Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя – це дії, направлені на підтримку здоров’я та уникнення захворювань. В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки та звичок кожної окремої людини.

Здорова поведінка включає декілька складових:

• Використання послуг системи охорони здоров’я – проведення профілактичних оглядів та щеплень, виконання заходів щодо раннього виявлення захворювань

• Виконання рекомендацій щодо лікування та профілактики захворювань, зокрема, дотримання режиму прийому медикаментів, призначених лікарем

• Дотримання засад здорового способу життя – уникнення поведінки, яка шкодить здоров’ю, та дотримання такої, що сприяє його збереженню.

Елементами здорової поведінки,  які доведено впливають на розвиток захворювань, є:

• Правильне збалансоване харчування (або здорове харчування)

• Достатня рухова (або фізична)  активність

• Підтримання нормальної маси тіла*

• Відсутність шкідливих звичок**

• Внутрішня гармонія. Позитивне мислення. Сон.

• Корекція факторів ризику захворювань – артеріальної гіпертензії (АГ), дисліпідемії, ожиріння, лікування цукрового діабету (ЦД)

(* визначається за індексом маси тіла – ІМТ – від 20 до 25 кг/м2. ІМТ= маса тіла (кг)/зріст(м)2)

(** За визначенням, шкідливі звички – це ті, які  завдають шкоди здоров’ю або життю або не відповідають культурним нормам суспільства, в якому живе людина. Найбільш поширеними шкідливими звичками є тютюнокуріння, надмірне вживання алкоголю та вживання наркотичних речовин).

Харчування – складова моделі поведінки, яка має надзвичайно важливе значення у підтримці життєдіяльності організму. Характер харчування має доведений вплив на розвиток серцево-судинних захворювань (ССЗ), деяких онкологічних захворювань та остеопорозу – через  модифікацію таких факторів ризику, як АГ, дисліпідемія, розвиток ЦД та ожиріння та за рахунок інших механізмів

Здорове харчування передбачає:

• відповідність енергетичної цінності раціону енерговитратам організму

• дотримання кількісного та якісного балансу за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні

• дотримання режиму харчування

Настанови щодо здорового харчування містять рекомендації щодо вживання продуктів та їх орієнтовної кількості у добовому раціоні. Рекомендується обмежити вживання продуктів з високим вмістом насичених жирів (тваринні жири, що містяться у м’ясних та молочних продуктах), кухонної солі та простих цукрів. Доведеним фактом є зниження ризику ССЗ при заміні продуктів, що містять насичені жирні кислоти, на ті, що містять поліненасичені (рослинні олії, риба холодних морів, риб’ячий жир). Вживання транс-жирів – частково гідрогенованих ненасичених жирів (містяться переважно у продуктах фаст-фуду, таких, як картопля фрі та картопляні чіпси) – негативно впливає на вміст ліпідів та підвищує ризик ССЗ

Компонентами раціону, які доведено впливають на ризик розвитку ССЗ, є також вітаміни, зокрема А, Е та D, харчові волокна та алкогольні напої.

Позитивний вплив харчових волокон щодо розвитку ССЗ пов’язаний зі зниженням рівня холестерину та глікемії, що має протективну дію щодо збільшення маси тіла та розвитку ЦД 2 типу.

Цукор та солодкі напої мають негативний вплив на розвиток ССЗ – внаслідок високої енергетичної цінності, що призводить до збільшення маси тіла (МТ) та підвищує ризик розвитку ЦД 2 типу

Результати епідеміологічних досліджень вказують на позитивний ефект споживання помірних доз алкоголю на виникнення ССЗ. Механізм цього явища точно не встановлений, але показано, що етанол, який міститься в алкогольних напоях, має позитивний ефект на рівень ліпідів, інсуліну та систему згортання крові: вживання алкоголю в помірних дозах призводить до підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності – «хорошого холестерину», підвищення чутливості тканин до інсуліну та позитивно впливає на фактори згортання крові. Проведені наукові дослідження дозволили визначити оптимальний рівень споживання алкоголю, який становить – в перерахунку на етанол – близько 20 г/день для чоловіків і 10 г/день для жінок. Для визначення дози алкоголю використовуються  також термін дрінк (від англійського drink). 1 доза – дрінк – містить від 12 до 14 мл чистого етанолу – це приблизно 350 мл пива, 150 мл вина, 44 мл міцного алкоголю (горілка, коньяк, віскі тощо). Рекомендовані дози становлять не більше 1 порції (або дрінку)  на день для жінок та не більше 2/день – для чоловіків.

Надмірна кількість алкоголю призводить до негативних змін рівня ліпідів, звуження діаметру артерій (вазоконстрикції), підвищення згортання крові, збільшення ризику розвитку порушень серцевого ритму (фібриляції передсердь). Крім того, збільшення вживання алкоголю має негативні наслідки щодо захворюваності на цироз печінки, деяких онкологічних захворювань та смертності від нещасних випадків. Потрібно також пам’ятати, що вживання алкоголю призводить до вагомого збільшення енергетичної цінності добового раціону – додаткові 7 кКал на кожен грам чистого алкоголю, а інші складові алкогольних напоїв – наприклад, цукор – призводять до подальшого його збільшення. Крім того, алкогольні напої збуджують апетит, що також призводить до збільшення енергетичної цінності раціону.

Іншим елементом здорового способу життя є підтримка достатнього рівня фізичної активності. Фізична активність (ФА) визначається як «рух тіла за допомогою м’язової сили та витрат енергії».

Результати клінічних досліджень свідчать про те, що:

1. Регулярна ФА знижує ризик захворюваності та смертності – у всіх людей, незалежно від статі, віку, наявності або відсутності захворювань

2. Позитивний вплив ФА на стан здоров’я відмічається при рівні фізичного навантаження (ФН) мінімум 150 хвилин/тиждень навантаження помірної інтенсивності та збільшується при збільшенні тривалості.

3. Позитивний вплив щодо здоров’я мають як динамічні (або аеробні) фізичні вправи, так і вправи на напруження м’язів.

Рекомендований рівень фізичного навантаження для дорослих здорових осіб становить не менше 2-2,5 годин на тиждень (помірне навантаження) або 1-2,5 години (інтенсивне навантаження). Інтенсивність навантаження визначається за обсягом енерговитрат організму при його виконанні, що можна виміряти за рівнем утилізованого організмом кисню за одиниця часу.

На практиці рекомендується визначати відносну інтенсивність фізичного навантаження за допомогою таких параметрів, як частота дихання (ЧД) та частота серцевих скорочень (ЧСС).  Дозування інтенсивності ФН за рівнем ЧСС базується на взаємозв’язку  (лінійної залежності) між інтенсивністю фізичного навантаження та змінами у діяльності серцево-судинної системи.

При фізичному навантаженні (ФН) низької інтенсивності ЧД практично не змінюється, ЧСС зростає до 50-63% від максимальної для даної вікової групи*** (***максимальна ЧСС визначається за формулою (220-вік). Наприклад, для людини, віком 60 років, максимальна ЧСС буде становити 220-60=160 уд/хв., цільова ЧСС при ФН низької інтенсивності – від 80 до 108 уд/хв.). Прикладами фізичного навантаження низької інтенсивності є ходьба зі швидкістю ≤4,7 км/год.

При ФН помірної інтенсивності ЧСС зростає до 64-76% максимальної, ЧД збільшується, але без виникнення задишки. Орієнтовно ЧД можна визначати за допомогою так званого розмовного тесту (talk test) – при ФН помірної інтенсивності збільшення ЧД не заважає розмовляти короткими реченнями. Прикладами ФН помірної інтенсивності є ходьба зі швидкістю 4,8-6,5 км/годину, гра в гольф, прибирання пилососом, бальні танці або аквааеробіка.

У випадку ФН високої інтенсивності ЧСС збільшується до 77-93% максимальної, а збільшення ЧД – до легкої задишки – дозволяє промовляти окремі слова, але не цілі речення. Прикладами ФН високої інтенсивності є біг, плавання кролем, спортивні танці,  гра в теніс з партнером, роботи по саду – копання лопатою.

Позитивний вплив на стан здоров’я мають також вправи, спрямовані на підтримку тонусу м`язів  (ізотонічні вправи – напруження м’язів, що не супроводжується рухом у суглобах) – вони стимулюють формування кісток та м’язів і є ефективним засобом профілактики остеопорозу. Прикладами таких вправ є вправи з обтяженням – гантелі, штанга, вправи з гумовою стрічкою або еспандером

Для людей старших вікових груп велике значення мають вправи на координацію рухів та рівновагу (баланс) – ігри з м’ячем або гімнастика (йога, тай-чі).

Важливим заходом підтримки здоров’я є підтримка нормальної маси тіла. Хоча ожиріння має значно менший вплив на прогноз, ніж рівень ФА , у наукових дослідженнях найнижчий рівень смертності осіб у віковій групі до 60 років було зареєстровано при ІМТ від 20 до 25 кг/м2 (ІМТ – це маса тіла (в кг) поділена на квадрат зросту (у м). Нормальні значення ІМТ– від 18 до 24,5 кг/м2, надмірна маса тіла – 25-29,9 кг/м2, ожиріння – ІМТ≥30 кг/м2. Підтримка оптимальної МТ має позитивний вплив на такі параметри, як рівень АТ, рівень глюкози крові та показники ліпідограми.

Ожиріння, особливо – абдомінальне ожиріння, коли жирова тканина локалізується у черевній порожнині,  є фактором, який сприяє виникненню цукрового діабету 2 типу, що, в свою чергу, підвищує ризик розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Наявність абдомінального ожиріння визначається за величиною обхвату талії (ОТ), який вимірюється, як правило, на рівні 2 см над пупком (або на середині відстані між нижніми ребрами та гребенем тазових кісток) у положенні стоячи. Збільшення ОТ≥ 88см у жінок та понад 102 см – у чоловіків – свідчить про наявність абдомінального ожиріння.

Хоча величина маси тіла залежить від багатьох факторів, в тому числі, спадковості, вона значною мірою визначається характером харчування та рівнем фізичної активності. Підтримання балансу між енергетичною цінністю їжі та енергетичними витратами – надзвичайно важлива умова підтримки нормальної маси тіла.

Тютюнокуріння разом з АГ та підвищенням рівня холестерину є одним з трьох факторів, які мають найбільший внесок у ризик розвитку інфаркту міокарда та мозкового інсульту. Доведено, що куріння 5 цигарок на день збільшує ризик розвитку інфаркту міокарда на 40%. Тютюнокуріння прискорює розвиток атеросклерозу – за рахунок негативного впливу на обмін ліпідів, що призводить до зниження рівня так званого «хорошого» холестерину, а саме – холестерину ліпопротеїдів високої щільності – та внаслідок підвищення АТ.

Більшість курців вважають основним негативним фактором тютюнокуріння нікотин, і тому вживають цигарки з мінімальним його вмістом. Але шкідливий вплив на стан здоров’я має не стільки нікотин, як інші компоненти тютюнового диму – продукти неповного згорання тютюну – саме вони ушкоджують епітелій дихальних шляхів, сприяють прискоренню розвитку атеросклерозу та підвищують ризик утворення тромбів. Температура тліючого тютюну складає 300˚C, а під час затягування вона досягає 900-1100˚C, температура тютюнового диму становить приблизно 40-60˚C, цигарка, що горить, виробляє більше 4 тис. різноманітних сполук, 300 компонентів тютюнового диму – біологічні отрути, 40 – канцерогени.

Поради щодо дотримання здорової моделі поведінки

Визначивши загальну мету – зберегти та покращити здоров’я – розбийте її на окремі маленькі дії, які Вам під силу виконувати на регулярній основі. Не намагайтесь змінити все і відразу, спробуйте просуватись поступово. Встановіть для себе пріоритети і пам’ятайте, що навіть незначні зміни способу життя щодо впровадження здорових звичок матимуть позитивний вплив на стан Вашого здоров’я.

Щодо дотримання здорового харчування.

Для того, аби наблизити  раціон харчування до здорового, спробуйте для початку звернути увагу на такі елементи, як  свіжість продуктів та їх різноманітність. Вживання свіжих продуктів та уникнення продуктів тривалого зберігання сприяє зменшенню надмірного вживання кухонної солі та цукру, які є основними консервантами, різноманітність є запорукою того, що Ваш організм отримає всі необхідні компоненти для нормальної життєдіяльності

Як правило, основною проблемою для більшості людей є низький вміст фруктів та овочів у добовому раціоні. Почніть з невеликих кроків, таких, наприклад, як додавання у ваш раціон салатів з сирих овочів. Намагайтесь вживати овочі та фрукти різних кольорів – зелені, червоні, жовті, оранжеві (різноманітність). Навіть незначні зміни – наприклад, додавання до раціону 1 порції фруктів на день (1 порція – обсяг, що приблизно відповідає розміру Вашого кулака) призводить до зниження смертності від ССЗ на 8% – у масштабах планети це означає 1,6 млн смертей, яких можна уникнути.

Купуючи продукти, пам’ятайте про необхідність вибору продуктів здорового харчування.  Читайте написи на упаковках готових продуктів – вибирайте ті, що мають найнижчий вміст кухонної солі, доданого цукру, насичених жирів, транс-жирів та такі, що не містять частково гідрогенованих жирів (транс-жирів). Намагайтесь не ходити до магазину голодним – імпульсивно Ви можете купити нездорову їжу.

У випадку, якщо Вас турбує питання надмірної маси тіла та ожиріння, важливим компонентом є розмір порції їжі з продуктів, що мають високу енергетичну цінність. Часто на етикетках вказується енергетична цінність певної кількості продукту – наприклад, 100 г, а не всієї упаковки. По можливості – намагайтесь харчуватись вдома – так Ви точно знатимете як склад своїх страв, так і спосіб їх приготування.

При дотриманні спеціальних дієт з обмеженим вживанням окремих груп продуктів – наприклад, при наявності захворювань шлунково-кишкового тракту – рекомендується порадитись з лікарем щодо необхідності прийому на цей час вітамінів – у випадку, якщо харчові продукти добового раціону не забезпечують їх надходження у рекомендованій кількості.

Додаткову інформацію щодо продуктів та раціону харчування Ви зможете отримати у розділі «Інформація щодо здорового харчування»

Щодо зниження надмірної маси тіла

Найбільш фізіологічним способом корекції маси тіла, який позитивно впливає на ризик розвитку захворювань,  є дотримання здорового харчування та рекомендованого рівня фізичної активності.

Процес зниження маси тіла рекомендується розбити на етапи:

1. На першому етапі потрібно направити зусилля на стабілізацію ваги – тобто, намагатись уникнути подальшого збільшення маси тіла

2. На другому етапі – намагатись  зменшити вагу. Не рекомендується намагатись втратити якомога більше ваги упродовж короткого часу – це може призвести до погіршення стану здоров’я  і, крім того, втрачені кілограми при такому підході швидко повертаються. Рекомендовані темпи зменшення маси тіла – до 10% упродовж 6 місяців або до 1 кг/місяць. Для пацієнтів, чий ІМТ становить 27-35 кг/м2 це потребує зменшення калорійності (енергетичної цінності) добового раціону на 300-500 кКал, для пацієнтів з ІМТ≥35 кг/м2 – зменшення на 500-1000 кКал/д.

3. На третьому – намагатись підтримувати досягнуте зменшення маси тіла. Підтримка досягнутого зниження МТ потребує дотримання здорового харчування та рекомендованого рівня фізичної активності тривалий час.

Додаткову інформацію щодо енергетичної цінності продуктів харчування та енерговитрат при різних видах діяльності Ви зможете отримати у розділі «Підтримка нормальної маси тіла».

Щодо фізичної (рухової) активності

Більшість людей, що ведуть  малорухомий спосіб життя, виправдовують низький рівень фізичної активності браком часу – вони не уявляють ніяких інших способів збільшити рівень фізичної активності, окрім бігу, занять у тренажерному залі або фітнес-аеробіки.

Для того, аби збільшити рівень фізичного навантаження, можна почати з чогось простого, наприклад, щодня ходити пішки хоча б по 30-40 хвилин. Ходьба – це доступний практично кожному вид фізичного навантаження, у ходьбі бере участь до 200 м’язів, за 1 кілометр людина робить приблизно 1205 кроків. Піші прогулянки і ходьба підходять людям різного віку і не мають протипоказань – починати в будь-якому віці, все, що потрібно – зручно одягнутися і вийти з дому.

У випадку, коли рекомендована тривалість пішої прогулянки у 30-40 хвилин є для Вас проблемою – почніть з більш коротких, у зручному для Вас темпі, поступово збільшуючи тривалість прогулянки та темп ходьби.

Використовувати всі інші, навіть найменші можливості ходити пішки – з кабінету в кабінет, з поверху на поверх, з роботи додому – хоча б частину шляху, прогулянки під час спілкування з друзями або прогулянки з собакою – якщо у Вас є собака. Відмовтесь від використання ліфту, намагайтесь завжди підніматись сходами – у зручному для Вас темпі і роблячи зупинки – при  необхідності.

Інший спосіб збільшення фізичної активності – робота по дому та робота в саду або на городі. Пробуйте робити щоденні домашні справи у більш швидкому темпі – Ви зекономите час та збільшите інтенсивність навантаження.

Ви можете також спробувати робити вранішню гімнастику: прості рухи – такі, як махи руками і ногами, розтяжки, нахили, присідання упродовж десяти-п’ятнадцяти хвилин – допомагають  розім’яти м’язи та заряджають енергією.

Намагайтесь активно проводити вільний час – піші прогулянки, турпоходи, спортивні ігри – футбол, бадмінтон, настільний теніс або інші колективні спортивні гри, бажано – на свіжому повітрі. Ви можете запропонувати участь у таких заходах своїм друзям та родичам – окрім фізичного навантаження це також надає додаткові можливості для спілкування. Дуже важливо, аби фізична активність приносила радість.

Басейн або плавання у відкритих водоймах – це хороший варіант для людей, які мають захворювання суглобів – плавання не травмує м’язи та не призводить до надмірного навантаження на суглоби.

Основна маса людей відчувають втому наприкінці робочого дня. У багатьох випадках ця втома є більш психологічною, ніж фізичною, тому будь-яка фізична активність призведе до зменшення нервового напруження, появи відчуття приємної втоми і розслаблення.

Ніколи не пізно зайнятися фізкультурою, питання тільки в адекватності навантажень. У випадку наявності у Вас захворювань – порадьтесь з лікарем про допустимий рівень фізичного навантаження та орієнтуйтесь на своє самопочуття. Професійну допомогу Вам можуть надати у відділенні реабілітації нашої установи.

Попросіть підтримки у близького оточення – друзів та родичів. Зміни по впровадженню здорового способу життя матимуть позитивний ефект для всіх членів Вашої сім’ї. Знайдіть однодумців, з якими Ви зможете регулярно займатись фізкультурою або спортом, навіть у випадку, якщо Ваші фізичні можливості обмежені хворобою, Ви зможете підібрати адекватний рівень фізичного навантаження.

Додаткову інформацію, яка допоможе Вам оцінити свій рівень фізичної активності, Ви зможете отримати у розділі «Оцінка рівня фізичної активності»

Щодо відмови від тютюнокуріння

Люди курять з різних причин. Лиш незначна частка курців є нікотин-залежними – по аналогії з наркотичною залежністю – вони палять тоді, коли знижується концентрація нікотину у крові. Можна назвати декілька інших найбільш поширених причин тютюнокуріння:

1. Для спілкування – палять, в основному, «за компанію», аби не виділятись у певному середовищі, бути як усі.

2. Для концентрації уваги – деякі люди вважають, що під впливом цигарок зростає їх працездатність, зникає втома – такі люди вдаються до цигарок у всіх випадках, коли робота не йде.

3. Для задоволення – тютюнокуріння асоціюється з відпочинком – комфортні умови, кава, перегляд телевізору, або привід зробити перерву у роботі.

4. Для релаксації – для деякої категорії людей паління є засобом зняття психоемоційної напруги – вони палять після неприємних розмов – з родичами, начальством або після стресових ситуацій чи для того, аби стримати гнів.

5. Для того, аби не набрати вагу.

Проаналізувавши причину, яка спонукає вас взятись за пачку з цигарками, Ви можете знайти альтернативні шляхи до усунення цієї причини. Елімінація стереотипу допоможе Вам позбавитись звички тютюнокуріння. Вагому допомогу можуть мати фізичні вправи – для профілактики збільшення маси тіла, для знищення стереотипу та для задоволення

Порадьтесь з лікарем, як легше подолати цю звичку.  Якщо Ви прийняли рішення кинути палити, попросіть своїх рідних та друзів підтримати Вас. Не впадайте у відчай у випадку невдачі – багато з тих, хто кинув палити, робив більш, ніж одну спробу. У м. Києві існує система допомоги тим, хто вирішив кинути палити – додаткову інформацію Ви можете отримати у розділі «Тютюнокуріння шкодить здоров’ю» на нашому веб-сайті.

Формування нової звички – процес тривалий і важкий, тому потрібно твердо знати, чого хочеться і йти до своєї мети. Головне, розуміти заради чого ви це робите і, що ви отримаєте в результаті. Пам’ятайте, що вашою довгостроковою метою є хороше самопочуття, збільшення життєвої енергії і зміцнення здоров’я.

Пам’ятка для батьків: Відповідальність за виховання дітей

Виховання дітей — це не лише право, а й обов’язок батьків, який закріплено в законодавстві України.

1. Юридична відповідальність батьків за виховання дітей

•Конституція України (ст. 51): Батьки зобов’язані утримувати та виховувати дітей до їх повноліття.

•Сімейний кодекс України (ст. 150): Батьки мають забезпечувати розвиток дитини у фізичному, моральному, духовному, культурному та соціальному аспектах.

•Закон України «Про освіту»: Батьки зобов’язані сприяти здобуттю дітьми освіти та створювати умови для цього.

2. Форми відповідальності за неналежне виконання обов’язків

•Адміністративна відповідальність (ст. 184 КУпАП): За неналежне виховання дитини, що призводить до правопорушень, передбачено штраф.

•Кримінальна відповідальність: Батьки можуть бути притягнуті до відповідальності за доведення дитини до стану злочинної поведінки (ст. 304 ККУ).

•Позбавлення батьківських прав (ст. 164 Сімейного кодексу): У разі систематичного невиконання обов’язків із виховання дітей.

4. Куди звертатися за допомогою

•Органи опіки та піклування.

•Психологічна служба при школі або в громаді.

•Органи поліції.

•Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Батьки можуть бути притягнуті до відповідальності за такі правопорушення, якщо вони спричинені неналежним вихованням, доглядом або контролем за дітьми:

1. Адміністративна відповідальність

Стаття 184 КУпАП — Невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей:

• Прогули дитиною школи без поважних причин.

• Дрібне хуліганство, наприклад, нецензурна лайка чи порушення громадського порядку.

• Куріння, вживання алкоголю чи наркотичних речовин неповнолітньою особою.

Приклад:

Батьки 14-річного підлітка не контролювали його поведінку, через що дитина регулярно прогулювала школу. У такому випадку суд може накласти на батьків штраф.

2. Кримінальна відповідальність

Стаття 304 ККУ — Втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність:

• Батьки чи опікуни залучають дітей до крадіжок, шахрайства або іншої протиправної діяльності.

Приклад:

Мати заохочувала 15-річного сина допомагати їй красти товари з магазинів. За це їй може загрожувати кримінальне покарання.

3. Позбавлення батьківських прав

Стаття 164 Сімейного кодексу України:

• Систематичне зловживання батьківськими правами або ухилення від виконання обов’язків.

• Жорстоке поводження з дитиною або залишення її без нагляду, що призводить до антисоціальної поведінки.

Приклад:

Батьки залишали дитину без догляду, внаслідок чого вона бродяжила та вчиняла крадіжки. Суд може позбавити їх батьківських прав.

4. Цивільна відповідальність

Батьки несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їхніми дітьми (ст. 1178 Цивільного кодексу України).

• Дії дитини, що спричинили майнову чи моральну шкоду іншим особам.

Приклад:

Дитина пошкодила майно сусіда (наприклад, розбила скло у вікні). Батьки зобов’язані відшкодувати збитки.

5. Інші приклади правопорушень

• Відмова від виконання обов’язків щодо лікування чи навчання дитини.

• Недогляд за дитиною, яка через це стає жертвою нещасного випадку або правопорушення.

• Втеча дитини з дому через жорстоке поводження або постійні конфлікти.

З 16 років особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Батьки або опікуни несуть відповідальність за правопорушення, вчинені дітьми до досягнення ними 16 років (ст. 184 КУпАП).

Відповідальність батьків — це не лише покарання за неналежну поведінку дітей, а й запобігання їхньому втягненню у правопорушення через увагу, виховання та контроль.

Алкоголь та психічне здоров’я: вплив і наслідки

Алкоголь ускладнює життєві проблеми і дестабілізує психічний стан, а не навпаки. Це токсична речовина, яка змінює роботу мозку, поведінку і впливає на психіку та фізичний стан. Він шкодить здоров’ю у будь-якій дозі та спричиняє залежність. Люди це знають, та все одно продовжують уживати спиртні напої. Адже поширеним поштовхом до споживання є, зокрема, спроба «зняти стрес».

Українці справді добре обізнані про шкоду алкоголю — це підтверджують результати нещодавнього опитування, здійсненого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки ВООЗ. Понад 90% людей згодні, що спиртні напої зумовлюють залежність і абстинентний синдром, гостру інтоксикацію та агресивну поведінку, загрозливу для оточення.

Попри те що більшість респондентів усвідомлює небезпеку алкоголю, понад 82% опитаних уживають спиртні напої, а для щонайменше 16% це звичний спосіб розслабитися і відпочити. Відповідно до результатів онлайн-опитування Українського інституту майбутнього, кожен четвертий почав більше пити після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Вживання спиртних напоїв, аби краще почуватися в разі напруження, стресу і труднощів, — поширена в Україні та у світі практика. Та чи дієва вона? В короткостроковій перспективі, тобто поки в крові є алкоголь, кора головного мозку працює загальмовано. З одного боку, це може зупинити потік негативних повторюваних думок. З іншого боку — це забирає здатність оцінювати ризики й стримувати себе, тож може призвести до кермування в нетверезому стані та аварії або до бійки чи самоушкодження. Щойно сп’яніння минає, мозок реагує посиленою тривожністю, а проблеми так і залишаються нерозв’язаними і «пережовування» негативних повторюваних думок триває далі. Людині стає ще гірше, і від цього хочеться «заховатися» у той самий спосіб — за допомогою алкоголю. Так виникає замкнене коло, з якого дедалі важче вибратися.

Споживання алкоголю істотно збільшує ризик інших психічних розладів. Причинами цього є нейрофізіологія — мозок стає дедалі чутливішим до тривожності, людина все гірше здатна впоратися з ухваленням зважених рішень і самоконтролем. Інша складова зв’язку алкоголю і психічних проблем полягає у посиленні життєвих негараздів, адже проблеми залишаються нерозв’язаними, працювати складно і в усіх взаєминах може виникнути конфлікт.

На додачу люди із розладами настрою (депресія, приміром) чи поведінки (розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю), а також із проявленими психічними хворобами (шизофренія) частіше за решту можуть вдаватися до вживання алкоголю, аби витримати тягар свого стану.

У більшості випадків люди не усвідомлюють своєї залежності від алкоголю і вважають, що вони п’ють небагато. Якщо запитати пацієнта або ж близьку людину, чи зловживає вона спиртними напоями і як часто та багато п’є, навряд чи отримаємо правдиву відповідь. Тому краще ставити непрямі запитання з опитувальників для діагностики алкоголізму. Ви можете їх знайти за цим посиланням.

Порада «зменшити вживання алкоголю чи повністю відмовитися» — дуже поширена. Втім, її замало для подолання залежності. Потрібні план дій, до якого залучено все оточення, постійна фахова підтримка з подолання залежності та лікування від хронічних захворювань і психічних розладів, що виникли через алкоголь.

Залежність від алкоголю також треба визнати і подолати сором, який часто є супутником залежної поведінки. Це стосується всієї родини — не можна удавати, що все гаразд, і приховувати чийсь розлад зловживання. У разі насильства викликайте поліцію, просіть прихистку в сусідів і друзів. Якщо ж людина вирішила покинути пити, то все оточення мусить припинити вживати алкоголь і ніхто не має пропонувати чарку, приносити спиртні напої чи згадувати цю тему.

Алкоголь не розчинить проблеми, а приведе за собою інші. Закликаємо вас негайно звертатися до сімейного лікаря, психолога, психіатра чи до реабілітаційного центру, якщо в тесті на залежність ви упізнали себе. Фахівці допоможуть стати на шлях подолання залежності. Однак пам’ятайте: силоміць «урятувати» когось від зловживання алкоголем не можна. Для цього потрібне передусім рішення самої людини.

Матеріал підготовлено в рамках Всеукраїнської програми з ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською.

Відповідальність за розпиття алкогольних напоїв неповнолітніми!

За вчинення незначних адміністративних проступків, серед яких і розпиття алкогольних напоїв, в тому числі і пива, або поява в п’яному вигляді в громадському місці неповнолітні несуть відповідальність з 16 річного віку.

За розпивання спиртних напоїв на вулиці, стадіоні, у сквері, парку, усіх видах громадського транспорту і за появу в нетверезому стані в громадських місцях, складається протокол на неповнолітнього за статтею 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою попередження або накладення штрафу.

Якщо неповнолітньому не виповнилось 16 років, то за розпивання ним спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п’яному вигляді, відповідальність несуть його батьки за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей», що тягне за собою попередження або накладення штрафу.

Варто знати й те, що доведення неповнолітнього до стану алкогольного сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами – тягне за собою накладення штрафу.

Пам’ятайте, що законодавством заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, особам, які не досягли 18 річного віку.

Продавець такої продукції зобов’язаний отримати від покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

За продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну до суб’єкта господарювання застосовується штраф, працівник, який безпосередньо продав заборонений товар підліткові, притягується до адміністративної відповідальності та сплачує штраф.

Не менш небезпечними є факти втягнення неповнолітніх у розпиття спиртних напоїв. У таких випадках складається протокол за статтею 180 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння». Однією з головних причин, які призвели до вживання алкоголю та тютюнопаління у дитячому віці є наслідування дітьми способу життя батьків та звичок оточуючих людей, бажання таким чином виглядати доросліше. До відповідальності можуть притягнути батьків, осіб, що їх замінюють, чи інших громадян, наприклад, їх повнолітніх друзів. Тому, насамперед варто батькам починати з себе, адже все, що дитина робить, вона черпає з сім’ї.

Проведення дітьми дозвілля не повинно залишатись поза увагою батьків, Ви повинні знати, чим займаються Ваші діти за межами свого дому.

Тож батьки, саме Ви відіграєте головну роль у формуванні світогляду дітей, Вам доводиться і відповідати за їхні вчинки та вирішувати їх проблеми. У силах батьків уберегти свою дитину від неприємностей!

Пам’ятайте: здоров’я Ваших дітей залежить від Вас самих!