Агресія у дітей — це не завжди прояв «поганої поведінки», а часто сигнал про внутрішній дискомфорт, незрозумілі емоції або незадоволені потреби. Завдання дорослих — не лише зупинити агресивні прояви, а й зрозуміти їхню причину та допомогти дитині впоратися з емоціями.
Не відповідайте агресією на агресію.
Дитина навчається регуляції емоцій через нас, дорослих.
Допомагайте дитині зрозуміти, що саме вона відчуває: «Ти зараз злишся, бо…» Навчайте, що злість — це нормально, але важливо правильно її виражати.
Це може бути втома, голод, ревнощі, страх, нестача уваги, стрес у садочку/школі. Спостерігайте, коли саме проявляється агресія — це допоможе знайти тригер. Якщо тригер знайдено...
Агресивна поведінка неприйнятна, але сама емоція — нормальна.
Приклад: «Я бачу, що ти злишся. Але бити не можна. Давай скажемо словами».
Покажіть, як по-іншому можна висловлювати злість: говорити, малювати, рвати папір, стрибати. Впровадьте «куток емоцій» або «подушку для злості».
Фрази типу «ти поганий», «нестерпний» — руйнують самооцінку.
Краще: «Мені не подобається така поведінка», «Я бачу, що тобі важко».
Якщо емоції сильні — дозвольте дитині трохи побути наодинці (у безпечному місці) або побути поруч у тиші.
Не змушуйте «заспокоїтися негайно».
Говоріть про емоції щодня. Створюйте атмосферу довіри, де дитина може говорити про те, що її турбує.
Якщо ви виснажені, роздратовані, нетерплячі — це відчувається і переається дитині.
10. Якщо агресія виходить з-під контролю — звертайтесь до фахівця
Консультація психолога допоможе з’ясувати глибші причини та підібрати індивідуальну стратегію підтримки.