Навчався у МЗОШ № 42. Пізніше закінчив Криворізький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою та Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова (спеціальний радіозв’язок). Старший лейтенант Національної гвардії України. Служив у в/ч 3077 (Київ). Заступник начальника центру спеціального зв’язку стаціонарного вузла зв’язку в/ч А3077  Національній гвардії України. Майстер спорту з рукопашного бою. Посідав перші місця на змаганнях серед військових країн НАТО (Польща).

«У спорті як і в житті він був зібраний, цілеспрямований, що домагається поставленої мети», - саме таким його бачили друзі.

26 лютого 2022 р. в місті Дніпро поблизу  санаторію «Лісний», ворожа диверсійно-розвідувальна група здійснила  напад на підрозділ Олександра, що ніс чергування. Олександр першим прийняв бій. Отримав шість кульових поранень та загинув на місці. Він не пропустив ворога та зберіг життя своїм бойовим побратимам.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).

«Наш синочок Санечка, це світлячок, він завжди посміхався, був добрий, чуйний, намагався всім підняти настрій. Коли синочок приїжджав додому, будинок світився, завжди на позитиві, його всі любили» - зі слів матері Світлани Леонідівни.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Грищенко_Олександр_Олександрович