Поезія існує вже багато тисячоліть. Перші поеми — це пісні, вони передавалися усно, тому багато з них сьогодні не відомі. Рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО, Всесвітній день поезії був призначений на 21 березня.
Рішення про встановлення цього свята було прийняте в зв'язку з тим, що поезія може допомогти людині розгадати найскладніші питання.
Поезія формує громадську думку і в той же час передає внутрішні переживання як самого автора, так і читачів.
Основна мета святкування — дозволити невеликим видавництвам, які несуть поезію в маси, заявити про себе якомога голосніше.
Крім того, представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.
День поезії — це ще й нагадування всім сучасникам про великих поетів, які своїм твердим словом впливали на долі цілих держав і завжди були в пошані.
Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини. Відображення і дзеркало суспільства, поезія — головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.
Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення до поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.
Представляємо цікаві факти про поезію і поетів.
Поезія
Поезія, безсумнівно, всіма улюблена. Однак є люди, які хворіють метрофобией – боязню поезії, а саме, страх неправильно зрозуміти сенс, закладений у вірш.
Перші вірші з’явилися в 23 столітті до нашій ери. Про їх автора відомо лише те, що це була аркадська принцеса, але її ім’я залишилося невідомим.
В українській мові існує 5 віршованих розмірів: хорей, ямб, дактиль, амфібрахій і анапест. Зате в арабській мові – 28 віршованих розмірів.
Найдовшу назву носить вірш Гавриїла Романовича Державіна «Бажання зими його милості розжалуваному відставному сержанту, дворянської думи копіїсту, архіваріусу без архіву, управителю без маєтку і поету без смаку».
Поети
Олександр Сергійович Пушкін до 19 років мав світле волосся. Всі його називали «білявим хлопчиком», проте, в 19 років він захворів гарячкою, і йому довелося поголитися налисо. Спочатку він носив червону єрмолку, а незабаром у нього знову виросли волосся, однак, колір змінився кардинально. З тих пір він став таким, яким ми звикли бачити його на портретах.
Олександр Сергійович Пушкін заробив на своїй творчості 254 000 царських рублів, що становить 23 мільйони рублів, якщо перевести на сучасні гроші. Лише одна поема «Євген Онєгін» змогла принести великому російському поетові 4 мільйони сучасних рублів.
Остання дуель великого російського поета Олександра Пушкіна відбулася в 1837 році. Сталося це через поширення Дантесом жартів про сім’ю Пушкіна і про самого поета. Тоді російської поет не побоявся написати гнівне і образливе лист батькові Дантеса-Геккерну. Дантес не зміг цього терпіти і викликав великого російського поета на дуель.
За часів Володимира Маяковського поетам платили за кількість рядків. Саме тоді він і ввів свою «драбинку» — один рядок розривався на кілька рядків. Інші поети були обурені, адже за ту ж довжину він отримував оплату в кілька разів більше. Маяковський говорив, що «драбинка» — це особливість його стилю, але, можливо, в цьому стилі була закладена хитрість, яка допомогла поетові більше заробити.
У поета Данте Россетті в 1862 році померла дружина. Під час похорону він поклав у труну поруч з нею його неопубліковані роботи. Через пару років, йому запропонували видати книгу, проте відновити поеми по пам’яті йому не вдавалося. Тоді він вирішив ексгумувати тіло дружини, щоб повернути вірші, що і зробив. В результаті його роботи були опубліковані.
Поет Байрон дуже любив тварин. З самого дитинства він хотів завести собі вихованця. Однак, навчаючись в Кембриджі, він не мав права завести кота або собаку, це було обумовлено в правилах проживання в студентському містечку. Тоді він привів у свою кімнату маленького ведмежати, адже в статуті заборона конкретно на ведмедя прописаний не був. Йому нічого не змогли пред’явити. Протягом усього життя у Байрона була і лисиця, і борсук, і крокодил, а також птахи: чапля, орел, журавель.
Цяньлун – китайський імператор (роки правління: 1736 — 1795) стратив усіх поетів, які писали сумну поезію. Можливо, всі сумні вірші він сприймав як критику свого правління.
Світлана – ім’я зовсім не споконвічно слов’янське, як виявилося. Вперше воно було використано в романсі Востокова «Світлана і Мстислав». Стало популярним воно лише після опублікування балади Жуковського «Світлана», а це 1813 рік.
Популярний своїми песимістичними поглядами на життя, і не менш сумними віршами, поет з Куби Хуліан дель Касаль помер від сміху. Причиною його смерті став анекдот. Коли один з його друзів розповів жарт, поет розсміявся до такої міри, що не зміг взяти сміх під контроль. Це призвело до розшарування аорти, кровотечі і швидкої смерті. Ймовірно, поет вже мав проблеми з серцем, сміх привів до надмірного навантаження на організм, яку серце поета не витримало.
Італія багато століть була в стані роздробленості. Це призвело до того, що в державі утворилося багато різних діалектів італійської мови. Однак, після того, як Данте Аліг’єрі написав свою популярну і донині «Божественну комедію», тосканський діалект став основним в Італії. У ті часи цей твір читав кожен поважаючий себе людина, що і послужило причиною вибрати саме тосканський (рідної для Данте Аліг’єрі) діалект для загального використання. Проте, навіть сьогодні при однаковому написанні, вимова в провінціях Італії може сильно відрізнятися.
https://historyurok.com.ua/tsikavi-fakty/z-istorii/pysmennyky/pro-poeziyu-i-poetiv.html
