Вік від шести до семи років – кризовий.

6-річний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником. У нього зберігається особливість мислення дошкільника, переважає мимовільне запам’ятовування (запам’ятовується, головним чином, те, що цікаве, а не те, що необхідно запам’ятати).

В навчанні шестирічних першокласників і батькам, і вчителям необхідно враховувати їх можливості і норми навантаження:

загальне навчальне навантаження – 4 год. на день;

безперервна письмова робота – 4-5 хв.;

безперервне читання – 8 хв.;

середня активність уваги – до 15 хв.;

прослуховування звукоз апису – 6-10 хв.;

перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач – 15 хв.;

перебування на свіжому повітрі – не менше 4 год.;

тривалість сну – 10 год. на добу, із них денний сон (бажано) – 1,5 год.

Основними критеріями загальної готовності до шкільного навчання є:

– рівень біологічного розвитку дитини (зріст, наявність постійних зубів);

– достатній рівень розвитку психофізіологічних функцій організму (рівень сформованості дрібної моторики);

– стан здоров'я на момент вступу до школи (фізіологічна зрілість) ;

– динаміка захворюваності за попередній рік.

Інтелектуальна готовність пов'язана з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини. Одним з основних показників інтелектуальної готовності дітей до навчання в школі є рівень розвитку наочно-образного і словесно-логічного мислення.

Мотиваційно-вольова готовність дитини до навчання в школі

Вольова готовність передбачає здатність стримувати свої імпульсивні дії, зосереджуватися на виконуваному завданні, слуханні мови вчителя тощо.

Мотиваційна готовність до навчання – наявність в дитини бажання навчатися, сформованість позиції майбутнього школяра.

Особистісна готовність до школи — це готовність дитини до нових форм спілкування, нового ставлення до навколишнього світу і самого себе, що зумовлене ситуацією навчання в школі.

Соціальна готовність – уміння будувати взаємовідносини із дорослими і ровесниками.

Дитині необхідне підтвердження її інтелектуальних можливостей, щоб підтримати мотивацію до навчання. Тобто це переконання, впевненість дитини у тому, що вона може бути ефективною в певній діяльності. Створити уявлення в дитини «Я МОЖУ!!!».