Етапи надання психологічної підтримки дітям різних вікових груп

Немовлята.  Тримайте їх у теплі та безпеці, подалі від гучного шуму і хаосу. Частіше обіймайте і притискайте їх до себе. За можливості дотримуйтесь графіку годування та сну. Говоріть спокійним та лагідним голосом.

Діти раннього віку. Приділяйте їм більше часу та уваги. Постійно нагадуйте, що вони перебувають в безпеці. Поясніть, що вони не винні у події, яка трапилася. Намагайтеся не розлучати дітей з тими, хто піклується про них (брати, сестри, близькі). За можливості виконуйте звичні процедури та дотримуйтеся режиму. Зрозумілими словами відповідайте на питання про те, що сталося, без страшних подробиць. Дозвольте дітям бути поруч із дорослими, якщо їм страшно. Будьте терплячими, якщо ваша малеча повертається до поведінки, притаманної більш молодшому віку, наприклад, смокче палець або мочиться в ліжко. У разі можливості створіть умови для ігор та відпочинку. 

Діти старшого віку та підлітки. Допоможіть їм займатися звичними справами. Поясніть, що сталося та що відбувається зараз. Дозвольте їм сумувати, не чекайте, що вони виявляться сильнішими. Вислухайте їх міркування та страхи без засуджень та оцінок. Чітко визначте правила поведінки та поясніть, чого чекаєте від них. Запитуйте, чому вони побоюються, підтримуйте їх, обговорюйте, як краще вчинити, щоб залишитися неушкодженими. Заохочуйте їх прагнення приносити користь оточенню і надавайте таку можливість.