Виховна година на тему

«Права людини»

Мета: формувати в учнів уявлення про Декларацію прав дитини; ознайомити з основними положеннями Конвенції про права дитини; з’ясувати обов’язки та права дітей; виробляти навички правомірної поведінки, негативне ставлення до правопорушень, умінні протистояти негативним впливам. Формувати повагу до держави, її органів. Розвивати критичне мислення як здатність аналізувати навколишню інформацію. Виховувати самоповагу, почуття гідності й відповідальності за себе та за свої вчинки.

Обладнання: Декларація прав дитини, підручник С.Гавриша «Права та свободи дитини», ілюстрації, костюми казкових героїв, скринька, дзеркальце, написи «Позивач», «Відповідач», «Суддя», дерев’яний молоток.

Хід бесіди

1. Організаційний момент

2. Вступне слово

3. Бесіда

Сьогодні у нас незвичайний не­ стандартний урок. Тема нашого уроку «Ніхто не має права ображати люди­ну. Декларація прав дитини».

А чи знаєте ви, хто є найголовнішою людиною на планеті Земля?

Подивіться у скриньку і скажіть, кого ви там бачите. Посміхніться тому, кого ви бачите. (Діти по черзі заглядають у скриньку і бачать там себе — на дні скриньки лежить дзеркало.)

— Щойно ви посміхнулись найголов­нішій людині на Землі!

Людина — найцінніший скарб. Ко­жен із вас — особистість, і саме такої людини, як ви, більше на Землі не­має і не буде.

Сьогодні на уроці ми говоритимемо не лише про людину, а й про її пра­ва й обов'язки.

Кожна людина має почуття, здібності, характер. Як же зробити, щоб такі різні, несхожі люди все ж таки жили із повагою одне до одного? Для цього існують правила, що визначають стосунки між людьми. Життя змусило людей установити багато різних правил, і ми повсякчас з ними маємо справу.

Є такі правила, що обов'язкові для всіх громадян країни, хто б вони не були — дорослі чи діти, робітники чи селяни, вчителі чи учні. Це такі правила, що встановлюють порядок у всій державі, обов'язки кожного громадянина та його права. Називаються такі правила державними законами.

1. З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства, жорстокості, приниження. Для досягнення цього вони повинні мати певні права – права людини.

2. У давньому світі права людини були дуже обмеженими. Раб не мав права розпоряджатися власним життям. Права людей різнилися залежно від того, яку релігію вони сповідували, якої національ­ності були. Людей із чорним кольором шкіри примушували жити на спеціальних територіях.

3. У нашій країні, яка була частиною Російської імперії, до 1861 року існувало кріпацтво. Кріпаки були власністю багатих панів. Незалеж­на Україна та її Конституція нада­ли людині великі права і свободи, а разом із ними й обов'язки.

4. Основними документами, де за­писані права дітей, є такі доку­менти:

• Декларація прав людини, яку проголосила Генеральна Асамб­лея Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року. Декларація Прав людини — перший документ, у якому були зазначені права дити­ни. Вона має 46 статей, які вклю­чені до нашої Конституції.

• Конвенція про права дитини, схвалена сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (на­була чинності для України з 27 ве­ресня 1991 року).

Головним завданням Конвенції є за­безпечення дітей особливим піклуван­ням та допомогою, надання необхід­ного захисту, сприяння сім'ї.

Конвенція визнає, що дитині не­обхідна сім'я, дитина має зростати у щасті, любові та розумінні.

Дитина має виховуватись у мирі, гід­ності, терпимості, свободі та солі­дарності.

• Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1997 року.

• Закон України «Про охорону ди­тинства».

Головний закон на­шої країни — Конституція. У стат­тях Конституції сформульовані пра­ва й обов'язки громадян України. Розділ про права людини — один із найважливіших у Конституції на­шої країни.

Уся історія людства—це історія війн. Одна із найстрашніших в історії люд­ства війна тривала 6 років і завершилась у 1945 році. Загинуло близько 60 млн осіб.

І тоді люди всього світу зрозуміли, що необхідно об'єднатися для за­хисту прав людини. Вони створили ООН — Організацію Об'єднаних Націй — міжнародну організацію, за­вдання якої—підтримка миру і безпеки у всьому світі. 10 грудня 1948 року різні народи світу вирішили і про­голосили, що всі люди рівноправ­ні. Так виникла Загальна Деклара­ція прав людини.

Дорослі можуть захищати свої пра­ва від злодіїв, шахраїв, а діти ще не в змозі цього робити.

Тому у 1989 році країни світу, у тому числі й Україна, підписали Конвенцію про права дитини. Конвенція — уго­да, міжнародний договір між держава­ми з певних питань. У цій Конвенції країни домовилися охороняти права всіх дітей світу. Там записано, що ди­тиною вважається людина, якій ще не виповнилося 18 років. Конвен­ція — це міжнародний договір. Згід­но з цією угодою, Україна у квітні 2001 року прийняла Закон України про охорону дитинства.

Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей – не існуватиме й держави. Діти – дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклується про них.

Права дитини – це певні можливості, що надаються вам, дітям (до 18 років), для того, щоб жити і дорослішати. Інакше кажучи те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити, щоб повноцінно жити.

Усі ви добре знаєте ці права. Давайте зараз їх згадаємо, погравши в гру «Повідомлення». На партах у вас картинки, кожна з яких повідомляє проте чи інше право дітей. Розгляньте їх уважно. Хто готовий нам усім оголосити повідомлення щодо прав дітей, беріть картинку і виходьте до мене. (Діти по черзі показують картинку, повідомляють про відповідне право і прикріплюють картинку на магнітній дошці).

Ø Усі діти мають право вільно висловлювати свою думку.

Ø Усі діти мають право на вільне спілкування.

Ø Усі діти мають право на свободу совісті, думки і релігії.

Ø Усі діти мають право на отримання інформації.

Ø Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля.

Ø Усі діти мають право на повноцінне харчування.

Ø Усі діти мають право на отримання освіти.

Ø Усі діти мають право на медичну допомогу.

Ø Усі діти є рівні у правах, ніхто не повинен їх порушувати.

Ø Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці.

Ø Жодна дитини не повинна бути жертвою насильства або війни.

Ø Жодна дитини не повинна бути скривджена і зневажена.

Ø Кожна дитина має право на любов і спілкування.

Ø Особлива турбота дітям-інвалідам.

Ø Особлива турбота дітям-біженцям.

Ø Особлива турбота дітям без сімей.

Ø Особлива турбота дітям, що перебувають у конфлікті з законом.

Ось у нас утворилась ціла галерея картинок, що свідчать, повідомляють права дітей. А хто порушує ці права, той має відповідати за законом через суд.

Ось і сьогодні ми відвідаємо залу суду, де розглядатиметься декілька судових справ із питань порушення прав дітей.

Справа 1

Позивач: Червона Шапочка.

Відповідач: Вовк.

Справу веде суддя: Тарахтій Віталій Сергійович.

Діти-«герої» займають відповідні місця: 2 кафедри, стіл судді, дерев'яний молоток.

Червона Шапочка. Ваша честь! Ідучи дорогою через ліс до хво­рої бабусі, я зустріла Вовка. Він ска­зав, що він чуйний, добрий, що він також хоче провідати хвору бабусю. Я йому повірила. Ми вирішили позмагатися: підемо різними дорога­ми, хто швидше дістанеться місця. Але Вовк випередив мене, обманом забрався до хати, з'їв бабусю, а по­тім і мене.

Суддя. Відповідачу, що ви можете сказати про таку заяву. Це правда?

Вовк. Ваша честь! Це правда! Але я був голодний, а я маю право на пов­ноцінне харчування!

Суддя. Усе зрозуміло! Навіть не­має потреби йти до нарадчої кімна­ти! Оголошується рішення суду! (Удар молотком.) Ви, шановний (до Вовка), порушили головне право дитини — право на життя!

По-друге, Ви незаконно ввірвали­ся до чужої оселі. Тому Ви вважаєте­ся винним у злочині. Суд зобов'язує Вас вивчити права дітей і рекомендує харчуватися тільки рослинною їжею. Рішення прийнято! (Удар.)

Виходять Червона Шапочка і Вовк, ста­ють перед дітьми.

Червона Шапочка. У май­бутньому я не буду такою довірли­вою до незнайомих і не буду з ними навіть розмовляти!

Вовк. Виконуватиму рішення суду— буду вегетаріанцем!

— Які права дитини порушив Вовк? Чи потрібно спілкуватися з незнайо­мими людьми? Чи правильне рішен­ня виніс суддя?

Та чи прислухається до цього рішен­ня Вовк?

Справа 2

Позивач: Герда.

Відповідач: Снігова Королева.

Справу веде суддя: Шульгін Ігор Пав­лович.

Герда. Ваша честь! Снігова Коро­лева викрала мого названого бра­та Кая, зачарувала його і залишила жити в своєму кришталевому пала­ці. Скільки сліз я пролила, всі на­віть повірили, що Кая немає в жи­вих, що, можливо, потонув у річці. Потім, шукаючи його, я подолала ба­гато перешкод.

Снігова Королева. Я — Ко­ролева! І не маю відповідати ні за що! І потім, він сам прив'язав свої санча­та до моїх саней.

Суддя. Шановна! Хто б Ви не були, але маєте відповідати перед законом!

Снігова Королева. Нічо­го поганого я не скоїла! Хлопчикові я бажала лише добра! Я обіцяла йому увесь світ і пару ковзанів!

Суддя. Це лише Ваша думка. Але дитина має право на власну думку, а Ви його зачарували і позбавили його прав! У вас є ще щось у своє ви­правдання?

Снігова Королева. Я не винна!

Суддя. Оголошується рішення суду! (Удар.) Відповідач порушила право дитини на захист від викрадення, по­збавила права дитини на власну дум­ку. Суд зобов'язує Вас вивчити і зна­ти права дітей. Рекомендує взяти собі на виховання і догляд дитину-сирітку і дбати про неї, адже таким діткам, що не мають батьків, потрібна особлива увага! Але без усяких чарів, шановна! Рішення прийнято! (Удар.)

Виходять Герда і Снігова Королева (з-за кафедри).

Герда. Будьте обережні з незна­йомцями! Не впускайте в будинок, коли немає вдома батьків, не сідай­те в машину до незнайомих, не бе­ріть від них гостинці, не гуляйте да­леко від своєї домівки!

Снігова Королева. Я при­слухаюсь до рішення суду і візьму собі на виховання дитину-сирітку.

—Які права дитини порушено в цій судовій справі?

—Сподіваюсь, що Королева прислу­хається до рішення судді й візьме собі на виховання дитину-сирітку.

Справа 3

Позивач: Попелюшка.

Відповідач: Мачуха.

Справу веде судця: Петренко Анастасія Сергіївна.

Попелюшка. Ваша честь! Життя з моєю Мачухою та її двома доньками стало нестерпним. Вони мене нена­видять. Усю брудну роботу виконую я: і перу, і прибираю, у той час, коли сестри лише сплять та крутяться пе­ред дзеркалом. Я

вбрана в лахміття, а вони — в гарних дорогих сукнях. Я сплю на горищі в соломі, а се­стри — в розкішних кімнатах, на пу­хових перинах.

Суддя. Відповідайте, відповідачу, що Ви скажете на цю заяву?

Мачуха. Це моя сім'я, і я сама в ній розберусь!

С у д д я. У Попелюшки є права, і Ви їх порушуєте. За це Ви відповідатим­ете за законом! Відповідайте, чому Ви так поводитесь з пасербицею?

М а ч у х а. Я ненавиджу її за красу! Поряд із нею мої власні дочки зда­ються негарними!

С у д д я. Суду все зрозуміло. Оголо­шується рішення суду. {Удар.)

У Конвенції ООН про права дити­ни зазначено: діти мають рівні пра­ва, не повинні залучатись до важкої, непосильної праці, мають право на відпочинок, дитина не повинна бути скривджена. А головне — має пра­во на любов та піклування! Ви пору­шили цілу низку прав Попелюшки і визнані винною. Суд зобов'язує вас вивчити права дитини і радить не по­рушувати їх, інакше з Вами трапить­ся те саме, що з Мачухою з казки «12 місяців» — Ви перетворитесь на собаку! Рішення прийнято!

Виходять Мачуха і Попелюшка.

Попелюшка. Дорогі друзі! Ви­вчайте і знайте свої права!

М а ч у х а. Я не хочу перетворюва­тись на тварину, а тому більше ніко­ли не ображатиму свою пасербицю Попелюшку!

—Які права дитини порушено в цій судовій справі?

—Звісно, мачуха більше ніколи не ображатиме Попелюшку, адже вона стане принцесою.

Ми розглянули кілька судових справ. Ви переконались, що держа­ва своїм законом — Конвенцією — захищає права дітей.

Розглянемо декілька життєвих си­туацій.

Ситуація 1. Настя допомагає мамі розносити пошту. Вона цікавиться життям своїх друзів, а тому іноді пе­речитує листи та листівки, адресо­вані іншим.

— Яке право вона порушує?

Ситуація 2. 9-річний Сергій написав вірші й хотів надіслати 'їх у дитячий журнал. Але його старший брат за­уважив: «Даремно посилаєш, ти ж не­повнолітній, не можеш бути автором, і тому твої вірші не надрукують».

— Чи правий старший брат?

Ситуація 3. Якщо ви захворіти, на що ви маєте право?

Ситуація 4. Якщо до класу прийшла дівчинка-інвалід, як ви поводитиметь­ся? (Особлива увага дітям-інвалідам)

І на завершення хочемо ще раз на­гадати про свої права.

1.Друзі мої! Права дитини

Ми мусим вивчити сумлінно,

Щоб знати добре в наші дні,

Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

То ж прочитай, завчи напам'ять,

Порадь і друзям прочитать,

Хай прочитають тато й мама —

Закони всім потрібно знать!

Будь добрим сином чи дочкою,

Поганим вчинком не зганьби;

Ти роду власного ніколи,

Люби свою сім'ю і школу,

Свою Україну люби!

2.Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись,

Примножувать багатства всі її,

Своєю Україною гордитись.

Я маю право Україну восхвалять,

Боротися за неї і за честь стоять,

Безкрайнії поля її любити,

І щовесни журавликів із вирію зустріти.

Я маю право на веселку й на весну,

На щедру осінь і на тепле літо,

На зиму, так безмежно чарівну,

І на лани із стиглим житом,

На золотаве сонце в небесах,

Що щедро Україну зігріває,

На соловейка спів в гаях,

І на любов батьків, безмежну і безкраю.

У житті є багато різних ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому слід бути розсудливим, розумним, не квапитись із рішенням і висновками. Наша виховна година добігає кінця.

Не знаю, чи були всі щирими, відвер­тими, чи дізналися для себе щось ко­рисне? Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви по­винні знати свої права та обов'язки і бути Людиною.