До уваги батьків
Батьки часто скаржаться на те, що їхні діти, особливо підлітки, нічого не хочуть, нічим не цікавляться і ні до чого не проявляють інтерес. Причин такої поведінки може бути багато: від підліткового бунту, абсолютно природного для цього віку, до того, що дитина важко переживає стрес, спричинений війною, або навіть страждає від депресії.
Підліткову депресію важко помітити, оскільки вона може мати схожі ознаки зі звичайною підлітковою меланхолією та примхливістю. Однак депресія є дуже серйозним станом, який може мати серйозні наслідки для розвитку особистості підлітка та призводити до серйозних проблем, таких як: самоушкодження, зловживання психоактивними речовинами, зрив у навчанні, сильна тривога та самогубство. На щастя, підліткова депресія – це стан, який добре піддається лікуванню і може значно полегшитися після виявлення та відповідного втручання. Взагалі підлітковий вік – бурхливий період. Слід очікувати від нього примхливості, дратівливості та агресії. Однак депресія – це дещо інше. Тут ефект смутку, тривоги і дратівливості може негативно позначитися на самій особистості підлітка.
10 ознак підліткової депресії, на які слід звернути увагу:
Печаль і розпач
Низька самооцінка та втрата віри в себе
Злість і дратівливість
Плаксивість і плач
Соціальна самоізоляція та втрата інтересу до занять, які подобалися раніше
Зміни режиму харчування та сну
Занадто суворий погляд на себе
Хвилювання або відсутність мотивації/нудьга
Низька енергія та концентрація уваги
Самоушкодження або суїцидальні думки
Суїцид та депресія
Хоча суїцид і депресія зазвичай пов’язані, це не завжди так. Суїцидальні думки та поведінка можуть виникати без явного депресивного епізоду, а також суїцидальні наміри не є необхідними для встановлення діагнозу депресії. При цьому суїцидальні думки та спонукання є серйозною проблемою для молодих людей з депресією. Самоушкодження не завжди безпосередньо пов'язане з суїцидальним наміром. Ми повинні спробувати зрозуміти самоушкодження як спробу впоратися з емоційним стражданням
Попереджувальні знаки, на які слід звернути увагу:
Розмови про самогубство
Фрази з забарвленням безнадії. Наприклад: «Немає сенсу» «Краще б я помер»
Романтизація смерті
«Депресивна» поезія, оповідання чи малюнки
Завершення поточної діяльності
Пошук в Інтернеті методів самогубства
Коли слід шукати професійної допомоги
Якщо дитина раніше була активною та веселою, а раптом втратила інтерес до друзів і занять, які їй зазвичай подобаються, стала апатичною або, навпаки, дратівливою, розсіяною, забудькуватою, замикається в собі, має проблеми зі сном, нічні кошмари, відмовляється від їжі — це привід задуматися про візит до психолога.
Якщо дитина говорить про втечу або намагається втекти з дому, вживає психоактивні речовини, завдає собі шкоди або має суїцидальні думки та поведінку, зверніться по допомогу якнайшвидше.
Як спілкуватися з дитиною
Те, як ми ставимося до дитини, та й не тільки до дитини, впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радість у відносинах. Що ж важливо в нашому ставленні до дитини?
Важливо приймати її. Це означає любити її безумовно. Просто тому що вона є, а не тому, що поводиться добре, відмінно вчиться, слухняна і т.д.
Важливо поважати дитину як особливу людину, поважати її думку і почуття, демонструвати цю повагу.
Важливо прагнути зрозуміти, намагатися уявити себе на її місці.
Важлива зацікавленість до її світу та життя. Тоді дитина почуває себе потрібною. Тоді вона готова довіряти батькам, ділитися і дружити з ними.
Отже, в першу чергу, важливо наше ставлення до дитини. Що можуть робити батьки, щоб дитина сприймала себе саму як потрібну, гарну та здібну?!!
Як мотивувати дитину
Підтримка і розуміння — запорука ментального здоров’я. Не потрібно постійно «пиляти» дитину за погані оцінки чи поведінку. Краще похвалити за досягнення та запропонувати допомогу там, де щось не вдається.
Позбудьтеся всіх «треба» і «повинен». Це тиск, який викликає лише супротив і питання: «Кому треба? Мені? Ні, ви помиляєтесь». Тому важливо не тиснути і контролювати, а терпляче пояснювати, наводити приклади, за потреби допомагати.
Для мотивації дуже важливе середовище. Добре, якщо у батьків є захоплення, до яких можна залучити дітей. Можна допомогти дитині знайти секції, гуртки або клуби за інтересами, дитячі табори, але не нав’язувати своє бачення, а знаходити те, що дійсно подобається дитині.
За лінню може ховатися звичайна втома. Якщо в дитини достатньо активностей протягом навчального року, не дошкуляйте їй на канікулах і не намагайтеся нав’язати чергове заняття. Можливо, варто запитати, чи хоче він (вона) продовжувати вивчати французьку або опановувати бальні танці, чи дитина робить це тільки заради батьків.
4 травня — Міжнародний день протидії булінгу
Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. Дитині важко впоратись з цією проблемою самотужки і допомога та підтримка батьків дуже важлива. Це явище може мати різні форми та проявлятися у різних ситуаціях.
Булінг може бути:
Фізичний – штовхання, бійки, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
Економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
Психологічний – поширення образливих чуток, ігнорування, погрози, жарти, шантаж тощо.
Сексуальний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомка відео у переодягальнях, сексуальні погрози, поширення образливих чуток тощо.
Кібербулінг – приниження за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, інтернету тощо (пересилка неоднозначних фото, обзивання телефоном, зйомка на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу, цькування через соціальні мережі).
Якщо ваша дитина, її друзі чи однокласники стали жертвами таких дій, зверніться за допомогою:
До адміністрації ліцею
До психолога
До працівника ювенальної превенції або поліцейського, якому ви довіряєте
Зателефонуйте:
На Національну дитячу "гарячу лінію" 0800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних)
На спецлінію 102