Кінець навчального року завжди момент неоднозначний: радісний, бо попереду канікули, тривожний через купу контрольних і дещо сумний, адже знаменує момент завершення певного життєвого етапу. Саме випускники найяскравіше відчувають ці емоції, бо для них канікули більше не вимірюються трьома місяцями перерви, після якої все повернеться в звичне русло, а контрольні тепер - легка розминка перед істинним злом. Саме такі слова оточуючих і ваші власні думки - чинники, які тиснуть і виводять з рівноваги, а це точно не допоможе.
Тому озброюйтесь психологічними знаннями, щоб ці важливі (але точно не останні) життєві іспити стали для вас трампліном у нове яскраве майбутнє, а не глибокою ямою, куди ви закопаєте своє здоров'я і мрії.
Усі наші почуття й емоції виконують певну функцію, тому жодні з них не є негативними, а от сила й тривалість цих вічуттів може бути руйнівною. Страх, тривога, хвилювання - захисники нашого організму. Ці емоційні стани активуються в момент небезпеки, тонко натякаючи тілу: "Біжи! Рятуйся! Бережись!". Без них ми б покірно стояли на місці, чекаючи зіткнення з некерованим автомобілем, і бездумно гортали б Тік Ток 24 години на добу замість того, щоб дати зарядку своїй пам'яті перед ЗНО.
Отож, такі емоції можуть мати рефлекторну природу, або ж бути зумовленими соціально-психологічними чинниками. Розгляньмо детальніше другий компонент в контексті передекзаменаційної ситуації.
На щастя, наш мозок досконаліший тваринного. На жаль, це буває недоліком.
Ми здатні думати про майбутнє, опираючись на попередній досвід. Завдяки цьому можемо передбачати проблеми чи перепони й планувати як їх вирішити чи усунути. Але інколи ми застрягаємо на етапі "проблема" і не досягаємо пункту "вирішення". Здоровий глузд підштовхує пройти минулорічні тести, а в голові замість правил і формул єдина думка: "Не здам". Хотілося б востаннє з класом провести десь час разом, але раптом там коронавірус. Мрію про університет, та це так далеко від дому.
Відчуття невизначеності і невідомості змушують нас хвилюватися, і це нормально, бо організм знаходиться в ситуації стресу.
Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу супротиву, боротьби, втечі.
Таким чином, сам по собі стрес корисний бо дає енергію для дій. Мозок в цей момент керує чималою кількістю гормонів, але звернімо увагу на продукт роботи наднирників - кортизол. Його невипадково називають "гормоном стресу", бо саме він в ситуації підвищеної напруги контролює артеріальний тиск, рівень глюкози (енергії), захищає від інфекцій і активує мозкову діяльність. Разом з тим, надмірна його концентрація в крові призводить до пришвидшеного серцебиття, розладів сну, швидкої втомлюваності, дратівливості та агресивності. Головне не перейти межу.
Ознаки хвилювання відчуваються в тілі самою людиною і навіть можуть бути видимими для оточуючих:
дихання стає дуже частим, бо таким чином організм готується до активної діяльності і забезпечує себе більшою кількістю кисню, або ж навпаки переривчастим з довгою затримкою повітря, що зумовлено рефлекторною реакцією завмирання (якщо не привертати уваги, то небезпека омине);
м'язи напружуються, перебуваючи в стані повної бойової готовності, така напруга може перерости в тремтіння;
знижується рівень концентрації уваги, бо мозок має з подвійною силою контролювати фізіологічні процеси, а інтелектуальна діяльність стає поверхневою і нетривалою.
При тривалому і періодично повторюваному хвилюванні організм виснажується і сигналізує нам про проблеми двома типами наслідків:
Фізичний стан: схильність до інфекцій та хронічних хвороб, розлади шлунку, збільшення частки жирової тканини, шкідливі звички як засіб заспокоєння (надмірне вживання кави, переїдання, куріння), відчуття втоми, м'язові затиски.
Психологічний стан: зневіра у власних силах, зниження рівня концентрації уваги, нерішучість, розлади сну.
Стан хвилювання ніколи не приємний, а у відповідальний момент ще й шкідливий. Тому потрібно навчитися керувати цими емоціями.
Релаксаційні вправи й аутотренінги допомагають розвантажити мозок від фізичної роботи (регулювання дихання чи підтримання м'язового тонусу), дозволяючи сконцентруватися на думках.
Дихання.
Ми вже знаємо, що дихання змінюється в стані хвилювання, але, разом з тим, ми можемо змінити свій емоційний стан, дихаючи правильно. Короткі і швидкі вдихи збуджують нервову систему, тому в момент наростання напруги потрібно дихати повільно і глибоко. Потренуйтеся дихати діафрагмою, а не грудьми, повітря має рухатися з живота, а прес прохи напружуватись. Тепер можна переходити до самих вправ.
Формула "3-5-7". Це дихання з акцентом на видиху. Через ніс на 3 рахунки робимо глибокий вдих, на 5 рахунків затримуємо подих і аж на 7 рахунків - повільний видих. Повторіть цю вправу кілька разів, щоб відчути, як серцебиття сповільнюється.
Переривчастий видих. Зробіть глибокий вдих через ніс, а видих робіть через рот, розділивши порцію повітря на 3 частини. Можете уявити, що почергово задуваєте 3 свічки. Загальний час видиху має бути довшим вдиху.
М'язове розслаблення.
Інколи ми самі не помічаємо, наскільки наше тіло напружене, а усвідомити це можна на контрасті напруження-розслаблення. Для виконання вправи потрібно сидіти на твердому стільці зі спинкою, або лежати на твердій поверхні. Знайдіть тихе місце, де за вами ніхто не спостерігатиме. Ефективним буде також контроль дихання - повільне і глибоке. Почергово сильно напружуйте кожну групу м'язів, а відпускаючи напруження, фіксуйте увагу на стані розслаблення - теплі і легкості в тілі. Напруження на кожному етапі триває 5 секунд, а етап може повторюватись кілька разів за потреби.
Порядок виконання вправи:
Сильно зігніть пальці ніг і тримайте це положення 5 секунд, після чого відпустіть напругу, відчуйте розслаблення в стопах.
Потягніть стопи на себе, тримайте напруження і потім відпустіть..
Випряміть ноги, відчуйте напругу в стегнах.
Напружте сідниці, сильно впираючись п'ятами в підлогу.
Під час вдиху виштовхніть живіт вперед і затримайтесь в цьому положенні.
Щоб напружити спину, можете сильно тиснути на поверхню, на якій лежите, або зводити лопатки докупи.
Розведіть пальці рук і напружте їх.
Для напруження передпліч притискайте їх до поверхні, на якій лежите, або стисніть кисті в кулаки і тягніть їх на себе.
Напружте біцепси, згинаючи руки в ліктьових суглобах.
Нагніть голову, притискаючи підборіддя до шиї, відчуйте напругу в цій частині тіла.
Для напруження обличчя сильно замружте очі, нахмурте брови, не відкриваючи рота, максимально розведіть кутики губ.
Напружте всі групи м'язів одночасно, а в момент розслаблення зафіксуйте відчуття. Повільно виходьте зі стану релаксації.
Можете скористатись аудіосупроводом, де тренер контролюватиме порядок і тривалість виконання вправи. Потренувавшись в такому форматі, зможете самостійно застосовувати техніку.
Медитації та аутотренінги.
Особливістю цих релаксаційних технік є компонент самонавіювання й активної роботи уяви, тому не всім така форма може сподобатись. Але загалом цей метод ефективний і універсальний, бо не потребує ніяких додаткових засобів - лише наші думки і тіло.
Для початку використовуйте аудіосупровід, а потренувавшись, пробуйте самостійно подумки контролювати своє тіло. Можете послухати вправи на каналі YouTube "Медитації українською", чи знайти самостійно найбільш комфортний для вас текст, тембр голосу, темп мови тренера.
Місія нездійсненна?
Та ні. Важка, тривожна, заплутана, але точно вам по силі. Станьте господарем ситуації - візьміть під контроль свої емоції.
Продуктивної вам підготовки і вдалих результатів. Будьте здорові.