У житті кожної люблячої та свідомої родини, настає час, коли батьки приймають складне та серйозне рішення щодо відвідування дитиною дитячого садка. Варто пам'ятати, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язковою складовою безперервної освіти в Україні.

        В турботливих батьків виникає безліч страхів та питань, на які вони хочуть отримати відповіді, що є цілком нормальним явищем, тому що здоров'я і безпека Вашої дитини понад усе.

       В даному розділі ви детальніше ознайомитесь з поняттям "адаптація", причинами і можливими наслідками тривалої (важкої) адаптації дітей до умов ЗДО, а також , сподіваюсь, знайдете відповіді на питання, що Вас хвилюють.

                               Чи потрібен дитині дитячий садок?
    "Виховання дитини — це не мила забава, а завдання, що вимагає капіталовкладень — тяжких переживань, зусиль безсонних ночей і багато, багато думок". (Януш Корчак)
    Усі ми знаємо, що на розвиток особистості дитини значний вплив має навколишнє середовище. Поки дитина зовсім маленька, її вихованням займається мама. Але рано чи пізно перед батьками постає питання: як підготувати дитину до школи – відправити до дитячого садка або продовжити виховання вдома, у сім’ї? Для когось окрім дитячого садочка не існує альтернативного рішення у вихованні дітей-дошкільнят. Тим же, хто обирає між садом і домівкою, щоб зробити остаточний вибір, потрібно знати пеереваги і недоліки відвідування диячого садка.
        Неприємні моменти для дитини
    Адаптація у дитячому садку може виявитися для малюка дуже складною і тривалою. Часті хвороби, особливо в перші місяці відвідування групи. Звичайно, дитина може заразитися, застудитися, але велику роль відіграє і психологічний фактор – моральний дискомфорт здатний викликати зниження захисних сил організму.
      Позитивний досвід, що дитина отримає під час відвідування дитячого садка
    Дитина вчиться спілкуватися, правильно взаємодіяти з іншими людьми поза зоною свого комфорту. Повноформатні рольові ігри, де можна проявити фантазію, командні змагання, можливість пошуміти, посміятися разом із друзями – де ще, окрім дитячого садка малюк отримає такий безцінний досвід спілкування з однолітками?
      Коли батьків поруч немає, дитина вчиться бути самостійною. У дитячому садочку вона починає самостійно їсти,  складати іграшки по місцях, збиратися на прогулянку. Розвивається особистісна самостійність, адже в колективі дитині доводиться самій визначати та проявляти свої інтереси, малюк вчиться домовлятися. У дитини, яка відвідує дитячий садок, правильно формується режим сну, харчування, вона стає дисциплінованою, відповідальною.
      Дитячий садок проводить комплексну підготовку до школи. Окрім навчання вихователі приділяють увагу творчому, музичному, фізичному розвитку дітей, вчать правильно говорити, писати, малювати…
       Позитивний вплив дитячого садка на розвиток особитості очевидний. Дитячий садок - це фундамент для успішного навчання Вашої дитини в школі, для  її важливих досягнень у дорослому житті.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

     Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5—5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

1.    На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

2.    Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

3.    Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

4.    Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.

5.    До кінця раннього віку в дитини з'являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов'язують:

·  і з попередніми умовами виховання, під впливом яких формується поведінкова реакція;

·   і зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

·   і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

·   і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

       Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

     Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

     Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? 

     Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

    Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

      Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

   · Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

   · Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

  · Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Умовно виділяють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя

• Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

• Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

• Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.

2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини страви, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.

3. Навички самообслуговування.Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.

4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.

5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.

6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.

7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.

8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.

9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.

10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до днз. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.

11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.

12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи хтось із близьких рідних. Хоча б спочатку.

13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.

14. Приймати почуття дитини. Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно.

​

1. Щоб запобігти порушенню емоційного стану дитини, яким часто супроводжується адаптація, усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається дитині.                              

2. Купуйте одяг, який дитина зможе одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром).                                                                                                     

3. Найважливіше – це підготувати дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими. У цьому Вам допоможуть рідні й близькі, які можуть доглядати певний час за вашою дитиною, коли Ви не надовго відлучаєтеся. Вона в майбутньому легко зможе переносити розлуку з Вами.

4. Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитсадку багато іграшок, діток і їм там дуже добре, цікаво весело.

5. Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів, новорічні свята, де є її однолітки.

6. Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садку, особливо додержуйтеся часу вкладання до сну і періодів харчування.

7. Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.

8. Потурбуйтесь про нервову систему дитину. В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день у дитсадку.

9. Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я, поведінки, харчування.

10. Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи «Я хочу пити» і вихователька наллє тобі води» і т.д.

11. Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас.

12. Пограйте з дитиною та з домашніми іграшками в дитячий садок, розподіліть ролі дітей, вихователів. Нехай іграшка знайде собі друзів і через неї спробуйте вирішити проблеми, що виникають у дитини, оцінійте гру на позитивні результати.

13. Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи, і будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти Вашу дитину, і по материнські дбатимуть про неї.

14. Якщо раптом через місяць Ваша дитина ще не звикла до дитячого садку, перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які Ви забули. Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до півроку. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маля.

 Адаптація до ДНЗ в умовах пандемії. Закінчення карантину. Що потрібно знати батькам.   

        Все наше життя – це адаптація до певних умов. Не буває все гладко і рівно все життя. Ми змінюємося з віком і на це потрібні сили, щоб прийняти і звикнути, ми покращуємо свої умови для життя і на це теж потрібен час, а крім великих змін, є і короткострокові, які наносять удар швидко, але ми і до них звикаємо.

        Карантин - період, який всіх ввів в стан стресу, витягнув зі звичного ритму життя, змусив зупинитися, подумати і прийняти, як даність. Хтось вдало перечекав, а хтось придумав собі заняття до душі або навчився працювати інакше.

       Так,період адаптації до садка після карантину неминучий. Навіть найуважніші, найідеальніші, найтерплячіші батьки, не можемо зараз задовольнити потребу дітей(від3,5 років) уконтактах. Ми невипадково так втомлюємося, діти невипадково вимагають так багато уваги.

       Кілька днів поспіль має бути «домашнє завдання» сім'ям з дітьми будь-якого дитсадкового віку: грати з дитиною в дитячий садок. Але нам важливо пам’ятати, що це має бути, і готуватися до цього. Просто зараз намагатися повертатися у звичний режим дня.

Діти дуже відчувають настрій своїх батьків. Нам всім потрібно  повернутися до звичного життя. Якщо ви ще не почали готувати до цього своїх дітей, то пора починати:

• Починайте згадувати позитивні моменти про дитячий садок (хто йде вперше залучайте уяву вигадуйте казочки про дитячий садочок, читайте якщо важко придумати зараз є безліч інформації в інтернеті, головне зацікавлювати діток).

• Нагадайте про улюблених друзів та ігри.

• Саме час відновити зв'язок з вихователями і педагогами. Легше адаптація пройде у тих хто матиме уявлення про дитячий садочок.

• Поступово повертайтеся до режиму дня (ранкові підйоми, сон в обід).

       З дітьми важливо«мріяти».Ми можемо говорити: «А я мрію піти на роботу. Я уявляю, як одягну сукню, туфлі, підберу сережки— які, як тобі здається, пасуватимуть сережки до цього плаття? Давай помріємо, як і ти збираєшся в садок. Ти що хочеш одягнути? А яку іграшку візьмеш? А якою дорогою ми підемо?»— і в уяві«пройдіться»до садочка.

Перший тиждень діти можуть повертатися з садка більш примхливими і перезбудженими, ніж зазвичай.

      Будьте турботливішими до найближчого оточення, а передусім до себе. Подбайте про своє самопочуття -  висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити - ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків - спокійні та впевнені діти. Головне – це сприятливий психологічний клімат у вашій сім’ї, здорові діти у щасливих батьків. Підготуйте себе до того що дитині добре в садочку там про неї дбатимуть, розвиватимуть, любитимуть, тут вона здобуватиме нові знання,уміння,навички.  

      Запропонуйте батькам для прощання із дитиною вигадати ритуал, який би нагадував маляті про родину: наклейку на ручку, браслет (дуже дієво переконалася на власному прикладі уявили з донями що це чарівний браслет і кожного разу коли  сумно чи хочеться до мами можна торнутися до браслета і одразу згадати що мама любить і зараз посміхається, вона зараз на роботі і обов’язково повернеться і забере із садочка). 

     Ще важливо те:  що в період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів - раніше сформованих звичок та устрою життя.Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні - відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни. Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку.