До уваги здобувачів освіти та батьків на ТОТ !

3 страхи, які найчастіше заважають дітям і молоді виїхати з окупації — це страх мобілізації, страх

залишитися без документів і страх втратити дім.

Росія роками підживлює ці міфи, щоб люди залишалися під контролем РФ. Але правда в іншому: виїзд можливий, а після повернення людина не залишається сам на сам із викликами.

У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та у співпраці з партнерами діти й молодь можуть отримати:

•  допомогу з виїздом;

•  юридичний супровід;

•  підтримку з документами;

•  консультації щодо освіти;

•  допомогу з адаптацією після повернення.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають

виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для

кожного підбирають безпечний маршрут.

Також доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з

українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за

посиланням https://linktr.ee/vstup_tot?utm_source=linktree_profile_share&ltsid=7dc7c817-378f-495b-8443-61fc4a802839

Педагогічні працівники та психологи долучилися до заходів у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»

Текст публікації:

20 травня 2026 року педагогічні працівники та психологи нашого закладу взяли активну участь у комунікаційних заходах, організованих облдержадміністрацією в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Метою заходів було привернення уваги до важливості ментального здоров’я, формування культури турботи про психологічний стан, підтримки та пошуку внутрішніх опор у складний для країни час.

Цьогорічна тема комунікаційних активностей – «Ти як? Сенси поряд. Віднайди свої сенси».

У межах заходу наші фахівці долучилися до:

• тренінгів зі стійкості;

• вебінарів з ментального здоров’я;

• поширення добірок корисних курсів та технік самодопомоги (аптечка самодопомоги – техніки швидкого заспокоєння);

• зустрічей «Ти як?» у територіальних громадах;

• створення безпечного середовища в закладах освіти.

Особливою подією став День ментального здоров’я Донецької області, що відбувся 20 травня 2026 року о 10.00 за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Борщагівська, буд. 30 а (1 поверх, конференц-зал). Наші психологи та педагоги взяли участь у заході  онлайн.

Учасники відзначають високу актуальність тематики та практичну користь отриманих знань для роботи з дітьми, батьками та колегами.

На виконання плану заходів у межах Місяця ментального здоров’я протягом травня у закладах освіти Олександрівської ТГ (ВА) було проведено комплексну просвітницьку, психоедукаційну та комунікаційну роботу, спрямовану на всіх учасників освітнього процесу: учнів, батьків, педагогів, з метою популяризації культури турботи про психологічний стан, формування навичок стресостійкості, емоційного розвантаження та створення безпечного психосоціального освітнього простору.

1. Інформування про Місяць обізнаності про ментальне здоров’я

На початку місяця у закладах освіти було проведено інформування учасників освітнього процесу про старт Місяця. Метою заходу було привернення уваги до тем психологічного благополуччя, зменшення стигми та залучення до активностей.

https://www.facebook.com/share/p/18Ukn791zS/ 

https://www.facebook.com/share/p/1GqSpuSDUE/

https://www.facebook.com/share/p/18UUhVbpQi/

3. Фото-челендж «Що робить мене щасливим/щасливою?» (01–18.05.2026)

Челендж мав на меті візуалізувати ресурси радості, створити безпечне середовище для вираження емоцій та згуртувати шкільні спільноти. Активно долучилися всі заклади освіти:

https://www.facebook.com/groups/2452877345053934/permalink/2829697640705234/ 

https://www.facebook.com/share/p/1LZGgyUAYn/ 

https://www.facebook.com/share/p/1CcMMWD3YJ/

https://www.facebook.com/share/p/1YiJ3bRcXq/ 

https://www.facebook.com/share/p/1DbBdPYbCC/

https://www.facebook.com/share/p/1J3BMhjawY/

https://www.facebook.com/groups/2452877345053934/permalink/2836366516705013/

https://www.facebook.com/share/p/1KMTWBNoFf/

https://www.facebook.com/groups/2452877345053934/permalink/2836424953365836/ 

https://www.facebook.com/share/p/1DpBPE1n8z/

https://www.facebook.com/share/p/1BAkNUhWVm/

https://www.facebook.com/share/p/1D2sPCcnuh/

https://www.facebook.com/share/p/1KzfohbTqB/

https://www.facebook.com/groups/393282211252268/permalink/2093863057860833/?ref=share

https://www.facebook.com/groups/393282211252268/permalink/2090846941495778/?ref=share

https://www.facebook.com/groups/393282211252268/permalink/2090033971577075/?ref=share

https://www.facebook.com/share/p/18VsAWzbJE/

4. Інформаційний дайджест для батьків «Ментальне здоров’я: крок за кроком» (01–25.05.2026)

Дайджест включав матеріали на тему «Бути маяком у штормі: як батькам зберегти ментальне здоров’я себе та дитини-дев’ятикласника». Метою було підвищення обізнаності батьків про ознаки емоційного неблагополуччя дітей та способи допомоги. Заходи відбулися в усіх трьох закладах:

https://www.facebook.com/share/p/18fZDp7BmP/

5. Уроки турботи для молодшої школи (1–4 класи) (13–15.05.2026)

З вересня по травень під час проведення уроків турботи дітей навчали розпізнавати базові емоції та простим способам заспокоєння. Уроки проведено в усіх трьох закладах освіти громади.

https://www.facebook.com/share/p/1FtGTVSaok/

https://www.facebook.com/share/p/1CwbbxNDMZ/

6. Тренінг «Ментальне здоров’я: моя сила та опора» для 5–9 класів (13–21.05.2026)

В Опорному закладі Олександрівський ЗЗСО проведено тренінг спрямований на розвиток психологічної стійкості, комунікативних навичок та подолання стресу. Учасники змогли сформувати розуміння власних ресурсів.

https://www.facebook.com/share/p/18q5QDaqeS/

7. Тренінг «Стресостійкість випускників: НМТ без нервів» для 10–11 класів (04–08.05.2026)

Основні теми: «Як ментальне сміття з’їдає твої бали на НМТ (і що з цим робити)» та «Підтримка всіх, хто складає НМТ». Мета — зниження передіспитової тривожності, опанування технік саморегуляції. Проведено в обох опорних закладах.

https://www.facebook.com/share/p/1BFWHuWqNK/

https://www.facebook.com/share/p/19eysDwgaL/

 https://www.facebook.com/share/p/1DrxmYrz5o/

https://surl.li/npsrbe

8. Ресурсні зустрічі в учительській (для педагогічних працівників)

Зустрічі мали на меті профілактику емоційного вигорання та відновлення внутрішнього ресурсу педагогів та проводилися регулярно під час педагогічних нарад, засідань професійних спільнот педагогів та майстер-класів педагогів-предметників.

9. Додаткові просвітницькі заходи

·         Урок ментального здоров’я «Дітям про емоції» (1 клас, Опорний заклад Очеретинський ЗЗСО, 19.05.2026)
https://www.facebook.com/share/p/1BNqTmMQWo/

·          Публікації  до Дня обізнаності про ментальне здоров’я «Ти як? Дитинство не має проходити у постійній тривозі» (08.05.2026, Очеретинський ЗЗСО)
https://www.facebook.com/share/p/18nek6jBqL/

https://www.facebook.com/share/p/1L3YrAqoqH/

·         Публікація «Ти як? НМТ: ти можеш помилятися» (11 клас, 06.05.2026, Очеретинський ЗЗСО)
https://www.facebook.com/share/p/1CqP5a5VeK/

·         Публікації за програмою “Ти як?” на фб-сторінці Перівського ЗЗСО І-ІІ ступенів: “Не забувай, це абсолютно нормально…”, “Друзі, яких варто завести 2026 року”, “Якщо не зараз, то колись… що означає відкладене життя?”

https://www.facebook.com/share/p/1BnWN4rAZB/

https://www.facebook.com/share/p/1EHWiqXUuD/

https://www.facebook.com/share/p/1HjXfViXYj/

·         Години психолога до Міжнародного дня протидії булінгу «Безпечний освітній простір без булінгу» (5–9 класи, 04.05.2026, Очеретинський ЗЗСО) та публікація на ФБ-сторінці Петрівського ЗЗСО І-ІІ ступенів

https://www.facebook.com/share/p/1YG2CzvH7S/ https://www.facebook.com/share/p/1GBHhu2qLW/

10. День ментального здоров'я Донецької області

20 травня психологи та педагогічні працівники взяли участь у онлайн-заходах до Дня ментального здоров'я Донецької області, у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської, метою якого є привернення уваги до важливості ментального здоров’я, формування культури турботи про психологічний стан, підтримки та пошуку внутрішніх опор у складний для країни час.

Висновки

У межах Місяця ментального здоров’я в Олександрівській ТГ (ВА) було системно охоплено всі цільові групи. Загалом реалізація плану сприяла підвищенню обізнаності про ментальне здоров’я, зниженню тривожності, згуртуванню освітніх спільнот та поширенню культури взаємопідтримки.

Пам’ятаємо минуле заради майбутнього: сьогодні учасники освітнього процесу вшанували жертв депортації кримськотатарського народу та політичних репресій.

У нашій школі пройшли заходи, приурочені до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу (18 травня) та Дня пам’яті жертв політичних репресій (третя неділя травня). Обидві дати нагадують нам про спільний біль мільйонів українців, які зазнали безправ’я, вигнання з рідної землі та нелюдських випробувань у XX столітті.

Єдина мета заходів – не лише згадати трагічні сторінки історії, але й сформувати в учнів активну громадянську позицію, нетерпимість до будь-яких проявів тоталітаризму та порушень прав людини.

Уроки-реквієми: «Хвилина мовчання, яка об’єднує серця»

Для учнів 5–11 класів були проведені тематичні уроки-реквієми. Педагоги розповіли про події 18 травня 1944 року, коли кримськотатарський народ був депортований за наказом Сталіна, та про масові репресії, які протягом десятиліть нищили українську інтелігенцію, селянство, духовенство та просто незгодних. Кожен урок завершувався оголошенням хвилини мовчання – на знак поваги до мільйонів загублених доль.

Круглий стіл «Голоси незламних: історія боротьби за право пам’ятати»

Для представників шкільного самоврядування відбувся круглий стіл із гучною назвою: «Голоси незламних: історія боротьби за право пам’ятати». Старшокласники обговорювали причини та наслідки депортацій, зв’язок тих трагедій із сучасною російсько-українською війною (зокрема, з повторною депортацією кримських татар після окупації Криму 2014 року), а також роль молоді у збереженні національної пам’яті.

Флешмоб «Коли ластівка залишає гніздо»: цифрова пам'ять без кордонів

Особливим етапом став онлайн-флешмоб під символічною назвою «Коли ластівка залишає гніздо» (ластівка у кримськотатарській культурі — священний птах, оберіг родинного вогнища). 

Учні створили серію авторських інфографік, згенерованих за допомогою технологій штучного інтелекту. На зображеннях — зруйновані домівки, валізи в руках людей, ластівки, що відлітають із порожніх гнізд, та сухі статистичні дані: кількість депортованих, тривалість ешелонів, кількість загиблих у дорозі. ШІ допоміг візуалізувати біль історії через сучасні мистецькі форми — яскраві, але водночас пронизливі образи, що залишаються в пам'яті надовго.

Роботи учнів опублікували на ФБ-сторінці закладу освіти із хештегом #ЛастівкаПамяті. Таким чином флешмоб вийшов далеко за межі нашого учнівського простору, долучаючи до спільної скорботи й роздумів однолітків з інших громад. Кожна інфографіка стала тим самим «голосом незламних» — нагадуванням, що навіть у цифрову епоху немає дріб'язкової пам'яті, а технології можуть служити правді.

Жертви депортацій та репресій не можуть повернути минулого, але в нашій силі – не допустити повторення такого в майбутньому. Пам’ятаймо кожного, чию долю скалічила тотальна система. Схиляємо голови перед мужністю тих, хто вижив, і тих, хто поклав життя за свободу.

Світла пам’ять усім жертвам політичних репресій та депортацій.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. У ній взяли участь 80% населення планети, загинуло від 50 до 85 млн людей. До армій ворожих сторін було залучено загалом понад 110 млн  солдатів.

Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Натомість кремлівське керівництво вважає, що саме росія зробила найбільший внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною. У прагненні монополізувати Перемогу над нацизмом росія замовчує або применшує роль інших держав і народів у цій боротьбі.

Україна послідовно демонструє єдність з Європою, солідарність з європейськими державами та США, відзначаючи перемогу над нацизмом 8 травня, у день підписання капітуляції нацистської Німеччини (Victory in Europe Day). Цим самим ми відмовилися від радянських наративів, остаточно розмежувавшись з радянською / російською традицією святкування «9 травня», яка передбачає культ перемоги, паради.

Натомість ми переносимо вектор уваги на пам’ять та людський вимір, вшановуючи пам’ять мільйонів українців, загиблих у Другій світовій війні, акцентуємо на зруйнованих війною долях, а не на мотивованій пропагандою романтизації бойових дій. Цивілізоване людство розуміє, що Друга світова війна – це трагедія, а не романтична історія перемог (чи «пабєд»). Без пафосу, без радянського культу особистості вшановуємо українців, які воювали у лавах армій країн Антигітлерівської коаліції, УПА, партизанів – кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв Другої світової війни. Ми проголошуємо: вічна пам’ять полеглим воїнам і цивільним, довічна вдячність живим ветеранам.

Водночас слід враховувати, що у рф річницю перемоги над нацизмом традиційно буде використано з метою чергової демонстрації «побєдобєсія», що поєднує пропаганду переможної ролі «русского народа» у так званій великій вітчизняній війні і спробу представлення загарбаних у ході «спеціальної військової операції» територій України як «ісконно русских земель». Брехливо наголошуючи на своїй виключній ролі у перемозі над нацизмом, кремль відвертає увагу від своїх злочинів у минулому та у нинішній війні проти України. Радянсько-комуністичний наратив, підтримуваний і посилений нині росією, зображує головним переможцем над нацизмом «русский народ», і цей наратив, що активно просувається російською пропагандою, на жаль, досі сприймається багатьма у світі як очевидний.

Саме тому важливо спрямовувати зусилля на подолання означених вище стереотипів та наголошувати, що росіяни «успішно» пройшли шлях від боротьби з нацизмом до його реінкарнації у своїй власній країні.

Не маємо права забувати уроки історії для майбутнього. Завжди слід пам’ятати застереження про те, що умиротворення агресора, як у 1938–1939 роках, призводить до світової катастрофи. А також, що свобода та мир не даються задарма – вони вимагають єдності та рішучої боротьби. Натомість страх і нерішучість міжнародної спільноти завжди заохочували агресорів до все більших злочинів. Сьогодні світове співтовариство має змогу спертися на той гіркий досвід та історичні уроки для прийняття адекватних безпекових рішень, зокрема щодо російської агресії проти України.

У сьогоднішньому світі вже чітко прослідковуються історична паралель між нацизмом та рашизмом, а сама російська федерація є не чим іншим, як «імперією зла», яка використовує такі нацистські методи, як агресія, геноцид, знищення міст і сіл. Рашисти заявляли себе як головних борців з нацизмом, але самі повторили майже всі його злочини і стали фактично новітніми нацистами. Показовим у цьому плані стало, наприклад, обрання символом так званої «спеціальної воєнної операції» латинської літери Z, яка нагадує половину свастики. Апофеозом рашистського містицизму і мілітаризму став головний храм збройних сил російської федерації, зведений 2020 року у московському парку «Патріот», що своїм зовнішнім виглядом, внутрішнім оздобленням та кашкетом Гітлера в якості реліквії нагадує язичницьке капище.

Набуття чинності 1 липня 2021 року змінами до закону рф «Про увіковічення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», якими забороняється ототожнювати цілі та дії СРСР і нацистської Німеччини у Другій світовій війні, є лише підтвердженням намагань кремля заперечити очевидну схожість двох режимів.

Загальновідомий факт, що Друга світова війна розпочалася через змову двох тоталітарних режимів – нацистського та радянського, що нагадує сучасну російську агресію. День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років – це нагадування про те, що розпалюванню глобального конфлікту передували таємна змова націонал-соціалістичної Німеччини та більшовицького СРСР щодо поділу / окупації сусідніх європейських держав, а також мовчазне небажання найпотужніших світових гравців чинити спротив агресорам. Як наслідок, держави-агресори 23 серпня 1939 року підписали пакт Молотова-Ріббентропа і таємний протокол до нього. Таким чином, від початку війни і до 22 червня 1941 року СРСР і Німеччина були союзниками й несуть спільну відповідальність за розв’язування Другої світової війни. А нинішня боротьба України проти російської агресії є таким самим протистоянням тоталітарному режиму, як і боротьба проти нацизму у 1939–1945 роках. Ми стоїмо за цінності миру, демократії та свободи, які були захищені тоді і захищаються зараз.

Цивілізований світ усвідомлює роль України у Другій світовій війні, віддаючи шану значному внеску українців у перемогу над нацизмом як однієї з націй-переможниць. Без України не було б перемоги у Другій світовій війні, враховуючи нашу роль у розгромі нацизму та історичні факти про наш внесок і наші жертви у війні.

Сьогодні ми так само віримо в перемогу України у сучасній війні проти російської агресії, як наші предки перемогли нацизм у 1945 році. Україна сьогодні – активний учасник боротьби зі злом, вона разом з партнерами формує сучасну європейську безпеку і створює гарантії миру на майбутнє.

Важливим законодавчим актом, спрямованим проти рашизму, став підписаний 22 травня 2022 року Президентом України В.Зеленським закон «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, національну ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну й демократичну Європу.

Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права рф прагне демонтувати міжнародний порядок,зруйнувати єдність демократичних країн і повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн. Навколо кремля сформувалася антицивілізаційна коаліція з ірану, кндр, білорусі.

Ми надзвичайно вдячні союзникам за військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує більшої допомоги, передусім – у військовій сфері.

Українці вистояли й довели свою спроможність протистояти російській агресії і перемагати московитів, попри їх чисельну перевагу. Сьогодні Україна ефективно стримує її завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі.

Наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.

Перемогли нацизм – переможемо і рашизм. 

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

• 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

• 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

• 2 дні світ нічого не знав про вибух.

• 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

• 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

• 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

• 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

• Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

• 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

• 200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

• 10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

• 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

• 400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

• 26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

• 1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

• Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

• 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

• Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу

• “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

• 29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

• 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу «Шахед» (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.

За інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам'яті до річниці аварії на Чорнобильській АЕС

Щороку 4 квітня світ відзначає Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності з розмінування. Для України ця дата має особливе значення. На жаль, через збройну агресію росії наша земля залишається однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами.

Саме тому, з 30 березня по 3 квітня 2026 року у нашому закладі освіти було проведено інформаційно-просвітницьку кампанію «Попередити. Захистити. Врятувати».

Мета заходів – сформувати в учнів свідоме ставлення до власної безпеки та навчити правилам поведінки у разі виявлення підозрілих предметів.

Що відбувалося в рамках кампанії?

✅ Єдині уроки безпеки
Для учнів 1-11 класів класні керівники провели інтерактивні заняття. Діти вчилися розпізнавати небезпечні предмети (від мін-пелюсток до артилерійських снарядів), обговорювали, що робити, якщо побачили «підозрілого металевого друга».

✅ Перегляд навчальних відео та мультфільмів
Молодші школярі разом із  героями Суперкоманди та псом Патроном і командою тренерів ДСНС повторили головне правило «НЕ чіпай, НЕ підходь, ТЕЛЕФОНУЙ 101». Старші учні переглянули документальні ролики про роботу саперів та ризики на деокупованих територіях.

✅ Для учнів 5-8 класів проведено тренінгові заняття "Мінна безпека".

✅ Для батьків було проведено інформування під час батьківських зборів та розповсюджено у чатах пам'ятки з мінної безпеки.

Головні правила, які винесли всі учні:

🔴 НЕ підходь. НЕ чіпай. Терміново телефонуй 101 або 102.
🟡 Відійди на безпечну відстань (не менше 100 метрів) та попередь інших.
🟢 Розкажи дорослим (батькам, вчителям) про будь-яку знахідку.

Чому це важливо?
Щодня сапери знешкоджують десятки боєприпасів, але головна зброя в цій війні – обізнаність кожного з нас. Пам’ятайте: міни не мають вихідних, біля них немає табличок «небезпечно», тому знання законів безпеки буквально рятують життя.

Дякуємо всім учням, учителям та запрошеним гостям за активну участь у кампанії! Безпека дітей – наш спільний пріоритет. Пам’ятайте про правила та навчайте інших. 

✅ Детальніше дізнатися про правила мінної безпеки та пройти онлайн-гру "Суперкоманда проти мін" можна тут: 

https://bezpeka.info/teens/ 

https://bezpeka.info/kids/

Онлайн-гра «Суперкоманда проти мін!»

Як почуватися в інтернеті впевнено й безпечно? 

Так само, як у реальному житті, — дотримуючись щоденної гігієни. Про це нагадує Гієна Гігієна в День безпечного інтернету🛡️

🚩 Друг з геймінг-платформи пише, що в лікарні, й терміново просить гроші — перевірите, хто це?
🚩 Бот банку з ніком Bank123 — зупинитесь і перевірите акаунт?
🚩Продавець ритейл-платформи просить перейти в особисті повідомлення поза платформою — погодитесь одразу?

Safer Internet Day нагадує: інтернет дає можливості, але без кібергігієни легко стає зоною ризику. Шахраї постійно вигадують нові схеми і дедалі більше використовують ШІ — тож навіть досвідченим користувачам важливо регулярно «чистити зуби» своєї кібергігієни.

Дія.Освіта зібрала освітні продукти, які допоможуть зробити онлайн-безпеку звичкою — дивіться та зберігайте карусель 👀

🎁 А до Дня безпечного інтернету перевіряйте себе у квесті від Гієни Гігієни та Кібермила на платформі Дія.Освіта — усі, хто набере понад половину можливих балів, автоматично долучаються до розіграшу фірмових бананок і грілок.

Квест «Гієна Гігієна й МереЖах»

Онлайн-захист працює лише тоді, коли він регулярний. Тож скажіть чесно: ви вже на боці Гієни Гігієни?

Матеріали до Дня безпечного інтернету створені на основі кампанії Дія.Освіта з кібергігієни. Кампанія реалізована ISD Group за підтримки Проєкту США «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України». Матеріали до Дня безпечного інтернету не обов’язково відображають погляди Уряду США.

У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна. Тоді, 12 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України. 

Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Ключові повідомлення

Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні сили України разом із добровольчими формуваннями, волонтерами ефективно стримували збройну агресію РФ, звільнивши більшість захоплених нею на той час територій. 24 лютого 2022 року Росія розв’язала відкриту повномасштабну війну проти України. 

Ця війна принесла загрозу миру і безпеці європейського континенту, призвела до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі. А для нас війна має екзистенційний характер – вона на виживання. Бо російський загарбник на тимчасово окупованих територіях в усій повноті реалізує геноцид Українського народу – знищує нашу культуру, літературу, мобілізує українське населення, кидаючи у бій проти своїх.

Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька. Повномасштабний напад – це чергова спроба зламати Україну, перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ – на «насєлєніє», подібне до російського. Відкрита війна проти України планувалася давно, а в латентних і гібридних формах тривала всі роки нашої незалежності.  

Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля. 

Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність, прагнення помститися за всіх убитих та закатованих рашистами. Щоб вижити, у нас є лише один вихід – перемога.

У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги. 

Це зрозуміли ті десятки і сотні тисяч українців, що добровільно стали до лав захисників України. Вони, полишаючи свої справи чи успішну кар'єру, одягали військові однострої.

Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. У нас є цей шанс і ми не маємо права його втратити.

Національна єдність забезпечила успішний опір російському агресорові. Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. І сьогодні, унаслідок воєнної агресії РФ, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо. 

Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Сьогодні Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони.   

Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Сьогодні ворог не має наміру зупинятися, не рахується із втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Маємо зберігати дух свободи і згуртованість. 

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті  

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. 

Історична довідка

29 січня - дата, що назавжди закарбована в історичній пам’яті українського народу. Саме цього дня ми схиляємо голови перед подвигом Героїв Крут - юних захисників, які ціною власного життя стали на захист волі й свободи України.

Учнівське самоврядування нашого закладу освіти до Дня пам’яті Героїв Крут організувало віртуальну виставку дитячих малюнків «Ми вистояли тоді, щоб ви боролися сьогодні». 

Мистецька подія покликана вшанувати всіх, хто віддав своє життя за незалежне майбутнє нашої держави.