Протидія булінгу
Ключовою умовою в забезпеченні безпеки підростаючого покоління є своєчасне виявлення дітей, які потребують допомоги та екстреного втручання.
Відповідно до Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» від 07.12.17 р. № 2229-VIII, в Новгородській спеціальній школі № 38 Донецької облради були проведені корекційно-виховні заходи загальної профілактики з метою формування безпечного освітнього середовища, вільного від проявів насильства; профілактика булінгу (цькування). Педагогами школи були надані поради батькам щодо забезпечення батьківського контролю над поведінкою дитини в Інтернеті.
![](https://www.google.com/images/icons/product/drive-32.png)
![](https://www.google.com/images/icons/product/drive-32.png)
![](https://www.google.com/images/icons/product/drive-32.png)
![](https://www.google.com/images/icons/product/drive-32.png)
![](https://www.google.com/images/icons/product/drive-32.png)
ЯК ЗАПОБІГТИ БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКІЙ СПІЛЬНОТІ.
ЯКЩО ВИ ПОМІТИЛИ АБО ЗАПІДОЗРИЛИ БУЛІНГ, ПОВІДОМТЕ АДМІНІСТРАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.
Не приховуйте випадки булінгу в класі заради збереження репутації школи. Доведіть до відома батьків дітей ситуацію з обох сторін конфлікту.
Залучіть психологічну службу до розв’язання проблеми.
Не ігноруйте прояви агресивної або провокативної поведінки учнів. Негайно втручайтеся у конфлікт.
Не підтримуйте жодну сторону учасників конфлікту.
Ретельно аналізуйте причини виникнення булінгу. Не шукайте винного.
Допоможіть однокласникам потурбуватися про того, кого ображають. Будьте неупередженими у своїх оцінках, діях і висловлюваннях.
Говоріть з учасниками конфлікту наодинці. Не вимагайте від них публічних пояснень чи вибачень. Створіть умови, щоб ситуація не повторилася.
Розкажіть дітям, що таке насилля. Можливо, булери самі потерпають від агресії батьків, старших братів або сестер і просто копіюють звичну модель поведінки.
Створіть у класі атмосферу довірливого спілкування, шукайте спільні інтереси, об’єднуйте дітей.
Будьте прикладом толерантного й виваженого ставлення до інших.
Покажіть дитині, що вона не наодинці з проблемами, підтримайте її й дайте зрозуміти, що вона може розраховувати на вашу допомогу.
Проконсультуйтеся з практичним психологом. Не залишайте справу, як є, сподіваючись, що ситуація сама зійде нанівець. Без допомоги фахівця не обійтися.