Мета уроку: поглибити знання учнів про негативний вплив тютюну на здоров’я людини, ознайомити з поняттями «пасивне паління», «тютюнозалежність», можливими шляхами попередження та боротьби з цією шкідливою звичкою; формування у підлітків якостей сильної особистості та здатності протистояти тютюновій індустрії; попередження паління серед підлітків та учнівської молоді.
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Суспільство мусить дбати про здоров’я своїх дітей та підлітків, адже вони майбутнє цього суспільства. З перших днів життя дитину в нашій країні супроводжує увага і піклування спеціальних дитячих закладів - лікувальних, виховних, навчальних, спортивних, розважальних та ін. Ось ціла армія лікарів, вихователів, вчителів, інструкторів докладають масу зусиль, щоб захистити дитину від хвороб, від фізичних та психологічних травм. Але ці титанічні зусилля не завжди мають належні результати і виявляються марними стосовно впливу тютюну. Чому?
Щоб відповісти на дане запитання проведемо маленький експеримент. Пропонуємо учням кілька довільних предметів, але серед них має бути упаковка від цигарок.
Завдання: назвати предмети, визначити їх призначення, розповісти про шкоду тютюну;
Результат: Учні швидко називають предмети, багато хто розпочинає перелік предметів саме з упаковки для цигарок. Вони добре знають для чого використовується ця упаковка, знають назви марок, безпомилково визначають призначення самих цигарок, але про шкоду тютюну, окрім фактору задимлення, мало хто щось може розповісти.
Висновок: Реклама цигарок всюди - від цигарки в руках батька чи інших членів родини, до крамниць, яскравих щитів (якщо не з прямою, то з опосередкованою рекламою тютюну). Про шкоду від паління інформація розміщена так, що на неї майже ніхто не звертає увагу, тим більше діти. Вони сприймають яскраві, ефектні фото, малюнки, написи, але пропускають повз увагу застереження про шкоду куріння і тютюнового диму. Попередження не спрацьовує.
Проблемне запитання: Що ми можемо змінити, адже тютюнопаління - це не просто шкідлива звичка, це повільна смерть?
ІІІ. Етап отримання нових знань.
Група вчених Мюнхенського університету заявила, що кожна випалена сигарета забирає 12 хвилин життя. Якщо людина в день випалює 20 сигарет, вона добровільно скорочує своє життя min на 5 років.
1. Сумна статистика.
Згідно даних ВООЗ у 2000 р. в результаті вживання тютюну в світі загинуло понад 4,2 млн. людей.
До кінця 2020-х рр. кількість жертв збільшиться до10 млн. в рік.
У ХХ ст. куріння забрало життя 100 млн. людей.
Підраховано, що 150 млн. людей, що палять сьогодні, загинуть на протязі 25 років, якщо не покинуть, причому половина з них - молодь.
Щоденно від наслідків куріння в світі гине приблизно 13,5 тис. людей.
Щороку - 4,5 млн.
В Україні палять біля 51% населення (1/3 з них жінки).
Щороку в Україні гине 120 тис. чол.
У Європі менше всіх палять шведи - кожен 5-й , більше за всіх - іспанці.
2. З історії тютюнопаління.
«Колумб Америку открыл, хороший был моряк, но заодно он научил весь мир курить табак» - мабуть комусь з вас відома ця пісенька з к/ф «Остров Сокровищ».
Тютюн - це трав'яниста рослина сімейства пасльонових. Тютюн має красиві квіти, які використовуються у декоративному садівництві. Використовують також висушене листя, яке спеціально обробляють, подрібнюють і використовують для куріння. Тютюн, як і кукурудза та картопля привезені до нас з Америки більше ніж 500 років тому. Куріння в індіанців було частиною релігійних ритуалів. Одним з перших європейців, що спробував тютюн, був мандрівник, іспанець Родріго де Херес, який згодом став заядлим курцем. Повернувшись з Америки до рідної Іспанії, після святкової вечері з приводу його повернення Родріго за звичкою запалив сигару і так перелякав усіх присутніх (ніколи ще в Європі не бачили, як людина вдихає вогонь і видихає дим!), що гості пожалілися до інквізиції. Так перший курець провів декілька років у тюрмі. Спочатку тютюн у Європі вирощували як декоративну рослину, але згодом якимось чином, тютюнові плантації з'явилися по всій Іспанії.
У XVI ст. тютюн добрався і до Сходу. Якось посол Франції у Португалії Жане Ніко подарував своїй королеві Єкатерині Медичі тютюнове листя, як ліки від мігреню. Вдячна королева, якій раптом полегшало, назвала ліки на честь послa "нікотин". Так це слово з'явилося у нашому словнику. Згодом стало ясно, що тютюн - штука небезпечна. Мода на куріння та нюхання тютюну призвела до того, що нестримані модники почали страждати на гострі отруєння та різні хвороби. Тоді влада та церква почали профілактику куріння в дусі середньовіччя: в Америці курців страчували, у Італії - відлучали від церкви, а потім живцем замуровували, а у Турції - саджали на кіл.
В Україну тютюн завезли у ХVII ст. Це «диявольське зілля» було заборонено церквою. За куріння, нюхання або жування тютюну карали… вириванням ніздрів. У 1697 р. Петро I зняв заборону . З того часу вирощування цієї рослини в Україні поширювалося.
3. Сучасна профілактика.
Як бачите, з палінням вже давно борються різними засобами. В більшості країн світу заборонена реклама на ТВ. У Європі, за новими правилами оформлення сигаретних пачок, 30% площини займає антиреклама. На тютюнових пачках розміщують фото легень, серця, нирок курців. Коли в європейських країнах ввели заборону на куріння у громадських місцях, то статистика серцево-судинних захворювань знизилася на 40%. На даний момент в Україні також є закон про заборону тютюнопаління у громадських місцях.
В США практично на всіх авіарейсах заборонено палити, а в багатьох закладах курців на роботу не приймають.
Вперше курцю було відмовлено у прийомі на роботу ще у 1907р. У своєму листі автомагнату Генрі Форду винахідник Томас Едісон писав, що головна небезпека цигарок знаходиться у папері, який при спаленні виділяє миш'як. "Він дуже сильно впливає на нервові центри, вбиває клітини мозку, тому я не приймаю на роботу курців."
Взагалі на Заході курити не модно! А у нас мода ще 20-тирічної давності!
4. Ти маєш знати правду.
То що ж таке куріння у «технічному відношенні»?
Куріння - це вдихання продуктів сухої перегонки тютюнового листя, внаслідок чого виділяється понад 500(!) різних хімічних речовин: нікотин, окис вуглецю, аміак, кислоти, ефірні олії тощо.
Нікотин - одна з найсильніших рослинних отрут, основна частина тютюнового диму.
У сільському господарстві речовина нікотин-сульфат вважається однією з найсильніших отрут проти шкідників. Іноді господині пересипають тютюном вовняні речі. Для чого? Щоб їх не побила міль.
Часто кажуть, що одна крапля нікотину вбиває коня. Коли говорити точно, то однієї краплі чистого нікотину вистачить, щоб знищити трьох коней масою до півтони кожний.
Якщо завзятому курцеві поставити медичну п'явку, то вона дуже швидко відпадає і гине у судомах, бо смоктала кров із нікотином.
В одному французькому курортному містечку Ніцца група молодих людей влаштували змагання, хто більше викурить сигарет підряд. Переможців чекав приз. Виграли двоє, вони викурили по 60 сигарет, але призу так і не отримали, бо померли. Кількох інших учасників «змагання» у важкому стані доставили до лікарні. Цей випадок внесений до Книги рекордів Гінесу.
В середині XIX ст. у Європі став відомим один судовий процес над графом Бокарме, який прочитавши книгу про культуру індіанців, де були описані властивості тютюну, отруїв свого шурина настоєм з листя тютюну. На той час такий настій був дуже поширеними ліками. Індіанці використовували тютюн «для знищення ворогів». Саме цю властивість тютюнового листя і використав граф.
Тютюновий дим перевищує за токсичністю автомобільний у 4,5 рази. Як підрахували у 1983 р. фахівці науково-дослідного інституту загальної і комунальної гігієни СРСР - викурювання лише однієї сигарети відповідає умовам перебування людини на великій автомагістралі впродовж 36 годин!
У 1964 р. американські вчені В.Хант та Е. Родфорд відокремили з тютюнового листя, що більша частина нерозчинного полонію-210 залишається та накопичується в організмі. Цей факт свідчить про значний ризик для курців захворіти на рак, так як радіоактивні елементи викликають мутації в живих клітинах.
Рак - це ІІ причина смертності у багатьох країнах світу. Майже 30% онкозахворювань в людей виникає через небезпечний вплив тютюну. Із курінням пов'язують виникнення раку легень, горла, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок. Рак молочної залози та шийки матки є в основному наслідком куріння серед жінок.
У США в шт. Вірджинія тютюнові монополії, намагаючись впливати на «патріотичні» почуття людей й шантажувати їх аби вони не піддавалися на заклики медиків покинути курити, виступили із заявою: "Тютюн - це 1,193 млрд. $ прибутку, що йдуть на потреби штату, плюс до того ще 90 тис. робочих місць."
Як контраргумент, товариство боротьби проти раку висунуло свої підрахунки, які засвідчили, що саме лікування хвороб, пов'язаних із курінням обходиться щороку від 5 до 8 млрд. $. Американське протиракове товариство обстежило за певною програмою 187000 курців. Виявилося, що смертність від раку легень серед курців у 20 р. більше! ніж серед людей, що не курять. Якщо білу серветку притулити до губів, а потім видихнути сигаретний дим, то на ній залишиться брунатна пляма. Це смола - яка є дуже небезпечною, бо містить 40 канцерогенних речовин. «Канцер» - в перекладі з німецької означає «рак», тобто канцерогени - речовини, що викликають злоякісні пухлини. Якщо вушко кролика змастити сигаретною смолою, то через деякий час на цьому місці з'явиться рак шкіри. В організмі людини смола найбільше накопичується в легенях. Подивіться на фотографію. Це легені курця.
Здорові легені мають ніжно рожевий колір, а цей чорний колір - це смола. Якщо людина покине курити, то легені відновлюються через 1,5 - 2 роки.
Всі бачили, як виглядає сигарета? Як ви вважаєте, яка температура горіння на кінчику сигарети, коли курець затягується? Вона сягає 500-700℃. Для порівняння, наприклад, температура плавління свинцю - 237,4℃.
Чим вища температура горіння, тим більш повно й легше активуються смолисті речовини. При курінні сигарети, чим ближче вогник до кінчика, що знаходиться на губах, тим вища концентрація смолистих речовин і канцерогенів. Звичка докурювати сигарети до кінця або ще гірше - знову закурювати недопалок дуже небезпечна.
Невипадково саме відмінність у способах куріння сигарет англійцями та американцями позначилася на тому, що в англійських курців рак легень трапляється значно частіше, ніж в курців США .
Коли провели масовий експеримент зі збором недопалків (а їх збирали на вокзалах, у ресторанах, урнах на вулицях) виявилось, що в Англії середня довжина недопалка 18,4мм, в США - 30,9мм. «Скупішім» англійцям їхня звичка докурювати сигарету до кінця обходиться дорогою ціною.
А ще краще зберегти себе від раку - це покинути курити або ніколи не починати!
Ви чули, як іноді дорослі кажуть: «Будеш курити - не виростеш!» Дорослі іноді кажуть мудрі речі. Внаслідок куріння в організмі людини виникає кисневе голодування. Воно особливо небезпечне для молодого організму, що росте, і в якому дуже інтенсивно відбуваються всі обмінні процеси. Тютюновий дим містить чадний газ СО2. Коли людина закурює, гемоглобін, що знаходиться в еритроцитах замість того, щоб з'єднатися із киснем, з'єднується із чадним газом, і тоді всі органи тіла замість кисню отримують СО2. Це і є кисневе голодування. Після однієї викуреної сигарети чадний газ залишається в крові протягом 8 годин і блокує доступ кисню у кров. Хронічне кисневе голодування призводить до того, що підліток відстає у рості, стає кволим.
Така двофазність і лежить в основі вживання тютюну з метою як стимуляції, так і гальмування. Той, хто хоче себе стимулювати, спирається на І фазу, і коли дія її закінчується, і починається ІІ фаза гальмування нервових процесів, намагається знову стимулювати себе і запалює нову сигарету. А той, хто шукає в сигареті заспокоєння, задовольняється ІІ фазою дії нікотину. У разі потреби він курить сигарети одну за одною, тим більше, що коли нікотин приймати повторно, пригнічувальна стадія триває довше.
Німецький поет Гете писав: «Від куріння тупієш, воно не сумісне із творчою працею!» Психологічне обстеження великих груп школярів та студентів ВНЗ показали, що серед курців виразно переважають ті, що мають низьку успішність, у них значно погіршується пам'ять, увага та розумова працездатність. Поки ми молоді, то мало замислюємося про те, що наше здоров'я - це не лише наше здоров'я, а й здоров'я наших дітей, онуків і правнуків. І від нашого теперішнього життя залежить наше майбутнє і майбутнє наших нащадків. І вже зараз ти несеш відповідальність за своє життя та за життя своїх близьких.
Всі дівчата хочуть бути красивими та привабливими. Хлопці теж бажають гарно виглядати. Якщо ви дуже дбаєте про свою шкіру, надто про шкіру обличчя і курите, то для вас є новина: нікотин звужує периферичні кровоносні судини, і внаслідок погіршення живлення, шкіра обличчя стає блідо-жовтим, його риси загострюються. Є навіть таке поняття - «нікотинове обличчя». А зуби? Скільки зусиль доводиться докладати, щоб зняти жовтий наліт, жувати різні гумки! А що ж то за краса з жовтими зубами й коричневими пальцями рук?! А ваш гарний ніжний голос? Через кілька років він стане грубий та хриплий - це наслідок дії нікотину на гортань і голосові зв'язки.
Це реальна картина з життя, а тепер давайте проглянемо, які картинки нам малює реклама.
ІV. Етап осмислення отриманої інформації
Міні-тренінг «Реклама».
Мета: показати на прикладі реклами тютюнових виробів, як життєві цінності підмінюються і пов'язуються із вживанням тютюну.
Показ реклами тютюнових виробів:
Що тут зображено?
Які герої на плакаті?
Чи хочеться вам бути на них схожими?
Що потрібно зробити, щоб здійснити те, що на плакаті?
Закурити.
На різних рекламах зображують гарні людські бажання:
Бажання подорожувати ,
Бути незалежним,
Мати багато друзів,
Бути коханим.
А тепер давайте детально розглянемо кожну цінність:
Чи дають сигарети незалежність? (навпаки – залежність психологічна та фізіологічна)
Чи допомагають вони знайти гроші на подорож ( якщо міn 100 гр. в місяць витрачати на сигарети)?
Кому вигідно робити рекламу сигарет?
Чого вони хочуть?
Яке в них завдання? (продати якнайбільше свого товару)
(До речі, актор, що грав у рекламних роликах ковбоя Мальборо, помер від раку легень. А президент концерну «Філіп Морріс» - не курить).
V. Етап прийняття рішення.
Ви прослухали вже достатньо інформації, щоб можна було зробити правильні висновки. Давайте пограємо у гру «ЗА чи ПРОТИ?»
Як ви чули на початку уроку, мудра і достатньо сформована особистість перед тим, як приймати важливі для життя рішення, зважить усі «за» і «проти», потім робить висновки.
Отже. Навіть якщо ви проти куріння і ведете здоровий спосіб життя, уявіть, що ви вважаєте це нормальним. Назвіть, будь ласка, основні причини, за яких причин молоді люди починають курити:
1. Вплив друзів.
Підніміть, будь ласка, руку, хто хоч раз у житті пробував курити? Дякую за відвертість. А тепер скажіть, кому дуже сподобалась перша спроба?
Що ви відчували (Запаморочення, нудоту, серцебиття, головний біль, кашель).
Все, що ви назвали є ознаками отруєння організму.
Ви «отруїли» свій організм - йому не сподобалось.
Уявіть одну цікаву ситуацію. Вас пригостили цукеркою, вона вам дуже не сподобалась, але ви як вихована людина зробили на обличчі щось схоже на посмішку і подякували. Людина, яка вас пригощала, подумала, що вам однієї цукерки буде мало, і пропонує ще одну. Ви будете її їсти? - Не думаю.
Постає одне питання: якщо перша сигарета майже нікому не приносить задоволення, то чому люди знову закурюють?
Є таке поняття, як «престиж». Страх бути «не як усі». А якщо у компанії друзів майже усі курять, то небажання бути «білою вороною» змушує закурити, або ще гірше - друзі можуть назвати тебе «слабаком» або «непрогресивною».
2. Дорослість.
Нерідко причина початку куріння серед хлопців - прагнення показатися перед іншими, особливо дівчатами, таким собі «абсолютно дорослим» чоловіком, який не боїться нікого і нічого. Але якщо ти прагнеш бути дорослим, то ти маєш і вирішувати зовсім дорослі проблеми.
Зовнішня «красивість» процесу куріння - постава курця, недбала манера струшувати попіл, випускати дим кільцями є одним із засобів самоствердження. Чому не у спорті, музиці, математиці, спілкуванні і допомозі іншим, а саме у палінні?
3. Цікавість.
Дуже часто називають саме таку причину. Нажаль молоді люди нерідко спочатку ідуть за покликом бажань та почуттів, а вже потім думають про наслідки, коли іноді буває вже досить пізно.
4. Приклад батьків.
Якщо батьки відкрито курять при дітях, то чи велика вірогідність, що діти теж будуть курити? Звичайно.
Якщо ви будете курити, то який приклад ви будете надавати своїм дітям? Ви хочете, щоб ваші майбутні діти курили? Навряд чи.
А зараз ми всі проти куріння! Ми хочемо довго жити і мати здорових дітей. Які вагомі причини змусять вас взагалі ніколи не брати в руки сигарету?
1. РАК.
2. Скорочення тривалості життя.
3. Отруєння оточуючих.
4. Погане здоров'я майбутніх дітей.
Так, дуже вагомі причини.
VІ. Підсумки уроку.
«Молодь обирає здоров’я»
Мета: поглибити й розширити уявлення студентів про такі базові поняття, як «здоров’я», «хвороба», «здоровий спосіб життя», «шкідлива звичка»; довести пріоритетність здоров’я перед іншими цінностями людини; акцентувати на негативному впливі шкідливих звичок на самопочуття підлітка; сформувати у студентів прагнення займати активну життєву позицію, сприяти визначенню власних духовних цінностей та орієнтації на здоровий спосіб життя; розвивати вміння роботи в групах; виховувати толерантне ставлення один до одного.
Завдання:
1) систематизувати знання про правила здорового способу життя;
2) розвивати у учнів потребу в створенні здорового навколишнього середовища в школі та вдома;
3) сприяти формуванню відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я близьких людей, рідних.
План-сценарій
Організаційний момент.
Епіграф: Потрібно підтримувати міцність тіла, щоб зберегти міцність духу (В. Гюго).
Вступне слово: У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки.
Тема сьогоднішньої виховної години: «Молодь обирає здоров’я». І поговоримо ми про здоров’я, про активну життєву позицію, спробуємо визначити власні духовні цінності та їх вплив на наше життя.
Гра «Острів мрій». Необхідно звернути увагу учнів на те, що в цій грі всі мрії стають реальністю. Проте кожен повинен обрати тільки одну мрію з усіх: «Здоров'я», «Багатство», «Слава», «Кохання», «Родина». Усі вони записані на дошці. Це вікторина на зразок «запитання – відповідь». На запитання «Про що ти мрієш?» відповідають по черзі всі, до кого звертається учитель, на відповідь дається кілька секунд. Усі відповіді записуються на дошці у відповідних категоріях. Декого можна попросити пояснити свій вибір. Можна поцікавитися, чому окремі учні не обрали мрію «Здоров'я», обговорити, чому ставлення до здоров'я впливає на здійснення будь-якої мрії.
1. Евристична бесіда.
Слово учителя: з давніх-давен збереженню здоров’я та поліпшенню якості життя людини в усіх культурах і цивілізаціях приділялася особлива увага. Скажімо, наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами.
Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок – Гігієї та Панацеї. Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини – гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).
Особливий пієтет і дбайливе ставлення людини про своє здоров’я відображено в безлічі казок, легенд, міфів, зокрема й у фольклорі.
Справедливо зазначав видатний вчений, хірург Микола Амосов, що у більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й жадобу. Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні й значні. Тому, сучасна людина повинна усвідомлювати нову формулу життя: «Турбота про здоров'я – обов'язок кожного». Зрозуміло, що вироблення відповідного ставлення до здоров'я найважливіша умова оздоровлення суспільства. Ми так часто сьогодні вживаємо поняття «здоров’я», але що воно позначає?
Відповіді учнів.
Орієнтовна відповідь: здоров’я – це стан нормального, гармонійного функціонування всіх неушкоджених органів і систем не тільки за звичайних умов, але й під час фізичних і психічних навантажень.
Поняття здоров’я людини поділяється на фізичне і психічне. Фізичне здоров’я – це нормальне функціонування неушкоджених тканин і органів і як наслідок відсутність хворобливих відчуттів. Психічно здорова людина має світлий розум, гарний настрій, пам’ять і сон. Поняття психічного та фізичного здоров’я тісно взаємопов’язані.
Нормальне здоров’я, як правило, визначається гарним самопочуттям людини (суб’єктивний критерій). Об’єктивні критерії індивідуального здоров’я – нормальні антропометричні (зріст, статура), анатомічні (будова органів і тканин), фізіологічні (функціонування органів і систем) і біохімічні (склад крові тощо) показники.
Стан, протилежний здоров’ю, – хвороба. Під час хвороби організм функціонує в умовах анатомічних і функціональних порушень клітин, тканин, органів і систем органів. Хворий організм менш життєздатний і гірше пристосований до дії чинників довкілля.
Основи здоров’я закладаються ще до народження дитини. Дуже важливим для його формування є період дитинства та юнацтва. Тому з дитячих років необхідно піклуватися про своє здоров’я, розвивати навички здорового способу життя, мати уявлення про особисту гігієну й правила надання першої медичної допомоги.
Справедливими є слова: «Наше здоров'я в наших руках». Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Усесвітньо відомий біолог Ілля Мечников стверджував: «Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство». І так, ми чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров'я впливає безліч факторів, і найголовніший з них – це спосіб життя. Увага на екран!
2. Демонстрування ролика «14 фактів про здоров’я».
3. Евристична бесіда.
Слово учителя: Ми вже кілька разів із вами вжили словосполучення «рівень життя», «якість життя», «спосіб життя», але про що йдеться?
Відповіді учнів.
Орієнтовна відповідь: Рівень життя – це економічна категорія, що відображає ступінь задоволення матеріальних, духовних і культурних потреб людини.
Якість життя – це соціальна категорія, що відображає ступінь комфорту у задоволенні людських потреб.
Стиль життя характеризує поведінкові особливості життя людини, тобто ту модель, яка відображає психологію і психофізіологію особистості (соціально-психологічні категорії).
Спосіб життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров'я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров'я. Вона обирає здоровий спосіб життя.
Слово учителя: Я переконана, що про здоровий спосіб життя ви чули не раз, але що мається на увазі?
Відповіді учнів.
Орієнтовна відповідь: здоровий спосіб життя об'єднує, все, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних і (побутових) життєвих функцій в оптимальних для здоров'я умовах і виражає орієнтацію діяльності особистості в напрямку формування, збереження і зміцнення свого здоров'я. Таким чином, в основі ЗСЖ лежать соціальні та біологічні принципи.
До біологічних принципів належать такі:
– спосіб життя повинен створюватися у відповідності до віку;
– спосіб життя повинен забезпечуватися енергетично;
– спосіб життя повинен бути підсилюючим;
– спосіб життя повинен бути ритмічним;
– спосіб життя повинен бути ненапруженим.
До соціальних принципів належать такі:
– спосіб життя повинен бути естетичним;
– спосіб життя повинен бути моральним;
– спосіб життя повинен бути вольовим.
Здоровий спосіб життя – це такий стиль існування, при якому, крізь застосування певних засобів впливу на організм та його оточення, рівень життєдіяльності організму стає оптимальним, поступово удосконалюється, використання потенціалу організму відбувається без ушкоджень, причому активність організму і його можливості зберігаються до глибокої старості.
Здоровий спосіб життя – це режим, ритм, темп життя, особливості роботи, відпочинку, спілкування.
Оздоровлення організму включає:
– усвідомлення соціальної та біологічної значущості здоров'я для людини;
– раціональне харчування;
– оптимальний руховий режим;
– оптимальний психологічний настрій, вміння керувати своїм емоційним станом;
– відмові від шкідливих звичок;
– систематичне загартовування;
– дотримання правил особистої гігієни.
Плануючи свій спосіб життя, людина повинна узгоджувати його зі своєю натурою, з природними ритмами, усвідомленим відношенням до всього, що відбувається в ній самій і навколо неї.
4. Слово учителя: Чи всі ви знаєте принцип «золотої середини», який описав давньогрецький філософ Аристотель? Мова йде про уникнення крайнощів у нашому житті. Це стосується й здорового способу життя.
Демонстрування сюжету з кіножурналу «Єралаш» про ЗСЖ.
5. Вправа «Модель здоров'я». Учні об'єднуються у 2 групи, кожна з яких отримує завдання: розробити модель здоров'я, виходячи з власного бачення цієї проблеми. У кожній команді обирається той, хто фіксує всі ідеї, — «секретар», той, хто стежить за часом, — «хронометрист», і той, хто презентуватиме роботу групи, – «спікер».
Використовуючи аркуші паперу А5, маркери, фломастери, кольоровий папір, учні протягом 3–5 хвилин розробляють моделі, а потім кожна група презентує свою розробку.
Після презентації учитель пропонує учням уявити ті шкідливі, руйнівні фактори, які впливають на здоров'я, і, працюючи в тих самих підгрупах, за 3 хвилини продемонструвати на створених моделях дію цих факторів на ту чи іншу модель.
6. Демонстрування соціального ролика «Десять підлітків».
Слово учителя: Отже, ми з вами переконалися, що кожен має власне уявлення про модель здоров’я людини. Однак всі ми без винятку свідомі однієї речі – факторів ризику і їхніх наслідків. Ідеться передусім про шкідливі звички…
7. Доповіді учнів про шкідливі звички і фактори ризику.
Орієнтовний перелік тем:
1. Тютюнопаління.
2. Електронні цигарки.
3. Енергетичні напої.
4. Алкоголь.
5. Наркотики.
6. Фастфуд.
7. ВІЛ∕СНІД.
8. Гепатит.
9. Онкологія.
8. Змагання «Хто швидше?» Слово учителя: Часто показником здоров'я людини є здоров'я легень. Якщо легені здорові, у них вміщується багато повітря. Зараз ми проведемо своєрідне тестування. Для цього потрібно троє добровольців.
Учням роздаються кульки. За командою вони починають їх надувати. Перемагає той, хто швидше надує кульку.
Слово учителя: Отже, ми на власні очі побачили різницю в роботі дихального апарату. Для закріплення цієї інформації пропоную подивитися наступний ролик…
9. Демонстрування мультфільму про шкоду тютюнопаління.
10. Евристична бесіда.
Слово учителя: Поговоривши про шкідливі звички й залежності людини, ми з вами доходимо логічного висновку про те, що здоров’я людини – це не лише фізичний аспект, а й психоемоційний. Як на вашу думку, про що йде мова?
Відповіді учнів.
Орієнтовна відповідь: одним із найважливіших компонентів індивідуального здоров'я людини є психічне здоров'я, яке взаємопов'язане із фізичними та духовними структурними компонентами здоров'я людини. Мабуть, не один раз Ви спостерігали за роздратованим касиром, коли стояли у черзі, або водієм, який нервово сигналить або кричить на пішоходів, а можливо, й самі потрапляли під вплив негативних емоцій. І ця тенденція не є випадковістю, тому, що за даними ВОЗ кожен третій мешканець України має відхилення саме у стані психічного здоров'я. Це виражається у появі таких патологічних станів, як астенічні та невротичні стани, депресія, вегето-судинна дистонія тощо. Такі хворобливі психоемоційні стани не можуть не впливати на фізичне здоров'я і можуть привести до серйозних серцево-судинних захворювань і різноманітних розладів у функціонуванні органів та систем всього організму.
Слово учителя: Якщо ви так наполягаєте на важливості й значущості позитивних емоцій у житті людини, то давайте трохи розважимось!
11. Гра «Подарунок». Учні стають у коло. Їм пропонується зробити подарунок своєму сусідові справа, а саме: подарувати йому гарний настрій за допомогою міміки й жестів.
12. Змагання «Чеширський кіт».
Слово учителя: Підбиваючи підсумок нашої виховної години, давайте спробуємо, розділившись на дві команди, з’ясувати, що нового ми знаємо про здоров’я людини. Правила ті самі що й у брейн-ринзі:
1) командам дається завдання. Члени команди радяться між собою. Якщо відповідь на запитання готова, команда подає сигнал (до 1 хв.);
2) за правильну відповідь команда отримує 1 бал;
3) якщо одна з команд дала неправильну відповідь, інша команда має 20 секунд на роздуми;
4) правильна відповідь від аудиторії на поставлене завдання – це 1 бал відповідній команді;
5) якщо жодна з команд не виконує завдання, то з кожної знімається бал.
6) щоразу після правильної відповіді з команди-переможниці вибуває один гравець;
7) виграє та команда, гравці якої швидше залишать гру.
Завдання для команд:
І раунд
1. Закресліть літери г, ж, є, ї, ч, щ, х і прочитайте прислів’я.
г в ж е ж с ч ч ч е х л щ а х
д г у ж ж м є к ї ч х а щ ж г
г ж є ї ч щ х – г ж є ї ч щ х
х п щ о ч л ї о є в и є н ж а
г з х д ж о щ р є о ї в ' щ я
2. Гра-естафета «Хто більше?» Кожна команда по черзі називає народні загадки, приказки, прислів’я про людину та її здоров’я. Хто більше назве – переміг.
3. Відгадайте загадки:
Запитав орел в шуліки:
– Де дістати можна ліки?
Цей будинок недалеко,
Називається ...
Ключ: аптека
***
Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує –
Призначає процедури
І таблетки і мікстури?
Ключ: лікар
***
Він для кожної людини,
Ліки має й вітаміни,
Прочита рецепт уважно,
Що і як робить підкаже.
Ключ: аптекар
***
Без цукру я завжди скучаю,
Тож швидше дайте мені чаю!
Я ж – вітамінів вам сто тон!
Усі впізнали? Я...
Ключ: лимон
***
Бокс, хокей, бобслей, футбол,
Сноуборд і волейбол…
Стадіон, басейни, корт —
Об’єднало слово…
Ключ: спорт
***
Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте.
Ключ: цибуля
ІІ раунд
1. Назва якої шкідливої звички людини, тяжкої хвороби перекладається з грецької як оціпеніння і божевілля?
2. Стан напруженості, що виникає в організмі під сильним впливом, називається...
3. «Горілка біла, але красить нас і чорнить репутацію». Ці слова належать відомому письменнику, автору оповідання «Хамелеон», «Тонкий та товстий», «Чайка». Назвіть цю людину.
4. Що означає вислів «екологічний бумеранг»?
5. Тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія – це...
6. Формування наркозалежності характеризується розвитком трьох основних ознак. Назвіть їх.
7. Переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, робить, тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до своєї праці, до самого себе і своїх вчинків називається...
8. Назвіть і охарактеризуйте 2 групи емоцій.
9. Стан фізичного, психічного і соціального благополуччя...
10. Найпоширеніша звичка людини, яку мають понад 60 % чоловіків і 20 % жінок в Україні...
11. Здоров'я людини залежить на 10 % від рівня розвитку медицини, на 20 % від стану довкілля та на 20% від спадковості, на який чинник припадають 50 %?
12. Хімічні сполуки, які впливають на центральну нервову систему, викликаючи спочатку приємні відчуття та залежність людини від них...
13. Цей овоч – ласощі та ліки. Його високо цінували, йому вклонялися, його включали в релігійні ритуали. Знамениті стародавні лікарі Гіппократ і Гален рекомендували його при різних захворюваннях. Головне багатство цього овоча – каротин. Назвіть його.
14. Фактори, які впливають на початок вживання наркотичних речовин серед молоді...
Підбиття підсумків і нагородження переможців.
Гра «Дякую». Учні сідають у коло і по черзі звертаються один до одного (наприклад: «Владе, я дякую тобі за те, що ти мене підтримуєш»).
Заключне слово: здоров'я – це найбільша цінність кожної людини. Важливо знати, що шкідливі звички, про які ми щойно говорили, руйнують наше здоров'я, призводять до хвороб, депресій, деградації особистості, втрати мрій, дорогих людей, речей, які були колись найважливішими. Про це все може сказати будь-яка людина, і будь-яка людина може все це втратити. Пам'ятайте про це, здобувайте нові знання, робіть правильний вибір. Будьте здорові!
(польський письменник Януш Леон Вишневський)
За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає два малюки у світі.
Сьогодні, у Всесвітній день боротьби із пневмонією, Центр громадського здоров’я нагадує про серйозність цього захворювання.
Прості кроки, які може зробити кожен із нас, допоможуть уникнути запалення легень у себе чи своєї дитини, адже цю хворобу досить легко діагностувати.
Пневмонія, або запалення легень, — це форма гострої респіраторної інфекції, що вражає передусім альвеоли (мікропухирці, основний функціональний елемент легень).
У здорової людини альвеоли наповнені повітрям, а у хворого на пневмонію в альвеолах накопичуються слиз та рідина, що ускладнюють газообмін і зумовлюють біль під час дихання.
Хворий на пневмонію потребує якнайшвидшої діагностики та стаціонарного лікування у спеціалізованих медичних установах.
Причини пневмонії
Головні збудники пневмонії — бактерії, віруси, грибки та деякі найпростіші мікроорганізми. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи (Streptococcus Pneumoniaе) та гемофільна паличка типу Б (Haemophilus Influenzae Type B, Hib). А найпоширеніша причина вірусної пневмонії — респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (гостра вірусна хвороба з групи ГРВІ).
Також можливий розвиток запалення легень через уживання деяких медичних препаратів, унаслідок автоімунних захворювань тощо.
Шляхи передавання інфекції
Є кілька механізмів інфікування:
респіраторно-синцитіальний вірус потрапляє в організм, коли людина торкається предметів, на яких є віруси, бактерії чи грибки, а потім — очей або носа;
повітряно-крапельним шляхом (через носову чи ротову порожнину) поширюються як віруси, так і бактерії;
через кров часто відбувається бактеріальне зараження немовлят під час пологів або відразу після народження.
Щойно вірус опиняється у верхніх дихальних шляхах, він проникає у поверхневий шар їхніх клітин, альвеоли чи легеневу паренхіму. Разом із легенями також уражаються інші органи, що призводить до порушення різних функцій організму.
Симптоми пневмонії
Симптоми вірусної та бактеріальної пневмонії загалом подібні, однак у хворого на вірусну пневмонію може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.
Найчастіші симптоми пневмонії:
підвищення температури тіла (38–39 °C, рідше — 37,2–37,4 °C), лихоманка;
кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) або навіть гнійного мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
відчуття браку повітря, зниження апетиту;
втома, сонливість, пітливість;
задишка внаслідок фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;
втягнення грудної клітки — під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);
свистячі хрипи під час дихання (частіше за вірусних інфекцій).
Інколи хворим грудним дітям важко пити або ковтати їжу, у них знижується температура тіла, з’являються судоми, дехто може навіть знепритомніти.
За пневмонії часто вислуховують хрипи в легенях. Але вислухати їх удається не завжди. Діагностувати недугу допомагають рентген і комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння.
Лікування пневмонії
Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Лише фахівець може підтвердити або спростувати ваші побоювання, поставити діагноз і призначити відповідне лікування.
Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів нерідко стає фатальним для пацієнта.
Зазвичай, пероральні антибіотики, відпочинок, прості анальгетики та споживання великої кількості рідини є достатніми для повного одужання. Проте хворі із додатковими медичними ускладненнями, літні люди або пацієнти зі значно утрудненим диханням можуть потребувати інтенсивнішого лікування.
Пам’ятайте: самолікування, особливо із використанням антибіотиків, може значно ускладнити діагностику пневмонії та подальшу фахову терапію!
Профілактика пневмонії
Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає:
щеплення;
зміцнення імунітету;
достатнє та збалансоване харчування;
здоровий спосіб життя;
регулярну фізичну активність на свіжому повітрі;
дотримання правил особистої гігієни;
адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям;
дослідження середовища.
Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.
Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.
Хто ризикує захворіти на пневмонію?
Захворіти на пневмонію можуть особи різного віку, соціального статусу і професії. Але все ж є чинники ризику:
вік (на запалення легень частіше хворіють маленькі діти й літні люди);
цукровий діабет та інші хронічні захворювання;
робота у громадських місцях та контакти з великою кількістю людей.
Діти у групі ризику!
За даними ВООЗ, 2015 р. пневмонія в Україні забрала життя 331 дитини віком до п’яти років, посівши третє місце серед причин смертності у цій віковій категорії.
Діти із певними порушеннями та ослабленою імунною системою належать до групи високого ризику розвитку пневмонії та її ускладнень. Особливо це стосується малюків, які не отримують молока матері, оскільки ослаблення імунної системи дитини найчастіше пов’язане із недостатнім або незбалансованим харчуванням.
Окрім цього, до групи ризику належать діти, які інфіковані ВІЛ або хворіли на кір.
Козацька столиця України. Так ми звикли називати Запоріжжя. Цей край дійсно славиться багатою історією та традиціями. Однак і досі назвати точну дату заснування Запоріжжя виявляється складним завданням.
Історики розділилися на два табори: хтось вважає, що відлік своєї історії місто бере з 1770 року, інші ж наполегливо називають 952-й.
Вказуючи на цю дату, спеціалісти спиралися на трактат візантійського імператора Костянтина Багрянородного. У своїй праці від 952-року він згадує місця в межах сучасного Запоріжжя – Крарійську (тобто Кічкаську) переправу і острів святого Георгія (тобто Хортицю).
Про існування поселень на цій території свідчать й інші письмові згадки.
В 1103 році згадується в Літописі минулих літ, що сюди приходили київські дружинники на чолі з київськими князями і ганяли в Протовчу. Протовча знаходилася на острові Хортиця, тобто тут постійно жили люди.
Аргументів, щоб вважати це поселення постійним, не так і багато. А це один із ключових факторів, що визначають саме місто.
Саме тому багато істориків апелюють до більш традиційної версії. Появу міста Запоріжжя вони пов’язують із закладанням у 1770 році Олександрівської фортеці.
Визначити точне місце розташування Олександрівської фортеці сьогодні неможливо. Майже 250 років потому на території сучасного Запоріжжя можемо побачити тільки поодинокі залишки споруди – це ґрунтові вали й узвища. До речі, вулиця ця, ще донедавна Грязнова, повернула свою історичну назву – Фортечна.
Олександрівська фортеця була однією з семи оборонних споруд Дніпровської лінії укріплень. Всі вони розташовувалися на території сучасної Запорізької області. Залишки Захарівської фортеці можна знайти в Бердянському районі. Військова компанія тих часів обійшла стороною споруду. Місцеве населення, скориставшись нагодою, розібрало фортецю для будівництва нових поселень. Інша – Нікітінська – прослідковується на території Комишувахи.
До 250 річчя Запоріжжя
Національний банк України випустив пам’ятну монету України “Славетне місто Запоріжжя” номіналом 5 гривень і тиражем 35 000.
Виготовлена монета з нейзильберу - сплаву міді нікелю і цинку. Сплав також відомий за назвою мельхіор.
На монеті зображені споруди острова Хортиця, гребля Дніпрогесу, церква Святого Миколая, план Олександрівської фортеці, стилізовані сучасні житлові будівлі та абрис козацького профілю.
До 250-річчя міста Запоріжжя розроблено і надруковано спеціальну поштову марку, на якій розміщено стилізований портрет Якова Новицького.
Автором роботи, що лягла в основу ескізу є відомий художник, ілюстратор, мураліст українського походження з Нью-Йорку @mdot_season.
На рахунку художника багато реалізованих проектів публічної комунікації. Міша Тютюник сворює також дивовижні мурали, які прикрашають урбаністичні пейзажі Нью-Йорку та інших міст по всьому світу та в Україні.⠀
До 250-річчя Запоріжжя презентували мурал.
Малюнок робив відомий стріт-арт художник, мураліст та ілюстратор Міша Тютюник, який працював з визнаними брендами, як NBC, Coca-Cola, Etsy та Starbucks Coffee.
Ескіз муралу Міхайло спеціально розробив до 250-річчя Запоріжжя. Розташований малюнок на фасаді будинку за адресою: пр.Соборний, 60.
Соцмісто Запоріжжя – яскравий архітектурний ансамбль міжвоєнного модернізму. Стилю, до якого наразі прикута увага світової спільноти архітекторів, митців, соціологів, дизайнерів, культурологів і, взагалі, всіх людей, які люблять «розумну», модну і дуже емоційну.
Визначними пам’ятками Соцміста є:
- Башта на будівлі коксохімзаводу;
- Будинки Лаврова;
- Амбулаторне містечко;
- Башта Козлінера;
- Круглий будинок;
- Будинки-комуни;
- Будинки-пропілеї;
- Концертний зал ім. М. Глінки.
Проект архітекторів під керівництвом Віктора Весніна розроблений у 1928 році, двічі відзначений нагородами Всесвітніх виставок у Парижі та Нью-Йорку.
Міжнародний день терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.
16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості.
В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.
На жаль, останнє десятиліття принесло людству багато зла, агресії та випадків нетерпимості по відношенню до представників інших релігій, інших рас, інших держав.
Цей день нагадує всім нам про те, що насильство, тероризм, етнічне та релігійне переслідування — це ті явища, яким не повинно бути місця в 21 столітті.
Широкомасштабний геноцид повинен змусити кожну людину замислитись над своїми особистими вчинками, оскільки толерантність потрібно проявляти не тільки на рівні держав та націй, а й на рівні спілкування між близькими людьми.
Толерантність можна назвати цінним даром, даним згори. Отримав її кожен, але не кожен здатен бути настільки сильним, щоб скористатися нею.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування.
Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи, спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.
У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.
18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Україна відзначає цей день разом з іншими європейськими країнами. За оцінками, кожні 9 хвилин на веб-сторінці демонструються діти, які зазнали сексуального насильства та приблизно кожна п'ята дитина в Європі є жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства, і в 70-85% випадків кривдником є той, кого дитина знає.
Конвенція Ради Європи щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, також відома як «Лансаротська конвенція», є на сьогоднішній день найамбітнішим та всеосяжним міжнародно-правовим актом про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Україна є стороною Лансаротської конвенції з 2012 року та має зобов'язання щодо підготовки окремого законодавства, криміналізації такої поведінки та вжиття заходів щодо запобігання сексуальному насильству, а також захисту дітей-жертв та переслідування кривдників.
За даними світового огляду впливу пандемії коронавірусу на дітей в онлайн (David Wright. COVID-19: expectations and Effects on children online, June 2020) в період карантину діти стали проводити на 80% більше часу онлайн, разом з цим підвищились звернення щодо випадків булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті збільшилась вдвічі.
У 40% випадків злочинці показують дітям матеріали сексуального насильства над дітьми у процесі підготовки до зґвалтування.
Інформаційно-освітня кампанія з захисту дітей від сексуального насильства в Інтернеті #Stop_sexтинг за підтримки компанії Київстар, Уповноваженого Президента України з прав дитини випустили серію відеороликів для батьків про секстинг: відео пояснюють, чому діти та підлітки це роблять та як реагувати батькам?
Для підтримки батьків та дітей щодо питань безпеки в Інтернеті працює урядова консультаційна лінія 1545 (далі обрати 3). Фахівці лінії надають кваліфіковані консультації, а також підвищують рівень обізнаності дітей, батьків, фахівців, що працюють в контакті з дітьми. Здійснювати дзвінки на лінію можна цілодобово, безкоштовно і анонімно.
Також у рамках проєкту #Stop_sexтинг у лютому 2020 року почав роботу інтернет-портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Портал працює як лінія звітування: Ви можете повідомити про контент сексуального насильства над дітьми, який виявили в Інтернеті. Ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити їх подальшої сексуальної експлуатації.
Крім цього, в Україні також запущено чат-бот #Stop Sexting з метою захисту дітей від сексуального насильства в Інтернеті. Діти й підлітки зможуть отримати інструкцію, що робити та куди звертатися, якщо їх шантажують в Інтернеті й вимагають контент сексуального характеру. Чат-бот працює на сайті та у Telegram @StopSextingBot.
Всесвітній день дитини відзначається як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. З 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.
Метою святкування Всесвітнього дня дитини є привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованим на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.
Серед головних проблем, про які зазвичай згадують у цей день, можна назвати дитячу смертність. Безліч дітей вже в самому малому віці стають інвалідами, не отримують необхідного рівня освіти, якісної медичної допомоги та інших необхідних умов для нормального життя.
Вважається, що свято започаткували двоє братів з США – Брайан і Майкл. Їм набридли ворожі стосунки між країнами, воєнні дії та агресія. Тому вони вирішили надсилати привітальні листівки у різні куточки світу. На листках паперу хлопці писали щирі та добрі привітання для випадкових людей.
Брати просили адресатів підхопити ініціативу та відправити кілька листівок ще комусь. Така ідея сподобалася багатьом людям, і відтоді 21 листопада святкують Всесвітній день вітань.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.
За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести з проєвропейських переросли в антиурядові та стали значно масштабнішими.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року чинний Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
За ініціативи ООН 25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Цим днем розпочинається всесвітня акція «16 днів проти насильства».
У 1999 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок й запропонувала урядам, міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми.
Дата 25 листопада була вибрана в пам’ять про сестер Мірабаль – політичних активісток, забитих до смерті палицями таємною поліцією за наказом диктатора Домініканської Республіки Рафаеля Трухільо в 1960 році.
ООН зазначає, що жінки і дівчатка піддаються насильству, як у мирний час, так і під час збройних конфліктів, – з боку держави, суспільства, родичів. Насильство щодо жінок не обмежене рамками будь-якої конкретної політичної або економічної системи. Воно існує в будь-якій країні, не визнає кордонів матеріального добробуту, раси і культури. Структури домінування, на яких ґрунтується насильство, глибоко вкорінені в суспільстві. Досвід або загроза насильства повсюдно перешкоджають жінкам в повній мірі здійснювати свої права людини і користуватися ними.
МВС підтримує цей загальнонаціональний захід. Його мета - привернути увагу суспільства до проблем насильства в сім’ї.
На думку більшості істориків, причиною виникнення в Україні та інших частинах СРСР голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада.
Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померло, за уточненими даними, від 3 до 3,5 мільйона людей. Кількість жертв у всьому Союзі оцінюють до семи мільйонів.
Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації.
2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним.
"Батько Конвенції про геноцид", доктор Рафаель Лемкін, який власне і вигадав цей термін, у 1953 році сказав, що "винищення української нації" - це "класичний приклад геноциду".
Голодомор визнали геноцидом українців 23 держави: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан як окрема держава.
Однак слова "геноцид" немає в документах ООН, ЮНЕСКО і ПАРЄ, присвячених Голодомору.
У резолюції Європарламенту від 2008 року Голодомор названо "жахливим злочином проти народу України та людяності". Документ також містить посилання на Конвенцію ООН про геноцид.
Через брак достовірних демографічних даних того періоду чисельність втрат серед українців оцінюють дуже по-різному: від 1,8 до 7,5 і навіть 10 млн.
Однак більшість фахівців нині сходяться на думці, що прямих жертв Голоду було 3-3,5 млн.
В Україні ведуть Єдиний реєстр жертв Голодомору.
У 1932-33 роках масовий голод був також на Поволжі і Кубані (де жило багато етнічних українців), у Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і Казахстані.
Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях та в Молдові, яка тоді була складом УРСР.
Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% - росіянами, 1,4% - євреями та 1,1% - поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.
За даними Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 000 колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі.
Попри це, 1500 колективних господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.
Першим про голод в СРСР повідомив англійський журналіст Малкольм Маґерідж у грудні 1933 року. У трьох статтях в газеті Manchester Guardian журналіст описав свої гнітючі враження від поїздок Україною та Кубанню, розповівши про голод серед селян.
Маґерідж засвідчив масову загибель селян, однак не назвав конкретних цифр.
Після першої ж його статті радянська влада заборонила іноземним журналістам їздити по вражених голодом територіях країни.
У березні сенсаційні відкриття Маґеріджа спробував заперечити кореспондент "Нью-Йорк Таймс" у Москві Волтер Дюранті. Його замітка називалася: "Росіяни голодують, але не вмирають від голоду".
Коли про проблему почали писати інші американські газети, Дюранті підтвердив факт масових смертей від голоду.
Дюранті відомий також тим, що єдиний з іноземних журналістів взяв інтерв’ю в Йосипа Сталіна та отримав Пуліцерівську премію за свою діяльність. В Україні деякі активісти вимагали, щоб Пуліцерівський комітет посмертно відібрав у Дюранті цю престижну журналістську нагороду, однак цього не відбулося.
Саме слово "Голодомор" вперше з'явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році. У СРСР на той час історикам дозволяли лише говорити про "труднощі з продовольством", але не про голод.
Із вуст партійного високопосадовця слово "Голодомор" вперше прозвучало в грудні 1987 року. Тоді перший секретар ЦК КПРС Володимир Шербицький, виступаючи на урочистостях з нагоди 70-ліття УРСР, визнав факт голоду 1932-33 рр.
Коли про цю тему почали дискутувати дедалі відвертіше, у 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книжки "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів".
За словами Станіслава Кульчицького, справжній тираж видання був усього 2,5 тис. примірників і воно стала бібліотечним раритетом.
У 2006 році, за часів президента Ющенка, СБУ розсекретила понад 5 тисяч сторінок державних архівів про Голодомор.
У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно, конфісковували будь-яке інше продовольство. Воно не зараховувалося як сплата боргу і було лише каральним заходом. Політика натуральних штрафів мала змусити селян здати державі начебто приховане від неї зерно, якого насправді не було.
Спочатку каральним органам дозволяли відбирати лише м'ясо, сало і картоплю, однак згодом вони взялися і за інші продукти тривалого зберігання.
Федір Коваленко з села Лютенька Гадяцького району на Полтавщині розповідав: "У листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все забрали, навіть квасолю, і все те, що було на горищі. Такі дрібні були сушені груші, яблука, вишні – все забрали".
87-річна Ніна Карпенко з села Мацківці, Лубенського району Полтавщини, розповідає, що в селі досі пам'ятають людей, які від імені влади відбирали в своїх сусідів харчі.
У грудні 1932 року другий генсек ЦК КП(б)У Станіслав Косіор доповідав Сталіну: "Найбільший результат дає застосування натурштрафів. За корову і свиню нині колгоспник і навіть одноосібник міцно тримаються".
На Поволжі та Північному Кавказі натуральні штрафи застосовувалися лише епізодично.
У серпні 1932 року під приводом того, що розкулачені селяни та "інші антисоціальні елементи" розкрадають вантажі з товарних поїздів та колгоспне і кооперативне майно, Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна.
Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна, а за пом'якшкуючих обставин – 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії.
За каральним документом закріпилася народна назва "закон про п’ять колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.
За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.
У 1920-30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл, колгоспів, підприємств чи навіть окремих осіб, які не виконували планів із заготівлі продовольства.
На боржників, які потрапили на ці "чорні дошки" (на противагу до "червоних дощок" – списків пошани), накладали різноманітні штрафи і санкції, аж до прямих репресій проти цілих трудових колективів.
У роки голоду потрапляння села на "чорну дошку" означало вирок його жителям.
Право вносити села і колективи до такого списку мали обласні представництва ЦК Компартії України за поданням районних і сільських осередків. Іншими словами, формально це була ініціатива знизу.
Система "чорних дощок", окрім України, діяла також на Кубані, Поволжі, Донщині, Казахстані – територіях, де жило багато українців.
Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей.
"Цей канібалізм сягнув межі, коли радянський уряд… почав друкувати плакати з такою пересторогою: "Їсти власних дітей – це варварство", - пишуть угорські дослідники Аґнес Варді та Стівен Варді з Дюкейнського університету.
За деякими даними, за канібалізм під час Голодомору засудили понад 2500 людей.