У номінації "Історія України і державотворення" І місце посіла учениця 11 класу Тетяна Познякова (керівник Світлана Кострікова, учитель історії та правознавства).

 Актуальність дослідницької роботи "Запалюючи вогонь сердець"  зумовлена тим, що сучасна педагогічна діяльність відбувається в умовах війни, коли молодь особливо потребує духовних орієнтирів, прикладів мужності та віри у власні сили. Ці цінності формуються через освіту й працю педагогів, які допомагають виховувати відповідальних і свідомих громадян. 

    Українська історія сповнена прикладів стійкості, незламності та любові до рідної землі. Через століття ці якості передавалися від покоління до покоління завдяки освіті та вихованню, формуючи незламний дух українців, який живе в серцях молодого покоління. 

       Тема незламності українського народу — це не просто сторінка нашої історії, а пульс, що відчувається крізь віки. У кожному поколінні, у кожній боротьбі, у кожній відвойованій свободі живе той самий вогонь, що ніколи не згасає. «Огонь запеклих не пече», — писав Тарас Шевченко, і ці слова стали своєрідним кодом української стійкості. Сьогодні вони звучать не як поетичний образ, а як жива правда, що торкається серця кожного.  

       Сила українців особливо проявляється під час війни, коли країна зберігає стійкість не лише на передовій, а й у повсякденній праці людей, які, попри втрати й виклики, продовжують будувати майбутнє. Серед них — український учитель, який відчиняє двері школи навіть тоді, коли за вікном сирена; хто тримає в руках не зброю, а дитячі долі; хто словом і звичайними людськими вчинками передає дітям найголовніше — віру в себе, у свій народ і в свою державу.  

        Плекаємо незламність духу разом!