У повсякденному спілкуванні слово "конфлікт" вживається до широкого кола явищ: від збройних зіткнень до службових чи подружніх розбіжностей. Ми називаємо конфліктом сімейну сварку, військові дії, дискусії в парламенті, зіткнення внутрішніх мотивів, боротьбу власних бажань і почуття обов’язку.
Якщо взяти синонімічний ряд, то це поняття включає суперечку, суперництво, єдиноборство, боротьбу, скандал.
Слово "конфлікт" походить від латинського соnflictus – зіткнення. Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних один з одним тенденцій в свідомості окремої людини, в міжособистісних стосунках та у взаєминах між групами осіб.
Які асоціації у вас викликає це слово? Б'юсь об заклад, що переважно негативні. Але чи насправді конфлікт такий страшний і поганий? У реальному житті і наших стосунках немає нічого виключно білого чи абсолютно чорного. Так само і в конфлікті є негативні і позитивні функції.
погіршення стосунків у колективі;
зниження продуктивності праці, відволікання частини людей для вирішення конфлікту;
надмірне емоційне напруження, що перешкоджає пошуку розумних і конструктивних способів вирішення конфлікту;
моральні та матеріальні витрати на вирішення конфлікту.
відкриває шлях до інновацій, штовхає людей до змін і розвитку, стимулює їх активність;
у процесі конфлікту учасники краще пізнають один одного;
стимулює розвиток особистості, виховує у людей почуття відповідальності, допомагає їм усвідомлювати свою значущість;
у процесі виникнення критичних ситуацій виявляються непомітні до того чесноти та недоліки людей (принциповість, професіоналізм, стійкість, лідерство);
розв'язання конфлікту знімає напруження.
"Плюси" чи "мінуси" переважатимуть в конфлікті, залежить від нас самих. Для найкращої взаємодії усі ми маємо навчитись конструктивним способам вирішення конфлікту.
Американський психолог Кеннет Томас виділив п'ять основних стратегій вирішення конфліктної ситуації: суперництво (домінування), пристосування, втеча (уникнення), компроміс, співробітництво.
Акула владна, авторитарна, нетерпима до розбіжностей та інакомислення.
«Акула» діє в конфлікті наступним чином:
тисне на супротивника всіма доступними засобами;
намагається отримати контроль над ситуацією через обман і маніпуляцію;
провокує противника на необдумані кроки і помилки;
жорстко контролює дії супротивника, його оточення, його джерела інформації;
впевнена у своїй правоті, часто самовпевнена, тому висловлює небажання вступати в діалог;
ігнорує колективну думку у прийнятті рішень у критичних ситуаціях.
Така стратегія поведінки не дає довгострових результатів, адже інша сторона може саботувати рішення, прийняте проти її волі, а в подальшому взагалі вийти з стосунків. Але «акуляча стратегія» буде ефективною тоді, коли необхідно взяти контроль в кризових ситуаціях.
Основний принцип поведінки: «Все, що захочете - лише давайте жити дружно». Це установка на доброзичливість за рахунок власних втрат.
«Ведмедик» діє в конфлікті наступним чином:
постійне догоджає вимогам противника, тобто робить максимальні поступки;
постійно демонструє неважливість перемоги для себе або серйозний опір;
потурає та лестить противнику.
Стратегія залагодження може бути розумним кроком, якщо потрібно зберегти добрі стосунки, або інша сторона не готова до діалогу.
У разі ж серйозного конфлікту стратегія поведінки «Ведмедика» призводить до того, що конфлікт залишається невирішеним.
Черепаха в момент небезпеки ховається в панцир. Позиція жертви має ряд переваг - вона отримує співчуття і їй не потрібно намагатися самій вирішувати проблему. За уявною безпорадністю може маскуватися відчуття того, що проблема є більш бажаною і приємною, ніж ризик і труднощі, пов'язані з її вирішенням.
Черепаха діє в конфлікті наступним чином:
відмовляється вступати в діалог, застосовуючи тактику демонстративного уникання;
ігнорує всю інформацію від противника, не довіряє фактам;
заперечує серйозність і гостроту конфлікту;
систематично зволікає в прийнятті рішень, завжди спізнюється, оскільки боїться зробити хід у відповідь.
Така поведінка може призвести до непомірного зростання проблеми. Також ухилення від конфлікту є пасивною формою агресії і застосовується як покарання, щоб змусити іншу сторону змінити своє ставлення до конфлікту.
Стратегія поведінки «черепахи» може бути цілком розумним кроком, якщо конфлікт не торкається прямих інтересів людини або якщо він привертає увагу до запущеної проблеми.
Виваженість, збалансованість і обережність – основна установка цього типу поведінки: «Я трішки поступлюся, якщо ви теж готові поступитися».
«Лисиця» діє в конфлікті наступним чином:
торгується, любить людей, які вміють торгуватися;
використовує обман, лестощі для підкреслення не надто виражених якостей у противника;
орієнтована на рівність в поділі;
її поведінка залежить від поступок з іншого боку.
Стратегія передбачає, що потреби всіх учасників не можуть бути задоволені повністю.
Ефективною така поведінка буде тоді, коли необхідно швидко вирішити конфлікт, а поступки не настільки значні, щоб витрачати на них час.
«Сова» відкрито визнає конфлікт, пред'являє свої інтереси, висловлює свою позицію і пропонує шляхи виходу з конфлікту. Від противника очікує відповідної співпраці.
«Сова»діє в конфлікті наступним чином:
збирає інформацію про конфлікт, про суть проблеми, про супротивника;
веде підрахунок ресурсів своїх і супротивника для вироблення альтернативних пропозицій;
обговорює конфлікт відкрито, не боїться розбіжностей;
якщо супротивник пропонує конструктивне рішення, то це приймається.
Стратегія співробітництва спрямована на конструктивне вирішення конфлікту, тобто на роботу з проблемою, а не з конфліктом.
При використанні стратегії співпраці учасники конфлікту стають рівними партнерами, а не супротивниками. Їх завжди цікавлять не тільки суперечливі потреби один одного, але і їх мотивація. Вони тверезо оцінюють свої можливості і тому схильні до посередництва, а в разі необхідності - до переговорного процесу.
Для кращого розуміння основних стратегій поведінки в конфлікті можете переглянути коротке відео з поясненням їх особливостей і прикладами застосування.
Залежно від ситуації ми використовуємо ту чи іншу стратегію. Але, відповідно до особливостей своєї особистості, маємо схильність до певного типу поведінки. Для визначення такої тенденції можна скористатись питальником Томаса-Кілманна (в адаптації М.Грішина). Професійної адаптації українською мовою немає, а російською є можливість дати відповіді онлайн.
Результати показують рівень притаманності вам певної поведінки. Найвищий показник - стратегія, яка використовується найчастіше, найнижчий - застосовується дуже рідко. Майте на увазі, що показники за 1 питальником не можуть вважатися достовірними на 100%, є ризик похибки (коректне пояснення результатів може дати лише психолог). Але якщо вам цікаві особливості своєї особистості, то можете спробувати порівняти результати методики з власним баченням своєї поведінки в конфлікті.
Отож, найоптимальнішим варіантом поведінки в конфлікті є співробітництво. Це єдиний конструктивний спосіб, який працює в будь-якій ситуації.
Якщо ми проявимо увагу до нашого опонента, вислухавши його позицію, то зможемо зважити всі "за" і "проти" для досягнення результату, що задовольнить обидві сторони конфлікту. Невідомо: наш опонент у ролі "акули", "черепахи" чи використовує іншу стратегію. Але якщо ми намагатимемось розібратися в суті проблеми, поважатимемо потреби співрозмовника і свої власні, то й інша сторона конфлікту перейде до співпраці. Почати варто з себе!