Гендерно зумовлене насильство (ГЗН)

• ГЗН - це будь-який вид насильства, вчинений через гендер особи (соціальні ролі, обмеження чи очікування, пов'язані з тим, що людина є чоловіком чи жінкою) або які мають більший вплив на людину через її гендер (за ознакою статі при народженні).

• У більшості випадків ГЗН вражає жінок та дівчат, хоча рідше, але можуть також страждати і чоловіки.

• Форми ГЗН: фізичне, економічне, психологічне, сексуальне.

1. Усвідомити: ви не винні, будь-хто може стикнутися з невиправданим насильством.

2. Попіклуватися про безпеку.

3. Потурбуватися про фізичне здоров'я, звернутися до лікарів.

4. Подбати про психоемоційний стан, відвідати психолога.

5. Отримати юридичну допомогу.

6. Звернутися до спеціалізованих служб і центрів допомоги, неурядових організацій, подзвонити на гарячу лінію.

7. Варто шукати допомогу, щоб припинити насильство. Не залишайтесь з цим наодинці. 

При отриманні інформації/повідомлення або/та в ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства чи загрози його вчинення:

• передайте інформацію для подальшого реагування курівнику (-ці) закладу та/або уповноваженій особі;

• також ви можете зателефонувати до Національної поліції України за номером 102; організувати виклик за єдиним номером служби екстреної допомоги - 112;

• якщо дитина перебуває за кордоном, треба діяти, виходячи, насамперед, з її інтересів та зважаючи на подальше забезпечення її безпеки: врахувати, з ким дитина перебуває за кордоном; хто є кривдником; з ким і де дитина може залишитися, якщо перебуває за кордоном лише з особою, яка скоїла домашнє насильство. Якщо ситуація контрольована, поспілкуватися з дорослими, з якими перебуває дитина;

• зберігайте спокій, налаштуйте себе на спілкування з дитиною;

• оцініть стан дитини;

• забезпечте надання дитині медичної допомоги (в разі потреби) та дізнайтеся адресу її перебування;

• викличте швидку допомогу за номером 103; організуйте виклик за єдиним номером служби екстреної допомоги - 112;

• не залишайте дитину наодинці:

- зателефонуйте до дитини або вийдіть на зв'язок через соціальні мережі;

- дізнайтеся, чи є ще хтось із дорослих вдома. Якщо так, запитайте, чи може дитина довіритися цій людині. Якщо поряд із дитиною перебуває лише кривдник (-ця), запропонуйте їй знайти безпечне місце для спілкування;

- будьте на зв'язку до моменту, поки не переконаєтеся, що дитина в безпеці;

• заспокойте дитину:

- запропонуйте випити склянку води та розслабитися;

- запитайте про її емоційний та фізичний стан: "Що сталося?", "Як ти почуваєшся?", "Що я можу зараз для тебе зробити?";

• підтримайте та схваліть дії дитини, котра до вас звернулася та розповіла про ситуацію;

• можете поспілкуватися з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрози його вчинення;

• можете провести бесіду з іншими учасниками ситуації: дітьми-свідками (спостерігачами), дитиною-кривдником (-цею), дотримуючись відповідних правил спілкування;

• можете провести бесіду з батьками дитини.

Також у ситуації домашнього насильства можна звернутися за консультацією юристів, психологів та соціальних працівників.