Департамент освіти і науки облдержадміністрації проводить інформаційну кампанію для батьків (законних представників), діти яких наразі перебувають на території Донецької області та наражаються на небезпеку під час бойових дій та дітей, які потребують соціальної уваги та підтримки.

Запрошуємо на безпечне офлайн навчання, відпочинок та соціальну реабілітацію учнів закладів освіти Донецької області віком від 6 до 17 років до санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто», релокованого до с. Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Надсилаємо проєкт графіку заїздів до СОЦСР «Смарагдове місто» на 2026 рік з метою організації соціальної реабілітації та відпочинку дітей, які потребують соціального захисту та навчаються у закладах загальної середньої освіти Донецької області.

Про роботу СОЦСР «Смарагдове місто» можна дізнатися на Facebook сторінці https://www.facebook.com/groups/733673873820528?locale=uk_UA

18.12.2025

Творчість великого Кобзаря, Тараса Шевченка, немов тихий подих природи, що долинає з глибин нашого коріння, ніжно торкає серце кожного українця. У його поезії оживають широкі степи, тінисті діброви, дзеркальні води Дніпра – уся та рідна краса, яка століттями живила дух нашого народу. Через ці природні образи Шевченко відкриває нам силу людини й силу землі, з якою вона нерозривно пов’язана. Його слово – це не лише пам’ять про минуле, а й мудрий дороговказ для сучасності: любити свободу, берегти свою мову, шанувати правду й стояти за людську гідність. І особливо в часи випробувань голос Кобзаря лунає потужно, нагадуючи нам, що наша єдність і наша земля – джерело незламної сили.

Саме з цією думкою діти Олександрівської громади (смт Олександрівка, села Микільське, Зелене, Зелений Брід, Петрівка Друга, Дмитро-Дар’ївка, Знаменівка, Очеретине)  вирушили в подорож «Світ природи у творах Кобзаря» – мандрівку, що стала для них відкриттям краси України й глибини Шевченкового світу.

Перші кроки цього шляху пролягли до Канева, де над Дніпром височіє Чернеча гора – Шевченківський національний заповідник. Підйом до могили поета, покладання квітів і читання його поезій перетворилися на момент особливого духовного єднання з Кобзарем. Саме там діти відчули, що його слово – живе, щире, близьке.

Далі на них чекав Канівський природний заповідник – місце, де природа дихає так само вільно, як колись у шевченкових рядках. Рідкісні рослини та птахи, тиша лісів, музей Природи й спостереження на метеомайданчику допомогли дітям побачити, якою різноманітною й тендітною є краса України.

Не менш захопливою стала зустріч із Корсунь-Шевченківським парком – перлиною садово-паркового мистецтва. Тут, серед старовинних дерев і звивистих алей, діти ніби відчули подих історії. А ботанічна пам’ятка природи «Каштан Шевченка» дала можливість доторкнутися до живого символу, що зберігає пам’ять про поета.

Осіння стежка заказника «Виграївський» повела мандрівників у світ червонокнижних рослин та лісових птахів. Діти вчились слухати природу, помічати її найтонші відтінки, так само, як це робив колись Шевченко, вдивляючись у кожен листок, у кожну тінь.

Надзвичайно змістовним було і відвідання «Батьківщини Тараса Шевченка» – місць дитинства майбутнього поета. Моринці, Шевченкове, Будище відкрили перед дітьми теплу, зворушливу історію маленького Тараса: батьківська садиба, музейні експонати, атмосфера давнього українського села. Фотозона «Під вербою Кобзаря» і читання поезій біля садиби створили відчуття, що кожен торкнувся частинки шевченкової душі.

Фінальним акордом подорожі стало знайомство з експозицією Національного музею Тараса Шевченка у Києві. Діти також відвідали парк-пам’ятку, що носить його ім’я, і мандрували столицею в межах оглядової екскурсії «Київ крізь віки». Вони побачили місто в різних періодах його історії, відчули його ритм, велич і культурну глибину.

Подорож була наповнена не лише новими враженнями, а й активною пізнавальною діяльністю. Діти брали участь у цікавих квестах, які допомагали їм краще зрозуміти світ Шевченкової творчості та природу, що оживає в його поезії. Еколого-пізнавальний квест «Природні символи у творах Тараса Шевченка» відкрив для них тайни українських краєвидів, що так часто з’являються у рядках Кобзаря, а поетичний квест «Знати Шевченка – це модно» перетворив вивчення його спадщини на захопливу гру. Під час інтерактивної гри «Розділяй відходи – зберігай Природу» діти вчилися тому, про що так часто нагадує сама природа: відповідальності, дбайливості й уважності до світу, який нас оточує.

Особливо натхненним став конкурс міні-фільмів «На перетині Природи та Добра». Діти спробували себе в ролі режисерів, операторів і сценаристів, створюючи власні короткометражні роботи в різних жанрах – від документальних і музичних до пригодницьких, науково-популярних і навіть фантастичних. Це дало їм можливість не просто вивчати творчість Шевченка, а й інтерпретувати її по-сучасному, через власний погляд і власні емоції.

Важливою частиною мандрівки стали заняття, присвячені психологічній підтримці та турботі про себе. Інтерактивний квест-тренінг «Скажи чесно, ти як?» допоміг дітям говорити про свої почуття, а психологічні практики й тренінги «Як підтримати себе та друзів: емоції, слова, дії», «Як стати лідером?», «Вчимося допомагати» навчали підтримувати друзів, розуміти власні емоції, ставати лідерами та небайдужими людьми. Це був тихий, але дуже важливий простір довіри, тепла й взаєморозуміння.

Особливо яскравими стали творчі майстерні. Тут діти відтворювали у своїх роботах той самий світ природи, який так любовно змальовував Шевченко:

• створювали пазли «Дніпро, калина і верба в поезії Кобзаря»;

• плели екообереги (плетіння зі стрічок);

• малювали на майстер-класах «Пейзаж Шевченкової душі» та «Мальовнича Україна очима Кобзаря»;

• виготовляли арт-карту України та відчували, як творчість об’єднує й надихає.

Не оминули увагою й важливі теми сучасності. Під час практичного заняття про радіаційну загрозу діти дізналися, як діяти в надзвичайних ситуаціях, а під час презентації про екологічні наслідки війни вони аналізували реальні проблеми та навіть створювали власні проєкти відновлення України після перемоги. Це додало мандрівці ще одного глибокого виміру – усвідомлення, що кожен з них може бути частиною майбутніх змін.

Вечірні програми приносили особливе тепло й згуртованість. Під час інтерактивної зустрічі «Давайте познайомимось» народжувалася дружба, поетичні квести «Знати Шевченка – це модно» приносили радість відкриттів, конкурс «На варті довкілля України» вражав дитячою креативністю та щирістю, а перегляд фільму «Донеччина заповідна: насіння життя» відкривав перед ними багатство природи їхнього рідного краю. Завершували дні пізнавальні вікторини та вечірки народних традицій, де діти сміялися, співали, ділилися враженнями та відчували себе частиною великої української родини.

Ця подорож стала для дітей не просто серією екскурсій і занять – вона стала тихою школою серця. Крокуючи стежками, якими колись ходив Тарас Шевченко, вдивляючись у красу природи, яку він так любив, і читаючи його вірші там, де вони звучать по-особливому, діти відкривали для себе Україну зсередини – таку, якою її бачив Кобзар: ніжну, сильну, правдиву.

Вони відчули, що світ природи й світ поезії можуть лікувати, надихати й підтримувати. Вони навчились слідкувати за власними емоціями, бути уважними один до одного, цінувати красу рідної землі й відповідально ставитися до довкілля. У творчості вони знайшли свободу, у спілкуванні – дружбу, у подорожі – віру в себе.

І, мабуть, найголовніше – кожен із них повернувся додому з відчуттям, що Україна починається в серці. У любові до природи. У повазі до свого коріння. У теплі, яке залишає в душі слово Кобзаря.

Ця мандрівка подарувала їм маленьке світло, яке вони нестимуть далі – крізь свої мрії, свої вчинки, своє майбутнє.

17.11.2025