У далекі післявоєнні роки, коли через Красилівські землі пролягли перші магістралі газопроводу, за програмою соціального розвитку була збудована в районі поселення газовиків школа. Семирічка стала окрасою і гордістю красилівчан, адже у 1949р. кращої новобудови не було в районі. Славна історія школи пов’язана із розвитком освіти в державі, бо із семирічного навчання у 1963 році школа стала восьмирічною, а з 1966 році – середньою. Своєрідність її полягало ще й в тому, що навчання велося російською мовою, це надавало їй статус елітної з певних тодішніх політичних міркувань. У роки незалежності України у школі викладання через поступову двомовність з 1966р. перейшло на чисто українське. Упродовж багатьох років наша школа утримує пальму першості з багатьох показників, є альма-матер для багатьох поколінь високоосвічених, кваліфікованих спеціалістів, справжніх майстрів своєї справи, а загалом просто добрих і порядних людей.

У кожного з них лишився у серці спомин про рідну школу, дитинство, учителя. Саме про своїх учителів школа пам’ятає завжди, це ті, хто стояв на чолі педагогічного колективу: Степанова А.Г., Короліхін П.Д., Брижко Софія Сергіївна, Павлов Микола Григорович, Шабель Євген Зінов’євич, Яланський Петро Михайлович, Солтис Микола Тарасович, Могінська Марія Миколаївна, Шахрай Володимир Дмитрович.

Авторитет учителів-корифеїв - Терещенко Г.М., Шушківська П.А., Костриця М.Т., Волкова А.С., Петровська М.К., Галайко Г.І., Рондюк Є.А., Худік Г.М., Худік К.Г., Солтисюк А.С., Москалюк С.Ф., Рев’якін Ф.В., Рожок Г.З., Бондарчук Г.А., Слівець М.О., Григорчук М.А., Буян Г.М., Лелека М.С., Бабак Р.В., Безсмертна Г.І., Чернов І.О., Охріменко М.І., Заганіч О.Г., Карпінська К.М., Панченко Г.А., Верещага Л.А., Столяров В.Я., живе досі в її стінах.

На заміну старшим приходили нові, які згодом у високих і вимогливих традиціях цієї школи також ставали майстрами своєї справи. Кожен із них заслуговує на увагу і щирі слова вдячності за високий професіоналізм, порядність, доброту.