Форми навчання
ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ГІМНАЗІЯ
Зараз для школярів доступні такі форми навчання:
очна (з відвідування школи на території України, де це дозволяє безпекова ситуація);
дистанційна (онлайн-навчання в українській школі);
змішана;
екстернатна;
інклюзивна;
сімейна;
педагогічний патронаж.
Дистанційне навчання
Батьки часто плутають дистанційне навчання та дистанційну форму здобуття освіти.
Дистанційне навчання — це те, що відбувалося під час пандемії коронавірусу і залежало виключно від закладу освіти.
Дистанційна форма здобуття освіти — тут рішення діти і батьки приймають самостійно. Окрім того, законодавство передбачає два випадки, коли можна здобувати освіту за дистанційною формою.
Перший — дитина не може відвідувати школу, наприклад, через стан здоров’я.
Другий — дитина потребує реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. І це треба обґрунтувати під час вибору саме такої форми здобуття загальної середньої освіти.
Для цього треба знайти школу, у якій педагогічна рада ухвалила відповідне рішення і створила відповідні класи. Треба написати заяву та дочекатись наказу директора. Здобувати освіту в дистанційній формі можна не в кожній школі. А виключно в тій, де на це погодилась педагогічна рада. Форма власності закладу — комунальна чи приватна — значення не має. Однак на практиці такі послуги зазвичай надають саме приватні заклади освіти.
Для переходу на таку форму навчання необхідний стандартний пакет документів та заява одного з батьків.
Екстернатна форма навчання
Екстернат — це вид навчання, коли учень зареєстрований у школі, але навчається вдома. При цьому здає всі річні контрольні в школі, навчається за шкільними підручниками і приходить на консультації до вчителів у школу. Також під час складання іспитів він визнається учнем школи, за якою закріплений.
Особливість екстернату в Україні в тому, що законодавчо він доступний не для всіх.
Згідно з Положенням на нього можуть перейти тільки:
учні з особливими потребами;
діти-спортсмени або ті, які займаються мистецтвом;
учні, які випереджають шкільну програму;
діти, які часто переїжджають у зв’язку з відрядженнями батьків або живуть за кордоном;
учні, які проживають на тимчасово окупованій території чи на не контрольованій Україною території;
діти-іноземці або учні без громадянства, які проживають на території України;
учні, які не завершили здобуття загальної середньої освіти або є випускниками минулих років і не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або не пройшли атестацію.
Інклюзивне навчання
Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Інклюзивне навчання часто вважають альтернативою інтернатній системі, за якою діти з особливими освітніми потребами навчаються в спеціальних закладах освіти та змушені проживати в інтернатних відділеннях при них через їх територіальну розгалуженість.
Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії.
Які документи необхідні для переходу на індивідуальну форму
Стандартний пакет документів, щоб дитину зарахували до школи:
паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника;
копію та оригінал свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує її особу;
оригінал або копію медичної довідки за формою № 086-1/о;
документ, який підтверджує місце проживання дитини або батьків.
Якщо ж ви зареєстровані в школі і просто хочете змінити форму навчання, необхідна заява одного з батьків дитини або самого учня, якщо він є повнолітнім.
До заяви додаються:
документ, що посвідчує особу учня;
медична довідка № 086-1/о;
документ про освіту, якщо він є.
Зразки таких заяв можна знайти у вільному доступі онлайн або звернутися до адміністрації школи.
Можуть знадобитись і додаткові документи. Скажімо, необхідно буде документально підтвердити підстави для навчання на екстернаті або обставини для застосування педагогічного патронажу (наприклад, стан здоров’я, перебування під вартою або засудження, статус біженця). Внутрішньо переміщені особи, біженці та особи з документами про необхідність захисту можуть не подавати окремі документи, якщо мають на це причини.
Сімейна форма навчання
Cімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні, не нижчому за стандарти освіти, несуть батьки. Якщо рівень знань дитини виявиться незадовільним — школа має повне право наполягати на її поверненні до очної форми навчання.
Положення про сімейну освіту носить загальний характер і стосується всіх державних шкіл без винятку. Адміністрація школи не має жодної законної підстави відмовити батькам, які хочуть перевести свою дитину на сімейну форму навчання.
Під час сімейного навчання важливим є рівень знань дитини, щоб вона не відставала від однолітків, а її знання відповідали рівню Держстандарту. Для цього учні проходять оцінювання чотири рази на рік. Як його проходити (онлайн чи офлайн) кожен заклад визначає самостійно. У випадку поганих результатів педагогічна рада може:
рекомендувати батькам перевести дитину на очну форму (для учнів 1–4-х класів);
своїм рішенням перевести учня на очну форму (для учнів 5–11-х (12-х) класів).
До того ж школа сприяє організації процесу навчання. Учні на сімейній формі навчання мають отримувати шкільні підручники, консультації та допомогу вчителів.
Педагогічний патронаж
Така форма передбачена для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або потребують навчання біля лікарняного ліжка. Також вона пристосована до потреб учнів, які здобувають початкову та базову освіту в школах сільської місцевості, в яких через малокомплектність (менш ніж 5 учнів на клас) не може бути організоване навчання в закладі.
Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід вчителя для конкретного учня. Водночас велика увага приділяється самостійному опрацюванню матеріалу дитиною.