Дитяча агресія

Відчуття злості/агресії є природною людською емоцією, яка може виникати у відповідь на порушення особистих кордонів або ж на загрозу безпеки.

Дорослі нерідко плутають два поняття:

✓агресивність;

✓агресивну поведінку.

І сприймають прояви останньої як ознаку  невихованості або протесту.

       Натомість їм важливо зрозуміти, що за такою поведінкою нерідко прихована потреба дитини в увазі, захисті та визнанні, відновленні її власних кордонів і часто – в допомозі.

           Агресія (від лат. aggressior – нападаю) – це поведінка, спрямована на нанесення фізичної або психологічної шкоди.

        Агресивна поведінка розрізняється за інтенсивністю та формою вияву:

від демонстрації неприязні й недоброзичливості (вербальна агресія)

до використання грубої фізичної сили (фізична агресія).

Може виникати  через: стрес, неврівноваженість, конфлікт інтересів

Агресія дитини може бути спрямована: 

На себе(аутоагресія) - умисне самоушкодження, відмова від їжі або надмірне її споживання, негативне висловлювання про себе, вживання психоактивних речовин

На інших - завдання шкоди людям або тваринам, пошкодження майна та ін.

        Важливо розуміти, що агресія часто є способом демонстрації проблем чи потреб дитини, що також може бути реакцією на пряму

або опосередковану загрозу, тому слід розуміти, що це зазвичай не просто «погана» поведінка.