7 клас

День батька 2020 в Україні

В Україні вже другий рік поспіль на загальнонаціональному рівні відзначають День батька — в 2020 році це свято випало на 21 червня. Воно має міжнародне значення, його відзначають у багатьох країнах світу для того, щоб підвищити статус чоловіка як батька у всебічному розвитку сім’ї та вихованні дітей. У День батька прийнято влаштовувати сімейні урочистості і дарувати главам сімейства подарунки.

1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – одне из найбільш «дитячих» свят у світі. В цьому році це буде 70-е свято дитинства, захисту життя, здоров'я і прав дітей.

Історія

Походження Дня захисту дітей бере початок з 1925 року, коли представники різних країн вперше скликали «Всесвітню конференцію з благополуччя дітей» у Женеві. За підсумками конференції було прийнято рішення відзначати у всіх країнах світу День дітей, який зміг би привернути увагу до проблем дитинства. Спеціальної дати не було передбачено, і різні держави використовували дату, найбільш підходящу для їх культури і традицій. Ось чому в деяких країнах День захисту дітей відзначається не 1-го червня, а в інші дні календаря.

Традиція святкування Міжнародного дня захисту дітей 1 червня з'явилася у листопаді 1949 року завдяки спеціальній сесії Міжнародної демократичної федерації жінок в Парижі. ООН підтримала ініціативу паризького конгресу, оголосивши захист прав, життя і здоров'я дітей пріоритетним напрямком діяльності. Спеціалізована структура ООН щодо захисту прав та інтересів дітей – ЮНІСЕФ.

Вперше Міжнародний день захисту дітей відзначався в 1950 році.

Мета і місія свята

Головними цілями дня є заохочення миру, братерства і взаєморозуміння між дітьми; закликати батьків, держави, урядові та неурядові організації захищати права і свободи дітей.

Людство зобов'язан0е дати дитині найкраще, що воно може дати, – така основна ідея.

Міжнародний день захисту дітей – це також привід нагадати дорослим про необхідність дотримання прав дітей на життя, на свободу думок і віросповідання, на освіту, відпочинок і дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці. Тільки в умовах захисту прав і свобод дитини можливе формування гуманного і справедливого суспільства.

Перший день літа – можливість для підлітків задуматися про своє місце в світі і розглянути, які проблеми вони вважають важливими для себе і суспільства в цілому.

24 травня в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури. Свято встановлене указом президента від 17 вересня 2004 року, в день пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Кирило (827-869) і його старший брат Мефодій (815-885) народилися в македонському місті Солуні (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Кирило отримав освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а потім працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, перебував на дипломатичній службі.

Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Але пізніше став ченцем, а потім ігуменом одного з монастирів в Малій Азії.

Згодом брати взялися перекладати на слов’янську мову богослужбові книги, самі писали твори, проповідували християнство. Варто зазначити, що на той час церква була розділена на греко-католицьку та римо-католицьку.

Кирило і Мефодій відкривали при церквах школи.

Вони структуризовали слов’янський алфавіт і переклали церковнослов’янською (староболгарською) мовою Євангеліє.

На початку XI століття на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця та глаголиця. Кирилиця була простіше глаголиці.

Кирило та Мефодій

Глоголиця

Кирилиця

Пересопницьке Євангеліє

З серпня 1556 роки над рукописним Євангелієм працювали в монастирі розташованому в селі Двірець неподалік Заслава (сучасний Ізяслав) в Хмельницькій області. Тут написали перший розділ – Євангелія від Матвія і частково від Марка.

Влітку 1561 року в Пересопницькому монастирі архімандрит Григорій та Михайло Васильович закінчували дописували останні сторінки рукопису. Михайло Васильович з невідомим писарем старанно виводили уставним письмом слова попередньо підготовлені архімандритом Григорієм перекладу “для ліпших вірозумлення люду християнського посполитого”, як пояснюється в післямові.

У тексті або на полях в рамках виділені глоси – лексичні відповідники до слів оригіналу.

Кожна з чотирьох частин Пересопницького рукопису починається з зображення євангелістів, які виконані в іконографічному стилі.

Євангеліє закінчили писати в серпні 1561 року. Кілька десятиліть рукопис перебував у Пересопницькому монастирі. Пізніше Іван Мазепа подарував Євангеліє Вознесенському собору в Переяславі. Рукопис використовували під час богослужінь.

У XIX столітті Євангеліє вивезли в Росію, однак згодом вдова принца Петра Ольденбургского повернула книгу в Полтавську семінарію.

Випадок врятував Пересопницьке Євангеліє під час Другої світової війни. Коли німці наближалися до Полтави, завгосп місцевого музею поклав його в ящик з порцеляною. Рукопис вивезли до Уфи, в той час як 70 000 томів музейних фондів згоріли під час пожежі.

Після війни Пересопницьке Євангеліє повернулося в Києво-Печерську лавру. І в 1948 році рукопис серед мотлоху виявив професор Сергій Маслов.

Він передав унікальну книгу в Інститут рукопису нинішньої Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського, де вона зберігається до цих пір.

Варто зазначити, що всі президенти України складають присягу, кладучи руку саме на це Євангеліє.

Пересопницьке Євангеліє задокументовано мову, на якому читали проповіді в українських церквах в XVI столітті. Цей рукопис – перша спроба унормувати українську літературну мову.

Для українців вишиванка - не просто частина національного вбрання, а й оберіг, символ національної ідентичності та культурної спорідненості зі своїм народом. У короткому відео до Дня вишиванки нагадуються основні факти про українську вишиванку.

В 2020 році День вишиванки відзначається 21 травня. Це свято було засноване не так давно – у 2006 році, але за цей час встигло стати популярним не лише в нашій країні, а й за кордоном.

Історія цієї традиції розпочалася у Чернівцях 2006 року, коли студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Федьковича Леся Воронюк запропонувала обрати день, коли б усі одягали вишиванки. Вирішили робити це кожного третього четверга травня.

Першого разу – у вишиванках прийшли тільки кілька десятків студентів та декілька викладачів. Однак, вже протягом наступних років про цей День знали не лише в Україні, а й за її межами – скрізь, де живуть українці.

У 2011 році п’ятиріччя заснування дня відзначили Гіннесівським рекордом – найбільшою кількістю людей у вишиванках в одному місці. Це було на центральній площі Чернівців, де зібралося 4 тисячі прихильників Всесвітнього дня вишиванки.

З кожним роком кількість людей, які третього травневого четверга виходять із дому у вишиванках, зростає.

Що символізує колір вишиванки

Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.

Білий колір – символ невинності і оберіг від нещастя та лихого ока.

Чорний колір – багатство і достаток.

Золотий або жовтий – символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.

Зелений – жіночий колір.

Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою

День Європи

В Україні, відзначають дивовижне свято – День Європи. Дивовижне переважно тому, що наша держава – єдина держава у світі, яка, не будучи членом Європейського Союзу, з року в рік святкує на державному рівні єднання з європейськими країнами. Широко, голосно, весело.

Як було встановлено День Європи в Україні

19 квітня 2003 року президент Леонід Кучма, враховуючи стратегічний курс країни на європейську інтеграцію, своїм указом постановив відзначати День Європи в Україні щорічно третьої суботи травня.

Саме ж свято стали сприймати як символ єднання України з іншими європейськими країнами – день миру, спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Особливості святкування Дня Європи в Україні

Традиційно святкування Дня Європи в Україні відкривається урочистою церемонією в Києві.

Також до цього дня в столиці облаштовують так зване Європейське містечко, що складається з павільйонів, які представляють Україну, кожну державу - члена ЄС, Європейську комісію та міжнародні організації.

У них у подальшому представляють географію, культуру, історію найбільших міст держав - членів ЄС, організовують публічні дебати з послами та представниками української влади, проводять вікторини з європейської тематики та мовні курси, облаштовують "куточки національних страв" і багато іншого.

Крім того, протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи відбуваються зустрічі послів держав - членів ЄС з представниками органів місцевої влади, студентами й викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.

Аналогічні заходи є й в інших, як великих, так і маленьких, містах України. Хоча і не з таким величезним розмахом.

Як відзначають День Європи за кордоном

За кордоном День Європи відзначається не так, як в Україні. Та й суть самого свята дещо інша. Це також день святкування єдності та миру між європейськими країнами, але в цілому є два окремих Дня Європи:

· один з них присвячений становленню Ради Європи, яке відбулося 5 травня 1949 року;

· інший у пам'ять про Декларацію Шумана від 9 травня 1950 року, яка стала основою для створення нової організації держав у Європі, попередниці Європейського Союзу.

Відповідно їх і відзначають 5 і 9 травня.

У ці дні всі представництва Ради Європи та Євросоюзу проводять так званий день відкритих дверей. Кожна людина може зайти до закладу, дізнатися про те, як і навіщо він працює, взяти участь у тематичних дискусіях та інших заходах, що проводяться там, у тому числі екскурсіях.

При цьому офіційним символом свят є прапори європейських держав, у тому числі України.

Європа - це ідея

Як влаштований Європейський Союз

f687d1dda4d3fa9a.mp4

Фотозвіт до Дня Європи

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СІМ'Ї

15 травня, вся країна відзначає Міжнародний день сім'ї – день наших з Вами родин.

Сім´я, увібравши в себе історичний досвід всіх попередніх поколінь, завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Весь світ знає, якою талановитою, працелюбною, духовно багатою є українська нація. Ці високі якості закладаються саме в сім´ї, де дитина отримує перші уроки любові до батька, матері, до своєї Батьківщини. У сім´ї вона набирається сил і натхнення, які допомагають їй впродовж всього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги, адже саме родина є тією цеглинкою, з якої складається добробут та спокій у нашій державі.

Тож дозвольте у Міжнародний день сім'ї побажати Вам і Вашим рідним міцного здоров'я, щастя та непохитної твердості родинних стосунків. Нехай це свято стане для кожного з нас продовженням великого сімейного щастя і вагомих досягнень для кожної сім´ї.

Зі святом Вас!

П І К Н І К З К Н И Г О Ю

День матері в Україні: історія і традиції свята

День матері святкується у світі 10 травня, в Україні традиційно у другу неділю травня. У цей день заведено вітати своїх неньок і дякувати їм за подароване життя й теплу підтримку.

Історія Дня матері

День матері уперше почали відзначати після Першої світової у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині та Чехословаччині.

Ідею віддати жінкам одну з неділь у році озвучували у США ще наприкінці 1800-х років, але тоді підтримки вона не отримала. Офіційно вітати всіх мам на планеті почали тільки на початку 20 століття завдяки сприянню окремих американських активісток.

Традиції Дня матері

У християн 10 травня також асоціюється з Матір’ю Божою, до якої віряни звертаються, просячи заступництва і допомоги. У травні люди висловлюють подяку материнській самопожертві, коли природа виряджає планету у пишні убори весняних квітів.

День матері в Україні

День матері в Україні уперше відзначили у радянському Львові – у 1929 році. Відтоді українки поширили цю традицію на землі Тернопільської області і Східної Галичини. Невдовзі СРСР заборонив відзначення цього свята, а вже з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій Свято матері повернулося до України. Офіційно День матері святкують в Україні з підписанням президентом відповідного указу від 10 травня 1999 року.

Чому мама навчила мене в дитинстві.ppt

076389051faf80aa.mp4

День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Історична довідка

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року з німецьким вторгненням в Польщу. 110–120 тисяч українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло протягом першого місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі.

Внесок українців

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб. Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тисяч стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

Наслідки

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох чинників: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939–1941 та 1943–1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій воюючих сторін; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистами та їхніми союзниками значної кількості військовополонених і цивільного населення; депортацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил руху опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо.

5b9af9335684a414.mp4

775a50719a1fb13a.mp4

Свято Весни і Праці та Міжнародний день солідарності трудящих

Традиційну назву цього місяця як «травень», в Україні для останнього місяця весни, офіційно було повернуто в у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі. Назва походить від слова трава.

Після оранки земель і посіву, ще стародавні люди ввели звичай весело відзначали перший день травня. Вони робили це в надії, що їх праця дасть хороший врожай. Наприклад, стародавні греки в цей день наряджали смужками вовни своєрідну священну сосну Аттіса, яка символізувала чоловіка матері-Землі – Кібели, в честь його воскресіння. Сосну урочисто несли до храму, і танцювали навколо неї.

Зараз Перше травня відзначають у багатьох європейських країнах. В Іспанії, наприклад, день свята називається Зелений Сантьяго. Це свято квітів і закоханих.

Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.

У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах.

Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Це свято відзначається в 66 державах світу.

Мир. Праця. Травень. Протягом 70 з гаком років у СРСР цей день відзначався як свято солідарності всіх трудящих. Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Крім того, в Казахстані це свято єдності народу Казахстану, в Литві - день матері, у Кореї - день народження Будди, у Франції - День конвалії. Вибирайте свято на смак і відзначайте!

26 квітня 2020 року виповнилося 34 роки з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.

1bbef1d9d8419acf.mp4

940669b759e571b3.mp4

Традиційно щороку в квітні відзначаються День довкілля та День Землі. Сьогодні, більше ніж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності. Тенденції останніх десятиліть наочно переконують, що сучасний світ опинився на межі катастрофи. Руйнівні урагани, повені, буревії, забруднення повітря, ґрунту та води, винищення величезної кількості представників тваринного та рослинного світу, загрозлива тенденція кліматичних змін – все це говорить про те, що людство постало перед дилемою: або воно змінить своє ставлення до природи або незабаром перестане існувати. Щоб пробудити приспану пильність людства, спонукати його до негайних дій започатковані День Довкілля та День Землі.

День довкілля та День Землі, які у цьому році відзначаються 21 та 22 квітня, органічно увійшли у наше життя. За цей час вже склалися своєрідні традиції святкування. У ці дні проводяться заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, здійснення посадок зелених насаджень, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, по збереженню природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, прибирання побутового сміття, поширення екологічних знань шляхом масового проведення екологічних рейдів та експедицій по дотриманню чинного законодавства і оприлюднення їх результатів через засоби масової інформації, велосипедні паради, зелені концерти, виставки та конкурси малюнків, плакатів на екологічну тематику.

Місячник боротьби з туберкульозом

У рамках місячника боротьби з туберкульозом в режимі онлайн у класі було проведено ряд заходів:

- переглянути навчальні відеофільми з питань профілактики туберкульозу «Туберкульоз - історія, форми та розповсюдження»; "Три історії про туберкульоз"

- переглянута презентація "Туберкульоз - небезпечне інфекційне захворювання".

Під час цих заходів учні були ознайомлені із першими симптомами проявів туберкульозу. Познайомились з трьома реальними історіями про туберкульоз.

f59da5e772b0392b.mp4

Три історії про туберкульоз

8f14eaee72425320.mp4

Медична довідка

Page updated

Google Sites

Report abuse