10. Фолклор та сучасна стилізація

Фольклор - це твори, що складені народом і передавалися із вуст в уста, із покоління в покоління, при цьому змінювалися і доповнювалися. У фольклорних творах втілений колективний життєвий досвід, ідеали, прагнення, риси характеру, традиції різних народів. Це ніби духовне послання наших далеких предків нам, їхнім нащадкам, щоб ми здійснили їхні мрії про перемогу Добра, Справедливості, Мудрості, Розуму у нашому з вами людському житті.

«ФОЛЬКЛОР» - від англ. «folk» – народ, «lore» -- мудрість, знання

Стилізований фольклор – відтворення національного стилю композиторами і музикантами у народній манері виконання із внесенням певних змін (використання сучасних обробок та сучасного аранжування музичних творів).

Знайомство з особливостями свята.

В день на свято Івана Купала люди збираються біля річки, навколо вогнища, коли зійшла на небі перша зірочка, і веселяться, щоб прогнати все зле, набратися сил перед жнивами, бо, вважалося, що вода і вогонь очищають, оздоровляють людину. Також цілющих властивостей набирають у цю ніч всі лікарські рослини, розцвітає таємнича квітка папороті.

Івана Купала дуже давнє свято краси і молодості, і самочестя. З ним пов'язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовували молодь у ніч з 6 на 7 липня. Хлопці готували вогнища, а дівчати вбирали Мар'яну - живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Мар'яну, яка символізувала Русалку і пускали на воду віночки, завбачаючи своє майбутнє подружнє життя.

У цей день годилося обов'язково скупатися, а дітям замість вогню пострибати через кропиву. Всі, хто йшов до купайлівського дійства намагалися не оглядатися, щоб не наздогнала відьма, котра обов'язково мала бути присутньою на святі. Для того, щоб її впізнати, потрібно обов'язково мати при собі попіл з купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірочку. Тоді відьма неодмінно підійде і скаже: “Віддай ж мені те, що у тебе є”. Крім того, якщо цей попіл закопати біля воріт, то жодна відьма не доїтиме корів.

В деяких регіонах наступного дня, себто на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали в жіночий одяг, вішали намисто на шию, а голову прикрашали стрічками, квітами і віночками. Натомість у супроводі дітей ходили з Мар'яною вулицями села, наспівуючи купайлівських пісень; зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді.

В інших селах закопували на леваді зроблену з куща чи дерева ляльку, ставили поруч стіл, накривали його скатертиною. Клали хліб з дрібком солі, і, взявшись за руки, ходили довкола, наспівуючи пісень. По закінченні дійства Мар'яну відносили до річки і топили, наспівуючи: “Потонула Мар'янонька, потонула.

Розгляньте репродукції картин. Яка з них, на вашу думку, найкраще підходить до пісні «Чом ти не прийшов»?

Робота з ілюстраціями: М.Пимоненко «Українська ніч», П.Пимоненко «Ідилія», К. Трутовський «Покинута»