П'ятниця, 20 лютого 2026 р.
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
20 лютого 2026 року минає 12 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.
Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.
За спостереженням Марсі Шор, професорки Єльського університету (США), сьогодні українці не кажуть «після війни». Вони кажуть «після перемоги». Перемога, вважає польський театральний режисер Кшиштоф Чижевський, має стати частиною нового універсального словника. Префікс pere вказує на перетин меж, зміни або перетворення, а moha означає «я можу». Отже, слово «перемога» буквально говорить про вихід за межі можливого.
Герої Небесної Сотні стали першими, хто вийшов за межі можливого й засвідчив перед цілим світом стійкість і рішучість громадян України, їхню готовність покласти життя за загальнолюдські цінності, боронячи гідність, свободу та демократію.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2026 році вшановуємо під гаслом:
“ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ”
День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Це – день жалоби, оскільки його пов’язано із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але водночас він закликає вшановувати боротьбу за гідне та вільне життя, а також жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.
Загибель Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це змога вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалась як вільна демократична держава.
Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації суспільства та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.
Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці – Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушення прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв.
Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу утвердити незворотність європейського шляху України: у 2014 році підписано Угоду про асоціацію з ЄС, 11 червня 2017 року Євросоюз запровадив для громадян України безвізовий режим. А за вісім років після Євромайдану, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.
Громадянське суспільство стало потужною силою; набув розвитку волонтерський рух. Було забезпечено вільну діяльність опозиції. Майдан засвідчив, що на шляху до демократії та вільного світу Україна залишила рф далеко позаду.
Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти. Зокрема, у 2015 році Джо Байден, колишній президент, а на той час віцепрезидент США, коментуючи події на київському майдані Незалежності, сказав: “…Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхні кров і мужність дають українському народові другий шанс на свободу”.
Четвер, 29 січня 2026 р.
29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.
Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.
Понеділок, 26 січня 2026 р.
29 січня - дата, що назавжди закарбована в історичній пам’яті українського народу. Саме цього дня ми схиляємо голови перед подвигом Героїв Крут - юних захисників, які ціною власного життя стали на захист волі й свободи України.
Учнівське самоврядування нашого закладу освіти до Дня пам’яті Героїв Крут організувало віртуальну виставку дитячих малюнків «Ми вистояли тоді, щоб ви боролися сьогодні».
Мистецька подія покликана вшанувати всіх, хто віддав своє життя за незалежне майбутнє нашої держави.
Четвер, 22 січня 2026 р.
Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року No 42.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
Соборність – це...
...єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.
Четвер, 04 грудня 2025 р.
04 грудня 2025 року в медіапросторі освітнього осередку Олександрівської ТГ відбувся семінар-практикум для вчителів початкових класів з теми «Ключі до компетентностей: гейміфікація на уроках у початковій школі».
Захід було проведено у формі онлайн-квесту, а за мету визначено формування у педагогів практичних навичок застосування елементів гейміфікації як дієвого засобу розвитку ключових компетентностей учнів (згідно з вимогами НУШ).
Під час уявної гри в ролі учнів учасники заходу під керівництвом відповідного модератора здійснювали три важливі місії:
Місія 1: Мовна скарбничка.
«Розвиток ключових компетентностей учнів на уроках мовно-літературної галузі засобами гейміфікації», модератор - учитель початкових класів Опорного закладу Очеретинський ЗЗСО Людмила КІЛЮШЕК.
Місія 2: Математичний лабіринт.
«Гейміфікація уроків математики в початковій школі як ключ до розвитку математичних компетентностей» - учитель початкових класів Петрівського ЗЗСО Галина МАКОГОН.
Місія 3: Природнича розвідка.
«Природнича галузь крізь призму гейміфікації: шлях до формування ключових компетентностей учнів НУШ» - учитель початкових класів Опорного закладу Олександрівський ЗЗСО Світлана ПИСАРЕНКО.
Справжнім медіатором під час виконання місій стала практичний психолог Опорного закладу Олександрівський ЗЗСО Ольга ЩЕРБАК, яка відкрила секрети психологічних аспектів гейміфікації в початковій школі.
Сприятлива та доброзичлива атмосфера спонукала до активної творчої співпраці.
За матеріалами Відділ освіти, культури, молодіжної, внутрішньої та інформаційної політики Олександрівської селищної ради Донецької області https://osv.oleksandrivka-gromada.gov.ua/news/1764937486/
Вівторок, 02 грудня 2025 р.
2 грудня світ відзначає Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Ця дата – нагадування не лише про темні сторінки історії людства, але й про те, що боротьба за гідність, рівність та свободу кожної людини триває і сьогодні.
Ми вчимо дітей не лише фактам з підручників, але й основним принципам людяності. Саме тому наш заклад освіти долучився до вшанування цього важливого дня, провівши для учнів серію виховних годин під назвою «Свобода: історія, цінність, відповідальність».
Мета: засвідчити, що свобода – не данина, а результат довгої й важкої боротьби; розвинути вміння протистояти сучасним формам несвободи та експлуатації; виховувати повагу до гідності кожної людини.
На що звертали увагу:
Історичний екскурс: Учні дізналися про історію аболіціонізму та ключові постаті, які відстоювали право людини на свободу.
Сучасні форми «рабства»: Говорили не лише про минуле. Обговорювали сучасні виклики: торгівля людьми, примусова праця, дитяча експлуатація, сучасне домашнє рабство. Акцент робили на тому, як це може проявлятися навіть у нашому оточенні.
Цінність прав людини: Підкреслювали, що право на свободу, особисту недоторканність та справедливі умови праці є невід’ємними та захищені міжнародним правом.
Наш вибір і відповідальність: Розмовляли про те, як кожен з нас може сприяти світу без експлуатації – через свідоме споживання, поширення правдивої інформації, толерантність та готовність допомогти.
Заняття були інтерактивними: учні працювали з історичними документами, аналізували соціальні ролики, брали участь у дискусіях «Свобода vs вседозволеність» та створювали тематичні колажі чи інфографіку.
Цей день став для нашої освітньої спільноти потужним нагадуванням: історія боротьби за скасування рабства – це історія перемоги людського духу над несправедливістю. І кожне нове покоління несе відповідальність за те, щоб свобода та гідність залишалися непорушними цінностями.
Свобода – це не лише відсутність ланцюгів, але і право говорити, думати й жити гідно.
Вівторок, 02 грудня 2025 р.
Вітаємо всіх учасників освітнього процесу!
Доброчесність — це не просто гарне слово, це основа нашої спільноти! Це про щирість, відповідальність та повагу один до одного.
Що таке доброчесність для нас?
Для учнів: це чесність на уроках, справедливість у ставленні до однокласників, сміливість відповідати за свої вчинки та вміння зберігати таємниці, які довірили.
Для педагогів: це об'єктивність в оцінюванні, прозорість у спілкуванні з учнями та батьками, неупередженість та особистий приклад чесної поведінки.
Для батьків: це довіра до закладу освіти та виховання у дітей почуття справедливості, вміння розрізняти добро і зло та відповідально ставитися до своїх обіцянок і обов’язків.
Саме тому з 2 по 9 грудня у нашому закладі проходитиме Тиждень доброчесності 2025, присвячений Міжнародному дню боротьби з корупцією.
На вас чекають:
Всеукраїнський Урок доброчесності (9 грудня), під час якого ми разом поговоримо про важливість чесності та справедливості.
Флешмоб «Хвиля доброчесності»: знімайте відео або фото з мотиваційними фразами про доброчесність та діліться ними в мережах з хештегами #ХвиляДоброчесності #IntegrityWeek_2025
Корисні вебінари та інформаційні матеріали для учнів, педагогів та батьків.
Разом ми можемо створити середовище, де панує довіра, повага та справедливість! Приєднуйтесь до наших заходів та поширюйте хвилю доброчесності!
Четвер, 27 листопада 2025 р.
Опорний заклад Очеретинський ЗЗСО представила учителька математики Надія Протиняк з темою досвіду "ШІ інструменти для навчання (NotebookLM, Curipod)".
Докладніше - на сайті відділу освіти, культури, молодіжної, внутрішньої та інформаційної політики Олександрівської селищної ради Донецької області: https://surl.li/bssngr
Четвер, 25 листопада 2025 р.
16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА: РОЗПОЧИНАЄМО РОЗМОВУ!
Шановні учні, батьки та педагоги! Наш заклад освіти долучається до Міжнародної акції «16 днів проти насильства», яка щороку об'єднує мільйони людей по всьому світу, щоб висловити категоричний протест проти будь-яких форм насильства.
Акція триватиме з 25 листопада по 10 грудня.
Ми віримо, що обізнаність — це перший крок до безпечного середовища для кожного.
У МЕЖАХ АКЦІЇ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА":
25 ЛИСТОПАДА — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ЛІКВІДАЦІЮ НАСИЛЬСТВА ЩОДО ЖІНОК
Цей день започаткований Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році на знак вшанування пам’яті сестер Мірабаль — домініканських активісток, які загинули від рук диктаторського режиму за свої переконання.
Насильство — це не лише фізичні побої. Це також психологічний, економічний, сексуальний тиск чи приниження, що завдає шкоди гідності, здоров’ю й особистісній свободі людини.
ВАЖЛИВО: про проблему не можна мовчати! Натомість потрібно:
ГОВОРИТИ про її ознаки та наслідки.
ДІЛИТИСЯ інформацією з друзями та близькими.
ЗВЕРТАТИСЯ за допомогою, якщо ви або хтось із вашого оточення опинився у складній ситуації.
Протягом цієї акції ми підготували для вас низку заходів: інформаційні стенди, тематичні години спілкування та корисні матеріали. Слідкуйте за нашими оновленнями!
Разом ми можемо зробити наше середовище безпечнішим і чуйнішим!
Субота, 22 листопада 2025 р.
«Запали свічку пам'яті у своєму вікні» — загальнонаціонально-міжнародна акція, яка відбувається щорічно у День пам'яті жертв Голодомору.
Щороку в четверту суботу листопада українці по всьому світу запалюють свічки пам’яті, щоб вшанувати мільйони жертв Голодомору 1932-1933 років.
Субота, 22 листопада 2025 р.
Пам'ять, яка об'єднує. Пам'ять, яка захищає.
В Очеретинському закладі освіти напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору пройшли уроки-реквієми.
Квітка незабудки - символ пам'яті жертв Голодомору, адже її назва формулює обов'язок живих перед мертвими: "Не забудь". Свічка пам'яті, перев'язані чорною стрічкою колосся пшениці та чорна стрічка є традиційними символами вшанування жертв Голодомору в Україні.
Ми гортали сторінки історії, щоб не дати їм повторитися.
Говорили про ціну життя, щоб цінувати його сьогодні.
Слухали родинні історії, щоб зберегти зв'язок поколінь.
Ми пам'ятаємо. А пам'ять — це наша зброя проти будь-якого зла.
Вічна пам'ять жертвам Голодомору.
🌻 День Гідності та Свободи: вшановуємо, пам'ятаємо, надихаємося!
21 листопада в Україні – день, коли ми вшановуємо мужність, самовідданість та незламний дух українського народу. Це День Гідності та Свободи – символічна дата, що об'єднує в собі пам'ять про Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності.
Ми віримо, що через освіту та виховання формується любов до Батьківщини, повага до її героїв та розуміння цінностей свободи і гідності. Саме тому у нашому закладі з 17 по 21 листопада ми проводимо низку заходів, щоб разом із учнями переосмислити важливі сторінки нашої спільної історії.
Ключові меседжі дня:
· Пам'ять – шануємо подвиги минулого та сучасних героїв.
· Свобода – це найвища цінність, за яку варто боротися.
· Гідність – це вміння бути вірним собі та своїй країні в будь-яких обставинах.
· Майбутнє – будується нами сьогодні через освіту, свідомість, дію та патріотизм.
Разом плекаємо покоління гідних, вільних і відповідальних громадян!
📌 Усі заходи проводяться з дотриманням правил безпеки воєнного стану.
#ЄдинимГолосомПротиСНПК: інформаційна кампанія до Міжнародного дня протидії сексуальному насильству, пов’язаному з війною
Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством пов’язаним з конфліктом (СНПК) відзначається 19 червня. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році ця тема стала ще більш актуальною для України.
У збройних конфліктах сексуальне насильство — не випадковість, а свідомий інструмент приниження, терору та знищення гідності. Це можуть бути зґвалтування,
примусові вагітності, каліцтва статевих органів, погрози сексуального характеру. Постраждалими стають не лише жінки, а й чоловіки та діти.
Цей день — ще один привід говорити про відповідальність, справедливість та підтримку постраждалих. А також це нагадування, що насильство, зокрема сексуальне, не має виправдання.
Що ми можемо зробити?
Поширювати достовірну інформацію про масштаби, реальні докази і потреби постраждалих.
Підтримувати організації та ініціативи, які допомагають постраждалим.
Закликати владу й міжнародну спільноту забезпечити доступ до правосуддя.
Говорити, аби подолати культуру тиші, сорому і мовчазної згоди.
Пам’ятаємо, що мовчання — це також зброя у руках агресора!
Щороку, 30 липня, у всьому світі відзначають Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Це жахливе явище, яке часто здається чимось далеким, насправді може торкнутися кожного. Саме тому так важливо вже зі шкільної лави формувати обізнаність, критичне мислення та вміння захищати себе.
Напередодні цієї важливої дати хочемо нагадати - «Людина – не товар»:
Що таке торгівля людьми? Це не тільки сексуальна експлуатація, а й примусова праця, жебрацтво, організація шахрайських шлюбів.
Як вербують жертв? Маніпуляція, обіцянки високої зарплатні за кордоном, романтичні знайомства в інтернеті, пропозиції «гарячої» роботи без досвіду.
Як себе захистити? Критично оцінювати пропозиції роботи, перевіряти роботодавця, не передавати документи третім особам, довіряти внутрішньому голосу, коли щось здається підозрілим.
Якщо потрапив у біду – куди звернутися?
1547- Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми;
527- Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми;
102 – Поліція;
112 – Служба екстреної допомоги в ЄС.
Ми переконані, що знання — це найпотужніший щит. Пам'ятайте, що безпека та свобода кожної людини — це найвища цінність.
Людина — це не товар. Свобода — не привілей, а право кожного.