Виховання в дошкільнят читацької культури, любові до художнього слова, інтересу до книжки – важливі завдання педагога. А їх реалізації сприяє створення в групі куточка книги. Осередок книги має бути не лише зручним для малюків, а й таким, що розвиває пізнавальну активність, емоційність, творчість, бути базою для проведення занять, виховних заходів.

                                 Основні вимоги до обладнання:

·         Достатнє освітлення

·         Відповідність меблів зросту дітей

·         Постійні оновлення, видозміни.

Які ж складові мають наповнювати куточки книги в дошкільних групах?

    Література – рекомендована Базовим компонентом та чинними програмами розвитку дитини дошкільного віку (відповідність віку та розвиткові дошкільнят). Добирати книжки слід гуманістичного спрямування, які не спонукають до агресії, не навчають негативних вчинків. Тексти мають бути високохудожніми, мова відповідати сучасним літературним нормам. Ілюстрації мають за стилем виконання відповідати змісту твору, його основній ідеї. Занадто яскраві ілюстрації спочатку приваблюють, а потім стомлюють малят. Небезпечним для зору малят є глянцевий (блискучий) папір. За гігієнічними вимогами до дитячої книги її папір не повинен бути як занадто темним, так і занадто білим. Шрифт, який читає дошкільник має бути великим (16-й та 18-й кегль), інтерліньяж – широким.

- молодший дошкільний вік – твори про тварин, природні явища, казки побутового змісту; фольклор – пісеньки, пестушки, потішки.

- середній та старший дошкільний вік – художня література згідно віку дітей, довідкова та енциклопедична дитяча література.

      Тематичні виставки, присвячені творчості дитячих письменників, згідно пам`ятних дат. Доповнювати їх можуть портрети письменників, репродукції картин, серії ілюстрацій до казок, дитячі журнали, фотоальбоми. У старших дошкільних групах доречні будуть плакати з прислів`ями, які діти вивчають на заняттях.

     Створення дітьми книжок-саморобок – поєднання роботи з дитячою книжкою з іншими видами діяльності: презентація книжок-крихіток, книжок-велетнів, закладкок, паперових іграшок, ліплення казкових героїв, дитячі малюнки, виготовлені макети за мотивами казок, дитячі поробки.

   Книжкова лікарня – необхідний матеріал для «лікування» книг: ножиці, клей, різноманітний папір, картон тощо.

   Книги-іменинники – книжки, які відзначають ювілей, книжки – герої дня, тижня.

В осередку книги бажано влаштовувати періодичні книжкові виставки на полицях-вітринах, театралізовану діяльність, сюжетно-рольові ігри, вікторини.

Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Єлизавети Михеєвої та Фелікса Шохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих. Автор однієї з методик розвитку мовлення дошкільників Муза Алексєєва відзначає, що, наслідуючи дорослих, дитина переймає не лише всі тонкощі вимови, слововживання, побудови фраз, але й ту недосконалість і помилки, які зустрічаються в їхньому мовленні.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від мовленнєвого середовища, яке останні створюють у дошкільному навчальному закладі. Видатні педагоги Єлизавета Михеєва та Євгенія Фльоріна особливу увагу приділяли створенню у дитячому садку розвивального мовленнєвого середовища як чинника розвитку мовлення дітей. На їхню думку, дошкільним працівникам необхідно ставити в обов’язок створювати таке середовище, в якому «мовлення дітей могло б розвиватися правильно і безперешкодно».

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

• якість мовного оформлення мовлення;

• ціннісно-особистісні установки педагога;

• комунікативна компетентність;

• чіткий вибір інформації для створення вислову;

• орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

• правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

• точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

• логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;

• чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

• виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

• багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

• доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника і та ін.).

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування,його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

Дистанційне навчання в умовах воєнного стану має відрізнятися від того, яке було під час карантину. Варто по максимуму уникати всього, що може викликати у здобувачів освіти стрес, з розумінням ставитися до неуважності й пасивності під час онлайн-занять.

Стрес, який пережили й переживають діти, впливає на когнітивні функції мозку, зокрема увагу та пам’ять..

Відмінності й особливості:

• Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.

• При онлайн зустрічі з дітьми, важливо сказати, як ви радієте, що вам вдалося зібратися разом. А найцінніше, що в нас є, - це ми.

• Створіть безпечний простір, у якому б дитина відчувала близькість - «Я з ТОБОЮ». Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.

• Дітей не можна навантажувати своїми емоціями, тому не розповідайте про ваш трагічний досвід.

• Не використовуйте під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємось на метафори та образи дому, землі, веселки, води. (Образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох це джерело небезпеки).

• Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям зруйнований будинок. Також будьте уважні до звуків, які використовуються у супроводі під час заняття.

• Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки.

• Для дитини/людини, яка пережила витрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт «час лікує», «у всьому є й хороший бік», «подивися, який тут є хороший варіант для тебе». Ці слова не коректні та неетичні.

• Дітям важливо почути: «Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити».

• Уважно слухайте дітей та в жодному разі не перебивайте, коли вони починають говорити!

• Під час проведення онлайн-занять бажано залучати дітей до активної роботи, висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою.

Вимоги до мовлення вихователя

   Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

   Один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

    Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Єлизавети Тихєєвої та Фелікса Сохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні організми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих.

  До мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

   Без сумніву, якість мовлення вихователів є надзвичайно важливим аспектом мовленнєвої роботи з дітьми. Адже дошкільники, наслідуючи оточення, переймають не лише всі тонкощі правильної вимови, інтонації, граматичної будови речень, але й ті недоліки, які є в мовленні дорослих. А отже, від культури мовлення вихователя залежить культура мовлення дітей.

  Трапляється, що у зверненнях до дітей педагоги вживають суржик, жаргонізми, просторічні вислови, елементи молодіжного сленгу. Відтак, діти змушені сприймати запропоновану їм культуру мовлення і стрімко вбирають у себе позитивні і негативні способи спілкування, мовленнєвої поведінки, моральні установки людей свого найближчого оточення.

   Тому так важливо формувати культуру мовлення насамперед самих педагогів, зокрема у процесі пошуку кожною людиною власних смислів у будь-якому знанні.. Отже, збагативши мовлення вихователя, маємо шанс створити висококультурне мовленнєве середовище для дітей.

  У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

·                     якість мовного оформлення мовлення;

·                     ціннісно-особистісні установки педагога;

·                     комунікативна компетентність;

·                     чіткий відбір інформації для створення вислову;

·                     орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

   правильність — відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

   точність — відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

   логічність — вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо-текстових зв’язків;

   чистота — відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення нелітературної лексики — одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

   виразність — особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

   багатство — уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

   доцільність — вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування;

   невербальні засоби спілкування — уміння педагога не лише говорити з дитиною, але й чути її.

   Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення — це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

   Маючи намір допомогти вам увиразнити своє мовлення фразеологізмами, прислів’ями, приказками, я пропоную вам рефлексивну вправу: потрібно замислитися над змістом наведеного вислову і прислухатися до вічуттів, які він викликає, а також описати свої переживання. Ця робота допоможе вам не лише розкрити багатство особистого світу , творче сприйняття навколишнього світу, пробудити уяву, фантазію, але й спонукатиме використати свій життєвий досвід, активізувати чуттєве сприйняття і, найголовніше, підкаже, як розв’язати те чи інше життєве питання.

     Оновлення освіти в Україні, характеризується інтенсивним розвитком інноваційних процесів. Істотною особливістю цієї тенденції є реальна варіативність, пошук ефективних технологій навчання.

    Педагогічна технологія – це така побудова діяльності педагога, де всі дії, які входять до неї, мають певну послідовність і цілісність, а виконання  передбачає досягнення необхідного результату та має прогнозований характер. Принципово важливою стороною в педагогічній технології є позиція дитини в освітньому процесі, відношення до нього з боку педагога.

    З усіх інноваційних технологій саме технологія інтегрованого навчання дає можливість широкого використання у початковій ланці освіти, оскільки створює умови для реалізації засад компетентнісного підходу. Ідеї інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішному впровадженню нових освітніх завдань: дають можливість педагогу спільно з дітьми опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, досягнути формування міцних, усвідомлених, міжпредметних зв’язків.

      В сучасній педагогічній науці інтегроване навчання трактують як комплексний підхід до освітнього процесу і безпосередньо до уроку чи його частини без поділу на окремі дисципліни. В усьому цивілізованому світі технологія інтегрованого навчання є необхідною умовою для надання якісної освіти.

     Широко вживаними в освітньому процесі в роботі з дітьми дошкільного віку є ігрові технології. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Діти привчаються до колективної дисципліни, командної роботи. Важливість гри в тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості.

  Особливої актуальності в умовах модернізації змісту освіти набувають інформаційно-комунікаційні технології (через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком, смарт-телевізором, з прослуховуванням через навушники та інше, з метою активізації пам’яті та розумових процесів дітей). Поряд з традиційним засобами популярності набувають мультимедійні засоби навчання в електронних освітніх ігрових ресурсах, де вдало поєднуються тексти, аудіо, малюнки, анімація, інтерактивні завдання створені у формі гри, які дозволяють задіювати одночасно зір і слух, увагу і мислення.

     В основі роботи з дітьми дошкільного віку лежить мультисенсорний підхід, що зосереджується у слуховому, візуальному, маніпуляційному сприйнятті змісту навчального матеріалу.  

  LEGO-технології є незамінним дидактичним матеріалом освітнього процесу як дошкільної освіти, так і початкової школи, що поєднують у собі елементи гри та експериментування: застосування в якості обладнання на уроках мовно-літературної, математичної, здоров’язбережувальної, фізкультурної, мистецької, технологічної та ін. освітніх галузей. Конструктор є надійним помічником у роботі практичних психологів, вчителів-логопедів і корекційних педагогів, допомагаючи провести тестування, релаксаційні та корекційнорозвивальні вправи.

За допомогою LEGO-технології розвивається сенсорне сприйняття, формуються уявлення про зовнішні властивості предметів, розвивається дрібна моторика, формується цілісна система уявлень дитини про навколишній світ, збагачується життєвий досвід. Сучасна початкова школа передбачає використання парногрупових, авторських технологій, технологій особисто зорієнтованого навчання та рівневої диференціації. Усі вони при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у  вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів.

  Палички Кюїзенера – це набір паличок для лічби, які ще називають «числа в кольорі», «кольоровими паличками”, “кольоровими числами”, “кольоровими лінієчками”. У наборі містяться чотиригранні палички 10 різних кольорів і довжиною від 1 до 10 см. Розробив Кюїзенер палички так, що палички однієї довжини виконані в одному кольорі і позначають певне число. Чим більша довжина палички, тим більше числове значення вона виражає.

    Палички Кюїзенера, в основному, призначені для занять з дітьми від 1 року до 7 років. Палички Кюізенера для лічби є багатофунціональним математичним посібником, яке дозволяє « через руки» дитини формувати поняття числової послідовності, складу числа, відношень «більше – менше», «право – ліво», «між», «довше», «вище» і багато іншого , Набір сприяє розвитку дитячої творчості, розвитку фантазії і уяви, пізнавальної активності, дрібної моторики, наочно-дієвого мислення, уваги, просторового орієнтування, сприйняття, комбінаторних і конструкторських здібностей.

    На початковому етапі занять палички Кюїзенера використовуються як ігровий матеріал. Діти грають з ними, як зі звичайними кубиками, паличками, конструктором, по ходу ігор та занять, знайомлячись з кольорами, розмірами і формами.

    На другому етапі палички вже виступають як посібник для маленьких математиків. І тут діти вчаться осягати закони загадкового світу чисел і інших математичних понять.

    Мнемотехніка – це техніка запам'ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці.

   Завдяки образності, ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам'ятовування перетвориться для дитини на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовуватиметься в пам'ять.

   Мнемотехнічні прийоми особливо важливі для дошкільнят, так як розумові завдання вирішуються з переважною роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального. Використання мнемотехнічних прийомів сприяє розвитку зв'язного мовлення: збагачення  словника,  навчання переказу, придумування розповіді, розучування віршів, відгадування загадок.

Сутність технології «Стіни, які говорять» в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, має право вибору планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс.

  Іншими словами технологія «Стіни, які говорять» є системою візуалізації знань і процесом занурення дошкільників і дорослих в освітній простір дитячого садка.

   Технологія може бути використана як для інформування всіх учасників освітнього процесу (діти, батьки, педагоги), так і тільки для дошкільнят. Чому саме стіна? У сучасних умовах дитячі садочки переходить до нових стандартів оформлення, усе менше стендів, які «не чіпляють», не несуть актуальної інформації. Пріоритетними є пересувні стенди, виставки та багато іншого. Тому саме одна стіна, не схожа на інші, може привернути до себе увагу, не порушуючи внутрішньої гармонії простору дошкільного навчального закладу, не вносячи дисгармонію, а виконуючи розвивальну функцію. Як зробити так, щоб стіни дійсно «говорили»?

     Краще за все, якщо це буде велика стіна на першому поверсі. Якщо йдеться про всіх учасників процесу, то специфіка роботи закладу дошкільної  освіти передбачає використання «Стін, які говорять» найчастіше в одному або двох стаціонарних місцях, де найчастіше бувають і діти, і дорослі (оголошення, інформування, нагороди тощо).

    Стіна може мати кілька інформаційних напрямів - на день, на тиждень, періодично мінливі експозиції тощо.

   Для використання пропонованої технології в роботі з дошкільнятами потрібно враховувати певні особливості. Сучасною продуктивною педагогічною технологією організації і здійснення значущих освітніх подій у житті дошкільного колективу і окремої особистості є технологія подієвого підходу.

    Сутність освітньої події полягає в тому, що організовуються спеціальні умови для дитячої дії, отриманий досвід, осмислений та усвідомлений, перетворюється в засіб для досягнення нової, вже більш високої, мети. Зауважимо, що будь-який із учасників освітньої події - це дійсно учасник, а не глядач: у кожного - свої смисли, своя діяльність, свої переживання, - але поле вибору таке, що у виборі обмежених (змістом і часом) ресурсів дитина повинна мати необмежені можливості. Побудова освітнього процесу за подієвим принципом дозволить зробити життя дітей у дитячому садочку більш цікавим, а освітній процес - умотивованим.

  Технологія «Стіни, які говорять» не є чимось новітнім і незнайомим для українських колег, але вона дає можливість по-новому поглянути на освітній простір, своєчасно перетворити його під запити дитячого сприймання та психофізіологічного розвитку.

  Спадщина Сухомлинського -основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність.       

  Педагогіка В.Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками.  

   Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

Програма з фізичного виховання дітей дошкільного віку "Казкова фізкультура" М.Єфименка Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Sand Play - пісочна терапія для дітей раннього віку.

 Пісок – ідеальне розвиваюче середовище, де можна творити без страху, що-небудь зламати або зіпсувати.Основоположна ідея пісочної терапії Sand Play полягає в тому, що дитина, переносячи на площину пісочниці свої фантазії і переживання, може контролювати самостійно свої спонукання, виражаючи їх в символічній формі. Мета пісочної терапії - не міняти і не переробляти дитину, не учити її спеціальним поведінковим навичкам, а дати їй можливість бути такою, якою вона є. Метод Sand Play сприяє: розвитку емоцій у часто хворіючих дітей, розвитку фантазії, дрібної моторики, тактильних відчуттів, зв'язної мови; найбільш ефективний в корекції страхів, тривожності, замкнутості, агресії, гіперактивності. Використання цієї методики у роботі з дітьми сприяє створенню психоемоційного комфорту (зняття напруги, стомлюваності, розвиток позитивних емоцій, емпатії).

   Використання технології "зендудлінгу" для розвитку дрібної моторики руки дітей дошкільного віку. Робота за технологією "зендудлінг" з дітьми дошкільного віку спрямоване на розвиток дрібної моторики пальців рук, підготовку руки дитини до письма. Використання її дає змогу педагогам і батькам розвинути зібраність, концентрацію, покращити зорову координацію і дрібну моторику, а також розвинути творчі здібності та креативність.

    Кольоротерапія - ефективний засіб для розвитку колірного сприймання дітей дошкільного віку. Однією з основоположних цілей сучасного українського суспільства є виховання здорового покоління, основи якого закладаються ще в дошкільному віці. Тому дошкільним навчальним закладам необхідно так організовувати освітній процес, щоб не лише формувався високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнювалось їх здоров'я. Однійєю з найефективніших оздоровчих технологій є "кольоротерапія". Терапія означає "лікування". Тільки в умовах дитсадка впровадження цієї технології передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят. Роль кольоротерапії визнавалась з часів античності. У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне - мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров'я. Колір же має величезний вплив на фізіологію й психіку дітей. 80% інформації, яку сприймає мозок, надходить до нього через кольоровий зір. Третина мозку працює над переробкою букета кольорів і відтінків, які сприймає людина.

Музичне виховання дошкільнят за методикою Карла Орфа
 Методика Карла Орфа сприяє розвитку музичних творчих здібностей, самоствердженню особистості, самостійності та свободі мислення. Система Карла Орфа побудована на синтезуванні різних видів діяльності (спів, рух, гра на музичних інструментах) за допомогою дитячого музичного музичення. Основні принципи педагогіки Карла Орфа: креативність; варіативність; комунікативність.

  Отже, інноваційні технології сприяють розвиткові гармонійно розвиненої особистості розкриваючи перед дітьми широкі можливості для розвитку здібностей.