „Про затвердження Правил проведення ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України” /

2.1. Загальні положення

1. Конкурс дослідницьких проєктів (далі Конкурс) проводиться щорічно з метою популяризації наукової діяльності та розвитку наукового світогляду, пошуку й підтримки обдарованої учнівської молоді.

2. Основними завданнями Конкурсу є такі:

стимулювання творчого самовдосконалення дітей, учнівської молоді;

виявлення, розвиток обдарованих учнів, надання їм допомоги у виборі професії, залучення їх до науково-дослідницької, наукової, проєктної та пошукової діяльності;

реалізація здібностей талановитих учнів;

формування творчого покоління молодих науковців та практиків для різних галузей суспільного життя;

формування у колах учнівської молоді навичок дослідницької роботи, відповідальності за результати власних досліджень;

популяризація наукових досягнень;

підбиття підсумків роботи гуртків, секцій;

залучення професорсько-викладацького складу до активної роботи з обдарованою учнівською молоддю.

2.2. Учасники Конкурсу

1. Конкурс є щорічним інтелектуальним змаганням, що проводиться серед здобувачів освіти закладів загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти віком, як правило, від 14 до 18 років, які за станом здоров’я можуть бути допущені до участі в Конкурсі та які у відповідних наукових секціях посіли, як правило, перші місця за підсумками I етапу Конкурсу (далі - учасники). У випадку, якщо перше місце у науковій секції не визначалося чи переможець, який зайняв перше місце, з поважних причин не може брати участь у наступному етапі, на Конкурс може подаватися проєкт переможця, який посів друге місце (найвище у науковій секції за рейтингом). У такому випадку оргкомітету наступного етапу Конкурсу надається аргументація щодо такого подання, завірена печаткою відповідного органу управління освітою.

2. Учасник може брати участь у декількох наукових секціях певного етапу за умови подання такої ж кількості проєктів – різних за змістом відповідно до напрямів наукових секцій.

3. Учасник має право подати на II етап Конкурсу дослідницький проєкт, який був представлений ним у попередні роки, за умови його суттєвого доопрацювання, отримання принципово нових результатів, які ґрунтуються на застосуванні інших методик під час проведення дослідження.

4. Сторонні особи (батьки, родичі, педагогічні та наукові керівники), з метою недопущення їх втручання у перебіг Конкурсу та забезпечення максимальної об’єктивності його результатів, не допускаються до участі в роботі секцій.

5. Учасники зобов’язані дотримуватись вимог цих Правил та правил техніки безпеки. У разі їх порушення організаційний комітет Конкурсу має право дискваліфікувати такого учасника.

2.3 Організаційний комітет II етапу Конкурсу

1. Для організації та проведення II етапу Конкурсу створюється організаційний комітет.

2. Організаційний комітет II етапу Конкурсу формується з числа керівників закладів освіти, працівників органів управління освітою, територіального відділенння Малої академії наук України, педагогічних, науково-педагогічних й наукових працівників наукових і методичних установ та організацій, органів місцевого самоврядування (за згодою).

2.4. Журі II етапу Конкурсу

1. Журі II етапу Конкурсу створюється з метою забезпечення об’єктивності оцінювання проєктів, їх представлення учасниками та визначення переможців.

2. Журі II етапу Конкурсу створюється для кожної наукової секції.

Кількість членів журі не повинна перевищувати третини від кількості учасників у науковій секції.

3. До складу журі II етапу Конкурсу входять голова, члени журі та секретар.

4. Журі очолює голова, який організовує роботу членів журі, проводить засідання журі, бере участь у визначенні переможців II етапу Конкурсу в науковій секції.

5. Члени журі:

забезпечують об’єктивність оцінювання проєктів учасників;

заповнюють оціночні протоколи II етапу Конкурсу в науковій секції;

визначають переможців II етапу Конкурсу в науковій секції.

6. Секретар журі забезпечує зберігання, систематизацію, оформлення документів і матеріалів II етапу Конкурсу.

Секретар журі не бере участі в оцінюванні проєктів, виступів учасників та визначенні переможців Конкурсу.

7. До складу журі II етапу Конкурсу не можуть входити близькі особи, наукові керівники учасників.

2.5. Строки, місце та умови проведення Конкурсу

1. Конкурс проводиться у три етапи:

І етап – районний (міський);

ІІ етап – обласний;

ІІІ етап – Всеукраїнський (фінальний).

2. Організацію та керівництво І етапом Конкурсу здійснюють місцеві (міські) органи управління освітою.

3. Організацію та керівництво ІІ етапом Конкурсу здійснює Департамент освіти та науки Полтавської облдержадміністрації.

Координацію І та ІІ етапів Конкурсу забезпечує Полтавське територіальне відділення Малої академії наук України.

2. Строки, місце проведення Конкурсу, перелік відділень і наукових секцій, в яких він проводяться, а також строки подання необхідної документації визначаються окремими наказами відповідних органів управління освітою.

3. До місця проведення Конкурсу учасники прибувають організовано в супроводі керівника команди, який призначається наказом відповідного органу управління освітою з числа керівників гуртків, секцій, педагогічних працівників закладів.

Керівник команди забезпечує збереження життя та здоров’я учасників, своєчасну та якісну підготовку документів щодо участі в Конкурсі, прибуття до місця проведення Конкурсу та їх повернення до закладів освіти.

4. Команду чисельністю понад 5 осіб супроводжують двоє дорослих, які є керівниками команди.

2.6. Документи для участі в ІІ етапі конкурсу

Для участі в ІІ етапі Конкурсу подаються такі документи:

1. Наказ про підсумки проведення І (районного/міського) етапу Конкурсу.

2. Інформаційно-аналітичний звіт про проведення І (районного/міського) етапу Конкурсу в паперовому та електронному вигляді.

3. Заявки на участь у ІІ (обласному) етапі Конкурсу:

- загальна заявка від районного/міського наукового товариства учнів у табличній формі згідно з профілями науково-дослідницької діяльності;

- заявка на участь у ІІ етапі Конкурсу до кожної дослідницької роботи окремо згідно з кількістю конкурсантів від району/міста (додаток 2);

4. Дослідницька робота – академічний текст, що подається на Конкурс і розкриває актуальність, методологію та результати реалізації проєкту, засвідчує володіння учасником Конкурсу понятійно-категоріальним апаратом із обраної теми, компетентностями академічного письма. Обсяг дослідницької роботи – до 25 аркушів, роздруковується на аркушах формату А 4 з одного боку.

До кожної дослідницької роботи додається:

- анкета учасника II етапу Конкурсу в друкованому вигляді, з фотографією, не сканована, із точно вказаною персональною інформацією: номером мобільного телефону, електронною адресою та інш., з обов’язковим зазначенням мобільного телефону та електронної адреси наукового керівника учасника. Анкета вкладається наприкінці роботи (додаток 3).

- відгук наукового керівника роботи (обсягом 1 сторінка, оригінал, завірений керівником закладу освіти), який вшивається наприкінці роботи;

- анотація дослідницької роботи – стислий виклад основного змісту роботи з ключовими словами наприкінці анотації. У верхньому лівому куті сторінки з анотацією повинна бути фотографія учня. Анотація вшивається в роботу наступним аркушем після титульного, тобто на с. 2 (додаток 4);

- мотиваційний лист – короткий текст (обсягом 1–2 сторінки), який відображає персональні цінності учасника та його зацікавленість у реалізації проєкту і має на меті спонукати учасника Конкурсу замислитися над відповідальністю за результати досліджень. Мотиваційний лист підписується автором і вшивається наприкінці роботи (додатки 5, 6);

- декларація академічної доброчесності – роздрукований шаблон, який учасник заповнює і підписує особисто, чим засвідчує виконання дослідницької роботи відповідно до зазначених у цьому документі принципів академічної доброчесності (додаток 7);

Відгук наукового керівника, анотація дослідницької роботи, мотиваційний лист та декларація академічної доброчесності не є структурними елементами дослідницької роботи і не підлягають суцільній нумерації.

5. Оптичний диск подається разом з роботою у конверті та приклеюється на останній сторінці роботи. На диску розміщуються наступні файли:

- дослідницька робота;

- анотація з фотографією (повторюється окремим файлом);

- мотиваційний лист;

- анкета окремого учасника з фотографією;

- фотографії учасника розміром 10х15 см та 2,5х3,5 см

- постер формату А 0 (841х1189мм) вертикальної орієнтації, виконаний згідно з вимогами за допомогою програм: Power Point, Publisher, Adobe Illustrator, Photoshop, QuarkXPress, CorelDRAW, та збережений у форматах: PDF, TIFF, JPEG.

Постер, за умови дистанційної форми проведення Конкурсу, не роздруковується, надсилається в електронному вигляді, а під час захисту демонструється його електронний варіант. Захист без застосування дистанційних технологій передбачає роздрукований варіант постера.

6. Послідовність укладання матеріалів дослідницької роботи для прошивки: титульний аркуш, анотація, зміст, текст дослідницької роботи, додатки, декларація академічної доброчесності, відгук наукового керівника (завірений керівником закладу освіти), мотиваційний лист, аркуш з приклеєним та підписаним конвертом, у який вкладений оптичний диск.

Заявка та анкета учасника не вшиваються, а вкладаються в роботу в роздрукованому вигляді в окремих файлах.

7. Дослідницькі роботи мають бути оформлені згідно з Вимогами до їх написання, оформлення та представлення.

8. Фото-, кіно-, телезйомки під час проведення Конкурсу здійснюються з дотриманням вимог законодавства.

2.7. Програма II етапу Конкурсу

1. II етап Конкурсу проводиться за такими розділами:

заочне оцінювання дослідницьких робіт;

постерний захист;

наукова конференція.

2. Заочне оцінювання дослідницьких робіт проводиться журі з урахуванням вимог до написання, оформлення та представлення дослідницьких робіт.

3. Постерний захист проходить у кожній науковій секції окремо. Постер – це вертикально розміщений плакат, що оформлюється українською мовою. На постер виноситься науковий апарат дослідження (мета і завдання проєкту, методи його виконання, об’єкт, предмет, результати, висновки) згідно з вимогами до оформлення постера (додаток 9).

Постер є відправним пунктом комунікації. Постерний захист – це безпосереднє спілкування учасника Конкурсу з членами журі у формі питань-відповідей, під час якого члени журі можуть перевірити знання учня з теми дослідження, в тому числі з навчальної дисципліни, а також самостійність виконання дослідницького проєкту.

До початку Конкурсу в режимі онлайн завчасно проводиться збір постерів учасників в електронному вигляді. Для кожного учасника створюється окреме посилання на платформі ZOOM для підключення, відповідно до графіку роботи секції, який буде заздалегідь оприлюднений.

Захист без застосування дистанційних технологій передбачає завчасний збір роздрукованих варіантів постерів, їх демонстрацію та захист.

Тривалість кожного захисту – до 20 хвилин (технічне налаштування та перевірка зв’язку – до 2 хвилин, представлення проєкту – до 3 хвилин, відповіді на запитання журі – від 7 до 15 хвилин).

4. Наукова конференція проходить у кожній науковій секції окремо. Усі учасники наукової секції одночасно беруть участь у спільній конференції у визначений програмою Конкурсу час. Порядок виступів учасників і дебатів визначаються журі. Наукова конференція передбачає презентацію учасником найсуттєвіших результатів дослідження перед журі й іншими учасниками наукової секції. Журі оцінює вміння учасника обирати основне й презентувати його. Тривалість участі у науковій конференції кожного учня – до 15 хвилин (технічне налаштування та перевірка зв’язку – до 2 хвилин, для представлення результатів дослідження – до 7 хвилин, для відповіді на запитання – до 3 хвилин). За бажанням учасники можуть підготувати презентацію для візуалізації своєї доповіді.

5. На підставі протоколів заочного оцінювання дослідницьких проєктів, постерного захисту та наукової конференції журі складає підсумковий протокол проведення II етапу Конкурсу в кожній науковій секції, який є підставою для встановлення результатів. Проміжні результати (заочне оцінювання дослідницьких робіт, постерний захист, наукова конференція) під час Конкурсу не оприлюднюються.

2.8 Умови визначення результатів Конкурсу

1. Визначення результатів Конкурсу здійснюється за допомогою факторно-критеріальної моделі, розробленої на основі кваліметричного підходу – оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (додаток 11).

Таблиця 1.

Максимальна сума балів, яку може набрати учасник за участь у всіх розділах програми Конкурсу

№

з/п

Фактор Максимальна сума балів

1.Заочне оцінювання дослідницької роботи 20

2.Постерний захист 45

3.Наукова конференція 35

Усього 100

2. Заочне оцінювання дослідницьких робіт здійснюється членами журі на предмет дотримання учасниками вимог щодо написання, оформлення та представлення робіт.

Член журі, який здійснює оцінювання дослідницької роботи учасника, заповнює оціночний лист. Оціночний лист підписується членом журі, який проводив заочне оцінювання та завіряється печаткою установи, де працює рецензент.

Результати заочного оцінювання дослідницьких робіт учасників вносяться до протоколу, який підписується усіма членами журі.

Таблиця 2.

Критерії заочного оцінювання дослідницьких робіт

№

з/п

Критерій Максимальна

сума балів

1.Аргументованість вибору теми дослідження,

наукове/прикладне значення роботи 3

2.Системність і повнота розкриття теми 4

3.Вміння чітко та ясно викладати свої думки,

критично осмислювати використані джерела 5

4.Рівень виконання завдань, їх відповідність меті

дослідження 4

5.Відповідність вимогам оформлення дослідницьких робіт

(науковий стиль мовлення, наявність всіх структурних

елементів, коректність оформлення джерел та цитування,

грамотність) 4

Максимальна сума балів – 20.

3. Постерний захист проходить у кожній науковій секції окремо. Учасники представляють свої проєкти на постерах.

Таблиця 3.

Критерії оцінювання постерного захисту

№

з/п

Критерій Максимальна сума балів

1.Дослідницький характер проєкту 9

2.Доцільність та коректність використаних методів

дослідження, відповідність висновків (результатів) 11

поставленим завданням

3.Ступінь самостійності і особистий внесок автора в

дослідження 9

4.Презентаційні навички: культура мовлення, вільне

володіння матеріалом, вичерпність, змістовність та 9

наукова коректність відповідей

5.Відповідність постера вимогам 7

Максимальна сума балів – 45.

Результати оцінювання постерного захисту фіксуються у протоколах, які заповнюють члени журі окремо. Ці протоколи є підставою для складання загального протоколу оцінювання постерного захисту, який підписується усіма членами журі.

4. Наукова конференція проходить у кожній науковій секції окремо. Порядок виступів учасників і дебатів визначаються журі.

Таблиця 4.

Критерії оцінювання виступів учасників наукової конференції

№

з/п

Критерій Максимальна сума балів

1.Актуальність теми дослідження 5

2.Чіткість, логічність і послідовність викладення матеріалу 7

3.Критичний аналіз досліджуваної проблеми із зазначенням

особистого внеску учасника в її вирішенні 9

4.Самостійність, оригінальність і доказовість суджень 9

5.Культура мовлення, вільне володіння матеріалом,

доступність та оригінальність подання інформації,

кваліфіковане ведення дискусії (вичерпність відповідей і

змістовність, наукова коректність заданих запитань) 5

Максимальна сума балів – 35.

Після захисту всіх учасників наукової секції журі проводить оцінювання їх виступів. Результати оцінювання виступів учасників на науковій конференції фіксуються у протоколі оцінювання наукової конференції, який підписується усіма членами журі.

5. На підставі протоколів заочного оцінювання дослідницьких робіт, оцінювання постерного захисту та наукової конференції членами журі складається підсумковий протокол у кожній секції, який є підставою для встановлення результатів.

6. Переможцями Конкурсу є учасники, які в наукових секціях посіли перше, друге та третє місця. Вони отримують дипломи відповідно I, II та III ступенів.

7. Кількість призових (перших, других, третіх) місць за результатами II етапу Конкурсу становить, як правило, не більше 50 відсотків від загальної кількості учасників у кожній секції окремо з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3. Для розподілу призових місць може використовуватися „Таблиця орієнтовного розподілу призових місць” (додаток 12).

Перше місце може визначатися, якщо учасник набрав 85 і більше балів.

Друге місце може визначатися, якщо учасник набрав 80 і більше балів.

Третє місце може визначатися, якщо учасник набрав 75 і більше балів.

При рівності сум балів декількох учасників місця визначаються з урахуванням підсумків постерного захисту.

8. Результати II етапу Конкурсу оголошуються в останній день програми Конкурсу.

Результати II етапу Конкурсу затверджуються наказом Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації за поданням Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді”.

Результати II етапу Конкурсу оприлюднюються на Сайті Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді” не пізніше ніж через 20 календарних днів після його закінчення.

9. У разі виникнення питань щодо результатів участі в II етапі Конкурсу учасник після оголошення результатів може подати до організаційного комітету заяву в письмовій формі для отримання роз’яснень.

Відповідь на таку заяву надається в порядку, визначеному законодавством.

2.9. Нагородження переможців II етапу Конкурсу

1. Учасники, які посіли I, II та ІII місця у відповідних секціях II етапу Конкурсу нагороджуються дипломами переможців.

Учасники, які не стали переможцями II етапу Конкурсу, нагороджуються дипломами учасників.

2. Дипломи переможців II етапу Конкурсу підписують – директор Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, директор Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді”.

3. Вимоги до написання, оформлення та представлення дослідницьких робіт

3.1 Загальні положення

1. На Конкурс подаються дослідницькі роботи (далі - роботи) проблемно-пошукового характеру, які відображають методологію, процес, результати власного дослідницького проєкту, відповідають віковим інтересам і пізнавальним можливостям учасників Конкурсу. Тематика проєктів має відповідати напрямам наукових секцій наукових відділень Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді”.

2. Проєкт має ґрунтуватися на певній науковій базі, містити дані пошукової роботи, результати її обробки, аналізу та узагальнення, посилання на відповідні наукові джерела; відображати власну позицію дослідника.

У проєкті чітко визначаються: мета, об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів і результатів.

Зміст і результати дослідження викладаються стисло, логічно, грамотно, аргументовано, без загальних міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.

Назва проєкту має бути стислою та відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.

3. До роботи додається відгук наукового керівника. Достовірність наведених у проєкті результатів підтверджується у відгуку науковим керівником.

4. Робота оформлюється у двох примірниках: один використовується журі під час заочного оцінювання, другий – учасником під час Конкурсу. Обидва примірники роботи мають бути ідентичними.

5. До розгляду не приймаються проєкти (роботи):

- тема та зміст яких не відповідають профілю наукової секції;

- які були представлені в попередні роки та не мають суттєвого доопрацювання;

- які містять плагіат, інші випадки порушення академічної доброчесності;

- без самостійного дослідження, опрацювання джерел і власних висновків;

- без принаймні одного з необхідних структурних елементів роботи, передбачених розділом 3.2. цих правил, відредагованих та оформлених відповідно до цих вимог.

Автори таких робіт після заочного оцінювання дослідницької роботи отримують відповідну рецензію та до подальшої участі в Конкурсі не допускаються.

3.2. Структура роботи

Робота має бути побудована за певною структурою. Основними складовими структури роботи є такі:

титульний аркуш;

анотація;

зміст;

перелік умовних позначень, символів, скорочень, термінів (за необхідності);

вступ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел;

додатки (за необхідності).

3.3. Вимоги до змісту роботи

1. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком, наведеним у кінці цього розділу (додаток 1).

2. Анотація є узагальненим коротким викладом основного змісту роботи. На початку анотації у лівому верхньому куті розміщується фото учня розміром 3,5х4,5 см. У заголовку анотації наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення Малої академії наук України; назва закладу позашкільної освіти; назва закладу освіти; клас (курс); назва населеного пункту; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності - науковий ступінь, вчене звання) наукового керівника.

В анотації (текст обсягом до однієї сторінки) подається стисла характеристика змісту роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. В анотації варто уникати таких формулювань: „метою роботи є”, „основними завданнями визначено” тощо. Стисла характеристика змісту роботи з визначенням основної мети виписується через висвітлення основних розділів дослідницької роботи та їх представлення в короткій формі. Не допускається копіювання будь-якої частини тексту дослідницької роботи (в тому числі вступу або висновків). Наприкінці анотації наводяться ключові слова. Сукупність ключових слів повинна відображати основний зміст та тематику дослідження. Орієнтовна кількість ключових слів – від п’ти до десяти. Ключові слова подаються в називному відмінку, друкуються в рядок через кому наприкінці анотації.

Анотація вшивається в роботу наступним аркушем після титульного, тобто на с. 2 (додаток 2).

3. Зміст подається на початку роботи. Він містить назву та номери початкових сторінок вступу, всіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

4. Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Перелік має розміщуватись двома стовпчиками: у лівому в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни; у правому – їх детальне розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування наводиться в тексті при першому згадуванні.

5. У вступі коротко обґрунтовуються актуальність і доцільність обраної теми, підкреслюється сутність досліджуваної проблеми; формулюються мета роботи, зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження; подається перелік використаних методів дослідження, вказуються наукові положення, запропоновані учасником особисто, відмінність отриманих результатів від відомих раніше; повідомляється про наукове використання результатів дослідження або даються рекомендації щодо їх використання. Окрім того, слід вказати, де були оприлюднені результати досліджень із посиланням на періодичні видання.

У разі використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід вказати на цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також зазначаються відомості про публікації за матеріалами проєкту та апробацію результатів дослідження (за наявності).

Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки.

6. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ розпочинається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом обраного напряму дослідження та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.

В основній частині роботи характеризуються джерела, використані для написання роботи, та подається короткий огляд літератури за тематикою дослідження, включаючи міжнародні й вітчизняні наукові публікації останніх років, окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 відсотків обсягу основної частини науково-дослідницької роботи. У другому розділі, як правило, обґрунтовується вибір напряму дослідження, наводиться методика вирішення завдань. У наступних розділах із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку вирішення поставлених завдань та достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних авторів, обґрунтування потреби додаткових досліджень.

Зміст основної частини має відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

7. Висновки містять стислий виклад результатів вирішення наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу, оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, теоретичне та практичне значення, акцентувавши увагу на кількісних і якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та надати рекомендації щодо їх використання.

8. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел. У списку використаних джерел необхідно вказувати всю літературу, на яку автор посилався у науково-дослідницькій роботі та використовував у процесі дослідження. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах:

ДСТУ 8302:2015 „Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”, затверджений наказом ДП „УкрНДНЦ” від 22 червня 2015 року № 61;

ДСТУ 3008-2015 „Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання”, затверджений наказом ДП „УкрНДНЦ” від 22 червня 2015 року № 61;

ДСТУ 4331:2004 „Правила описування архівних документів”, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 17 серпня 2004 року № 181;

ДСТУ 3582:2013 „Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила”, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 22 серпня 2013 року № 1010; (додаток 10 ).

9. У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття проєкту, кращого розуміння отриманих результатів: додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

3.4. Правила оформлення роботи

1. Робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактора Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.

Обсяг роботи складає 20–25 друкованих сторінок. До загального обсягу роботи не входять: анотація, мотиваційний лист, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

Роботи виконуються державною мовою.

Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: „ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ”. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знаку «№».

Усі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, анотацію та додатки, підлягають суцільній нумерації; номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються.

Номер розділу ставиться після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: номер розділу, номер підрозділу. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться в тому самому рядку.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу таким чином: номер розділу, номер підрозділу, номер пункту, наприклад: „2.3.4.”. Заголовок пункту наводиться в тому самому рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом „Рис.”, наприклад „Рис. 1.2”.

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 2.3”.

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку згадування в тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток повинен мати заголовок, який друкується угорі симетрично тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами (за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь) та позначаються словом „Додаток”, наприклад: „Додаток Б”.

3. Під час написання роботи учасник має посилатися на наукові джерела, матеріали, ідеї, висновки, результати, які використовуються в роботі. Це дає можливість перевірити наведені відомості. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо в роботі використовуються відомості з матеріалів з великою кількістю сторінок, тоді слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела.

Посилання в тексті роботи на джерело зазначається порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, „... у працях [1-7]...”.

Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання береться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку використаних джерел та відповідної сторінки. Наприклад: „… набуття наукового знання передбачає оперування фактами, які характеризують певне явище, розробку наукової гіпотези (теорії), яка пояснює те чи інше явище і постановку експерименту для доведення висунутої теорії [8, с. 37]”.

Текст цитати необхідно точно відтворювати й наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. У тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора та давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад „рис. 1.2”.

На всі таблиці роботи мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад „...у табл. 1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово „дивись”, наприклад „див. табл. 1.3”.

4. Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в роботах суспільного напряму використовуються такі види ілюстративних матеріалів: таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.

Усі ілюстрації зазначаються в тексті роботи. Якщо ілюстративний матеріал за обсягом перевищує третину сторінки, він має виноситися в додатки.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номера, внизу.

Цифровий матеріал роботи оформлюється у вигляді таблиць. Слово „Таблиця” починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва - посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.

Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше ніж 8 міліметрів. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблиця розміщується після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться скорочено слова „Продовж. табл.” і вказується тільки номер таблиці, наприклад: „Продовж. табл. 1.2”.

Додаток 1

Зразок оформлення титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавське територіальне відділення МАН України

Відділення філософії та суспільствознавства

Секція правознавства

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО

ГОЛОСУВАННЯ В УКРАЇНІ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Роботу виконав:

Василенко Василь Миколайович,

учень 11класу

Комунального закладу

«Полтавський міський

Багатопрофільний ліцей №1

імені І.П. Котляревського

Полтавської міської ради

Полтавської області»

Науковий керівник:

Фісун Едуард Геннадійович,

учитель історії

Комунального закладу

«Полтавський міський

Багатопрофільний ліцей №1

імені І.П. Котляревського

Полтавської міської ради

Полтавської області»

Полтава – 2021

Додаток 2

Форма заявки

ЗАТВЕРДЖЕНО

__________________________________________

(посада керівника органу управління освітою)

_____________ ______________________

(підпис) (ініціали, прізвище)

"___" ____________ 20__ р.

ЗАЯВКА

на участь у II етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України

Наукова секція: ________________________________________________________________

Базова дисципліна: ________________________________________________________________

Тема науково-дослідницької роботи: _________________________________________________________________

Прізвище: _________________________________________________________________

Ім'я: _________________________________________________________________

По батькові: __________________________________________________________________

Рік народження: __________________

Участь в олімпіадах, конкурсах-захистах відповідного рівня (рік, предмет, тема роботи): ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Найменування територіального відділення Малої академії наук України: __________________________________________________________________

Найменування базового позашкільного навчального закладу:

__________________________________________________________________Найменування загальноосвітнього (професійно-технічного, вищого) навчального закладу: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Клас (курс): _______________________

Прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника: __________________________________________________________________

Потреба в технічних засобах: __________________________________________________________________

Мінімальні вимоги до комп'ютера: __________________________________________________________________

Місце проживання: __________________________________________________________________

Контактний телефон, електронна пошта: __________________________________________________________________

Керівник _____________ ____________________

( підпис) (прізвище, ініціали)

М.П.

Додаток 3

Форма анкети

ФОТО

3,5 х 4,5 см

АНКЕТА

учасника ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України

Прізвище, ім’я, по батькові учасника:

Дата народження

(день, місяць, рік):

Місце проживання: _________________________________________________

__________________________________________________________________

Контактні телефони:

E-mail:

Відомості про батьків:

Батько:____________________________________________________________

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, найменування посади, місця роботи, контактний телефон)

Мати:_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, найменування посади, місця роботи, контактний телефон)

Найменування навчального закладу: __________________________________

__________________________________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові керівника навчального закладу: ______________

__________________________________________________________________

Номер телефону приймальні навчального закладу: ______________________

Клас (курс): ________________

Наукове відділення: ________________________________________________

Наукова секція: ___________________________________________________

Базова дисципліна: _________________________________________________

Тема науково-дослідницької роботи: __________________________________

__________________________________________________________________

Науковий керівник: _________________________________________________

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь, посада, контактний телефон)

Найменування позашкільного навчального закладу, в якому здобуваєте (здобували) позашкільну освіту: ______________________________________

__________________________________________________________________

(найменування, місцезнаходження закладу, телефон)

Скільки років займаєтесь у Малій академії наук України? ________________

Чи є кандидатом у члени (дійсним членом) Малої академії наук України? ___

Чим зумовлений Ваш вибір напряму наукового дослідження? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Чи були Ви переможцем (учасником) інших конкурсів, олімпіад, змагань? (перерахувати) ____________________________________________________

__________________________________________________________________

Чи володієте іноземною мовою (якою саме, рівень володіння)? __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Чи в змозі Ви презентувати роботу іноземною мовою (якою саме)? _________

__________________________________________________________________

Чи маєте паспорт громадянина України для виїзду за кордон (проїзний документ дитини)? _________________________________________________

Сфера наукових інтересів: ___________________________________________

__________________________________________________________________

В яких вищих навчальних закладах мрієте здобути освіту? _______________

__________________________________________________________________

Якою професією хотіли б оволодіти? __________________________________

В якій сфері Ви хотіли б реалізувати себе в майбутньому (політика, наука, бізнес, інше)? ______________________________________________________

__________________________________________________________________

Які побажання Ви маєте щодо діяльності МАН та процедури проведення конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт? ________________________

__________________________________________________________________

Дата Підпис

Додаток 4

Зразок анотації

ПОЛТАВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Анотація

Романко АнастасіяІванівна,

учениця10 класу

Полтавської гімназії № 33

Полтавської міської ради

Полтавської області

Науковий керівник: Юшкова Вікторія Віталіївна, учитель математики Полтавської гімназії № 33 Полтавської міської ради Полтавської області

Розвиток тренду „крафтового” харчовоговиробництва в умовах сучасного українського ринку

У дослідницькій роботі акцентовано увагу на „крафтові” підприємства як новий рівень розвитку харчової промисловості та перспективний спосіб збільшення різноманітності смачної якісної їжі.

Розглянуто явище гастрономічного туризму, його цілі, значення, європейський та вітчизняний досвід упровадження цього інноваційного інструменту для підвищення зацікавленості туристів, залучення інвестицій та стабілізації економічного становища регіону. Значну увагу приділено „гастрономічним” маршрутам та їх класифікації, розроблено власний тур по невеликих мануфактурах Полтавщини, який більш детально ознайомить гостей та жителів міста з українською національною кухнею, характерною саме для нашої області.

Визначено доцільність створення мініпекарні в центрі міста з оригінальними ідентифікаційними елементами на виробах для збільшення відчуття належності до міста у полтавців та популяризації нашого краю серед туристів за допомогою солодкого гастрономічного сувеніру. Створені розрахунки бізнес-проєкту у ліцензіованій программ іProject Professional Expert та описано принципи роботи такого підприємства.

Ключові слова: „крафтове” виробництво, гастрономічний туризм, гастрономічний маршрут, товарна марка, підприємство, їжа, бізнес-проєкт.

Додаток 5

Вимоги до оформлення мотиваційного листа

Мотиваційний лист - короткий (одна - дві сторінки) прозовий текст, який супроводжує дослідницький проєкт і відображає таке:

причини, що спонукали автора до виконання дослідницького проєкту;

особисті цінності;

пояснює, що дослідник хоче змінити своїм проєктом;

ким бачить себе в майбутньому.

Мотиваційний лист не є структурним елементом дослідницької роботи, але є документом, що входить до переліку обов’язкових документів, які подаються на кожен етап Конкурсу.

Мотиваційний лист повинен розкрити таке:

як виникла ідея дослідження, що наштовхнуло на неї;

які були етапи реалізації, хід дослідження (наприклад: спеціалізовані курси, прослухані за напрямом дослідження (у тому числі онлайн), літні школи, інші освітні/наукові заходи, листування з експертами, публічні заходи з відповідної тематики, які відвідував автор, поїздки, експедиції тощо);

які труднощі постали перед дослідником у процесі роботи над проєктом.

Не допускається написання мотиваційних листів у віршованій формі, додавання малюнків, таблиць тощо.

Мотиваційний лист пишеться з нової сторінки в довільній формі, розпочинається звертанням до членів журі, завершується іменем, прізвищем і підписом автора.

Додаток 6

Зразок мотиваційного листа:

Мотиваційний лист

Шановні члени журі, тема мого дослідницького проекту: „Жіноча містика Середньовіччя”.

Середньовіччя – моя любов ще з сьомого класу, від часів теми з історії про лицарські замки. Шкода. Що багато публічних осіб забули шкільну програму. Часто можна почути, що на позначення якось невігластва або жорсткої суспільної практики (переважно такої, що обмежує права жінок) люди вигукують: „Та це ж якесь середньовіччя!”. У таких випадках мені дуже хочеться крикнути ще голосніше: „Невігластво таке говорити”. Одного разу мені потрапила до рук книга французьких істориків „Історія жінок на Заході”, написана з точки зору методологічних настанов „Школи Анналів” - уваги до історії повсякдення, розуміння того, що є жіноча і чоловіча історія. Історичний процес, точніше його відображення, дуже залежить від постаті історіографа. Відтоді я почала дивитися на середні віки іншими очима. На ресурсі „Coursera” я прослухала курс Університету Барселони „A Voice of Their Own. Women‘s Spirituality in the Middle Ages” про жіночий духовний досвід Середніх віків. Це стало поштовхом до аналізу внеску жіночої містики у філософський процес того часу.

Деякі результати своїх напрацювань стосовно вульгаризації творчості Хільдегарди Бінгенської в сучасній культурі я представила на круглому столі НЦ „МАНУ” в рамках Днів науки філософського факультету Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Участь в олімпіаді з філософії для школярів і Літній школі МАН з філософії також стали етапом усвідомлення актуальності дослідження – Епітет „жіночий” поряд з будь-якою творчістю – мистецькою, філософською, науковою тощо – чомусь діє на багатьох як ляпас і примушує агресивно заперечувати її цінність. Численні праці іноземних дослідників, які мені вдалося знайти на Google Books і базах даних електронних журналів, зокрема JSTOR s Google Scholar, свідчать, що для європейської й американської науки така проблема втратила актуальність вже більше п’ятдесяти років тому. Приблизно з 70-х років ХХ ст. ніхто не сумнівається, що середньовічну високу культуру і філософію творили разом освічені жінки і чоловіки, а іноді неграмотні люди обох статей, які ставали символами слабкості, через яку, як вважалося, говорив сам Бог.

Приступаючи до дослідження, я думала, що найбільшими труднощами будуть недоступність джерел або відсутність перекладів середньовічних авторок, та, на превеликий жаль – це була неготовність українських дослідників середньовіччя визнати значення жіночої середньовічної містики для інтелектуального процесу тогочасної Європи, відповідно – постала проблема транслітерації імен жінок-містиків, бо в Україні про них пишуть мало: Маргарита Порет (Порете) чи Маргарита Поретанська, Хадевейх чи Хадевіка Анверська?

Особливою удачею в процесі роботи вважаю моє листування із професоркою Пристонського університету Ренат Блуменфельд-Косинськи. Я не могла знайти її передмову до видання творів Маргорити д’Уен – тому зв’язалася з пані професоркою через профіль на ресурсі Academia.edu, щоб запитати, де можна придбати електронну копію статті. Професорка Блуменфельд-Косинськи відповіла, що видання ранніх 90-х мені навряд чи вдасться знайти в електронному варіанті, але люб’язно погодилася відсканувати свою статтю і вислала її мені на електронну пошту.

Я не знаю, якій праці хотіла б присвятити себе, але точно впевнена: ця робота над проектом допомогла усвідомити мені, що наші знання постійно треба піддавати критичному аналізу і сумніву. Я б хотіла бути борцем зі стереотипами у всіх галузях.

З повагою Єлізавета Довгановська

Дата

Підпис

Додаток 8

Поняття плагіату та перевірка на антиплагіат

Стаття 50 Закону „Про авторське право та суміжні права” визначає, що плагіат – це оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

На практиці виділяють такі види плагіату, як:

1. Копіювання чужої роботи (як без, так і з відома) та оприлюднення її під своїм іменем.

2. Представлення суміші власних та запозичених в інших аргументів без належного цитування джерел.

3. Перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця. [8]

Також слід виділити такі види, як:

Фальсифікація – вигадування тих чи інших, наприклад, статистичних показників з подальшим вказуванням їх у якості власної роботи.

Реплікація – це процес копіювання даних з одного джерела на багато інших і навпаки, тобто своєрідне „тиражування” інформації без дозволу автора.

Републікація – повторне або багаторазове обнародування в іншому джерелі чужої інформації за справжнім підписом автора й посиланням на джерело.

Рерайт – додавання до чужого матеріалу без дозволу автора додаткової інформацію, з переробкою раніше обнародуваного матеріалу і заміною слів та виразів.

Компіляція – укладання з кількох чужих матеріалів свого, та редагування без дозволу (смислова, стилістична, граматична правка й скорочення чужого матеріалу).

Як не допускати плагіату

Коли в роботі наводяться дані, взяті зі сторонніх джерел, а не отримані або створені безпосередньо автором, використовують цитування. Порушення вказаних нижче правил розцінюватися як плагіат:

- якщо думка автора наводиться дослівно, то її слід взяти в лапки;

- якщо цитується великий уривок тексту, то він може не братися в лапки, натомість — виділяється або відбивається від решти тексту певним способом (набирається іншим кеглем, шрифтом, накресленням, відбивається від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);

- допускається скорочення цитати, яке не веде до викривлення думки автора. Місце скорочення має бути відзначене в цитаті квадратними дужками з трикрапкою всередині;

- допускається перефразування цитати, зміна словоформ чи відмінків певних слів. В такому разі, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках обов'язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер зі списку використаної літератури, який додається до роботи);

- в списку використаної літератури завжди слід вказувати навіть ті джерела, які використовувалися під час підготовки роботи і вивчення теми, навіть якщо прямих посилань чи цитувань цих джерел в роботі немає.

Бажаємо вам відповідально ставитись до авторських прав інших та не допускати плагіату в подальшому.

Перевірка на плагіат

UNICHEK – це сервіс з перевірки робіт на ознаки плагіату. Створений українськими розробниками у 2014 році. Може використовуватись онлайн або інтегруватись з навчальними системами ВЗО. Переваги: зручний функціонал, можливість порівнювати роботи з інтернет-джерелами, працювати з багатьма мовами (українська, англійська, іспанська, французська, російська, німецька та інші), автоматичне визначення заміни символів і літер в тексті, автоматичне виключення цитування та списку використаних джерел.

Додаток 9

СХЕМА ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОСТЕРУ

Вимоги до оформлення постера

Постер - вертикально розміщений плакат формату А0, що оформлюється українською мовою (крім секцій відділення мовознавства).

Постер повинен містити:

зазначення територіального відділення (області);

заголовок (назва проєкту, що співпадає з назвою дослідницької роботи);

інформацію про автора (прізвище, ім’я, по батькові; повна назва закладу освіти; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові та посада наукового керівника);

короткий зміст проєкту (мета і завдання проєкту, матеріали та методи його виконання, об’єкт, предмет, результати й висновки).

Рекомендований розмір заголовка - не менше 100 пунктів типографських; розмір тексту - не менше 20 пунктів типографських, міжрядковий інтервал - 1,5. Рисунки мають бути чіткі, з підписами; умовні позначення на них мають бути розшифровані. Речення тексту слід робити короткими, конкретними, однозначними.

Додаток 10

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Наприклад:

книга одного автора

Ґейман Н. Скандинавська міфологія / пер. з англ. М. Бакалова. Київ: КМ-БУКС, 2018. 256 с.

книга двох авторів

Гокінґ С., Гокінґ Л. Джордж і таємний ключ до Всесвіту / пер. з англ. Г. Лелів. Львів: Вид-во Старого Лева., 2016. 312 с.

книга трьох авторів

Гейтенко В.В., Пристинський В.М., Пристинська Т. Ь. Педагогічний супровід підлітків старшого шкільного віку у середовищі асоціальних й антисоціальних неформальних молодіжних організацій: моногр. / Держ. ВНЗ «Донбас. держ. пед. ун-т», н.-д. лаб. взаємодії духов. й фіз. виховання дітей та підлітків. Слов’янськ: Вид-во Б.І. Маторіна, 2019. 299 с.

книга чотирьох авторів

Андрейчин М.А., Крушельницький О. Д., Копча В.С., Огороднічук І.В. Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій. Тернопіль: Укрмедкнига, 2015. 320 с.

книга п’яти авторів і більше

Кітч у мистецтві, етосі та вихованні: колект. моногр. / відп. ред., керівники проекту: Г. Гжибек, Т. Дубровний, Ш. Сівек / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів: Растр-7, 2019. 144 с.

збірник

Бізнес і права людини: основні виклики для нових демократій: зб. статей і тез: матеріали до Панел. дискусії, 25 верес. 2019 р., Харків. міжнар. юрид. форум, 24-28 верес. 2019 р. / упоряд. О.О. Уварова. Харків: Право, 2019. 128 с.

багатотомна книга

Кримський А.Ю. Вибрані сходознавчі праці. В 5 т. Т. 4. Іраністика / НАН України, Ін-т сходознавства ім. А.Ю. Кримського. Київ: Стилос, 2008. 387 с.

дисертація та автореферат дисертації

Сталінська Г.Д. Вінтажний інтер’єр: генеза та принципи формування:

дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.07 /; Харків. держ. акад. дизайну мистецтв. Харків, 2019. 400 с.

Костюк О.П. Зачіска як культурно-антропологічний феномен у контекстах ініціації: автореф. дис. ... канд. філос. наук: 09.00.04 / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2019. 21 с

матеріали конференцій

Проблеми матеріалознавства та інженерії поверхні: тези конференції MSSE2019. Конференція молодих науковців з матеріалознавства та інженерії поверхні, 25-27 вересня 2019 р. / відп. ред. В.Р. Скальський; НАН України, Фіз.- мех. ін-т ім. Г.В. Карпенка. Львів: Бона, 2019. 206 с.

стаття із продовжуваного видання (наукового журналу)

Кравченко О.М. Космофізика - нова методологія. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Гуманітарні науки. 2014. Вип. 203(1). С. 94-101.

стаття із періодичного видання (журнал, газета)

Тацій В.Я. Тютюгін В. І. Пономаренко Ю.А. Виклики сучасності і кримінальне право. Голос України. 2016. 29 січ. (№ 16). С. 6-7.

рецензія

Павлів В. «Медіяетика»: про унікальність та універсальність професійного досвіду. Наукові записки УКУ. 2015. Ч. 6: Журналістика. Медіакомунікації, вип. 1. C. 209-212. Рец. на кн.: К.Ґ. Крістіанс, М. Факлер, К.Б. Річардсон та ін. Медіяетика: практичні випадки та моральні міркування / пер. з англ. Олег Король; наук. ред. Ніна Зражевська. Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. 592 с.

Картографічні документи

Малий атлас світу: Карти / Держ. служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ДНВП «Картографія»; ред. В.В. Радченко; дизайнери: М.Б. Гутман, С.М. Сухенко; М- би різні. Київ: ДНВП «Картографія», 2019. 64 с.

Електронні джерела

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/254 %D0 %BA/96-%D0 %B2 %D1 %80 /paran4202 (дата звернення: 12.12.2019)

ПОЛОЖЕННЯ

про перевірку учнівських науково-дослідницьких робіт

на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату)

Прийняте на зборах

трудового колективу

„21” січня 2021 р.

(протокол № 15)

Затверджене наказом директора

„01” лютого 2021 р. № 10

1. Загальні положення

1.1. Положення про перевірку учнівських науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату) (далі – Положення) регламентує порядок перевірки робіт, що подаються на ІІ (обласний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України (далі – Полтавська обласна Мала академія наук).

1.2. Положення є складовою документальної бази системи забезпечення освітньої діяльності Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді” та застосовується в частині, що не суперечить чинному законодавству.

2. Основні терміни, визначення, скорочення та абревіатури

Автор – фізична особа, творчою працею якої створено твір.

Твір (робота, матеріал) – інформація, як результат наукової, дослідницької, пошукової діяльності конкретної особи, представлена на паперових носіях або в електронному вигляді.

Цитата – порівняно стислий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого (у тому числі оприлюдненого у мережі Інтернет) твору. Використовується іншою особою у своїй праці з обов'язковим посиланням на автора і джерело цитування з метою зробити зрозумілішими власні твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Унікальність твору (роботи, матеріалу) – співвідношення (у відсотках) матеріалу, що не має збігів з іншими публікаціями, до загального об’єму матеріалу.

Плагіат – привласнення авторства на запозичений твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях результатів роботи іншої людини без вказання джерела, звідки вони були взяті. Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень.

Загалом, плагіат можна поділити на три основні типи:

1. Копіювання чужої роботи (як без, так і з відома) та оприлюднення її під своїм іменем.

2. Представлення суміші власних та запозичених з інших аргументів без належного цитування джерел.

3. Перефразування чужої роботи без належно оформленого посилання на оригінального автора або видавця.

3. Порядок перевірки на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату)

3.1. Перевірці на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату) підлягають учнівські науково-дослідницькі роботи, що подаються на ІІ етап (обласний) Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України.

3.2. Перевірка на унікальність і доброчесність здійснюється до закінчення етапу заочного оцінювання.

3.2.1. Перевірка учнівських науково-дослідницьких робіт проводиться за допомогою спеціального програмного забезпечення або спеціальних сервісів з метою визначення її унікальності. При цьому може використовуватись така орієнтовна шкала (у відсотках до загального об’єму матеріалу):

– висока унікальність 80–100 %;

– унікальність вище-середнього 60–79 %;

– середня унікальність 41–59 %;

– низька унікальність 40 % і нижче.

3.2.2. Безпосередньо перевірку робіт на унікальність проводять наукові керівники учнівських дослідницьких робіт.

3.2.3. Остаточне рішення щодо наявності в науково-дослідницькій роботі ідей та наукових результатів, які отримані іншими авторами, та (або) відтворення опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання, приймається членами журі відповідних секцій ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту і зазначається у рецензії.

4. Попередження академічного плагіату

Попередження плагіату в середовищі Полтавської обласної Малої академії наук здійснюють методисти наукових відділень Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді” проведенням низки профілактичних заходів, які полягають у:

- інформуванні учнів-членів МАН та педагогів Полтавської області щодо необхідність дотримання правил академічної етики та норм цитування (академічної доброчесності) при виконанні науково-дослідницьких робіт;

- ознайомленні учнів, наукових керівників та членів журі ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України з цим Положенням.

5. Загальні правила щодо перевірки учнівських науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату) відображені в методичній інструкції щодо перевірки учнівських науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність (додаток 1)

6. Прикінцеві положення

6.1. Положення вводиться в дію з наступного дня після його затвердження директором Полтавської обласної Малої академії наук.

Директор Тамара ЛАХАЧ

Додаток 1

до Положення про перевірку учнівських науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність Комунального закладу Полтавської обласної ради „Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді”

Наказ № 10 від 01.02.2021

МЕТОДИЧНА ІНСТРУКЦІЯ

щодо перевірки учнівських науково-дослідницьких робіт

на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату)

1.1. Методична інструкція щодо перевірки науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату) є додатком до Положення про перевірку учнівських науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність (щодо уникнення фактів плагіату).

1.2. Методична інструкція розроблена з метою встановлення правил застосування програмних продуктів та сервісів під час перевірки науково-дослідницьких робіт на унікальність і доброчесність.

1.3. Унікальність тексту можна визначити спеціальними програмними продуктами (антиплагіатними інтернет-системами), скористатися послугами спеціальних організацій або онлайн- сервісами на антиплагіатних сайтах. Кожен антиплагіат-сайт звіряє текст, що перевіряється, з тими, що є в індексі пошукових систем, і видає результати унікальності у відсотках. Завданням антиплагіатної інтернет-системи є визначення ступеня подібності тексту наукової роботи до текстів документів, що містяться в базах даних та в Інтернеті.

1.4. Загальний алгоритм роботи на перевірку унікальності тексту з допомогою спеціальних програм або сервісів може бути таким:

– скопіюйте текст науково-дослідницької чи іншої роботи (Ctrl+С);

– знайдіть сайт з сервісом системи антиплагіат або запустіть програму для перевірки на унікальність;

– зареєструйтеся на відповідному сайті (за необхідності);

– вставте текст дослідницької роботи в полі для перевірки (Ctrl+V);

– дочекайтеся результатів унікальності вашого тексту;

– зробіть скріншоти результатів та збережіть їх у графічному форматі для друку (Ctrl+PrintScreen);

– у разі низького показника унікальності роботи варто спробувати зробити перевірку кілька разів або скористатися альтернативними програмними продуктами (сервісами).

1.5. Не рекомендується використовувати програмні продукти та сервіси російського виробництва. Вони, як правило, не мають баз даних україномовного контенту, тож їх оцінювання унікальності буде не об’єктивним. Зауважуємо, що такі ресурси можуть порушувати авторські права та копіювати наукові роботи з метою несанкціонованого використання.

1.6. Слід пам’ятати, що більшість безкоштовних сервісів мають обмеження на кількість символів тексту для перевірки унікальності. Тому рекомендується текст розбивати на кілька складових частин (вступ, основна частина, висновки).

1.7. Серед програм для перевірки унікальності тексту Національний центр „Мала академія наук України” рекомендує для використання програмний продукт Unicheck. Наразі керівництво Національного центру „МАНУ” веде переговори щодо укладання договору на використання саме цієї програми усіма регіональними відділеннями МАН України.

1.8. Серед онлайн-сервісів для перевірки унікальності текстів можна використовувати наступні (або аналогічні):

https://www.copyscape.com/

https://advego.com/antiplagiat/

https://progaonline.com/antiplagiat

1.9. Однією з організацій, яка в Україні надає послуги по сертифікованій перевірці унікальності, є компанія „Антиплагіат” (орієнтовна вартість – 0,6 грн. за один аркуш). Телефон (044) 3311198.

Використані джерела:

https://uristua.net//закони/конституція_україни/стаття_68/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Плагіат

https://uk.wikipedia.org/wiki/Цитата

Додаток 11

Факторно-критеріальна модель визначення результатів Конкурсу

Факторно-критеріальна модель визначення результатів Конкурсу, оперує такими поняттями:

фактори – основні напрями діяльності; відповідають розділам Конкурсу: „Заочне оцінювання дослідницьких робіт”, „Постерний захист” та „Наукова конференція”.

вагомість фактора – його частка в загальному показнику (вагомості факторів наведені в таблиці 1);

критерії – складові фактора, сукупність яких характеризує фактор загалом;

вагомість критерію – показує його пріоритет у складі фактора;

експертний бал – ступінь виконання вимог певного критерію;

Таблиця 1

Вагомості факторів моделі визначення результатів Конкурсу:

2. Експертний бал виставляється членами журі під час заочного оцінювання дослідницьких робіт, постерного захисту та наукової конференції відповідно до такої шкали:

10 балів - критерій реалізовано бездоганно;

9 балів - критерій реалізовано із незначним зауваженням;

8 балів - критерій реалізовано із незначними зауваженнями;

7 балів - критерій реалізовано із зауваженнями;

6 балів - критерій реалізовано наполовину;

5 балів - критерій реалізовано із суттєвим зауваженням;

4 бали - критерій реалізовано із суттєвими зауваженнями;

3 бали - критерій не реалізовано.

3. Значення факторів „Заочне оцінювання дослідницьких робіт”, „Постерний захист” та „Наукова конференція” визначаються шляхом множення суми значень критеріїв на вагомість відповідного фактора.

4. Для визначення значення фактора „Заочне оцінювання дослідницьких робіт” необхідно:

визначити значення першого критерію, помноживши бал, виставлений членами журі за цей критерій, на його вагомість;

визначити значення решти критеріїв таким самим чином;

знайти суму значень критеріїв;

визначити значення фактора, помноживши суму значень критеріїв на вагомість цього фактора.

Вагомості критеріїв фактора „Заочне оцінювання дослідницьких робіт” наведені у таблиці 2.

Комунальний заклад Полтавської обласної ради

«Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді»

36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 6,

тел./факс: (0532) 50-00-72, 50-25-28, 50-25-27, 50-27-85

e-mail: poltavaman@ukr.net

http://www.poltava.man.gov.ua

Цехмістро Метод Семінар вересень2021.pptx

Дослідницькі роботи учнів

Форми заохочення учнів до науково-дослідницької діяльності.docx

Поради як мотивувати, навчити і підтримати учнів під час науково-дослідницької роботи

Форми заохочення учнів до

науково- дослідницької діяльності

Шляхи, способи, методи та прийоми впливу на мотивацію дитини до навчання

Загальні стратегії формування мотивів:

1. Необхідно вибудовувати теоретичну логіку предмета, правильно орієнтувати дітей щодо формування в них розумових дій, щоб в учнів не виникло безпорадності перед новим навчальним матеріалом. Учителю треба зробити учня співучасником навчання, а не виконавцем його волі. Мотивацією може бути окреслення перспектив вивчення теми, визначення мети вивчення навчального матеріалу, удосконалення навичок, необхідних для розв’язання проблеми, усвідомлення співучасті і взаємодії з іншими.

2. Потрібно задіювати навчальні потреби, які в учнів уже сформовані. Учитель має добирати такий навчальний матеріал, який би викликав інтерес до пізнання нового. Учень має усвідомити, що знання потрібні йому для досягнення певної конкретної мети.

3. На уроці потрібно чергувати методи і форми навчання. Різноманітність заохочує учнів до діяльності, мотивує їхню роботу. Рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в малих групах – усе це стимулює учнів до вивчення навчального матеріалу.

4. Перед кожним учнем треба ставити реалістичні вимоги. Вимоги учителя мають бути високими, але не настільки, щоб учні не могли їх виконати і тому втрачали інтерес до навчання. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із вимогами, пояснити, чого вони мають навчитися, допомогти кожному учневі поставити перед собою цілі, яких він має досягнути. Нереальні цілі можуть призвести до розчарування і втрати інтересу до навчання. Крім того, цілі, визначені самим учнем, завжди є більш ціннісними, ніж поставлені вчителем або батьками.

5. Ускладнювати вимоги потрібно поступово. На початку семестру вчитель має створити для учня ситуацію успіху, а потім поступово підвищувати вимогливість. Учитель не повинен забувати про диференціацію навчання. Якщо вправи включають різнорівневі за складністю завдання, то кожен учень матиме змогу відчути успіх під час виконання завдань доступного для нього рівня.

6. Потрібно забезпечити оперативний зворотний зв'язок учителя й учня та якомога коротший термін перевірки письмових робіт. Похвала й винагорода мають бути публічними. Зворотний зв’язок служитиме стимулом, він має бути чіткий і конкретний. Треба пояснювати учневі, у чому може бути його подальший прогрес, указати на сильні й слабкі сторони виконання роботи. Бажано створити умови, за яких школяр зможе ознайомитися з кращими роботами однокласників (зачитування фрагментів роботи на уроці, організація виставки робіт, викладання всіх творчих робіт в учительському блозі тощо).

7. Учень має очікувати на нагороду за успіх. Позитивні і негативні коментарі впливають на мотивацію. Похвала підвищує в учнів упевненість у собі, зміцнює почуття власної гідності. Учитель обов’язково повинен похвалити слабких учнів навіть за докладені зусилля, навіть якщо робота є невдалою!!!

8. Аналізуючи (і особливо критикуючи!) учнівську роботу необхідно бути конкретним. Учень має відчути, що вчитель критикує певні невдалі сторони роботи, а не його самого. Необхідно уникати принизливих коментарів.

9. Треба уникати жорсткої конкуренції між учнями. Конкурс викликає тривогу, що може перешкоджати навчанню. У жодному разі не можна порівнювати учнів між собою, краще порівняти нинішні досягнення учня з його попередніми. При цьому треба зосереджуватися на прогресі, удосконаленні, а не негативних сторонах.

10. На уроках, де це можливо, необхідно залишати за учнем право обирати види роботи. Учень охоче виконує завдання, вибрані з переліку. Тому якщо альтернативні завдання формують однакові поняття, треба пропонувати учням на вибір вправи, теми для презентацій чи творчих робіт, домашні завдання.

11. Подолати низьку мотивацію учнів до навчання можна, переглянувши методи, форми і стилі навчання.

Шляхи формування мотивації школярів до навчання та підвищення їх навчальних досягнень:

1. Щоденна увага до кожного учня, визнання його особистості.

2. Своєчасна ліквідація прогалин у знаннях і організація оперативної допомоги кожному учневі, що відстає у навчанні.

3. Формування мотивації навчання як необхідного стимулу бажання учня до навчання.

4. Перехід до інноваційних методів навчання, що дають можливість розкрити потенційні можливості кожного учня, повірити у власні сили.

5. Організація навчального процесу з визначенням трьох головних видів складності під час пояснення матеріалу, його закріплення і оцінювання.

6. У підготовці будь-якої теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків.

7. Вивчення умов, в яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній діяльності.

8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї.

Рекомендації щодо формування внутрішньої мотивації на уроці:

· Вивчити особливості вікової мотиваційної сфери.

· Зважати на провідні вікові мотиви.

· Використовувати різноманітні форми й методи організації роботи, особливо зовнішньо привабливі й цікаві, що враховують суб'єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається.

· Створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу.

· Стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь.

· Заохочувати прагнення учнів до самостійної роботи, аналізувати під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначати та, підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.

· Створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи.

· Обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, «що ми дізналися» (що опанували), але й те, що сподобалось (не сподобалось) та чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому.

· Під час опитування на уроці (виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

· Оголошуючи домашнє завдання, слід повідомляти не лише його зміст та обсяг, але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації навчальної роботи, яка забезпечить виконання домашнього завдання.

Особливості мотивації навчання відповідно до вікових особливостей учнів

Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання. Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки.

Процес формування навчальної діяльності набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду.

В початковій школі дитина може досить успішно вчитися, орієнтуючись на оцінку вчителя або думку батьків. Якщо домінуючим мотивом у цьому віці у більшості дітей є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетним для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то в старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність. На перший план виходить прагнення бути кращим або хоча б не гіршим за інших. Звичайно, і такі мотиви мають місце, але вони не повинні бути основними, визначальними в навчальній діяльності дитини. Такі мотиви мають відігравати вторинні, допоміжні ролі, надаючи шкільному життю учня яскравості, привабливості. Умовою успішного навчання все ж є мотивація, котра спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення своїх знань, підвищення впевненості та незалежності від зовнішніх факторів.

Працюючи над формуванням мотивації дитини, потрібно враховувати психологічні особливості її віку (провідну діяльність, особистісно значущих для неї людей тощо), її індивідуальні особливості та специфіку предмета.

Для учнів молодшого підліткового віку. При переході дитини з початкової школи до 5-го класу різко збільшується рівень навчального навантаження, змінюється характер завдань та взаємостосунків з більшою кількістю вчителів. Посилюється важливість вміння дитини самій організовувати власну діяльність.

1. У цьому віці дуже допомагає чіткий розпорядок дня. Співпрацюючи з батьками учнів, допоможіть школяреві раціонально спланувати свій час, врахувати необхідність і навчання, і відпочинку.

2. Використовуйте дитячу цікавість. Діти відрізняються цікавістю. Тому вони виявляють особливу увагу до нових і невідомих обставин.

3. «Вплітайте» у канву уроку ефект загадки. Через дитячий інтерес ідіть до нового дитячого інтересу, іноді використовуйте ефект загадки. Учні охоче займаються різноманітними «мудрими» проблемами. Тому вони із задоволенням розгадують загадки, кросворди тощо.

4. Надто складні навчальні завдання, як і надто прості, негативно впливають на формування та зростання внутрішньої мотивації, оскільки не дають дитині змоги реалізуватися, виявити ефективність і майстерність у виконуваному, внаслідок чого руйнується почуття компетентності, знижується самооцінка й самоповага.

5. Ще однією важливою умовою зростання внутрішньої мотивації є така характеристика навчальних завдань, як новизна і непередбачуваність, що, як правило, викликає внутрішній інтерес дитини.

6. Навчання, яке ґрунтується на внутрішній зацікавленості, буде значно успішнішим, тому що при наявності такої зацікавленості дитина здатна працювати довше без будь-яких зовнішніх підкріплень. Водночас переважання зовнішньої мотивації сприяє зниженню пізнавальної активності. Тому досить часто при зникненні зовнішніх стимулів дитина втрачає інтерес до навчання. Школярі, яких приваблює насамперед інтерес до самого процесу навчання, схильні обирати складніші завдання, що позитивно впливає на розвиток їхніх пізнавальних процесів. Учні із зовнішньою мотивацією, як правило, не одержують задоволення від подолання труднощів під час вирішення навчальних завдань. Тому такі діти обирають простіші завдання й виконують лише те, що необхідно для одержання підкріплення. Отже, потрібно звести до мінімуму зовнішні стимули і розвивати внутрішні. Але для цього необхідною умовою є підвищення педагогічної освіти і батьків школярів, які повинні дотримуватися єдиних вимог із педагогами.

7. Молодші підлітки особливо потребують упевнених, справедливих і авторитетних батьків. «Від дорослих вони чекають схвалення кожної своєї роботи, постановки здійснимих завдань, пошани своєї незалежності», – уточнює Людмила Петрановська. Працюйте з батьками учнів – допоможіть їм зрозуміти, що поступово підліткам потрібно надати право самим відповідати за те, як вони вчаться. Нехай батьки поступово ослаблюють контроль за виконанням домашніх завдань чи рівнем оцінки, але будуть уважним до того, чим живе дитина. Для підлітків кращим мотивом діяльності будуть інтерес і підтримка з боку батьків, а не їхній невсипущий контроль. Основи цих стосунків потрібно закладати вже у 5-6 класах– аби у 7-8 не згубити взаєморозуміння з дитиною.

Для старших підлітків провідною діяльністю є спілкування, основними значущими особистостями – ровесники, друзі. Діти у цьому віці емоційно вразливі, чутливі до критики, невдач і помилок. Кращим засобом впливу на них є повага, визнання особистості. Тому варто звертати увагу на можливість школяра виразити свою індивідуальність, висловити власну думку, поспілкуватися без небезпеки отримати зауваження, проявити самостійність, підвищити самооцінку:

1. Обирайте такі методи діяльності на уроці, які дозволяють підліткам реалізувати потребу у спілкуванні – наприклад, інтерактивні методи навчання.

2. Дуже добре, якщо навколо учня на уроці створюється атмосфера свободи вибору: йти до дошки чи відповідати з місця, виконувати це завдання чи інше, тощо.

3. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між вчителем і учнями, залучення учня до організації учбового процесу, до важливої діяльності. Основними прийомами в даній категорії можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на уроках.

4. Бачити успіхи і не помічати невдачі. Адже невдача веде до розчарування — розчарування веде до браку мотивації — брак мотивації веде до прямої відмови зробити ще одну спробу. І навпаки, успіх веде до перемоги — перемога веде до мотивації — мотивація веде до бажання перемагати — і до нових успіхів.

5. Дуже ефективним прийомом є міжпредметна мотивація - вона стимулює учнів на одних уроках до вивчення інших предметів.

6. Підвищення рівня самооцінки дитини, зміцнення її віри у власні сили – шляхом створення ситуації успіху, похвали, поступового підвищення рівня вимог. Задовольніть потребу учня у визнанні іншими людьми.

7. Зміна характеру завдань. Підліткам швидко набридають однотипні завдання – тож варто давати нові, незвичні, цікаві, зовнішньо привабливі.

До основних методів формування пізнавального інтересу належать: дискусія, диспут, включення учнів у ситуацію особистого переживання успіху в навчанні, в інші ситуації емоційно-моральних переживань (радості, задоволення, здивування тощо), метод опори на здобутий життєвий досвід, проблемні методи навчання, метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри та ін.

До методів емоційного стимулювання навчання належить прийом створення ситуації зацікавленості, тобто використання цікавих для учнів прикладів, парадоксальних фактів, проведення дослідів. Підвищують інтерес до навчання цікаві аналогії, зокрема зіставлення наукових і життєвих тлумачень окремих природних і суспільних явищ.

8. Максимально можливий зв’язок навчального матеріалу із реальним життям, його значущість особисто для дитини. Організуйте чітке бачення учнями результатів діяльності (інформації, умінь і навичок), які їм стануть у нагоді, та способів можливої діяльності.

9. Використовуйте інтереси та нахили дитини. Починайте з того, що цікавить ваших учнів. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.

10. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної культури сім’ї. Застосування методів формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні. До них належать: переконання, позитивний приклад, практичне привчання до виконання вимог, створення сприятливих умов для спілкування, заохочення і пошуку, оперативний контроль за виконанням вимог, осуд, подяка, нагорода та ін. Методи і прийоми стимулювання обов'язку і відповідальності взаємодіють з методами виховання, що пов'язує процеси навчання і виховання.

Для старшокласників життя у школі проходить під знаком необхідності вибору подальшого життєвого шляху, майбутньої професії тощо. Інтерес до знань залежить від атмосфери у школі, від престижності освіти серед друзів, від планів самої дитини на своє майбутнє, від усвідомленості необхідності навчальних знань. Провідним стає бажання продемонструвати свою неповторність.

Тому для підвищення мотивації старших школярів враховуйте наступне:

1. Старшокласник повинен відчувати, що ви поважаєте його як особистість, поважаєте його вибір. Не примушуйте дитину до навчання силою, не «читайте нотацій». Знайдіть можливість поговорити «на рівних», висловити свої аргументи, але «не тисніть», продемонструйте дитині, що залишаєте саме за нею право прийняти остаточне рішення. Якщо воно несприятливе – перегляньте свої методи роботи на уроці. Постарайтеся зробити навчальну діяльність цікавішою, різноманітнішою – аби дитина мимохіть втягнулася в процес.

2. Поставте під сумнів доступну учням логіку пояснення. До пошуку пояснень підштовхують протиріччя (суперечності). Діти прагнуть осмислювати і впорядковувати навколишній світ. Коли вони стикаються з протиріччями, то намагаються дати їм пояснення. Якщо вам пощастить поставити під сумнів доступну учням логіку пояснення, розкрити або продемонструвати в навчальному матеріалі суперечності, тоді ви пробудите в них інтерес до пізнання істини.

3. Одним із безлічі існуючих шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача й учня під час учбово-виховного процесу. Найбільш ефективними методами формування мотивації учіння служать: інтегровані уроки, рольові ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв’язок матеріалу, що вивчається, з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття обов’язку, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп’ютерною підтримкою, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.

4. Дайте учням можливість продемонструвати власну виключність шляхом виконання індивідуальних завдань, які відповідають інтересам, здібностям, потребам дитини; використовуйте творчі завдання.

5. Співпрацюйте з батьками старшокласника. Налаштуйте їх на те, що вони мають спілкуватися з дитиною як з рівною особистістю, надавати їй право обирати і помилятися, знати інформацію про фінансові можливості сім’ї та перспективи у подальшому житті. Однак старшокласник не повинен сумніватися у тому, що батьки підтримають його у будь-якій ситуації – це надасть йому впевненості під час прийняття рішень.

Методичні поради вчителю для посилення

мотивації навчання учнів на уроці

Порада 1. Створіть на уроці умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, ігрові моменти тощо.

Порада 2. Створіть психологічний клімат, за якого діти не бояться висловити помилку думку, знаючи, що то – пошук істини. Переконуючи учня, доводячи істину, не ображайте його, не зачіпайте його гідність, самолюбство. Будьте щедрі на похвалу.

Порада 3. Система контролю знань також має враховувати індивідуальні властивості учнів.

Порада 4. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам’ятайте і про класичну дидактику.

Порада 5. Інтелігентність – це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви поважатимете гідність учнів, якщо не вдаватиметься до крику, гримання, якщо не „стоятимете над ними”, а йтимете поруч на шляху до знань і моральної досконалості.

Порада 6. Помітивши в учневі щось властиве лише йому, учитель дістає точку опори для контакту. Завжди і в усьому ставтеся до учня як до особистості. Найнебезпечніше – це вчителева зарозумілість, ілюзія власного всевладдя.

Порада 7. Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуєте і поєднуєте різні форми навчання. Нехай учні самі обирають шлях розв’язування домашнього завдання.

Порада 8. Намагайтеся за будь – якої можливості використати завдання для формування особистості учня. Спрямуйте його інтерес до самого себе, на поліпшення результатів навчання.

Порада 9. Орієнтуйте школярів, особливо старшокласників, на високий рівень самостійної роботи. Недарма Чарльз Дарвін казав, що всім, хоч трохи цінним, чого він навчився, він завдячує самоосвіті.

Порада 10. Пам’ятаючи, що безталанних людей немає, а є зайняті не своєю справою, дайте можливість не лише сильним, а й слабшим учням реалізувати свої здібності.

Порада 11. Хай учень побачить ваше поважне ставлення до його найпершого у житті відкриття. Переконайте його, що помилки під час творчого пошуку неминучі, отже, не слід їх боятися.

Порада 12. Давайте учням невеличкі цікаві завдання на літо – такі, що згодом сприятимуть успішному навчанню.

Порада 13. Відвідуйте уроки колег для вивчення психологічного клімату, взаємодії вчителя і учнів – особливо у класі, де у вас іще не все гаразд.

Порада 14. Спершу поставте дитині реальні вимоги, а вже потім поступово „підносьте планку”. Розвиток можливостей лише якщо вимоги відповідають рівневі розвитку учня.

Порада 15. Навчіть учнів звертатися до довідкових матеріалів і працювати з ними, пояснивши, що це допомагатиме їм у навчанні.

Порада 16. Уміння працювати Езоп називав справжнім скарбом. Привчіть учнів до системи у роботі - це допоможе не лише їм, а й вам.

Порада 17. Під час тематичного контролю уникайте запитань, що надміру деталізують навчальний матеріал. Перевіряйте не лише теоретичні знання, а й уміння та загально навчальні навички.

Порада 18. Оцінюючи знання за всією темою, враховуйте не тільки перевірочні роботи, а усі види навчальної діяльності (твори, домашні завдання, повідомлення, лабораторні роботи тощо), щоб не зневажати їхнє виховне та освітнє значення.

Конкурс-захист МАНУ

Нові правила. Що треба знати?

Як захистити свій постер?

Що робить постер успішним?

Як оформити постер?

Що робить дослідження актуальним?

Відповіді на ці та інші питання можна дізнатися за посиланням!!!

https://www.youtube.com/playlist?list=PLffzypciL6QI43eWhtdTkLb_gxSG0pLTx

З 29 жовтня по 4 листопада на базі Полтавської обласної Малої академії наук, з використанням для комунікації дистанційної платформи ZOOM, відбулося 5 обласних семінарів-практикумів для керівників науково-дослідницьких робіт учнів-членів Полтавського територіального відділення Малої академії наук України гуманітарного, природничого, суспільного, фізико-математичного і технічного профілів на теми:

· «Методичні гайди науково-дослідницької діяльності Малої академії наук відділень: математики, технічних наук, фізики і астрономії, комп’ютерних наук»;

· «Науково-дослідницька діяльність юних істориків, філософів та суспільствознавців, економістів в умовах сучасних викликів (у контексті проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН)»;

· «Методологія та організація учнівських наукових досліджень у відділеннях природничого профілю в умовах сучасних викликів»;

· «Науково-дослідницька діяльність юних філологів в умовах сучасних викликів (у контексті проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН)»;

· «Методологія та організація учнівських наукових досліджень у відділенні наук про Землю в умовах сучасних викликів».

У семінарах-тренінгах взяли участь 29 учителів від Семенівської територіальної громади. Учасники семінарів дізналися про основні зміни в правилах проведення Конкурсу-захисту, його оновлену нормативно-правову базу та перелік документів, які мають супроводжувати науково-дослідницький проєкт на Конкурс-захист. Своїм досвідом із вчителями поділилися провідні науковці області, доценти та професори кафедр. Також у семінарах взяли участь призери ІІІ етапу Конкурсу-захисту, які поділилися з педагогами власним досвідом.

Модератор заходу Салюк Наталія Віталіївна, завідувачка методичного відділу, методист Полтавської обласної Малої академії наук, розповіла педагогам про умови проведення І та ІІ етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН.

Кожен учасник семінару отримав електронний пакет матеріалів семінару та методичних рекомендацій.

Наукове товариство учнів Семенівської селищної ради щиро дякує організаторам семінарів та доповідачам за цінну інформацію та неймовірно цікавий досвід, бо тільки у тісній співпраці педагогічних, науково-педагогічних працівників, закладів позашкільної освіти та закладів загальної середньої освіти можна досягти успіхів у роботі з обдарованою молоддю.