Шановні батьки майбутніх першокласників! Навіть в умовах війни ми маємо розуміти, що повинні подбати про освіту наших дітей та підготувати їх до навчання у школі, не зважаючи на ті умови, які склалися. Зазвичай, більшість батьків покладається на відвідування закладів дошкільної освіти, приватні гуртки та секції, проте зараз більшість цих закладів не працює, тому пропоную вам звернути увагу на підготовку дитини до школи та особисто цим займатися, адже це допоможе їй успішніше адаптуватися до умов навчального закладу. У цій статті пропоную вам декілька базових рекомендацій щодо підготовки дитини до школи. Крім того, буду публікувати надалі на сайті прості дієві вправи, які допоможуть вам розвивати у ваших дітей пізнавальні процеси, за умови регулярного їх використання, а це є передумовою успішного навчання дитини.

1) Найважливішим у підготовці дитини до школи є розвиток базових навичок самообслуговування. Це те, чого не навчають у школі, а те, чого мають навчити у родині. Мова йдеться про такі уміння:

А) самостійно одягатися та роздягатися (застібати ґудзики, зав’язувати шнурки в тому числі), дитина повинна знати, де її одяг, вміти розрізнити його з-поміж інших;

Б) самостійно їсти;

В) самостійно сходити в туалет та обслужити свої фізичні потреби;

Г) дитина повинна мати розуміння, коли потрібно скористатися серветкою чи хустинкою, вміти самостійно вишмаркати ніс;

Ґ) вміти попросити про допомогу в разі потреби;

Д) вміти складати портфель та вміти дістати звідти те, що потрібно для уроку;

Е) дитина повинна вміти правильно тримати олівець, користуватися ножицями, гумкою.

2) Фізична готовність. Варто для себе розуміти, що дитині дійсно складно висидіти уроки, навіть якщо вони тривають 30 хвилин кожний, при цьому ще й думати. Спробуйте самі сісти і 30 хвилин писати каліграфічним почерком, виводячи кожну літеру. Зрозуміло, що це важко, але діти з цим точно можуть впоратися.

Ви, як батьки, можете суттєво їм допомогти у майбутньому витримувати фізичні навантаження. Для цього вам потрібно:

А) привчити дитину дотримуватись режиму дня (повноцінний сон, приймання корисної їжі в один і той самий час, прогулянки на свіжому повітрі замість регулярного сидіння у телефоні чи комп’ютері тощо;

Б) просто виконувати з дитиною зарядку кожний день лише по 10 хвилин. Можна самостійно скласти перелік вправ або знайти відео на YouTube. Завдяки цьому у дитини зміцнюється м’язова система і їй набагато легше буде витримати тривале сидіння. Крім того, фізкультура розвиває координацію рухів, що так само сприяє розвитку мозку.

В) виконання з дитиною пальчикової гімнастики (їх є дуже багато у мережі інтернет, якісь, можливо, ви ще пам’ятаєте з дитинства), робити разом поробки, вчити дитину розмальовувати в межах контуру, виконувати прості малюнки за зразком тощо.

Г) привчати дитину до домашніх обов’язків (чистити варені яйця, картоплю, різати овочі на салат, рвати бур’ян (якщо ви маєте присадибну ділянку), збирати дрібні соринки з підлоги, витирати пил та ще дуже багато чого, що дитина здатна вже виконувати в цьому віці.

3) Мотивація дитини до навчання. Дитина повинна розуміти, що основна мета її відвідування школи – це навчання. Тому ви можете казати дитині, що ти підеш до школи, там тобі будуть розказувати багато цікавого, ти навчишся рахувати, зможеш з часом самостійно ходити в магазин, ви будете виконувати поробки, аплікації, вчитися малювати і т.п.

Вже другим мотивуючим фактором буде спілкування з друзями. Але вже зараз звертайте увагу, що гратися з друзями вона зможе тільки під час перерв чи після школи.

Не варто формувати у дитини уявлення, що школа – це супер класно, що це «палац щастя і радощів» і т.п., адже коли дитина прийде до школи, вона зустрінеться з тим, що навчання – це досить важка праця. При цьому не варто заздалегідь формувати негативне ставлення у дитини до школи та страх до неї. Часто я чую від батьків чи бабусь та дідусів наступні висловлювання: «Ось підеш до школи, там тобі покажуть!!!» або «Я собі не уявляю, як це він бідненький піде до школи…» Подібні висловлювання формують негативне ставлення дитини до навчального закладу ще до початку навчання, тому уникайте подібних фраз, принаймні у присутності дитини.

Якщо ваша дитина має негативний приклад навчання, наприклад, брат, сестра чи друзі навчаються у старших класах і не мають значних успіхів у отриманні освіти та при цьому наговорюють молодшому, що школа – це «страхіття» і т.п., то повідомте, що в кожного різні навички, здібності і, якщо ти будеш старанно вчитися від самого початку, то в тебе обов’язково все вийде. Обов’язково додайте до цього: «Я в тебе вірю!!!».

4) Комунікативна складова. Щоб навчання у школі було приємним та комфортним дитина повинна мати базові комунікативні навички: вміти розповісти про себе, поцікавитись захопленням однокласників, не боятися запитати щось у вчителя. Якщо ваша дитина має певні страхи у цьому напрямку, боїться спілкуватися з однолітками чи близькими дорослими, то найкращим рішенням для відпрацювання цих навичок будуть рольові ігри. Ви можете грати з дитиною у школу за допомогою іграшок або просто самі, де тренувати найбільш поширені шкільні ситуації. Наприклад: «Мене звати Наталя, а тебе як? Давай з тобою пограємося?», «Діти, зараз у нас урок фізкультури. Всі переодягаємося» - говорить вчитель. Раптом дитина може помітити, що в неї немає чогось зі спортивної форми. Відпрацюйте з дитиною, як вона має підійти до вчителя та попросити про допомогу».

Найкраще, якщо ваша дитина має широке коло спілкування, проте зрозуміло, що в умовах війни це буває складно організувати, тому такі ігри сприяють розвитку навичок комунікації. Всі базові репліки, які можуть бути потрібні дитині у школі, мають бути відпрацьовані до автоматизму.

5) Емоційно-вольова готовність. Дуже важливим є привчити виконувати справу до кінця. Якщо дитина почала щось робити, то привчайте її до того, що вона не повинна кидати справу, як тільки їй набридне, а завершувала розпочату роботу. Але звертайте увагу на те, що робота, яку ви пропонуєте дитині має бути посильна для неї і не займала більш ніж 10-15 хв. часу.

Потрібно привчати дитину до того, що є час для гри та час для навчання, що якщо хтось відпочиває, то не можна сильно кричати, що якщо дорослий спілкується по телефону, то потрібно почекати, перш ніж щось спитати (якщо це не загрожує життю та здоров’ю), що якщо дорослі виконують якусь роботу, то потрібно допомогти або почекати тощо.

Крім того, потрібно вчити дитину виражати свої емоції у словесній формі. Якщо ви бачите, що у дитини істерика, агресія, то проговорюйте: «Я бачу, що ти злишся. Це нормальна реакція на таку подію. Давай подумаємо, що можна зробити, щоб ти заспокоїлась (попити водички, обійняти, подихати…)» або «Я бачу, що ти сумуєш, чи можу я тобі чимось допомогти». Обговорюйте під час читання книжок чи перегляду мультфільмів поведінку героїв, що вони відчували, у тій чи іншій ситуації.

Готовність батьків до школи.

Принципово важливою є готовність саме батьків до школи. Ви маєте розуміти, що всі діти мають різний рівень знань, умінь, навичок. Кожна дитина має свій унікальний набір хромосом, які вона отримала від батьків, тому ні в якому випадку, запам’ятайте для себе, не порівнюйте вашу дитину ні з ким іншим (ні з братами чи сестрами, ні з однокласниками, ні з дітьми знайомих чи друзів). Ваша дитина вона абсолютно унікальна і для вас вона є найкращою, як і ви є найкращими батьками саме для вашої дитини.

Так само не варто для себе будувати заздалегідь якісь шалені очікування, що моя дитина надзвичайно розумна і вона буде вчитися тільки на відмінно! Це заздалегідь важка позиція як для вас, так і для дитини. Оцінка – це лише якийсь тимчасовий показник на певний час, який залежить від досить багатьох факторів (і стан дитини, як фізичний, так і емоційний, і оточення, і родинні відносини…). Навіть, якщо ваша дитина не буде мати всі відмінні оцінки, але при цьому в неї будуть сформовані базові уміння та навички, а також буде емоційно та психічно здоровою (а не боятися прийти додому, якщо отримала якесь негативне зауваження, бо «мама чи тато мене вб’є»), вона зможе досягнути успіху у житті. Ми знаємо дуже багато прикладів, коли учні, які не мали дуже великих успіхів у навчанні, досягали гарних результатів у подальшому житті. Звичайно, певний контроль потрібний, проте не варто сварити дітей за оцінки, помилки. Головне, щоб дитина розуміла, як виправити цю помилку чи оцінку.

Головне, що потрібно дитині – це ваша любов та підтримка, це ваше безумовне прийняття. Дитина повинна відчувати, що не зважаючи на те, які вона має успіхи у школі, ви все одно її любите. Постійно обіймайте свою дитину, кажіть їй, що ви її любите, що ви надзвичайно щасливі, що вона у вас є, і що вона для вас найкраща!!! Грайте зі своїми дітьми у різноманітні ігри, всі вони дуже добре розвивають дитину (це набагато корисніше, ніж цілодобово читати стрічку новин), гуляйте з дитиною, спілкуйтеся, не бійтеся показати власні емоції, переживання і ваша дитина зможе з такою підтримкою впоратися з будь-якими труднощами!