1120грн

Замовити в інтернет-магазині тиснемо сюди.

Цей екстракт виготовлений із плодового тіла гриба, тому може відрізнятися на смак та колір від екстрактів виготовлених із міцелію. Детальніше див. тут.

Важливо знати!

100 грам є еквівалентом 400 капсулам по 0,25г. з цього екстракту, приблизно 1200 капсулам не стандартизованого екстракту, або біля 10,000 капсулам з грибного порошку, або міцелію.

Концентрований екстракт (Бета-глюкани 30%; полісахариди ≈ 50%). Екстракт в порошкоподібної формі. 

Активні з'єднання: Бета ― 1 > 3/1 > 6 ― D-глюкан (β-глюкан)

Чага березова або березовий гриб (Лат. Inonotus obliquus)

Застосування:
⦁ При злоякісних новоутвореннях в неоперабельних випадках та неможливість проведення променевої терапії: рак шлунка, кишечника, підшлункової залози, печінки, стравоходу, легенів та інших добре васкулярізована органів.
⦁
⦁ При захворюваннях ШКТ: дискінезії атонії, хронічні гастрити, виразкова хвороба, полипозы шлунка і дванадцятипалої кишки.
⦁
⦁ При променевої лейкопенії, поновлення формули крові, для поліпшення кровообігу.
⦁ Постійне вживання знижує відсоток захворювання раком.

Експериментальні дані
Вивчення токсичності екстракту чаги на кроликах, кішках, білих мишей і собак виявило відсутність токсичної дії чаги в дозах навіть до 1 г сухої речовини на 1 кг маси тіла тварини, тоді як оптимальна терапевтична доза для хворого становить близько 20 мг на 1 кг маси тіла людини.
Тобто експериментальні дослідження підтверджують спостереження, що екстракт чаги володіє надзвичайно низькою токсичністю.
Здатність екстракту чаги затримувати розвиток перещеплюваних злоякісних пухлин була підтверджена експериментально МЛ. Березиною. В їх дослідах лікування щурів екстракту чаги починалося через 5 ― 25 днів. Після щеплення саркоми МОП, коли пухлини вже цілком сформувалися й чітко прощупывались, а в частині дослідів досягали значних розмірів (2000 ― 3000 мм2). Повне розсмоктування щеплених сарком спостерігалося у 31 щури з 44 отримували екстракт чаги, тоді як всі 22 щури контрольної групи загинули від пухлин і метастазів.
Н.А. Кроткина спостерігала уповільнений ріст пухлин у щурів з перещеплюваної саркомою МОП, які отримували екстракт чаги, і продовження їх життя в порівнянні з контролем. У частині експериментальних тварин відбулося повне розсмоктування прищеплених пухлин, чого не спостерігалося в контрольній групі.
Клінічні дані
Для з’ясування терапевтичної дії екстракту чаги проводилися клінічні спостереження, фізіологічні і біохімічні дослідження хворих з метастатичним раком. Хворих з раком IV стадії можна умовно розділити на 3 групи, що розрізняються по тяжкості стану і дії на них екстракту чаги.
До I групи віднесені хворі, які перебувають у стані крайнього виснаження (кахексії), з явищами різко вираженою ракової інтоксикації. Це найбільш важка група хворих у стані ареактивности. Лікування препаратом чаги було безуспішним.
II групу складають хворі починається з кахексією, з ознаками і ракової інтоксикації і зі зниженою або збоченій реактивністю. Під впливом екстракту чаги у цих хворих мають місце певні зрушення в бік підвищення реактивності організму і наставав ясно виражене, хоча і короткочасне, поліпшення загального стану і самопочуття.
У ІІІ групу входять хворі, у яких немає кахексії і збереглася реактивність організму. Лікування препаратом чаги у них поряд з більш тривалим поліпшенням загального стану і самопочуття викликало в ряді випадків уповільнення росту пухлин.
У роботах П. До Булатова та О. Я. Мартинової підводяться підсумки лікування екстрактом чаги 330 хворих, у більшості з яких був рак шлунка, легенів, стравоходу і молочної залози. Зіставлення перебігу захворювання у цих хворих та у хворих, які отримували симптоматичне лікування без екстракту чаги, дозволяє зробити висновок про більш сприятливому протіканні захворювання, а також про поліпшення загального стану і самопочуття хворих при застосуванні екстракту чаги.
Більшість хворих відзначало зменшення болів, пов’язаних з пухлинами і метастазами, аж до повного їх зникнення, у хворих з’являвся апетит, поліпшувався сон, налагоджувалася функція кишечника. У частини хворих, що не мали кахексії, відновлювалася працездатність. У деяких хворих зазначав вісь тимчасове гальмування росту пухлини протягом ряду місяців.
В. о. Яцкевич, вивчивши стан периферичної крові таких хворих у процесі лікування, зазначила, що у ряду хворих погіршення показників крові під впливом екстракту чаги призупиняється, а частіше ці показники поліпшуються.
Біохімічні дослідження крові хворих з раком IV стадії, виконані Н.Л. Mathisson та П. А. Якимовым, виявили у цих хворих понижену активність каталази і протеази, причому активність ферментів продовжувала знижуватися в міру прогресування захворювання. Під час лікування екстракту чаги спостерігалося підвищення ферментативної активності, більш виражене у відношенні каталази.
Нормалізуюча дія препарату чаги на обмінні процеси було виявлено З. В. Іванової при дослідженні білків крові. При тривалому лікуванні препаратом з чаги у хворих з раком IV стадії без явищ кахексії довго зберігався нормальний рівень білкового обміну.
За даними МЛ. Березиною, дія препарату чаги на коркові центри проявлялося в тому, що прихований період рухових реакцій укорачивался, а мали місце парадоксальні реакції зникали. МЛ. Березіна та П. До Булатов при про веденні електроенцефалографічних досліджень виявили підвищення вольтажу спонтанних біострумів кори – альфа-ритму, зникнення патологічних повільних хвиль дельта-ритму, що свідчить про підвищення функцій коркових нейронів під впливом екстракту чаги. При лікуванні екстрактом чаги відбувалося вирівнювання кожнотемпературных асиметрій, що пов’язано з нормалізацією нервової регуляції шкірних судин і, отже, функціонального стану відповідних відділів нервової системи. Дослідження фармакологічних проб (адреналінова, эфедриновая, пілокарпіновая і аспіринова) виявили зрушення в бік нормалізації змінених під впливом хвороби вегетативних реакцій.
Встановлено, що екстракт чаги може справляти й безпосередній вплив на пухлини, які в багатьох хворих, лікованих екстракт чаги, набували макроскопічно обумовлені особливості у вигляді ущільнення та ороговіння пухлинної тканини (Е. Я. Мартинова).
Таким чином, в даний час є переконливі експериментальні дані про протипухлинну ефекті бефунгина в експерименті in vitro та in vivo, а також об’єктивні клінічні дані про ефективність екстракту у хворих з метастатичними формами раку без ознак вираженої кахексії і ракової інтоксикації, що дозволяє рекомендувати його використання в комплексі паліативної терапії цієї категорії хворих.