К В І Т Е Н Ь
К В І Т Е Н Ь
26 квітня 1986 світ став свідком жахливої катастрофи в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлуння.
До річниці Чорнобильської катастрофи, в класі пройшла інформаційна година-онлайн, на якій діти ознайомились з фактами про Чорнобильську катастрофу, про які вони, можливо, не знали. А також з сучасними подіями на Чорнобильській та Запорізькій АЕС. Світу все ще загрожує ядерна небезпека., спричинена діями окупантів. Урок російськими військовими не засвоєно!!!!
20 квітня у світі щороку відзначають День вдячності волонтерам. Цього дня людство висловлює вдячність усім, хто знайшов у собі силу, відвагу та доброту здійснювати добрі справи, не вимагаючи нічого натомість.
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно указу Президента України «Про День довкілля». Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля.
Головна мета свята – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища.
Чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.
Культура – це те, з чого починається людина, це духовний світ, душа та глибинна сутність кожного роду і народу. Культура наповнює всіх позитивною енергією, перетворюючи народ на щасливу націю, надихаючи на творчі прояви, допомагаючи творити, зберігаючи пам’ять про витоки культурної спадщини, творчі надбання та відкриваючи нові грані культурної духовності.
15 квітня 1935 року у Вашингтоні представниками 21 країни на чолі з президентом США Франкліном Рузвельтом було підписано Міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток», який ще називають Пактом Реріха, призначення якого – захист культурних цінностей і повага до них. Це універсальний документ, який може застосовуватися як у мирний час, так і в разі збройного конфлікту.
Ти знаєш, що найперші ракети винайшли близько 800 років тому, а використовували їх для феєрверків? Сьогодні ракети – це транспортні засоби, що дозволяють людям досліджувати космічний простір, а коли-небудь вони навіть доставлять нас на Марс (будемо сподіватися, що хто-небудь відправить нам звідти листівку!). Ось 5 цікавих фактів про ракети.
Перші ракети використовувалися для феєрверків ще в 1200-х роках. Це було приблизно 800 років тому.
Перш ніж відправити в космос людини, вчені посилали туди собак і мавп (і вони навіть носили спеціально зроблені для них скафандри!).
12 квітня 1961 року на величезній ракеті відправилася в подорож в космос перша людина – Юрій Гагарін. Він облетів навколо Землі за 108 хвилин. Цей день і вважається Всесвітнім Днем космонавтики та авіації. А от перший український космонавт Леонід Каденюк пробув у космосі понад 15 діб – з 19-го листопада до 5-го грудня 1997 року.
Ракеті потрібно всього 8 хвилин, щоб розігнатися до швидкості 24 000 км на годину.
Щоб подолати силу тяжіння Землі і опинитися на орбіті ракета повинна летіти зі швидкістю 8 кілометрів на секунду (перша космічна швидкість), а щоб «відірватися» від земного тяжіння та полетіти до Марсу, швидкість повинна бути понад 11 кілометрів на секунду (друга космічна швидкість).
А от перші військові або бойові ракети, що злітали з допомогою пороху (суміш сірки, селітри, вугілля), описувалися ще Цен Кун Ляном (Китай) в 1042 р
Перші офіційні бойові ракети в Європі з’явилися в Великобританії на початку ХІХ ст. Називалися вони «Конгрева» – по імені конструктора і винахідника Конгрева. Його 6-фунтова (2,72 кг) бойова ракета, розрахована на радіус дії 1825 м і виготовлена в 1805 р, була вперше використана англійським Королівським флотом проти Булоні, Франція, 8 жовтня 1806 р.
Сьогодні, 4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в розмінуванні.
У 2022 році цей день для України проходить під невщухаючі вибухи бомб, обстріли з артилерії на тлі інших страшних злочинів російської федерації з використанням заборонених та негуманних видів зброї, що збільшує мінну небезпеку в десятки разів.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти, хоча рф забруднювала українську землю останні 8 років поспіль.
І якщо через першу хвилю російської збройної агресії проти України у 2014 році очистки потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, сьогодні, за попередніми оцінками, йдеться вже про80 тисяч квадратних кілометрів території України.
російські окупанти невпинно продовжують сіяти на українській землі смерть і каліцтва. В той час, як весь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, рф збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та навіть випробує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») та інші.
російська федерація воює не лише з українськими Збройними Силами, але й з цивільним населенням України, грубо порушуючи закони та звичаї війни. російські військові масово встановлюють заборонені міжнародним правом міни-пастки, відступаючи мінують продовольчі об’єкти, приватне житло і трупи людей.
Військові злочини російських окупантів спрямовуються навіть проти українських дітей. Загарбники свідомо мінують іграшки та блискучі предмети, на які можуть звернути увагу саме малюки. Так вони хочуть вбити наше майбутнє.
На жаль, через російську повномасштабну війну значна робота, проведена спільно з міжнародними партнерами з очищення територій, зведена нанівець. Водночас, зростає актуальність просвітницьких заходів. Знання щодо мінної небезпеки, які пересічні українці, передусім діти, встигли отримати з 2014 року, ще врятують не одне життя. Ми вдячні нашим партнерам з Halo Trust, DDG, FSD та інших міжнародних організацій й розраховуємо на їхню подальшу підтримку.
Вже зараз підрозділи Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур, щоденно ризикуючи життям, здійснюють операції з розмінування звільнених територій. Проте, основна робота почнеться після повного виведення російських військ з території України.
А поки ми закликаємо українців проявляти максимальну пильність, пам’ятаючи про мінну небезпеку, щоб зберегти власні життя – найвищу цінність для нашої держави.
Ми також закликаємо світову спільноту посилити підтримку України і вжити всіх заходів для наближення перемоги України над російськими загарбниками, яка зупинить катастрофічне збільшення кількості жертв мін та вибухонебезпечних предметів в серці Європи.
2 квітня весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. Вважається, що дитяча література з'явилася у ХVІІІ ст., коли вийшли у світ такі книги, як «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Подорожі Гуллівера» Дж. Свіфта. А через століття діти вже читали спеціально написані для них книги - казки братів Грімм і Г.Х. Андерсена.
Цікаві факти:
Діти, які відчувають інтерес до читання, розвиваються швидше за своїх однолітків, у них більш живий розум, краще розвинена пам'ять і інтелект.
Дослідження показують, що 4-6 років - найсприятливіший вік для навчання дитини читанню. Після 6-7 років навчити читати складніше.
Читання книг вголос для малюків - запорука майбутньої книжкової любові. Дослідження доводять, що у тих, кому в дитинстві регулярно читали батьки, набагато більше шансів стати активним читачем пізніше. Таке читання допомагає батькам зблизитися з дитиною і добре розвиває пам'ять малюка. Слухаючи казки, які читає мама, дитина запам'ятовує їх в подробицях, повторює улюблені фрази. Згодом, коли дитина сама вчиться читати, це допомагає їй додатково розвивати зорову пам'ять, зіставляючи знайомі рядки з книжковим текстом.
Один раз на два роки дитячим письменникам і художникам присуджується найпрестижніша нагорода - Міжнародна премія імені Г.Х. Андерсена, що найчастіше називають Малою Нобелівською премією. Вона була заснована 60 років тому Міжнародною радою з дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО.
Золота медаль з профілем казкаря вручається письменникам і художникам тільки за життя. За весь час лауреатами премії стали 23 письменника і 17 художників-ілюстраторів дитячої книги - представники з 20 країн світу. Найвідоміші з них - шведська письменниця Астрід Ліндгрен («Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Пеппі Довгапанчоха») і фінська - Туве Янссон («Маленькі тролі і велика повінь», «Мумі-троль і комета», «Капелюх чарівника» та ін.)