29 січня 1918 року, Українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради Незалежності України.
Бій під Крутами — бій за Майбутнє України! – символ героїзму української молоді. Тоді холодного січневого дня 1918 року в нерівному бою проти переважаючих сил ворога виступили зовсім юні, але нескорені захисники своєї Батьківщини. Історія Крут зараз особливо актуальна, тому що так само, як і у бою під Крутами, на Сході України воюють молоді люди-добровольці – сучасні студенти, футбольні фанати.
Спільний перегляд документального фільму. Питання для обговорення:
Чому в Києві у січні 1918 року панував розгардіяш та безлад? У чому це проявлялося?
Як виник міф про «300 загиблих студентів». З якою іншою історичною битвою його найчастіше порівнюють?
Як думаєте, чому з полонених юнаків так жорстоко знущалися? Наскільки можна довіряти цим свідченням?
Чому, на вашу думку, люди зголошувались воювати за незалежність України? Яка роль сім’ї та навчальних закладів у становленні особистості?
День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.
Головною традицією у День соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга. Зі святом всіх нас!
Вченні довели, що обійматися — корисно для здоров’я. Обійми піднімають настрій, дарують посмішку, заряджають позитивом на весь день. Але ми в сучасному ритмі життя забуваємо про те, що обійми корисні для нашого здоров’я. І для того, щоб нагадати людям про це, і був створений Міжнародний день обіймів. У цей день кожна людина може подарувати обійми всім оточуючим: перехожим на вулиці, друзям, рідним, коханим. Такі обійми допоможуть зняти стрес, подарують гарний настрій та налагодять відносини між двома людьми.
19 січня в Україні відзначають велике церковне свято, Водохреще. Тоді завершується цикл різдвяно-новорічних свят. Вважається, що саме в цей день Іван Предтеча охрестив Ісуса в річці Йордані, тому і саме свято має ще іншу одноіменну назву — Йордан. За традицією, на Водохреще освячують воду й окроплюють нею домівки, а також занурюються в ополонку з крижаною водою. Вважається, що вода на Водохреща має цілющі властивості: "змиває" все недобре та загартовує організм. Занурення проходить у спеціально відведених місцях (ополонках), які попередньо освячують. Також у храмах освячується вода, якою вдома освячують житло та тримають як цілющу до Водохреща наступного року.
Чому Старий новий рік?
До 1918 року Різдво на українських землях святкували раз на рік - 25 грудня, а Новий рік - 1 січня.
Але 1918 року Центральна Рада запровадила календарну реформу - замість юліанського календаря, за яким жила Російська імперія, ввели григоріанський, звичний для Європи.
Тобто 16 лютого "перетворилося" в Україні на 1 березня.
Наступні українські уряди - гетьмана Павла Скоропадського, голови Директорії Симона Петлюри - теж дотримувалися європейського літочислення. Це ж саме зробили й більшовики.
Однак Російська православна церква не визнала ані владу більшовиків, ані новий стиль літочислення, який вони запровадили в Росії.
Відтак більшість вірян, в тому числі в Україні, теж міряли час за старим стилем. Тому в народному уявленні - на відміну від офіційних дат - Різдво "переїхало" на 7 січня, а Новий рік припав на 13-те.
Так виникли два Різдва і два Нових роки.
Як святкують?
Вечір напередодні Старого нового року називається Щедрим або Маланчиним вечором.
У цей час співають щедрівки й готують щедру кутю.
День 14 січня називають днем святого Василя.
Одним з найвеселіших обрядів на Старий новий рік є щедрування з козою Маланкою та переодяганням у різні казкові персонажі.
Тут тісно переплелись християнські та ще дохристиянські звичаї.
Одного разу люди придумали свято – Всесвітній день “спасибі». Відзначають його 11 січня і по праву його можна назвати одним з найбільш «ввічливих» свят.
У стародавні часи наші предки, говорячи слова подяки, використовували тільки дієслово «дякувати». Вони вимовляли: «Дякую! Дякую!». Так було до тих пір, поки люди вірили у природних божеств – бога Сонця, Землі, Води тощо. Коли ж прийшло християнство (віра в одного Бога Ісуса Христа), слово «дякую» замінили на «спасибі».
«Народилося» воно в XVI столітті зі словосполучення «спаси Бог». Ці два слова означали набагато більше, ніж просто подяку. Воно нагадує побажання. Так люди бажали порятунку, звертаючись до Бога, просили його здоров’я і довголіття. Згодом вислів став коротшим. І на світ з’явилося всім нам знайоме слово «спасибі». Вдячна людина уважна і щира, добра і чуйна, вона цінує допомогу інших.